Будайка: Вибране

Володимир Каразуб

ПЕЧАЛЬНИЙ ЛИЦАР

Бреде  повз  нас  сумний,  безкровний  лицар,
Об  землю  б’ється  отупілий  меч,
Примарилось  йому  одне  обличчя,
Подібне  до  примар  його  предтеч.
Ця  Дама  давня  бранка  менестрелів,
Трувер  її  оспівував  красу,
Дарма,  що  більше  за  солодкі  трелі,
Спізнати  не  доводилось  йому.
Гряде  в  старих,  розбитих  обладунках,
Прекрасна  Дама  зникла,  як  на  зло,
О,  жертви  куртуазних  поцілунків!
Яких  ніколи  й  толком  не  було.
Від  ніг  упала  тінь  середньовіччя,
Упершись  головою  в  горизонт,
Таких  тепер  у  кожному  сторіччі,  -  
На  тисячу  Фолькетів  –  Вентадорн.                                                
Бреде,  піднявши  догори  забрало,
Скрипить    давно  іржавий  сабатон,  
А  герб  на  грудях  вицвів  і  постала,
Не  роза,  а  трояндовий  бутон.

10.06.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838270
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 22.07.2019


Володимир Каразуб

СОНЦЕПОКЛОННИК

Пірнувши  до  сонця  дугою  він  вигнув  хребта.
На  північ  від  нього  в  руїнах  стояли  колони.
І  купіль  проміння  шкіру  його  обпекла,
Як  упав  на  коліна  і  руки  сонцепоклонник.

Позаду  лежала  дружина  його  молода,
Під  балдахіном  парадним  із  бахромою,
З  класичного  глека  їй  подана  була  вода,
І  пила  вона  подавшись  назад  головою.

Розпечене  сонце  здавалось  все  більше  пекло,
Немов  за  лещата  укинуте  в  доменні  печі,
І  піт  на  пісок,  упавши,  варився  на  скло,  
І  струпи  порили  обвуглені,  стомлені  плечі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838158
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 22.07.2019


Володимир Каразуб

МУСТ

Він  безликий  Тезей  і  сказати  йому  більше  нічого.
Рвуть  з  безодні  голодною  люттю  важкої  стопи,
Що  на  грузному  схилі  їх  черепа;  бивнями  й  хоботом,
Чорним  поглядом  ярості  в  тучах  являлись  слони.
В  дикім  буйстві  атраменту  неба,  дрижанні  небесному,
Одержимі  безумством.  Пилюкою  хмарився  біг,
Легіон  знавіснілого  серця  –  природньо-тілесного,
Був  знищений  тигр  тоді,  і  розтоптаний  в  смерть  носоріг.
Там  скажене  гудіння  трембіт  бушувало  з  литаврами,
Коліна  вдарялись,  трощилися  лобні  кістки,
Так  були  убиті  слони  у  війні  з  мінотаврами,
Що  силу  безумства,  як  образ  взяли  на  щити.


27.05.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837522
дата надходження 04.06.2019
дата закладки 22.07.2019