Перед очима – мутна пелена,
Від голоду опухло навіть личко.
В холодній хаті я лежу одна –
Нема ні тата вже, ні мами, ні сестрички…
Я б плакала, та в мене сліз нема.
Уже несила й випити водиці.
Могильна тиша душу обійма…
Засну, а, може, хліб мені присниться…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815070
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 24.11.2018