Анастасія Тучемська: Вибране

archic

Пасмурно

Небо  превысило  скорость  и  черные  тучи
Вновь  отражаются  в  пластике  псевдо  линз,
Лайки  становятся  лакмусом  –  кто  здесь  круче
В  этом  стремлении  лестница  только  вниз

Новый  глоток  –  не  горчит,  привыкает  тело,
Всем  проигравшим  когда-нибудь  светит  фарт,
Пишешь  уверенно,  ровно,  но  снова  мелом
Будто  играешь  в  покер,  да  вот  без  карт

Фильтры  нас  делают  ярче,  нежнее  кожу,
Только  б  с  «шагреневой»  общего  не  иметь,
Перезвони  не  стесняясь  немного  позже,
В  дни  одиночества  часто  «лагает»  сеть

Лето  отплатит  сполна  ледяной  погодой,
Море  остынет,    очистив  себя  от  душ
сотен  туристов,  одевших  себя  по  моде,
Фарс  -  в  отражении  серых  неровных  луж.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842099
дата надходження 16.07.2019
дата закладки 16.07.2019


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.06.2019


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.05.2019


Galkka2

Химера у тобі….

Печера....тиша....холод...
Так  темно....страшно....голод...
Жадоба,  фальш  і  злоба,
У  пекло  це  дорога!!!!
Блюзнірство,  зрада,  помста,
Для  рідних  надто  гостра,
Гріхом  отруту  впустить,
Довіку  не  відпустить.
Спокуси  взяли  владу,
Байдужість  править  радо,
А  з  ними  заздрість  тиха,
Робила  людям  лихо....
Піднялась  вгору  зброя,
Спитай  себе  все  ж:"Хто  я?"
Росте  в  душі  пухлина,
Свідомість  -  вічна  злива.
Бо  царство  із  орбази,
Токсичні  творить  фрази...  
Із  раю  вже  пустеля,
Поглянь  лишень  :  ти  -  скеля!  
Розїло  серце  в  діри,
Ця  погань  жре  без  міри,
А  далі  що?  Самотність!
А  це  вже  незворотність!  
Нема  душі  живої,
Де  кожен  став  ізгоєм....
А  в  зла  червоні  очі,
Гуляє  серед  ночі....
Не  слухай  шепіт  з  прірви,
Вона  святе  розірве.
Все  світло  затуляє,
Тебе  це  не  лякає?....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836192
дата надходження 21.05.2019
дата закладки 21.05.2019


Лілея1

А Я ЛЮБЛЮ…

[i][b]Можливо,  це  безглуздо  й  недоречно
Серед  зими,  десь  поміж  шубок  й  пальт,
Пройтися  по  місцях  доволі  гречно  ,
Де  ні́вечила  туфелька  асфальт.

Безцеремонно,  нагло,  наче  княже  ,
Дівоче  її  з  бісиком  -    "Шкода́"
Ах...  на  колінце  більше  їй  не  ляже  
Моя  непутня,  юна  голова.

Канва  волошок  в  погляді  зів'яла,
Азарт    і  сміх  з  вакциною    жалю,
Їй    доля  постіль  з  іншими  прослала,
А  я    люблю…
                                 люблю…  
                                                       люблю…    
                                                                         люблю…


[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772962
дата надходження 23.01.2018
дата закладки 18.05.2019


Лілея1

МІЙ ВІЧНИЙ СУМ…

[i][b]Як  важко  мені  звикнути  без  тебе,
Без  теплих-теплих  крихітних  долонь
До  сірого  і  вицвілого  неба,
До  нетепла  й  нерадості...  О,  Сонь!

Сказав  би  хто,  що  всі  пожартували  
У  ніч  оту  весняної  пори,
Про  те,  що  човник  твій  пришвартували
На  віки  вічні  неба  береги.

І  це  лиш  сон,  і  все  мені  здається,
І  просто  так  шепочуть  явори,
Що  вже  пелюстка  банта  не  торкнеться
Ніколи  більш  твоєї  голови,

Що  двох  косичок,  мамине  плетіння,
Віночком  німбу  вже  не  обплете,
Душа  бо  тихо-тихо  відлетіла,
А  спогад....  спогад  соняхом  цвіте.[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835888
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 18.05.2019