Малиновый Рай: Вибране

Олеся Лісова

Снігова казка

Проснувся  ранок  в  білому  полоні
Присипав  січень  змерзле,  чорне  дно,
Здмухнув  легеньку  пудру    із  долоней
Сріблястих  іскр  незаймане  панно.

Як  сонно-дивна  білосніжна  казка
Упало  з  неба  прядиво  товсте.
Дроти  прогнулись,  одинока  пташка
Сховала  дзьобик  в  пір’ячко  густе.

Ліхтар  розплющив  обважнілі  вії,
Підняв  ушанку  з  радісних  очей
Давно  не  бачив  пишні  сніговії,
Частіше  дощик  струшував  з  плечей.

Сховав  прозорі  сльози  кришталеві
Старий  колодязь,  вкутаний  у  шаль.
Сосулька  впала  на  кожух  січневий,
Зірвав  промінчик  сонця  цю  печаль.

Мільйон  сніжинок  закружляв  у  танці
Мороз  в  повітрі,  віртуоз  й  митець.
Пройшла  завія,  на  щоках  рум’янці
Піднявши  білий,  теплий  комірець.



Фото  з  інтернету.  
Дякую  авторам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901871
дата надходження 20.01.2021
дата закладки 10.02.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Одна - єдина ( романс)

Зимова  ніч,  камін  у  нім  багаття,
А  на  столі  два  келихи  вина.
Легкий  шифон,  твоє  святкове  плаття,  
Усмі́шка  на  обличчі  чарівна.

Там  за  вікном  кружляє  хуртовина,
Вона  в  цей  вечір  лишилась  одна.
Нас  зігріває  вірність  лебедина,
Тобою  я  п'янію  без  вина.

Коли  торкаюсь  до  плечей  устами,
То  відчуваю  той  медовий  смак.
Що  залишився  в  квітах  нектарами
І  подавав  закоханості  знак.

Зелені  очі  з  блиском  оксамиту,
Я  в  них  топлюсь,  як  бачу  кожен  раз.
Весна  квітує  в  них  і  гріє  літо,
А  почуття  гарячі  гріють  нас.

Не  згасне  той  палкий  вогонь  кохання,
Він  серце  завжди  й  душу  зігріва.
Для  мене  ти  неначе  зірка  рання,
Дарує  зорепадами  дива...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903261
дата надходження 01.02.2021
дата закладки 05.02.2021


Любов Таборовець

Ти - сенс мого життя…

[i]Переклад  з  ©  Copyright:  Ирина  Самарина-Лабиринт[/i]

Повітря  -  ти  моє,  любов  до  болю…
Симфонія  народжених  надій…
У  серці  по  відбитку,  без  паролю
Живеш  в  душі  оголеній  моїй.
Ти  –  бриз  легкий,  морський  у  день  щасливий,
Весняний  дощ,  що  свіжістю  п’янить…
Ти  –  вітерець,  що  вальс  танцює  хтиво…
Ти  –  для  душі  невидимий  магніт.
Ти  -  мій  струмок,  що  врятував    від  спраги.
Ти  –  оберіг  від  втрат,  і  суму  й  бід.
Ти  –  острівець  душевної  наснаги.
Ти  –  й    в  темноті  освітлюєш  мій  світ.
Ти,  любий  -  для  віршів  моїх  наснага.
Зізнання  у  коханні  -  привід  в  них.
Тобі,  єдиний,  ніжність  і  увага,  
Обіймів  море  трепетних,  тісних…
Ти  –  сон  спокійний,  тихий  на  світанку…
Мій  промінь  сонця,  сенс  мого  життя.
Ти  відданий  і  щирий  до  останку…
З  тобою  я  квітуча,  як  весна.

04.02.2021
Л.  Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903666
дата надходження 04.02.2021
дата закладки 05.02.2021


Амадей

Щастя мені більшого не треба

З  Вами  ми  меди  пили  губами,
Тішились  віршами,  як  могли,
Час  збігав  і  так  уже  роками
З  Вами  ми  щасливими  були.

Вечорами  голосочок  ніжний,
Душу  мою  й  серце  зігрівав,
Я  чекав  Вас  кожен  вечір  сніжний,
З  вітром  Вам  цілунки  посилав.

І  мені  тоді  чомусь  здавалось,
В  грудях  в  мене  полум"я  горить,
З  Вами  ми  у  юність  повертались,
Згадка  й  зараз  голову  п"янить.

Згадую  і  серденько  тріпоче,
І  в  душі  співають  солов"ї,
Як  же  хоче,  як  же  серце  хоче,
Ще  почути  голосок  її.

Віхола  стежки  всі  замітає,
Море  ціле  снігу  намело,
Вдячний  Богу,  коли  я  згадаю,
Що  було  в  житті  моїм,  було,

І  сьогодні  дякуючи  Небу,
Ввечері  зустрінемося  знов,
Щастя  мені  більшого  не  треба,
Тільки  б  пить  оцю  п"янку  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903729
дата надходження 05.02.2021
дата закладки 05.02.2021


Любов Таборовець

ОДИНОКИЙ ЖУРАВЕЛЬ

Загубивсь  у  полі  журавель  крилатий…
Ранки  світанкові  зустріча  один…
І  не  вабить  більше  зелен  -  гай  строкатий,
Бо  у  дні  криниці  вже  нема  води.
Тож  душа  змарніла,  крила  опустились…
Де  ж  той  спів  пташиний,  що  гудів,  мов  рій?!...
І  тужливо  якось  коси  опустились
В  заростях  узбіччя,  на  вербі  німій.
А  було  ж  інакше…  погляд  журавлиний
У  криниці  бачив  зорі  серед  дня…
Не  літав  за  щастям  в  зиму  на  чужину  -
Весни  зустрічала  тут  його  рідня.
Пив  водицю  щедру  із  землі  святої,
Разом  з  сівачами  зустрічав  зорю…
Радий,  що  своєю  довгою  рукою
Рятував  від  туги  доленьку  свою…
Та  із  плином  часу  в  світі  все  змінилось…
І  в  людей,  як  в  птахів  крила  здійнялись!
А  на  дні  криниці  думи  замулились,
Крик  душі  і  тиша  сумно  обнялись.
В  небо  кинув  погляд  журавель  цибатий…
Заржавіла  цвяхом  на  щоці  сльоза…
І  майнула  вперше    думка  винувато:
Від  землі  піднятись  в  сині  небеса…
Ті  тривоги  журно  вітер  погойдає
Рознесе  по  світу  крихтами  печаль…
Може,  хтось  почує,  може,  і  згадає,
Де    дитинства  мрії  гартував  коваль!
Серед  степу,  в  тузі,  журавель  крилатий…
Пустка  у  криниці…  Де  ж  землі  краса?!...
Де  знайти  у  долі  грішних,  винуватих,
Чи  засяє  в  травах  радості  роса?…

28.01.2021
Л.  Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902827
дата надходження 28.01.2021
дата закладки 28.01.2021


геометрія

ЖУРЛИВИЙ ВІРШ (2)

           Не  судіть  ви  мене
           За  журливі  вірші...
           Життя  нині  важке,
           Ятрить  душу  мені...
                       В  нас  на  Сході  війна,
                       Уже  сьомий  рік  йде...
                       Наша  влада  німа,
                       До  проблем  всіх  людей...
           Вони  там  угорі,
           Вже,  як  жирні  коти...
           І  людськії  плачі,
           Не  торкаються  їх...
                       Убиває  ж  війна,
                       Наших  любих  дітей,
                       Ця  біда,  не  вода,
                       Каламутить  людей...
             Ще  й  десь  вірус  узявсь,
             Хтось  його  сотворив...
             І  нігде  не  сховавсь,
             І  ніхто  ще  й  не  вбив...
                       Материнська  ж  любов,
                       Їй  немає  кінця...
                       Завмира  в  жилах  кров,
                       Як  вмирає  дитя...
           Ми  готові  усі
           Помогти  воякам...
           Та  в  нас  сили  малі,
           І  не  впоратись  нам...  
                     Там  воюють  сини,
                     Тут  жирують  пани...
                     Важко  людям  простим,
                     Не  болить  це  панам...
           Не  судіть  ви  мене
           За  журливі  вірші...
           Як  мине  все  лихе,
           Напишу  не  сумні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902606
дата надходження 26.01.2021
дата закладки 27.01.2021


Зелений Гай

Не кричи, кицюньо.

Не  кричи,  кицюньо,
М'явкай  тихше,
Сплять  у  нірках  ще
Маленькі  мишки.
І  коли  ти  спатимеш  миленько,
Миші  сновигатимуть  тихенько.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902628
дата надходження 26.01.2021
дата закладки 27.01.2021


Любов Іванова

НЕ МУДРСТВУЯ И НЕ СКОРБЯ

[b][color="#b50707"][color="#0616a1"]Н[/color]еужто  мне    сегодня  ...  ЗА...
[color="#0616a1"]Е[/color]ще  вчера  была  я  юной.

[color="#0616a1"]М[/color]не  бы    на  сорок  лет  назад
[color="#0616a1"]У[/color]плыть  на  лодке  ночкой  лунной.
[color="#0616a1"]Д[/color]ержать  в  своей  твою  ладонь,
[color="#0616a1"]Р[/color]ассвет  встречать  у  веток  вербы.
[color="#0616a1"]С[/color]кажите,  где  же  тот  огонь,
[color="#0616a1"]Т[/color]от  миг  желанный,  самый  первый.
[color="#0616a1"]В[/color]рачует  время  иногда,
[color="#0616a1"]У[/color]носят  вдаль  тревогу  воды,
[color="#0616a1"]Я[/color]    знаю,  будет  так  всегда

[color="#0616a1"]И[/color]  не  стирают  память  годы.

[color="#0616a1"]Н[/color]о  сожалеть  причины  нет,
[color="#0616a1"]Е[/color]ще  душа  пылает  страстью.

[color="#0616a1"]С[/color]  небес  струится  лунный  свет,
[color="#0616a1"]К[/color]онечно,  это  только  к  счастью.
[color="#0616a1"]О[/color]бид  в  душе  я  не    храню,
[color="#0616a1"]Р[/color]азвеял  их  за  годы    ветер.
[color="#0616a1"]Б[/color]ог  сохранил  любовь  мою,
[color="#0616a1"]Я[/color]..  .Я  счастливей  всех  на  свете.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900765
дата надходження 09.01.2021
дата закладки 10.01.2021


Катерина Собова

Додатковi маски

Йшло    подружжя    із    базару,
Муж,    нав’ючений    торбами,
Випускав    із    себе    пару,
Ледве    шкандибав    ногами.

Дуже    часто    зупинявся,
А    дружина    оглядалась:
Їй    здалось,    що    якась    краля
Вже    занадто    вихилялась.

-Ти    розплився,    як    медуза,
А    як    дівку    цю    побачив  –  
Став    утягувати    пузо,
Пульс    у    тебе    он    як    скаче!

-Тю,    дурна,    та    вона    в    масці,
Може,    дівка    ця    -    потвора!
-А    як    гарна,    наче    в    казці?
Та    ще    й    ні    на    що    не    хвора?
 
Почала    репетувати:
-Калатати    треба    в    дзвони,
Щоб    народні    депутати
Прийняли    нові    закони:

Щоб    дівиці    й    молодиці
Додаткові    маски    мали:
Крім    тієї,    що    на    пиці,
Голі    стегна    прикривали!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897730
дата надходження 10.12.2020
дата закладки 12.12.2020


Любов Таборовець

Дай Боже…

Початок  вірша  -  переклад  із  ©  Сказоч-Ник  243

[b]https://www.inpearls.ru/  [/b]
Дякую  за  натхнення  та  ідею  написання  вірша

Дай  Боже,  нам  всього́  і  вчасно  й  в  міру:
Щоб  взимку  -  сніг,  весною  –  первоцвіт.
У  розпачі  –  лиш  впевненість  і  віру,
В  любові  й  щасті  –  довгих-довгих  літ!

Щодня,  дай  Боже,  бачити  світанки.
З  дощами  -  осінь,  літечко  –  з  теплом.
Щоб  в  кожнім  домі  світлі,  тихі  ранки
Родину  всю  збирали    за  столом.

Дай  Боже,  тим,  що  в  світ  прийшли  цей,  долі.
Живим  -  турботу,    спокій  -  в  небесах.
Щоб  кожен  чесним  був  в  життєвій  ролі,
Бо,  в  тебе  Боже,  все  на  терезах.

Дай  при  падінні,  трохи  менше  болю.
Хай  після  -  важчим,  але  буде  злет!
Душа  і  серце  гордість  мають,  волю...
У  віршах  за́вжди  славить  їх  поет.

Прозріння  дай,  до  ближнього  поваги,
Щоб  збагатився  милосердям  світ.
Щоб  не  відчули  голоду  і  спраги
Ніхто  й  ніде!  ...  Впишу,  як  заповіт!

Дай  Боже,  нам  всього  і  вчасно  й  в  міру:
Мороз  –  на  шибці,  на  вазонах    -  цвіт.
Всім  -  радості,  здоров’я  зичу  й  миру,
В  любові  й  щасті  –  довгих-довгих  літ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897260
дата надходження 05.12.2020
дата закладки 06.12.2020


Крилата (Любов Пікас)

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ

Люблю  тебе,  твоєю  хочу  бути
Хоча  б  на  день,  на  вечір  чи  на  мить,
Набрати  з  твого  серця  м’яти-рути,
Вдихнути  в  груди  і  сп'яніти  вмить.

Люблю  тебе.  Твій  голос  –  плуг  космічний.  
Він  душу  оре,  робить  з  неї  пух,
Який  летить,  мов  вітер  опівнічний,
До  зір,  лягає  на  небесний  луг.

Люблю  тебе,  як  синє  море  ріки.
Крізь  простір  чую  –  і  нутро  штормить.
Моїм  зостатись  не  прошу  на  віки,  
Лише  на  день,  на  вечір  чи  на  мить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896196
дата надходження 25.11.2020
дата закладки 26.11.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 159

[b][color="#038766"]Восемь  хлопцев  налетели,
Хотя  был  для  них  запрет!
После  них  на  моем  теле
От  засосов  места  нет!

Загадаю  в  Новый  Год
Я  не  отдых  в  Ницце.
А  чтоб  быть  в  журнале  мод
На  первой  странице!!!

Целый  день  висит  сосулька
Из-под  носа  у  Петра.
Шепчет  внучеку  бабулька:
-  Петь,  домой  уже  пора.

Баба  снежная  гордилась,
Своей  шляпкой  с  мотыльком.
А  под  солнцем  растопилась,
Убежала  ручейком...

Снеговик  собрался  в  баню,
Что  тут  скажешь  дураку?
Я  дровишек  притараню
Раз  пришел  -  поддам  парку.

У  Снегурочки    -  беда!!
С  подоплекой  тонкой.
Она  вроде  бы  звезда,
Но  на  елке  только!!

Я  хочу  тебе  признаться
Поумерь,  дружок,  свой  пыл  
Когда    было  мне  лет  двадцать
У  меня  любовник  был!!

Бабка  деда  запилила
Признавайся,  чертов  дед!!
Где  бабло  из  двух  копилок
За  все  восемьдесят  лет!

В  бане  мылись  мужики
Оба  хулиганы.
Петька  трезвый,  а  Аким
Как  болото  пьяный!

Мне  сосед  давал  совет
Не  зазря  -  за  плату!
Где  построить  туалет,
Где  сарай,  где  хату.

Мамка  строго  мне  велела
И  ни  капли  не  стыдясь,
Чтоб  у  парня  не  висело
Проявляй  любовь  и  страсть.

Мне  сказал  мой  дорогой  -
Ксиву  в  ЗАГС  не  пишем.
Я,  Маруся,  голубой
И  женюсь  на  Мише.

Для  любимой  жёнки  я
Притаранил  мяса.
Ведь  такая  тонкая,
Как  трава  от  засух.

Я  обманывать  не  стану
Мужу  врать  -  чумы  страшней!
Переспала  с  капитаном
И  по  разу  -  с  солдатней.

Не  ходи  за  мною,  Януш
Как  на  солнце  ходит  тень.
За  тебя  не  выйду  замуж,
В  ЗАГС  сходить  и  то  мне  лень...

Звала  тёща  на  блины
В  феврале  иль  в  марте
Скоро  уж  конец  весны
А  мы  все  -  на  старте[[/color]/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895695
дата надходження 21.11.2020
дата закладки 21.11.2020


Вячеслав Рындин

Всё на Свете

[b]Одеяло  в  белом  цвете  опускается  с  высот,    
Покрывает  Всё  на  Свете…  Важных  дел  невпроворот…    
Улеглись  цветы…  Под  снегом  –  заяц  с  беленьким  пушком    
Вспоминает  гонки  с  бегом,  где-то  странствуя  пешком,
На  поля  и  на  станицы  приземлилась  тишина…  
Шевеленье  на  страницах  не  последнего  стиха…  
Напряженье  в  старой  ручке,  поднатужилось  перо…
Передам  мотивы  внучке,  внуку  –  истины  зерно!!![/b]

12.  11.  20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894756
дата надходження 12.11.2020
дата закладки 12.11.2020


Веселенька Дачниця

Догоряє лист осінній, догоряє

Догоряє  лист  осінній,  догоряє
Мама  сина  із  війни  виглядає…
Догоряє  лист  осінній,  догоряє
Ненька  вірить,  усе  жде  і  чекає,
Бо  надіється  –  син  повернеться
У  їх  домі  щастя  посміхнеться

Догоряє  лист  осінній,  догоряє
Ненька  жде  і  надії  не  втрачає,
Коли  закінчиться  війна    проклята,
Теплом  -  щебетом  наповниться  хата.
Догоряє  лист  осінній,  догоряє  -
Більш  терпіти  силоньки  немає...

Догоряє  лист  осінній,  догоряє
Коли  мир  уже  настане  у  краї,
Коли  радістю  засвітяться  лиця,
Бо  в  розлуці  жити  не  годиться.  
Мама  сина  кожну  мить  виглядає
Догоряє    лист  осінній,  догоряє…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894539
дата надходження 10.11.2020
дата закладки 10.11.2020


Білоозерянська Чайка

Достукаюся…

[i]А  я  достукаюся  до  тебе
у  шибки  скло  рукавом  кленовим,
дрібною  мжичкою  сію  з  неба,
пейзажем  осені  кольоровим.[/i]

А  я  пошкрябаюсь  в  двері  рано,
не  чуєш  –  гримне  осінній  протяг,
машин  колесами  тарабаню,
гучний  сигнал  дасть  останній  потяг.

[i]В  тобі  заб’юся  наївним  віршем  –
закалатаю  у  серці  щемом.
Я  заспіваю  птахів  не  гірше,
весною  стану…  дай  Бог  діжде́мо.[/i]

Я  забряжчу  від  замка  ключами
і  засурмлю,  голосніше  го́рну,
як  колискова  прийду  ночами,
а  ти  почуєш  –  й  мене  пригорнеш.
…  Знай,  я  достукаюся  до  тебе.

(Ілюстрація  -  інтернет.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893877
дата надходження 03.11.2020
дата закладки 04.11.2020


Ольга Калина

Життя як день

Життя  як  день,  а  день  як  ціла  вічність.  
У  вічності  це  є  всього  лиш  мить,  
Як  цяточка  в  складОвій    -  безкінечність;
В  вервечці  цій  вперед  вона  летить.  
І  значення  не  мають  вже  бажання,  
І  намагання  наші  щось  змінить,  
І  хвилювання  наші,  та  страждання,  
Тому  потрібно  –  просто  в  світі  жить.  
Щоб  цятка  ця  завжди  була  ясною,
Й  блищала  так,  як  відблиск  кришталю,
То  намагайся  стежкою  земною  
Йти  з  правдою,  й  відходить  без  жалю.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893150
дата надходження 28.10.2020
дата закладки 28.10.2020


Олена Бондар (Бондаренко)

Колесо любви

Раскрутилось  не  на  шутку
Колесо  любви  моей
Без  ума  и  без  рассудка
Я  горю  в  пылу  страстей.

Я  горю,  но  не  сгораю  –
Нету  пепла  у  любви
Ты  открыл  мне  двери  рая  –
Так  сорви  цветок,  сорви!!!

Насладись  благоуханьем  –
Выпей  нежный  аромат,
Чтобы  бабочек  порханье
Оживило  мой  «закат»...

Колесо  любви  по  кругу  –  
Все  сметает  на  ходу.
Листопад  играет  фугу
В  райском  солнечном  саду.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890848
дата надходження 05.10.2020
дата закладки 26.10.2020


КВолынский

Вечерняя заря.

                 Вечерняя  заря.
Люблю  тебя  –    мой  свет  вечерний,
Как  любишь  ты  свою  весну,
Поклонник  преданный  и  верный
Тоской  пришпоренный  к  окну.

Твоим  восходом  очарован,
Лучистым  блеском  поражён…
Влюблённый  взор  к  тебе  прикован,
Тобой  –  божественной,  пленён.

Не  суждено…  к  груди  прижаться,
Твой  волос  нежно  теребить:
Вдали  печально  вдохновляться  –  
Твои  мерцания  ловить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877466
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 19.10.2020


геометрія

ЗАМІТАЄ СТЕЖКИ, ЗАМІТАЄ…

                                         Замітає  стежки,  замітає,
                                         Осінь  впевнено  йде  до  мети,
                                         Свою  справу  вона  добре  знає:
                                         І  красою  укрить,  й  замести...
                                                                   Замітає  літа,  замітає,
                                                                   Та  все  більше,  звичайно,  старим...
                                                                   Їх  печалі  і  сум  вона  знає,
                                                                   А  дорогу  дає  молодим...
                                         Поспіша  осінь,  знов  поспішає,
                                         Замітає  минулі  сліди  ...
                                         Навперейми    літам  зі  сльозами,
                                         І  веде  вже  не  знати  й  куди...
                                                                   Замітає  думки,  замітає,
                                                                   Та  і  мрії  за  ними  летять,
                                                                   І  сльозами,  й  дощами  вмиває,
                                                                   Не  вернути  минуле  ніяк...
                                         Та  старим  вже  й  шляхи  перекриті,
                                         Що  було  вже  давно  відпливло,
                                         Та  ще  хочуть  усі  вони  жити,
                                         І  відчути  ще  ласку  й  тепло...
                                                                 То  отож  просять  в  осені  тихо,
                                                                 Не  ламати,  як  дрова,  судьбу,
                                                                 Відвести  і  злий  вірус,  і  лихо,
                                                                 Не  пускати  в  життя  їх  журбу...
                                         Замітає  стежки,  замітає,
                                         Та  є  віра,  що  бризне  й  добром,
                                         І  зневіру  вона  не  посіє,
                                         А  зігріє  осіннім  теплом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891530
дата надходження 12.10.2020
дата закладки 12.10.2020


Олеся Лісова

Солодкі обійми

Вона  чекала  цього  дня…  О,  як  чекала!..
Хоча  очей  на  ніч  одну  –  для  неї  мало
Та  цей  мурашками  по  спині  ніжний  дотик
Флюїди  щастя  ніс  у  душу,  як  наркотик.

Палкі  обійми  дарували  насолоду,
Топилось  серце  в  відчуттях,  не  мало  броду.
Вуста  всю  волю  випивали  по  краплині
І  чари  сипали  ці  очі  сині-сині.

Не  раз  хотіла  розірвати  це  кохання,
В  душевнім  полум’ї  згорали  намагання.
В  його  долонях  світлячками    квітли  зорі,
Вона  ж  запалювала  їх  в  нічнім  просторі.

Світанок  тихенько  їм  стукав  у  віконце,
Нектару  радості  -  ще  трішечки,  на  денце…
На  клапті  душу  розривали  ці  прощання
Цілунок  зустрічей  –  чекання  й  знов  чекання…


Л.Г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885523
дата надходження 10.08.2020
дата закладки 11.10.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 156

[b]С  крыш  закапали  сосульки  
За  окном,  поди,  весна.
Страсти  хочется  бабульке
С  той  поры,  как  спит  одна.

Говорю  миленку,  Хватит!!!
Что  строгать,  коль  денег  нет.
Семь  мальцов  уж  просят  -  Батя!
Хочем  мяса  и  конфет.

Изменил  мне  мой  Силантий,
Но  стыжусь  признаться,  с  кем  
Шестьдесят  семь  бабе    Кате,
Мне    (с  рогами)  двадцать  семь!!!

У  меня  стоп-крана  нету,
Стоит  только  пригубить,
К  пиву  -  в  зубы  сигарету,
Суток  трое  буду  пить.

С  кем  бы,  с  кем  бы  под  венец  мне,
И  желательно  -  скорей!
Мне  в  субботу  тридцать  девять,
Дальше,  там  еще  сложней.

Я  по  полной  отдыхала
В  клубе  нашем  "КОМУ  ЗА!"
Отлупила  трех  нахалов
Двоим  -  выбрала  глаза.

Чешет  муж  себе  макушку
На  лице  -  бордо-пигмент.
Нанял  он  за  мной  наружку,
Мною  куплен  тот  агент.

Кум  куме  не  доверяет
Ну  скажи,  не  идиот?
Сам  продукты  покупает,
Ей  под  роспись  выдает.

Я  мечтаю,  чтобы  милый
Путь  к  шаману  протоптал.
Там  мужской  набрался  силы
И  в  постели  наказал.

Я  по  полной  отдыхала
В  пенной  нежилась  волне...
До  последнего  не  знала,
Муж  рога  наставил  мне.

Кум  куме  не  доверяет
Он  собрал  улик  -  вагон!
Их  сынок  и  дочь  меньшАя
Не  похожи  на  него.

Где  ты,  где  ты,  моя  душка,
Идеал  мой,  богатырь.
Как  проедет  легковушка,
Я  все  верю  -  это  ты!!

Посадила  я  рассаду
А  теперь  могу  и  в  клуб!!
Будут  танцы  до  упаду
С  тем,  кто  сердцу  очень  люб!

Милый  по  миру  пустил
В  трусах  и  футболке.
Прикупила  я  тротил
Иду  на  разборки.

После  маски  с  синей  глиной
Вышла  я  с  ужасной  миной!
Обвели  в  салоне  ловко  -
Кожа  -  словно  плиссировка!!

Возле  нашенской  реки
Я  страдала  от  тоски.
А  пришел  с  бухлом  Сергей,
Стало  сразу  веселей.[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891335
дата надходження 10.10.2020
дата закладки 10.10.2020


Олеся Лісова

Зоряна пісня

Я  не  слухаю  зоряну  пісню,
Небеса  не  торкаю  плечем
Тільки  згадую  ніжність  ночей,
Що  були  в  нас  з  тобою.  Запізно…
Та  почути  б  ту  пісню.

Бо  роки  журавлиним  ключем
Вдаль  летять  і  бентежно  зітхають,
А  кохання  в  душі  не  змовкає,
Хоча  час  його  ріже  ножем.
Відкрий  серце  ключем!

Подаруй    знову  щастя  на  мить,
Світлом  ранку  заглянь  в  сонні  очі,
Один  раз,  щоб  вернулись  ті  ночі…
До  кінця  хай  цей  погляд  манить
Й  не  закінчиться  мить!

Поверни  кольоровий  той  світ:
Хай  метеликом  серце  літає.
Біль  розлуки  нехай  не  пізнає,
А  веселково-сонячний  цвіт.
Для  любові  цей    світ.



Л.Г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890319
дата надходження 01.10.2020
дата закладки 09.10.2020


Олеся Лісова

Не сталося

Надіялась,  підтримаєш  крилом
Коли  своє  зламала.    Все  чекала…
Не  доля…    Почуття  дощем  стекло
Де  ще  горіло  й  був  душевний  спалах.

Неначе  сонце  через  призму  хмар
Виходила  на  люди  на  часинку.
Кохання  опік  і  під  дих  удар
Зламав  довіри  тонку  соломинку.

І  хай  роки  морозила  зима,
Ізнов  ловлю  проміння  сонця  в  руки!
Не  мрій,  стежини  вороття  нема
Хоча  жалкуєш  за  цей  час  розлуки.




Л.Г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891220
дата надходження 09.10.2020
дата закладки 09.10.2020


Надія Башинська

ОЙ ПЛАВАЛА ЛЕБІДОЧКА У ОЗЕРІ СИНІМ…

Ой  плавала  лебідочка  у  озері  синім
і  чекала,  що  прилине  лебідь  білокрилий.
А  той  лебідь  білокрилий  сильні  має  крила,
обнімає  він  лебідку...  з  ним  вона  щаслива.

Ой  плавала  лебідочка,  хвилечка  гойдала.
що  найкращий  він  у  світі,  про  це  вона  знала.
А  той  білий  сильний  лебідь  лебідці  до  пари,
з  ним  вона  летить  високо,  аж  за  сині  хмари.

Ой  плавала  лебідочка  у  озері  синім,
сів  на  воду  біля  неї  лебідь  білокрилий.
А  той  лебідь  білокрилий  сильні  має  крила,
обнімає  він  лебідку...  з  ним  вона  щаслива.

Милувалася  калина,  низько  нахилилась,
і  вербичка  молоденька  на  них  задивилась.
Кличуть  лебедя  й  лебідку  в  небо  сині  хмари,
люблять  вони,  як  літають  лебеді  у  парі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891214
дата надходження 09.10.2020
дата закладки 09.10.2020


Леся Утриско

Поведи мене знову у сни

Поведи  мене  знову  у  сни...
Сни  юначі  -  замріяні  далі,
Заколисує  день  ясени,
Присипляючи,  в  кронах,  печалі.

Поведи  у  розкішний  розмай,
Хай  любов’ю  притихне  розлука,
Не  впусти  холод  снів  -  не  віддай
Божевільне  кохання  на  муки.

По  осінньому  дихає  ніч,
Ще  жевріє  в  ній  згарище  млості,
Поведи,  щоб  сльозу  стерти  з  віч,
Доторкнути  веселок  невинності.

За  плечима  весняні  струмки,
Літні  грози  розкішного  маю,
У  осінніх  стежинах  вже  наші  роки,
Та  в  душі  подих  юного  раю...

(С)  Леся  Утриско  Воробець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891205
дата надходження 09.10.2020
дата закладки 09.10.2020


Наталі Косенко - Пурик

Дотик красуні-природи

Пригублю  я  свій  келих  вина
І  відчую  краплинку  любові,
Чую  стукає  ніжно  весна,
Поєднавши  розгублені  долі

У  саду  де  трава-килимок
Тихо,  мило  запрошує  в  гості,
На  поляні  яскравість  квіток,
Що  виблискують  ніжно  на  сонці

В"ється  стежка  знайома  вузька,
Кущ  калини  стоїть  на  узбіччі,
Сміло,  трепетно  б"ється  душа,
Ніби  зоряний  шлях  у  вічі

Поєднала  кохані  серця,
Що  вібрали  красу  насолоди,
Ніжним  сяйвом  торкнулась  лиця,
Ніби  дотик  красуні-природи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890310
дата надходження 01.10.2020
дата закладки 05.10.2020


Наталі Косенко - Пурик

А я люблю…

А  я  люблю  рядки,  які  співають,
Так  мелодійно,  як  вода  в  струмку,
Коли  тендітно,  мило  залишають
Красу  роси  на  ніжному  листку

Люблю,  коли  ступає  тихо  ранок
І  у  мереживі  окутана  трава,
Коли  плете  небачений  серпанок,
Даруючи  нам  шати,  як  весна

А  я  люблю,  коли  чарівне  соло
Розносить  мелодійний  спів  пташок,
Коли  розкішне  волошкове  поле
Доповнює  красою  мій  рядок

Люблю,  коли  троянда  загадково
Всміхається,  як  ніби  ніжний  сон,
Коли  садок  в  мереживі  казково
Захвачує  привітно  нас  в  полон

І  стільки  зваб  і  чарівних  моментів
Вирує  в  ніжній  гамі  кольорів,
Це  ніби  гра  у  море  компліментів,
Які  розносяться  у  гоміні  вітрів.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890765
дата надходження 05.10.2020
дата закладки 05.10.2020


Ulcus

про дощ

Я  чую,  як  у  тебе  крапле  дощ
Крізь  сотні  кілометрів,  з-попід  стріхи
Немов  струною  прорізає  товщ
Із  відстаней  так  методично  й  тихо
Бо  кожна  крапля  в  тім‘я  б‘є  нудьгу
Весняної  відлиги  ностальгію
І  як  би  вітер  жалісно  не  гув  -  
Я  дочекаюсь,  зможу,  я  зумію
Хіба  лякає  в  березні  мороз
Ту  птаху,  що  із  вирію  зарано  
В  гніздо  спішила,  й  золото  мімоз
Не  сприйняла  серденьком  за  оману?
Нехай  замерзла,  бідна,  все  одно
Своєї  пари  віддано  шукає
Отак  і  я  чекання  полотно
Коханням  вірним  на  стрічки  розкраю
Я  чую,  як  у  тебе  крапле  дощ
Гудками  в  слухавці,  секундами  напруги
Крізь  шум  шосе  і  крізь  мовчання  площ
Єдиним  будеш.  І  ніколи  другим.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783084
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 02.10.2020


Білоозерянська Чайка

Наречена

     [i]Червоніє  калина  в  Лимані
в  нотках  осені  золоче́ної…
а  рум’янець,  мов  в  нареченої,
якій  милий  зізнався  в  коханні.

       Зашарілася  та  для  поета,
у  натхненні  -  ві́ршами  писана…
в  розкіш  віт  тендітно  нанизані
полум’яні  намисто  й  браслети.

       Сонце  пестить,  закохано,  милу
в  калино́во-червленій  заграві,
обіймає  промінням  яскравим,
мов  до  шлюбу  веде  небосхилом…[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890237
дата надходження 30.09.2020
дата закладки 30.09.2020


Ольга Калина

Ще літо бабине літає

Ще  літо  бабине  літає
Через  левади  навпростець,
Ще  пташка  деінде  співає,  
Збирає  урожай  свій  жнець.  

Ще  гуркіт  трактора  у  полі  
Розноситься  аж  за  версту,  
А  вітер  тихо  на  тополі  
Гойда  мережку  золоту.  

А  осінь  вже  фарбує  листя  
У  різнобарв’я  кольорів.  
Вдяглась  калина  у  намисто,
Коли  багрянець  вечорів  

Й  схилила  кетяги  червоні  
 Із  гілок  прямо  до  воріт,
Де  айстри  ніжні  кольорові
Сплелись  під  сонцем  в  живопліт.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888867
дата надходження 16.09.2020
дата закладки 16.09.2020


Олеся Лісова

Прошепчи мені знову

Прошепчи  мені  рідний:«Кохана»,
Що  жадана  усе  ще  твоя,
Бо  повітря  без  тебе  не  стане
Якщо  змінить  ріку  течія.

Помани  знову  душу  сягнути
У  безмежні  тенета  небес
І  ще  раз  з  головою  пірнути
В  загадковий  цей  світ,  без  адрес.

Нехай  промені  в  віях  застрягнуть,
Залоскоче  нас  сонячний  цвіт
І  метелики  в  серці  не  згаснуть,
Як  здіймаються  крила  в  політ.

Як  почуємо  зоряну  пісню,
Захмеліють  від  щастя  слова
І  годинник  у  північ  зависне  –  
Бо  в  коханні  ж  бувають  дива.

Задурманить  обох  матіола,
Закружляє  у  вальсі  весь  світ.
Чи  буває  чарівніше  слово,
Як  «кохаю»  у  розквіті  літ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887465
дата надходження 31.08.2020
дата закладки 09.09.2020


Закохана в море

ЗАМЕТКИ ДИЕТОЛОХА.

[b](или  к  чему  приводят  диеты)[/b]


Диетическое  п[b]ы[/b]тание

***

Жизнь  на  Саха[b]р[/b]ине  

***

[b]Г[/b]олодный  климат

***

Грудь  [b]ф[/b]ормального  размера

***

Голо[b]д[/b]оломка

***

Приз[b]р[/b]аки  сумасшествия

***

Палата  номер  [b]Ж[/b]есть




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887758
дата надходження 03.09.2020
дата закладки 03.09.2020


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.08.2020


Тетяна Іванова - Юртина

Глаза в глаза, рука в руке

Не  лечит  время  от  обид,
Их  убивает  сила  воли.    
Она  и  днём,  и  ночью  бдит,
Чтоб  память  не  жила  в  неволе.

И  диво  -  новая  любовь  
Поставит  на  ноги,  как  прежде.
Услышав  сердца  тайный  зов,
В  глазах  засветится  надежда.

Взволнует  явным  чувством  кровь,
По  венам  забурлит,  как  речка.
Найдёт  свой  берег,  там,  где  кров  -
Приют  надёжный  для  сердечка.

Глаза  в  глаза,  рука  в  руке
И  фейерверк  из  слов  душевных
Оставлю  в  памятной  строке,
Мотив  сердечный  и  напевный

Тебе  любимый  мой  герой,
Кто  совершил,  по  сути  -  чудо.
С  любовью  Мир-души  цветной,
Добро  в  глазах  я  не  забуду…

И  сохраню  свою  любовь
Навечно,  чтоб  при  нашей  встрече
Спел  хор  из  тысячи  ветров
В  пространстве,  где  все  души  вечны.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885742
дата надходження 12.08.2020
дата закладки 12.08.2020


Новоградець

Синій дощ

В  далекій  савані,  де  спека  щодня
Стоїть  на  засохлій  рівнині,
Розказує  друзям  своїм  левеня,
Що  взимку  дощі  ідуть  сині.

І  слухає  зграйка  маленьких  котів  -
Ще  левами  стануть  не  скоро  -
Як  шторм  голубий  в  небесах  хлюпотів
І  падав  у  кратері  Нгоро.

Роззявивши  ротики,  тихо  сидять
На  сонечку  діти  звірині,
В  думках  уявляють  як  хвилі  шумлять,
В  озера  спадаючи  сині.

Аж  раптом,  буває,  верхівки  дерев
Здригнуться  від  окрику  тата.
Гарчить  на  малечу  розсерджений  лев:
-  Заткніться  там,  годі  брехати!

Не  котяться  хвилі  морські  з  висоти,
А  падають  крапельки  сірі!
Затихніть,  бо  зараз  начищу  хвости,
Сопливі,  дурні  іще  звірі!  -

Малята  на  ноги  і  ходу  мерщій  -
Подалі  від  грізної  зграї.
І  знову  розмову  про  сині  дощі
Одне  з  левенят  починає.

Бо  хоч  і  сліпими  родились  вони
В  останні  пориви  циклону,
Є  все-таки  досвід  життєвий  у  них,
Знання  дощового  закону.

Он  озеро  синє,  і  неба  блакить
Розкинута  зверху  над  ними,
А  значить,  і  дощик  зимовий  шумить,
Краплинками  йде  голубими.

І  хай  скільки  хоче  гарчить  із  кущів,
Про  сірі  доказує  тато,
Не  хочуть  таких,  непотрібних  дощів,
А  ждуть  голубих  левенята.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878938
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 11.08.2020


Катерина Собова

Вирiшив проблему

Баба    каже    внуку    Вані
(Біля    неї    той    крутився):
-Звички    має    дід    погані  –
Гризти    нігті    десь    навчився.

Це    так    гидко    і    негарно…
Як    від    цього    відучити?
Скільки    прошу,    та    все    марно,
Вже    й    не    знаю,    що    робити.

-А    я    знаю!    Швидко    взувся.
-Є,    бабусю,    ще    надія!
Кудись    зник,    та    вже    вернувся,
Розказав    про    свої    дії.

-Вже    не    вскочить    дід    в    халепу
І    забуде    дурну    звичку:
Я    його    вставну    щелепу
Викинув    в    глибоку    річку!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882316
дата надходження 10.07.2020
дата закладки 04.08.2020


Ulcus

в кожній любові - своя істерика


не  відкриваю  тобі  Америки
хто,  як  не  ти,  це  найкраще  знає
в  кожній  любові  -  своя  істерика
в  кожнім  Всесвіті  чорна  діра  є
той  хто  літає,  знає,  як  падати  
звичний  до  болю,  вміє  вставати
нехтує  рухом  правила  статики
маючи  пам‘ять,  плутає  дати
хто  пізнав  швидкість,  не  хоче  повзати
але  плазує  також  уміло
з  балакуном  вирушає  в  розвідку
в  мудрості  теж  своє  божевілля
ми  в  анекдотах  знаходим  істини
бо  в  афоризмах  вони  затерті  
в  бруді  життя  лишаємось  чистими
і  живемо  у  щоденній  смерті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884764
дата надходження 02.08.2020
дата закладки 02.08.2020


Крилата (Любов Пікас)

ГАДАЛА

Гадала,  що  попала  в  казку  я.
Роль  вибрала  собі  цілком  охоче.
Із  уст  твоє  не  сходило  ім’я,
Ночам  були    зірками  твої  очі.

Я  тішилась  тобою,  мов  дитя
Забавкою,  яку  подарували.
Покрився  цвітом  лан  мого  життя.
Над  ним  птахи,  метелики  літали.

Гадала,  що  сугестія  це,  гра.
Із  неї  вийти  –  як  помити  руки.
Води  на  серце  влити  із  цебра  –
Не  лишиться  ні  радості,  ні  муки.

Та  лиш  на  дії  зважилась  ці,  в    дріж
Пішла  душа,    і  так  їй  стало  мрячно.
Любов  застрягла  в  ній,  неначе  ніж.  
Болить,  кровить  і  витягнути  лячно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883058
дата надходження 17.07.2020
дата закладки 18.07.2020


Новоградець

Сніжинки

Не  хоче  хмарка  їх  нести,
І  падають  у  сад  -
Сніжинки  білі  з  висоти
Скидає  снігопад.

Їх  в  морі  вітер  підхопив
Молекулами  з  хвиль,
По  небу  синьому  носив
Кругами  в  сотні  миль.

Там  кожну  холод-ювелір
Огранював,  як  міг,
Щоб  із  мільярдів  білих  зір
Блискучий  випав  сніг.

Тепер  пушинками  пливуть
Сніжинки  голубі,
І  таємниці  бережуть
Зимові  у  собі.

В  які  країни  їх  торік
Носила  ця  пора?
Де  з  них  ліпила  сніговик
І  сніжки  дітвора?

Коли  ще  вдасться,  залюбки,
По  світу  пронестись?
В  які  ще  випадуть  садки
В  майбутньому,  колись?

Мовчать  сніжинки  і  летять
Повітрям  голубим.
Вони  струмочками  збіжать,
Розвіються  як  дим.

А  нині  падають  у  сад  -
Ще  довго  до  весни.
Сьогодні  їхній  снігопад,
І  крутяться  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859445
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 18.07.2020


геометрія

ДАНЬ ВІД БОГА… (повторно, з корективами)

                                         І  Земля,  і  Сонце,  й  Небо,
                                         І  садки,  річки  й  поля-
                                         Все,  що  є  навколо  мене-
                                         Це  життя  й  любов  моя.
                                         І  нема  їй  міри  -  ліку,
                                         І  не  буде  їй  кінця.
                                         Ця  любов  моя  довіку,
                                         Дань  від  Бога,  від  Творця.
                                         Все  окрилює  в  цім  світі:
                                         Цвіт  рослин  і  спів  птахів,
                                         І  кущі,  й  дерева  в  лісі,
                                         Й  загадковий  дух  степів.
                                         Та  найбільш  вона  потрібна
                                         Людям  нашої  землі:
                                         І  студенту,  і  міністру,
                                         І  тобі,  й  йому,  й  мені.
                                         Хоч  буває,  що  спокою
                                         Вона  й  втіхи  не  дає.
                                         Та  веде  нас  за  собою,
                                         Силу  нам  в  житті  дає.
                                         І  коли    печаль  огорне,
                                         Душа  й  серце  заболить,
                                         Знай:  любов  лиш  допоможе
                                         Негаразди  пережить.
                                         І  тоді  печаль  минеться,
                                         І  озветься  серце  знов,
                                         Бо  навічно  зостається
                                         Й  держить  в  світі  нас  любов.
                                         І  нема  їй  міри-  ліку,
                                         І  не  буде  їй  кінця.
                                         Та  любов  живе  довіку,
                                         Що  від  Бога,  від  Творця.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882617
дата надходження 12.07.2020
дата закладки 13.07.2020


Білоозерянська Чайка

Про душу-близнючку

Для  кохання  не  існує  вчора
І  воно  не  думає  про  завтра.
Почуття  глибинно-неповторне,
Пристрасть,  ласка,  часом  –  непокора  –
Непідвладна  розуму  ця  мантра.

Бачить  серце,  що  очам  не  видно,
в  райдугу  фарбує  будні  сірі.
Спрагу  втамувати  необхідно
з  тим  єдиним,  відданим  та  рідним,
трепетно  смакуючи  довіру.

Для  коханих  зустріч  незабутня:
На  шляху  життя  зустрілись  двоє...
Губить  сенс  минуле  і  майбутнє,
розлилося  почуття  могутнє  –
поряд    бо  душа-близнючка  тої.

…Кожен  з  нас  під  Божою  рукою.

(Картина  Тетяни  Сергієнко  "Двоє  біля  річки".)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882645
дата надходження 12.07.2020
дата закладки 13.07.2020


синяк

Ластівки

Ластівки  звили  гніздо  над  вікном
Довго  трудилися  птАшки  проворні,
Біля  вікна  чорно-  білим  крилом
Різали  простір  і  вчора  й  сьогодні.

Згодом  притихли  -  зворушлива  мить
Вся  до  гніздечка  прикута  увага,
Потім  вже  бачимо  тихо  сидить
П"ять  жовторотиків  наче  ватага.

І  закрутилось  життя  і  весь  світ
Діток  годують  по  черзі  всіх  спритно,
Ластівки  сядуть  спочити  на  дріт
Пісеньку  дітям  співають  привітно.

А  дітлахи  підростають  в  очах
Вже  із  гнізда  оченята  мов  бісер,
Скоро  у  світ  вилітати  крізь  страх
Так  день  за  днем  і  закінчиться  літо.

Та  є  ще  час  до  тієї  пори
Як  закружляє  у  листі  вже  осінь,
Ластівок  пісню  я  чую  згори
І  мені  пісня  та  -  щастя  приносить.
Галина  Грицина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882669
дата надходження 13.07.2020
дата закладки 13.07.2020


Валентина Ланевич

Заховаюсь від грому

Заховаюсь  від  грому  в  розмові  з  тобою,
В  час  вечірній  у  бесіді  тихій  є  суть.
Хай  лякає  природа  швидкою  грозою
Та  у  серці  тепло  й  крила  в  небо  несуть.

Гріє  чашка  гарячого  чаю  уяву
І  душа  у  чуттєвість,  назад,  робить  крок.
В  ту  єдино-бездумну,  не  в  кори́сть,  заставу,
Де  сплетіння  двох  тіл  хороводять  танок.

Я  і  ти,  і  схилялася  вічність  над  нами
В  неповторності  доторків  вуст,  трепет  рук.
Омивалось  єство  у  нетлінні  гріхами,
А  з  грудей  виривавсь  торжества  твого  звук.

І  так  щемно-солодко  ставало  відразу,
Притихала  щаслива,  ти  поруч  сопів.
В  порталі  зі  світла  подавали  трапезу,
Порційне  кохання,  де  не  треба  і  слів.

11.07.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882510
дата надходження 11.07.2020
дата закладки 12.07.2020


Віталій Назарук

МАМИНА ВИШИВАНКА

Одягну  яскраву  вишиванку,
Бо  сьогодні  свято  у  душі.
Крізь  вікно,  відсунувши  фіранку,
Подивлюсь  на  розові  кущі.

Приспів:
По  житті  мене  оберігає,
Силу,  як  стомлюся  додає.
І  на  сонці  кольорами  грає,
Ця  святині  в  серці  мому  є…

Цю  сорочку  вишила  матуся,
Крім  калини  крапельки  журби.
Я  на  свято  в  неї  одягнуся,
Бережу  її  немов  скарби.
Приспів.

Вишиванка  гріє  мені  душу,
Додає  краплиночку  тепла.
Берегти  її  я  завжди  мушу,
В  ній  любов  матусина  лягла.
Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876635
дата надходження 20.05.2020
дата закладки 01.07.2020


Тетяна Іванова - Юртина

ЗАКОХАНИЙ ПІД ДОЩЕМ

Негода,  прогнози  невтішні  по  всій  Україні,
Початок  барвистого  Літа  вмивають  дощі.
Уранці  захмарене  Небо  і  хочеться  нині  –
Яскравого  Сонця  і  співів  пташок  для  душі.

Тобі  обіцяв  що  зустрінемось  ввечері,  люба…
І  підемо  в  паркову  зону,  в  найкращі  місця  –
Де  лагідний  вітер  гірський  всіх  закоханих  любить,
І  тішить  у  лоні  природнім  гарячі  серця.

Майнув  швидкоплинно  заплаканий-день  невгамовний,
Збираюсь  на  зустріч  з  тобою  кохана  моя…
Беру  парасольку,  під  нею  чекаю  невтомно,
Під  зливою  червня,  зі  співом  в  душі  солов`я.

Нажаль  –  не  прийшла…  почекаю  до  ранку…можливо,
Припиниться  дощ,  перепони  не  буде  тобі…
На  зустріч  прийти  на  Заграві  чарівній  грайливій,
Ти  серденько  втішиш  моє  на  початку  доби.
2020
PS  -  Дякую  автору  фото,  за  натхнення!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880067
дата надходження 18.06.2020
дата закладки 19.06.2020


Крилата (Любов Пікас)

ЯКБИ ТИ ЗНАВ…

Якби  ти  знав,  як  я  тебе  люблю,  
якби  ти  знав,  якби  ти  тільки  відав,
ти  б  не  жалів  мені  свого  вогню,  
ти  б  йому  право  підписав  на        freedom.

Якби  ти  міг,  якби  ти  тільки  міг  
думки  в  моєму  мозку  просвітити,  
із  тіла  б  вийшов,      серця  свого  біг  
спинив  би  і  не  зміг  заговорити.

Якби  торкнувся  до  моїх  грудей  
рукою,  вкрив  своїми  мої  плечі,
відчув  би,  як  нутро  моє  гуде  -  
так,  ніби    бджоли  в  вулику  під  вечір.    

Якби  ти  став  метеликом    на  мить,  
сів    на  уста  мої    одного  рання,
без  заборон,  до  денця      міг  би    спить  
нектар  мого  солодкого  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879759
дата надходження 15.06.2020
дата закладки 16.06.2020


Евгений ВЕРМУТ

ПАРОВОЗИК

(о  том,  как  вредно  отрываться  от  коллектива)

Из  далекой,  но  дивной  страны
Той,  где  замки  хрустальные  строят,
Где  всем  снятся  счастливые  сны,
Паровозик  спешил  за  мечтою.
Он  сбежал  из  родного  двора,
Он  уехал  от  однообразий.
Просто  чувствовал  он,  что  пора
Избавляться  от  детских  фантазий.

Устремляясь  куда-то  вперед,
Оставлял  позади  километры.
Вновь  и  вновь  набирал  оборот,
И  гудел  что-то  встречному  ветру.
И  казалось  ему,  что  уже
Та  мечта,  что  когда-то  приснилась,
Ждет  его  вон  на  том  вираже
Или  дальше  чуть-чуть  притаилась.

Поезд  шел  в  неизвестную  даль
До  последнего  в  жизни  вокзала,
Лишь  стучала  колесами  сталь.
И  размеренно  жизнь  отбивала.
И  в  жару,  и  в  дожди,  и  в  мороз
Проносились  в  пути  перегоны.
Все  летел  и  летел  паровоз,
Прибавляя  в  дороге  вагоны.

Позади  уже  тысячи  стран
Отмахали  скитальцу  платками,
А  мечта  превращалась  в  туман
Или  в  небе  плыла  облаками.
И  казался  бессмысленным  путь.
Вся  дорога  казалась  напрасной.
И  казалось,  уже  не  вернуть
Той  влюбленности  в  завтра  прекрасной.

Но  однажды  попал  он  в  тупик.
Оборвались,  вдруг,  рельсы  внезапно.
Осознал  вечный  наш  бунтовщик,
Что  пора  посчитать  поэтапно
Все  года  от  мечты  до  мечты,
Как  летел  он  к  далекому  свету
Сквозь  туман  и  бетон  темноты
И  как  громко  тревожил  планету.

Если  б  только  сначала  начать.
Если  б  только...  но  сил  уже  мало.
Неужели  уже  не  звучать,
Неужели  броня  отстучала.
Боже,  где  ты,  родное  депо?!
Если  б  знать,  никогда,  ни  в  какую.
Мне  обратно  вернуться  слабо,
Не  услышать  вам  душу  нагую.

Из  трубы  чуть  струился  дымок.
Заржавевший  в  законченном  рейсе,
Он  оправиться  так  и  не  смог,
Так  и  лег  животом  на  безрельсье.
Далеко-далеко  средь  берез
В  полный  рост,  в  полный  цвет,  при  фанфарах
Новый  глупый  летел  паровоз,
А  вокруг  были  кладбища  старых...

08.06.2020г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879000
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 09.06.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніхто не зможе так кохати

Просто  знай,  кохаю  любий  я
І  тебе  кохати  завжди  буду.
У  душі  живе  твоє  ім'я,
Я  його  ніколи  не  забуду.

І  якщо  розквітнуть  знов  сади,
І  весна  у  гості  завітає.
Ти  у  сад  коханий  наш  прийди,
Напою  тебе  медовим  чаєм.

Як  у  твої  очі  зазирну,
Вогник  в  моїм  серці  запалає.
Ти  люби,  люби  мене  одну,
Хай  кохання  наше  буде  раєм.

Просто  знай,  тебе  кохаю  я
І  кохати  вже  не  перестану.
Дарувала  нам  любов  -  весна,
Швидше  обійми  свою  кохану.

Подаруй  мені  цілунок  свій,
Щоб  його  мені  не  забувати.
Знай,  що  у  житті  ти  тільки  мій,
Більш  ніхто  не  зможе  так  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877477
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 30.05.2020


Наталі Косенко - Пурик

Чудово-грайливі хвилинки

Пам"ятаю,  як  ти  вишивала,
Як  тепло  у  рядочки  вкладала
Та  торкала  думками  всі  мрії
І  від  щастя  вклонялися  вії

Як  лягали  так  влучно  рядочки,
Ось  стебло  і  вже  перші  листочки,
А  за  ними  і  квітка,  як  сонце
Виглядала  привітно  в  віконце

Далі  бігла  стежина,  як  доля,
Зупинилась  дівчина  чудова,
Чарувала  вся  магія  очі
Дивовижно-чарівні  дівочі

Ти  майстерно  все  так  вишивала
І  картина,  як  світ  оживала,
Так  створити  потрібне  уміння,
А  в  додаток  ще  трішки  терпіння

Ось  завершення  вже  на  підході,
Щиро  вдячна  такій  насолоді,
Як  змогла  передать  до  краплинки  -
Ці  чудово-грайливі  хвилинки?



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877467
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 29.05.2020


Наталі Косенко - Пурик

Я буду…

Скажи,  мені  коханий,  що  з  тобою?
Про  це  говорить  смуток  у  очах,
Я  одягнусь  чарівною  весною
І  прилечу  до  тебе  навіть  в  снах

Я  буду  подихом  твоїм  та  світом,
Як  ніби  доторкнулася    весна
Та  ніжним  і  чарівним  дивоквітом,
Як  ніби  фея  із  небес  зійшла

Я  буду  мовою  твоєю  і  вустами,
Що  розіллються  звуками  навколо
Та  ароматними,  чарівними  садами
В  яких  відчуєм  і  дует  і  соло

Я  буду  дотиком  твоїм  і    світлом,
Що  зачарує  ніжністю,  красою
Та  неповторним  і  грайливим  літом,  
Що  насолодить  світанковою  росою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877586
дата надходження 28.05.2020
дата закладки 29.05.2020


Ганна Верес

Любов до осені (Слова для пісні) .


У  інеї  у  раннім  ти  і  я,
Та  душі  наші  молоді  і  досі.
Нас  поєднала  з  юності  ще  осінь,
І  майже  пів  століття  ми  –  сім’я.

Залюблені  у  золото  гаїв,
В  тужливе  журавлине  голосіння,
Ми  стрілися  у  вечір  той  осінній
Без  тьохкання  весняних  солов’їв.

Залюблені  у  спалах  тихий  рос,
У  трави,  котрі  бачили  немало,
У  ранки,  підперезані  туманом,
У  музику  останніх  дивних  гроз.

Осінню  казку  вже  п’ємо  не  вдвох
Від  ніжного  «люблю»  нетлінні  звуки,
На  власних  крилах  діти  і  онуки.
Їм  оберегом  наші  долі  й  Бог!
25.04.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко)


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876441
дата надходження 18.05.2020
дата закладки 18.05.2020


Білоозерянська Чайка

Яблуневий сад

[b]Яка  краса  в  квітучі  дні  травневі!
Вона  лягає  фарбами  на  пензлі.
Із  захватом,  всі  квіти  яблуневі
Митець  малює,  доки  ті  не  щезли.

Адже  краса  квітуча  ця  -  не  вічна,
І  зникнуть  з  яблунь  білосніжні  шати.
Та  біла  мить,  що  як  весна  магічна,
Нас  не  повинна  зовсім  полишати…

-  Зумій  для  нас  плин  часу  зупинити,-
Благання  яблуні  тремтить  в  росині...
-  Художнику,  зумій  нас  захистити,-
Красуні  тягнуть  руки  лебедині.

...Пейзаж  під  білим  квітом  оживає,
Серцебиттям  пульсує  вся  картина:
У  квіті  пишнім  яблуня  буяє  -
Радіє  вся  родина  біло-пінна…[/b]


(Картина  "Яблуневий  сад  у  квіту"  Марини  Данилович)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876381
дата надходження 18.05.2020
дата закладки 18.05.2020


Dubova(Марина)

Не перестану дякувати МАМІ

                                                                                                                                                                                                                                                             
                   В  кожної  людини  є  найдорожча  для  неї  ненька.
                   Вірш  присвячений  [u][i]Матері[/i]  [i]п'ятьох  [/i][i]дітей.[/i][/u]


                                   [b]МАМО[/b]…
Як  чую  ваш  голос,  то  серце  палає,
Бо  ви  для  нас  мама,  яка  все  здолає.
Найкраща  у  світі,  чарівна  матуся.
За  вас  я  у  Бога  постійно  молюся.

Я  дуже  вам  вдячний,  моя  рідна  ненько,
За  ночі  безсонні  тобі  поклонюся
Болить  за  дітей  лиш  у  мами  серденько
Пробачте  мене,  якщо  деколи  злюся.

В  такий  чудовий  та  святковий  день,
Бажаю  повних  вам  кишень
Та  не  лише  ,щоб  гроші  шелестіли,
А  з  кожним  роком  тільки  молоділи.
 І  щастя  стільки,  щоб  безкраю.
З  днем  матері  сьогодні  привітаю.

Таку  терплячість  як  у  тебе  не  здобути,
Ти  все  віддаш,  останнього  шматочка.
Історію  подібну  досить  важко  роздобути:
«  [i]Чотири  синочки  і  лапочка  дочка[/i]».

На  світі  не  знайти  такої  Мами,
Людською  добротою  наділили  нас.
Як  вас  люблю  не  передам  словами,
Своїм  теплом  оберігаю  вас.

В  дитинстві  мене  найсильніше  любили
А  ще  пам’ятаю  кропивою  били.
Бо  трохи  був  вредним,  а  ще  не  до  поля,
Постійно  казав  вам,  така  моя  доля.

Промо́влю  вам  найголовнішу  річ,
Своїм  трудом  добробут  збудували.
Працюєте  як  бджілка  день  і  ніч,
Для  нас  усі  багатства  віддавали.

Пробачте,  що  так  рідко  приїзджаю,
Хоч  з  вами  не  разом  ,а  я  все  ж  бажаю
Коханою  бути  і  мирного  неба,
Для  вашого    щастя  багато  не  треба.

Моя  хороша,  найрідніша,  мила,
Глибокий  погляд  [color="#c47900"]карих  оченят.[/color]
В  тобі  вся  мудрість  і  незламна  сила,
Тепло  й  турбота  ніжних  рученят.

У  цей  травневий  Мамин  день,
Бажаю  вам  ніколи  не  старіти,
Хай  линуть  посмішки  щодень
І  за́вжди  приїзджають  діти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875289
дата надходження 09.05.2020
дата закладки 11.05.2020


Dubova(Марина)

Привітаю МАМУ, привітаю рідну.

[i]Чудово,що  мама  буває  на  світі.
Чудово,що  мама  для  всіх  одна  в  світі.
Не  тітка  ,не  дядько  і  навіть  не  тато,
Лиш  мама,матуся  як  значить  багато.[/i]

[color="#ff0000"][i]Вона-це  осердя  у  власному  домі,
Вона  чує  діток  не  спавши  в  утомі,
І  може  проблема  в  сім’ю  завітає,
Все  мама  рідненька  любов’ю  здолає.[/i][/color]

[i]Як  гарно  та  добре  з  тобою  чекати:
Омріяну  цифру,омріяну  дату,
Найпершу  стежину  в  яку  проводжала
І  слово  найперше,яке  промовляла.[/i]

[color="#ff0000"][i]Бо  тільки  це  Мама  спроможна  зробити,
Бо  тільки  все  Мамі  можливо  здійснити.
Малечу  до  серця  пригріти  гарненько,
Й  сніданок  сім’ї  зготувати  раненько.[/i][/color]

[i]Але  вже  сьогодні  це  свято  настало.
Щаслива  подія  у  дім  завітала.
Вже  зрання  усі  ми  тебе  привітаєм,
І  щастя,здоров’я  тобі  побажаєм.[/i]

[color="#ff0000"][i]Ти  знаєш,що  сильно  тебе  ми  цінуєм.
За  руки  трудящі  тебе  поцілуєм,
Не  тільки  ці  руки  любов’ю  зростили,
А  віру  й  натхнення  в  мені  помістили[/i].[/color]

[i]Ніколи  не  плач  ти  у  важку  хвилину,
Тобі  ми  сповістим  про  гарну  новину
І  сльози  твої  зникнуть  швидко,без  болю-
Це  ж  діти  твої  змінять  всю  твою  долю.[/i]

[color="#ff0000"][i]Хоч  часом  буває,що  ми  неслухняні
Та  серце  твоє,як  ті  мрії  весняні:
Прощає,голубить  і  щастя  бажає,
Бо  ти  в  нас  єдина,хто  нас  так  кохає.[/i][/color]

[i]Будь  нам  тим  плечем,що  завжди  допоможе,
Будь  тією  надією,яка  весь  час  зможе:
І  зможе  розумно  слова  підібрати,
І  душу  в  потрібний  момент  всю  віддати.[/i]

[color="#ff0000"][i]Бо  ти-наша  мама,ти-наша  основа.
Без  тебе  не  можем  і  вимолвить  слова,
А  як  захворієм,то  зовсім  погано  
І  зразу  ж  матуся  лікує  кохана.[/i][/color]

[i]Тож  завжди  лишайся  ти  нам  от  такою:
Одною,єдиною  і  дорогою,
А  ми  побажаєм  ще  більше  терпіння,
Удачі,наснаги  й  до  всього  уміння.[/i]

[color="#ff0000"][i]Живи  моя  мамо,живи  і  не  чай!
Тієї  біди  і  горя  не  знай.
А  я  вже  до  тебе  завжди  приїзджатиму,
Любитиму  з  дітьми  і  вічно  чекатиму[/i].[/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875461
дата надходження 11.05.2020
дата закладки 11.05.2020


Катерина Собова

Полiтикиня

В    череді    корова    Маня
Завжди    виділялася:
По    надоях    -  не    остання,
Вим’ям    вихвалялася.

Цього    літа,    як    сказилась,
Не    планує    вже    сім’ї,
Ялівкою    залишилась  –
Не    такі,    бач,    бугаї!

Вже    доставили    з    району
Племінного    Мамая,
Думали,    що    він    з    розгону
Всім    докаже:    -Ось    то    я!

-Я    тепер    у    вас    -    цариця!-
Брикнула    Манюня    тут,-
Була    вчора    у    столиці,
Знаю    фермерський    Статут.

В    самця    спала    враз    корона,
З    переляку    ледь    не    вмер…
-Пішов    геть,-    ревла    корова,-
Я    в    політиці    тепер!

І    задерла    роги    Маня:
-А    ти    що,    хіба    не    знав?
При    всіх    мене    на    Майдані
Сам    Ляшко    поцілував.

Йду    в    народ    з    найвищим    балом,
Вас    ніде    не      підвела,
З    головним    я    радикалом
Захищала    честь    села.

Зрозуміло    навіть    свиням  –
Вже    нічого    не    боюсь,
Я    тепер    -    політикиня,
З    скотиняками    борюсь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872097
дата надходження 15.04.2020
дата закладки 10.05.2020


Амадей

Ніч і кохання

Світили  ясно  зіроньки  на  небі,
Співали  невгамовні  солов"і
Не  спав  всю  ніч,я  думав  лиш  про  тебе,
Зелені  очі  згадував  твоі.

В  душі  дзвенів  твій  голосочок  ніжний,
Лилася  з  неба  музика  душі,
Співало  серце  лебедину  пісню
І  виливались  на  папір  вірші.

Всю  ніч  думки  були  лише  про  тебе
Вертався  в  юність  почуттями  знов,
В  моім  житті  розпорядилось  Небо
Зустріти  пізню,  трепетну  любов.

Не  дивлячись  на  посивілі  скроні,
Вогонь  любові  в  серці  не  згаса,
Так  хочеться  відчуть  твоі  долоні,
Кохання  пізнє,  це  ж  така  краса!

Кохання  пізнє,Божий  дар  любові,
Хто  не  кохав,  тому  не  зрозуміть,
Пить  насолоду  в  кожнім  іі  слові,
Коли  від  щастя  серденько  тремтить.

Світили  ясно  зіроньки  на  небі,
Співали  невгамовні  солов"і,
Не  спав  всю  ніч  і  думав  лиш  про  тебе,
Зелені  очі  згадував  твоі.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873912
дата надходження 29.04.2020
дата закладки 30.04.2020


Білоозерянська Чайка

Дівчинці, яку люблю

Ти  –  моє  серце  і  моя  душа,
Промінчик  радості  та  сподівання,
Життя  твоя  поява  прикраша,
Бо  ти  –  найзаповітніше  бажання.
Ти,  моя  доню,  віра  в  майбуття,
З  тобою  всі  здолаємо  вершини!
Хай  Ангел  зберігає  все  життя
Тебе,  мою  єдиную  дитину.
Без  тебе  –  мов  на  світі  не  жила,
Дитина  матері  -  дорожча  над  усе…
Здоров’я  тобі,  щастя  та  тепла,
Професія  хай  задоволення  несе!

Ти  –  моя  гордість,  впевненість  руки,
За  тебе  Бога  я  молити  буду:
Щасливими  хай  будуть  всі  стежки,
І  щирими  до  тебе  будуть  люди…
Ти  –  на  Землі  залишений  мій  слід  -
Розумна,  творча  –  не  злічить  талантів,
Будь,  Вірочко,  щаслива  сотню  літ,
Будь  коханою  і  умій  кохати!

Грай  на  гітарі  і  пиши  вірші,
(А  я  тебе  підтримати  готова!)
Даруй  тепло  своєї  ти  душі,
Купайся  в  хвилях  радості  й  любові!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872367
дата надходження 17.04.2020
дата закладки 18.04.2020


Ооооо

Побутовий 3

У  доброму  ви  не  шукайте  злого.
Навіщо?
Злом,всеодно  ж  не  будете  користуватись.
Із  доброго  плоди  збирайте  добрі,
А  зле  хай  не  народиться,не  впізнане  ніким.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872171
дата надходження 15.04.2020
дата закладки 16.04.2020


Ірина Білінська

Нехай триває магія…

У  світі  неоправданих  причин
нам  більш  не  розминутися  з  тобою.
У  небі  місяць  хмарами  гірчить  -
давай  його  приручимо  обоє...

Гарячий  вітер  дихає  в  плече...  
Не  треба  опускатись  на  коліна!  
Нехай  триває  магія  очей...  
Хай  світ  між  нами  
лишиться  нетлінним...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871554
дата надходження 10.04.2020
дата закладки 11.04.2020


Любов Іванова

АКТРИСА ВЕСНА

[b][i][color="#043d8c"][color="#bf2604"]А[/color]  река  ушла  в  разливы,
[color="#bf2604"]К[/color]рошит  льдины  без  торпед.
[color="#bf2604"]Т[/color]ам...под  солнышком  игривым
[color="#bf2604"]Р[/color]асцветает  первоцвет.
[color="#bf2604"]И[/color]  полным  полно  проталин,
[color="#bf2604"]С[/color]  гор  к  реке  бегут  ручьи,
[color="#bf2604"]А  [/color]капели  отыграли

[color="#bf2604"]В[/color]се  мелодии  свои.
[color="#bf2604"]Е[/color]сли  в  роль  вошла  зимцерла,
[color="#bf2604"]С[/color]петь  с  ней  вместе  я  не  прочь.
[color="#bf2604"]Н[/color]а  планету  радость  вверглась,
[color="#bf2604"]А[/color]  ее  -  не  превозмочь!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871378
дата надходження 09.04.2020
дата закладки 09.04.2020


Наталі Косенко - Пурик

Маленьке дівчатко

Дивлюсь,  я  обабіч,  отам  де  дорога
Маленьке  дівчатко,  з"явилось  з-за  рогу,
Одненьке,  беззахисне,  мабуть,  щось  сталось?
Узріло  дорослих.  ще  більше  злякалось

Забилось  під  кущик,  як  теє  зайчатко
Чому  одне  ходить,  маленьке  дівчатко?
До  нього  наблизилась,  взявши  на  руки
Сльоза  з  оченяток  і  серденько  стука

Погладила  ніжно,  міцніш  пригорнула,
Щоб  швидше  дитятко  про  сльози  забуло,
Чому  ти  одненьке  і  де  твоя  мама?
Дівчатко  сказало:"Що  я  заблукало"

Ховалась  від  мами,  у  жмурки  ми  грали,
А  потім  завзято.по  черзі  шукали,
От  я  і  забігла,  сховатись  хотіла,
А  люба  матуся,  знайти  не  зуміла

Тепер  я  одненька,  шукаю  матусю
Та  більш  загубитись,  я  дуже  боюся,
І  знов  з  оченяток,  закрапали  сльози,
Бо  маму  дівча,  відшукати  не  може

І  ось  ми  разо́м  уже  у  дорозі
Шукаєм  матусю  і  там,  і  на  розі,
І  миле  дитятко,  умить  закричало,
Бо  в  натовпі  маму,  дівчатко  пізнало  

Матуся  підбігла  і  сльози  вже  градом
І  доню  на  руки,  взяла  вона  радо,
Тепер  ми  матусю,  не  будем  так  грати,  
Бо  бач,  ти  не  можеш  мене  відшукати.













адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852002
дата надходження 20.10.2019
дата закладки 07.04.2020


Ольга Калина

Мамині півонії

(Слова  до  пісні)

Моя  мама  любила  піони    -
Ці  великі  прекрасні  квітки.
Розкривались  чарівні  бутони
Навесні,  як  цвіли  всі  садки.  

Приспів:
Ці  півонії    -  ніжнії  квіти,  
Завжди  згадку  про  маму  несуть.
Розбрелися  по  світу  всі  діти,
Лиш  півонії  досі  цвітуть.  

Їх  матусенька  завжди  саджала
Біля  хати  у  нашім  садку.  
Доглядала  за  ними,  плекала.
А  наш  дім  край  села  у  кутку.  

Приспів:
Ці  півонії    -  ніжнії  квіти,  
Завжди  згадку  про  маму  несуть.
Розбрелися  по  світу  всі  діти,
Лиш  півонії  досі  цвітуть.

Вже  немає  із  нами  матусі,  
Та  і  діти  її  тут  не  всі.
Я  до  мами  думками  несуся,  
Як  піони  цвітуть  навесні.  

Приспів:
Ці  півонії  -  ніжнії  квіти,  
Завжди  згадку  про  маму  несуть.
Розбрелися  по  світу  всі  діти,
Лиш  півонії  досі  цвітуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870608
дата надходження 04.04.2020
дата закладки 04.04.2020


Ксеня Шелест

Особисто від мене, особисто тобі

Особисто  від  мене,  особисто  тобі
Від  руки  напишу  на  папері  сьогодні
Лише  кілька  рядків,  і  відправлю  тоді,
Коли  росами  вмиються  ранки  холодні.

Лише  кілька  рядків:  я  не  знаю  причин,
Чому  дивними  фарбами  вкралася  осінь.
Ти  мене  обігрів,  ти  мене  запалив,
І  від  твого  кохання  тремчу  я  ще  й  досі.

Твої  двері  мину,  і  захочу  зайти,
Але  в  тебе  тепер  зовсім  інші  гостини
Не  боюся  ні  вітру  я,  ні  самоти,
Коли  є  вже  на  те  і  у  мене  причини.

Простягну  свій  конверт  листоноші  спочатку
Він  наклеїть  там  марку  -  білі  троянди.
І  поставить  мелесеньку  чорну  печатку.
От  і  все,  вийде  тихо  з  моєї  веранди.


Занотує  адресу  на  білім  папері
І  нехай  принесе  його  в  шУмній  юрбі
Під  поріг  твій,  постукавши  в  ті  ж  самі  двері.
Особисто  від  мене,  особисто  тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870338
дата надходження 02.04.2020
дата закладки 02.04.2020


Galkka2

Послухай, коханий, хтось тихо співає….

[i]  -  Послухай,  коханий,  хтось  тихо  співає..[/i]
-  Це  матінка  моя  молитву  читає..
За  щастя,  за  долю,  за  нас  із  тобою,
Щоб  нас  оминали  біда  із  журбою.

[i]-  Поглянь-но,  мій  милий,  десь  свічка  палає..[/i]
-  Це  матінка  моя  нас  в  хаті  чекає,
Відкрила  серденько  з  теплом  і  красою,
Ходімо  до  неї,  пройдемось  росою.

[i]-  Мій  сокіл,  а  знаєш,  я  щось  відчуваю..[/i]
-  Це  матінка  наша  крилом  укриває,
Душою  злітає  увись,  мов  лелека,
І  з  нами  щомиті,  хоч  близько-далеко....

[i]-  За  вічну  турботу  так  хочу  вклонитись...[/i]
-  Так  вклонимось  разом,  ми  вдячні  є  діти,
Застелимо  серце  їй  прямо  під  ноги,
В  любові  і  щасті  хай  будуть  дороги....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869325
дата надходження 25.03.2020
дата закладки 25.03.2020


Амадей

МОІ ВІРШІ

Коли  у  мене  світло  на  душі,
Кидаю  все  і  йду  пишу  вірші,
Чи  правильно  роблю?  Я  й  сам  не  знаю,
Нести  людям  любов,  за  честь  вважаю.

Несу  я  в  віршах  світло  і  тепло,
Щоби  світліше  в  світі  жить  було,
Коли  у  когось  доленьки  немає,
Хай  моі  вірші  душу  зігрівають.

У  віршах  я  любов  свою  несу,
Кохання  незрадливого  красу,
Хай  в  віршах  почуття  палкі  палають,
В  весну  кохання,  в  юність  повертають.

Не  дивлячись  на  моі  сиві  скроні,
Несу  я  людям  серце  на  долоні,
А  в  серденьку  моім  вогонь  палає,
Комусь  вогонь  той  юність  пригадає.

Коли  вірші  моі  у  юність  повертають,
Для  мене  щастя  більшого  немає,
Для  того  я  й  пишу  своі  вірші,
Щоби  любов  жила  в  людській  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868789
дата надходження 21.03.2020
дата закладки 21.03.2020


Амадей

Від кохання молодшим стаю

Про  кохання  я  вірші  складаю,
І  для  мене  це  щастя...Я  знаю,
Може  декому  дивним  здається,
Що  любов"ю  пала  моє  серце.

Я  ж  не  вмію  в  житті  не  любить,
У  житті  я  люблю  кожну  мить,
Кожну  квіточку,  кожну  хмарину,
Я  любитиму  вічно,  до  згину.

Коли  кажуть:"Кохання  немає",
Що  ж  тоді  в  моім  серці  палає?
Що  палає  у  мене  в  душі,
Заставляє  писати  вірші?

З  мене  музика  ллється  рікою,
З  мене  ллються  рікою  пісні,
Розцвітаю,  мов  квітка  весною,
Як  читаю  вірші  чарівні.

У  віршах  тих  недоспані  ночі,
Й  почуття  ніжні,  щирі  жіночі,
І  веселка  в  зелених  очах,
Й  найніжніші  твоі  почуття.

Я  читаю  вірші  і  п"янію,
Я  інакше  вже  жити  не  вмію,
Я  спілкуючись  з  Вами  в  Раю,
Від  кохання,  молодшим  стаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868462
дата надходження 18.03.2020
дата закладки 18.03.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 137

[b]Я  пришла  вчера  к  соседке,
Ведь  она  одна  не  пьет.
Мне  дала  одни  объедки,
А  сама  -  котлеты  жрёт.

Надоели  дома  ссоры,
Муженёк  мой    -  сущий  псих!
Принесли  мне  мухоморы
Приготовлю  мужу  их.

На  пол  вилочка  упала,
И  легла  у  ног  моих,
А  за  вилкой  -  два  бокала,
Свечи,  торт  и  сам  жених.

Мой  миленок  вдруг  женился,
И  понятно  -  не  на  мне!
Чтобы  он  в  штаны  мочился
И  кричал  всегда  во  сне.

В  нашей  сельской  дискотеке
Продаются  чебуреки,
Танцев  нет  уже  пять  лет,
Но  работает  буфет.

Танцевали  мы  с  подружкой
Пили  пиво  медной  кружкой.
А  когда  в  дуплет  напились,
Танцы  дракой  завершились.

Пригласил  милок  на  танец,
Вид,  ну  сущий  оборванец.
Не  пойду  с  таким  вот  видом,
А  он  взял  на  танец  Лиду.

Померещилось  мне,  что  ли
Что  у  Люськи  под  окном.
Муженек  мой,  алкоголик
С  полным  бражкою  ведром.

В  плавках  сила  сталевара?
Я  проверила  -  ништяк!!
Сталевар  тот  сухопарый,
И  трудился  кое-как.

Ты  чего  Петра  забыла,
Потому,  что  он  шахтёр?
Грязь  с  забоя  бы  отмыла,
А  в  постели  он  шустёр!!

Ох,люблю  я  рисковать
И  все  мне  по  фене!
Могу  кума  целовать
Пока  муж  на  смене!

Ехал  Федька  по  селу
Крылья  оттопырил!
Носом  врезался  в  скалу...
На  меня  так  зырил..

Рвусь  на  море.  что  есть  сил
Что  в  деревне  проку!?
За  измену  муж  избил,
Мщу  ему  жестоко!

Три  часа  я  мылась  в  бане
Той,  что  на  краю  села.
А  воды  не  стало  в  кране  -
С  кумом  ночь  здесь  провела.

Дома  маменька  сердилась,
Что  я  ночью  возвратилась.
Не  ругай,  маманя,  дочь,
Нынче  утро,  а  не  ночь!

Скоро  свадебку  сыграли,
Чтоб  Петро  не  бегал  к  Вале...
Оказалось,  он  -  козёл!!
Прям  со  свадьбы  к  ней  ушел!!

Сочинила  я  куплеты,
Дальше  -  выпила  яиц.
Чтобы  петь,  есть  туалеты
Для  таких,  как  я  певиц!![/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868118
дата надходження 15.03.2020
дата закладки 15.03.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як я люблю…

Ти  бачив  поле  маково  -  червоне,
Краса  така,  очей  не  відвести.
Пташині  переливи  наче  дзвони
Іх  вітерець  удаль  буде  нести.

Як  я  люблю,  поля  ці  шовковисті
І  край  свій,  дивовижної  краси.
Калину  в  вишиванці  і  намисті
І  ранки  прохолодні  у  росі.

А  ще,  як  промінець  торкає  плечі,
Хмарини  білосніжні  в  небесах.  
І  голоси  десь  чуються  лелечі,
Неначе  казка  шле  нам  чудеса.

Як  я  люблю  своє  село  і  річку,
Ми  з  нею  розмовляєм  повсякчас.
Торкаюся  рукою  до  водички.
Вона  мене  цілує  кожен  раз.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867614
дата надходження 11.03.2020
дата закладки 13.03.2020


Svitlana_Belyakova

22 Правила Жизни вывел Михатл Литвак…

 Михаил  Литвак,  психолог,  писатель  и  психотерапевт,  написавший  более  30  книг  по  практической  психологии,  сформулировал  22  ключевых  правила  для  достижения  личного  и  профессионального  успеха.

1.  Счастье  не  может  быть  целью.

Не  гонитесь  за  счастьем.  Вы  не  найдете  его  в  другом  человеке  или  в  материальных  вещах.  Счастье  исходит  изнутри,  и  вы  можете  достичь  этого  состояния,  когда  научитесь  получать  от  жизни  удовольствие.  Вы  должны  овладеть  искусством  развития  своих  навыков  и  размышлять  о  своих  достижениях  и  целях,  это  и  будет  ваш  путь  счастья.

2.  Перестаньте  быть  зависимы  от  мнения  окружающих.

Если  вы  довольны  собой  и  уверены,  что  вы  хороший,  умный  и  достойный  человек,  вам  никогда  не  понадобятся  другие  люди,  чтобы  судить  вас.

3.  Не  ждите  и  не  просите.

Если  вы  действительно  хотите  чего-то  добиться,  не  ждите  и  не  спрашивайте  разрешения  или  одобрения  у  кого-то  другого,  чтобы  сделать  это.  Постарайтесь  стать  тем,  кто  контролирует  все  сам.

4.  Не  будьте  теоретиком.

Будьте  зрелым  человеком,  который  обращает  знания  в  действия.  Незрелый  человек  часто  обладает  знанием,  но  не  знает,  как  его  применить,  поэтому  ему  ничего  не  остается,  как  критиковать  других.

5.  Хорошо  спланированные  действия  —  залог  успеха.

Убедитесь,  что  вы  планируете  свои  действия  и  организуете  жизнь  сообразно  своим  приоритетам.  Это  и  есть  счастье.

6.  Не  подозревайте  окружающих  во  всех  грехах.

Ваш  самый  большой  враг  —  не  тот,  кто  скрывается  в  засаде,  поджидая,  пока  вы  подскользнетесь.  Ваш  злейший  враг  —  это  вы  сами.  И  схватка  с  этим  врагом  может  быть  очень  жестокой.

7.  Вы  не  доллар,  чтобы  всем  нравиться.

Если  вы  будете  пытаться  угодить  каждому,  можете  сразу  готовиться  к  великому  провалу.  Это  невозможно.  И  незачем.  И  если  вы  попробуете,  вы  будете  чувствовать  себя  неловким  и  эмоционально  усталым.

8.  Платите  по  счетам.

Если  люди  пытаются  заставить  вас  чувствовать  себя  виноватым  или  благодарным  за  их  помощь,  спросите,  сколько  стоят  их  услуги.  Рассчитайтесь  и  попрощайтесь

9.  Мечтайте  о  реальном.

Если  вам  нравится  фантазировать,  мечтайте  о  том,  что  возможно  воплотить  в  жизнь.  Не  тратьте  время  на  обдумывание  нереальных  планов  и  целей.

10.  Депрессия  —  это  не  только  мрак.

Не  подавляйте  чувство  депрессии.  Депрессия  —  это  тяжело,  плохо  и  неприятно.  Но  это  также  и  возможность  заглянуть  внутрь  себя.  Узнайте,  что  заставляет  вас  двигаться  дальше,  а  что  тормозит  на  этом  пути.

11.  Общайтесь  с  врагами.

Разговаривать  с  друзьями,  бесспорно,  очень  приятно.  Но  только  в  разговоре  с  врагами  вы  можете  узнать  кое-что  новое  о  себе.  Поэтому  иногда  полезнее  слушать  врагов,  а  не  друзей.

12.  Книга  —  лучший  советчик.

Чтение  хорошей  книги  всегда  гораздо  полезнее,  чем  общение  с  поверхностным  человеком.

13.  Проводите  время  достойно  и  с  пользой.

Не  копайтесь  в  жизни  других,  вместо  этого  сосредоточьтесь  на  том,  что  приносит  пользу  вам,  например,  науках  или  философии.

14.  Отношения  —  для  роста.

Если  вы  чувствуете,  что  отношения,  романтические  или  деловые,  мешают  вам  развиваться  и  удерживают  вас  от  успеха,  пересмотрите  их.

15.  Не  бойтесь  людей.

Если  вы  боитесь  заговорить  с  людьми,  избавьтесь  от  этой  мысли.  Допустите  хоть  на  секунду,  что  человек  может  быть  положительно  к  вам  настроен.

16.  О  женской  логике.

Идея  о  существовании  мужской  и  женской  логики  сама  по  себе  нелогична.  Человек  либо  умен,  либо  нет.

17.  Не  бойтесь  одиночества.

Если  вы  одиноки,  особенно  после  разрыва  романтических  отношений,  не  пугайтесь.  Одиночество  —  это  часть  вашей  зрелости  и  духовного  роста.  К  тому  же,  будучи  наедине  с  собой,  вы  можете  быть  гораздо  продуктивнее,  чем  обычно.

18.  Делитесь  радостью.

Никогда  не  будьте  слишком  эгоистичны  в  своем  собственном  счастье.  Когда  вы  делитесь  им  со  своими  друзьями,  счастье  имеет  способность  увеличиваться.  Его  становится  больше  —  ведь  вы  видите,  как  радуются  ваши  любимые  люди.

19.  Вас  никто  не  тормозит.

Просто  одни  умеют  двигаться  быстро,  а  вы  живете  в  своем  темпе.

20.  Не  обращайте  внимания  на  оскорбления  и  критику.

В  день,  когда  вы  достигнете  своей  цели,  ничто  не  будет  иметь  значения.

21.  Умейте  хвалить  себя.

Тот,  кто  не  умеет  хвалить  себя,  обязательно  будет  критиковать  всех  вокруг.  Даже  если  ему  особо  нечего  сказать.

22.  Учитесь  жить  для  себя.

Пока  вы  будете  пытаться  что-то  доказать  окружающим,  вы  будете  жить  для  них.

Возможно,  следуя  этим  правилам,  вы  сможете  изменить  к  лучшему  вашу  жизнь.  Как  думаете?


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865903
дата надходження 24.02.2020
дата закладки 24.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 135

[b][i][color="#750606"]Накатила  рано  утром
Мужу  рюмку  коньяка.
Дальше  -  в  руки  камасутру,
И  не  смей  тут  возникать...

Без  белья  прислала  фотку
Зойка  моему  Петру.
Я  взяла,  блин,  сковородку,
На  разборки  к  ней  иду.

Муж  женат  на  интернете,
Я  терпела  много  лет.
Ноутбук  теперь  в  кювете,
А  его  неделю  нет...

Ох  попутал  меня  бес
Дал  головомойку.
Вор  ко  мне  в  окно  залез,
А  я  его  в  койку!!

Я  соперница  Лукерье
Мне  с  Петром  не  плохо,
А  она  стоит  под  дверью
И  ревет  дуреха.

Ночь  уже,  а  мужа  нет.
Он  привык  бояться!
Кум  ушел  еще  чуть  свет,
Можно  возвращаться!!

Вся  деревня  обалдела,
Расскажу  детально:
Топик,  стринги  я  одела
И  прошлась  центральной...

Мой  милёнок  ,генерал,
Опозорил  -  УЖАС!!
На  гнедом  коне  скакал
Очутился  в  луже!!

У  парней  у  сельских  зло,
Нервы  на  пределе.
Йог  приехал    к  нам  в  село,
Девки,  как  сдурели!

Срочно  делаю  подтяжку,
Подтяну  чуток  живот.
Даже  местная  дворняжка
Рот  раскроет  у  ворот.

Бабка  деду  угодила,
Выдав  снова  комплимент,
Мол,  у  деда  -  супер-сила,
Как  из  порно-кинолент!

Колбасу  мой  муж  не    ест.
Сала  и  печёнки,
Сядет  тихо  на  "насест"
С  пультиком  в  ручонке.

Озабочен  мой  милок,
Стал  таким  ранимым.
Раньше  цвыркал  в  потолок,  
А  теперь  все  мимо!!

Фотку  сайт  наш  смаковал,
И  успех  -  безумен
Муж  от  горя  -  забухал
Я  ж  там  в  НЮ-костюме!

В  лифте  раз  один  лифтер
(Хоть  была  суббота,)
Там  поджал,  а  тут  -  потер
И  лифт  заработал.

Если  вдруг  мешает  муж
Как  в  глазу  ресница,
Закажи  прощальный  туш
Пусть  летит,  как  птица[/color]![/i][/b]

[b][color="#084d9c"]УСІХ  СПРАВЖНІХ  ЧОЛОВІКІВ  ВІТАЮ  ЗІ  СВЯТОМ  -  23  ЛЮТОГО!!!!![/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865771
дата надходження 23.02.2020
дата закладки 23.02.2020


Лада Квіткова

Пілігримам присвячується

Ти  ходиш  туди-сюди,
Немає  для  тебе  місця.
Немов  побратим  біди  -  
Ні  припічку,  ні  обійстя.

Не  затишно  на  душі.
Сумуєш.  Чого  -  не  знаєш.
Читаєш  мої  вірші  
І  долю  невтомну  лаєш.

Прилип  до  обличчя  грим,
Забув  що  таке  підтримка.
Якщо  ти  є  пілігрим,
То  де  твоя  пілігримка?

Тікаєш  від  себе  сам,
Від  інших  ховаєш  душу.
Відкрийся!  Тук-тук,  "Сезам",
Я  код  підібрати  мушу.

Довірившись  голосам
Ти  зникнеш,  як  тінь  в  люстерці.
Залишиться  тільки  шрам,
В  твоєму  скляному  серці.

21.02.2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865535
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 22.02.2020


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.02.2020


Тетяна Іванова - Юртина

Українська солов`їна наша мова

Українська  солов`їна  наша  мова  -
Це  душевне  і  співоче  джерело!
Це  Держави  головна,  стійка  основа,
В  наших  душах  мови  нашої  житло!

В  наших  душах  є  любов  до  слів  крилатих,
Де  добро  і  щедрий  Український  Дух  -
Буде  прикладом  у  Світі  для  багатих  –
Щедрим  співом  від  сердець,  почує  Друг

Кожне  слово  що  лунає  з  вуст  у  Всесвіт,
Наші  люди  зберігають  все  життя  –
Кожне  слово,  щоб  не  кануло  у  безвість.
Вірю  щиро  –  є  у  мови  Майбуття!
2016

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865572
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 21.02.2020


Капелька

Вибрации любви, добра

Вибрации  любви,  добра
Нас  удивляют  иногда.
Их  светлый,  дружеский  мотив
Приносит  людям  позитив.

В  душе  легко,  светло,  тепло
Когда  добро  в  ней,  а  не  зло.
Там  и  в  мороз  сады  цветут
И  в  непогоду  есть  уют.

Плоды  прекрасные  всегда
В  любые  жизни  времена.
Родник  живой  воды  течёт
И  даже  тает  "вечный"  лёд.

                 Февраль  2020

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864393
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 20.02.2020


Олеся Лісова

Ти - мої крила

Коли  ти  поряд  –  я  мала  дитина.
Живу  у  теплоті  твоїх  долонь,
А  іноді  цариця  чи  богиня
Палає  всередині  десь  вогонь.

То  захвату  і  ніжності  лавина,
Небачений  магічності  прилив.
Ще  любощів  солодка  хуртовина
Казковий  і  чаруючий  мотив.

Для  мене  ти  –  багатогранна  призма.
Виблискує  в  ній  щастя,  мов  кришталь.
Даруєш  всю  привабливість  й  харизму
Пригод,  удач  і  успіхів  спіраль.

З  тобою  бути  –  це  небесне  диво,
Кохання  неповторна  філігрань
Спокуслива  і  вабляче  манлива
Ти  -  крила    і  надій,  і  сподівань.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865331
дата надходження 19.02.2020
дата закладки 19.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цілунки під дощем

Як  цілувались  двоє  під  дощем,
То  осінь,  милувалась  тихо  ними.
Вкривала  їх  із  листячка  плащем,
Вони  були  такими  молодими.

В  горошок  парасолька  у  руках,
Він  ніжно  пригорта  свою  кохану.
Сидить  на  гілці,  весь  промоклий  птах,
Десь  тихо  так,  звучить  фортепіано.

Мелодія  Шопена  полилась,
Така  замріяна  і  загадкова.
За  нею  романтичний  "Венский  вальс",
Ця  зустріч  в  них  була  не  випадкова.

Вже  змокли  ноги,  та  щаслива  мить
І  радість  в  серці,  що  вони,  обоє...
Яке  то  щастя,  жити  і  любить!
А  ще,  ділить  свою  любов  на  двоє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865114
дата надходження 17.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 133

[b]В  гороскоп  не  верь,  подруга.
Я  поверила  и  что?
У  избранника  лачуга
Конь  и  драное  пальто.

Спрятал  в  елке  я  бутылку
Думал  будет  под  шашлык
Отчего  тогда  у  милки
Заплетается    язык?

А  вареники  с  сюрпризом
Нам  сказала  мужа  мать,
Пока  смотрят  телевизор
Я  -  давай  их  все  кусать.

Мы  в  метель  с  кумой  попали,
Забрели  в  сторожку  в  лес,
Позабыли  о  морали,
Скажем  всем  -  попутал  бес.

На  курорт  поеду  с  милым
Отдохнуть  решил  малыш!!
Хоть  в  деревне  -  не  Курилы,
Но  есть  речка  и  камыш!!

На  ремонт  ушла  неделя
И  не  страшно,  что  в  кредит!
На  мне  женится  Емеля!!
Если  Щука  разрешит...

Я  не  сею,  не  копаю
Это  дело  не  для  дам,
Но  секрет  к  супругу  знаю...
Потому  он  пашет  сам!!

Я  купила  балалайку
Чтобы  муж  скорей  отлип.
Он  ушел  к  подруге  Майке
Та  ему  купила  джип.

Справа  Люба,  слева  Лена.
А  меж  них  -  мой  муж  седьмой.
Мне  не  в  кайф  такая  сцена,
Волоку  за  чуб  домой.

Накрывай  поляну,  Петька,
Как  ни  как  -  твой  юбилей.
Два  яйца  есть,  хрен  и  редька,
Бражки  восемь  бутылей.

Я  не  знаю  почему
На  ногах  мозоли.
Видно    все  же  туфли  жмут
Вырос  в  ногу,  что  ли?

Эх,  кому  б  теперь  продать
Новую  рацуху,
Как    в  перине  отделять
Перышки  от  пуха?

Мой  миленок    -  генерал,
А  мне  б  парня  с  роты  
Чтоб  всю  ночь  на  мне  пахал
До  седьмого  пота.

Йог  приехал  к  нам  в  село
На  постой  просился.
Меня  за  душу  взяло
А  муж  прослезился.

Срочно  делаю  подтяжку
Нужен  вид  для  секс  услуг!
Запрягу  Петра  в  упряжку  
И  с  рекламой  по  селу.

Бабка  деду  угодила
Свечи  к  вечеру  зажгла.
Из  кислющего  кизила.
Самогонки  нагнала!![/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864220
дата надходження 09.02.2020
дата закладки 09.02.2020


Любов Таборовець

Світлій пам'яті української Чураївни

Вишня  зажурилась,  посумніла  хата…
Гріє  їх  у  стужу  доньки  спів  крилатий...

Ллється  над  землею  дзвоном  –  переливом
пісня  Чураївни,  що  є  справжнім  дивом.

Нею  надихала,  в  ній  жила  співачка,
в  спів  вселяла  віру  справжньої  козачки.

Славила  у  пісні    неньку-Україну
та  хрещату  рідну  батьківську  стежину.

Мов  небесний  ангел,  розпростерши  крила,
унікальним  тембром    небо  підкорила.

В  вишитій  сорочці,  груди  у    намисті  -
це  легенда  –  жінка    в  образі  пречистім!

В  пишності  убрання,  сяючих  прикрасах  -  
гордий  погляд    жінки  –  нації  окраса.

Врода    від  калини,  неба  -  навпіл  з  житом  -
жінка  –  таємниця,  із  душею  літа.

Діва  України,  славна  Берегиня,
по  собі  лишила  славу,  що    не  згине.

А  нащадкам    спадок.  Лине,  не  стихає,...
Бо    пісенна  свічка  в  душах  не  згасає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864219
дата надходження 09.02.2020
дата закладки 09.02.2020


Олеся Лісова

Як ти зумів?

У  пам’яті  прокручую  без  ліку,
Дивуюся,  ну  як  же  ти  зумів?
Не  ждала  дивини  уже  довіку,
А  ти,  як  поклик  долі,  прилетів.

Не  грав  німу  комедію  театру,
Казок  не  обіцяв,  а  ні  пажів,
А  тихо,  кожен  день  по  сантиметру
Топив  із  мого  серця  лід  віків.

Вкидав  у  ватру  все  давно  минуле
І  попелом  розвіював  навкруг.
Вовків-страхів  ти  відганяв  поснулих,
Закутував  від  вІтрів-волоцюг.

Горнув  до  серця  ніжно  мої  крила
З  яких  зривала  пір’я  зла  зима.
Бальзами  прикладав,  щоби  злетіла,
Піднятись  в  височінь  змогла  сама.

Вустами  цілував  сухі  зап’ястя,
Літати  поміж  хмари  знову  вчив.
Я  зорям  посміхалась.  Знала  -  вдасться,
Повірити  у  диво  віщих  снів.



Л.Г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863638
дата надходження 04.02.2020
дата закладки 04.02.2020


Новоградець

Сніжинки

Не  хоче  хмарка  їх  нести,
І  падають  у  сад  -
Сніжинки  білі  з  висоти
Скидає  снігопад.

Їх  в  морі  вітер  підхопив
Молекулами  з  хвиль,
По  небу  синьому  носив
Кругами  в  сотні  миль.

Там  кожну  холод-ювелір
Огранював,  як  міг,
Щоб  із  мільярдів  білих  зір
Блискучий  випав  сніг.

Тепер  пушинками  пливуть
Сніжинки  голубі,
І  таємниці  бережуть
Зимові  у  собі.

В  які  країни  їх  торік
Носила  ця  пора?
Де  з  них  ліпила  сніговик
І  сніжки  дітвора?

Коли  ще  вдасться,  залюбки,
По  світу  пронестись?
В  які  ще  випадуть  садки
В  майбутньому,  колись?

Мовчать  сніжинки  і  летять
Повітрям  голубим.
Вони  струмочками  збіжать,
Розвіються  як  дим.

А  нині  падають  у  сад  -
Ще  довго  до  весни.
Сьогодні  їхній  снігопад,
І  крутяться  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859445
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 03.02.2020


Амадей

Я думав більше не писати про любов

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Я  думав  більше  не  писати  про  кохання,
Але  ж  душа  злітає  в  небо  знов,
Й  тривожить  душу  в  небі  зірка  рання.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Писати  про  сніги  і  заметілі,
Я  думав  серцем  я  вже  охолов,
Вважав,  якщо  вже  скроні  білі,

Писатиму  про  батьківський  поріг,
Ріку  дитинства,  стежку  в  ріднім  краі,
Та  задавить  любов  в  душі  не  зміг,
Не  зміг  я  задавить  палке  кохання.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Комусь  заняття  дивним  це  здається,
Але  пишу,  допоки  з  серця  знов,
Мелодія  кохання  ллється.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Але  писатиму,  я  знаю,
Бо  хто  не  пише  про  любов,
Тих  не  пускатимуть  до  Раю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863363
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 03.02.2020


Любов Таборовець

Не знаю: віриш ти, чи ні?…

Не  знаю:  віриш  ти,  чи  ні?
Та  ми  літали  вдвох  у  сні…
Як    пара  сизих  голубів…
В  душі  лунав  незвичний  спів…

Не  знаю:  віриш  в  це,  чи  ні?
Купались  в  щасті  ми  одні…
І  досі  в  серці  щось  щемить,…
Бо  неповторна  тая  мить.

Не  знаю:  вчулося,  чи  ні?
В  любові  клявся  ти  мені…
Враз  світ  казковим  став  у  сні,
Як  обнялися  ми  крильми…

Не  знаю,  віриш  ти,  чи  ні?
Та  я  і  досі  в  тому  сні…
Л.Таборовець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862668
дата надходження 26.01.2020
дата закладки 03.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива сьогодні

Розфарбовує  світ  кольори
І  дарує  нам  ніжність  і  ласку.
Ми  кохання  своє  зберегли,
Воно  схоже  так  дуже  на  казку.

Наче  човники  в  небі  хмарки,
Лине  скрипки  диво  -  мелодія.
Ти  торкаєш  моєї  руки
З  тобою  щаслива  сьогодні  я.

Хоч  прилинуть  холодні  вітри.
Будуть  стукати  в  шибку  щоранку.
Поруч  мене  завжди  будеш  ти,
Хай  вони  відпочинуть  на  ґанку.

Зігріває  кохання  теплом
Я  кладу  тобі  руки  на  плечі.
Небо  в  зорях  для  нас  розцвіло,
Шле  цілунки  свої  теплий  вечір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863482
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 03.02.2020


НАДЕЖДА М.

Неспішно мліє нічка темна

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PK6syRBkBA8[/youtube]
Повільно  мліє  нічка  темна,
Остання  зірка  догора.
І  що  було,  то  не  даремно,
Я  не  скажу,  що  була  гра.

Все  заховає  новий  день,
І  щоб  ніхто  не  здогадався,
Про  зміст  дарованих  пісень,
В  яких  мені  вночі  зізнався.

І  тихо  ллється  їх  мотив,
То  надто  голосно,  то  тихо,
Всі  почуття  ти  в  них  уплів,
Мені  на  радість  і  на  втіху.

Неначе  слухала  весну:
Пелюстки  квіти  розпускали,
Цю   дивовижну,  запашну,
Що  веселковим  цвітом  грала.

Промінням  сонця  мерехтіли,
То  жебоніли,  як  струмок.
Злетіть  немов  кудись  хотіли...
Було  тут  безліч  всіх  думок.

Пісні  складала  я  в  букет,
Щоб  милуватися  ночами.
Торкав    пісень  твоїх  сонет...
І  нічка  слухала  все  з  нами...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863146
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


СОЛНЕЧНАЯ

Я ПОВСЮДУ…

БОГ  воссоздАл  нас  с  тобою  в  тандЕме
С  такою  ЛЮБОВЬЮ,  чтоб  жить  нам  в  ЭдЕме!
Теперь,  я  повсюду  буду  с  тобою...
Солнечным  лучиком  -  ранней  зорёю.
Почкой,  открывшейся  в  листик  зелёный...
Ветром  -  манящим,  весенним,  влюблённым!..
Журчащею  речкой  -  мой  голос  услышишь...
И  птицей  летящею  -  в  небе    увидишь...
На  раскалённом  песке  я  оставлю
-  СВОЙ  СЛЕД...
Чтоб  тебе,  в  нём  -  была  я  прохладой!..
Дождём  моросящим  -  твой  лик  я  омою
Губ,  жадно  просящих  -  коснусь  я  росою...
И  влагой  проникну  сквозь  все  твоё  тело...
Собой  напитаю,  чтоб  не  охладело...
В  туманной  луне  -  обернусь  мягким  светом,
В  созвездье  ночном  -  пролечу  я  кометой!..
В  горАх  -  эхом  дальним,  мой  голос  прослышишь...
Я  буду  с  тобою,  везде,  ГДЕ  ТЫ    ДЫШИШЬ!..
Вот  осень  -  закружит  листвою    цветною  ...
Я  стану  -  ноябрьской    отрадой  с  тобою!..
Зимою  -  я  лягу  снежинкой    в  ладошки..
А  ночью  морозной  -  раскрашу  окошки!..
В  твоем  сердце,    тайно  -  ВСЕГДА  ЖИТЬ  Я    БУДУ!..
МЕНЯ  -  невозможно  забыть...  
Я  -  ПОВСЮДУ!  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863114
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


Амадей

Цвіте у серці юності весна (авторська пісня)

Я  чую  голос  ніжний  вечорами,
Й  п"янію  так,  неначе  від  вина,
Й  душа  моя  літає  між  зірками,                (2  рази)
Так  манить  мене  Муза  чарівна.            (2  рази)

До  тебе  я  думками  й  серцем  лину,
Знімаюсь  й  в  небо  лину  ніби  птах,
Тільки  тебе,  кохану  і  єдину,                      (2  рази)
Оспівую  у  віршах  і  піснях.                            (2  рази)

Моя  душа  від  радості  співає,
Співають  в  моім  серці  солов"і,
До  тебе  лину  я,  мій  світлий  раю,          (2  рази)
Чарують  почуття  палкі  твоі.                      (2  рази)

І  хоч  зима,  надворі  заметілі,
Та  гріють  серце  ніжні  почуття,
Твоя  краса,  твоє  чарівне  тіло,                (2  рази)
Моя  розрадо  й  зміст  мого  життя.          (2  рази)

Моє  життя  трояндами  розквітло,
Не  дивлячись  на  скроні  в  сивині,
Твоє  тепло,  твоє  чарівне  світло,          (2  рази)
Неначе  в  сні  наснилося  мені.                    (2  рази)

Я  чую  голос  ніжний  вечорами,
Й  п"янію  так,  неначе  від  вина,
І  виливається  любов  моя  піснями,      (2  рази)
Цвіте  у  серці  юності  весна.                        (2  рази)


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862184
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 23.01.2020


Yrina9

Початок

Я?  Чому  б  не  я,
А  може  варто  із  великої  писати?
Коли  приходить  майбуття))
І  все  навколо  хочеться  забрати.
Хіба  я  можу  вкластися  у  рими?
Такі  важкі  і  незкоримі))
А  може  прозою….?
Та  ні….!  
Вам  треба  вірш!  А  буде  вірш!!!
……
Не  хочу  розкриватись  до  кінця,
Щоб  у  загадці,  щоб  інтерес  не  втратить.
Яка  я  є?  Це  знаю  лише  я,
А  інші  можуть  тільки  уявляти.
Вся  сила  моя  у  простих  речах  –
Надія,  розум  і  довіра.
Не  кажу,  що  все  це  маю  я  сама,
Але  у  людях  я  у  це  все  вірю.
Мені  простіше  поділитись,
Ніж  узяти.
Простіше  приховати,
Ніж  відкрити))
То  може  й  краще  у  житті,
Бо  залишаються  лиш  рідні  духом
І  свої.
А  може  буде  краще  щось  змінити?
Покаже  час…
Лиш  знаю  точно:  мене  не  зупинити))
Бо  рух,  то  є  життя,
Ну  а  життя  є  Я.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861565
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 19.01.2020


Любов Таборовець

П'ємо вино…

П’ємо  вино…  терпке  на  смак
з  відтінком  оксамиту…
В  нім  тисяча  життя  ознак,
де  доля  наша  бита.
П’ємо  вино…де  рій  думок
в  душевнім  колориті...
Бринить  в  нім  сонячний  струмок,
що  сяєвом  повитий
П’ємо  вино…а  в  жилах  кров
пульсує  дзвоном  в  скроні...
Бо  в  краплях  келиха    любов
І  смак  сльози  солоний.          
П’ємо  вино…  цей  шлейф  спокут
і  аромат  надії...
П’янкий,    незвіданий    маршрут…
букет  із  суму  й    мрії.
П’ємо  вино…    де  бродить  тінь
і  пристрасті  й    кохання...
І  так  з  цим  сяйвом    мерехтінь
ми  стрінемо  світання…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852740
дата надходження 26.10.2019
дата закладки 19.01.2020


Новоградець

Сніжинки

Не  хоче  хмарка  їх  нести,
І  падають  у  сад  -
Сніжинки  білі  з  висоти
Скидає  снігопад.

Їх  в  морі  вітер  підхопив
Молекулами  з  хвиль,
По  небу  синьому  носив
Кругами  в  сотні  миль.

Там  кожну  холод-ювелір
Огранював,  як  міг,
Щоб  із  мільярдів  білих  зір
Блискучий  випав  сніг.

Тепер  пушинками  пливуть
Сніжинки  голубі,
І  таємниці  бережуть
Зимові  у  собі.

В  які  країни  їх  торік
Носила  ця  пора?
Де  з  них  ліпила  сніговик
І  сніжки  дітвора?

Коли  ще  вдасться,  залюбки,
По  світу  пронестись?
В  які  ще  випадуть  садки
В  майбутньому,  колись?

Мовчать  сніжинки  і  летять
Повітрям  голубим.
Вони  струмочками  збіжать,
Розвіються  як  дим.

А  нині  падають  у  сад  -
Ще  довго  до  весни.
Сьогодні  їхній  снігопад,
І  крутяться  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859445
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Капелька

Я снова напишу стихи

Я  снова  напишу  стихи
И  даже  рифму  подберу.
Пусть  будут  добрые  они
И  умножают  красоту.

В  стихи  добавлю  позитив,
А  так-же  неба  синеву.
Вновь  песенный  течёт  мотив.
Похож  он  чем-то  на  волну.

Похож  на  лёгкий  ветерок,
Который  облегчает  путь.
Похож  на  запад  и  восток,
Когда  не  разделяет  суть.

Ведь  лирика  почти  всегда
Мир  наполняет  красотой.
В  ней  солнце,  воздух  и  вода
И  лес  прекрасный  за  рекой.

В  ней  чувства  лучшие  людей
-Душевность,  дружба  и  любовь.
И  мир  становится  добрей
И  расцветает  вновь  и  вновь.

                       Ноябрь  2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858619
дата надходження 20.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 130

[b][color="#260582"][i]Завела  романчик  с  Костей,  
(Мой  давно,  как  десять  кляч!)  
Кость  ко  мне  заходит  в  гости  
Типа...  он  семейный  врач..  

Что  ж  ты,  милый,  нос  повесил,  
И  со  всех  умчался  ног!  
Победил  в  тяжелом  весе,  
А  любовника  -  не  смог.

-  Не  такой  уж  я  страшила,
Говорил    мне  мой  самец.
Зря  ты  кума  полюбила
Рядом  с  ним  -  я  красавЕц!!!

И  напились,  и  нажрались,
И  вошли  в  глубокий  хмель!
Проходи,  тебя  заждались,
Жаль,  что  пусто  на  столе!!

Мы  не  виделись  столетье,
В  этом  счастье,  не  беда!
А  ко  мне,  сосед  наш  Петя
Забегает  иногда.

Мой  миленок  генерал,
А  кликуха  "маршал".
Он  ко  мне  сватов  прислал
Стану  генеральшей!!!

Йог  в  село  приехал  к  нам,
Мне  на  сердце  горько.
Ходит  ночью  по  домам
К  молодым...  И  только!

Срочно  делаю  подтяжку
Может  клюнет  этот  йог.
Будет  он,  словно  букашка
У  моих  валяться  ног.

Бабка  деду  угодила
Первый  раз  за  сорок  лет.
Дом  снаружи  побелила
И  сготовила  обед.

Мужу  так  и  не  призналась,
Про  с  Серёгой  свой  азарт!
Рассказали  люди  малость,
И  теперь  у  нас  инфаркт.

В  переплет  вчера  попала
Я  на  рынке  городском..
Своровала    ломоть  сала
И  побилась  с  продавцом.

Как-то  утром  на  деревне
Новость  слышала  в  страстях.
Дед  Силантий,  хоть  и  древний
У  пяти  был  баб  в  гостях.

Мужа  я  в  чулан  закрыла
Только  весть  ко  мне  дошла.
За  год  этот  гамадрила
Забрюхатил  пол  села.

Настрогал  ты  мне  детишек,  
Категорий  возрастных,  
Наколи  теперь  дровишек  
Чтоб  хватило  до  весны!  

Это  кто  на  грядке  пашет?  
Мне  далече  не  видать!  
Кум  с  моей  супругой  Машей!!!  
Может  с  ходу  в  морду  дать?  

На  югах  я  отдыхала  
Обнулила  все  счета,  
Накоплю  вот  капиталы  
Вновь  поехать  есть  мечта![/i][/color]  [/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858728
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 21.12.2019


Valentyna_S

Не нарікай

Не  нарікай,  не  нарікай,  
Що    вже  не  тих  пісень  душа  співає  
І  солов’ї  давно  замовкли  в  гаю,  
Й  не  котить  хвиль  назад  ріка.

Часу́    за  плин    не  дорікай,
Що    стрімко  твоя  юність  промайнула
Й  найголовніше  у  житті  минуло  —
Його  без  жалю  відпускай.

Нікому  теж  не  докоряй,
Що  мрії  заповітні  не  здійснились,--
Вони  ж  леліялись    й  ночами  снились  —
Ти  їх,  як  скарб,  оберігай.

Й  себе  даремно  не  картай,
Що  згаяно    однісіньку  можливість--
Бува,  втрачає  скоро  ціль    звабливість
Й  сама  зникає,  мов  курай.

Хвилини  з  пам’яті  стирай,
Що  карбували  біль  твій  і  образи,
Даруй  сам  милосердя  й  слів  оази
І  білий  цвіт    душі  плекай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856452
дата надходження 30.11.2019
дата закладки 03.12.2019


wanatol

Гілочка від клена



Гілочка  від  клена
Нам  в  окоп  попала
Куля  її  зрізала
І  життя  забрала
Ось  такі  на  фронті  
В  нас  бувають  дні
Тишею  й  не  пахне
Навіть  в  вихідні.
А  зима  попереду
Морози  ,сніги
Як  дістали  кожного
Продажні  верхи
Марно  нам  чекати
Справедливих  слів
Треба  боронити
Мир  від  ворогів.
26.11.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855974
дата надходження 26.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжних снів тобі кохана

Ніжних  снів  тобі  кохана,
Шепочу  в  вечірній  час.
Ти  мов  зірка  полум'яна,  
З  найкрасивіших  прикрас.

Заворожуєш  словами,
Навіть  поглядом  своїм.
Переповнений  піснями.
Завжди  наш  родинний  дім.

Голос  твій  ласкавий,  ніжний,
Усмішка  казковий  рай.
Погляд  милий,  дивовижний,
Мов  блакитний  небокрай.

Зацілую  твої  руки,
Обійму  і  пригорну.
Не  змінили  думок  роки
Я  люблю  тебе  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855172
дата надходження 19.11.2019
дата закладки 19.11.2019


Наталі Косенко - Пурик

Ти мене. розбуди на світанку

Ти  мене,  розбуди  на  світанку,
Коли  все  ще  дрімає  і  спить,
Коли  осінь  вплітає  серпанки
І  роса  на  листочках  бринить

Насити  мене,  ранніми  росами
Проведи  по  зеленій  траві,
Хай  верба  полоскоче  ще  косами,
Проводжаючи  нас  по  росі

Хай  квітки  замилують  чарівністю
Свої  пахощі  в  серце  вкладуть
І  звабливою  милою  ніжністю
Мене  в  ранок  краси  проведуть

А  пташина,  яка  забарилася,
Що  лишилась  у  ріднім  краю,
Заспіває  мелодію  милую,
Неповторну,  найкращу  свою

Ти  мене,  розбуди  на  світанку,
Коли  все  ще  дрімає  і  спить,
Там  де  осінь  вплітає  серпанки
і  роса  на  листочках  бринить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853308
дата надходження 01.11.2019
дата закладки 02.11.2019


Новоградець

Наталі

Є  безліч  міст  під  небесами  -
Нью-Йорк,  Житомир,  Москвабад...
А  там,  де  все  найбільше  саме,
Стоїть  столиця  Новоград.

Там  входить  три  відра  в  півлітру
І  аж  до  хмар  ростуть  дуби,
І  там  вареники  в  макітрі,
Що  не  підняти  до  губи.

Там  в  літні  ночі  від  Сатурна,
З  крутого  берега  ріки,
Шпана  прикурює  культурно
Собі  цигарки  і  бички.

Буває,  місяць  там  в  пів-ходу
Іде  тихенько,  як  курча,
А  потім  з  шумом  бух  у  воду  -
І  по  конячи  п'є  з  Случа!

Але  єдиним  центром  світу
Став  Новоград  по  всій  Землі
Через  подружку  знамениту,
Струнку  чорнявку,  Наталі.

Я  з  ліжка  схоплююсь  в  охоту
І  мчуся  вранці  на  місток,
Коли  вона  йде  на  роботу,
Пливе  по  місту  в  дитсадок.

Можливо,  збій  у  мене  в  башті...
Думки  збиваються  в  рої!
Але  і  песики  домашні
Спішать  побачити  її.

Примчать  здорові  пси  кудлаті
І  з  ними  цуцики  малі,
І  рот  роззявивши,  завзято
Глядять  на  ніжну  Наталі.

Бо  вся  вона  такої  вроди,
Такої  тонкої  краси,
Що  голівудських  на  городи,
Або  на  цвинтар  віднеси.

Тому  в  столиці  Новограді,
Де  все  найбільше  на  землі,
Люблю  без  крему,  чи  в  помаді
Свою  гарненьку  Наталі.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848254
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 31.10.2019


Надія Карплюк-Залєсова

ЛЮЛЯЙ ЛЮЛЯЙ ДОНЕЧКО



Люляй,  люляй,  донечко.
Сховав  місяць  сонечко,
Наскликав  зірок  багато
І  натріс  на  нашу  хату.

Бачиш,  в  шибку  заглядають,
Оченятами  моргають,
Просяться  усі  в  перинку
До  маленької  дитинки.

Як  усіх  їх  повкладаєм
У  тепленьке  ліжечко
Дуже  ними  налякаєм
Нашу  сіру  кішечку

Люляй,  люляй,  донечко,
Не  дивись  в  віконечко...
Добре  знають  зоренятка-
У  перинках  -  лиш  дівчатка!

Зорі  --  в  небі,  на  ялинах,
На  малюнках  і  світлинах.
Зірочкам  вночі  світитись,
Діточкам  маленьким  снитись.

Срібний  місяцю  ясненький,
Поцілуй  дитя  маленьке
В  носик  ,  брівки  і  долоньки
В  милу  усмішку   у  доньки

У  рум"яну  щічку  ,  брівку,
Вмостись  тихо  на  долівку,
Скажи  нічці  пильнувати,
Доня  дуже  хоче  спати.

Н  .Карплюк-  ЗАЛЄСОВА
22.10.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852249
дата надходження 22.10.2019
дата закладки 22.10.2019


Новоградець

Ви з гідністю відставили плече…

         "Політичної  біжутерії  не  ношу,"  -
         з  такими  словами  Ліна  Костенко
         відмовилася  прийняти  найвищу
         нагороду  з  рук  президента
         В.  Ющенка.
         


Ви  з  гідністю  відставили  плече,
Коштовних  не  прийнявши  біжутерій.
Дідівська  кров,  Тарасова,  тече
У  ваших  розгалуженнях  артерій.

З  нечистих  рук  продажної  душі
Прийняти  дар  високий  не  захоче
Поет,  хто  не  міняв  на  бариші
Свої  слова,  правдиві  і  пророчі.

Коли  співали  оди  гаманцям
Свої  митці,  і  продані  Росії,
Ви  всі  рядки  писали  тільки  нам,
Байдужі  до  фальшивого  месії.

Для  них  чини  і  тони  нагород,
І  владні  відкриваються  їм  двері.
А  з  вами  залишається  народ,
Що  вслід  за  вами  пише  на  папері.

І  граючись  за  столиком,  не  раз
Малеча  із  Тарасового  краю
Пером  сталевим,  справжнім,  як  у  вас,
Невміло  свої  літери  черкає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850204
дата надходження 03.10.2019
дата закладки 20.10.2019


Надія Карплюк-Залєсова

ПРОЩАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ

               

На  моєму  підвіконні  
звісив  ніжки  день  новий-
Жовтоокий,  бо  осінній,  
Багрянцево  -  золотий

Що  малий  розкажеш  зранку?  
Про  погоду?  Щось  з  новин?  
Вітер  гойдає  фіранку,  
Набира  розгін  з  вершин

Кажеш,  будем  танцювати...  
Що  ж,  давай...не  проти  я
Третя  в  жовтні  серед  п'ятниць
Майже  вже    мені  рідня

Кидай  промінь  сонця  в  шибку
Хай  не  теплий,  та  дарма!  
Бери,  жовтню,  диво-  скрипку,  -
Танго?  Вальс?  Чи  Гопака?!
 
Ну  ж  бо,  жовтню!  Стука  в  двері
Брат  твій  старший  -  листопад
Вибирай,  танцюєм  в  сквері...  
Поле,  ліс  чи,  може,  сад?  

Скрипка  -  ось.  А  ось  -  цимбали,  
Хочеш,  саксафон  бери...  
Аби  вправно  тільки  грали
І  не  крапало  згори.  

Н.  Карплюк-Залєсова
19.10.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851924
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поруч з тобою

Лиш  з  тобою  поруч,  лиш  з  тобою,
У  думках  своїх  я  можу  йти.
Лиш  з  тобою  милий,  лиш  з  тобою,
Буду  я  трояндою  цвісти.

Хочу,  щоб  весна  була  навколо
І  блакить  лише  в  твоїх  очах.
Щоби  солов'ї  співали  соло
І  моя  рука  в  твоїх  руках.

Хочу  чути  лиш  твоє  диха́ння,
Щоб  була  для  нас  щаслива  ніч.
Загорнутись  у  твоє  кохання,
Тільки  я  і  ти,  вдвох  віч  -  на  -  віч...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851915
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Наталі Косенко - Пурик

Ми, ніби у полоні

А  ти  війдеш  в  кімнату,  коли  сплю
Торкнешся  тихо  локонів  волосся,
І  руку  ніжно  візьмеш  у  свою
Ось  це  і  щастя,  що  уже  збулося

Окинеш  поглядом,  любові  і  тепла
Промовиш  стиха:"  Ти,  спочинь  кохана"
І  вже  нічого  кращого  нема,
Коли  ця  зустріч  відбулася  з  нами

Така  тремтлива,  ніжна.  довгождана
Окрилить  душу,  полум"ям  любові.
А  ще  вона  до  тонкощів  бажана
і  у  красі.  ми.  ніби  у  полоні.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851906
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Mikl47

Близько зима сніжнокрила

                                                       Ліді
                                                   
Півстоліття  випало  з  життя...
Я  не  знаю  як  без  тебе  жив.  
Билось  в  стінку  пізне  каяття
І  все  більше  я  тебе  любив.  

Зовсім  близько  вже  зима  сніжнокрила.  
Скільки  доля  часу  нам  відпустила?  
Пізно  вити  вже  гніздо.  Досить  слів!  
Хоч  зустрітися  б  ще  до  холодів...


Що  мені  той  зараз  корвалол!  
Скільки  болю  я  тобі  завдав...
І  тепер  той  біль,як  автогол,  
Б'є  в    "дев'ятку  "серця  де  б  не  став.  


Хай  погода  буде  будь  яка  --
Дощ  і  град,  небес  переполох  --
Всеодно  піднімемо  бокал,  
Вип'ємо,  поплачемо  удвох.  

Зовсім  близько  вже  зима  сніжнокрила.
Скільки  доля  часу  нам  відпустила?
Пізно  вити  вже  гніздо.  Досить  слів!  
Хоч  зустрітися  б  ще  до  холодів...


                                                                                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851052
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 10.10.2019


євген уткін

ПАХНЕ РАНОК БОРЩЕМ


Пахне  ранок  борщем,
Пахне  мамою  ранок.
Ой  як  хочеться  ще,
В  той  дитячий  світанок.

Повернутися  знов
Та  босоніж  у  роси
До  ріки  стрімголов  
Де  верба  свої  коси

В  чистих  плесах  води
Виполіскує  зрання    
Там  чекає  завжди  
Моє  перше  кохання

Там  де  мій  дивосвіт
Який  часто  так  сниться
Там  де  літо  в  зеніт
Де  калина  й  криниця

Там  і  мальви  в  дворі
І  квіткові  заграви
У  гаю    солов’ї
І  шепочуться  трави

Там  духмяний    бузок,
Під  вікном  рута  –  м’ята  
Ой  якби  ще    разок
І  до  мами  й  до  тата.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850705
дата надходження 07.10.2019
дата закладки 07.10.2019


Ірина Кохан

Дивна

Вона  була  дуже  дивною:
носила  у  торбі  щастя,
слізьми  лікувала  дерева
і  поки  ніхто  не  бачив,
кришила  ще  свіже  небо  
міським  голубам
під  крила.
Вона  цілувала  троянди
щоночі
ставала  зіркою
й  босоніж  сама-самісінька
ходила  Чумацьким  Шляхом,
на  спицях
із  павутиння  плела  собі  тишу
і  клала  її  в  шухляду
на  завтра...
на  потім...
на...
Свої  таємниці  й  мрії
вона  довіряла  травам,
тримала  в  долонях  сонце
дбайливо  замотане  в  ковдру,
зшиту
з  пустельних  квітів
ще  кілька  століть  тому.
Щоранку  пила  тумани
з  піал,
що  брала  у  місяця  в  позику
і  вірила  в  світ
без  воєн...
й  писала  комусь  листи.
Вона  була  дивною...
Бо  справді  жила...

15.08.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847670
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 06.10.2019


Любов Іванова

И В КРАСОТЕ ОСЕННИХ ДНЕЙ

[b][i][color="#963d06"][color="#027035"]И[/color]диллия...в  природе  и  в  душе

[color="#027035"]В[/color]ключает  счет  сентябрь    листопаду

[color="#027035"]К[/color]лён  сбросил  свой  наряд  почти  уже
[color="#027035"]Р[/color]ассветы  дарят  легкую  прохладу.
[color="#027035"]А[/color]  клумб  палитра  радует  глаза,
[color="#027035"]С[/color]езон  цветенья    роз  и  астр  в  разгаре.
[color="#027035"]О[/color]ткрыл  Всевышний  с  красками  казан
[color="#027035"]Т[/color]ам  все,  чему  не  нужен  комментарий.
[color="#027035"]Е[/color]сть  в  том  составе    охровый  окрас,

[color="#027035"]О[/color]ранж  и  цвет  пурпурного  заката,
[color="#027035"]С[/color]езон    как  будто  вышел  на  показ...
[color="#027035"]Е[/color]лей  души  -  бордо  и  колер  злата.
[color="#027035"]Н[/color]ебес    приятна  глазу  синева
[color="#027035"]Н[/color]о  чаще    все  ж  плывут  по  небу  тучи,
[color="#027035"]И[/color]  как  шуршит  опавшая  листва,
[color="#027035"]Х[/color]одить  в  лесу  для  всех  особый  случай.

[color="#027035"]Д[/color]ожди    бывают  даже  чересчур
[color="#027035"]Н[/color]о  ожидаем  в  гости  бабье  лето.
[color="#027035"]Е[/color]ще  тепло  подарит  свой    гламур
[color="#027035"]Й[/color]  паутин  плетенье  среди  веток.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850597
дата надходження 06.10.2019
дата закладки 06.10.2019


Інна Рубан-Оленіч

Інтернет-знайомство

Привіт
                                                 Привіт
Як  справи?                        
                                                 Усе  клас!
Так  дивно…  скільки  спільного  у  нас!
                                                     Мені  сьогодні  снився  дивний  сон…
Може  даси  мені  свій  телефон?
                                                   Щопівгодини    МТС  перериває…  
                                                     Чого,  скажи?
В  них  совісті  немає…
                                                       Вибач,  біжу…є  деякі  турботи…
О  котрій  ти  повернешся  з  роботи?
Ти  ж  близько,  давай  ввечері  приїду!
                                                         Я  згодна,  від  утоми  нема  сліду….
                                                           ***    
Ало!  Привіт!  Уже  я  під'їзджаю!
                                                         Все  добре!  Я  тебе  уже  чекаю!
                                                             ***
                                                         Привіт!
 Привіт!
Не  холодно  в  автомобілі?
                                                                 ***
                                                             Спасибі…  я  люблю  троянди  білі!
Що  будеш  пить?  Фруктовий  чай  чи  каву?
                                                                   ***
                                                             Чекаю  знову  розповідь  цікаву…
                                                             О…скільки  фоток  в  тебе  у  альбомі!
У  нас  з  тобою  спільні  є  знайомі!
                                                                         ***
                                                             Вже  пізно…треба  йти…  і  хочу  спати
А  жаль…бо  я  хотів  тобі  сказати…
                                                               Спасибі,  вечір    просто  супер  клас!
Коли  знов  зустріч  буде  в  нас?
Цілую.    Завтра  в  дев’ять  буду…
                                                           Домовились…  я  точно  не  забуду…
                                                               ***  ***  ***
                                                         …  і  10  літ  минуло  Ти  і  Я…
                                                       З  тобою  разом  ми  одна  сім’я.
                                                     Люблю  тебе!  І  хочу  щоб  ти  знав:
                                                     Спасибі,  що  мені  ти  написав…

                                                                           21.09.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848964
дата надходження 21.09.2019
дата закладки 02.10.2019


меланья

Мне б с ума не сойти

Мне  б  с  ума  не  сойти,  не  примкнуть  к  этой  касте  убогих,
в  ней  сегодня  есть  те,  кто  был  лучшим  из  лучших  вчера...
Взвились  вдовьи  платки,  похоронки  ползут  по  дорогам
и  расходятся  болью  по  нашим  домам  и  дворам.  
 
Я,  встречая  рассвет,  у  иконы  стою  на  коленях,  
но  в  ответ  -  тишина...И  все  так  же  преследует  рок...
Это,  видимо,  Бог,  за  грехи  всех  былых  поколений,
черну  метку  войны  нам  вручил  на  неведомый  срок.
 
А  сегодня,  надев  на  сознание  шапку-обманку,
притворюсь  я  беспечно-уверенной  в  завтрашнем  дне
и  поверю  словам,  нагадавшей  мне  счастье,  цыганки,
точно  зная:  его  быть  не  может  в  несчастной  стране.  
 
Здесь,  под  градом  войны,  лишь  осколки  разбитого  счастья
телефонным  звонком  прилетают  из  зоны  АТО,  
когда  голос  родной  раздается  и  тихое:"Здрасте..."
возвращает  мне  жизнь...Ну  а  все  остальное  -  потом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849692
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.09.2019


Mikl47

Білий вальс

Прийшла  ти  тоді  не  в  барвистім  вінку
В  обіймах  з  хмільною  весною-
Сніжинки  кружляли  тоді  у  танку,
Милуючись,мила,  тобою.

І  я  милувався  --  ти  квітка  немов,
Розквітла  тим  вечором  сніжним.
І  сором'язливо  красуня-любов
До  нас  прихилилася  ніжно.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі!

А  доля  любов  берегла  як  могла,
Та,врешті,змирилась  безсила.
Неначе  наврочили  генії  зла,
Затемнення  серця  зробили.

Затемнення  щезло,як  сон  прелихий,
Та  страшно  було  подивитись...
Кохання  не  згасло,та  тільки  шляхи
В  один  не  могли  уже  злитись.

Сніжинки,сніжинки  кружляли  тоді
У  білому  вальсі  грайливо...
О,Боже,які  ж  ми  були  молоді,
Які  неймовірно  щасливі  !..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849583
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Амадей

ЩАСТЯ В ЛЮБОВІ

А  що,  коли  дійсно  нас  Доля  звела,
Щоб  жить  і  любить  і  від  щастя  п"яніти,
Від  щастя  щоб  обертом  йшла  голова,
Щоб  людям  красу  дарувать  в  цьому  світі.

Любити,  та  так,  як  ніхто  не  любив,
Співати  пісні,  що  під  стать  солов"іним,
Якщо  хтось  із  чаші  цієі  надпив,
Коханням  навіки  щоб  став  одержимим.

Щоб  квітла  краса  в  нього  завжди  в  душі,
П"янкі  солов"і  у  душі  щоб  співали,
Щоб  ніжні  лилися  із  серця  вірші,
Не  знав  у  житті  щоб  жалю  і  печалі.

Зимою,  в  хурделицю  квітли  сади,
І  серденьку  в  грудях  завжди  було  тісно,
Хотілось  кохання  зустріти  завжди,
І  пити  доп"яну  любов  свою  пізню.

А  що,  коли  справді,  Господь  нам  послав,
Оте,  що  не  кожному  в  світі  дається,
Вогонь  щоб  кохання  у  грудях  палав,
Й  пісні  дарувало  закохане  серце.

Якщо  мені  Бог  у  житті  дарував,
Частинку  своєі  Святоі  Любові,
Щасливий  я  тим,  що  в  житті  покохав,
Й  любов  я  дарую  в  піснях  і  у  слові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849541
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія - душа на крилах

Поезія  -  немов  душа  на  крилах,
Щоразу  прилітає  у  думки.
Без  неї  я  б  ніколи  не  творила,
Вплітаються  вірші  мої  в  вінки.

Поезія  -  то  чародійне  диво,
То  казка,  що  складається  зі  слів.
Вона  неначе  річечка  грайлива,
Торкається  щасливо  берегів.

Я  з  нею  свою  душу  зігріваю,
Гублюсь  в  туманах  ранньої  пори.
І  лише  їй  про  все  розповідаю,
Вона  на  мене  дивиться  згори.

Поезія  і  я  -  ми  нероздільні,
Любов  і  слово  нам  не  розділить.
Лиш  з  нею  можемо  ми  бути  сильні
І  дружим  щиро,  вже  багато  літ...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849537
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Валентина Рубан

ЧАРІВНИЦЕ ОСІНЬ

В  різнобарвні  айстри  одяглася  осінь,
Яблуками  стукає  в  саду.
Сонечком  ласкавим  зігріває  й  досі,
Все  у  неї  гарно,  до  ладу.

Скапують  з  троянди  прохолодні  роси,
Тумани  у  луках  розляглись.
У  ставку  полоще  верба  свої  коси,
Журавлі  «курли»  несуть  у  вись.

Золотаве  листя  і  срібляста  просинь,
Поєднались  вміло  кольори.
Я  прошу,    сестрице,  чарівнице  осінь,
Ти  журбу  у  мене  забери.

Забери  неспокій,  забери  зневіру,
І    розвій    на  голубих  вітрах.
Поверни  надію  і  любов  і  віру,
Залишись  цілунком  на  вустах

06.09.2019  р



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847370
дата надходження 07.09.2019
дата закладки 25.09.2019


Ольга Калина

Холодна осінь

І  знову    тихесенько  осінь  холодна,
Ступає  незвано  до  нас  на  поріг.  
Блудила  по  світу  сирітка  безрідна  -
Назад  повертає  з  далеких  доріг.  

Несе  із  собою  журбу  і  тривогу,
І  довгі-предовгі  сумні  вечори,
А  далі  і  ніч  –  холодну  й  вологу,  
Й  краплини  дощу,  що  летять  із  гори.  

Все  сіре,  в  тумані,  багнюка  і  сирість,
І  прихисток  кожен  спішить  віднайти.  
А  вітер  холодний  показує  лютість
І  всіх  заставляє  скоріше  втекти.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848696
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Олеся Лісова

Коханням плачу

Під  впливом  емоцій  написала  вірш,  вразила  доля    Л.Г.




Розірвалася  навпіл…  Конаю.
Все  що  сталося,  не  сприймаю.
Розумом  –  так,  серцем  –  ні.  Сил  не  маю,
Падаю,  встаю,  волаю…

Половину  мене  впакував  у  чемодані
(Невагомою  ношею,  без    кілограмів).
Щоб  будила  тебе  на  світанні
Ніжними  вустами,  руками.
Пів  себе  закрию  ключем
Невідомо  на  скільки  років.
Без  твого  дихання  і  очей
В  інший  світ  зариюсь  глибоко.
Щоби    ніхто  не  чув  і  не  бачив
Як  серце  коханням  плаче.
Не  дізнався.  Хтось  відзначив
Половина  світу  від  щастя  скаче…

Молитиму  Бога  про  нас  не  забути,
За  розлуку,  душевні  муки,
Дочекатись  тебе  й  відчути  
Тисячу  цілунків  за  хвилину  розлуки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847431
дата надходження 07.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Дмитрий Дробин

Стихов давление высоко

Стихов  давление  высоко.
Оно  порой  девятый  вал.
Подхватит  душу  прямо  к  Богу,
Куда  ты  сам  не  долетал.
Живой  волной  взлетают  чувства,
Когда  бежит  в  глазах  строка.
Не  рифма  только  лишь  искусство,
А  образ  тонкий  иногда.
Стихи  как  лучиком  пронзают
Тьму  политических  времен.
Они  царей  переживают.
Поэтов  ряд  несут  имен.
В  них  ручеёк  любви  незримый,
Который  можно  почерпнуть,  
Когда  читаем  их  любимым,
То  не  дают  они  уснуть.
Сюжет  стихов  такой  же  вечный:
Коварство,  Слава  и  Любовь.
Поэты  пишут  их  беспечно:
Застрелен  Пушкин  и  Тальков.
И  Лермонтов  и  Маяковский.
Есенин,  Ивасюк  –  в  петле.
Но  не  убить  стихи  их  вовсе.
Они  остались  на  Земле.
И  мы  стихами  страх  развеем.
Они  нас  могут  вдохновить.  
Не  только,  чтобы  стать  смелее,
А  чтобы  правильно  прожить.
Стихи  исходят  из  души,
Где  не  монетное  богатство.
И  если  сможешь,  то  пиши.
А  слабым  и  не  нужно  браться…
Когда  поэт  уже  созрел,
То  номинирован  расстрел.
В  России  высшее  признанье:
Убийство,  долгое  изгнанье.
За  океан  уехал  Бродский,
Кольцов  расстрелян,  Гумилев.
Здесь  хорошо  писать  не  просто.
Чернила  заменяет  кровь.
И  если  Родина  начнется  
С  картинки  лживой  в  букваре,
Всегда  такой  поэт  найдется,
Кто  не  угоден  при  дворе.
От  лжи  народ  не  задохнётся.
Политруки,  силовики
Не  смогут  расстрелять  всех  вовсе.
Не  смогут  расстрелять  стихи!!!

02.08.2019  Дмитрий  Дробин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846923
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 03.09.2019


СОЛНЕЧНАЯ

СДЕЛАЙ БУСЫ МНЕ…

                               ******
СдЕлай  бусы  мне?,..  на  счастье...
С  нежных  слов...и  поцелуев...
С  роз,  волшебно-ароматных...
Из  росы  -  на  листьях  туи...

ВЕтер  вольный  в  них  вплетАя...
С  неба,  -  облакА    снимАя...
А  затем,  на    лучик  солнца  -
Всё,  с  любовью  -  нанизАй  мне?)...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846543
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 30.08.2019


Олекса Удайко

КОЛИ Я ВІДІЙДУ

     [i]Хоч  вірш  написано  від  першої  особи,
     кожен  читач  має  примірити  написане
     до  себе...  Адже  [b]сві[/b]тло  у  [b]сві[/b]ті  за[b]сві[/b]чують  
     ті,  хто  конче  хоче  це  робити,  а  саме:  діти        
     Бога,  а  гасять  -  служителі  Князя  Пітьми.
     То  ж  несімо  світло,  прометеї!..[/i]
     
[youtube]https://youtu.be/Uhw7L5cPvfs
[/youtube]
[i][color="#570a8a"][b]Коли  я  відійду,  це  буде,  певно,  свято  –
не  хочу,  щоб  журився  хтось  колись…
Кайдани  з  серця,  вірю,  буде  знято,
й  злетить  мій  дух  у  безтілесну  вись.

Коли  я  відійду  –    світ  стане  вище…
це  й  зрозуміло:  в  тім  життя  прогрес.
Хоч  то  не  апогей,  не  розвиткове  днище  –
банальний  трансформації  процес.
 
Коли  я  відійду  –  постануть  інші
й  продовжать  те,  що  я  колись  почав…
О,  скільки  мрій  вони  розбудять  в  тиші!
О,  скільки  дум  впаде  в  живий  ручай!

Коли  я  відійду,  не  згасне  сонце
й  планет  цнотливих  не  унишкне  рух,    
але  мій  поступ  був  потрібен  конче,
щоб  правду  донести  до  людських  вух…

І  як  не  жаль,  що  вкупі  перестануть
душа  і  тіло  час  леліти  свій,  
у  небі  все  ж  так  вишколено  й  стало
ряди  шикує  духу  ревний  стрій!  

Нехай  існує  світу  неперервність,
що  ллється  нам  з  космічної  імли!
Шануймо  ж  ми,  поети,  власну  ревність,
даруймо  мир  і  щастя  на  Землі.[/b]
[/color]
19.08.2019  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845579
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 20.08.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2019


Melnychuk Nina

Я не боюсь

   

Здається  бачу  гавань  і  просторий  океан
Знайшла  все  те  що  хтіла,
він  втримав  мене  сам

Тікала  від  тепла  і  спокою  душі
Хотіла  я  відчути  всі  емоції  п'янкі
Насправді  ж  я  скалічила  ту  дівчинку  в  душі
Дозволила  знущятися,  палала  я  в  вогні  

Спинилась  як  відчула  найгірший  вітерець  
Байдуже  відобреження  й  ненависті  без  меж

та  не  зламати  те  що  зломлене  давно
Та  дівчинка  вже  виросла,  вона  вже    п'є  вино
Її  давно  зламали,  знущялись  цілий  рік
тепер  уже  немає  покірної  душі

та  зараз  повертаюсь
я  вчусь  ходити  знов
з  коханням  говорити
і  вірити  у  сон
я  не  боюся  знов

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845025
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Любов Іванова

В РАЗЛУКЕ Я, ЧТО РАНЕНАЯ ПТИЦА

[b][i][color="#e01086"]В[/color]идно  так  судилось  нам  с  тобою,

[color="#e01086"]-Р[/color]азлюбил,  -  ты  бросил  на  ходу,
[color="#e01086"]А[/color]    теперь  лишилась  я  покоя,
[color="#e01086"]З[/color]най,  любимый,  я,  как  прежде  жду...
[color="#e01086"]Л[/color]ето  мне  не  дарит  больше  радуг,
[color="#e01086"]У[/color]тренний  рассвет  не  шлет  лучи...
[color="#e01086"]К[/color]то  прогонит  мне  печаль-досаду,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  ли  тот,  кто  сердцем  будет  чист?

[color="#e01086"]Я  [/color]была  любимой  и...  летала

[color="#e01086"]Ч[/color]увств  без  крыльев  в  этом  мире  нет...
[color="#e01086"]Т[/color]олько  сразу  всё  бесцветным  стало,
[color="#e01086"]О[/color]крылённой  счастьем  -  гаснет  свет...

[color="#e01086"]Р[/color]азошлись  у  нас    судьбы  дороги
[color="#e01086"]А  [/color]теперь  у  каждого  свой  путь,
[color="#e01086"]Н[/color]о  не  все  подведены  итоги,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  любовь,  что  не  дает  уснуть...
[color="#e01086"]Н[/color]очь  пройдёт  и  сменится  рассветом,
[color="#e01086"]А[/color]лым  светом  скрасится  восток.
[color="#e01086"]Я[/color]  подруг  не  слушаю  советы,  

[color="#e01086"]П[/color]ропишу  о  боли  между  строк...
[color="#e01086"]Т[/color]ает  день,  его  заменит  вечер,
[color="#e01086"]И[/color]з-за  леса  выплывет  луна.
[color="#e01086"]Ц[/color]епь  событий  ляжет  вновь  на  плечи,
[color="#e01086"]А[/color]  беда  лишь  в  том,  что  я  одна.[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843330
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 28.07.2019


Ганна Верес

О земле моя!

О  земле  моя,  українська,  свята,
Ти  геть  переорана  плугом  червоним,
І  сум  невимовний  мене  огорта,
Німими  чому  залишалися  дзвони,
Коли  скорчувалось  коріння  оте,
З  якого  би  виросли  пагони  сильні,
Бо  пагін  слабкий  надто  рідко  цвіте?
Так  зводився  рід  наш  далеких  русинів.

О  земле,  ти  бачила  хмари  орди,
Копит  чула  дзвін,  гул    тривожний  пожежі,
І  плач  материнський,  і  горе  родин,
І  сина  прокляття,  що  падав  із  вежі.
Усе  ти  приймала,  як  дань  від  богів,
Не  раз  умивалася  свіжою  кров’ю,
Ховала  в  могилах  синів,  ворогів,
Себе  захищала  то  валом,  то  ровом.

О  земле  моя,  знала  біль  ти  розлук,
Що  лився  з  очей  материнських  сльозою,
До  тебе  летіли  думки  серед  мук
Того,  хто  розп’ятий,  а  був  же  грозою
Іще  донедавна.  То  вірний  твій  син
Із  духом  славетного  нашого  роду.
Для  тебе  він  волі  у  Бога  просив,
Собі  ж  вибрав  смерть,  мов  святу  нагороду.

О  земле  моя,  знову  ти  у  вогні:
Москва  не  бажає  тебе  відпускати,
Героїв  ховаєш  –  найкращих  синів,
Вчорашня  «сестра»  тепер  стала  їм  катом.
Кричать  рушники  знов  на  свіжих  хрестах,
Оплакує  люд  чергову  домовину,
Скорботою  повняться  очі  й  серця,
І  дзвін  над  тобою  до  вічності  лине.

О  земле  моя,  мій  невінчаний  сум,
Що  зріс  у  душі  з  глибини  предковіччя,
Світанки  твої  п’ють  холодну  росу,
А  сиві  зозулі  роки  й  досі  лічать.
О,  ні!  Не  забуде  Всевишній  про  нас,
На  всіх  вистачає  у  нього  любові,
Час  прийде,  прозріють  і  Крим,  і  Донбас,
Під  стяг  знов  стануть  під  один  із  тобою.
11.07.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843214
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 27.07.2019


Ольга Калина

Моє

Усе  життя  я  відчувала:
Живу  не  так  і  все  не  те.
Усе,  що  доля  дарувала,  
То  все  чуже  і  не  моє.  

Завжди  чогось  душа  бажала
І  рвалась  з  тіла  у  світи,  
Себе  картала  і  не  знала:
Де  те  своє  мені  знайти?!

І  ось  нарешті  відшукала
Душі  обірвану  струну,  
Прилаштувала,  щоб  співала.
Вона  співає  -  я  живу.
 
Слова  лягають  у  рядочки
І  рима  ямби  полонить.  
А  ручка  пише  на  листочки
Все  те,  що  Муза  їй  велить.  

Моя  струна  бринить  несміло,
Проте  я  вірю  –  зазвучить
І  в  небо  здійметься  уміло,
Прийде  до  мене  щастя  мить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843121
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Любов Іванова

НЕ ГОВОРИ ПРОЩАЙ, НЕ ГОВОРИ

[b][i]​​​​[color="#071de0"][color="#e0071d"]Н[/color]е    надо  слов,  -  Тебе  желаю  счастья...
[color="#e0071d"]Е[/color]щё  не  всё  потеряно  у  нас.

[color="#e0071d"]Г[/color]роза  пройдет,  закончится  ненастье,
[color="#e0071d"]О[/color]твел  Господь  для  счастья  нужный  час.
[color="#e0071d"]В[/color]  судьбе  людей  ведь  всякое  возможно,  
[color="#e0071d"]О[/color]катит  часом  ливнем  невзначай,  
[color="#e0071d"]Р[/color]азве  вот  так  любовь  разрушить  можно
[color="#e0071d"]И[/color]  потерять  её  средь  птичьих  стай?  

[color="#e0071d"]П[/color]ускай  сверкают  молнии  на  небе,
[color="#e0071d"]Р[/color]аскаты  грома  будут  над  землей.  
[color="#e0071d"]О[/color],  Боже  мой,  любовь,  как  тонкий  стебель,  
[color="#e0071d"]Щ[/color]едрых  хлыстов  не  выдержит  порой…  
[color="#e0071d"]А[/color]  разве  мы  вот  так  с  тобой  мечтали,  
[color="#e0071d"]И[/color]  вот  такой  мы  делали  прогноз…  

[color="#e0071d"]Н[/color]ам  бы  любовь  достать  из  дна  печали  
[color="#e0071d"]Е[/color]сли  стекла  туда  с  потоком  слёз.  

[color="#e0071d"]Г[/color]убами  я  твоей  щеки  касаюсь,  
[color="#e0071d"]О[/color]гонь  любви  зажечь  желая  вновь.  
[color="#e0071d"]В[/color]  чем  виновата  -  каюсь!  каюсь!  каюсь!  
[color="#e0071d"]О[/color]дна  мечта  -  не  потерять  любовь!!!
[color="#e0071d"]Р[/color]аскину  я  тебе  навстречу  руки,  
[color="#e0071d"]И[/color]  пусть  не  будет  места  для  разлуки!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843092
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Ольга Калина

А я навчилася чекати

(  музика  Володимира    Герасименка)  

https://www.facebook.com/100010817058729/videos/867501723620388/UzpfSTEwMDAzNTg1MzczMDU4MDpWSzozNDUzMTA1MTMwNjMyMzg/

Ти  кожен  раз  від  мене  йдеш,  немов,  востаннє,
Зі  мною  попрощавшись  назавжди.  
А  я  вся  змучена  в  безмовному  чеканні,  
Та  впевнена  -  повернешся  сюди.

Припів:
Бо  я  лише  твоя,  а  ти  в  житті  лиш  мій,
Не  скоро  ще  зима  застудить  заметіль.
Прийдеш  до  мене  знов,  повернеться  весна,
Бо  ти  в  житті  лиш  мій,  а  в  тебе  я  одна.  

А  знаєш:  я  навчилася  тебе  чекати  
Спокійно,  без  емоцій,  боротьби.  
Ти  можеш  на  свободі  трішки  погуляти..
Я  впевнена  -  повернешся  сюди.

Припів:
Бо  я  лише  твоя,  а  ти  в  житті  лиш  мій,
Не  скоро  ще  зима  застудить  заметіль.
Прийдеш  до  мене  знов,  повернеться  весна,
Бо  ти  в  житті  лиш  мій,  а  в  тебе  я  одна.  

Затиснутий  ти  звідусіль  в  тугі  лещата,
Біжи,  втікай  і  як  тут  не  крути,
За  мною,  прийде  час,  почнеш  ти  сумувати,
Тоді  вже  впевнено  повернешся  сюди.

 Припів:
Бо  я  лише  твоя,  а  ти  в  житті  лиш  мій,
Не  скоро  ще  зима  застудить  заметіль.
Прийдеш  до  мене  знов,  повернеться  весна,
Бо  ти  в  житті  лиш  мій,  а  в  тебе  я  одна.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842521
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Galkka2

Ти малюєш лінії долі….

Ти  малюєш  лінії  долі…
       По  моїх  долонях……
І  подовжуєш  лінію  життя….
     Щодня….
Борозна  кохання  стає  все  глибше…
     Так  ніжно….
А  тепло  від  тебе  все  сильніше…
     Це  так  потрібно….
Сховаю  відбиток  душі….
     В  кулачок…
Немає  для  щастя  межі….
     На  двох  спільний  крок…
По  пальцях  рахуємо  дітей…
     Їх  троє…
Твоя  є  моя…
     А  мої  є  твої…..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840718
дата надходження 03.07.2019
дата закладки 16.07.2019


Олекса Удайко

ПОВЕДИ МЕНЕ В РАЙ

                                         [i]  [b]  Tth[/b]
       до  Свята  сім'ї  -  
       пісня-дарунок
       (незалежно
       від  статі,  віку    
       і    с  и  с  т  е  м  и
       координат...)[/i]
[youtube]https://youtu.be/xQ4F35woKII[/youtube]
– [color="#8f077b"][i][b]Поведи  мене  в  рай,
де  б  зоря  багряніла  в  екстазі,
і  щоб    щастя    –  навік,  не    наразі…
Там  мій  рідний  засмучений  край.

Поведи  мене  в  край,
де  чуття  фахкотять  пурпурово,  
де  пернаті  вирують  в  діброві  -
подаруй  мені  пестощів  рай…

Поведи  мене  в  сон,
де  кохання  і  в  снах  не  дрімає.  
Та  веде  в  апогеї    до  раю
і  голубить,  як    легіт-мусон.

     – Як  прийду  у  твій  рай,
й  запалають  там  ранки  багряні,
почуття  враз  наструнчаться  ранні,  
мов  удосвіта  синявий  плай.

 

       -    Я  прилину  в  твій  край,
бо  твій  острів  моєї  любові
мій  навіки...  Всякчас  і  не  в  слові…
Я  злелечу  приборканий  рай.

       -    І  являтимусь  в  сни,
так,  зненацька,  як  лунь,  серед  ночі…
Сновидіння  ж  хай  будуть  пророчі.
Я  не  зраджу  твоєї  весни,

що  цвіте    на  осонні,
як  у  ніч  –  час  безсоння,
у  солодкім  полоні  кохання:

душ  розіпнутих  спів  
(шурхіт  крил  голубів)
з  вечорової  тиші...  
                                                               до  рання![/b][/color]

9.07.2019    
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841327
дата надходження 09.07.2019
дата закладки 15.07.2019


Ганна Верес

Коли замовкає

Коли  замовкає  слово,
Гармати  тоді  стріляють,
Й  синів  матері  ховають,
Бо  смерть  бенкетує  знову.

Коли  ж  замовкає  пісня,
Народу  душа  міліє,
А  згодом  вона  німіє,
Й  народ  той  зника  опісля.
19.06.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841716
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Капелька

Есть в мире очень много тайн

Есть  в  мире  очень  много  тайн,
Они  играют  свои  роли.
О  них  побольше  узнавай,
Иначе  будут,  словно,  тролли.

И  станут  сказки  всем  внушать
Про  то,  что  было  и  что  будет.
Порой  не  сразу  разобрать:
"Где  скрылся  волк  в  овечьей  шкуре?"

Летят  по  небу  облака,
Одеты  в  белые  одежды,
А  ведь  их  вес  и  их  цена  
Земными  мерками  безбрежны.

"Их  вес-  сказали  -сотни  тонн."
Учёные  наверно  шутят.  (1)
Они  ж  не  камень  и  не  слон.
Здесь  явно  что-то  хитро  мутят.

Ведь  если  б  были  сотни  тонн,
То  падали  б  как  град  на  землю.
Представь,  свалился  сверху  слон,
Помял  людей  и  их  одежду...

Так  что  такое  облака?
Стена,  но  это  же  не  крепость?
Как  пролетают  их  тогда?
Учёные  несут  нелепость.

Есть  в  мире  много  сложных  тем
-Сплошные  тайны  и  загадки.
Они  подарены  нам  всем,
Чтоб  были  мы  честны  и  кратки.

(1)-Согласно  официальным  данным
современной  науки  одно  перистое  
облако  весит  в  среднем  800  тонн.
Кучевое,  кудрявое  облако,  которое
радует  нас  в  хорошую  погоду,  
объёмом  в  один  кубический  километр
весит  500  тонн.
 
                                         Май  2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841692
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 13.07.2019


геометрія

НЕ НАРІКАЮ Я НА ДОЛЮ…

           Колись  казав  мій  чоловік,
           що  я  як  пташечка  літаю...
           Минув  так  швидко  диво-вік,
           тепер  повільно  шкандибаю...

           Зі  мною  сумно  не  було,-
           і  моїм  учням,  й  дітям,  й  внукам...
           Для  мене  все  тоді  цвіло,
           тісно  було  лиш  мріям  й  думам...

           Усе  встигала  я  робить,
           натхнення  вистачало  й  сили,
           хоч  і  доводилось  спішить,
           здавалось  в  мене  були  крила...

           Вчителювала  тоді  я,
           все  було  добре  й  зрозуміло,-
           гарна  робота  і  сім"я,
           ніби  нічого  й  не  боліло...

           Та  негаразди  все  ж  були,
           вони  ж  нікого  не  минали...
           У  правді  й  праці  ми  жили,
           всі  негаразди  виправляли...

           Куди  ж  все  ділося,  куди?
           Чому  так  швидко  відлетіло?..
           Ми  напилися  вже  біди,
           так,  що  аж  душі  заболіли...

           Та  я  не  скаржуся,  все  ж  ні,
           в  житті  стає  усе  важливе...
           Хоч  бува  боляче  мені,
           все  переношу  терпеливо...

           Ще  намагаюся  й  тепер,-
           слабшим  за  себе  помагати...
           І  пам"ять  час  мені  не  стер,
           вмію  любить,  вірить  і  ждати...

           Спасибі  долі,-  я  кажу,
           гарних  дітей  й  онуків  маю...
           Пам"ять  про  вмерлих  бережу,
           на  долю  я  не  нарікаю...

           Молюся  Богу  і  прошу,
           щоб  зникла  вся  несправедливість...
           Казки,  пісні  й  вірші  пишу,
           і  на  хороше  все  ж  надіюсь...

           Звісно,  не  пташечка  вже  я,
           давно  немає  чоловіка...
           І  розбрелась  моя  сім"я,
           і  на  душі  буває  гірко...

           Та  я  навчилася  терпіть,
           долати  прикрощі  й  невдачі...
           І  хоч  короткий  жінки  вік,
           я  і  донині  неледача...

           Все  намагаюся  робить,
           город  і  квіти  доглядаю...
           Без  квітів  я  не  можу  жить,
           з  ними  як  з  дітьми  розмовляю...

           І  хоча  важко  нині  жить,
           себе  щасливою  вважаю..
           Хоч  сил  нема  уже  спішить,
           люблю  цей  світ  і  жить  бажаю...
 
                                   
                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841405
дата надходження 09.07.2019
дата закладки 10.07.2019


Ганна Верес

Покликання душі

Запрягла  мої  роки  старість,  
А  душа  й  досі  молода.
Скільки  ж  їй  у  житті  дісталось!
А  вона  навіть…  не  рида.
Бо  живе  в  ній  сумління  й  віра,
Без  яких  не  людина  ти,
Сутність  їхня  –  любов  без  міри,
А  твоя  –  їх  уберегти.
Особлива  душа  в  поета,
Незвичайна  і  в  матерів  –
Не  спинить  їх  обох  у  злеті,
Бо  покликані  в  нім  згоріть!
24.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835662
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 16.05.2019