коли впадеш на саме дно життя,
тим самим зробиш дивне відкриття:
життя на дні відгонить силогізмом,
а то – непересічне відчуття:
в тобі кричить вогонь твого мистецтва,
в тобі горять слова твого падіння,
в тобі мовчать газети цього світу,
в тобі відлунюють божественні проблеми,
в тобі росте ілюзія блаженства, –
і все то те мішається й кипить
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886194
дата надходження 17.08.2020
дата закладки 18.08.2020
мовчання й глум, в усьому – чорно-білість.
– така зима, як завжди. ні, стривай!
я виправдовую свою зарозумілість
так само, як і твій безбарвний рай,
коли, здавалося б, пропащій вже природі
з ясним презирством кидаю: "гляди!
вже й плакатимеш зречена? та годі!
ти ж знаєш справжні, люті холоди!"
– тоді в її очах скипають сльози,
а вкриті сивим інеєм уста
зроняють поцілунки, як погрози
і квіти сорому: [i]радій, я вже не та:
я принесу тобі такі страшні морози,
що в них озвуться й гріх, і сміх, і німота[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886190
дата надходження 17.08.2020
дата закладки 18.08.2020
моральний морок як апорія
платон сказав: "наступне сократове твердження буде хибним".
сократ сказав: "це платонове твердження є істинним".
плотін сказав блакитній квітці газу:
я огорну тебе, немов китайську вазу,
увагою, і будеш в тій увазі,
мов квітка в дорогій китайській вазі.
я змерз. дозволь, ввійду у твій вогонь,
коли його запалиш проти ночі!
кохана, лиш не спалюй: заплющ убивчі очі,
шукай мене за вбивчим холодом долонь.
– оце такі висновуються думи,
що мали б бути псами монтесуми,
коли їх відпускаю. хорти мої, хорти!
всі вишколені в темряві радянського союзу:
летять, перечіпляються, – й хапають нашу музу
за ніжне місце, боже! і як же їй цвісти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886170
дата надходження 17.08.2020
дата закладки 18.08.2020
гукнув би: всюди морок,
куди не повернись!
– лечу, мов з пляшки корок,
та все увись, увись, –
ще й обертаюсь навкруги:
коли вже всі ті вороги
понапиваються,
попадають у скруту,
та й переплутають з обов'язком
всяк неборак свою цикуту?
– так і лечу, мов та медуза,
ще й виправдовуюся тим,
що регочу тепер від пуза
над всім порядком світовим;
і враз попереду вбачаю
якусь ідею: [i]не учись![/i] –
то є правдивий образ раю,
і отже правда, що увись
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886169
дата надходження 17.08.2020
дата закладки 18.08.2020
бувай. я повернуся, хоч і не знаю, коли.
нічого страшного не сталося, бачиш? по мене прийшли.
нічого, нехай собі дивляться. маю одну провину:
перед моєю квіткою. я тебе не покину.
а ти – не покинь мене. гарбузи цього року вродили.
повернуся з мішком подарунків, обійму з усієї сили.
я написав для тебе, скажу, сто пісень, дитино.
ну, я ж тобі обіцяв? я ніколи тебе не покину
step down, motörhead
https://www.youtube.com/watch?v=v7NIu0a8CiQ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886031
дата надходження 15.08.2020
дата закладки 17.08.2020
стріляй, стріляй, стріляй! гей-гей!
нам треба вбити сто мільйонів людей.
добрі люди, скажіть мені: я божевільний?
я скажу вам: річ же не в тому, а просто я дуже сильний.
ви знаєте, хто я? я – бугайлюк.
бу-га-га! бо я маю сьогодні аж 200000000 рук.
відтак все, що кажу, має круте навантаження:
я на якійсь вершині, бо таке моє перше враження.
що це таке? я чую якісь нерозбірливі крики,
не знаю чиї. це якийсь невпізнай-пізнавальний кошмар.
цю угоду з мокрими підписами підписали мої музики.
ну, а я просто плюну. всі знають: я цар-секретар-суперстар!
тому, якщо ви не проти, я заперечую все.
я – на вершині, а ви пийте кафе-глясе.
ось моє алібі: я думаю, це не брехня.
це – марнування часу. лірика не дрімає,
така симфонічна гармонія твориться не щодня,
і це непогано римується – заперечення є? немає.
ось мої руки – в'яжіть. вважайте, вам пощастило.
до речі, якщо ви не знали: то було симпатичне чорнило
over the top, motörhead
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886041
дата надходження 15.08.2020
дата закладки 17.08.2020