Тінь моєї душі: Вибране

Tina Volnikova

Я одужаю

Сподіваюсь,  я  скоро  одужаю
Бо  так  більше  не  можна,  край.
Сподіваюсь,  я  скоро  подужаю
Те,  від  чого  так  гірко  вкрай

Сподіваюсь,  ти  більше  не  з’явишся  
Не  протягнеш  отруту  навстріч
І  ти  скажеш:  «Дарма  сподіваєшся»
Й  отруї́ш  мене  тим  віч-на-віч

Обіцяю,  я  буду  знов  дихати
Я  відновлю  серцеве  биття
І  поки  не  зробив  іще  лиха  ти
Назавжди  забудь  ті  почуття.

Я  не  буду  страждати  і  падати
Тільки  ти,  прошу,  не  заважай
Може  про́йдуть  роки  –  поговоримо
Ну  а  зараз  я  хвора.  Бувай.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658893
дата надходження 11.04.2016
дата закладки 10.10.2020


Назар Йордовський

Хто я?


                                                           04.07.20
Усе  мною  сказане
Буде  використане  проти  мене.
Моїми  словами  будуть
Докоряти  за  мої  слова.
І  зараз  це,  здається,  лише  гра  слів.
Але  колись  понесу  за  це  відповідальність.
Мене  будуть  судити,  осуджувати  і  …захоплюватися.
Хтось  подумає,  що  я  винний.
Хтось  скаже,  що  я  повинний.
Для  когось  видаюся  жертвою.
Перед  кимось  постану  в  образі  героя.
Тож,  хто  я?
А  я  лише  той,
Ким  ви  хочете  мене  бачити.
Ось  це  і  є  правда!
Ось  це  і  є  істина?
Усе  мною  сказане
Буде  використане  проти  мене.
Тому,  правильніше  було  б  мовчати.
Правильніше?
Тому,  розумніше  було  б  мовчати.
Але  в  мене  є  голос.
Тож,  хто  я?
Пророк?  Поводир?  Провідник?
Письменник-поет?  –прозаїк?
Історик,  що  пише  історію?
Людина,  що  розказує  історії?
Але  історик,  --  також  людина!
Людина,  громадянин,  націоналіст?
Людина,  особистість,  космополіт?
Вибір  очевидний.  Правда?
Тож,  хто  я?
Усе  мною  сказане
Буде  використане  проти  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888560
дата надходження 13.09.2020
дата закладки 13.09.2020


К. Тарновська

Разом

Ти  багато  говориш,  але  я,  певно,  не  та  дівчина,  що  любить  вухами,
Хоча  усмішка,  якої  не  бачиш,  не  здатна  брехати,
Мурашки,  що  прибігли  до  мене  з  самого  північного  полюсу,  не  брешуть.
Це  неправильно,  страшно  і  занадто  швидко.
В  моїй  кімнаті  оселились  думки  і  всі  вони  про  тебе.

Скажи  ще  один  раз,  що  це  правда
І,  можливо,  я  повірю.
Скажи  ще  один  раз  «ми»
І  я  відповім  «так».

Ти  промовляєш  слова,  яких  я  ніколи  до  тебе  не  чула.
Хотіла  б  зізнатись,  що  мені  це  не  потрібно,
Однак  я  заплуталась  де  брехня,  а  де  правда.
Тут  небезпечно,  наче  ми  –  герої  антиутопії.
Нас  чекає  усе  або  кінець  всього  –  слава  або  ганьба.

Скажи  востаннє,  що  це  того  варте
І,  можливо,  я  повірю.
Скажи  востаннє  «разом»
І  я  відповім  «так».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888471
дата надходження 11.09.2020
дата закладки 12.09.2020


Kukhta Bohdan

06-Відпусти

Доторки  до  руки  –
Розлуки  знак,
Тож  
Відпусти
Її,
Не  тримай
Її,
Віддавши  ключі,
Не  дзвони  
В  порожні  двері.

Від  сьогодні  в  етері
Ти-ша.

Можливо,  мовчання
Замінить  бажання
Побути  разом?
 Раз  –
 Ом
 Два  –  
 Ом
 Три  –  
 Ом

І  так  до  кінця.
Вдих,  видих  –
І  він
Медитує.

Нічого
Не  чує,
Нікого
Не  бачить.
Лиш  крик  журавля
Донісся  з  далля,
Відбився  луною.

Що  ж  сталось
З  тобою?

©  Богдан  Кухта
2020

Підтримати  автора:
4441  1144  2483  1947  -  моно
4149  4999  9060  2763  -  приват

[youtube]https://youtu.be/L9jbCM8Ocmo[/youtube]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888394
дата надходження 10.09.2020
дата закладки 10.09.2020


In love with sunset

Эгоист

Осколки  от  сердца
на  вылет  душа
И  крик  безмятежный,
от  боли  спеша
бегу  без  оглядки
и  выстрелом  в  спину.
Упасть  бы  здесь  рядом
чтоб  похоронили
но  рядом  с  тобою
я  чувствую  слабость
она  ведь  так  близко,
а  там  снова  поезд
и  снова  вокзал,
в  руке  сигарета,
а  ты  обещал.
Раздоры,перроны
безжизненный  свист,
а  знаешь,да  впрочем
ты  же  эгоист...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336013
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 07.09.2020


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.09.2020


Та, що фарбує листя

А за вікнами літо

А  за  вікнами  літо    
Сонце  гріє  шалено  і  обпікає  шкіру    
А  ось  в  серці  моєму  грудень  
Віє  буря.  Сипле  сніг  на  мої  сині  губи  

Я  сама  собі  говорю:  дихай    
І  зробивши  ковточок  кави  -  лину    
І  я  йду  піднявши  зіниці  
На  схід  сонця  кортить  подивитись    

Ти  не  пий  ту  отруту,  милий    
Я  наллю  тобі  краще  кави  
І  відріжу  шматочок  серця  
Та  про  завтра  тебе  запитаю    

Чи  поїдеш  ти  завтра  від  мене  ?  
Чи  побачу  тебе  ще,  милий  ?  
Чи  допивши  смачної  отрути  
Ти  від  мене  навіки  полинеш?  

То  не  слухай  більше  моїх  поем  
Не  читай  більше  моїх  листів  
Не  питай  мене  більше  про  небо          
І  про  спів  тих  нічних  солов"їв    

Я  віддам  тобі  часточку  себе  
Я  віддам  тобі  шматочок  душі  
Але  прошу  тебе,  мій  милий,  
Випий  кави.  Отруту  лиши  мені    

Тихий  вечір  і  моя  поема  догорає  в  печі  
Я  спалила  її  для  тебе  
І  разом  із  нею  ,
́Перетворюючись  на  попіл  шалений,  
Я  з  собою  тебе  заберу.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740914
дата надходження 06.07.2017
дата закладки 03.09.2020


bo77om

ти - світло (30. 12. 2019)

Зупинись,  дихай  шаленим  повітрям,
Згадай  і  забудь  все,  що  носиш  в  собі.
З  кожним  видихом,  біль  відступає  повільно
від  полегшення  хочеться  впасти  із  ніг.

і  поволі  вже  сонце  з-за  обрію  сходить
та  твій  сум,  як  пітьма,  розлітається  в  пил.
ти  не  можеш  триматись,  ти  падаєш  долі  -
подих,  серця  удар  -  і  ти  зовсім  зник.

сподіваюсь,  душа  твоя  зараз  співає
пісні,  що  собі  ти  не  дозволяв.
це  шанс,  що  ти  втратити  права  не  маєш
ти  є  світло.  ти  сяєш.
                                непоганий  фінал.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887637
дата надходження 01.09.2020
дата закладки 02.09.2020


rutzt

І снився дощ…

І  снився  дощ,  такий  холодний.
Старий  мінявся  світу  зміст.
Дуби  стояли  благородні
і  випускали  перший  лист.
Весна  свою  являла  силу,
прощала  скоєні  гріхи,
а  ти  чомусь  уже  не  снилась,
напевне,  дощ  розмив  шляхи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868823
дата надходження 21.03.2020
дата закладки 21.03.2020


Kallina

Пррррости

Тихо  сегодня,  только  шумит  камыш,
Медленно  пух  с  черепичных  слетает  крыш.  
Дерево  к  дереву,  дальше  -  за  облака.
Руки  –  за  ветками.  Ругань  –  по  пустякам.
Тихо,  как  сторож  в  сотый  ночной  обход,
Время  по  кругу  шагает  из  года  в  год.
Мысли  –  за  пальцами,  птицами  на  ольхе,
Строки  -  за  рифмами  в  этом  плохом  стихе.
Кошки  за  мышками  в  темный  прогретый  дом.
Холодно,  сытно  ли  –  все  разберем  потом.
В  доме,  где  кашель  чаен,  малинов,  сух,
Нет  паутин,  кроме  тех,  что  наплел  по  углам  паук.
Нет  мониторов,  кроме  стекла  в  окне.  
Окна  откроешь  –  за  ними  чернеет  лес,
Звезды  прыгают  в  снег,  но  сгорают  в  мгле,
Оставляя  кратеры  в  твердой  ночной  земле,  
Оставляя  дырочки  в  белом  сухом  снегу,  
Если  я  не  звоню  тебе,  значит  я  берегу
Тебя  от  моих  раскаяний,  мук  и  дурацких  снов.  
Если  я  не  звоню  тебе  -  у  меня  не  хватает  слов,
Стержня,  семени,  племени,  ковыля  в  степи,
У  меня  не  хватает  времени,
Духу  сказать  "прости".  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866637
дата надходження 01.03.2020
дата закладки 01.03.2020


Пандем

Чорнило

Я  -  твоє  надгірке  невід'ємне  чорнило,
Татуйованим  скрутом  я  визрів  в  тобі.
У  очах,  у  словах,  у  думках,  попід  шкірою
Я  байдужий  до  твоєї  мольби.

Я  ввижаюсь  під  віками,  лізу  під  нігті,
Сірим  словом  видряпую  всі  кольори.
"Схаменися,  прошу,  дай  ковтнути  повітря!"
Чи  ти  дихати  вмієш?  На  глибині?

Ти  ховаєш  свій  страх  в  невідомих  провулках,
Німим  поглядом  дивишся  навіть  вві  сні.
 -  Я  в  тобі,  поки  ти  ще  ковтаєш  пігулки,
Я  тебе  не  залишу  на  самоті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215889
дата надходження 13.10.2010
дата закладки 01.03.2020


Camille

Ожидание

Еще  чуть-чуть,  еще  немного,
Мы  встретимся  с  тобою  снова.
Я  очень  жду,  скучаю  очень,
Ах,  да!  Мечтаю...  (между  прочим)
Какой  же  будет  наша  встреча,
В  тот  долгожданный  летний  вечер,
Как  скажешь  мне:  -"Привет,  родная!
Я  так  скучал,  моя  ты  зая!"
Тебе  слегка  я  улыбнусь,
К  груди  твоей  тут  же  прижмусь
И  поцелую  в  губы  нежно,
Взъерошив  волосы  небрежно,
Шепну:  -"А  знаешь?...  (между  прочим)
Тебя  люблю  ведь  очень-очень!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843307
дата надходження 27.07.2019
дата закладки 01.03.2020


Cherry tree

Мій спокій рвався з мене і вилазив в вікна

Мій  спокій  рвався  з  мене  і  вилазив  в  вікна,
У  голові  думки  роїлися  й  клубились.
В  цю  довгу  середу  я  сонна  і  самітна,
І  всі  вчорашні  сили  просто  розгубились.

В  моєму  світі,  тут  -  маленьке  божевілля,
Відрізок  часу  застигає,  мов  бетонний.
В  кутках  кімнати  причаїлося  похмілля,
А  в  вухах  дощ  шумить,  нудний  і  монотонний.

Я  відгоріла,  як  стара  пуста  лампадка.
Потухла,  як  свічки,  що  мовчки  помирають.
На  білому  листі  з'явилась  чорна  крапка.
Свічкам  усеодно.  Свічки  не  відчувають.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866506
дата надходження 29.02.2020
дата закладки 01.03.2020