Roma S: Вибране

Волинянка

Ви, кажуть, хворі…

Ви,  кажуть,  хворі  заздрістю  до  мене,
Хвороба  точить,  їсть  Ваш  кожен  нерв,
Маленьке  щось  у  горлі  і  зелене
Вас  душить  без  зупинок  і  перерв.

Мені  так  шкода…  Чесно  дуже  шкода,
Якщо  це  правда  –  недоречний  сміх  –
Потвори  страшної  людська  подоба
Спроможна  задушити  цілий  світ.

Я  –  вакцинована,  мені  байдуже,
Якщо  Вам  раптом  тре  допомогти,
Звертайтеся,  я  буду  рада  дуже,
Хто  в  зоні  ризику,  усіх  застерегти.

Хвороба  ця  підступна  травить  душу,
Спотворює  картинку  у  очах…
Я  розумію  все,  та  попередить  мушу,
Зі  мною  битися  –  то  тільки  на  мечах.

Ви,  кажуть,  добрі,  чесні  і  правдиві,
А  щось,  колись  чи  якось  –  то  таке…
Побути  спробуйте  хоч  день  щасливі,
Побачите  –  хвороба  пропаде!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862612
дата надходження 26.01.2020
дата закладки 26.01.2020


яся

Коли був Вхід, буде і вихід.



                                                                 Боже,  дякую  тобі  і  за  цю  ніч.  Життя  -  складна  то
                         річ.  Для  чого  нам  воно  дається?  Нічого  випадкового  у  цім  світі
                         не  стається.  Усе  своє  життя  шукаєм  ми  Тебе,  Господи,  та  не  
                           знаходимо.  Мабуть,  не  тими  дорогами  ходимо.
                                                                 Цей  світ  -  то  марнота  марнот,  коли  думаєш  лиш
                             чим  набить  живот.  От,  от!  І  на  тебе,  Господи,  часу  уже  немає
                             і  людина  тебе  не  знає.  А  коли  не  знає  -  у  блуд  потрапляє.
                             Але  Ти    даєш  нам  своє  Слово,  живе  Слово.  Та  ми  його  не  чуємо,
                             самі  мудруємо.  А  мудрість  людська  -  не  Божа.  І  дармо  пильнує
                             Дім  той  сторожа.  "  Коли  Господь  та  не  будує  дому  -  дарма  пра-
                             цюють  його  будівничі,  коли  Господь  не  зберігає  місто  -  дарма
                               пильнує  сторожа"  (Псалом  127).
                                                               Ох,  і  не  просто  усе!  І  де  знайти  розв"язку?  Здаюсь!
                               Здаюсь  на  волю  Божу,  коли  уже  нічого  доброго  сама  вчинити  
                               не  можу,  коли  у  темряві  днів  своїх  ходжу,  не  можу  ради  в  житті
                               цім    дати  і  не  знаю  як  поступати.  
                                                               Та  знаю  молитву  "  Отче  наш".  І  її  промовляю  повсяк-
                                 час  і...  поступаюся  місцем  у  своїм  житті  Господу.  І  уже  не  моє
                                 "Я"  творить  це  життя.  "  Господи  -  ти  пристановище  і  захист  мій,
                                     Бог  мій,  і  я  уповаю  на  Тебе..."  (  Псалом  90).    
                                                                 Виведи  нас  із  суцільної  темряви,  щоб  ми  побачили
                             Господи,  твоє  Світло  і  в  глибині  своїх  сердець  пережили  таємни-
                             цю  Різдва,  народження  Божої  Любові.
                                 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857517
дата надходження 10.12.2019
дата закладки 25.01.2020


яся

Сила любові.



                               О!  Скільки  енергії  у  твоїм  слові,
                               У  Слові  твоїм!
                               Назустріч  сонцю  ходім.
                               Шукаємо  сонце.
                               Яка  ж  то  сила
                               Його  затемнила?
                               Та  сила  нашої  любові
                               Спроможна  творити
                               Дні  чудові.

                               Йдемо  разом  назустріч
                               Новому  дню  і  Новому  року,
                               І  знайдена  радість
                               Замінить  щоденний  клопіт
                               Й  мороку,
                               І  світла  побільшає  
                               У  нашім  житті.

                             Долаємо  темряву  ночі.
                             І  світять  у  ній  мені  твої  очі.
                                 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859297
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 25.01.2020