Малиновый Рай: Вибране

Svitlana_Belyakova

22 Правила Жизни вывел Михатл Литвак…

 Михаил  Литвак,  психолог,  писатель  и  психотерапевт,  написавший  более  30  книг  по  практической  психологии,  сформулировал  22  ключевых  правила  для  достижения  личного  и  профессионального  успеха.

1.  Счастье  не  может  быть  целью.

Не  гонитесь  за  счастьем.  Вы  не  найдете  его  в  другом  человеке  или  в  материальных  вещах.  Счастье  исходит  изнутри,  и  вы  можете  достичь  этого  состояния,  когда  научитесь  получать  от  жизни  удовольствие.  Вы  должны  овладеть  искусством  развития  своих  навыков  и  размышлять  о  своих  достижениях  и  целях,  это  и  будет  ваш  путь  счастья.

2.  Перестаньте  быть  зависимы  от  мнения  окружающих.

Если  вы  довольны  собой  и  уверены,  что  вы  хороший,  умный  и  достойный  человек,  вам  никогда  не  понадобятся  другие  люди,  чтобы  судить  вас.

3.  Не  ждите  и  не  просите.

Если  вы  действительно  хотите  чего-то  добиться,  не  ждите  и  не  спрашивайте  разрешения  или  одобрения  у  кого-то  другого,  чтобы  сделать  это.  Постарайтесь  стать  тем,  кто  контролирует  все  сам.

4.  Не  будьте  теоретиком.

Будьте  зрелым  человеком,  который  обращает  знания  в  действия.  Незрелый  человек  часто  обладает  знанием,  но  не  знает,  как  его  применить,  поэтому  ему  ничего  не  остается,  как  критиковать  других.

5.  Хорошо  спланированные  действия  —  залог  успеха.

Убедитесь,  что  вы  планируете  свои  действия  и  организуете  жизнь  сообразно  своим  приоритетам.  Это  и  есть  счастье.

6.  Не  подозревайте  окружающих  во  всех  грехах.

Ваш  самый  большой  враг  —  не  тот,  кто  скрывается  в  засаде,  поджидая,  пока  вы  подскользнетесь.  Ваш  злейший  враг  —  это  вы  сами.  И  схватка  с  этим  врагом  может  быть  очень  жестокой.

7.  Вы  не  доллар,  чтобы  всем  нравиться.

Если  вы  будете  пытаться  угодить  каждому,  можете  сразу  готовиться  к  великому  провалу.  Это  невозможно.  И  незачем.  И  если  вы  попробуете,  вы  будете  чувствовать  себя  неловким  и  эмоционально  усталым.

8.  Платите  по  счетам.

Если  люди  пытаются  заставить  вас  чувствовать  себя  виноватым  или  благодарным  за  их  помощь,  спросите,  сколько  стоят  их  услуги.  Рассчитайтесь  и  попрощайтесь

9.  Мечтайте  о  реальном.

Если  вам  нравится  фантазировать,  мечтайте  о  том,  что  возможно  воплотить  в  жизнь.  Не  тратьте  время  на  обдумывание  нереальных  планов  и  целей.

10.  Депрессия  —  это  не  только  мрак.

Не  подавляйте  чувство  депрессии.  Депрессия  —  это  тяжело,  плохо  и  неприятно.  Но  это  также  и  возможность  заглянуть  внутрь  себя.  Узнайте,  что  заставляет  вас  двигаться  дальше,  а  что  тормозит  на  этом  пути.

11.  Общайтесь  с  врагами.

Разговаривать  с  друзьями,  бесспорно,  очень  приятно.  Но  только  в  разговоре  с  врагами  вы  можете  узнать  кое-что  новое  о  себе.  Поэтому  иногда  полезнее  слушать  врагов,  а  не  друзей.

12.  Книга  —  лучший  советчик.

Чтение  хорошей  книги  всегда  гораздо  полезнее,  чем  общение  с  поверхностным  человеком.

13.  Проводите  время  достойно  и  с  пользой.

Не  копайтесь  в  жизни  других,  вместо  этого  сосредоточьтесь  на  том,  что  приносит  пользу  вам,  например,  науках  или  философии.

14.  Отношения  —  для  роста.

Если  вы  чувствуете,  что  отношения,  романтические  или  деловые,  мешают  вам  развиваться  и  удерживают  вас  от  успеха,  пересмотрите  их.

15.  Не  бойтесь  людей.

Если  вы  боитесь  заговорить  с  людьми,  избавьтесь  от  этой  мысли.  Допустите  хоть  на  секунду,  что  человек  может  быть  положительно  к  вам  настроен.

16.  О  женской  логике.

Идея  о  существовании  мужской  и  женской  логики  сама  по  себе  нелогична.  Человек  либо  умен,  либо  нет.

17.  Не  бойтесь  одиночества.

Если  вы  одиноки,  особенно  после  разрыва  романтических  отношений,  не  пугайтесь.  Одиночество  —  это  часть  вашей  зрелости  и  духовного  роста.  К  тому  же,  будучи  наедине  с  собой,  вы  можете  быть  гораздо  продуктивнее,  чем  обычно.

18.  Делитесь  радостью.

Никогда  не  будьте  слишком  эгоистичны  в  своем  собственном  счастье.  Когда  вы  делитесь  им  со  своими  друзьями,  счастье  имеет  способность  увеличиваться.  Его  становится  больше  —  ведь  вы  видите,  как  радуются  ваши  любимые  люди.

19.  Вас  никто  не  тормозит.

Просто  одни  умеют  двигаться  быстро,  а  вы  живете  в  своем  темпе.

20.  Не  обращайте  внимания  на  оскорбления  и  критику.

В  день,  когда  вы  достигнете  своей  цели,  ничто  не  будет  иметь  значения.

21.  Умейте  хвалить  себя.

Тот,  кто  не  умеет  хвалить  себя,  обязательно  будет  критиковать  всех  вокруг.  Даже  если  ему  особо  нечего  сказать.

22.  Учитесь  жить  для  себя.

Пока  вы  будете  пытаться  что-то  доказать  окружающим,  вы  будете  жить  для  них.

Возможно,  следуя  этим  правилам,  вы  сможете  изменить  к  лучшему  вашу  жизнь.  Как  думаете?


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865903
дата надходження 24.02.2020
дата закладки 24.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 135

[b][i][color="#750606"]Накатила  рано  утром
Мужу  рюмку  коньяка.
Дальше  -  в  руки  камасутру,
И  не  смей  тут  возникать...

Без  белья  прислала  фотку
Зойка  моему  Петру.
Я  взяла,  блин,  сковородку,
На  разборки  к  ней  иду.

Муж  женат  на  интернете,
Я  терпела  много  лет.
Ноутбук  теперь  в  кювете,
А  его  неделю  нет...

Ох  попутал  меня  бес
Дал  головомойку.
Вор  ко  мне  в  окно  залез,
А  я  его  в  койку!!

Я  соперница  Лукерье
Мне  с  Петром  не  плохо,
А  она  стоит  под  дверью
И  ревет  дуреха.

Ночь  уже,  а  мужа  нет.
Он  привык  бояться!
Кум  ушел  еще  чуть  свет,
Можно  возвращаться!!

Вся  деревня  обалдела,
Расскажу  детально:
Топик,  стринги  я  одела
И  прошлась  центральной...

Мой  милёнок  ,генерал,
Опозорил  -  УЖАС!!
На  гнедом  коне  скакал
Очутился  в  луже!!

У  парней  у  сельских  зло,
Нервы  на  пределе.
Йог  приехал    к  нам  в  село,
Девки,  как  сдурели!

Срочно  делаю  подтяжку,
Подтяну  чуток  живот.
Даже  местная  дворняжка
Рот  раскроет  у  ворот.

Бабка  деду  угодила,
Выдав  снова  комплимент,
Мол,  у  деда  -  супер-сила,
Как  из  порно-кинолент!

Колбасу  мой  муж  не    ест.
Сала  и  печёнки,
Сядет  тихо  на  "насест"
С  пультиком  в  ручонке.

Озабочен  мой  милок,
Стал  таким  ранимым.
Раньше  цвыркал  в  потолок,  
А  теперь  все  мимо!!

Фотку  сайт  наш  смаковал,
И  успех  -  безумен
Муж  от  горя  -  забухал
Я  ж  там  в  НЮ-костюме!

В  лифте  раз  один  лифтер
(Хоть  была  суббота,)
Там  поджал,  а  тут  -  потер
И  лифт  заработал.

Если  вдруг  мешает  муж
Как  в  глазу  ресница,
Закажи  прощальный  туш
Пусть  летит,  как  птица[/color]![/i][/b]

[b][color="#084d9c"]УСІХ  СПРАВЖНІХ  ЧОЛОВІКІВ  ВІТАЮ  ЗІ  СВЯТОМ  -  23  ЛЮТОГО!!!!![/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865771
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


Лада Квіткова

Пілігримам присвячується

Ти  ходиш  туди-сюди,
Немає  для  тебе  місця.
Немов  побратим  біди  -  
Ні  припічку,  ні  обійстя.

Не  затишно  на  душі.
Сумуєш.  Чого  -  не  знаєш.
Читаєш  мої  вірші  
І  долю  невтомну  лаєш.

Прилип  до  обличчя  грим,
Забув  що  таке  підтримка.
Якщо  ти  є  пілігрим,
То  де  твоя  пілігримка?

Тікаєш  від  себе  сам,
Від  інших  ховаєш  душу.
Відкрийся!  Тук-тук,  "Сезам",
Я  код  підібрати  мушу.

Довірившись  голосам
Ти  зникнеш,  як  тінь  в  люстерці.
Залишиться  тільки  шрам,
В  твоєму  скляному  серці.

21.02.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865535
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Ден Мун

Де живуть твої вірші?

Де  живуть  твої  вірші?
У  чиїйсь  скупій  душі?
Їхні  звичні  білі  рими,
Чи  були  колись  чиїмись?

Чи  звучали  в  такт  дощу?
Промовляли  чи  «прощу»?
Мо  просили  теж  прощення
У  забутих  тепер  йменнях?

Чи  писав  ти  їх  всю  ніч
Між  розривом  протиріч?
А  тоді,  у  пору  ранню,
Ставив  крапку  в  них  останню?

Чи  списав  усю  ти  душу,
Зрозумівши  собі  скрушно,
Що  твої  самотні  рими
Так  і  вмруть  на  самотині?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7rMV-rWaU-c[/youtube]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864521
дата надходження 11.02.2020
дата закладки 21.02.2020


Тетяна Іванова - Юртина

Українська солов`їна наша мова

Українська  солов`їна  наша  мова  -
Це  душевне  і  співоче  джерело!
Це  Держави  головна,  стійка  основа,
В  наших  душах  мови  нашої  житло!

В  наших  душах  є  любов  до  слів  крилатих,
Де  добро  і  щедрий  Український  Дух  -
Буде  прикладом  у  Світі  для  багатих  –
Щедрим  співом  від  сердець,  почує  Друг

Кожне  слово  що  лунає  з  вуст  у  Всесвіт,
Наші  люди  зберігають  все  життя  –
Кожне  слово,  щоб  не  кануло  у  безвість.
Вірю  щиро  –  є  у  мови  Майбуття!
2016

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865572
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 21.02.2020


Капелька

Вибрации любви, добра

Вибрации  любви,  добра
Нас  удивляют  иногда.
Их  светлый,  дружеский  мотив
Приносит  людям  позитив.

В  душе  легко,  светло,  тепло
Когда  добро  в  ней,  а  не  зло.
Там  и  в  мороз  сады  цветут
И  в  непогоду  есть  уют.

Плоды  прекрасные  всегда
В  любые  жизни  времена.
Родник  живой  воды  течёт
И  даже  тает  "вечный"  лёд.

                 Февраль  2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864393
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 20.02.2020


Олеся Лісова

Ти - мої крила

Коли  ти  поряд  –  я  мала  дитина.
Живу  у  теплоті  твоїх  долонь,
А  іноді  цариця  чи  богиня
Палає  всередині  десь  вогонь.

То  захвату  і  ніжності  лавина,
Небачений  магічності  прилив.
Ще  любощів  солодка  хуртовина
Казковий  і  чаруючий  мотив.

Для  мене  ти  –  багатогранна  призма.
Виблискує  в  ній  щастя,  мов  кришталь.
Даруєш  всю  привабливість  й  харизму
Пригод,  удач  і  успіхів  спіраль.

З  тобою  бути  –  це  небесне  диво,
Кохання  неповторна  філігрань
Спокуслива  і  вабляче  манлива
Ти  -  крила    і  надій,  і  сподівань.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865331
дата надходження 19.02.2020
дата закладки 19.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цілунки під дощем

Як  цілувались  двоє  під  дощем,
То  осінь,  милувалась  тихо  ними.
Вкривала  їх  із  листячка  плащем,
Вони  були  такими  молодими.

В  горошок  парасолька  у  руках,
Він  ніжно  пригорта  свою  кохану.
Сидить  на  гілці,  весь  промоклий  птах,
Десь  тихо  так,  звучить  фортепіано.

Мелодія  Шопена  полилась,
Така  замріяна  і  загадкова.
За  нею  романтичний  "Венский  вальс",
Ця  зустріч  в  них  була  не  випадкова.

Вже  змокли  ноги,  та  щаслива  мить
І  радість  в  серці,  що  вони,  обоє...
Яке  то  щастя,  жити  і  любить!
А  ще,  ділить  свою  любов  на  двоє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865114
дата надходження 17.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 133

[b]В  гороскоп  не  верь,  подруга.
Я  поверила  и  что?
У  избранника  лачуга
Конь  и  драное  пальто.

Спрятал  в  елке  я  бутылку
Думал  будет  под  шашлык
Отчего  тогда  у  милки
Заплетается    язык?

А  вареники  с  сюрпризом
Нам  сказала  мужа  мать,
Пока  смотрят  телевизор
Я  -  давай  их  все  кусать.

Мы  в  метель  с  кумой  попали,
Забрели  в  сторожку  в  лес,
Позабыли  о  морали,
Скажем  всем  -  попутал  бес.

На  курорт  поеду  с  милым
Отдохнуть  решил  малыш!!
Хоть  в  деревне  -  не  Курилы,
Но  есть  речка  и  камыш!!

На  ремонт  ушла  неделя
И  не  страшно,  что  в  кредит!
На  мне  женится  Емеля!!
Если  Щука  разрешит...

Я  не  сею,  не  копаю
Это  дело  не  для  дам,
Но  секрет  к  супругу  знаю...
Потому  он  пашет  сам!!

Я  купила  балалайку
Чтобы  муж  скорей  отлип.
Он  ушел  к  подруге  Майке
Та  ему  купила  джип.

Справа  Люба,  слева  Лена.
А  меж  них  -  мой  муж  седьмой.
Мне  не  в  кайф  такая  сцена,
Волоку  за  чуб  домой.

Накрывай  поляну,  Петька,
Как  ни  как  -  твой  юбилей.
Два  яйца  есть,  хрен  и  редька,
Бражки  восемь  бутылей.

Я  не  знаю  почему
На  ногах  мозоли.
Видно    все  же  туфли  жмут
Вырос  в  ногу,  что  ли?

Эх,  кому  б  теперь  продать
Новую  рацуху,
Как    в  перине  отделять
Перышки  от  пуха?

Мой  миленок    -  генерал,
А  мне  б  парня  с  роты  
Чтоб  всю  ночь  на  мне  пахал
До  седьмого  пота.

Йог  приехал  к  нам  в  село
На  постой  просился.
Меня  за  душу  взяло
А  муж  прослезился.

Срочно  делаю  подтяжку
Нужен  вид  для  секс  услуг!
Запрягу  Петра  в  упряжку  
И  с  рекламой  по  селу.

Бабка  деду  угодила
Свечи  к  вечеру  зажгла.
Из  кислющего  кизила.
Самогонки  нагнала!![/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864220
дата надходження 09.02.2020
дата закладки 09.02.2020


Любов Таборовець

Світлій пам'яті української Чураївни

Вишня  зажурилась,  посумніла  хата…
Гріє  їх  у  стужу  доньки  спів  крилатий...

Ллється  над  землею  дзвоном  –  переливом
пісня  Чураївни,  що  є  справжнім  дивом.

Нею  надихала,  в  ній  жила  співачка,
в  спів  вселяла  віру  справжньої  козачки.

Славила  у  пісні    неньку-Україну
та  хрещату  рідну  батьківську  стежину.

Мов  небесний  ангел,  розпростерши  крила,
унікальним  тембром    небо  підкорила.

В  вишитій  сорочці,  груди  у    намисті  -
це  легенда  –  жінка    в  образі  пречистім!

В  пишності  убрання,  сяючих  прикрасах  -  
гордий  погляд    жінки  –  нації  окраса.

Врода    від  калини,  неба  -  навпіл  з  житом  -
жінка  –  таємниця,  із  душею  літа.

Діва  України,  славна  Берегиня,
по  собі  лишила  славу,  що    не  згине.

А  нащадкам    спадок.  Лине,  не  стихає,...
Бо    пісенна  свічка  в  душах  не  згасає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864219
дата надходження 09.02.2020
дата закладки 09.02.2020


Олеся Лісова

Як ти зумів?

У  пам’яті  прокручую  без  ліку,
Дивуюся,  ну  як  же  ти  зумів?
Не  ждала  дивини  уже  довіку,
А  ти,  як  поклик  долі,  прилетів.

Не  грав  німу  комедію  театру,
Казок  не  обіцяв,  а  ні  пажів,
А  тихо,  кожен  день  по  сантиметру
Топив  із  мого  серця  лід  віків.

Вкидав  у  ватру  все  давно  минуле
І  попелом  розвіював  навкруг.
Вовків-страхів  ти  відганяв  поснулих,
Закутував  від  вІтрів-волоцюг.

Горнув  до  серця  ніжно  мої  крила
З  яких  зривала  пір’я  зла  зима.
Бальзами  прикладав,  щоби  злетіла,
Піднятись  в  височінь  змогла  сама.

Вустами  цілував  сухі  зап’ястя,
Літати  поміж  хмари  знову  вчив.
Я  зорям  посміхалась.  Знала  -  вдасться,
Повірити  у  диво  віщих  снів.



Л.Г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863638
дата надходження 04.02.2020
дата закладки 04.02.2020


Новоградець

Сніжинки

Не  хоче  хмарка  їх  нести,
І  падають  у  сад  -
Сніжинки  білі  з  висоти
Скидає  снігопад.

Їх  в  морі  вітер  підхопив
Молекулами  з  хвиль,
По  небу  синьому  носив
Кругами  в  сотні  миль.

Там  кожну  холод-ювелір
Огранював,  як  міг,
Щоб  із  мільярдів  білих  зір
Блискучий  випав  сніг.

Тепер  пушинками  пливуть
Сніжинки  голубі,
І  таємниці  бережуть
Зимові  у  собі.

В  які  країни  їх  торік
Носила  ця  пора?
Де  з  них  ліпила  сніговик
І  сніжки  дітвора?

Коли  ще  вдасться,  залюбки,
По  світу  пронестись?
В  які  ще  випадуть  садки
В  майбутньому,  колись?

Мовчать  сніжинки  і  летять
Повітрям  голубим.
Вони  струмочками  збіжать,
Розвіються  як  дим.

А  нині  падають  у  сад  -
Ще  довго  до  весни  -
Сьогодні  їхній  снігопад,
І  сиплються  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859445
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 03.02.2020


Амадей

Я думав більше не писати про любов

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Я  думав  більше  не  писати  про  кохання,
Але  ж  душа  злітає  в  небо  знов,
Й  тривожить  душу  в  небі  зірка  рання.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Писати  про  сніги  і  заметілі,
Я  думав  серцем  я  вже  охолов,
Вважав,  якщо  вже  скроні  білі,

Писатиму  про  батьківський  поріг,
Ріку  дитинства,  стежку  в  ріднім  краі,
Та  задавить  любов  в  душі  не  зміг,
Не  зміг  я  задавить  палке  кохання.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Комусь  заняття  дивним  це  здається,
Але  пишу,  допоки  з  серця  знов,
Мелодія  кохання  ллється.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Але  писатиму,  я  знаю,
Бо  хто  не  пише  про  любов,
Тих  не  пускатимуть  до  Раю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863363
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 03.02.2020


Любов Таборовець

Не знаю: віриш ти, чи ні?…

Не  знаю:  віриш  ти,  чи  ні?
Та  ми  літали  вдвох  у  сні…
Як    пара  сизих  голубів…
В  душі  лунав  незвичний  спів…

Не  знаю:  віриш  в  це,  чи  ні?
Купались  в  щасті  ми  одні…
І  досі  в  серці  щось  щемить,…
Бо  неповторна  тая  мить.

Не  знаю:  вчулося,  чи  ні?
В  любові  клявся  ти  мені…
Враз  світ  казковим  став  у  сні,
Як  обнялися  ми  крильми…

Не  знаю,  віриш  ти,  чи  ні?
Та  я  і  досі  в  тому  сні…
Л.Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862668
дата надходження 26.01.2020
дата закладки 03.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива сьогодні

Розфарбовує  світ  кольори
І  дарує  нам  ніжність  і  ласку.
Ми  кохання  своє  зберегли,
Воно  схоже  так  дуже  на  казку.

Наче  човники  в  небі  хмарки,
Лине  скрипки  диво  -  мелодія.
Ти  торкаєш  моєї  руки
З  тобою  щаслива  сьогодні  я.

Хоч  прилинуть  холодні  вітри.
Будуть  стукати  в  шибку  щоранку.
Поруч  мене  завжди  будеш  ти,
Хай  вони  відпочинуть  на  ґанку.

Зігріває  кохання  теплом
Я  кладу  тобі  руки  на  плечі.
Небо  в  зорях  для  нас  розцвіло,
Шле  цілунки  свої  теплий  вечір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863482
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 03.02.2020


НАДЕЖДА М.

Неспішно мліє нічка темна

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PK6syRBkBA8[/youtube]
Повільно  мліє  нічка  темна,
Остання  зірка  догора.
І  що  було,  то  не  даремно,
Я  не  скажу,  що  була  гра.

Все  заховає  новий  день,
І  щоб  ніхто  не  здогадався,
Про  зміст  дарованих  пісень,
В  яких  мені  вночі  зізнався.

І  тихо  ллється  їх  мотив,
То  надто  голосно,  то  тихо,
Всі  почуття  ти  в  них  уплів,
Мені  на  радість  і  на  втіху.

Неначе  слухала  весну:
Пелюстки  квіти  розпускали,
Цю   дивовижну,  запашну,
Що  веселковим  цвітом  грала.

Промінням  сонця  мерехтіли,
То  жебоніли,  як  струмок.
Злетіть  немов  кудись  хотіли...
Було  тут  безліч  всіх  думок.

Пісні  складала  я  в  букет,
Щоб  милуватися  ночами.
Торкав    пісень  твоїх  сонет...
І  нічка  слухала  все  з  нами...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863146
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


СОЛНЕЧНАЯ

Я ПОВСЮДУ…

БОГ  воссоздАл  нас  с  тобою  в  тандЕме
С  такою  ЛЮБОВЬЮ,  чтоб  жить  нам  в  ЭдЕме!
Теперь,  я  повсюду  буду  с  тобою...
Солнечным  лучиком  -  ранней  зорёю.
Почкой,  открывшейся  в  листик  зелёный...
Ветром  -  манящим,  весенним,  влюблённым!..
Журчащею  речкой  -  мой  голос  услышишь...
И  птицей  летящею  -  в  небе    увидишь...
На  раскалённом  песке  я  оставлю
Свой  след,  чтоб  тебе  в  нём  -  была  я  прохладой!..
Дождём  моросящим  -  твой  лик  я  омою
Губ,  жадно  просящих  -  коснусь  я  росою...
И  влагой  проникну  сквозь  все  твоё  тело...
Собой  напитаю,  чтоб  не  охладело...
В  туманной  луне  -  обернусь  мягким  светом,
В  созвездье  ночном  -  пролечу  я  кометой!..
В  горАх  -  эхом  дальним,  мой  голос  прослышишь...
Я  буду  с  тобою,  везде,  где  ты  дышишь!
Вот  осень  -  закружит  листвою    цветною  ...
Я  стану  -  ноябрьской    отрадой  с  тобою!..
Зимою  -  я  лягу  снежинкой    в  ладошки..
А  ночью  морозной  -  раскрашу  окошки!..
В  твоем  сердце,    тайно  -  ВСЕГДА  жить  я  буду!
МЕНЯ  -  невозможно  забыть...  
Я  -  ПОВСЮДУ!  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863114
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


Амадей

Цвіте у серці юності весна (авторська пісня)

Я  чую  голос  ніжний  вечорами,
Й  п"янію  так,  неначе  від  вина,
Й  душа  моя  літає  між  зірками,                (2  рази)
Так  манить  мене  Муза  чарівна.            (2  рази)

До  тебе  я  думками  й  серцем  лину,
Знімаюсь  й  в  небо  лину  ніби  птах,
Тільки  тебе,  кохану  і  єдину,                      (2  рази)
Оспівую  у  віршах  і  піснях.                            (2  рази)

Моя  душа  від  радості  співає,
Співають  в  моім  серці  солов"і,
До  тебе  лину  я,  мій  світлий  раю,          (2  рази)
Чарують  почуття  палкі  твоі.                      (2  рази)

І  хоч  зима,  надворі  заметілі,
Та  гріють  серце  ніжні  почуття,
Твоя  краса,  твоє  чарівне  тіло,                (2  рази)
Моя  розрадо  й  зміст  мого  життя.          (2  рази)

Моє  життя  трояндами  розквітло,
Не  дивлячись  на  скроні  в  сивині,
Твоє  тепло,  твоє  чарівне  світло,          (2  рази)
Неначе  в  сні  наснилося  мені.                    (2  рази)

Я  чую  голос  ніжний  вечорами,
Й  п"янію  так,  неначе  від  вина,
І  виливається  любов  моя  піснями,      (2  рази)
Цвіте  у  серці  юності  весна.                        (2  рази)


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862184
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 23.01.2020


Yrina9

Початок

Я?  Чому  б  не  я,
А  може  варто  із  великої  писати?
Коли  приходить  майбуття))
І  все  навколо  хочеться  забрати.
Хіба  я  можу  вкластися  у  рими?
Такі  важкі  і  незкоримі))
А  може  прозою….?
Та  ні….!  
Вам  треба  вірш!  А  буде  вірш!!!
……
Не  хочу  розкриватись  до  кінця,
Щоб  у  загадці,  щоб  інтерес  не  втратить.
Яка  я  є?  Це  знаю  лише  я,
А  інші  можуть  тільки  уявляти.
Вся  сила  моя  у  простих  речах  –
Надія,  розум  і  довіра.
Не  кажу,  що  все  це  маю  я  сама,
Але  у  людях  я  у  це  все  вірю.
Мені  простіше  поділитись,
Ніж  узяти.
Простіше  приховати,
Ніж  відкрити))
То  може  й  краще  у  житті,
Бо  залишаються  лиш  рідні  духом
І  свої.
А  може  буде  краще  щось  змінити?
Покаже  час…
Лиш  знаю  точно:  мене  не  зупинити))
Бо  рух,  то  є  життя,
Ну  а  життя  є  Я.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861565
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 19.01.2020


Любов Таборовець

П'ємо вино…

П’ємо  вино…  терпке  на  смак
з  відтінком  оксамиту…
В  нім  тисяча  життя  ознак,
де  доля  наша  бита.
П’ємо  вино…де  рій  думок
в  душевнім  колориті...
Бринить  в  нім  сонячний  струмок,
що  сяєвом  повитий
П’ємо  вино…а  в  жилах  кров
пульсує  дзвоном  в  скроні...
Бо  в  краплях  келиха    любов
І  смак  сльози  солоний.          
П’ємо  вино…  цей  шлейф  спокут
і  аромат  надії...
П’янкий,    незвіданий    маршрут…
букет  із  суму  й    мрії.
П’ємо  вино…    де  бродить  тінь
і  пристрасті  й    кохання...
І  так  з  цим  сяйвом    мерехтінь
ми  стрінемо  світання…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852740
дата надходження 26.10.2019
дата закладки 19.01.2020


Новоградець

Сніжинки

Не  хоче  хмарка  їх  нести,
І  падають  у  сад  -
Сніжинки  білі  з  висоти
Скидає  снігопад.

Їх  в  морі  вітер  підхопив
Молекулами  з  хвиль,
По  небу  синьому  носив
Кругами  в  сотні  миль.

Там  кожну  холод-ювелір
Огранював,  як  міг,
Щоб  із  мільярдів  білих  зір
Блискучий  випав  сніг.

Тепер  пушинками  пливуть
Сніжинки  голубі,
І  таємниці  бережуть
Зимові  у  собі.

В  які  країни  їх  торік
Носила  ця  пора?
Де  з  них  ліпила  сніговик
І  сніжки  дітвора?

Коли  ще  вдасться,  залюбки,
По  світу  пронестись?
В  які  ще  випадуть  садки
В  майбутньому,  колись?

Мовчать  сніжинки  і  летять
Повітрям  голубим.
Вони  струмочками  збіжать,
Розвіються  як  дим.

А  нині  падають  у  сад  -
Ще  довго  до  весни  -
Сьогодні  їхній  снігопад,
І  сиплються  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859445
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Капелька

Я снова напишу стихи

Я  снова  напишу  стихи
И  даже  рифму  подберу.
Пусть  будут  добрые  они
И  умножают  красоту.

В  стихи  добавлю  позитив,
А  так-же  неба  синеву.
Вновь  песенный  течёт  мотив.
Похож  он  чем-то  на  волну.

Похож  на  лёгкий  ветерок,
Который  облегчает  путь.
Похож  на  запад  и  восток,
Когда  не  разделяет  суть.

Ведь  лирика  почти  всегда
Мир  наполняет  красотой.
В  ней  солнце,  воздух  и  вода
И  лес  прекрасный  за  рекой.

В  ней  чувства  лучшие  людей
-Душевность,  дружба  и  любовь.
И  мир  становится  добрей
И  расцветает  вновь  и  вновь.

                       Ноябрь  2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858619
дата надходження 20.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 130

[b][color="#260582"][i]Завела  романчик  с  Костей,  
(Мой  давно,  как  десять  кляч!)  
Кость  ко  мне  заходит  в  гости  
Типа...  он  семейный  врач..  

Что  ж  ты,  милый,  нос  повесил,  
И  со  всех  умчался  ног!  
Победил  в  тяжелом  весе,  
А  любовника  -  не  смог.

-  Не  такой  уж  я  страшила,
Говорил    мне  мой  самец.
Зря  ты  кума  полюбила
Рядом  с  ним  -  я  красавЕц!!!

И  напились,  и  нажрались,
И  вошли  в  глубокий  хмель!
Проходи,  тебя  заждались,
Жаль,  что  пусто  на  столе!!

Мы  не  виделись  столетье,
В  этом  счастье,  не  беда!
А  ко  мне,  сосед  наш  Петя
Забегает  иногда.

Мой  миленок  генерал,
А  кликуха  "маршал".
Он  ко  мне  сватов  прислал
Стану  генеральшей!!!

Йог  в  село  приехал  к  нам,
Мне  на  сердце  горько.
Ходит  ночью  по  домам
К  молодым...  И  только!

Срочно  делаю  подтяжку
Может  клюнет  этот  йог.
Будет  он,  словно  букашка
У  моих  валяться  ног.

Бабка  деду  угодила
Первый  раз  за  сорок  лет.
Дом  снаружи  побелила
И  сготовила  обед.

Мужу  так  и  не  призналась,
Про  с  Серёгой  свой  азарт!
Рассказали  люди  малость,
И  теперь  у  нас  инфаркт.

В  переплет  вчера  попала
Я  на  рынке  городском..
Своровала    ломоть  сала
И  побилась  с  продавцом.

Как-то  утром  на  деревне
Новость  слышала  в  страстях.
Дед  Силантий,  хоть  и  древний
У  пяти  был  баб  в  гостях.

Мужа  я  в  чулан  закрыла
Только  весть  ко  мне  дошла.
За  год  этот  гамадрила
Забрюхатил  пол  села.

Настрогал  ты  мне  детишек,  
Категорий  возрастных,  
Наколи  теперь  дровишек  
Чтоб  хватило  до  весны!  

Это  кто  на  грядке  пашет?  
Мне  далече  не  видать!  
Кум  с  моей  супругой  Машей!!!  
Может  с  ходу  в  морду  дать?  

На  югах  я  отдыхала  
Обнулила  все  счета,  
Накоплю  вот  капиталы  
Вновь  поехать  есть  мечта![/i][/color]  [/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858728
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 21.12.2019


Valentyna_S

Не нарікай

Не  нарікай,  не  нарікай,  
Що    вже  не  тих  пісень  душа  співає  
І  солов’ї  давно  замовкли  в  гаю,  
Й  не  котить  хвиль  назад  ріка.

Часу́    за  плин    не  дорікай,
Що    стрімко  твоя  юність  промайнула
Й  найголовніше  у  житті  минуло  —
Його  без  жалю  відпускай.

Нікому  теж  не  докоряй,
Що  мрії  заповітні  не  здійснились,--
Вони  ж  леліялись    й  ночами  снились  —
Ти  їх,  як  скарб,  оберігай.

Й  себе  даремно  не  картай,
Що  згаяно    однісіньку  можливість--
Бува,  втрачає  скоро  ціль    звабливість
Й  сама  зникає,  мов  курай.

Хвилини  з  пам’яті  стирай,
Що  карбували  біль  твій  і  образи,
Даруй  сам  милосердя  й  слів  оази
І  білий  цвіт    душі  плекай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856452
дата надходження 30.11.2019
дата закладки 03.12.2019


wanatol

Гілочка від клена



Гілочка  від  клена
Нам  в  окоп  попала
Куля  її  зрізала
І  життя  забрала
Ось  такі  на  фронті  
В  нас  бувають  дні
Тишею  й  не  пахне
Навіть  в  вихідні.
А  зима  попереду
Морози  ,сніги
Як  дістали  кожного
Продажні  верхи
Марно  нам  чекати
Справедливих  слів
Треба  боронити
Мир  від  ворогів.
26.11.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855974
дата надходження 26.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжних снів тобі кохана

Ніжних  снів  тобі  кохана,
Шепочу  в  вечірній  час.
Ти  мов  зірка  полум'яна,  
З  найкрасивіших  прикрас.

Заворожуєш  словами,
Навіть  поглядом  своїм.
Переповнений  піснями.
Завжди  наш  родинний  дім.

Голос  твій  ласкавий,  ніжний,
Усмішка  казковий  рай.
Погляд  милий,  дивовижний,
Мов  блакитний  небокрай.

Зацілую  твої  руки,
Обійму  і  пригорну.
Не  змінили  думок  роки
Я  люблю  тебе  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855172
дата надходження 19.11.2019
дата закладки 19.11.2019


Наталі Косенко - Пурик

Ти мене. розбуди на світанку

Ти  мене,  розбуди  на  світанку,
Коли  все  ще  дрімає  і  спить,
Коли  осінь  вплітає  серпанки
І  роса  на  листочках  бринить

Насити  мене,  ранніми  росами
Проведи  по  зеленій  траві,
Хай  верба  полоскоче  ще  косами,
Проводжаючи  нас  по  росі

Хай  квітки  замилують  чарівністю
Свої  пахощі  в  серце  вкладуть
І  звабливою  милою  ніжністю
Мене  в  ранок  краси  проведуть

А  пташина,  яка  забарилася,
Що  лишилась  у  ріднім  краю,
Заспіває  мелодію  ніжную
Неповторну,  найкращу  свою

Ти  мене,  розбуди  на  світанку,
Коли  все  ще  дрімає  і  спить,
Там  де  осінь  вплітає  серпанки
і  роса  на  листочках  бринить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853308
дата надходження 01.11.2019
дата закладки 02.11.2019


Новоградець

Наталі

Є  безліч  міст  під  небесами  -
Нью-Йорк,  Житомир,  Москвабад...
А  там,  де  все  найбільше  саме,
Стоїть  столиця  Новоград.

Там  входить  три  відра  в  півлітру
І  аж  до  хмар  ростуть  дуби,
І  там  вареники  в  макітрі,
Що  не  підняти  до  губи.

Там  в  літні  ночі  від  Сатурна,
З  крутого  берега  ріки,
Шпана  прикурює  культурно
Собі  цигарки  і  бички.

Буває,  місяць  там  в  пів-ходу
Іде  тихенько,  як  курча,
А  потім  з  шумом  бух  у  воду  -
І  по  конячи  п'є  з  Случа!

Але  єдиним  центром  світу
Став  Новоград  по  всій  Землі
Через  подружку  знамениту,
Струнку  чорнявку,  Наталі.

Я  з  ліжка  схоплююсь  в  охоту
І  мчуся  вранці  на  місток,
Коли  вона  йде  на  роботу,
Пливе  по  місту  в  дитсадок.

Можливо,  збій  у  мене  в  башті...
Думки  збиваються  в  рої!
Але  і  песики  домашні
Спішать  побачити  її.

Примчать  здорові  пси  кудлаті
І  з  ними  цуцики  малі,
І  рот  роззявивши,  завзято
Глядять  на  ніжну  Наталі.

Бо  вся  вона  такої  вроди,
Такої  тонкої  краси,
Що  голівудських  на  городи,
Або  на  цвинтар  віднеси.

Тому  в  столиці  Новограді,
Де  все  найбільше  на  землі,
Люблю  без  крему,  чи  в  помаді
Свою  гарненьку  Наталі.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848254
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 31.10.2019


Надія Карплюк-Залєсова

ЛЮЛЯЙ ЛЮЛЯЙ ДОНЕЧКО



Люляй,  люляй,  донечко.
Сховав  місяць  сонечко,
Наскликав  зірок  багато
І  натріс  на  нашу  хату.

Бачиш,  в  шибку  заглядають,
Оченятами  моргають,
Просяться  усі  в  перинку
До  маленької  дитинки.

Як  усіх  їх  повкладаєм
У  тепленьке  ліжечко
Дуже  ними  налякаєм
Нашу  сіру  кішечку

Люляй,  люляй,  донечко,
Не  дивись  в  віконечко...
Добре  знають  зоренятка-
У  перинках  -  лиш  дівчатка!

Зорі  --  в  небі,  на  ялинах,
На  малюнках  і  світлинах.
Зірочкам  вночі  світитись,
Діточкам  маленьким  снитись.

Срібний  місяцю  ясненький,
Поцілуй  дитя  маленьке
В  носик  ,  брівки  і  долоньки
В  милу  усмішку   у  доньки

У  рум"яну  щічку  ,  брівку,
Вмостись  тихо  на  долівку,
Скажи  нічці  пильнувати,
Доня  дуже  хоче  спати.

Н  .Карплюк-  ЗАЛЄСОВА
22.10.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852249
дата надходження 22.10.2019
дата закладки 22.10.2019


Новоградець

Ви з гідністю відставили плече…

           "Політичної  біжутерії  не  ношу."
           З  такими  словами  Ліна  Костенко
           відмовилася  прийняти  найвищу    
           нагороду  з  рук  В.  Ющенка.


Ви  з  гідністю  відставили  плече,
Коштовних  не  прийнявши  біжутерій.
Дідівська  кров,  Тарасова,  тече
У  ваших  розгалуженнях  артерій.

З  нечистих  рук  продажної  душі
Прийняти  дар  високий  не  захоче
Поет,  хто  не  міняв  на  бариші
Свої  слова,  правдиві  і  пророчі.

Коли  співали  оди  гаманцям
Свої  митці,  і  продані  Росії,
Ви  всі  рядки  писали  тільки  нам,
Байдужі  до  фальшивого  месії.

Для  них  чини  і  тони  нагород,
І  владні  відкриваються  їм  двері.
А  з  вами  залишається  народ,
Що  вслід  за  вами  пише  на  папері.

І  граючись  за  столиком,  не  раз
Малеча  із  Тарасового  краю
Пером  сталевим,  справжнім,  як  у  вас,
Невміло  свої  літери  черкає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850204
дата надходження 03.10.2019
дата закладки 20.10.2019


Надія Карплюк-Залєсова

ПРОЩАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ

               

На  моєму  підвіконні  
звісив  ніжки  день  новий-
Жовтоокий,  бо  осінній,  
Багрянцево  -  золотий

Що  малий  розкажеш  зранку?  
Про  погоду?  Щось  з  новин?  
Вітер  гойдає  фіранку,  
Набира  розгін  з  вершин

Кажеш,  будем  танцювати...  
Що  ж,  давай...не  проти  я
Третя  в  жовтні  серед  п'ятниць
Майже  вже    мені  рідня

Кидай  промінь  сонця  в  шибку
Хай  не  теплий,  та  дарма!  
Бери,  жовтню,  диво-  скрипку,  -
Танго?  Вальс?  Чи  Гопака?!
 
Ну  ж  бо,  жовтню!  Стука  в  двері
Брат  твій  старший  -  листопад
Вибирай,  танцюєм  в  сквері...  
Поле,  ліс  чи,  може,  сад?  

Скрипка  -  ось.  А  ось  -  цимбали,  
Хочеш,  саксафон  бери...  
Аби  вправно  тільки  грали
І  не  крапало  згори.  

Н.  Карплюк-Залєсова
19.10.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851924
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поруч з тобою

Лиш  з  тобою  поруч,  лиш  з  тобою,
У  думках  своїх  я  можу  йти.
Лиш  з  тобою  милий,  лиш  з  тобою,
Буду  я  трояндою  цвісти.

Хочу,  щоб  весна  була  навколо
І  блакить  лише  в  твоїх  очах.
Щоби  солов'ї  співали  соло
І  моя  рука  в  твоїх  руках.

Хочу  чути  лиш  твоє  диха́ння,
Щоб  була  для  нас  щаслива  ніч.
Загорнутись  у  твоє  кохання,
Тільки  я  і  ти,  вдвох  віч  -  на  -  віч...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851915
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Наталі Косенко - Пурик

Ми, ніби у полоні

А  ти  війдеш  в  кімнату,  коли  сплю
Торкнешся  тихо  локонів  волосся,
І  руку  ніжно  візьмеш  у  свою
Ось  це  і  щастя,  що  уже  збулося

Окинеш  поглядом,  любові  і  тепла
Промовиш  стиха:"  Ти,  спочинь  кохана"
І  вже  нічого  кращого  нема,
Коли  ця  зустріч  відбулася  з  нами

Така  тремтлива,  ніжна.  довгождана
Окрилить  душу,  полум"ям  любові.
А  ще  вона  до  тонкощів  бажана
і  у  красі.  ми.  ніби  у  полоні.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851906
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Mikl47

Близько зима сніжнокрила

                                                       Ліді
                                                   
Півстоліття  випало  з  життя...
Я  не  знаю  як  без  тебе  жив.  
Билось  в  стінку  пізне  каяття
І  все  більше  я  тебе  любив.  

Зовсім  близько  вже  зима  сніжнокрила.  
Скільки  доля  часу  нам  відпустила?  
Пізно  вити  вже  гніздо.  Досить  слів!  
Хоч  зустрітися  б  ще  до  холодів...


Що  мені  той  зараз  корвалол!  
Скільки  болю  я  тобі  завдав...
І  тепер  той  біль,як  автогол,  
Б'є  в    "дев'ятку  "серця  де  б  не  став.  


Хай  погода  буде  будь  яка  --
Дощ  і  град,  небес  переполох  --
Всеодно  піднімемо  бокал,  
Вип'ємо,  поплачемо  удвох.  

Зовсім  близько  вже  зима  сніжнокрила.
Скільки  доля  часу  нам  відпустила?
Пізно  вити  вже  гніздо.  Досить  слів!  
Хоч  зустрітися  б  ще  до  холодів...


                                                                                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851052
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 10.10.2019


євген уткін

ПАХНЕ РАНОК БОРЩЕМ


Пахне  ранок  борщем,
Пахне  мамою  ранок.
Ой  як  хочеться  ще,
В  той  дитячий  світанок.

Повернутися  знов
Та  босоніж  у  роси
До  ріки  стрімголов  
Де  верба  свої  коси

В  чистих  плесах  води
Виполіскує  зрання    
Там  чекає  завжди  
Моє  перше  кохання

Там  де  мій  дивосвіт
Який  часто  так  сниться
Там  де  літо  в  зеніт
Де  калина  й  криниця

Там  і  мальви  в  дворі
І  квіткові  заграви
У  гаю    солов’ї
І  шепочуться  трави

Там  духмяний    бузок,
Під  вікном  рута  –  м’ята  
Ой  якби  ще    разок
І  до  мами  й  до  тата.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850705
дата надходження 07.10.2019
дата закладки 07.10.2019


Ірина Кохан

Дивна

Вона  була  дуже  дивною:
носила  у  торбі  щастя,
слізьми  лікувала  дерева
і  поки  ніхто  не  бачив,
кришила  ще  свіже  небо  
міським  голубам
під  крила.
Вона  цілувала  троянди
щоночі
ставала  зіркою
й  босоніж  сама-самісінька
ходила  Чумацьким  Шляхом,
на  спицях
із  павутиння  плела  собі  тишу
і  клала  її  в  шухляду
на  завтра...
на  потім...
на...
Свої  таємниці  й  мрії
вона  довіряла  травам,
тримала  в  долонях  сонце
дбайливо  замотане  в  ковдру,
зшиту
з  пустельних  квітів
ще  кілька  століть  тому.
Щоранку  пила  тумани
з  піал,
що  брала  у  місяця  в  позику
і  вірила  в  світ
без  воєн...
й  писала  комусь  листи.
Вона  була  дивною...
Бо  справді  жила...

15.08.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847670
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 06.10.2019


Любов Іванова

И В КРАСОТЕ ОСЕННИХ ДНЕЙ

[b][i][color="#963d06"][color="#027035"]И[/color]диллия...в  природе  и  в  душе

[color="#027035"]В[/color]ключает  счет  сентябрь    листопаду

[color="#027035"]К[/color]лён  сбросил  свой  наряд  почти  уже
[color="#027035"]Р[/color]ассветы  дарят  легкую  прохладу.
[color="#027035"]А[/color]  клумб  палитра  радует  глаза,
[color="#027035"]С[/color]езон  цветенья    роз  и  астр  в  разгаре.
[color="#027035"]О[/color]ткрыл  Всевышний  с  красками  казан
[color="#027035"]Т[/color]ам  все,  чему  не  нужен  комментарий.
[color="#027035"]Е[/color]сть  в  том  составе    охровый  окрас,

[color="#027035"]О[/color]ранж  и  цвет  пурпурного  заката,
[color="#027035"]С[/color]езон    как  будто  вышел  на  показ...
[color="#027035"]Е[/color]лей  души  -  бордо  и  колер  злата.
[color="#027035"]Н[/color]ебес    приятна  глазу  синева
[color="#027035"]Н[/color]о  чаще    все  ж  плывут  по  небу  тучи,
[color="#027035"]И[/color]  как  шуршит  опавшая  листва,
[color="#027035"]Х[/color]одить  в  лесу  для  всех  особый  случай.

[color="#027035"]Д[/color]ожди    бывают  даже  чересчур
[color="#027035"]Н[/color]о  ожидаем  в  гости  бабье  лето.
[color="#027035"]Е[/color]ще  тепло  подарит  свой    гламур
[color="#027035"]Й[/color]  паутин  плетенье  среди  веток.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850597
дата надходження 06.10.2019
дата закладки 06.10.2019


Інна Рубан-Оленіч

Інтернет-знайомство

Привіт
                                                 Привіт
Як  справи?                        
                                                 Усе  клас!
Так  дивно…  скільки  спільного  у  нас!
                                                     Мені  сьогодні  снився  дивний  сон…
Може  даси  мені  свій  телефон?
                                                   Щопівгодини    МТС  перериває…  
                                                     Чого,  скажи?
В  них  совісті  немає…
                                                       Вибач,  біжу…є  деякі  турботи…
О  котрій  ти  повернешся  з  роботи?
Ти  ж  близько,  давай  ввечері  приїду!
                                                         Я  згодна,  від  утоми  нема  сліду….
                                                           ***    
Ало!  Привіт!  Уже  я  під'їзджаю!
                                                         Все  добре!  Я  тебе  уже  чекаю!
                                                             ***
                                                         Привіт!
 Привіт!
Не  холодно  в  автомобілі?
                                                                 ***
                                                             Спасибі…  я  люблю  троянди  білі!
Що  будеш  пить?  Фруктовий  чай  чи  каву?
                                                                   ***
                                                             Чекаю  знову  розповідь  цікаву…
                                                             О…скільки  фоток  в  тебе  у  альбомі!
У  нас  з  тобою  спільні  є  знайомі!
                                                                         ***
                                                             Вже  пізно…треба  йти…  і  хочу  спати
А  жаль…бо  я  хотів  тобі  сказати…
                                                               Спасибі,  вечір    просто  супер  клас!
Коли  знов  зустріч  буде  в  нас?
Цілую.    Завтра  в  дев’ять  буду…
                                                           Домовились…  я  точно  не  забуду…
                                                               ***  ***  ***
                                                         …  і  10  літ  минуло  Ти  і  Я…
                                                       З  тобою  разом  ми  одна  сім’я.
                                                     Люблю  тебе!  І  хочу  щоб  ти  знав:
                                                     Спасибі,  що  мені  ти  написав…

                                                                           21.09.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848964
дата надходження 21.09.2019
дата закладки 02.10.2019


меланья

Мне б с ума не сойти

Мне  б  с  ума  не  сойти,  не  примкнуть  к  этой  касте  убогих,
в  ней  сегодня  есть  те,  кто  был  лучшим  из  лучших  вчера...
Взвились  вдовьи  платки,  похоронки  ползут  по  дорогам
и  расходятся  болью  по  нашим  домам  и  дворам.  
 
Я,  встречая  рассвет,  у  иконы  стою  на  коленях,  
но  в  ответ  -  тишина...И  все  так  же  преследует  рок...
Это,  видимо,  Бог,  за  грехи  всех  былых  поколений,
черну  метку  войны  нам  вручил  на  неведомый  срок.
 
А  сегодня,  надев  на  сознание  шапку-обманку,
притворюсь  я  беспечно-уверенной  в  завтрашнем  дне
и  поверю  словам,  нагадавшей  мне  счастье,  цыганки,
точно  зная:  его  быть  не  может  в  несчастной  стране.  
 
Здесь,  под  градом  войны,  лишь  осколки  разбитого  счастья
телефонным  звонком  прилетают  из  зоны  АТО,  
когда  голос  родной  раздается  и  тихое:"Здрасте..."
возвращает  мне  жизнь...Ну  а  все  остальное  -  потом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849692
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


Наталі Косенко - Пурик

Ти дала нам усе

Ти  дала  нам  усе
Світ  життя  подарила  ,
Наша  любая  ,  мамо  ,
Де  ж  ти  брала  ті  сили

Ті  безсоннії  ночі  ,
Нахилившись  над  ліжком  ,
Ти  очей  не  стуляла
Знаю  ,  нене,  ні  трішки

І  краплинки  сльози  ,
Що  збігали  немало,
Щоб  пройшли  всі  хвороби
Ти  молилася  ,  мамо

Віддала  нам  усе
Всю  любов  і  всю  ласку  ,
Може  чимсь  засмутили
Вибач  ,  нене  ,  будь  ласка

Ти,  найкраща  ,  рідненька
І  пізнала  в  житті  ти  немало,
Ми  же  гідно  живем
Знай,  про  це  наша  мамо

В  цім  заслуга  твоя  ,
Що  такими  ми  стали  ,
Бо  дорогу  в  життя
Ти  нам  мамо,  проклала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849623
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


Mikl47

Білий вальс

Прийшла  ти  тоді  не  в  барвистім  вінку
В  обіймах  з  хмільною  весною-
Сніжинки  кружляли  тоді  у  танку,
Милуючись,мила,  тобою.

І  я  милувався  --  ти  квітка  немов,
Розквітла  тим  вечором  сніжним.
І  сором'язливо  красуня-любов
До  нас  прихилилася  ніжно.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі!

А  доля  любов  берегла  як  могла,
Та,врешті,змирилась  безсила.
Неначе  наврочили  генії  зла,
Затемнення  серця  зробили.

Затемнення  щезло,як  сон  прелихий,
Та  страшно  було  подивитись...
Кохання  не  згасло,та  тільки  шляхи
В  один  не  могли  уже  злитись.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі  !..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849583
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Амадей

ЩАСТЯ В ЛЮБОВІ

А  що,  коли  дійсно  нас  Доля  звела,
Щоб  жить  і  любить  і  від  щастя  п"яніти,
Від  щастя  щоб  обертом  йшла  голова,
Щоб  людям  красу  дарувать  в  цьому  світі.

Любити,  та  так,  як  ніхто  не  любив,
Співати  пісні,  що  під  стать  солов"іним,
Якщо  хтось  із  чаші  цієі  надпив,
Коханням  навіки  щоб  став  одержимим.

Щоб  квітла  краса  в  нього  завжди  в  душі,
П"янкі  солов"і  у  душі  щоб  співали,
Щоб  ніжні  лилися  із  серця  вірші,
Не  знав  у  житті  щоб  жалю  і  печалі.

Зимою,  в  хурделицю  квітли  сади,
І  серденьку  в  грудях  завжди  було  тісно,
Хотілось  кохання  зустріти  завжди,
І  пити  доп"яну  любов  свою  пізню.

А  що,  коли  справді,  Господь  нам  послав,
Оте,  що  не  кожному  в  світі  дається,
Вогонь  щоб  кохання  у  грудях  палав,
Й  пісні  дарувало  закохане  серце.

Якщо  мені  Бог  у  житті  дарував,
Частинку  своєі  Святоі  Любові,
Щасливий  я  тим,  що  в  житті  покохав,
Й  любов  я  дарую  в  піснях  і  у  слові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849541
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія - душа на крилах

Поезія  -  немов  душа  на  крилах,
Щоразу  прилітає  у  думки.
Без  неї  я  б  ніколи  не  творила,
Вплітаються  вірші  мої  в  вінки.

Поезія  -  то  чародійне  диво,
То  казка,  що  складається  зі  слів.
Вона  неначе  річечка  грайлива,
Торкається  щасливо  берегів.

Я  з  нею  свою  душу  зігріваю,
Гублюсь  в  туманах  ранньої  пори.
І  лише  їй  про  все  розповідаю,
Вона  на  мене  дивиться  згори.

Поезія  і  я  -  ми  нероздільні,
Любов  і  слово  нам  не  розділить.
Лиш  з  нею  можемо  ми  бути  сильні
І  дружим  щиро,  вже  багато  літ...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849537
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Валентина Рубан

ЧАРІВНИЦЕ ОСІНЬ

В  різнобарвні  айстри  одяглася  осінь,
Яблуками  стукає  в  саду.
Сонечком  ласкавим  зігріває  й  досі,
Все  у  неї  гарно,  до  ладу.

Скапують  з  троянди  прохолодні  роси,
Тумани  у  луках  розляглись.
У  ставку  полоще  верба  свої  коси,
Журавлі  «курли»  несуть  у  вись.

Золотаве  листя  і  срібляста  просинь,
Поєднались  вміло  кольори.
Я  прошу,    сестрице,  чарівнице  осінь,
Ти  журбу  у  мене  забери.

Забери  неспокій,  забери  зневіру,
І    розвій    на  голубих  вітрах.
Поверни  надію  і  любов  і  віру,
Залишись  цілунком  на  вустах

06.09.2019  р



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847370
дата надходження 07.09.2019
дата закладки 25.09.2019


Ольга Калина

Холодна осінь

І  знову    тихесенько  осінь  холодна,
Ступає  незвано  до  нас  на  поріг.  
Блудила  по  світу  сирітка  безрідна  -
Назад  повертає  з  далеких  доріг.  

Несе  із  собою  журбу  і  тривогу,
І  довгі-предовгі  сумні  вечори,
А  далі  і  ніч  –  холодну  й  вологу,  
Й  краплини  дощу,  що  летять  із  гори.  

Все  сіре,  в  тумані,  багнюка  і  сирість,
І  прихисток  кожен  спішить  віднайти.  
А  вітер  холодний  показує  лютість
І  всіх  заставляє  скоріше  втекти.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848696
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Олеся Лісова

Коханням плачу

Під  впливом  емоцій  написала  вірш,  вразила  доля    Л.Г.




Розірвалася  навпіл…  Конаю.
Все  що  сталося,  не  сприймаю.
Розумом  –  так,  серцем  –  ні.  Сил  не  маю,
Падаю,  встаю,  волаю…

Половину  мене  впакував  у  чемодані
(Невагомою  ношею,  без    кілограмів).
Щоб  будила  тебе  на  світанні
Ніжними  вустами,  руками.
Пів  себе  закрию  ключем
Невідомо  на  скільки  років.
Без  твого  дихання  і  очей
В  інший  світ  зариюсь  глибоко.
Щоби    ніхто  не  чув  і  не  бачив
Як  серце  коханням  плаче.
Не  дізнався.  Хтось  відзначив
Половина  світу  від  щастя  скаче…

Молитиму  Бога  про  нас  не  забути,
За  розлуку,  душевні  муки,
Дочекатись  тебе  й  відчути  
Тисячу  цілунків  за  хвилину  розлуки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847431
дата надходження 07.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Дмитрий Дробин

Стихов давление высоко

Стихов  давление  высоко.
Оно  порой  девятый  вал.
Подхватит  душу  прямо  к  Богу,
Куда  ты  сам  не  долетал.
Живой  волной  взлетают  чувства,
Когда  бежит  в  глазах  строка.
Не  рифма  только  лишь  искусство,
А  образ  тонкий  иногда.
Стихи  как  лучиком  пронзают
Тьму  политических  времен.
Они  царей  переживают.
Поэтов  ряд  несут  имен.
В  них  ручеёк  любви  незримый,
Который  можно  почерпнуть,  
Когда  читаем  их  любимым,
То  не  дают  они  уснуть.
Сюжет  стихов  такой  же  вечный:
Коварство,  Слава  и  Любовь.
Поэты  пишут  их  беспечно:
Застрелен  Пушкин  и  Тальков.
И  Лермонтов  и  Маяковский.
Есенин,  Ивасюк  –  в  петле.
Но  не  убить  стихи  их  вовсе.
Они  остались  на  Земле.
И  мы  стихами  страх  развеем.
Они  нас  могут  вдохновить.  
Не  только,  чтобы  стать  смелее,
А  чтобы  правильно  прожить.
Стихи  исходят  из  души,
Где  не  монетное  богатство.
И  если  сможешь,  то  пиши.
А  слабым  и  не  нужно  браться…
Когда  поэт  уже  созрел,
То  номинирован  расстрел.
В  России  высшее  признанье:
Убийство,  долгое  изгнанье.
За  океан  уехал  Бродский,
Кольцов  расстрелян,  Гумилев.
Здесь  хорошо  писать  не  просто.
Чернила  заменяет  кровь.
И  если  Родина  начнется  
С  картинки  лживой  в  букваре,
Всегда  такой  поэт  найдется,
Кто  не  угоден  при  дворе.
От  лжи  народ  не  задохнётся.
Политруки,  силовики
Не  смогут  расстрелять  всех  вовсе.
Не  смогут  расстрелять  стихи!!!

02.08.2019  Дмитрий  Дробин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846923
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 03.09.2019


СОЛНЕЧНАЯ

СДЕЛАЙ БУСЫ МНЕ…

                               ******
СдЕлай  бусы  мне?,..  на  счастье...
С  нежных  слов...и  поцелуев...
С  роз,  волшебно-ароматных...
Из  росы  -  на  листьях  туи...

ВЕтер  вольный  в  них  вплетАя...
С  неба,  -  облакА    снимАя...
А  затем,  на    лучик  солнца  -
Всё,  с  любовью  -  нанизАй  мне?)...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846543
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 30.08.2019


Олекса Удайко

КОЛИ Я ВІДІЙДУ

     [i]Хоч  вірш  написано  від  першої  особи,
     кожен  читач  має  примірити  написане
     до  себе...  Адже  [b]сві[/b]тло  у  [b]сві[/b]ті  за[b]сві[/b]чують  
     ті,  хто  конче  хоче  це  робити,  а  саме:  діти        
     Бога,  а  гасять  -  служителі  Князя  Пітьми.
     То  ж  несімо  світло,  прометеї!..[/i]
     
[youtube]https://youtu.be/Uhw7L5cPvfs
[/youtube]
[i][color="#570a8a"][b]Коли  я  відійду,  це  буде,  певно,  свято  –
не  хочу,  щоб  журився  хтось  колись…
Кайдани  з  серця,  вірю,  буде  знято,
й  злетить  мій  дух  у  безтілесну  вись.

Коли  я  відійду  –    світ  стане  вище…
це  й  зрозуміло:  в  тім  життя  прогрес.
Хоч  то  не  апогей,  не  розвиткове  днище  –
банальний  трансформації  процес.
 
Коли  я  відійду  –  постануть  інші
й  продовжать  те,  що  я  колись  почав…
О,  скільки  мрій  вони  розбудять  в  тиші!
О,  скільки  дум  впаде  в  живий  ручай!

Коли  я  відійду,  не  згасне  сонце
й  планет  цнотливих  не  унишкне  рух,    
але  мій  поступ  був  потрібен  конче,
щоб  правду  донести  до  людських  вух…

І  як  не  жаль,  що  вкупі  перестануть
душа  і  тіло  час  леліти  свій,  
у  небі  все  ж  так  вишколено  й  стало
ряди  шикує  духу  ревний  стрій!  

Нехай  існує  світу  неперервність,
що  ллється  нам  з  космічної  імли!
Шануймо  ж  ми,  поети,  власну  ревність,
даруймо  мир  і  щастя  на  Землі.[/b]
[/color]
19.08.2019  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845579
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Ден Мун

Об удаче

Порезал  пальцы  о  многоточия.
Напился  в  стельку  в  пути  чернилами.
Порвал  всю  память  руками  в  клочья.
И  стал  счастливый  и  обессиленный.

«Чего  скитаться  тропой  невиданной?
Шагай  дорогой  уже  проверенной»,  -
Мне  говорили,  но  я  завидовал
Первопроходцам,  что  стали  первыми.

Не  верь  тем  славным  доброжелателям,
Кто  об  удаче  хитро́  прищурился.
Удача  –  труд  ведь.  Фарт  –  вспомогательный.
Трудись,  чтоб  жить,  но  не  окочуриться.  

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a0ul-BghOAs[/youtube]



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845031
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Melnychuk Nina

Я не боюсь

   

Здається  бачу  гавань  і  просторий  океан
Знайшла  все  те  що  хтіла,
він  втримав  мене  сам
Тікала  від  тепла  і  спокою  душі
Хотіла  я  відчути  всі  емоції  п'янкі
Насправді  ж  я  скалічила  ту  дівчинку  в  душі
Дозволила  знущятися,  палала  я  в  вогні  
спинилась  як  відчула  найгірший  вітерець  ,  байдуже  відобреження  й  ненависті  без  меж
та  не  зламати  те  що  зломлене  давно
Та  дівчинка  вже  виросла,  вона  вже    п'є  вино
Її  давно  зламали,  знущялись  цілий  рік
тепер  уже  немає  покірної  душі
та  зараз  повертаюсь
я  вчусь  ходити  знов
з  коханням  говорити
і  вірити  у  сон
я  не  боюся  знов

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845025
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Любов Іванова

В РАЗЛУКЕ Я, ЧТО РАНЕНАЯ ПТИЦА

[b][i][color="#e01086"]В[/color]идно  так  судилось  нам  с  тобою,

[color="#e01086"]-Р[/color]азлюбил,  -  ты  бросил  на  ходу,
[color="#e01086"]А[/color]    теперь  лишилась  я  покоя,
[color="#e01086"]З[/color]най,  любимый,  я,  как  прежде  жду...
[color="#e01086"]Л[/color]ето  мне  не  дарит  больше  радуг,
[color="#e01086"]У[/color]тренний  рассвет  не  шлет  лучи...
[color="#e01086"]К[/color]то  прогонит  мне  печаль-досаду,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  ли  тот,  кто  сердцем  будет  чист?

[color="#e01086"]Я  [/color]была  любимой  и...  летала

[color="#e01086"]Ч[/color]увств  без  крыльев  в  этом  мире  нет...
[color="#e01086"]Т[/color]олько  сразу  всё  бесцветным  стало,
[color="#e01086"]О[/color]крылённой  счастьем  -  гаснет  свет...

[color="#e01086"]Р[/color]азошлись  у  нас    судьбы  дороги
[color="#e01086"]А  [/color]теперь  у  каждого  свой  путь,
[color="#e01086"]Н[/color]о  не  все  подведены  итоги,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  любовь,  что  не  дает  уснуть...
[color="#e01086"]Н[/color]очь  пройдёт  и  сменится  рассветом,
[color="#e01086"]А[/color]лым  светом  скрасится  восток.
[color="#e01086"]Я[/color]  подруг  не  слушаю  советы,  

[color="#e01086"]П[/color]ропишу  о  боли  между  строк...
[color="#e01086"]Т[/color]ает  день,  его  заменит  вечер,
[color="#e01086"]И[/color]з-за  леса  выплывет  луна.
[color="#e01086"]Ц[/color]епь  событий  ляжет  вновь  на  плечи,
[color="#e01086"]А[/color]  беда  лишь  в  том,  что  я  одна.[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843330
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 28.07.2019


Ганна Верес

О земле моя!

О  земле  моя,  українська,  свята,
Ти  геть  переорана  плугом  червоним,
І  сум  невимовний  мене  огорта,
Німими  чому  залишалися  дзвони,
Коли  скорчувалось  коріння  оте,
З  якого  би  виросли  пагони  сильні,
Бо  пагін  слабкий  надто  рідко  цвіте?
Так  зводився  рід  наш  далеких  русинів.

О  земле,  ти  бачила  хмари  орди,
Копит  чула  дзвін,  гул    тривожний  пожежі,
І  плач  материнський,  і  горе  родин,
І  сина  прокляття,  що  падав  із  вежі.
Усе  ти  приймала,  як  дань  від  богів,
Не  раз  умивалася  свіжою  кров’ю,
Ховала  в  могилах  синів,  ворогів,
Себе  захищала  то  валом,  то  ровом.

О  земле  моя,  знала  біль  ти  розлук,
Що  лився  з  очей  материнських  сльозою,
До  тебе  летіли  думки  серед  мук
Того,  хто  розп’ятий,  а  був  же  грозою
Іще  донедавна.  То  вірний  твій  син
Із  духом  славетного  нашого  роду.
Для  тебе  він  волі  у  Бога  просив,
Собі  ж  вибрав  смерть,  мов  святу  нагороду.

О  земле  моя,  знову  ти  у  вогні:
Москва  не  бажає  тебе  відпускати,
Героїв  ховаєш  –  найкращих  синів,
Вчорашня  «сестра»  тепер  стала  їм  катом.
Кричать  рушники  знов  на  свіжих  хрестах,
Оплакує  люд  чергову  домовину,
Скорботою  повняться  очі  й  серця,
І  дзвін  над  тобою  до  вічності  лине.

О  земле  моя,  мій  невінчаний  сум,
Що  зріс  у  душі  з  глибини  предковіччя,
Світанки  твої  п’ють  холодну  росу,
А  сиві  зозулі  роки  й  досі  лічать.
О,  ні!  Не  забуде  Всевишній  про  нас,
На  всіх  вистачає  у  нього  любові,
Час  прийде,  прозріють  і  Крим,  і  Донбас,
Під  стяг  знов  стануть  під  один  із  тобою.
11.07.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843214
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 27.07.2019


Ольга Калина

Моє

Усе  життя  я  відчувала:
Живу  не  так  і  все  не  те.
Усе,  що  доля  дарувала,  
То  все  чуже  і  не  моє.  

Завжди  чогось  душа  бажала
І  рвалась  з  тіла  у  світи,  
Себе  картала  і  не  знала:
Де  те  своє  мені  знайти?!

І  ось  нарешті  відшукала
Душі  обірвану  струну,  
Прилаштувала,  щоб  співала.
Вона  співає  -  я  живу.
 
Слова  лягають  у  рядочки
І  рима  ямби  полонить.  
А  ручка  пише  на  листочки
Все  те,  що  Муза  їй  велить.  

Моя  струна  бринить  несміло,
Проте  я  вірю  –  зазвучить
І  в  небо  здійметься  уміло,
Прийде  до  мене  щастя  мить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843121
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Любов Іванова

НЕ ГОВОРИ ПРОЩАЙ, НЕ ГОВОРИ

[b][i]​​​​[color="#071de0"][color="#e0071d"]Н[/color]е    надо  слов,  -  Тебе  желаю  счастья...
[color="#e0071d"]Е[/color]щё  не  всё  потеряно  у  нас.

[color="#e0071d"]Г[/color]роза  пройдет,  закончится  ненастье,
[color="#e0071d"]О[/color]твел  Господь  для  счастья  нужный  час.
[color="#e0071d"]В[/color]  судьбе  людей  ведь  всякое  возможно,  
[color="#e0071d"]О[/color]катит  часом  ливнем  невзначай,  
[color="#e0071d"]Р[/color]азве  вот  так  любовь  разрушить  можно
[color="#e0071d"]И[/color]  потерять  её  средь  птичьих  стай?  

[color="#e0071d"]П[/color]ускай  сверкают  молнии  на  небе,
[color="#e0071d"]Р[/color]аскаты  грома  будут  над  землей.  
[color="#e0071d"]О[/color],  Боже  мой,  любовь,  как  тонкий  стебель,  
[color="#e0071d"]Щ[/color]едрых  хлыстов  не  выдержит  порой…  
[color="#e0071d"]А[/color]  разве  мы  вот  так  с  тобой  мечтали,  
[color="#e0071d"]И[/color]  вот  такой  мы  делали  прогноз…  

[color="#e0071d"]Н[/color]ам  бы  любовь  достать  из  дна  печали  
[color="#e0071d"]Е[/color]сли  стекла  туда  с  потоком  слёз.  

[color="#e0071d"]Г[/color]убами  я  твоей  щеки  касаюсь,  
[color="#e0071d"]О[/color]гонь  любви  зажечь  желая  вновь.  
[color="#e0071d"]В[/color]  чем  виновата  -  каюсь!  каюсь!  каюсь!  
[color="#e0071d"]О[/color]дна  мечта  -  не  потерять  любовь!!!
[color="#e0071d"]Р[/color]аскину  я  тебе  навстречу  руки,  
[color="#e0071d"]И[/color]  пусть  не  будет  места  для  разлуки!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843092
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Ольга Калина

А я навчилася чекати

(  музика  Володимира    Герасименка)  

https://www.facebook.com/100010817058729/videos/867501723620388/UzpfSTEwMDAzNTg1MzczMDU4MDpWSzozNDUzMTA1MTMwNjMyMzg/

Ти  кожен  раз  від  мене  йдеш,  немов,  востаннє,
Зі  мною  попрощавшись  назавжди.  
А  я  вся  змучена  в  безмовному  чеканні,  
Та  впевнена  -  повернешся  сюди.

Припів:
Бо  я  лише  твоя,  а  ти  в  житті  лиш  мій,
Не  скоро  ще  зима  застудить  заметіль.
Прийдеш  до  мене  знов,  повернеться  весна,
Бо  ти  в  житті  лиш  мій,  а  в  тебе  я  одна.  

А  знаєш:  я  навчилася  тебе  чекати  
Спокійно,  без  емоцій,  боротьби.  
Ти  можеш  на  свободі  трішки  погуляти..
Я  впевнена  -  повернешся  сюди.

Припів:
Бо  я  лише  твоя,  а  ти  в  житті  лиш  мій,
Не  скоро  ще  зима  застудить  заметіль.
Прийдеш  до  мене  знов,  повернеться  весна,
Бо  ти  в  житті  лиш  мій,  а  в  тебе  я  одна.  

Затиснутий  ти  звідусіль  в  тугі  лещата,
Біжи,  втікай  і  як  тут  не  крути,
За  мною,  прийде  час,  почнеш  ти  сумувати,
Тоді  вже  впевнено  повернешся  сюди.

 Припів:
Бо  я  лише  твоя,  а  ти  в  житті  лиш  мій,
Не  скоро  ще  зима  застудить  заметіль.
Прийдеш  до  мене  знов,  повернеться  весна,
Бо  ти  в  житті  лиш  мій,  а  в  тебе  я  одна.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842521
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Galkka2

Ти малюєш лінії долі….

Ти  малюєш  лінії  долі…
       По  моїх  долонях……
І  подовжуєш  лінію  життя….
     Щодня….
Борозна  кохання  стає  все  глибше…
     Так  ніжно….
А  тепло  від  тебе  все  сильніше…
     Це  так  потрібно….
Сховаю  відбиток  душі….
     В  кулачок…
Немає  для  щастя  межі….
     На  двох  спільний  крок…
По  пальцях  рахуємо  дітей…
     Їх  троє…
Твоя  є  моя…
     А  мої  є  твої…..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840718
дата надходження 03.07.2019
дата закладки 16.07.2019


Олекса Удайко

ПОВЕДИ МЕНЕ В РАЙ

                                         [i]  [b]  Tth[/b]
       до  Свята  сім'ї  -  
       пісня-дарунок
       (незалежно
       від  статі,  віку    
       і    с  и  с  т  е  м  и
       координат...)[/i]
[youtube]https://youtu.be/xQ4F35woKII[/youtube]
– [color="#8f077b"][i][b]Поведи  мене  в  рай,
де  б  зоря  багряніла  в  екстазі,
і  щоб    щастя    –  навік,  не    наразі…
Там  мій  рідний  засмучений  край.

Поведи  мене  в  край,
де  чуття  фахкотять  пурпурово,  
де  пернаті  вирують  в  діброві  -
подаруй  мені  пестощів  рай…

Поведи  мене  в  сон,
де  кохання  і  в  снах  не  дрімає.  
Та  веде  в  апогеї    до  раю
і  голубить,  як    легіт-мусон.

     – Як  прийду  у  твій  рай,
й  запалають  там  ранки  багряні,
почуття  враз  наструнчаться  ранні,  
мов  удосвіта  синявий  плай.

 

       -    Я  прилину  в  твій  край,
бо  твій  острів  моєї  любові
мій  навіки...  Всякчас  і  не  в  слові…
Я  злелечу  приборканий  рай.

       -    І  являтимусь  в  сни,
так,  зненацька,  як  лунь,  серед  ночі…
Сновидіння  ж  хай  будуть  пророчі.
Я  не  зраджу  твоєї  весни,

що  цвіте    на  осонні,
як  у  ніч  –  час  безсоння,
у  солодкім  полоні  кохання:

душ  розіпнутих  спів  
(шурхіт  крил  голубів)
з  вечорової  тиші...  
                                                               до  рання![/b][/color]

9.07.2019    
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841327
дата надходження 09.07.2019
дата закладки 15.07.2019


Ганна Верес

Коли замовкає

Коли  замовкає  слово,
Гармати  тоді  стріляють,
Й  синів  матері  ховають,
Бо  смерть  бенкетує  знову.

Коли  ж  замовкає  пісня,
Народу  душа  міліє,
А  згодом  вона  німіє,
Й  народ  той  зника  опісля.
19.06.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841716
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Капелька

Есть в мире очень много тайн

Есть  в  мире  очень  много  тайн,
Они  играют  свои  роли.
О  них  побольше  узнавай,
Иначе  будут,  словно,  тролли.

И  станут  сказки  всем  внушать
Про  то,  что  было  и  что  будет.
Порой  не  сразу  разобрать:
"Где  скрылся  волк  в  овечьей  шкуре?"

Летят  по  небу  облака,
Одеты  в  белые  одежды,
А  ведь  их  вес  и  их  цена  
Земными  мерками  безбрежны.

"Их  вес-  сказали  -сотни  тонн."
Учёные  наверно  шутят.  (1)
Они  ж  не  камень  и  не  слон.
Здесь  явно  что-то  хитро  мутят.

Ведь  если  б  были  сотни  тонн,
То  падали  б  как  град  на  землю.
Представь,  свалился  сверху  слон,
Помял  людей  и  их  одежду...

Так  что  такое  облака?
Стена,  но  это  же  не  крепость?
Как  пролетают  их  тогда?
Учёные  несут  нелепость.

Есть  в  мире  много  сложных  тем
-Сплошные  тайны  и  загадки.
Они  подарены  нам  всем,
Чтоб  были  мы  честны  и  кратки.

(1)-Согласно  официальным  данным
современной  науки  одно  перистое  
облако  весит  в  среднем  800  тонн.
Кучевое,  кудрявое  облако,  которое
радует  нас  в  хорошую  погоду,  
объёмом  в  один  кубический  километр
весит  500  тонн.
 
                                         Май  2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841692
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 13.07.2019


геометрія

НЕ НАРІКАЮ Я НА ДОЛЮ…

           Колись  казав  мій  чоловік,
           що  я  як  пташечка  літаю...
           Минув  так  швидко  диво-вік,
           тепер  повільно  шкандибаю...

           Зі  мною  сумно  не  було,-
           і  моїм  учням,  й  дітям,  й  внукам...
           Для  мене  все  тоді  цвіло,
           тісно  було  лиш  мріям  й  думам...

           Усе  встигала  я  робить,
           натхнення  вистачало  й  сили,
           хоч  і  доводилось  спішить,
           здавалось  в  мене  були  крила...

           Вчителювала  тоді  я,
           все  було  добре  й  зрозуміло,-
           гарна  робота  і  сім"я,
           ніби  нічого  й  не  боліло...

           Та  негаразди  все  ж  були,
           вони  ж  нікого  не  минали...
           У  правді  й  праці  ми  жили,
           всі  негаразди  виправляли...

           Куди  ж  все  ділося,  куди?
           Чому  так  швидко  відлетіло?..
           Ми  напилися  вже  біди,
           так,  що  аж  душі  заболіли...

           Та  я  не  скаржуся,  все  ж  ні,
           в  житті  стає  усе  важливе...
           Хоч  бува  боляче  мені,
           все  переношу  терпеливо...

           Ще  намагаюся  й  тепер,-
           слабшим  за  себе  помагати...
           І  пам"ять  час  мені  не  стер,
           вмію  любить,  вірить  і  ждати...

           Спасибі  долі,-  я  кажу,
           гарних  дітей  й  онуків  маю...
           Пам"ять  про  вмерлих  бережу,
           на  долю  я  не  нарікаю...

           Молюся  Богу  і  прошу,
           щоб  зникла  вся  несправедливість...
           Казки,  пісні  й  вірші  пишу,
           і  на  хороше  все  ж  надіюсь...

           Звісно,  не  пташечка  вже  я,
           давно  немає  чоловіка...
           І  розбрелась  моя  сім"я,
           і  на  душі  буває  гірко...

           Та  я  навчилася  терпіть,
           долати  прикрощі  й  невдачі...
           І  хоч  короткий  жінки  вік,
           я  і  донині  неледача...

           Все  намагаюся  робить,
           город  і  квіти  доглядаю...
           Без  квітів  я  не  можу  жить,
           з  ними  як  з  дітьми  розмовляю...

           І  хоча  важко  нині  жить,
           себе  щасливою  вважаю..
           Хоч  сил  нема  уже  спішить,
           люблю  цей  світ  і  жить  бажаю...
 
                                   
                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841405
дата надходження 09.07.2019
дата закладки 10.07.2019


Ганна Верес

Покликання душі

Запрягла  мої  роки  старість,  
А  душа  й  досі  молода.
Скільки  ж  їй  у  житті  дісталось!
А  вона  навіть…  не  рида.
Бо  живе  в  ній  сумління  й  віра,
Без  яких  не  людина  ти,
Сутність  їхня  –  любов  без  міри,
А  твоя  –  їх  уберегти.
Особлива  душа  в  поета,
Незвичайна  і  в  матерів  –
Не  спинить  їх  обох  у  злеті,
Бо  покликані  в  нім  згоріть!
24.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835662
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 16.05.2019