Ірина Федорів: Вибране

Tanita N

Кава з дощем

Зранку  весняний  дощик  тихо  постукав  в  вікно:
—  Може  запросиш  у  гості?  Я  вже  не  був  давно.
Може  пригостиш  чаєм,  бо  дуже  сильно  змерз.
Або  завариш  кави,  не  пошкодуєш,  авжеш?

Що  ж  з  ним  таким  робити?
—  Звісно,  заходь  уже.  Каву  з  дощем  
мені  пити  не  випадало  ще.
Може,  зігрівшись  станеш  трішки  теплішим  ти,
плакати  перестанеш,  будеш  не  так  часто  йти.

Так  ми  утрьох  і  сиділи  —  кава  з  дощем  і  я.
Мило  про  щось  гомоніли,  наче  одна  сім’я…
Розповідав  він  про    себе,    вірші  читала  я
Слухав  мене  уважно,    наче  мале  хлоп’я.

І,  помаленьку  стиши́вся,  майже  йти  перестав.
Потім  підвівся,    всміхнувся,  тихо  сказав:"Бувай!
Дякую  за    гостину,  каву,  вірші,  тепло.Не  забувай"-
і  вийшов    через  відкрите  вікно.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912274
дата надходження 28.04.2021
дата закладки 22.06.2021


Володимир Шевчук

Не ожило серце серед травня…

Не  ожило  серце  серед  травня,  –  
Чи  минулась  юності  пора…  
Що  мені  дає  оте  писання?  
Відбирає  спокій  кожен  раз!  

І  писати  –  зовсім  не  охота.  
У  зневірі  меркнуть  чудеса!  
Гул  буденний  знищує  поета,  
Наче  і  ніколи  не  писав…  



24.05.2021  р.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914829
дата надходження 24.05.2021
дата закладки 22.06.2021