[i] [b] Tth[/b]
до Свята сім'ї -
пісня-дарунок
(незалежно
від статі, віку
і с и с т е м и
координат...)[/i]
[youtube]https://youtu.be/xQ4F35woKII[/youtube]
– [color="#8f077b"][i][b]Поведи мене в рай,
де б зоря багряніла в екстазі,
і щоб щастя – навік, не наразі…
Там мій рідний засмучений край.
- Поведи мене в край,
де чуття фахкотять пурпурово,
де пернаті вирують в діброві,
подаруй мені пестощів рай…
- Поведи мене в сон,
де кохання і в снах не дрімає.
Та веде в апогеї до раю
і голубить, як легіт-мусон.
– Як прийду у твій рай,
й запалають там ранки багряні,
почуття враз наструнчаться ранні,
мов удосвіта синявий плай.
- Я прилину в твій край,
бо твій острів моєї любові
мій навіки... Всякчас, та не в слові…
Я злелечу приборканий рай.
- І являтимусь в сни,
так, зненацька, як ласка дівоча…
Сновидіння ж хай будуть пророчі.
Я не зраджу твоєї весни,
що цвіте на осонні,
як у ніч – час безсоння,
у солодкім полоні кохання:
душ розіпнутих спів
(шурхіт крил голубів)
з вечорової тиші...
до рання![/b][/color]
9.07.2019
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841327
дата надходження 09.07.2019
дата закладки 09.07.2019
В казковому краї далекім, малята,
Де вчаться дельфіни у чайок літати,
Де сонце від вітру ховається в гори
І білою піною грається море,
Там хвилі над берегом дружньо кепкують:
То легко торкнуться його, то бушують.
Бешкетниці мушлю в дарунок лишають,
Ледь згодом — за неї і в море тікають.
Закутались гори в перинку із хмарок.
Присіли спочити, зустрівши світанок,
На килим лаванди бузково-чарівний,
Щоб слухати вітру історію дивну..
..........................
В хатинці, між листям пахучої м‘яти,
Жив милий жучок, непосида затятий,
Кумедний «ліхтарик» посеред травички,
Світилися крильця його й черевички.
Малесенький «вогник» із личком привітним,
З іскринкою в погляді, в серці — зі світлом.
Й були найяскрАвіші мрії у нього.
Усі Світлячком називали малого.
— Який він прекрасний! — Метелики мліли.
Кружляли навколо, торкнутись хотіли,
Хоча б ненароком, хоч крильця краєчком.
Любов‘ю палали маленькі сердечка.
Щасливі, яскраві летіли на світло.
А він усміхався їм ніжно й привітно,
Підморгував весело «квітам» крилатим,
Дозволивши в мріях своїх покружляти
І сам підіймався жаринкою в небо,
Здавалось для щастя нічого й не треба.
Йому ж було треба, хоча небагато:
Щодня і щоночі до моря літати.
Туди, де між хвилями — мрія блакитна,
Яскравий Маяк де стоїть непохитно,
Вдивляється в даль безперервно і строго,
Щоби Пароплаву вказати дорогу.
А той пропливає щораз гордовито
І голосно друга вітає привітом:
Протяжним гудком, неймовірним і щирим,
Бентежним, гучним, хоч далеким, незримим.
Між велетнів двох, неприступних і гордих,
Щораз Світлячок затамовав подих.
............................
ЯкОсь, серед ночі, до сонечка сходу,
Щокою відчувши стіни прохолоду,
Повідав він мрію свою Маякові.
Бриніла надія у кожному слові:
— Якби Пароплав величезний, могутній
Й мені дарував свій гудок незабутній...
Всміхнувся Маяк:
— Що я маю сказати?
Ти, поки-що, спробуй-но не заважати.
Послухаю довше твої теревені —
На друзки розіб‘ється друг мій об скелі.
У темряві велетня море поглине!
Миттєво могутній потоне! Загине!
Зітхнув, не образився мрійник маленький.
Додому помчав непосида швиденько.
Не через слова — через хмари похмурі,
Здавалось от-от розбушується буря.
Мерщій — до хатинки, що в травах сховалась,
Де з затишком й ніжністю щастя змішалось,
Щоб мовчки помріяти і скуштувати
Імбирного печива й чаю із м‘яти.
..............................
Ще раз озирнувся. Потерпли аж крильця —
Розкраяла небо навпіл блискавиця!
Мить сяйво її освітило дорогу!
Імла непроглядна! Не видно нічого!
Ні моря, ні світла, ні неба, ні хмарок.
Одна лише злива. Один тільки морок.
На поміч помчав Маяку відчайдуха,
Туди, де гроза планувала розруху.
.........................
Знесилене бурею, зморене, хворе
Металось в гарячці налякане море.
Безжалісно хвилями било, шмагало,
Біди наробило б страшної немало.
Та крикнув жучок, ледь не знесений вітром:
— Я тут! Я з тобою! Візьми моє світло!
Бери сміливіше! Ти ж — сильний! Хоробрий!
Довірся мені і усе буде добре!
Повір! Не тривожся! Тебе не залишу!
Не бійся! За руку тримайся міцніше!..
— Спасибі — сказав лиш самими губами
Маяк і... засяяв ясними вогнями!
Ніхто й не помітив та не здогадався,
Що крок до страшної біди залишався...
То ж знов Пароплав привітав свого друга
Протяжним гудком. Аж здригнулась округа.
Зі щирим привітом, що чути за милі,
Він гордо проплив, розсікаючи хвилі.
.......................
Радів Світлячок, що скінчилася злива,
Став зовсім сірЕньким, всміхався ж щасливо.
Хоч голосно якось сміялися чайки
І хмаркою мимо — метеликів зграйка.
Ех! Як калатало сердечко малого!..
...То й що, що гудок цей звучав не для нього...
І хай не збулась давня мрія красива, —
Це зовсім жучкові було неважливо.
Він сірим лишився, водночас —прекрасним,
Мав світло у серці, яке не погасне..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835922
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 27.06.2019
Для того, щоб книга побачила світ у нашому видавництві, необхідно зробити перший крок – підготувати твори для розробки макету. Для цього просимо вказати таку інформацію:
1) ім’я автора (або псевдонім);
2) назва книги;
3) анотація (коротко написати про що книга);
4) вказати структуру книги (чи є поділи на розділи; якщо так, то які саме?);
5) набрати тексти у Ворді (без подвійних пробілів; заголовки – виокремити);
6) подати фото автора для розміщення на обкладинці;
7) підготувати біографічні відомості, як творчої особистості.
Якщо будуть додані фотографії, то їх варто надсилати окремими файлами. Також якщо є певні побажання чи думки щодо оформлення книги чи обкладинки, то теж будемо раді дізнатися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835187
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 25.06.2019
Доброго дня, шановний літераторе!
А Ви мріяли коли-небудь видати власну книгу? Якщо так, то ми будемо раді допомогти Вам у цій справі! Пропонуємо послуги щодо підготовки та друку Ваших творів:
1) верстка;
2) художнє оформлення книги;
3) допомога редактора та/чи коректора (у разі необхідності);
4) друк книги (тираж - від 1 примірника).
За деталями телефонуйте: 067-599-15-46, 093-682-62-52 (Олександр).
Наші сторінки у Facebook:
www.facebook.com/novograd24/
www.facebook.com/ztdryk/
Будемо раді співпраці!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835188
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 25.06.2019
Перший раз, як Тебе я побачив,
Навіть поглядом ми не зустрілись.
Та зробилось у грудях гаряче,
Так відтоді і там залишилось.
Так хотілось Тебе ледь торкнути,
Взяти руку у руку легенько,
Аромат Твого тіла вдихнути,
І почути, як б'ється серденько...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819199
дата надходження 27.12.2018
дата закладки 24.06.2019
Я хочу...я хочу кохати!
Шалено. Назавжди. Щомить.
Я хочу тобі показати,
Як серце моє стукотить.
Я хочу тебе обіймати,
Так міцно, так сильно щораз
Я хочу про все розказати,
І те, що відбулось до нас.
Я хочу твоїх поцілунків,
Що так обпікають уста.
Не треба мені подарунків
Скажи, що «та сама», що «та».
Я хочу... я хочу кохати!
Шалено. Назавжди. Щомить.
Я хочу тобі показати,
Як серце уміє любить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839232
дата надходження 18.06.2019
дата закладки 24.06.2019
Люблю село, ці трави буйні,
ромашки білі, спориші,
струмочків звуки мелодійні
і сяйво сонця, сум дощів.
І журавлів, що в синім небі
прощай курличуть восени,
і солов’їв, що біля греблі
в терновім тьохкають кущі.
Цей подих вітру на світанні
і білопінний цвіт садів,
і сиві вечори туманні,
і пару білих лебедів.
Бузок дурманить ароматом,
акацій білі кружева,
тут свіжим ніжно пахне м’ята
і річки сині рукава.
Стежина встелена барвінком,
червоні мальви край воріт,
волошки сині візерунком,
і на порозі сонний кіт.
Така проста сільська природа,
ця неповторність і краса,
нічного неба прохолода,
краплиста вранішня роса.
І лине пісня за тумани,
додому кличе в рідний край,
там де тополі і каштани
і весняний навкруг розмай.
Зоя Журавка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833005
дата надходження 16.04.2019
дата закладки 24.06.2019