Валентина Рубан: Вибране

НАДЕЖДА М.

Прийде час…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=G_OLVLtToCE[/youtube]
Скільки  слів   у  серці  нерозтрачених,
Кожен  з  нас  старанно  береже.
Прийде  час  і  втратять  вони  значення,
Запізніле  -  це   пусте  уже.

Відлетять  кудись,  як  цвіт  зимовий,
Вітер  рознесе   без  жалю  й  сліз.
Присмак  загірчить  колись  медовий,
І  обійме  жаль  за  втраченим  колись.

Самота  з"їдатиме   щоденно,
Спокою  не  дасть  ні  вдень,  ні  вніч.
Снитись  буде   тільки  сокровенне,
По  житті  ітиме  пліч  -о  -  пліч.

Нікуди  від  нього  ти  не  дінешся,
І  не  дасть  спокійно  тобі  жить.
Із  обіймів  самоти  не  вирвешся,
Іншу  чи  вже  зможеш  полюбить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826135
дата надходження 20.02.2019
дата закладки 20.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалась, моя доленько ( слова до пісні)

Ми  з  тобою  моя  доленько,  закохались  навесні,
Ти  прийшла  до  мене  доленько,  наяву  а  не  у  сні.
Ніжно,  ніжно  усміхалася,  дарувала  яблунь  цвіт,
Ми  з  тобою  не  побралися,  вже  пройшло  багато  літ.

Приспів:

Ой  ти  доле  моя  доленько,
Чом  ти  доленько  така.                      (  двічі)
Ой  ти  доле  моя  доленько,
То  солодка,  то  гірка.

Був  коханий  поруч  доленько,та  чомусь  моїм  не  став,
У  думках  лишився  доленько,взяв  і  іншу  покохав.
Угорі  світило  сонечко,  під  ногами  білий  цвіт,
Народилась  в  нього  донечка,ніжна  наче  маків  цвіт.

Пролетіли  роки  доленько,  швидко  ріками  спливли,
Та  лишилась  пам'ять  доленько.що  з  тобою  зберегли.
А  кохання  в  моїм  серденьку  не  погасло  ні  на  мить,
Воно  знову  розгорається  і  в  душі  моїй  горить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Valentyna_S

Позвало серце…

Закуталась  в  сутінь  постать  самотня,
Від  зір  заяснів  непримітний  асфальт.  
Позвало  знов  серце  у  вечір  суботній
Під  хату  ,  де  з  вікон  жаліється  альт.  

Знайоме  віконце.  Серпанок  фіранки.
Жіноча  рука  застигає  між  фалд.
З  горня  поливає  в  горщечках  фіалки
Й  щезає  під  лемент  дитячий  і  ґвалт.

А  вечір  зрадливо  співає  канцони.
Муркочучи,  ластиться  вуличний  кіт.
Пречорний,  як  ніч,  --але  геть  забобони,
Бо  мила,  однак,  не  прийде  до  воріт.  

Тьмяніє  в  кімнаті.  Приспущено  штори.
Коханої  профіль,  як  чар  у  імлі  —
Немов  продзвеніли  водночас  собори…
Та  чийсь  силует  обнімає  її…

Закуталась  в  сутінь  постать  самотня.
Від  зір  заяснів  непримітний  асфальт.  
Позвало  знов  серце  у  вечір  суботній
Під  хату  ,  де  з  вікон  ще  ремствує  альт.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826017
дата надходження 18.02.2019
дата закладки 19.02.2019


М.С.

Не віриться. (Переклад з Валентина Рубан)

У  снігу  стежинка  -  світиться  яскраво,
Всеодно  по  ній  до  Тебе  добреду.
Бо,  голубоокого,  Тебе  я  покохала,
Чи  на  радість,  а  чи  може  на  біду.

Хочеш  чи  не  хочеш  Ти  зустрітися.
Все,  чомусь,  не  можу  я  збагнути.
Що  кохаєш  мені  віриться  й  не  віриться.
То  чому  ж  про  нас  говорять  люди.

В  небі  синім  голубі  зіроньки  світяться,
Світло  посилаючи  додолу.
А  мені,  голубоокий,  щось  не  віриться,
Що  колись  Тебе  забути  зможу.

Так  чому  ж  я  в  Тебе  закохалася?
І  тепер  турбот,  я  місця  не  знайду.
Очі  сині  й  карі  зустрічалися,
Чи  на  радість,  а  чи  може  на  біду.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824784

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825054
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На побачення іду

Пахне  м'ята  і  чебрець  у  полях  широких,
В  піднебессі  вітерець  й  місяць  ясноокий.
Зорі  падають  в  траву,  миються  росою,
На  побачення  іду  милий  із  тобою.

Я  ступаю  тихо  так,щоб  вітри  не  чули,
З'явиться  у  небі  знак  і  він  їх  розчулить.
А  кохання  у  душі  грітиме  словами,
У  мережці  спориші  у  нас  під  ногами.

Нерозтрачену  любов  я  віддам  для  тебе,
Щастя  нас  зустріне  знов  у  зірному  небі.
Підкрадається  туман,  піднявсь  над  водою,
Більш  нема  душевних  ран  у  нас  із  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019


М.С.

Заходь на чай. (Переклад з Валентина Рубан)

Ти  на  вогник  до  мене  зайди,
Посидим,  може,  порозмовляєм.
День  короткий  добіг  до  межі,
Саме  час  пригоститися  чаєм.

Приходи,  помовчим  і  нехай,
Й  тихо  мріяти  будем,  я  знаю.
Ти,  -"Для  чого?"-  у  мене  спитай,-
"Тебе  чаєм,  я  ось,  пригощаю?"

Я  питання,  між  іншим,  задам.
-"Так  чому  ж  ми,  з  Тобою,  скучаєм?"
Ти  до  мене  повернешся  сам...
Все  у  нас  розпочнеться  знов...  чаєм...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824677

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824927
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Олена Шабанова

Піду на побачення


Я  до  тебе  піду  на  побачення
Вже  давно  я  забула  це  як...
Де  й  коли  -  немає  значення
Запроси  мене  просто  так...

Нас  буденність  поглинула  надто
Сіре  й  чорне  -  все  тут  і  там...
Я  на  мить  хочу  справжнього  свята...
Сповідатись  набридло  так  снам...

Одягнути  б  красиву  сукню...
Зачіску  модну  та  ще  й  каблуки...
І  парфуми  п'янкі  вслід  відлунню...
І  відчути  твій  дотик  руки...

Залишити  позаду  все  чорне...
Одягнутись  б  у  щастя  на  мить...
Розбудити  кохання  знов  сонне
Ніжно  так,  як  у  серці  щемить...

Я  до  тебе  піду  на  побачення...
Щоб  відчути  дива  той  смак
Де  й  коли  -  немає  значення...
Запроси  мене  просто  так...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752124
дата надходження 25.09.2017
дата закладки 09.02.2019


Інна Рубан-Оленіч

Була твоєю лише уві сні

[i][b]Минули  дні  погожі    і  ясні,
Все  затягли  кругом  тумани  сині,
Була  твоєю  лише  уві  сні,
Думками  цими  я  живу  донині.

Вже  відлунали  голосні  пісні,
Що  солов’їв  у  вітах  колихали?
Була  твоєю  лише  уві  сні,
Здавалося,  що  ми,  тоді  кохали.

Крізь  лютий,  ми  летим  навстріч  весні,
І  плин  життя  ніяк  не  зупинити,
Була  твоєю  лише  уві  сні,
А  хочеться  в  реальності  любити.
[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824589
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019


М.С.

Ніч. (Переклад з Валентина Рубан)

Вогні  яскраві  ліхтарів...
День  утікає  пріч.
Жалій  його,  чи  не  жалій,
На  зміну  прийде  ніч.

Цариця  горда  наяву
Бере  в  полон  усіх.
Що  обіця  вона  комусь,
Й  що  просить  навзамін.

Комусь  вона  дарує  сон,
Вир  спогадів  комусь.
Із  кимсь  сміється  в  унісон,
Й  освідчиться  в  чомусь.

Накине  темне  покриття,
Свічки  запалить  в  небі.
Ти  будеш  мій,  а  я  твоя...
Як  у  наш  перший  вечір.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823872

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824641
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019


М.С.

Привіт. (Переклад з Валентина Рубан)

Небо  зимове  дощем  вкотре  плаче,
Що  ж  ми  з  Тобою  чекаєм  козаче?
Заходу  барви,  яскравий  світанок?
Лиш  слово  "Ні"  не  кажи  наостанок.

Всюди  калюжі  -  теплом  лютий  віє,
Хто  нам  потрібен  ми  всі  розумієм.
Просто  зі  всього  ми  робимо  тайну,
І  слова  "Ні"  уникаєм,  звичайно.

Вечір  у  шибку  до  нас  заглядає,
Ти  нудьгував,  як  і  я,  добре  знаю.
Знаю  шукаєш  Ти  відповідь  вірну,-
Бажану  "Так",  а  чи  "  Ні"  непотрібну.

Ніч  чорноока  все  сон  відганяє,
Б'ється  серденько  й  на  Тебе  чекає.
Постать  побачила  ту,  що  чекала,
"Ні"  десь  пропало,  "Привіт"  завітало.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823748

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824029
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 04.02.2019


Амадей

Золоте кохання

А  зими  знову  змінювали  весни,
І  ім  обом  хотілося  любить,
Йому  хотілося  у  дім  іі  привести,
А  ій  хотілося  з  коханим  рядом  жить.

Все  якось  в  них  по-дивному  складалось,
Вже  й  діти  самостійні,  а  вони,
Чомусь  відкритись  в  почуттях  боялись,
Чекали  все,  як  соловей  весни.

Вона  його  кохає  до  безтями,
І  він  іі  кохає,  як  на  те,
Вона  його  засипала  віршами,
У  них  кохання  справжнє,  золоте.

Він  віршами  іі  водив  у  казку,
Вона  цвіла  трояндою  в  саду,
Він  все  ще  сумнівавсь,  боявсь  поразки,
А  що,  коли  відмовить,  на  біду?

Йому  хотілось  мати  за  дружину,
ІІ,  таку  веселу,  чарівну,
Вона  згадає,  й  пісня  в  серці  лине,
І  знову  повертається  в  весну.

Одного  разу  він,  таки  наваживсь,
Зізнатися  коханій  в  почуттях,
Мабуть  то  Сам  Господь  на  небі  зжалівсь,
Щоб  був  він  з  нею  поруч  все  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823818
дата надходження 02.02.2019
дата закладки 02.02.2019


М.С.

Горобинові грона червоні. (переклад з Валентина Рубан)

Горобинові  грона  червоні,
Що  на  килимі  сніжнім  палають.
А  Твої  поцілунки  солодкі...
Як  прожити  без  них  я  не  знаю.

Горобинові  грона  червоні,
Всіх  своєю  красою  так  манять.
Хоча  й  дні  надійшли  непогожі...
Але  Ти  не  іди.  Почекай.

Горобинові  грона  червоні,
Мовби  кров  всі  червоні,  яскраві...
Може  ми  є  і  різні  з  Тобою,
Але  нас  поєднає  Кохання.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815004

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818105
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 01.02.2019


М.С.

Чому у нас було Кохання? (переклад з Валентина Рубан)

Де  стомлені  страждання,
І  вистигші  надії...
Побачення  останнє
Чекаю,  як  раніше.
Бо  я  весь  час  цей  вірила,
Ти  недалеко,  поруч.
Стежинки  долі  міряла,
Думками,  а  то  й  поглядом.

Хвилюється  без  втоми,
Розранене  сердечко.
Й  чекає  поки  скажеш  ти,
Всього  одне  словечко.
В  вечірнім  небі,  як  тоді,
Красиво  Місяць  випливав...
Я  вірю  -  скажеш  ти  мені:
"Про  Тебе  часто  згадував"...

Даремні  ті  страждання,
Й  слова  вже  не  потрібні.
Згадаю  обіцянки,
І  в  голові  шумить  мені.
Чому  цвіла  черемха?
Щоби  губити  квіти...
Чому  було  Кохання?
Щоб  мрії  всі  розбити...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796470

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823581
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Амадей

Тобі моя кохана

Серцю  хочеться  кохання,
Серцю  хочеться  весни,
Ти  для  мене  зірка  рання,
Ти  моі  юначі  сни.

Подарунок  найдорожчий,
Богом  посланий  з  небес,
Ти,  в  посуху  срібний  дощик,
Ти  для  мене  світ  увесь.

Ти,  чарівна  пісня  серця,
Мрія  усього  життя,
Щастя  сповнене  озерце,
Й  найсвітліші  почуття.

Світ  в  тобі  моя  єдина,
Ніби  в  Райському  саду,
Я  до  тебе  серцем  лину,
В  снах  до  тебе  я  прийду.

Принесу  найкращі  квіти,
Всі  земні  і  неземні,
Й  будемо  життю  радіти,
Богом  ти  дана  мені.

Не  зів"януть  щастя  квіти,
Що  дарую  я  тобі,
Будемо  життю  радіти,
Місця  не  дамо  журбі.

Пригорну  так  ніжно-ніжно,
Поцілунком  пригощу,
В  одинокість,  в  зиму  сніжну,
Більш  тебе  -не  відпущу.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823383
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Інна Рубан-Оленіч

Життєва історія

[i]ВІН  ЇЙ  дзвонив  тоді,  коли  хотілось  втіхи,
Вдававсь  коли  розклад  в  його  пасьянсі,
Такі  були  у  них  відносин  віхи,
Навіщо  їм  ці  зайві  реверанси?

В  авто,  у  друзів,  просто  на  природі,
У  придбаній  квартирі  без  ремонту,
Лиш  випадала  хвилька  у  нагоду,
ВІН  брав  все  без  прелюдій  та  експромту.

Як  звір,  що  здобич  упіймав  безсилу,
ЇЇ  собою  вкотре  поневолив,
Котився  з  нею  в  прірву  мов  по  схилу,
Про  почуття  і  слова  не  промовив.

ВОНА  ще  досі  вірила  у  казку,
Надіялась:  дзвінок  –  то  ЇЇ  доля,
Сприймала  його  хіть  –  як  щиру  ласку,
Хоча  в  цей  час,  топталась  ЇЇ  воля.

Ну,  а  коли  ВОНА  чекала  зустріч:
«Не  час,  не  зараз,  справи  і  робота…»
І  коли  Їй  хотілося  віч-на-віч,
У  нього  інша  завжди  є  турбота.

ВОНА  чекала,  вірила  у  диво,
Щоб  ЇЇ  сон,  хоч  цього  разу  збувся,
А  ВІН  жив  сито,  вільно,  і  красиво,
Й  про  неї  просто  на  просто  забувся.

Йшов  стрімко  час,  мінялися  сезони,
Маршрути  всі  змінилися  полярно.
Не  забуваються  відомі  телефони,
Хоч  з  власниками  їх…..якось  не  гарно.

Знову  набрав:  «Привіт.  Приїду  в  сім».
«Твої  слова  мене  не  надихають,
Ти  не  дзвони  ніколи  у  мій  дім,
Вже  пізно,  бо  мене  уже  кохають».
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823046
дата надходження 28.01.2019
дата закладки 28.01.2019


М.С.

Хай буде. (Переклад з Валентина Рубан)

Завірюха  співала  пісні  голосні,
Насипаючи  сніг  в  кучугури  пухкі.
Помагала  співати  їй  ніжна  хурделиця,
А  роки  все  біжать  і  назад  не  повернуться.

Ми  стояли  удвох  вишня  цвітом  буяла,
Не  сказав  Ти  мені,  то  котра  ж  із  нас  зайва.
Замело  уже  снігом  дороги  й  стежиночки,
Цілував,  на  щоках  моїх,  вітер  сльозиночки.

Зорі  сині  згори,  для  нас,  ясно  світили,
Наші  зустрічі  були  казково  красиві.
Твої  ласки,  цілунки  шалені,
Так  невже  ж  були  зустрічі  наші  даремні?  

Про  кохання  мовчав,  а  я  вірила,
До  серденька  твого  все  доріженьки  міряла.
Пісні  вітер  співав  під  вербою  плакучою,
Наша  доля  красивою  буде,  нехай,  і  везучою.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819842

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822240
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


М.С.

Казка зимова у лісі блукала. (Переклад з Валентина Рубан)

Казка  зимова  у  лісі  блукала,
Поміж  дерев,  у  іскристих  снігах.
Музика  ніжна  від  літа  зосталась,
Високо  в  небі,  в  грайливих  зірках.

Посеред  літа  з  Тобою  блукали,
Під  ялинками  ховались  в  тіні.
Нам  би  зустріти  все  те,  що  чекали,
Нам  повернути  б  з  минулого  дні.

Щось  безпритульнії  тіні  мовчали,
Десь  всі  ховались  в  глибоких  снігах.
Очі  бездонні  про  щось  все  кричали,
Тихо  усмішка  лягла  на  губах.

Поміж  гілок  пролягла  павутина,
Ніби  з  минулого  літа  печалі.
Хочеться  так  подолати  рутину,
Й  знов  з  невідомості  шлях  свій  почати.

 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821780

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821852
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019


М.С.

Розлука. (Переклад з Валентина Рубан)

Білая  птаха  під  тином  кружляла  тужливо,
Крила  злітали  безшумно  і  падали  вниз.
Випила  я  приворотного  зілля,  напевно,  із  кимось.
Це  є  печаль,  чи  можливо  безглуздий  каприз?

Я  відлітала,  та  в  думці  до  Тебе  вертала,
Я  замовкала,  та  серце  кричало  і  билось.
Рвалось  воно  й  від  нестерпного  болю  злітало,
І  не  могла,  не  хотіла  про  щастя  я  мріяти  більше.

А  Ти  забув,  Ти  утік,  полетів  десь  від  мене...  ні  звуку...
Ти  приходив...  і  вона  поверталася  знов.
Білая  птаха...  була  то,  напевно,  розлука...
Та,  що  у  нас  із  Тобою  Кохання  забрала  холодним  крилом.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820208

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821636
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 16.01.2019


Інна Рубан-Оленіч

Ти приснився…

Ти  приснився  мені,  був  такий,  як  тоді,
Сильний,  впевнений  й  не  говіркий,
У  казковому  сні,  наче  в  нашій  весні,
Був  для  мене  ти,  саме  такий.

Ніжний,  пристрасний  був,  вірю,  ти  не  забув,
Нашу  каву  і  наші  цілунки.
Добрий  голос  дзвінкий,  рідний  погляд  ясний,
Це  найкращі  мені  подарунки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821416
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Крилата

УСВІДОМЛЮЮ

Усвідомлюю  це,  що  мені  з  ним    ніколи  не  не  бути,  
Що  нас  сонце  не  збудить  промінням  на  ліжку  однім,
Що  пуста  половина  на  ньому  –  мої  атрибути,
Що  довіку  самотністю  пахнути  буде  мій  дім.  

Що  удвох  нам  не  звідати  тайни  прадавнього  лісу,  
Не  закутатись  в  вітер  квітучих    карпатських  вершин.
Не  для  нашої  пари  в  театрі  піднімуть  завісу.
Одне  одним  не  нам  піклуватися  аж  до  морщин.

Усвідомлюю  це.  Ну  хіба  не  тямуща  я,  люди?
Тільки  іноді  в  серці  займеться  від  чогось  вогонь.
І  так  хочеться  вткнутись  лицем  йому  просто  у  груди
І  завмерти,  вслухаючись  в  арію  серця  його.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821397
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Амадей

Ода пісні

Без  пісні  не  живе  душа,
Без  пісні,  не  народиш  слова,
Не  буде  гарного  вірша,
Вона,  життя  мого  основа.

Мене  родили  солов"і,
І  вигодували  піснями,
Святу  любов  в  душі  моій,
З  піснями  я  вдихав  від  мами.

Я  пив  оту  Святу  Любов,
І  в  серці  пісня  пролунала,
Я  з  нею  відродився  знов,
Коли  мене  біда  топтала.

Я  пісні  вдячний  ще  й  за  те,
Що  повернула  щастя  жити,
Вкраінська  пісня,  -  то  святе,
Ну  як  цю  пісню  не  любити?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820965
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Інна Рубан-Оленіч

Ти мене запросив в свою зиму

Ти  мене  запросив  в  свою  зиму,
Під  пухнасту  вуаль  снігопаду,
Щоб  чекання,  розлука,  тривоги,
Все  було  вже  далеко  й  позаду…

А  попереду  щастя,  цілунки,
І  обійми  надійні  і  дужі,
Дивні  примхи  у  зИмки-чаклунки
Та  разом  –  не  страшні  навіть  стужі.

Будуть  гріти  серця  полум’яні,
Що  палають  любов’ю  й  теплом,
Від  морозу  вже  щоки  рум’яні,
Та  так  добре  в  цю  зиму  обом.

Захурделила  складена  казка,
Хроматичну  мелодію  гам.
Знаю  жде  нас  кохання  і  ласка…
Але  жаль,  що  я  –  тут,  а  ти  там…

10.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820903
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


М.С.

Мені про Тебе краще б помовчати. (Переклад з Натта Лі)

Краще  про  тебе  мені  помовчати.
Бачиш  -  слова  не  про  те  знов  сказали...
Поруч  з  тобою  вже  радості  не  вгамувати,
Не  вгамувати  печалі.

Очі  оці...  Чи  про  них  мені  мріяти?
І  чи  мені  потопати  у  хвилях-припливах?
Знаю  сама,  що  до  тебе  мене  не  приміряти,
Не  вистачає  все  сили.

Легко  так  здатися  мрії  своїй,
Мрія,  якщо  вся  рожева  й  невинна.
Та...  Як  же  бути  -  слова  все  не  ті,
Навіть  і  наполовину?

Точно  "за  нас"  вже  не  пити  нікому.
Танці,  це  ніби,  на  мінами  вкритому  полю.
Краще  б  не  знати  про  тебе  ніколи
І  обійтися  без  болю.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817987

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820871
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


М.С.

Натхнення. (Переклад з Інна Рубан-Оленіч)

Позбав  мене  рамок  і  граней,
Оков,  заборон,  забобонів,
Відкрий  таємницю  бажання,
Для  вчинків  малюй  горизонти.
За  руку  веди  мене  ніжно,
Я  буду  безжурна  й  примхлива,
Свавільна,  бажана  і  вільна,
З  Тобою  я  буду  щаслива.
Торкнись  мене  ніжно  словами,
І  наші  бажання  зіллються,
Нехай  хоч  в  польоті  фантазій,
Все  ж  змушу  Тебе  усміхнутись.
Подумаєш:  що  тут  такого,
У  мозку  моїм  могло  статись?
Щоб  навіть  через  кілометри...
Тобою  могла  надихатись...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811115

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820870
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


М.С.

А хурделиця мете… (переклад з Валентина Рубан)

Колобродила  хурделиця  навколо,
Снігом  засипаючи  будинки  й  вулички.
На  деревах  сніжки  так  висять  казково,
Й  навкруги  сріблиться  кавардак  такий.

А  хурделиця  мете  -  все  запорошене,
Обіймає  всіх,  цілує  і  співає.
Увірвалося  кохання  зовсім  вже  непрошене,
Й  спокою  вже  серденько  не  знає.

А  хурделиця  навколо  колобродила,
Снігом  засипаючи  і  вулиці  й  хати.
Ти  прийшов  і  шільно  вікна  я  зашторила,
Хай  хурделить,  бо  зима  вона  на  те.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820754

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820774
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 09.01.2019


Інна Рубан-Оленіч

Пройшло багато літ…

Уже  забув  мене?  Мабуть.
Усе  мине,  полине  в  путь.
Та  лише  погляд  -  зразу  ж  знов,
Миттєво  воскреса  любов.

Стають  всі  зайвими  слова,
Для  нас  історія  нова,
Все  оживає  в  одну  мить,
Але  душа  пече  й  болить.

Чомусь  розбився  келих  враз
З  отрутою  твоїх  образ,
Чар-зілля  в’ється,  як  вужі,
І  дуже  стали  ми  чужі.

Та  не  чужі  –  лише  здалось,
Хоч  щастя  наше  не  збулось.
В  душі  ще  гріє  щастя  слід,
Хоча  й  пройшло  багато  літ…

04.01.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820180
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 05.01.2019


М.С.

Мороз малює. (Переклад з Валентина Рубан)

Мороз  малює  літо  на  вікні,
Таке  спекотне  і  ласкаве.
Все  вдягнуте  у  листя  і  квітки,
І  дуже,  дуже  сонечко  яскраве.

Мороз  малює  у  віконці  осінь,
Таку  всю  лагідну  й  привітну.
Берези  в  золоті  і  неба  просинь,
І  журавлів,  у  вирій  відлетілих.

Мороз  малює  ще  весни  цвітіння,
У  кущику  калини,  соловей  співає.
Й  на  шибці  проглядають,  як  видіння,
Три  слова  простих:-"Я  Тебе  Кохаю".

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816954

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819426
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Надія Башинська

ПІД ВІКНАМИ НАША КАЛИНА ДРІМАЄ…

Під  вікнами  наша  калина  дрімає...
Це  їй  колискову  наш  вітер  співає.
Укутали  снігом  її  заметілі.
На  вітах  калинових  квіточки  білі.

         Спи,  калино,  гарна  й  ніжна!
         Прийшла  до  нас  зима  білосніжна.

Заснула  калина...  Рум'яніють  ґронця.
Бо  сняться  калині  промінчики  сонця.
І  вітер...  який  не  боїться  морозу.
Це  він  на  всіх  вікнах  малює  мімозу.

         Спи,  калино,  гарна  й  ніжна!
         Прийшла  до  нас  зима  білосніжна.

А  як  заспіває  в  саду  соловейко,
То  слухати  будуть  його  вдвох  раненько.
А  поки  в  садочку  калина  дрімає...
Це  їй  колискову  наш  вітер  співає.

         Спи,  калино,  гарна  й  ніжна!
         Прийшла  до  нас  зима  білосніжна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818913
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Для нас кохання несли голубки

Минуло  стільки  вже  багато  літ,
Як  ми  уперше  бачились  з  тобою.
Розквітла  ти,  мов  яблуневий  цвіт,
Стискалось  серце  у  ті  дні  до  болю.

Для  мене  ти  красунею  була,
Оберігав  тебе  завжди  і  всюди.
Зимою  ти  трояндою  цвіла,
Бувало,що  і  заздрили  нам  люди.

Я  прокидався,чувши  голос  твій,
Ти  щебетала,  наче  рання  пташка.
Було  не  здійснено  багато  мрій,
Коли  я  згадую,  на  серці  важко.

Та  я  кохаю,  хоч  пройшли  роки,
Думками  кожен  раз  до  тебе  лину.
Для  нас  кохання  несли  голубки,
Прийди  до  мене  люба  на  гостину...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Чайківчанка

Я ПРИЙШЛА ДО ТЕБЕ ВОСТАННЄ

Я  прийшла,  на  побачення    востаннє!
і  більш,  не  прийду  до  тебе    в  літній  сад..
Розійдемось,  назавжди  ,як  зорі  ранні  
мої  сліди  ,замете  зима  снігопад.
Не  моя  вина  ,що    з  тобою  різні,
Ти  є  жайвір  -рання  пташка,  я  сова...
Я  люблю  ,так  хризантеми  -квіти  пізні...
і  серед  снігів  ,як  в  душі  цвіте  весна.
Не  можу,  жити  -без  сонечка  тепла,
без  крилатих  мрій-  блакитного  неба.
Я  в'яну,й    сохну  із  очей  бринить  сльоза...
Бо  із  тобою,  віють  вітри  для  мене.
Я  прошу  не  шукай,  мене  "Прощай  ,прости"...
ти  бурхливий  океан,  я  тиха  річка...
Я  небо,  ти  земля...ми  різні  береги...
Я  сонячний  день,  а  ти  холодна  нічка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818766
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Ніна Незламна

Я розтану

Я  розтану  в  теплих  руках
Розтоплюся,  як  білий  сніг
Поселюся  в  твоїх  очах
Хоча  знаю,  що  це  є  гріх..

Мені  будеш,  ясним  сонцем,
Тож  промінням,  ніжно  зігрій
 І  хай  зима….  За  віконцем
 Ти  вгамуй…..  Пристрасті  вирій..

Немов  зранені  ми  птахи
Це  воно  -  кажуть  кохання
Поєднала  доля  шляхи
І    щире,  наше  бажання.

                                                         Вірш  зі  скрині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818738
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Інна Рубан-Оленіч

Різдвяна ніч

Різдвяна  ніч,  чарівна  ніч
У  кожнім  домі  сотні  свіч
Скажу  бажання  я  своє,
Ласкаве,  тихе,  неземне,
А  ти,  почуй  моє  бажання.
 І  на  Різдво  даруй  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818718
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Амадей

Коханій

Я  дякую  тобі  кохана,
За  нерозтрачену  любов.
За  те,  що  ти,  мов  зірка  рання,
Для  мене  засіяла  знов,
За  почуття  що  розбудила,
У  серці,  ніби  яблунь  цвіт,
За  те,  що  серце  полонила,
Коханням  хочеться  п"яніть.
За  ті  п"янкі  зимові  ночі,
За  ту,  безмежну  благодать,
І  за  твоі  щасливі  очі,
Що  не  дають  ночами  спать.
Дивлюсь  на  зорі  я  ночами,
Злітаю  в  небо  ніби  в  сні,
З  цвітом  черемхи,  з  солов"ями,
Чекаю  новоі  весни.
І  хочеться  п"яніть  від  пісні,
І  в  небо  лебедем  злетіть,
Дав  Бог  мені  кохання  пізнє,
Дав  Бог  мені  тебе  зустріть,
Від  почуттів  душа  співає,
Співає  серденько  моє,
Я  славу  Господу  складаю,
За  те,  що  Ти  у  мене  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818686
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя єдина

Так  хочу  доторкнутися  щоки
І  загорнутися  в  твої  обійми.
Щоб  завжди  поруч  був  зі  мною  ти
І  знати,  що  тобі  любов  потрібна.

Відчути  хочу  ніжність  і  тепло,
Щоб  завжди  щирість  душу  зігрівала.
Щоб  в  серці  завжди  затишно  було
І  щоб  воно  ніколи  не  страждало.

Зігрій  мене  і  більш  не  відпускай,
Хай  почуття  зіллються  воєдино.
Тепло  й  кохання,  то  маленький  рай,
Для  тебе  в  цьому  раї  я  єдина
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


М.С.

Тебе хочу я Мила обняти.

Тебе  хочу  я  Мила  обняти,
Притулити  до  себе  близенько.
Ніжно  пестити  і  цілувати,
Й  відчувати,  як  б'ється  серденько.

Я  ходив  би  до  Тебе  щоночі,
Полетів  би  на  крилах  лелеки,
Подивитись  в  Твої  ясні  очі,
Та,  на  жаль,  Ти  живеш  так  далеко.

Не  діждуся  щасливої  миті,
Ясний  Місяць  світив,  щоб  над  нами,
І  зірки,  щоб  були  мов  умиті,
Про  кохання,  щоб  разом  сказали...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817139
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


М.С.

З Коханням нам легше прожити! (переклад з Лилея)

З  Коханням  нам  легше  прожити!
Від  всіх  воно  бід  захищає...
З  Коханням  злітаєш  все  вище!
І  бачиш  все  над  Небокраєм...
Від  нього  ростуть  в  Тебе  Крила!
Величних  два,  сильних  Крила...
І  світ  у  всіх  барвах  вже  видно!
Природа  нам  очі  дала!
Поглянь  голуби  у  природі,
Воркують  від  самого  рання!
Всі  дні  піклуванням  їх  повні,
Кружлянням  у  танці  Кохання.
Мороз  виглядає  за  Сонцем!
Зима  вже  чекає  Весну...
Не  все  в  цьому  світі  так  просто!
Забудь  же  Ти  про  метушню...
Усе,  що  навколо  нас  тлінне,
Та  вічність  живе  у  Душі!
Закони  Природи  є  вічні,
Ламати  Ти  їх  не  спіши...
Лови  кожний  день  насолоду,
Ні  цента,  нехай,  ні  гроша...
В  житті  цьому  ми  тимчасово,
Та  вічна  є  наша  Душа...
Тож  дихай  на  повнії  груди,
Й  прощатись  з  усім  не  спіши!
Любов  хай  панує  повсюди...
І  Щастя  живе  у  Душі!


http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816604

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816988
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Інна Рубан-Оленіч

Люблю и боюсь

Я  так  сильно  люблю…  и  боюсь
В  одиночестве  жить  любя,
Я  ищу  в  толпе  образ  твой,
Чтоб  скорее  увидеть  тебя.

Так  хочу  с  тобой  рядом  быть,
Расстояние  преодолеть.
Чтоб  себя  тебе  подарить,
В  будущем  рассмотреть  только  свет.

А  в  свете  том  есть  ты  и  я
Согласен  ты  на  сто  чудес?
И  льются  музыкой  слова,
Что  я  писала  в  смс.

Просто  любить  и  говорить
В  мечтах  тонуть  и  просыпаться
Или  услышать,  что  нужна  -
И  навсегда  твоей  остаться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806341
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 10.12.2018


М.С.

Я так сильно кохаю… (Переклад з Інна Рубан-Оленіч)

Я  так  сильно  кохаю...  й  лякаюсь,
Щоб  кохати  й  самотньою  жити.
Образ  твій    у  юрбі  я  шукаю,
Чимскоріш,  щоб  тебе  вже  зустріти.

Хочу  поруч  з  тобою  стояти,
Через  відстані  перелетіти.
Щоб  тобі  всю  себе  дарувати,
У  майбутнім,  щоб  сяяло  світло.

В  світі  тому  лиш  ти  є  і  я,
Чи  ти  згідний  на  сотню  чудес?
Ніби  музика,  ллються  слова,
Що  писала  тобі  в  смс.

Щоб  кохати  й  писати  вірші,
Серед  мрій  потонути  й  прокинутись.
Чи  почуть,  що  потрібна  тобі,
І  навіки  з  тобою  залишитись.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806341

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816987
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


М.С.

Почекай, прошу, Осінь. (переклад з Валентина Рубан)

Я  не  хочу  Тебе  відпускати,
Так  Ти,  Осінь,  мене  зворожила.
Є  про,  що  мені  завжди  згадати,
Ти  ж  вогнем  все  довкола  залила.

Ти  прекрасна  була,  як  троянда,
Що  цвіла  у  моєму  саду.
Перший  іній  покрив  незрівняно,
Де  таку  ще  картину  знайду?

Ти  пора  тих  бажаних  побачень,
Без,  яких  жити  ми  не  могли.
І  найкращих,  насичених  вражень,
Що  у  серці  навіки  лягли.

Залишати  мене  непотрібно,
Почекай,  прошу  Осінь,  постій!
Бо  в  диму  захололого  снігу,
Дуже  холодно  бути  самій.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815709

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816929
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 09.12.2018


Амадей

Кохання хочеться напитися доп"яну

Так  хочеться  напитися  доп"яну
І  п"яним  залишатися  тобою,
І  знову  з  головою  у  кохання,
І  далі  жить,  коханням  і  тобою.

Іти  з  тобою  в  парі  через  весни,
І  рахувати  в  парі  в  небі  зорі,
Отой  вогонь  душі  тобі  принести,
Й  засвічувати  зорі  вечорові.

Бродить  у  травах  ночі  до  світанку,
І  соловейка  слухать  на  калині,
З  тобою  люба,  бути  аж  до  ранку,
І  пестити  голівку  на  колінах.

Так  хочеться  вернутись  знову  в  весни,
І  насолоджуватись  запахом  волосся,
Щоб  почуття  в  душі  твоій  воскресли,
І  щоб  лунала  пісня  стоголоса.

Щоб  серденько  пісні  твоє  співало
Щасливими  були  чарівні  очі,
Щоб  почуття,  мов  полум"я  палало,
Кохання  дарувати  тобі  хочу.

Ти  чуєш,  як  серденько  калатає,
Все  тіло  соколом  злетіти  в  небо  хоче,
Для  мене  щастя  більшого  немає,
Як  бачити  твоі  щасливі  очі.

Для  мене  щастя  більшого  не  треба,
Для  мене  щастя  більшого  немає,
І  знає  лиш  один  Господь  на  небі,
Оту  любов,  як  я  тебе  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816890
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 09.12.2018


Надія Хвиля

Ти зникаєш

***    
Ти  зникаєш  на  захід  сонця  –  
тебе  манить  вечірній  світ.
Ти  зникаєш  на  захід  сонця  –
заметіль  твій  ховає  слід.
І  повз  вікна  мої  –  без  страсті
йдеш,  а  поруч  сніги-вірші.
Божий  янголе  мій  прекрасний,
світ  і  радість  в  моїй  душі.
Я  тебе  не  торкнусь  руками  –
прошепочу  твоє  ім`я.
Але  серце  моє  не  камінь,
ти  зникаєш  –  сумую  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816378
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Інна Рубан-Оленіч

БЛИЗНЮКИ. Гороскоп на 2019 рік

Визнають  вас  на  роботі,
Дома  будете  в  почоті.
Цілі  ваші  -  на  долоні,
У  везіння  у  полоні.
Всі  відкриєте  таланти:
І  спортсмени,  й  музиканти
В  гори,  море  залюбки,
Всі  поїдуть  Близнюки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816107
дата надходження 03.12.2018
дата закладки 03.12.2018


Любов Таборовець

У зимовім саду Чураївни

(Фото:  Садиба-музей  Р.Кириченко  "Мамина  вишня"  с.Корещина  на  Полтавщині)

Вже  вечір  надворі…Сонце  стомившись,
За    обрій  багряний  лягає  спочить…
Окутаний    в  чари  сад  Чураївни
В  зимовім  засніженім  царстві  мовчить...
Сріблом  покрились  дубки  корещанські,
де    Рая  маленька  любила  співать.
Згодом  пісенні  мотиви  селянські
Цим  співом  змогли  увесь  світ  здивувать.
Вогником  сяють  всі    вікна    світлиці
Гостей  виглядають  з  далеких  доріг.
В  небі  в  цей  час  спалахнула  зірниця...
Осяяла  рідний  батькі́́вський  поріг.
Вбралась,мов  панна,  калина  врочисто
Пильнує  щодня  кириченківський  двір.
Граційно  вклонившись  червоним  намистом,
Дарує  нащадкам  історії  твір.
Про  нашу    козачку,  пісень  Чураївну,
що  голосом  пісню  знесла  до  небес
Нашу,  вкраїнську,  величну  й  чарівну
Стократну  яка  має  силу  чудес.
Дрімає  в  задумі  «Мамина  вишня»...
Їй  сниться  дитинство  і    рання  весна,
стежка  хрещата  і    біле  намисто,
той  сад,  де  співатиме  пісню  вона.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816067
дата надходження 02.12.2018
дата закладки 03.12.2018


Ніна Продан

УЖЕ НЕ ЖДУ…

Судьба  их  …    вновь    свела
Из    юности  былой,
Весна  вокруг  цвела
Окраски    неземной.

   -  Тебя    так  долго    ждал…
   -  И    я  тебя    ждала…
   -  Любовь  другой    отдал…
   -  Была  тебе  верна…
                     ***
 -  Прости,  я  не  один…
 -  А  я  живу  одна…
 -  Дожил  уж  до  седин…
 -  В  том  не  моя  вина…
                                     ***
 -  Тебя  почти  забыл…
 -  Я  помнила  тебя…
 -  И  до  сих  пор  я  мил?
 -  Спроси  о  том  себя…
                                       ***
   -  Мне  в  жизни  повезло…
   -  Любима  я  была…
   -  Ты  это  мне  на  зло?
   -  Нет,  …  душу  сберегла…
                                       ***
 -  Как    быть-то  нам  с  тобой?    
 -  Уж  прошлым  не  живу…
 -  Возьми  меня  с  собой!
 -  Тебя…  уже…  не  жду…

01.12.2018  г.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815896
дата надходження 01.12.2018
дата закладки 01.12.2018


Інна Рубан-Оленіч

Зимова казка

Мінорні  гами  грає  за  вікном,
Грудень  холодний  і  безсніжний,
Породжує  в  уяві  знову  твій,
Давно  забутий  голос  ніжний.

Вертає  спогад  у  спекотне  літо,
Безжальний  подих  лютої  зими,
Малює  в  пам’яті  чарівну  казку,
Де  принц  з  принцесою:  це  –ми…

І  колисанку  заспіває  мені  вечір,
Вертаючи  нас  знов  у  літню  казку,
Коли  ти  відібрав  у  мене  серце,
Подарував  мені  безмежну  ласку.

І  оживуть  ті  почуття  шалені,
Що  залишили  слід  в  душі  -  страждання,
Та  в  почуттях  –  це  зовсім  не  біда,
Без  нього  не  буває  і  кохання.

2000

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815734
дата надходження 30.11.2018
дата закладки 30.11.2018


Амадей

Не бійтеся любить.

Не  бійтеся  любить  і  дарувать  зізнання,
А  недруги  хай  кажуть,  що  хотять.
Допоки  в  серці  в  вас  горить  іще  кохання,
У  душах  буде  мир  і  благодать.

І  навіть  якщо  й  скроні  посивІли,
А  почуття  трояндами  цвітуть,
Закохуйтесь,  любов  даруйте  сміло,
Хто  не  любив,...тому  це  не  збагнуть.

То  ж  швидше  серце  кличте  на  підмогу,
Хай  зорі  щастям  вам  освітять  путь,
Рука  в  руці  й  рушайте  у  дорогу,
В  Краіну  Щастя,  що  коханням  всі  зовуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815642
дата надходження 29.11.2018
дата закладки 29.11.2018


М.С.

За мною ти, будь ласка заскучай. (Переклад з Виктория - Р)

За  мною  ти,  будь  ласка  заскучай,
Ледь-ледь  розвесели  мою  ти  душу...
За  вікнами  порожній  мчить  трамвай,
Нудьгуй  за  мною,  прошу  дуже,  дуже...

За  мною  ти,  будь  ласка  заскучай,
Почую  враз,  якщо  мене  покличеш...
Я  з  першим  променем  прийду  на  чай,
Всі  ночі  я  без  Тебе  ненавиджу...

За  мною  ти,  будь  ласка  заскучай,
Цієї  миті,  завтра,  через  роки!
Навіки  забери  мою  печаль,
І  прожени  всі  біди  і  незгоди.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814626

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815369
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 27.11.2018


Інна Рубан-Оленіч

Тихо падав перший сніг

Тихо  падав  перший  сніг,
Диво-ковдрою  до  ніг,
Укривав  усі  простори,
Малював  шибкам  узори.
Шепотів  зимову  казку,
Дарував  байдужу  ласку,
В  біле  хутро  вдягнув  хвою,
Голий  ліс  прикрив  собою.
Посріблив  красою  трави,
Розчесав  думки  вітрами,
Все  кругом  запорошив,
Лиш  кохання  нам  лишив.

25.11.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815266
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 26.11.2018


М.С.

Сонечко зійде колись.

Сонечко  зійде  колись,
Кине  проміння  ласкаве.
Підем  з  Тобою  кудись,
Де  нас  ніхто  і  не  знайде.

Можемо  в  гори  піти,
Вкриті  де  снігом  вершини.
Чи  до  красуні  ріки,
Юність  де  наша  лишилась.

Можем  пройтися  в  саду,
В  лісі  разом  прогулятись.
Де  ще  таку  я  знайду,
Щоби  міг  так  закохатись?



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815187
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Леді

Ти вже ніхто, ти заблукав…

Так  холодно  без  тебе.
Це,  мабуть,  просто  осінь.
Тілу  цих  сліз  не  треба,
Лише  душа  їх  просить.

Як  знав  би,  що  кохаєш.
То  б  не  пішов  за  вітром.
Тебе  ж  давно  не  знаю,
Ти  зник  разом  із  літом.

Як  дивно  все  минає  -  правда?
Всі  мрії  йдуть  у  небуття,
Твоїх  образ  була  неварта,
Неварта  й  того  каяття.

Тоді  здавалось  усе  вічне,
І  муки,  радість  і  любов,
Кохання  ж  все-таки  калічить,
А  ти  ішов  все  знову  й  знов.

Відкрились  очі  вже  нарешті,
І  в  мріях  інший  вже  повстав,
Якому  вдячна  я  безмежно,
Ти  вже  ніхто,  ти  заблукав..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815109
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 25.11.2018


М.С.

Хочу щастя пізнати.

Хто  придумав  страшні  кілометри  і  милі?
Щоб  були  ми  не  разом  -  кохані  й  щасливі.
Бо  таке  є  життя,  лише  Бог  один  знає,
Де  когось  хто  знайде  і  кого  покохає.
Хочу  смак  Твоїх  губ  я  своїми  відчути,
Хочу  щастя  пізнати  й  закоханим  бути.
Де  Ти  щастя  моє,  де  моя  Ти  Лебідко?
Чому  бачити  можу  Тебе  я  так  рідко?
Ти  нудьгуєш  сама  -  я  без  Тебе  скучаю,
Як  нам  бути  тепер?  Ти  повір,  я  не  знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814878
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 22.11.2018


Witer

Любов — триває навіки

Вже  чорну  землю  першим  снігом  покриває
Навко́ло  білі  й  кришталеві  кольори'
Та  пам'ять  душу  зігріває
Бо  світиш  сонцем  —  ти

О  мила,  хай  проблеми  не  здолають
З  довірою  й  надією  —  ти  свої  крила  підійми
Всевишньому  за  тебе  молитви'  лунають
Бо  тільки  Він  —  завжди'  спроможний  та  охочий  помогти

Хай  мир  Його  до  те́бе  доторкнеться
Відчуй    його,  і  силу  всемогутньої  руки
Хай  серце  спокій  має,  й  в  радості  сміється
Його  любов  —  триває  навіки!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814441
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


М.С.

Побачити б…

Побачити  б  і  доторкнутись,
В  палкому  цілунку  забутись,
Одежу  помалу  знімати,
Принади  Твої  оголяти.
По  тілу  пробігтись  губами,
Палав,  щоб  вогонь  поміж  нами.
Щоб  кожний  мій  дотик,  торкання,
Розпалював  в  Тобі  бажання.
Щоб  тіло  звивалось  змією,
Була,  щоб  Ти  завжди  моєю.
Від  кожного  дотику  мліла,
Й  хотіла,  хотіла,  хотіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814253
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018


М.С.

Побачити б…

Побачити  б  і  доторкнутись,
В  палкому  цілунку  забутись,
Одежу  помалу  знімати,
Принади  Твої  оголяти.
По  тілу  пробігтись  губами,
Палав,  щоб  вогонь  поміж  нами.
Щоб  кожний  мій  дотик,  торкання,
Розпалював  в  Тобі  бажання.
Щоб  тіло  звивалось  змією,
Була,  щоб  Ти  завжди  моєю.
Від  кожного  дотику  мліла,
Й  хотіла,  хотіла,  хотіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814253
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018


Інна Рубан-Оленіч

Чарівні казки

Де  шовкові  трави  звечора  поснули,
Під    ліричні  трелі  солов’їв  дзвінких,
Лебеді  на  річці  крилами  махнули,
Сполохнули  казку  наших  мрій  стрімких.
Ми  удвох  з  тобою  сіли  на  покоси,
Слухали,  як  хвилі  вітер  колиха,
Ніжно  ти  й  тендітно  гладив  мої  коси,
Відчував,  як  щирість  серце  видиха.
А  у  небі  свідки  -  миготливі  зорі,
На  кавовій  гущі  ворожили    нам,
Чи  почуття  будуть  щирі  та  прозорі,
Чи  біда  прилине  чорним  воронням.
Золоту  доріжку  кинув  місяць  в  річку,
Зорав  тихе  плесо  –  мов  сиру  ріллю,
Пригорнув  до  себе  мене  в  темну  нічку,
І  сказав  на  вушко:  «  Я  тебе  люблю»
«Я  тебе  кохаю»  -  гуркотіло  серце,
Навіть  налякало  вітер  в  осоці,
«Будь  навік  моєю»  -  ти  сказав  несміло,
І  долоню  стиснув  у  своїй    руці.
Що  там  було  далі  –  не  розкажуть  зорі,
Річка  таємницю  вдалеч  понесе,
Прохолодний  ранок  розбудив  росою,
І  туман  собою  оповив  усе.
Мріємо  про  зорі  ти  і  я  ще  й  досі,
Як  шепочуть  хвилі,  як  біжать  струмки,
Але  як  забути  щастя  на  покосі?
Й  про  п’янке  кохання  чарівні  казки.

17.11.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814242
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018


Анатольевич

Мамина вишиванка. Сл. і муз. С. Голоскевича

Вишивала  вишиванку  мати  сину.
«Хай  хранить  цей  оберіг  мою  дитину!»
Всю  любов  до  сина,    що  у  серці  мала,
Візерунком  щедро  на  сорочку  клала.
Вишивала  вишиванку  сину  мати  –
В  ній  дорога,  що  веде  у  рідну  хату,
Цвіт  калини,  неба  синь,  палке  бажання
Внучків  любих  в  домі  чути  щебетання.

                           Вишивала,  вишивала,
                           Вишивала  мати    вишиванку.

Вишивала  мати  сину  вишиванку,
Шила  звечора,  бувало  і  до  ранку  –
На  любов,  на  щастя  й  долю  вишивала…
А  синочка  в  небуття  війна  забрала!
Вишивала  вишиванку,  вишивала…
У  сорочечку  біленьку  сина  вбрала  –
Кольори  враз  на  сорочці  почорніли…
Вишивала  мати  сину  для  могили!

                         Вишивала,  вишивала,
                         Вишивала  мати  вишиванку…

                                       П  Р  О  Г  Р  А  Ш  

Вишиванки  мами  будуть  вишивати,
Щастя  й  долю  дітям  у  небес  благати.
І  прийде,  настане,  вірю,  світла  днина  –        2  рази.
Заживе  щасливо  рідна  Україна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814102
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Інна Рубан-Оленіч

Майже зима


Листопад    у  календарі,
Та  вже  сніг  вкутав  все  навкруг,
Тьмяні  хмари  висять  вгорі,
В  білу  сукню  убрався  луг.

На  дорогах  слизький  заміс,
В  білім  хутрі  ялинок  ряд,
Лютий  вітер  збиває  з  ніг,
Й  замітає  усіх  підряд.

А  душа  жде  казок  і  див,
Щоб  здійснились  все,  як  у  сні:
Щоб  хтось  пестив,  леліяв,  любив,
З  листопаду  –  навстріч  весні…

16.11.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814117
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


М.С.

Сумую. (Переклад з Валентина Рубан)

Сумую  я  сьогодні,  мій  коханий,
Так  боляче,  що  Ти  до  мене  не  прийшов.
Зі  мною,  що  було  Тобі  погано?
Чого  хотів,  в  мені  Ти  не  знайшов?

Та  в  це  ніколи  не  повірю,
Зі  мною  хочеш  бути...  Не  талан.
В  моїх  очах  завжди  теплилася  надія,
В  Твоїх  завжди  тривога  і  омана.

Як  і  раніше  я  чекаю  і  надіюсь  на  удачу,
Тепло  душі  Твоєї  я  у  серці  бережу.
На  інших  я  своє  кохання  не  потрачу,
Ну  а  без  Твого  просто  жити  я  не  зможу.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793430

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813483
дата надходження 11.11.2018
дата закладки 11.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя на двох

Я  у  тебе  один,  ти  у  мене  одна,
Доля  щастя  на  двох  дарувала.
Зігрівала  любов  і  раділа  весна,
Осінь  в  танці  своєму  кружляла.

Доля  наша  -  життя,  а  життя  -  довгий  шлях,
Ми  з  тобою  не  схибили  в  ньому.
Усміхаюсь  тобі,  бачу  ніжність  в  очах,
Що  даруєш  мені  лиш  одному.

Хоч  за  вікнами  дощ,  чи  лютує  мороз,
Зігріває  палке  нас  кохання.
Дивний  запах  ловлю  від  розпущених  кос,
Ти  лебідко  моя  -  зірка  рання.

Промінь  сонця    загляне  у  наше  вікно
І  цілунком  обох  приласкає.
У  житті  ми  пили,  лиш  солодке  вино
І  солодшого  більш  не  буває...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813082
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


М.С.

Якщо в серці Любов. (Переклад з Валентина Рубан)

Не  з  написаних  слів,  і  не  з  вивчених  фраз,
Як  молитву,  Тобі  я  казала  не  раз:
Не  умієш  гасити  -  вогонь  не  роздмухуй!
Берегти  не  умієш  -  не  згадуй  на  муку!
Якщо  можеш  любити  -  не  люби  як-небудь.
А  немає  нічого  -  візьми  і  забудь!
Щоб  побачить  світанок  -  вставай  загоді.
Якщо  в  серці  кохання  -  не  розвій  на  вітрі.
Якщо  щастя  знайшов  -  бережи  і  лелій.
Почуттів  згас  вогонь  -  знов  роздмухать  й  не  мрій.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812239

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813107
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


Інна Рубан-Оленіч

Співав карась під вечір у суботу…

Співав  карась  під  вечір  у  суботу,
Коли  село  закутала  імла,
Коли  усі  завершили  роботу,
Співав  карась,  а  щука  ще  й  тягла.

Такий  тандем  в  них  вийшов  в  очереті,
Навіть  верба  заслухалася  їх,
Концерт  усім  подобався  в  дуеті,
А  в  жаби  викликало  це  лиш  сміх.

Тут  короп  тихо  з  глибини  підкрався,
І  разом  з  ними  вдарив  по  басах,
Комар  голодний  співом  любувався,
Гойдаючись  на  лозяних  списах.

Ще  дві  плотви  до  гурту  додалися,
Колоратурний  шпарили  пасаж,
Поруч  бобри  на  березі  вляглися,
Робили  розслабляючий  масаж.

Останнім  вже  до  цього  фіш-квінтету,
Старезний  рак  з  глибин  призадкував,
І  згідно  до  свого  авторитету,
Бек-вокалістом  ніжно  підсвистав.

Але  не  чулось  від  ставка  ні  звуку,
Хоч  риба  горло  з  усіх  сил,
Й  засвоїли  вони  таку  науку,
Для  цих  «зірок»  -  ставок,  не  небосхил.

Співав  карась  під  вечір  у  суботу,
Старався,  що  аж  голосок  заслаб,
Натомість,  співу  по  селу  усьому,
Чули  концерти  стрекотливих  жаб.
[b]
Мораль  така:  [/b]в  житті  б  як  не  старався,
І  скільки  не  шукав  «зіркову  мить»,
Щастить  –  кому  язик  довгий  дістався,
І  чують  тих  -  хто  голосно  кричить.

07.11.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813003
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


Ярослав Ланьо

DOLCE VITA


Цей  теплий  рік  повис  у  бабиному  літі,
І  павутинням  доторкнувся  до  щоки,  
Дістали  янголів  й  собі  осінні  квіти,
Лиш  брови  хмуряться  у  ранньої  зими.

Ці  айстри  жовто-білі,  чимось  зачепили,
Від  них  відвести  нам  так  важко  погляд  свій…  
Бджола  остання  намагається  щосили,  
Забрати  залишки  нектару  в  сонний  рій.

Яскраві  квіти  в  клумбі  серцю  нагадали,  
Що  тимчасове  все  у  нашому  житті,
Не  так  булО  у  нас...Не  так...Коли  кохали-
Були  нам  пори  року  завжди  милі  всі!

Дощі  за  комір  куртки…Спека  серед  літа…  
Було  нам  байдуже,  а  що  там  за  вікном!
У  нас  в  серцях    бурлило  справжнє  dolce  vita,  
Метою  й  діями  так  схоже  з  грішним  сном.

Так  схоже  з  айстрами,  що  тішать  мої  очі,  
У  літо  бабине  осінньої  пори…
Можливо  ти  сьогодні  десь  посеред  ночі,  
Почуєш  в  голосі  знайомому:  Прости.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812725
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 06.11.2018


Ярослав Ланьо

ПРИДУМАНА ЛЮБОВ

Любов  придумали,  приклеїли  до  рами,
Хотіли  пристрасті  та  драми  з  почуттів…  
Та  ось  довіри  ваза,  зліплена  роками,  
Лежить  уламками  від  кришталевих  днів.

Нема  кохання  в  нас,  у  часі  розчинилось,
Вже  навіть  спогади  вкрив  морок  і  туман,  
Свята  вода…Мольфарка  чи  біблейське  диво,
З  душі  не  вирвуть  із  корінням  біль-дурман.

Троянда  розпачу  у  кольорі  пурпуру,  
Покрита  інеєм  печалі  та  туги
І  шлях  відносин  грішних,  наш  театр  абсурду,  
Вже  сухолистом  вкрили  з  півночі  вітри…

Все  через  силу  й  досі…Втратили  кохання.
Спитати  в  серця  би,  чи  справді  хоч  було?
З  небес  нам  янгол  кинув  вирок  на  страждання,  
Влетіла  каменем  розлука  крізь  вікно!

Уламки  скла  лежать,  між  ними  наші  душі,
Немов  дві  горлиці,  останній  помах  крил…
Любов  в  агонії  і  сльози  неминучі,
Готовий  реквієм  і  хрест  важкий  із  брил.

В  брехні  змагалися…А  правда  розсудила,
Тепер  мов  кров  з  обличчя,  витираєм  біль.
Казав  тобі  кохана,  незрівняна,  мила…
А  сипав  жменями  на  свіжі  рани  сіль.

І  ти  у  яму  боргову  також  не  сіла,
Казала  любиш,  віриш,  знаєш,  бережеш…
Поглянь  на  вазу  із  уламків,  ось  довіра,
Хіба  цього  в  житті  ми  прагнули?  Невже?

Від  нині  горла  рвем,  на  різних  барикадах
І  кожен  з  кров`ю  захищатиме  своє…
Застрягши  раз  в  житті,  у  цих  болотах-зрадах,  
Втопили  в  них,  на  жаль,  ми  повністю  себе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812726
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 06.11.2018


Михайло Гончар

Побачення

Ніч  за  північ  вже  човгнула
В  мокрому  дощовику;
Залишити  сон  забула.
Я  просив  -  вона  не  чула  -
Дуже  дощ  шумів  в  садку.

Думка  блиснула  пророче  -
Освітила  двір,вікно...
Кіт  вмивається,муркоче,
Ніби  щось  сказати  хоче,
Ніби  знає  все  давно.

Тихо  дзенькне  в  сінях  клямка
Й,наче  привид,повз  хати
Поспішу  назустріч  ранку...
Ти  відхилиш  край  фіранки
Й  спалахнеш  уся:"Це  ти?.."

       Відповідаючи  на  коментар  ,
натиснув  "відправити  відповідь"
і  вірш  зник  безслідно,тому  пишу  
його  повторно.Прошу  у  всіх  пробачення,
хто  його  коментував  і  т.д.
Прикро...там  був  коментар
Галі  Акімової...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812600
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 05.11.2018


Амадей

Отак старому (з гумором)

Іде  така  гарненька  молодичка,
І  форми  гарні,  й  ростом  невеличка,
Й  хвилює  серце  почуття  п"янке,
Йому  ж  цікаво  личенько  яке.

Вона  іде,  сміється  дзвінко,
Янгол  в  плоті,  красуня-жінка,
Ще  й  стегнами  виляє  апетитно,
Щаслива  йде  з  побачення,-  це  ж  видно.

А  він  за  нею  ноги  ледь  волочить,
А  спереду  побачить  таки  ж  хоче,
Й  штани  спадають    в  нього,  як  на  гріх,
Й  сопе,  немов  старий  ковальський  міх.

Відчув,  догнати  силоньки  немає,
Іде  й  під  ніс  тихенько  промовляє,
Притормози  хоч  трошки,  прошу  люба,
Бо  поки  дожену,-то  вріжу  дуба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812560
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Анатолій Розумний

ВІТАННЯ ПРАЦІВНИКАМ КУЛЬТУРИ

У  нашого  народу  є  свої,  чудові  свята.
У  деяких  із  них  -  своя,  червона  дата.
Чомусь  в  календарі  цей  день,  на  жаль,  не  є  червоним,
Хоч  заслуговує  на  це,  бо  є  -  народним.

Це  свято,  вірю,  для  всіх  нас  близьке  та  особливе,
Святкуєм  всі  разом    -  й  від  того  ми  щасливі.
І  хоч  гуляє  Осінь  вже  -    холодна  та  похмура,
Віншуєм  нині  ми  працівників  культури!

Хто  ж  люди  добрі  ці?  Вони  -  усі  тут  особливі!
Працюють  бо  вони  всі  на  культурній  ниві.
А  нива  не  проста  ця  є  -  не  зна  вона  пір  року.
Жнивують  тут  щодня,  таланти  тут  нівроку!

Вони  у  полі,  хліб  де  жнуть,  в  цеху  біля  верстата.
У  спеку,  в  холод  й  там  -  де  кулі  з  автомата...
Дають  натхнення  жити  нам,  творити  і  любити.
Підносять  дух,  й  веліють  подвиги  робити!

Завжди  вони  дарують  нам  красу  та  насолоду.
Несуть  у  люд  духовне  надбання  народу:
Чи  танок  запальний,  чи  пісню  лагідну,  ліричну.
Їм  завдяки  -  культурі  нашій  жити  вічно!

Ми  щиро  дякуємо  вам  у  професійне    свято!
Вам  щастя  хочем  побажать,  й  звитяг  багато!
Лунає  пісня  хай  завжди,  в  серцях  у  ваших  й  душах!
Уклін  від  вдячних  глядачів…  Вас  любим  дуже!

Анатолій  Розумний
09.11.2017

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812420
дата надходження 03.11.2018
дата закладки 03.11.2018


Інна Рубан-Оленіч

Туман, туман…

Теплі  і  вогкі  любощі  туману,
Цілують,  пестять,  вкутують  в  росу,
Затягують  в  задумливу  оману,
Ховають  від  очей  таку  красу.

Туман,  туман,  нежданий  ти  володар,
Що  почуття  й  думки  заполонив,  
Став  правити  навкруг,  немов  господар,
Безмежжя  вкрив  лісів,  полів  і  нив.

Туман,  туман  підкрався  в  мою  душу,
Яка  благала  в  осені  тепла,
Здолала  б  відстань  і  розлуку  дужу
І  від  реальності  б  до  тебе  я  втекла.

Туман,  туман  –  моя  безмежна  мрія
Ти  найпалкіший  повелитель    снів,
Туман,  туман  спокуса  і  надія,
Що  ніжить  ласкою  мене  вже  кілька  днів.

30.10.2018  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812259
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 02.11.2018


М.С.

Наша ніч. (Переклад з Валентина Рубан)

Розбудив  Ти  мене  на  світанку,
Цілував  мої  губи  і  груди.
Ти  один  такий  в  цілому  світі,
Шепотів  ти  мені:  "Не  забуду..."

І  пестив  мене  ніжно  Твій  погляд,
Поцілунками  всю  покривав.
Нас  п'янив  аромат  саду  поряд,
Ти  на  протязі  ночі  зі  мною  не  спав.

Ти  так  ніжно  торкався  губами,
Ти  так  палко  мене  цілував.
Тільки  нічка  була  поміж  нами,
Та,  яку  ти  так  довго  чекав.

Ми  з  Тобою  удвох  на  планеті,
Ти  і  я,  а  ще  ніч  незабутня.
Щасливіші  за  всіх  в  цілім  світі,
А  дочка  -  то  є  наше  майбутнє...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798879

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811961
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018


М.С.

Я знаю Ти прийдеш. (Переклад з Валентина Рубан)

Чекаю  я  і  знаю,  Ти  прийдеш,
Забути  Ти  мене  не  зміг.
В  моїх  Ти  снах,  в  моїй  душі,
Мій  любий  Ангел,  Бог  Ти  мій.

Навік  зачарував  мене,
І  переслідуєш,  як  тінь.
Без  Тебе  важко  так  мені,
Страждаю  я  і  ніч,  і  день...

Чекаю  я,  а  Ти  прийшов,
Застукотіли  в  такт  серця.
Я  вірю,  щиро,  що  в  Коханні,
Не  передбачено  кінця

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792547

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810846
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Амадей

Цілунком осінь плетиво плете

Цілунком  осінь  плетиво  плете,
І  знову  землю  золотом  вкриває,
Я  вірю  люба  день  отой  прийде,
Зустрінемось,  бо  я  тебе  кохаю.

До  тебе,  моя  трепетна  любов,
Сьогодні  ллються  з  серця  мого  вірші,
Сьогодні  від  кохання  п"яний  знов,
І  з  кожним  днем  п"янію  більше  й  більше.

А  винувата  може  осінь  ця,
А  може  усмішка  твоя,  така  чарівна,
Ця  осінь  нам  запалює  серця,
Ти  сонця  промінь,  ти  моя  царівна.

Твоі  вірші  я  п"ю  немов  нектар,
І  солов"ями  серденько  співає,
І  в  серці  полум"я  палає  ніби  жар,
І  все  єство  кричить  :"Люблю!  Кохаю!"

З  тобою  я  у  весни  повернувсь,
І  розцвітають  в  серці  квіти  ранні,
До  тебе  я  кохана  пригорнусь,
І  пролуна  моє  палке  зізнання.

І  стелить  осінь  килим  золотий,
Для  нас  з  тобою  долі  рушниками,
І  знову  я  щасливий,  молодий,
Від  поцілунку  спраглими  вустами.

Буяє  осінь,  золотом  горить,
Робить  щасливим  ніжне  твоє  личко,
Неначе  в  юності  кохання  нас  п"янить,
Ти  й  пострункішала,  моя  смерічко.

Цю  осінь  нам  з  тобою  не  забуть,
Серденько  б"ється,  в  грудях  йому  тісно,
Троянди  ніжності  у  грудях  в  нас  цвітуть,
І  ллється  з  серця  лебедина  пісня.

Нехай  ця  пісня  лине  до  зірок,
І  з  космосу  закоханим  лунає,
До  щастя  нам  зробить  лишилось  крок,
І  в  парі  ми  ввійдем  в  ворота  Раю.

Де  круглий  рік  співають  солов"і,
Де  музика  звучить  і  ллються  вірші,
Ми  поєднаєм  доленьки  своі,
В  житті  щоб  нам  не  розлучатись  більше.

Цілунком  осінь  плетиво  плете,
І  знову  землю  золотом  вкриває,
Я  вірю,  люба,  день  отой  прийде,
Зустрінемось,  бо  я  тебе  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810783
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Амадей

ОСІНЬ ЧАРІВНИЦЯ

В  садах  чарує  осінь-чарівниця,
В  садах  чарує  осінь  золота,
І  хочеться  кохання  нам  напиться,
І  повернутись  в  молоді  літа.

Й  запалює  кохання  поміж  нами,
Те  почуття,  яке  не  погасить,
А  сум  і  смуток  і  думки  погані
У  вирій  з  журавлями  відлетить.

Нам  стелить  осінь  килими  під  ноги,
І  золото  під  ноги  нам  кладе,
Зникають  з  серця  болі  і  тривоги,
І  квітне  в  серці  почуття  святе.

І  світять  щастям  очі  волошкові,
І  почуття  запалюють  вогнем,
І  ніжність  чується  у  кожнім  твоім  слові,
Нам  Світлим  Раєм  став  земний  Едем.

І  хоч  покрились  сріблом  наші  скроні,
І  в  юність  нам  немає  вороття,
Тримаю  я  в  руці  твою  долоню
І  насолоджуюсь  життям.

О  осінь-осінь,  що  ти  наробила..?
Весну  у  серці  запалила  ти,
Начарувала  ти,  наворожила,
І  в  юність  проложила  нам  мости.

І  весни  із  п"янкими  солов"ями,
Для  тих,  хто  почуття  палкі  зберіг,
Тобі,  як  чарівниці  справжній,
Я  почуття  своі  кладу  до  ніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809065
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 07.10.2018


Амадей

Я бачив як зорі цілуються… (авторська пісня)

Я  бачив  як  зорі  цілуються,
Ми  разом  дивились  на  них,
До  зіроньки  зіронька  тулиться,
Неначе  ми,  в  мріях  моіх.

І  ллється  кохання  те  піснею,
Й  співають  в  душі  солов"і,
Ті  зорі  мені  посилають
Солодкі  цілунки  твоі.

І  серденько  проситься  в  небо,
В  нічну  цю  закохану  мить,
Нічого  в  житті  більш  не  треба,
Лиш  зоряно  й  ніжно  любить.

І  падають  зорі  в  долоні,
І  щастя  від  тебе  несуть,
Цілунки  небесні  ті  зоряні
Ніколи  мені  не  забуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808801
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Інна Рубан-Оленіч

Тобі боляче?

Тобі  боляче?  Ні?    А  мені?  –  Я  не  знаю…
Чи  все  рівно  тобі?  Навіть,  не  уявляю.
Чи  приходжу  у  сни?  Чому  ж  ти  мені  снишся?
І  у  серці  моїм  ти,  чомусь,  залишився.
Я  все  хочу  забуть…  А  тобі  це  вдалося?
В  книзі  долі  –  не  все,  що  хотілось  збулося,
А  ти  віриш  в  любов?  Чи  ти  вмієш  любити?
А  чи    хоч  знаєш    ти,  як  із  коханням  тим  жити?
Як  катуєш  його  –  а  воно  не  вмирає,
І  надіється:  може,  ще  колись  покохає.
Ти  навіщо  писав,  говорив,  приїжджав,
Своїм  зайчиком,  завжди  мене  називав.
Щоб  понівечить  вмить  мою  долю  й  життя?
Щоб  убить  мою  душу?  Топтать  почуття?
Я  повинна  ненавидіть,  плюнуть  на  все.
І  пустити  життя  -  куди  вітер  несе.
Ні,  я  буду  любить,  хоч  страждатиму  знов
І  дізнаюсь:  чи  ж  є  та  взаємна  любов?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808538
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Інна Рубан-Оленіч

Життя нам дане - щоб кохати

Ти  далеко  в  дорозі  без  сну  і  тепла,
З  головою  поринув  в  роботу,
Ти  скажи  мені,  любий,  чи  хотів  ти  колись,
Відчуть  щиру  любов  і  турботу?
Щоб  сплелося  в  одне:  душі,  мрії,  тіла,
І  від  щастя  за  це,  вмить  здригнулась  земля,
Щоб  в  обіймах  тримати,  свою  власну  любов,
Яка    навіть  в  думках,  гріє  душу  і  кров.
Щоб  від  дотику,  вмить  відбулись  чудеса,
Зрозуміть,  що  це  диво,  це  дар  і  краса,
Хочеш  мати  усе  –  перестань  зволікати,
Бо  життя,  нам  дане  лиш  на  те  –  щоб  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807617
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018


Інна Рубан-Оленіч

Так хочеться тебе відчуть

Так  хочеться  тебе  відчуть
І  тілом  і  душею,
Щоб  міг  мене  скоріш  назвать,
Своєю,  лиш  своєю…
Щоб  усю  ніжність  дарувать
Із  вечора  до  рання,
І  поцілунком  зустрічать
Непрохане  світанння,
Я  хочу  знати,  що  ти  –  мій,
Продовжувать  любити
У  щастя    вірити  й  добро,
І  лиш  для  тебе  жити….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807414
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


Амадей

Перевесло любові

Любов  нас  в"яже  перевеслом,
І  повертає  в  юність  знов,
Кохання  квіткою  воскресло,
І  полум"ям  пала  любов.
Твоі  п"янкі  жагучі  вірші,
Неначе  сонця  промінці,
Не  хочу  я  чекати  більше
Вже  хочу  щоб  рука  в  руці,
Вже  хочеться  мені  сьогодні
Із  губ  спивать  п"янкі  меди,
В  осінні  ночі  прохолодні
Щоб  зігрівать  тебе  завжди.
Щоб  ти  була  щаслива  знову,
Раділа  щоб  життю  ти  знов,
Щоб  серце  повнилось  любов"ю,
Пізнала  щоб  мою  любов.
Щоб  ти,  моя  чарівна  квітко,
Співом  прилинула  з  дібров,
Щоб  нам  кричали  друзі  "Гірко!"
Благословили  на  любов.
Щоб  відступили  заметілі,
Щоб  відступили  холоди,
Душа  і  тіло  молоділи,
І  так  в  житті  було  завжди.
Любов  нас  в"яже  перевеслом,
Кохання  голову  п"янить,
Нехай  в  душі  буяють  весни
Я  буду  Господа    молить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807340
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Інна Рубан-Оленіч

Желание

Хочу  тепло  горячих  рук
И  нежный  блеск  твоего  взгляда
Твоею    быть,  тебя  любить,
Другого  счастья  -  мне  не  надо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807310
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Катерина Собова

Синочок

Лежить    Петя    на    дивані
(Таки    добре    натомився),
З    дискотеки    прийшов    рано,
Цілу    ніч    там    веселився.

Телефон    не    дав    заснути.
Батьки    з    дачі.    Петро    злиться:
-Що    за    люди,  уже    зранку
Їм    не    спиться    й    не    сидиться!

В    телефоні    вже    співає
Солоденький    голос    мами:
Петрику,    синочку,    як    ти?
Чи    не    скучив    вже    за    нами?

Кидай    все    і    їдь    на    дачу,
Любий    мій,    мене    ти    чуєш?
Місяць,    як    тебе    не    бачу…
Там,    напевно,    голодуєш?

-Я    бажання    твої    знаю,-
Підключився    потім    тато,-
Тут    на    тебе    вже    чекають
Шашлик,    пиво    і    дівчата!

-Я    на    це    не    поведуся,
І    мене    ви    не    займайте:
Буряки    свої    й    картоплю
Там    самі    собі    копайте.

Хлопчик    я    уже    дорослий  –
Повних    двадцять    років    маю,
За    дівчат,    шашлик    і    пиво
Я    вже      якось    сам      подбаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807224
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Ольга Калина

Рушники

Рушники,  рушники,  рушники..
Ті,  що  ненька  мені  вишивала
І  вкладала  всю  душу  в  нитки,
Та  й  на  долю  мені  дарувала.

Щоб  мене  по  життю  берегли,
Щоб  завжди  від  біди  захищали,  
А  недобрі  холодні  вітри
Щоб  родину  мою  оминали.

Як  прощатись  настала  пора,  
Я  з  собою  взяла  їх  в  дорогу,
Оберегом  щоб  стали  добра  
Й  відганяли  біду  і  тривогу.

Простелилося  ними  життя,
В  них  і  радість,  й  надія,  й  розлуки.  
Я  б  до  матінки  йшла  навмання,  
Як  насняться  натруджені  руки.

Вже  й  мої  пролітають  роки,
Сивина  заплітається  в  коси,
Та  зі  мною  її  рушники  -
Дорогі  обереги  ще  й  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806816
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Катерина Собова

Миколинi проблеми

Парубок    Микола    здуру
Наплів    Варці,    що    кохає
І    готовий    одружитись  –
Наміри    серйозні    має.

Через    день    уже    забувся,
Що    казав    там    після    чарки,
Робив    вигляд,    що    не    знає
Дівчини    такої    Варки.

Вирішив    сидіти    вдома,
Щоб    не    стрітись    на    дорозі,
Раптом    двері    відчинились    -
Стоїть    Варка    на    порозі.

-  Перше,  ніж  пообіцяти    -
Треба    думать    головою,
І    якщо    ти    вчора    клявся,
Що    одружишся    зі    мною,    

То    сьогодні    уже    пізно
У    цій    справі    відступати,
Я    не    з    тих,    кому    ти    в    душу
Можеш    легко    наплювати!

Я    на    третій    вже    розмові
Розкусила    твою    вдачу:
Є    відсталість    розумова    -
Тут    уже    й    сліпий    побачить.

Те,    що    пикою    не    вдався    -
Воду    нам    з    лиця    не    пити.
Заїкання?    Слава    Богу!
Будеш    менше    говорити.

І    не    треба    мені    тикать
Довідку    із    психлікарні.
Що    дітей    не    можеш    мати    -
Докази    твої    тут    марні.

-Може,    досить?    -  Коля    каже,-
Скільки    можна    вже    довбати?
Те    освідчення    фальшиве,
Все,    що    можу    я    додати.

Варка    каже:    -Я    не    буду
Тебе    більше    діставати:
Будеш    лишнє    говорити,
То    я    можу    й    відспівати.

Мені    зовсім    не    потрібна
Твоя    опера    ця    мильна,
Якщо    дівка    хоче    заміж    -
Медицина    тут    безсильна!

Щоб    від    Варки    відчепитись,
Не    вникати    у    турботи,
Вже    на    другий    день    Микола
Втік    у    Польщу    на    роботу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806664
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 15.09.2018


Інна Рубан-Оленіч

Так хочется

Так  хочется    мне  в  жизни  перемен,
Любви  большой  и  чистой,  как  слеза,
Чтобы  встречать  рассвет  и  засыпать,
Когда  сияют  рядом  нежные  глаза.

2007  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806302
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


Катерина Собова

Мама - воїн

П'ятирічний  Віля  з  татом
Мовчки  фільм  дивилися:
Там  індійці  щось  кричали,
Чогось  метушилися.

-  Тату,  що  воно  за  люди?
Всі  у  пір'я  вбралися,
І  фломастерами  дивно
Так  розмалювалися?

-  Це  індійське  плем'я  дике,
Бачиш,  як  гуртуються,
Розфарбовують  всі  пики  -
До  війни  готуються.

Вороги,  як  їх  побачать  -
З  переляку  впадуть  всі,
І  забудуть,  що  тримали
Лук  і  стріли  у  руці.

-  Наша  мама,-  каже  Віля,-
Воювать  збирається,
Скільки  туші  на  тих  віях,
Очі  -  аж  злипаються.

Біля  пупа,  в  бровах  кільця,
Й  в  носі  теліпаються,
Крем,  помада  на  обличчі,
Пудра  обсипається.

І  наколка  в  неї  класна,
Вибриті  виски  смішні...
Ті  індійці  -  всі  нещасні,
Не  такі  вони  й  страшні.

Наша  мама  переможе
Будь-якого  вояка,
Як  нам,  тату,  пощастило,
Що  вона  страшна  така.

У  те  плем'я  піде  в  шортах,
Їм  покаже  кулака,
Вони  крикнуть:  -  Бачим  чорта!
Дадуть  зразу  драпака!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806123
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 11.09.2018


НАДЕЖДА М.

Вітер…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mYlKm_DqxEY[/youtube]


Уважно  прислухаюся  у  тишу,
Подих  затаїла  лиш  на  мить.
Вітерець  гілки  дерев    колише...
(Ніч  надворі,  все  навколо  спить).

Та  для  них  це  -  справжня  колискова,
Заспокоїть  їх  вона  й  без  слів.
Суть  не  в  тому,  що  нема  ні  слова,
Їм  так  до  душі,  що  пожалів.

Кажуть,  що  у  вітру  нема  серця,
Що  відсутня  в  нього  і  душа.
Та  не  вірте!  Так  лише  здається,
Чом  тоді  дерева  він  втіша?

Чи  не  він  зірвав  зі  злості  листя,
І  дерева  голими  стоять?
На  калині  залишив    намисто,
Що  на  сонці  вогником  горять.

Бачить  він  красу  і  розуміє,
Знать:  не  безсердешний  зовсім  він.
Плакать  і  жаліти  так  уміє.
Небагато  має  все  ж  провин.

Вміє  шепотіть  мені  на  вухо,
Часто  мої  коси  розпліта.
Іноді  почую:  ти  не  падай  духом,
Як  вірветься  в  серце  метушня....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805959
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Ніна Продан

Я БЕДУ ОТВЕДУ



Знойный  день  превращается  в  сказочный  вечер,  
Тихий  шорох  листвы,  как  признанья  слова,
Ты  сегодня  назначил  мне  важную  встречу,
У  тебя  под  ногами  примята  трава…

Ты  давно  уже  ждешь  и  в  глазах  твоих  стужа,
Это  первый  звонок,  что  пошло  всё  не  так,
Посмотри  мне  в  глаза  и  увидишь  как  нужен,
Наши  встречи  с  тобой  для  меня  не  пустяк.

Милый  мой,  подойди,  обними  как  и  прежде
И  словами  любви  одари,  успокой,
Ты  не  дай  умереть  в  моём  сердце  надежде,
Что    судьбой  суждено  нам  остаться  с  тобой.

Ты  в  ответ  улыбнулся  и  вымолвил  нежно:
«Солнца  лучик,  ведь  только  тебя  я  люблю,
Не  тревожься,  не  будет  в  душе  твоей  снежно,
Я  любую  беду  от  тебя  отведу.»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804811
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018


Ulcus

покликані любити

Нам  кожен  день  дарований  з  любові  -  
Світанок,  вечір,  ніч,  найменша  мить
Це  ми  плетемо  їй  вінки  тернові,
Забувши,  що  покликані  любить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804462
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 26.08.2018


Інна Рубан-Оленіч

Ковток натхнення

Сайт.  Пароль.    І  перші  вірші.
Профіль.  Фото.  Чат  вгорі.
Відгуки  і  кращі,  й  гірші.
Обране.  Коментарі.
Свіжі  вірші  є  щоднини
Актуальні    і  класичні
Про  народ  і  про  природу
І  душевні  й  еротичні.
Білий  список.  Нові  люди
В  чорний  список  йдуть  пихаті.
В  соц.  мережу  переходи
Перший  діалог  в  приваті.
 В  спілкуванні  нові  грані
Розуміння  і  турбота
В  поетичнім  океані
Слово  –  милозвучна  нота.
Щось  невидиме  єднає…
Вже  готові  на  край  світу
Один  з  одного  черпати
Цю  коштовну  аква  віту.
Позичать  в  Пегаса  крила
У  муз  арфи  відбирати
Часу  обігнать  мірила  
І  кохати,  і  кохати…
От  така  в  поетів  доля:
Фантазуєш  -  потім  віриш
Але  скільки  тут  земного?
Ти  віршем    життя  не  зміриш.
Бо  реальність  –  не  на  сайті
Бо  реальність  –  сьогодення
І  поети  усі  «люблять»
Виключно  –  ради  натхнення.
P.S.  Ну  скажіть,  себе  впізнали?
           Мова  ця  про  Вас  ведеться…
           Бо  на  нашім  ріднім    сайті
           Мабуть,  всім  ось  так  живеться…

24.08.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804325
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Інна Рубан-Оленіч

З Днем народження, рідна Вкраїно моя!

З  Днем  народження,    панно,  у  розквіті  літ
Заплітаєш  у  косу  калиновий  цвіт.
Одягаєшся  в  плахту    барвистих  лугів,
Напікаєш  на  всіх  запашних  пирогів.
На  підборах  червоні  зручні  чобітки,
Вишиванку,  де  вмить  оживають  квітки,
З  пишних  мальв  і  барвінку  розкішний  вінок,
Гордо,  легко  і  мило    робиш  впевнений  крок.
Ти  ступаєш  в  буяння  замріяних  трав…
Незалежна,  рум’яна  …  посеред  заграв,
А  на  чорній  хустині  -  маки  жаром  цвітуть,
Бо  в  країні  війна,  мирні  люди  там  мруть.
Та  ти  знаєш,  що  скоро  часи  ці  пройдуть,
І  тебе  у  весільнім  танку  поведуть.
Буде  в  тебе  весілля  коровай  і  танок,
І  навколо  як  квітів  –  дрібних  діточок,
Патріотів  -  синів  і  красивих  дочок,
Одягнеш    в  вишиваний  розмай  сорочок…
Заспівають  тобі  і  великі  й  малі,
І  розквітнуть  сади  на  красуні-землі,
Будем  жити  в  достатку  -  країна  і  я….
З  Днем  народження  рідна  Вкраїно  моя!

23.08.2018  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804219
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я для тебе…

Я  для  тебе  стану  зорею  -
Шлях  в  майбутнє  підсвічувать  буду.
Я  для  тебе,  коханий  мій,  милий,
Все  на  світі  і  всіх  я  забуду.

Я  для  тебе  стану  водицею
Випий  душу  мою  із  коханням
Нахились  наді  мною-криницею,
Стань  для  мене,  ти  першим  й  останнім.

Я  для  тебе  піснею  стану
Задушевною,  тихою,  ніжною
І  любов’ю  твоєю  буду  я
Лиш  теперішньою,  не  колишньою.

Я  для  тебе  стану  весною,  
Яку  довго  будеш  чекати
Я  для  тебе  стану  тією,  -
Яку  вічно  будеш  кохати.

Я  для  тебе  буду  сльозою  -
Її  більше  не  дам  пролити.
Я  для  тебе  стану  тією,
Без  якої  не  зможеш  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804110
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 23.08.2018


Інна Рубан-Оленіч

В День Державного Прапора України

Ти  у  неба  позичив  блакиті,
А  яскравість  –  в  дозрілих  полів,
Ти  був  свідком  у  радісні  миті,
Й    проводжав  з  поля  бою  синів.

Твоя  вдача,  як  хвилі  Дніпрові,
Волелюбна,  могутня  ріка.
Подола  небезпечні  пороги
І  до  моря  примчить  від  струмка.

А  твій  настрій  –  це  золото  сонця,
Зігріває  вкраїнські  краї,
Заглядає    у  кожне  віконце
Там  де  родичі  й  друзі  мої.

У  вінку  кольори  поєднались:
Соняшки  і  волошки  сплелися  -
Україні  чоло  прикрашали
І  стрічки,  мов  промінням  лилися.

Прапори  -  обереги  народу,
Кольорово  цвітуть  і  багато...
Розвівайтесь,  у    злагоді  й  мирі,
В  урочисте  і  радісне  свято…

22.08.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804109
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 23.08.2018


Катерина Собова

Корпоратив

Кажуть,  в  нас  в  прокуратурі
Всі  закони  знають,
А  мене  ось  -  безневинну,
По  судах  тягають.

Розкажу  все  по-порядку,
Бо  це  справжнє  диво:
Погуляли  ми  добряче
На  корпоративі.

Скільки  випила  -  не  тямлю,
Але  добре  знаю,
На  столі  я  танцювала
(Це  ще  пам'ятаю).

Далі  що  було  -  не  знаю.
Прокинулась  -  тихо...
На  столі  я  спочиваю...
А  це  що  за  лихо?

І  чого  всі  перестали,
Раптом  їсти  й  пити?
Думала  -  всі  на  балконі,
Вийшли  покурити.

Щоб  закликати  до  столу,
Стала  я  співати,
І  продовжила  свій  танець
Гола  танцювати.

Так  хіп-хопом  захопилась  -
Тут  признатись  мушу,
Що  патологоанатом
Віддав  Богу  душу.

Мені,  дівчині  порядній,
Звідки  було  знати,
Що  у  морзі  на  столику
Ніззя  танцювати?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803989
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 22.08.2018


Любов Таборовець

Життя прожить - не поле перейти…

«Життя  прожить  –  не  поле  перейти…
Колись  повчала  мене  мама.
Зумій  же  щастя  ти  своє  знайти,
Бо  іноді  воно  -  суцільна  драма.
Зумій  же,  доню,  все  знести  в  житті:
Високі  злети  і  низькі  падіння.
Будь  завжди  вірна  ти  своїй  меті
Йдучи  до  неї,  обминай  каміння.
А  як  упасти  все  ж  прийшлось  тобі  -
То  із  колін  зумій  піднятись  в  силі.
Не  опусти  лиш  голову  в  журбі.
Назустріч  вітру  рухайся  сміливо.  
Як  зло  і  гнів  окутають  тебе,
Зумій    їх  назавжди  в  душі  зректися.
Хай  справедливість  по  стежках  веде,
Добром  і  правдою  ти  захистися.
Не  бійся  сліз,  дитино,  у  житті.
Вони  змивають  сум,  хоч  і  поволі.  
Загоять  рани  вбитих  почуттів,
Ще  буде  в  житті  радості  доволі.
Як  зрадить  друг  тебе  колись,
Не  поспішай  йому  взамін  віддячить.
Будь  мудра,  доню,  щиро  посміхнись.
Це  той,  хто  не  достойний  тебе  значить.
Будь  сильна  з  ворогами  в  боротьбі
І  знай,  що  найдорожче  в  житті  -воля!
Та  будь  терпляча…  Витримки  тобі!
Нести  усе,  що  випало  на  долю..."

З  тих  пір  пройшло  чимало  довгих  літ…
Стерня  життя    мої  колола  ноги.
Поради  мамині  несу  у  світ,
Щоб  не  були  тяжкі  мої  дороги.
Ідуть  роки….  Минають  швидко  дні…
Вже  посивіли  трохи  мої  скроні.
І  вистачає  мудрості  мені
Навчати  жити  рідну  свою  доню.
Коли,  схилившись  до  мого  плеча,
Попросить  втіхи  й  мудрої  поради…
Я  посміхнуся  щиро  і  скажу:
"Ти  –  моя  радість,  і  моя  відрада.
Готова  будь  до  всього  у  житті.
Будь  сильна,  добра  ,ніжна  і  щаслива…
Життя  прожить  -  не  поле  перейти…
Хоч  доля  щедра,  та  завжди  примхлива…"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803404
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 18.08.2018


М.С.

Вже вечір червневий надходить.

Від  ранку  сьогодні  "варило",
А  зараз  січе  дрібний  дощик.
В  житті,  щоби  завжди  щастило,
Грошей,  щоби  був  повний  горщик.

Була  б,  як  росою  умита,
Весела,  Здорова  й  рум'яна.
Щоб  ласкою  була  зігріта,
Й  від  Щастя  була  трохи  п'яна.

Вже  вечір  червневий  надходить,
Дощ  змиє  усі  негаразди.
До  ближніх  бажаю  Любові,
Кохана  ж  лишайся  назавжи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794882
дата надходження 08.06.2018
дата закладки 17.08.2018


М.С.

Взяв Тебе б у свої я обійми.

Взяв  Тебе  б  у  свої  я  обійми,
Приголубив  би  ніжно  так  ніжно.
Поцілунок  в  уста  -  подарунок,
Нас  обох,  неодмінно  б  потішив.

Легко  б  губи  по  тілу  гуляли,
Всі  принади  доступними  б  стали.
Ну  а  Ти  під  моїми  руками,
Анакондою  вся  вигиналась.

З  мене  хочеш  зробити  Платона?
Щоб  лише  звіддаля  милувався.
А  я  хочу  усього,  усього,
Щоб  і  я  в  Твоїх  ласках  впивався.

Ніжні  пальчики,  доторки  легкі,
Мурашки  вже  побігли  під  шкіру.
А  якщо  мене  ніжно  погладиш,
Втрачу  все  я  -  і  волю  і  віру.

Я  з  Тобою  безмірно  щасливий,
Щоч  й  не  зомсім  мене  розумієш.
Дай  пролити  емоцій  зливу,
Може  й  Ти  в  моїх  ласках  зомлієш.

Схочеш  ніжно  торкнутися  тіла,
Бо  душею  давно  ми  вже  разом.
Сміливіше,  чи  знов  не  посмієш,
Заповітну  промовити  фразу.

Страшно  все  лиш  буває  уперше,
Та  Ти  спробуй  себе  подолати.
Ніби  скарб  найдорожчий  для  себе,
На  руках  занесу  я  до  хати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803104
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Наташа Марос

ВОРОВАННОЕ…

А  ты  приходишь  раз  в  полгода,  раз  в  полгода,
Пиджак  -  с  плеча  и  вдруг  меняется  погода...

На  небе  солнышко  опять,  где  были  тучи,
Хоть  раз  в  полгода  -  вариант  не  самый  лучший...

И    точно  так  же  -  раз  в  полгода  в  старом  сквере,
Твоя  жена  опять  в  пропажу  не  поверит...

И  будет  знать,  но  будет  думать  всё  иначе  -
Ты  умудрился  нас  обеих  озадачить...

Ну  почему  так  хороши  минуты  встречи,
Что  не  один-другой  перечеркнули  вечер...

А  ночью  мне  и  ей  ворованное  снится,
Но  ты  спокоен...  ты  летаешь  вольной  птицей...

                         -                        -                        -

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803058
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Ніна-Марія

Мамин рушник

З  полиці  мамин  я  рушник  дістану,
До  болю  рідний,  дорогий  мені.
Мов  знову  долю  нелегку  прогляну,  
Яку  лишила  ти  на  полотні.

Узорами-орлята  з  голубами,
Півонії,  мов  зірвані  в  саду.
Красу  творила,  мамо,  ти  руками,
Які  робили  все  так  до  ладу.

Хотіла  б  я  до  тебе  притулитись
Та  серце  лиш  стискає  гірко  щем…
Води  з  криниці  рідної  напитись,
З  нахиленим  над  нею  журавлем.

Між  нами  відстань  зміряна  роками.
Ти  так  далеко-там  на  небесах.
Але  любов,  що  виткана  нитками,
Довіку  буде  жити  поміж  нас.
 
Шануйте  матерів  своїх  ви,  діти,
Вони  -  є  найдорожчими  в  житті.
Лелійте  їх,  як  ранні  ніжні  квіти,
Слова  для  вас  хай  будуть  ці  святі!

Оновлено  05.08.2018р.

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQaYpo8vNpmr2taPQIVKxAAqIN43zON3uIf0_jiO9r_TfzSwcoL[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801957
дата надходження 05.08.2018
дата закладки 05.08.2018


М.С.

І день, і вечір я тебе чекала. (переклад з: Валентина Рубан)

І  день,  і  вечір  я  тебе  чекала,
І  знов  без  тебе  доведеться  мліти.
Подушку  заливати  знов  сльозами,
Й  до  тебе  через  ніч,  в  думках,  іти.

І  бігти,  щоб  побачить  ще  хоч  раз,
Себе  до  твого  серця  притулити.
Чому  ж  без  тебе  я  одним-одна?
Чому  тебе  не  можу  зрозуміти?

Чому  ж  ми  зустрічаємось  так  рідко?
Хіба  ж  оце  життям  назвеш?
Побачиш,  закохаєшся,  чекаєш  млісно...
А  ти  поглянеш  так  недбало,  і...  підеш.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790361

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792043
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 04.08.2018


М.С.

Ти повертайся. (переклад з Валентина Рубан)

Ти  як  колись  в  думки  мої  вертайся,
Прийди,  як  ніби  й  не  бувало.
Та  охолонути  не  дай  надії  і  коханню,
А  може  все  почнем  спочатку.

Ми  не  зуміли  зберегти  світанки,
Весну  квітучу  не  зуміли  зберегти.
І  відповідь  не  дали  ми  на  всі  питання,
Надії  обірвалась  ниточка  тоненька.

Прийди  до  мене,  як  колись  приходив,
Спитай  мене  і  "так"  я  відповім.
Давним-давно  згоріло  наше  літо,
Кохання  залишилось,..  роки  пролетіли.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789993

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794764
дата надходження 07.06.2018
дата закладки 04.08.2018


М.С.

Всміхнеться сонечко ласкаво.

Всміхнеться  сонечко  ласкаво,
Від  Тебе  передасть  привіт.
Дзвінка  я  кожний  день  чекаю,
Твій  голосочок  чути  звик.

Як  тільки  телефон  в  кишені,
Твою  мелодію  заграє.
Два  слова  я  почути  хочу,
Такі  бажані:"Я  Кохаю".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801664
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 03.08.2018


М.С.

Я дивлюсь у Твої карі очі.

Я  дивлюсь  у  Твої  карі  очі,
Бачу  в  них  тільки  смуток  і  біль,
Ти  чомусь  зрозуміти  не  хочеш,
Що  не  всі  є  такі,  як  той...

Пам'ятаєш  були  в  житті  миті,
Ти  мов  квітка  цвіла  навесні,
Як  сади  відцвіли  -  була  нічка,
Впала  Ти  у  обійми  мої.

А  тоді  кожну  ніч,  ціле  літо,
Ясний  Місяць  в  саду  нас  вітав,
Ми  були  молоді  -  ми  любили,
А  що  далі  ніхто  не  питав.

Швидко  літо  щасливе  проходить,
Стих  давно  соловейка  вже  спів,
Розійшлися  дві  наші  дороги,
Хоч  розлуки  ніхто  й  не  хотів.

Пролетіли  вже  вихором  роки,
Були  весни  і  падав  знов  сніг,
Признавались  Тобі  у  любові,
Та  утримать  ніхто  вже  не  зміг.

А  недавно  ми  знову  зустрілись,
Пригадали  пісні  солов'я,
Провели  разом  нічку  Любові,
Та  на  жаль  вже  не  будеш  моя.

Поки  житиму  буду  жаліти,
Та  така  уже  доля  моя,
Стали  наші  дорослі  вже  діти,
І  у  кожного  своя  сім'я.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766185
дата надходження 15.12.2017
дата закладки 02.08.2018


Інна Рубан-Оленіч

У каждого своя жизнь (проза)

           Она  сидела  на  автобусной  остановке  и  равнодушно  смотрела  вдаль.  Она  ждала  свой  автобус  без  особого  энтузиазма.  Безразличные  глаза  пробегали  по  прохожих,  не  останавливаясь  ни  на  миг.  Только  больно  кололо  в  груди,  когда  сверкали  глаза  влюбленных  прохожих  пар  или  слышался  смех  маленьких  детей,  которых  мамы  провозили  в  колясках.  «У  каждого  своя  жизнь»  -  подумала  она  оправдываясь,  и  от  этого  становилось  легче.  
         Жаркие  солнечные  лучи  светили  точно  в  глаза  и  потому  слезы  которые  давно  скопились  в  озерах  бездонных  глаз,  медленно  стекали  несмелыми  ручейками  по  щекам,  будто  всему  виной  то  самое  солнце.  Она  бездумно  повторяла  одну  и  ту  же  манипуляцию:  открывала  молнию  бокового  карманчика  сумочки,  ловко  брала  телефон,  включала  и  пристально  смотрела,  как  будто  ждала  именно  сейчас  звонка.  Потом  смотрела  на  часы,  отключала  телефон,  вложила  обратно,  для  того,  чтобы  через  минуту  сделать  то  же  самое.  Казалось,  будто  проходила  вечность  и  случайно  она  могла  не  услышать  звук  телефонного  звонка.
           Она  сидела  на  автобусной  остановке,  но  ее  сознание  было  в  будущем.  Так  всегда.  Она  не  умеет  жить  настоящим.  Когда-то,  давно  жила  прошлым,  воспоминаниями  и  картинками  того  что  было,  а  сейчас  живет  мечтами  о  будущем.  Верит,  хранит  надежду,  и  ждет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801390
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 31.07.2018


Леся Утриско

Скажи мені.

В  тобі  проллюсь  весняною  грозою,  
В  тобі  згорю  закоханим  бузком,
В  тобі  народжусь  знов  сама  собою,
Тим  первоцвітом,  стиглим  за  вікном.  

Тим  сонним  днем  і  буйним  вітром  ночі,
Тим  буревієм,  спраглим  у  пустелі,  
Тим  подихом  у  світлі,  милі  очі,
І  стиглим  збіжжям,  сонцем  у  оселі.  

І  спогадом  -  оливковим  нектаром,
І  насолодою  загублених  медів,  
І  цвітом  лип,  освітленим  бульваром  -  
Скажи  лишень,  що  цього  ти  хотів...

Скажи  слова,  котрі  ніхто  не  скаже,  
Скажи  мені...  і  тільки  лиш  мені,
Скажи  -  прошу,  нехай  туман  не  ляже,
В  закохані  й  щасливі  наші  дні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801285
дата надходження 30.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Шостацька Людмила

МАЕСТРО


                                                                       /Пам’яті  Миколи  Мозгового/
Затихло  серце  серед  ночі…
Ніч  голосила  на  все  місто.
Так  обірвалось  на  півноті
Життя,  назбиране  намисто.
Рояль,  упавши  на  коліна,
Закрив  всі  клавіші  руками.
Ридав…  Від  болю  й  голосіння
Не  зміг  змиритися  з  думками…
Йому  так  жаль  було  Маестро.
І  як  самому  далі  жити?
–  О,  Пісне,  втіш  від  суму,  сестро!
Не  зможу  знову  полюбити…
А  як  кровиночка  сумує,
Його  лілеї  й  матіола…
Минув  і  день,  і  ніч  не  всує.
Концертний  зал.  І  знову  –  соло…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801291
дата надходження 30.07.2018
дата закладки 30.07.2018


М.С.

Я так хочу по тілу пройтись.

Я  так  хочу  по  тілу  пройтись,
Доторкатися  легко  губами,
До  принад  Твоїх  і  не  дивись,
Від  емоцій  я  став  трохи  п'яний.

Я  давно  таку  не  зустрічав,
Щоб    мене  більше  долі  хотіла.
Ти  до    мене  прошу  притулись,
Візьми  в  руки  моє  грішне  тіло.

І  відчуй,  як  пульсує  воно,
Так  бажає  в  Тобі  побувати.
Де  у  світі  такого  знайдеш?
Щоб  зумів  Тебе  палко  кохати.

Мені  скажеш,  що  я  не  така,
І  не  хочу  я  взятись  до  діла.
Я  у  найпотаємніших  снах,
Цілу  вічність  до  Тебе  летіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801183
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 29.07.2018


Катерина Собова

Хто найрозумніший

Викладач    на    біофаці:
-Чи    є    розум    у      тварини?
Хто    із    них    по    інтелекту
Стоїть    ближче    до    людини?

Студент    Ігор    всім    доводив,
Що    дельфін    багато    знає,
І    по    розвитку    своєму
Вищу    сходинку    займає.

-А    собака    більше    знає,-
Заперечила    тут    Дарка
(З    нею    вдома    проживає
Дресирована    вівчарка).

У    собаки    -    не    інстинкти,
Він    по-людському    міркує,
Знищить    ворога,    де    треба,
І    хазяїна    врятує.

Володимир    став    у    позу
І    розмахував    руками:
-Порівняти    ясний    розум
Можна    тільки    з    пацюками!

Гризуни    ці    довго    можуть
Своїм    розумом    прожити,
Бо    людині    дуже    важко
У    капкан    їх    заманити.

Хтось    доводив,    що    примати
Результати    показали...
Встала    тут    студентка    Ната,
Свою    версію    сказала:

-В    кожного    своя    є    ніша
(Це    відомо    нам    зі    школи),
Та    з    усіх    найрозумніша
Буде    самка    богомола.

Вона    знає,    що    немає
Того    справжнього    кохання,
Нареченого    вбиває
Зразу    після    парування.

І    не    треба    її    думать
(А    тут    розум    не    підводить),
Чи    прийде,    чи    вже    покинув?
Чи    до    іншої    десь    ходить?

І    живе    собі    надійно
Богомолова    самиця:
Чоловік    не    прийде    п'яний,
І    її    спокійно    спиться.

І    не    треба    її    прати
Ті    шкарпетки,    чи    футболки...
Нам,    жінкам,    ще    вчитись    треба
У    комахи  -богомолки!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801149
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 29.07.2018


М.С.

Учора весь день парко було.

Учора  весь  день  парко  було,
Здавалось,  що  буде  гроза.
Стихія  все  ж  нас  обминула,
І  зоряна  нічка  прийшла.

А  Місяць  зійшов  знов  уповні,
І  Землю  усю  освітив.
Й  нараз  став  криваво-червоним,
Не  бачив  його  ще  таким.

Й  одразу  мені  захотілось,
Побачити  очі  Твої.
Цілунку  віддатись  на  милість,
Як  добре,  що  в  мене  Ти  є.


Щоб  хвиля  пробігла  по  тілу,
Від  дотику  легкого  рук.
Й  з  Твоїх  ніжних  уст  полетів  би
Такий  серцю  бажаний  звук.

"Кохаю  Тебе"  -  чути  хочу,
Сьогодні  і  завтра  -  завжди.
І  щоб  на  життєвій  дорозі,
Не  бачити  більше  грози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801076
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 28.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Любовью наградили небеса

Любовью  наградили  небеса
Она  пришла  внезапно  и  нежданно
Такие  есть  на  свете  чудеса
Когда  свела  судьба  нас  очень  странно…
Мы  жили  далеко,  сам  по  себе,
Своею  жизнью  со  своей  историей
И  доказали:  в  мире  есть  любовь!
Со  своей  практикой,  и  своей  теорией…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800894
дата надходження 27.07.2018
дата закладки 27.07.2018


М.С.

І в дощ, і у зливу, і в спеку.

І  в  дощ,  і  у  зливу,  і  в  спеку,
Як  жаль,  що  живеш  Ти  далеко.
Прийти  я  за  нічку  не  встигну,
Зробив  лиш  два  кроки  -  вже  й  видно.
Тебе  я  візьму  в  сильні  руки,
Не  зможеш  про  це  Ти  забути.
Зімлієш  цілунках  одразу,
Пробач,  я  Тебе  не  образив?
Бажаю  таку  я  "розмову",
Хотіла,  щоб  знову  і  знову.
Під  ласками  Ти,  щоб  звивалась.
В  обіймах  моїх,  щоб  зосталась.
По  тілу,  щоб  бігали  руки,
Не  можу  Тебе  я  забути.
Пестити  хотів  би  губами,
Від  пестощів  стала,  щоб  п'яна.
Звивалась  по  тілу  змією,
Й  навіки  лишилась  моєю.
Я  завжди  ласкатиму  сміло,
Жіноче  привабливе  тіло.
Ще  можу  потрапити  в  душу,
Бо  вірю  мене  не  відпустиш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800718
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 26.07.2018


М.С.

Мені сниться краса неземна.

Мені  сниться  краса  неземна
І  твоє  найзвабливіше  тіло.
Мене  з  розуму  зводить  вона,
Я  так  мрію,  щоб  Ти  полюбила.

Ти  мене  не  лякайся,  прости,
Може  щось  не  таке  з  уст  злетіло.
Довго  треба  до  щастя  іти,
Але  перший  крок  буде  несмілим.

Мені  страшно,  коли  Ти  мовчиш,
І  у  відповідь  слова  не  скажеш.
Я  не  зможу  ту  мить  пережить,
Коли  з  іншим  у  ліжко  Ти  ляжеш.

Ти  у  шоці,-  я  це  зрозумів,
Тобі  важко  сприйнять  такі  речі.
Я  б  з  Тобою  зустрітись  хотів,
А  Ти  думаєш  -  це  недоречно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800715
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 26.07.2018


Галина Кудринська

Прийди до мене із дощем

Прийди  до  мене    із  дощем,
Пройдись  краплинами  по  тілу
Із  теплим  літнім  хмар  плачем,
Щоб  я  від  спраги  не  зомліла.

Прийди  до  мене  у  зірках,
Щоб  я  в  їх  світлі  відшукала
Іскрини  поглядів.  Й  в  піснях
Про  тебе  світу  розказала.

Ти  будеш  завжди  на  шляху,
Мов  місяць  душу  проваджати
А  я  наважусь  і  пітьму,
З  любов'ю  в  серці,  тамувати.

Ти  будеш  поряд,  де  б  не  був
І  я  проситиму  у  ночі,
Щоб  ти  мене  також  відчув,
Й  зустрілись  в  зорях  наші  очі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800325
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Катерина Собова

Покаялась

Молодиця    гарна    Мілка,
(Всім    на    заздрість,    що    й    казати)
Вирішила    з    понеділка
Життя    нове    розпочати:

-Правду    люди    в    селі    кажуть,
Не    сховаєш    в    мішку    шила,
Не    з    одним    я    чоловіком
В    житті    цьому    согрішила.

Дякую    тобі    я,    Боже,
(Бо    від    тебе    не    сховатись),
Що    я    вчасно    схаменулась
І    за    розум    буду    братись.

Як    робила    моя    ненька  -
Піду      в    церкву    і    покаюсь,
Про    всі    свої    походеньки
Я    на    сповіді    признаюсь.

На    трьох    аркушах    великих
Усе    грішне    написала,
Щоб    нічого    не    забути  -
Разів    кілька    прочитала.

-Але    що    ж    тепер    виходить?
Як    його    надалі    жити?
Це    крім    свого    чоловіка
Більш    нікого    не    любити?

Бо    на    сповіді    -      це    легко
Усе    батюшці    признатись,
А    тоді    -    уже    не    можна
Більше    з    Ігорем    кохатись!

З    Мустафою    всі    стосунки
Доведеться    розірвати,
Ізю    й    Гарика    забути...
Що    я    з    цього    буду    мати?

В    житті    в    церкві    сповідатись
На    старості    встигне    кожна,
А    грішити    і    блудити    -
Тут    і    запізнитись    можна!

Старість    вже    не    за    горами,
Кому    буду    я    потрібна,
Як    я      зморшками    покриюсь
І    волосся    стане    срібне?

Швидко    аркуші    порвала:
-Бий    тебе    нечиста    сила!
Всі    гріхи,    що    назбирала,
Сама    собі    відпустила!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800348
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Не Тарас

Є у мене таїна

Зівяло  личко  і  краса  завяла,
Та  ти  для  мене  чарівна.
Мене  життя  таки  помяло,
Та  ще  любові  горить  свіча.

Свіча  мого  принишклого  кохання,
Спогади  входять  в  серця  дім.
Можливо  іскра  це  остання,
А  може  то  кохання  дим?

Є  у  житті  свої  закони.
Є  честь,обовязки,сімя,
Але  життя  було  б  неповним:
Без  таємниць  ,без  каяття.

Можливо  в  таїнстві  є  сила?
І  можна  мріяти,  любити  тихо.
Ось  він  любив  ,вона  любила,
Кохання  радість,а  чи  лихо?

В  човні  любові  я  лишився  сам.
І  не  зарадять  лихо  чи  стихія:
У  мене  свій  кохання  храм,
Той  храм,де  спить  моя  надія.

Можливо  я  тобі  зізнаюсь,
А  може  ні,все  піде  в  небуття,
Можливо  я  струни  торкаюсь,
Струни  найтоншої  мого  життя.

Нехай  все  буде  так  як  є.
Я  випив  чашу  радості  і  болю.
Я  не  жалкую-це  моє
Життя  в  любові  до  другої.́

                                                                                                                                                                                                                                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800266
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Амадей

КОХАННЯ

Лежимо  ми  в  травах,  а  надворі  літо,
Ми  з  тобою  в  парі,  чом  би  не  радіти,
Чом  би  не  співати,  як  душа  радіє,
Любу  цілувати  і  плекать  надію.

Може  й  нам  з  тобою  доленька  готує
Весну  синьооку,  я  ж  душею  чую,
Доторкнусь  до  тебе  і  від  щастя  млію,
Відірвати  погляд  я  уже  не  смію.

Вже  мені  не  сила,  вже  не  можу  люба,
Поцілунок  в  губки  і  на  серці  любо,
Розплітає  вітер  в  пестощах  волосся,
І  звучить  у  серці  пісня  стоголоса.

Радість  з  серця  ллється  і  душа  співає,
Поцілунки  ніжно  з  губ  п"янких  спиваю,
Затремтіло  ніжно  все  жіноче  тіло,
Ніби  мак  розквітло,  все  розчервонілось.

І  таке  щасливе  в  тебе    стало  личко,
Підемо  ж  кохана,  покупаємсь  в  річку
Дякувати  Богу  за  щасливе  личко,
Почуття  гарячі  в  цю  казкову  нічку.

Це  ж  коли  було  так,  це  ж  коли  так  буде,
Пригорнись  кохана,  поцілую  в  губи,
Зустріч  у  цій  казці  нам  Господь  дарує
Серденько  співає,  а  вуста  цілують.

В  п"янкім  поцілунку  попливли  за  хмари,
Ці  вуста  медові,  ці  жіночі  чари,
Ці  чарівні  очі,  це  казкове  тіло,
Ми  такі  щасливі  почуттям  горіли.

І  здавалось  навіть,  це  різдвяна  казка,
Відчуваю  знову  я  жіночу  ласку,
Пестощі  по  тілу,  любощі  до  ранку,
Ти  моя  дружина,  ти  вже  не  коханка.

Ми  уже  довіку  будем  пить  нектари,
Любуватись  тілом  будем  вічно  в  парі
Хочеться  співати  у  такі  хвилини,
Пісня  з  серця  ллється  і  рікою  лине.

І  душа  співає  і  на  серці  вірші,
У  житті  не  треба  нам  нічого  більше,
Тільки  б  рядом  мила,  тільки  б  рядом  люба
Ніжно  говорити,  пить  нектар  із  губок.

І  п"яніть  від  щастя,  перси  цілувати,
Ніжне  твоє  тіло  все  життя  кохати,
Цілувати  очки,  цілувати  щічки,
Щоб  щодня,  щоночі  нам  життю  радіти.

Поруч  відчувати  серденько  до  серця,
Любуватись  сонечком,  що  з-за  хмар  сміється,
Пісні  солов"іні  слухать  разом  в  гаю,
А  в  душі  звучатиме:"Я  тебе  кохаю."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800187
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


М.С.

Відчуваю я смак Твоїх губ.

Відчуваю  я  смак  Твоїх  губ,
В  ньому  є  аромат  полуниці.
Він  солодкий  і  трохи  терпкий,
Досхочу  я  ним  хочу  напиться.

Я  кохатись  з  Тобою  б  хотів,
Проникати  углиб  твого  тіла.
Відчувати  шалений  той  ритм,
Із  яким  так  серця  стукотіли.

Щоб  по  собі  залишити  слід,
Кілька  крапель  вологи  живої.
Зрозуміти,  щоб  хтось  колись  зміг,-
Тут  бували  закоханих  двоє.

Ніжні  рухи  вперед  і  назад,
Повторити  бажання  нестримне.
До  знемоги  вже  "б'ються"  тіла,
Бо  оргазму  чекає  їх  вибух...

Ось  настав  вже  останній  акорд,
У  конвульсіях  двоє  забились.
І  до  дна  чашу  випити,  щоб,
У  обіймах  до  ранку  лишились.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799572
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 17.07.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Як вперше

Засмаглий  липень  заглядає  в  лиця,
Сплітаючи  із  сонцем  макраме.
І  коники  цвірчать,  цвірчать  в  пашниці,
Мохнатий  джміль  збирає  диво-мед.

Куштуємо  дозрілі  вишні  з  дички,
Що  стрімко  проросла  окрай  села,
А  гіркота  її  -  мала  дрібничка
В  коханні  свіжий  неповторний  лас.

Укрилось  небо  килимом  бажання,
Пливуть  ванільні  пілігрими  хмар.
Цілуємось,  як  вперше,  не  востаннє,
Медовий,  відчуваючи,  нектар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799098
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018


М.С.

Давай зустрінемось з Тобою в душі.

Давай  зустрінемось  з  Тобою  в  душі,
По  всіх  принадах  я  руками  знов  пройдуся.
Тобі  дозволю  теж  -  роби,  що  хочеш,
Не  вірю,  що  мене  до  смерті  залоскочеш.

У  гості  ходить  не  лише  душа,  а  й  тіло,
Яке  одне  в  одному  побувать  хотіло.
Щоб  вилити  емоцій  зливу,
Я  хочу  бачити  Тебе  Щасливу...

Де  двоє,  там  є  таїна  Кохання,
Там  все  дозволено  від  вечора  до  рання.
А  потім  відпочивши  трішки,
Ми  зробим  вдень  подобу  нічки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799085
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Ольга Калина

Повертаюсь до матусі ( анапест)


Простяглися  поля  із  хлібами,
Обвисає  налите    зерно.  
Повертаюсь  сьогодні  до  мами,  
Поспішаю  у  рідне  село.  

-  Як  же  ти  поживаєш,  матусю,
Виглядала,  напевно,  мене?
Cподівалась,  що  я  повернуся    
І  що  лихо  мене  обмине.  

Ні,  забути  свою  батьківщину    
Не  могла  я  в  чужій  стороні,
Повернутись  скоріш  до  родини
Повсякчас  так  хотілось  мені.      

Як  в  дитинстві,  схилити  голівку
На  твоє  вже  похиле  плече,
Розмовляти  про  нашу  домівку
І  про  те,  що  душа  береже.  

Богу  дякую,  рідна    матусю,  
Що  застану  живою  тебе.
До  натруджених  рук  прихилюся,  
Не  залишу  ніколи  тепер.    

Бо  миліше  нічого  немає,
Як  вкраїнська  моя    сторона,
Де  матуся  рідненька  чекає
І  калина,    що  біля  вікна.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798907
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 12.07.2018


Ніна Продан

ТАК ХОЧЕТСЯ ЖИТЬ



Если  б  знал  ты,  как  хочется  жить,
И  с  восторгом  к  тебе  прикасаться,
Не  страдать,  а  безумно  любить,
БЫТЬ  счастливою,  а  не  казаться!

Если  б  знал  ты,  как  больно  дышать,
Когда  воздуха  мне  не  хватает,
Так  боюсь  я  тебя  потерять,
Без  тебя  и  душа  не  летает.

Если  б  знал,  как  хочу  я  испить
Чашу  с  верхом,  любви  и  надежды,
И  себя  навсегда  подарить,
Облачив  тебя  в  счастья  одежды.

Если  б  знал  ты,  как  хочется  знать,
Что  в  душе  у  тебя  происходит,
Постараться  простить  и  понять,
И  тогда  будем  вместе...  быть  может…

Если  б  знал  ты…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798934
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 12.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Не прячь глаза свои

[b][i]
Не  прячь  глаза  свои...они  не  врут....
В  их  глубине...могу  я  утонуть...
Их  синеву....ты  прячешь  у  туман...
Чтоб  страсть  свою  не  превратить  в  обман...
Чтобы  бурлила,  будто  речка,  -  кровь
И  просыпалась  спящая  любовь
Чтобы  к  тебе  восторженно  приплыть,
С  тобой  свои  желанья  утолить…
Чтобы  лететь  к  тебе  попутним  ветром
И  наслаждаться  каждым  миллиметром…
Чтобы  будить  огонь  в  горячем  теле,
И  скользить  вниз...легонько...  еле-еле...
И  ждать.....тебя  за  сотни  миль....
Чтоб  превратил  мои  желанья  в  быль…
[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798750
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Не прячь глаза свои

[b][i]
Не  прячь  глаза  свои...они  не  врут....
В  их  глубине...могу  я  утонуть...
Их  синеву....ты  прячешь  у  туман...
Чтоб  страсть  свою  не  превратить  в  обман...
Чтобы  бурлила,  будто  речка,  -  кровь
И  просыпалась  спящая  любовь
Чтобы  к  тебе  восторженно  приплыть,
С  тобой  свои  желанья  утолить…
Чтобы  лететь  к  тебе  попутним  ветром
И  наслаждаться  каждым  миллиметром…
Чтобы  будить  огонь  в  горячем  теле,
И  скользить  вниз...легонько...  еле-еле...
И  ждать.....тебя  за  сотни  миль....
Чтоб  превратил  мои  желанья  в  быль…
[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798750
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Не прячь глаза свои

[b][i]
Не  прячь  глаза  свои...они  не  врут....
В  их  глубине...могу  я  утонуть...
Их  синеву....ты  прячешь  у  туман...
Чтоб  страсть  свою  не  превратить  в  обман...
Чтобы  бурлила,  будто  речка,  -  кровь
И  просыпалась  спящая  любовь
Чтобы  к  тебе  восторженно  приплыть,
С  тобой  свои  желанья  утолить…
Чтобы  лететь  к  тебе  попутним  ветром
И  наслаждаться  каждым  миллиметром…
Чтобы  будить  огонь  в  горячем  теле,
И  скользить  вниз...легонько...  еле-еле...
И  ждать.....тебя  за  сотни  миль....
Чтоб  превратил  мои  желанья  в  быль…
[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798750
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Valentyna_S

Лунала тиша

Лунала  тиша.  Лиш  шепоти  зірниць
Полохали  розсіяні  тумани.
А  плачниця--  роса    припадала    ниць
Й  сама  землі  знечулювала  рани.

Земля  стогнала,  збруджена  та  рвана,
І  важко  дихали    недужі  груди.
Роса  знімала  ніжно  і  старанно
Ті  болі,  що  удень  завдали  люди.

Та  знову  люто  заревли  снаряди
І  зорі    сипались  додолу  градом--
Війна  відкрила  смерті  чорні  ляди
Й  вогнем  дихнула  і  гарячим  чадом.

У  темну  одяглась  земля  хустину,
Й  ридає  над  синами--  не  від  болю.
Вони  отут  стоять  за  Батьківщину,
Боронять  рідну  землю  й  нашу  волю.

Земля  у  неба    знов  прохає    тиші,
Щоб  в  мирі  цілу  ніч  шептались  зорі.  
Вона  ж  синів  самих  тут  не  залишить--
На  чати  з  ними  стане  у  дозорі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798738
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я не верю мужчинам

Я  НЕ  ВЕРЮ  МУЖЧИНАМ
 ПОЧТИ  ВСЕ  ОНИ    -  ПРОСТО  ЛЖЕЦЬІ  
Я  НЕ  ВЕРЮ  СЕБЕ,
ОСЛЕПЛЕННОЙ  ИХ  СЛАДКИМИ  ЧАРАМИ…
Я  НЕ  ВЕРЮ  СЛОВАМ,
МНОГО  ИХ  НА  НЕНУЖНОМ  ПУТИ,
КОГДА  БОЛЬ  НА  МЕНЯ  СВЕТИТ  ФАРАМИ.
Я  УСТАЛА  МЕЧТАТЬ,
ЖИТЬ  НАДЕЖДАМИ  …  ВСЕ    ОБЕЩАНИЯ
Я  УСТАЛА  СТЕЛИТЬ
 НА  ПОСТЕЛИ  СЛОЯМИ  СТРАДАНИЯ
Я  УСТАЛА  ЛЮБИТЬ  
ДАЖЕ  ЕСЛИ  ТОГО  ОЧЕНЬ  ХОЧЕТСЯ,
ЖДАТЬ  УСТАЛА,  ПОВЕРЬ,
ЕСЛИ  БОЛЬШЕ  КО  МНЕ  НЕ  ВОРОТИТСЯ.
ДУШУ  РВАНУЮ  ШИТЬ,
ЕСЛИ  ЧУВСТВА  ПО  ШВАМ  РАЗВАЛИЛИСЬ
И  КРИЧАТЬ  В  ТИШИНУ,
ЕСЛИ  ТЕНИ  В  СЛЕЗАХ  РАСТВОРИЛИСЬ…
ТИХО  МОЛЧА  РЫДАТЬ,
И  У  БОГА  ПРОСИТЬ  ПРОЩЕНЬЯ
ЧТОБ  НА  УШКО  ТЕБЕ  «Я  ЛЮБЛЮ»  ПРОШЕПТАТЬ,
И  С  ТОБОЮ  ПОБЫТЬ  ХОТЬ  МГНОВЕНЬЕ…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798631
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 09.07.2018


М.С.

Хоч наяву, хоч в мріях, хоч у казці.

Хоч  наяву,  хоч  в  мріях,  хоч  у  казці,
Зустрілись  двоє,  пристрасть,  ласки.
Двох  тіл  сплетіння  в  різних  позах.
Слова  Кохання  у  віршах  і  прозі.
Дивитись  разом,  як  десь  Сонечко  сідає.
Як  ніжно  пальчики  по  звабах  тіла  грають.
Відчуй  на  грудях  мої  губи.
Їх,  легким  подихом,  я  приголублю.
Торкнуся,  язичком,  сосочка.
Яка  ж  солодка  Єви  дочка.
Спущусь  цілунками  все  нижче,  нижче.
Тремтить  все  тіло  -  ледь  не  дише.
Відкинь  стидливісь-  відчувай,  як  жінка.
Обом  приємно,  солодко-не  гірко.
Губами  пробіжусь  по  стегнах.
Знайду  куточок,  де  і  вогко  й  тепло.
Почну  я  пестити,  налиті  кров'ю,  губи.
Своїм  Ти  стогоном  мене  погубиш.
Я  відчуваю  твої  рухи  конвульсивні.
Мабуть,  емоції  занадто  сильні.
Готові  разом  в  казку  полетіти.
Що  нам  робити,  де  себе  подіти?
Хіба  не  хочеться  такої  казки?
Де  є  Кохання  й  море  ласки.
Немає  заборон  і  не  буває  стидно.
І  цілувати  можна  все,  що  видно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798508
дата надходження 08.07.2018
дата закладки 08.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Твої губи

Твої  губи  такі  ж  ніжні...
Наче  роси  на  світанні…
І  слова  -  такі  ж  солодкі,
Наче  стиглі  ягідки…
Очі  лагідні,  привітні,  
Наче,  проліски  весняні...
Дуже  хочеться  пірнути  
В  їх  озера  залюбки.....
Пестить  ,  бавить  ніжну  шкіру  
Пустотливим  язичком...
І  тихенько  примостившись  
Під  теплесеньким  бочком,
Легко  спинкою  торкатись,  
Ніби  танець  танцювать...
І  на  дотик  довгожданний  
Неодмінно  зачекать...
Шаленіть  від  поцілунку,  
Пристрасть  -  полум’ям  гасить
І  тебе,  не  лиш  любити...  
А  одним  тобою  жить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797656
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Інна Рубан-Оленіч

Давай пойдем с тобой (18+)

[i]ДАВАЙ  ПОЙДЕМ  С  ТОБОЙ
ОТБРОСИВ  ВСЕ  ОДЕЖДЫ,
ПОД  ДУШ  ПРОХЛАДНЫЙ
СТРАСТИ  И  НАДЕЖДЫ.
ЧТОБ  ОСТУДИТЬ  ТЕЛА
И  УСПОКОИТЬ  ДУШУ,
ОТДАТЬ  НАШУ  СУДЬБУ
 В  ОБЬЯТЬЯ  ДУШУ.
ПРОХЛАДНАЯ  ВОДА    
ПОЛЬЕТСЯ  НА  ТЕЛА,
А  КОЖА  ПОД  СТРУЕЙ  
СКОЛЬЗЯЩАЯ,  БЕЛА.
ПРИЛЬНИ  ТЫ  К  НЕЙ  
ГОРЯЧИМИ  ГУБАМИ,
В  ПЛЕНУ  РУЧЬЕВ-ЛУЧЕЙ  
ОСТАНЕМСЯ  РАБАМИ.
ГЛАЗА,    СЛЕЗА,  ПОТОМ  ЩЕКА,
И  УШКО  ТЕРЕБИШЬ  СЛЕГКА,
УЖЕ  ПОШЕЛ  С  ПОД  НОГ  ВЕСЬ  МИР,
ПО  ШЕЙКЕ  НЕЖНО,  КАК  ВАМПИР.
УКРАСИЛ  ХОЛМ  ГРУДИ  -  СОСОК,
И  КАПЕЛЬКИ  НА  НЕМ,  КАК  СОК,
КОЛДУЕТ  НЕЖНЫЙ  ЯЗЫЧОК,
СПОЛЗАЕТ  ТИХО  НА  БОЧОК.
ТЫ  ГЛАДИШЬ  МЕДЛЕННО  ПО  КОЖЕ,
ТЯЖЕЛО  ДЫШИШЬ,  И  Я  ТОЖЕ
И  ВНИЗ  КАК  БУДТО  ПО  ДОРОЖКЕ
РАЗДВИНЕШЬ,  БУДТО  КРЫЛЬЯ,  НОЖКИ,
КОСНИСЬ  ГУБАМИ  ГЛАДКОЙ  КОЖИ,
И  ДОВЕДИ  МЕНЯ  ДО  ДРОЖИ.
ДРОЖИТ  УЖЕ  ЦВЕТОК-  БУТОН  
И  Я  НЕ  СДЕРЖИВАЯ  СТОН,
КАК  БУДТО    ВЗРЫВ,  ВУЛКАН,  УДАР,
ПРОЛЬЮ  ТЕБЕ  ЛЮБВИ  НЕКТАР.
ЛЕГКО,  КАК  БУДТО  МОРСКОЙ  БРИЗ
Я  ПОПОЛЗУ  ТИХОНЬКО  ВНИЗ…
ЧТОБЫ  ВДВОЕМ  В  ЭКСТАЗЕ  СЛИТьСЯ,
И  ТВОЕЙ  ПЛОТЬЮ  НАСЛАДИТЬСЯ…
ХОЧУ  Я  ТЕЛО  НАКЛОНИТЬ,
И  ТЕБЯ  МЕДЛЕННО  ВПУСТИТЬ,
В  ХРАМ  НАСЛАЖДЕНИЯ  И  ЖЕЛАНИЙ,
ОРГАЗМА  БУРНЫХ  ОЖИДАНИЙ,
ЛАСКАЮТ  СТРАСТНЫЕ  ТОЛЧКИ
МЫ  ДРУГ  ИЗ  ДРУГОМ  ТАК  БЛИЗКИ…
И    В  ВИХРЕ  БЕШЕНЫХ  ФАНТАЗИЙ
МЫ  РУХНЕМ  ВНИЗ  НА  ВАЖНОЙ  ФАЗЕ.
[/i]





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797535
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 30.06.2018


Інна Рубан-Оленіч

Зриває осінь календарне листя

Зриває  осінь  календарне  листя
Минає  час,  життя  летить
Душа  сховавшись  в  павутинні  
Проникла  знов  в  солодку  мить.
Коли  було  іще  кохання
Страждання,  біль  і  самота
Коли  душа  була  живою,
Коли  і  я  була  не  та.
Коли  побачення  з  тобою
Приносило  тільки  екстаз,
І  не  могла  намилуватись
Мотивами  знайомих  фраз.
Коли  надіями  жила  я,
Чекала  той  жаданий  час,
Коли    з  тобою  буду  разом
І  все  навкруг  буде  для  нас.
Надій  уламки,  титри  щастя,
Повільно  стерлись  із  життя
В  душі  лишили  таємницю
Де  були  біль  і  самота.
Та  з  часом  все  оце  забулось
І    дарувала  доля  знов
Таку  близьку,  таку    надійну,
Таку  земну  мою  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797533
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 30.06.2018


М.С.

Серденько у грудях тріпоче.

Серденько  у  грудях  тріпоче,
Від  світу  сховатися  хоче.
Так  тісно  йому  вже  у  грудях,
Чекає,  що  хтось  приголубить.

Зустрінемось  в  Місяці  повнім,
Хай  пристрасть  бажання  доповнить.
Яка  ж  літня  нічка  коротка,
Розмова  приємна  й  солодка.

А  потім  вже  буде  світанок,
Кава  у  ліжко  й  сніданок.
Ми  сил  наберемось  і  знову,
Продовжим  вчорашню  розмову.

Розмова  без  слів,  лише  тілом,
Як  швидко  доба  пролетіла.
І  друга  мине,  якщо  схочеш,
Яка  ж  та  розмова  хороша...

Лиш  губи  зіллються  в  цілунку,
П'яніємо  зразу  ж  без  трунку.
Які  ж  ці  цілунки  солодкі,
Якщо  прагне  серце  любові.

Віддати  усе  до  краплинки,
Готові  обі  половинки.
Чому  ж  така  нічка  коротка?
Яка  ж  Ти  насправді  солодка.

Тіла  наші  голі  і  душі,-
Усі  перепони  ми  зрушим.
У  тіло  одне  ми  зіллємось,
Цілющого  трунку  нап'ємось.

Сьогодні  Адам  ми  і  Єва,
Король  я,  а  Ти  Королева.
Експертами  стали  в  Коханні,
Хай  нічка  не  буде  остання.

Солодка,  як  Вишня  Ти  п'яна,
Кохатися  будем  до  рання.
І  хай  би  була  ніч  полярна,
Наснаги,  я  вірю,  нам  стане.

В  Коханні,  з  Тобою  невтомні,
Цілунки  Твої  неповторні.
Ще  й  ласки  благає  все  тіло,
Яка  ж  Ти  Кохана  вродлива.

Кохання  нам  душі  єднає,
Це  взнає  лиш  хто  покохає.
Шалено  серця  наші  б'ються,
Всі  ночі  короткі  здаються.

Губами  торкнуся  до  тіла,
Щоб  кожна  клітиночка  мліла.
І  груди,  і  стегна,  і  лоно,
Тепер  Ти  в  моєму  полоні...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797522
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 30.06.2018


Інна Рубан-Оленіч

Воспоминание

Просто  осень.  Ноябрь.  И  дождь  за  окном.
Я  не  верю  тому,  что  не  быть  нам  вдвоем
За  окном  не  мелькает  больше  твой  силуэт,
И  тебя  в  моей  жизни,  просто-напросто  нет.

Ты  ушел  от  меня  еще  в  солнечный  май,
По-приколу,  сказав  на  прощанье:  «гуд  бай»,
Ты  остался  с  другой  обо  мне  позабыл,
Я  же  знаю,  ее  ты  совсем  не  любил.

Как  ты  мог  это  сделать,  я  вслед  закричу?
Ты  же  знаешь,  измену  я  тебе  не  прощу!
Тебе  близость  со  мной  будет  снится  во  сне.
Я  не  дам  даже  пальцем  прикоснуться  ко  мне.

Как  ты  мог  это  сделать?  Ты  же  сам  говорил:
Никого,  никогда,  как  меня  не  любил,
И  не  с  кем  не  хочу  я  себя  представлять
Как  ты  мог,  мой  любимый,  мне  глядя    в  глаза  врать?

Я  забуду  тебя,  я  другого  найду
Кому  может  на  счастье,  а  себе  на  беду
Как  когда-то  тебя,  его  буду  ласкать
А  целуя  его    о  тебе  вспоминать.

И  живот  щекотать,  когда  будет  зевать,
И  в  холодное  ушко  его  целовать,
Он  мне  скажет  «люблю»,  но  а  я  промолчу…
Никого  в  твоей  роли  видеть  я  не  хочу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797401
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Ольга Калина

Я тобі подарую це літо

Я  тобі  подарую  це  літо.
Хай  воно  зігріває  теплом.
Там  де  ранки  вже  росами  вмито
І  лелека  махає  крилом.  

Де  барвінок  росте  попід  тином
І  де  мальви  цвітуть  під  вікном,
Де  стоїть    ця    біленька  хатина,
Оповита  вишневим  садком,  

Де  у  полі  буяє  пшениця,  
Дозрівають  високі  жита  -
Все  так  гарно  навкруг  колоситься,
То  ж  в  нас  будуть  багаті  хліба.

Все  твоє  тут:  і  небо,  і  сонце,  
І  в  долині  широка  ріка,
Ще  віночок  в  дитячій  долоньці,
І  ця  пісня  весела    дзвінка.  

А  над  нами  тут  мирнеє  небо
І  лунає  дитячий  скрізь  сміх,  
Бо    війни  нам  нікому  не  треба,
Хай  прийде  до  нас  щастя  для  всіх.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797238
дата надходження 27.06.2018
дата закладки 27.06.2018


Valentyna_S

Поділлю

Мчать  на  захід  поля  буйногриві
Нам  навстріч  і  в  обійми  вітрів--
Над  Поділлям  моїм  чорнобривим
Шлях  Молочний  уже    зазорів.

Он  земля  дотягнулась  до  неба--
Синяв́у  позичає    річкам,
Росянистої  повені  стеблам
Й  непорочності  нашим  думкам.

Край  доріг  в  малахітових  блисках
На  сторожі  стоять  ясени.
На  зелених  гілках,  як  в    колисках,
Наколихують  спогади-  сни.

Розляглись  шовковисті  долини
З  оченятами  чистих  джерел.
Червоніє  намисто  калини,
Линуть  співи    пташиних  капел.

Чепурні  у  садочках  хатини,
Хуртовини  жоржин  край  обійсть--
Це  Поділля,  моя  батьківщина,
І  гарніших  не  знаю  я  місць.

Ти  наснага  моя,  одкровення,
Тихий  смуток  і  радість  без  меж.
Ти    єдиний  причал,  сокровенний,
І  у  сни  мої,  знаю,  прийдеш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796476
дата надходження 21.06.2018
дата закладки 22.06.2018


Інна Рубан-Оленіч

Подяка батькам на випускному

Я  дякую  тобі  матусю,
Бо  я  у  тебе  жити  вчуся
За  сяйво  лагідних  очей
За  час  недоспаних  ночей
Спасибі  тату  за  пораду
За  яблука  смачні  і  з  саду
Спасибі  що  дали  науку  
І  в  школу  привели  за  руку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796289
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 20.06.2018


Інна Рубан-Оленіч

Потрібен тільки ти

Самотність  знищує  мене,
Хоч  легко  вихід  тут  знайти
Але,  повір,  у  всьому  світі,
Мені  потрібен  тільки  ти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796207
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 20.06.2018


Інна Рубан-Оленіч

Единственный

Сама  судьба  нам  шанса  не  дает,
И  снова  ставит  на  пути  преграды.
Я  жду  и  жду…а  время  прочь  идет,
Лишь  испытания  вместо  награды.

Все  как  всегда…все  чувства  далеко,
И  расстоянием  от  вьюги  не  согреют…
Минуты  молча  тихо  вдаль  идут,
И  ожидая,  волосы  седеют.

Все  по  сценарию  написаном  давно,
Так  было…будет…ведь  с  начала  знала,
Ждала…надеялась…и  верила  одно,-
Ты  -  тот  единственный,  которого  искала…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794549
дата надходження 06.06.2018
дата закладки 06.06.2018


Михайло Онищенко

В малом зале ресторана.

В    малом    зале    ресторана.


В    малом    зале    ресторана,
Тихо    музыка    играет.
Я    сижу    здесь    и    как    странно,
Что    свеча    уж    догорает.


                             Припев:

Бокал    игристогого    вина,
Я    за    тебя    допью    до    дна.
Ах,    голова    так    закружилась,
Но    я    ни    капли    не    пьяна.


Подарил    нам    случай    встречу,
Встречу    милый    мой    с    тобою.
В    тот    июньский    тёплый    вечер,
Ты    был    ласковый    со    мною.


                           Припев:

Бокал    игристогого    вина,
Я    за    тебя    допью    до    дна.
Ах,    голова    так    закружилась,
Но    я    ни    капли    не    пьяна.


Ты    был    очень    интересный,
Ну    а    я,    была    счастливой.
И    в    тот    вечер,    так    чудесный,
Ты    назвал    меня    любимой.


                           Припев:

Бокал    игристогого    вина,
Я    за    тебя    допью    до    дна.
Ах,    голова    так    закружилась,
Но    я    ни    капли    не    пьяна.


И    в    любовь    твою,    как    в    сказку,
Я    поверила    любимый.
Твою    нежность,    твою    ласку,
Не    забуду    я    мой    милый.


                               Припев:

Бокал    игристого    вина,
За    тебя    выпила    до    дна.
Так    почему    же,    мой    любимый,
Теперь    в    тебя    я    влюблена?

                   октябрь    2012;

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794162
дата надходження 02.06.2018
дата закладки 04.06.2018


Інна Рубан-Оленіч

Навіяв дощ

[i]Дощ  за  вікном,  і  свіжа  прохолода,
Похмуро  у  кімнаті,  тихо,    тьмяно.
Я  в  ліжечку,  яка  ж  це  насолода…
Під  дощове  стакато  і  піано…

Байдикувать  в  розстеленому  ліжку
Томитись  у  ледачій,  сонній  муці
І  відчувати,  що  ти  дуже  близько,
Ти  поряд,  у  моєму  ноутбуці…

Слова,  по  іншу  сторону  екрана
Звабливо  пестять  чат  і  монітор…
І  уявляю  ніжний  дотик  пальців
Що  розфарбує  на  мені  дивний  узор.

Вуста  солодкі  потім  почаклують
На  вушко  прошепочуть,  залюбки,
Думки  і  мрії  …ті  що  не  вміщались
У  скромні,  стислі,    правильні  рядки…

Широкий  простір  без  усіх  обмежень
Де  головні  усі  дрібні  деталі…
Пишу  тобі,  бо  я  проста  людина,
Яка  не  знає,  що  чекати  далі…

03.06.18[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794305
дата надходження 04.06.2018
дата закладки 04.06.2018


Амадей

Дикі танці (гумореска)

Після  чарки  й  шашлику,
У  червневу  днину,
Кум  танцює,  скаче  так,
Краще  за  грузина.

Всі  йому  кричать  "Аса",
Щоб  підтримать  кума,
А  кум  скаче,  зупинятись,
Навіть  і  не  дума.

Так  скакав  години  дві,
Уже  й  спека  зпала,
Від  тих  танців  нас  уже  
Гикавка  напала.

Тут  не  витримав  Грицько,
-"Хіба  ти  не  бачиш?
Вже  "порвали  животи",
А  ти  усе  скачеш".

Зупинивсь  нарешті  кум,
Ви  смієтесь,  нині,
Я  скачу  бо  у  матню
Вскочила  жарина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794214
дата надходження 03.06.2018
дата закладки 03.06.2018


Шостацька Людмила

ОСТАННЄ КОХАННЯ

                                                     Взяла  і  знову  закохалась.
                                                                     Хоч  як  клялася:  "Ні,  ні,  ні!"
                                                     "Ставала  в  позу"  і  пручалась:
                                                                     "Не  треба  більш  воно  мені!"
                                                                     А  тут  з  ним  днює  і  ночує,
                                                                     А  гляне  в  вічі  –  не  мигне.
                                                                     І  не  гукай,  бо  не  почує  –
                                                                     В  його  обійми  як  шугне.      
                                                     Під  ніс  йому  –  і  чай,  і  каву.
                                                                     Попала  прямо  до  тенет,
                                                                     Чи  то  вродливий,  чи  ласкавий  -
                                                                     Її  коханий  –  Інтернет?
                                                           



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794157
дата надходження 02.06.2018
дата закладки 03.06.2018


М.С.

Повний Місяць на небі зійшов.

Повний  Місяць  на  небі  зійшов,
Після  хмарної  днини  і  зливи.
Тут  своє  я  кохання  знайшов,
І  з  тобою  я  буду  щасливий.

Ой  який  же  тепер  довгий  день,
Ледве  я  дочекався  вже  ночі.
Серце  хоче  співати  пісень,
На  побачення  вийти  ти  схочеш.

Заховаємось  десь  під  вербу,
Вона  віттям  плакучим  нас  вкриє.
Буде  нічка  вся  наша  без  сну,
Розійдемось  як  півень  запіє.

Зірочки  порахуємо  всі,
Після  кожної  в  губи  цілунок.
Нескінченою  буде  хай  ніч,
У  Коханні  увесь  порятунок.

Бачу  вогник  у  твоїх  очах,
Щічки  ніжні  і  трохи  рум'яні.
Зупинись  на  хвилиночку  час,
У  обіймах  ми  стали,  як  п'яні.

Коли  Сонечко  ясне  зійде,
Що  ранковими  росами  вмилось.
Хай  століття  в  Коханні  мине,
Щоб  на  згадку  нам  щось  залишилось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793195
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 26.05.2018


М.С.

Знов хмарами покрите небо.

Знов  хмарами  покрите  небо,
І  сонцю  знов  крізь  них  і  не  пробитись.
А  я,  крізь  дощ,  іду  до  тебе,
Так  знову  хочеться  зустрітись.

Щоб  блискавка  між  рук  пройшла,
Серця  вогнем,  щоб  запалились.
Щоб  зрозуміла,  що  лиш  ти  одна,
В  моєму  серці  поселилась.

Упала,  щоб  в  обійми  ти  мої,
Щоб  ніжне  тіло  в  них  затріпотіло.
Уста  солодкі  й  бажані,  щоби  були,
І  в  ласках,  щоби  тіло  мліло.

Не  можеш  ти  сприйняти  цей  порив,
Твій  настрій  я  прекрасно  розумію.
Та  наспіваєш  ти  колись  мотив,
Про  заповітну  у  житті  своєму  мрію.

Пройдуть  роки,  згадаєш  ти  колись,
Як  я  незграбно  залицявся.
Усмішка  мила  настрій  прояснить,
Я  був  весь  твій,  таким  й  зостався.

Співали  дзвінко  солов'ї  в  гаю,
А  ми  їх  співом  милувались.
Здавалось,  що  живем  в  Раю,
На  землю  не  хотілось  опускатись.

Надворі  ллє,  як  із  відра,
На  вулицю  вже  й  носа  не  покажеш.
А  я  чекаю  відповідь  на  почуття,
Чекаю,  що  на  них  ти  скажеш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792742
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 22.05.2018


Амадей

Моє серденько мироточить

Моє  серденько  мироточить,
Коли  співають  солов"І.
Воно  співати  тоді  хоче
Про  почуття  палкі  моі,
Про  ті  п"янкі  чарівні  ночі,
Що  в  сни  приходять  знов  і  знов,
Про  ті  чарівні  карі  очі,
І  нерозтрачену  любов.
У  мене  серденько  співає,
Коли  зустріну  я  іі,
Я  весь  горю,  я  весь  палаю,
Думки  про  неі  лиш  моі,
Для  тебе  ,  люба  моя,  мила,
Розквітли  яблуні  в  саду,
По  тій  стежині  ,  де  ходили
Я  зараз  в  спогадах  іду.
Я  кожну  зустріч  пам"ятаю,
Нашу  в  весняному  саду,
Тебе  і  зараз  я  кохаю,
Оту  чарівну,  молоду,
Пройшли  з  снігами  заметілі,
Роки  у  пам"ять  замели,
Де  юні  ми  коханням  мліли,
Такі  щасливі  ми  були.
Роки-роки,  з  птахами  в  вирій,
Ви  мою  юність  віднесли,
Давно  вже  скроні  стали  сиві,
Ви  мені  мудрості  дали,
Та  з  солов"іними  піснями
Й  серце  моє  співає  знов,
Моє  серденько  мироточить,
Із  нього  капає  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792709
дата надходження 22.05.2018
дата закладки 22.05.2018


Амадей

А ти пиши мені пиши

А  ти  пиши  мені,  пиши,
Нехай  у  серденько  вірші
Моє  заллються  найп"янкішим  хмелем.
Хай  зап"яніє  голова,
І  всі  несказані  слова
Прилинуть  ластівкою  в  снах  до  мене.

А  ти  пиши  мені  пиши,
Бальзамом  будуть  для  душі
Найпотаємніші  думки,  -ці  вірші
Я  прочитаю,  усміхнусь,
До  тебе  серцем  пригорнусь,
Мені  не  треба  вже  нічого  більше.

Мене  п"янять  твоі  слова,
П"яніє  зразу  голова,
І  серце  рветься  у  політ,  щоночі,
Так  хочу  я  тебе  зустріть,
Коханням  серденько  зігріть,
І  від  кохання  пломеніть,  -так  хочу!

А  ти  пиши  мені,  пиши,
Зізнанням  будуть  хай  вірші,
І  заспівають  солов"і  у  гаю,
Тобі  відкрию  душу  я,
В  гаю,  з  піснями  солов"я,
Почуєш  в  віршах  ти  моє  "кохаю".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792524
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 21.05.2018


Ніна Продан

Я Б ХОТЕЛА…



Я  б  хотела  к  тебе  прикоснуться
И  в  глаза  заглянуть,  милый  мой,
Я  боялась  внезапно  проснуться
И  опять  оказаться  одной…

Я  б  хотела  к  тебе  прикоснуться,
Нежность  губ  ощущать  на  губах,
В  нашу  молодость  снова  вернуться,
Счастьем  жить,  говорить  о  мечтах!

Я  б  хотела  к  тебе  прикоснуться,
И  ценить  каждый  миг,  каждый  вздох,
От  ударов  судьбы  не  согнуться,
Чтобы  мною  гордиться  ты  мог.

Я  б  хотела  к  тебе  прикоснуться,
И  забыть  навсегда  о  беде,
Чтоб    наутро    счастливой  проснуться,
И  за  всё  поклониться  Судьбе…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792442
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 20.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Роздуми

Я  від  життя  нічого  не  чекаю,
Воно  іде  повільно  до  кінця,
Сміюсь  із  себе  і  себе  картаю,
Що  сподівалась  одягти  вінця…

Але,  неждано  мрії  всі  розтали,
Під  полум’ям  байдужості  й  ігнорування,
Невже  і  смс-ки  я  не  варта?
Що  в  тебе  там,  нове  чи  втрачене  кохання?

Ну  а  хотілось  лиш  поговорити,
Так,  як  раніше  голос  твій  почути,
Що  це  за  доля?  Стрілись  ,  полюбили
Ти  вирішив…ну  а  мені  як  далі  бути?

Чекать  тебе?  Надіятись  на  диво?
Ненавидіти  світ?  Тужити?
Лишити  все  як  є?  Самій  страждати?
Й  дзвінками  не  давати  тобі  жити?

Мені  нічого  ти  не  обіцяв,
Життя  твоє  –  претензій  я  не  маю,
Та  хто  б  не  був  з  тобою  поруч  зараз,
Тебе  я  дужче  за  життя  кохаю.

2006  рік


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792137
дата надходження 18.05.2018
дата закладки 19.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Ты придешь

[i]Я  знаю,  верю,  ты  придешь
Обнимишь,  нежно  поцелуешь,
Своей  любимой  назовешь,
И,  что  страдал  –  говорить  будешь.

Я  знаю,  ты  прийдешь  сейчас,
Через  минуту,  десять,  час,
Скажешь,  как  плохо  без  меня,
И  что  нужна  тебе  лишь  я.

Я  верю,  ты  придешь,  желанный,
Я  жду  звонок  твой  долгожданный,
Скорей  хочу  открыть  я  дверь,
Ведь,  я  люблю  тебя,  поверь.

Как  до  прихода  твоего,
Минуты  эти  скоротать?
Чтобы  обнять,  поцеловать,
И  всю  себя  тебе  отдать.

Как  долго  ждать  того  мгновенья,
Когда  твое  прикосновенье,
Во  мне  луч  страсти  разожжет
И  в  мир  любви  нас  уведет.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792004
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 17.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Колись і тепер

[i]Колись  було  йде  парубок,  личенько  рум'яне,
А  тепер  он  тиняється  –  обкурене,  п’яне.
Колись  було  вийде  хлопець  ввечері  до  клуба
Тепер  б’ються  один  з  одним,  чуть  не  вріжуть  дуба.
А  дівчата!!!  Було  колись  про  любов  співають,
А  тепер  он,  іномарку  вони  піджидають.
Колись  парубка  побачить,  соромиться  стрепенеться
А  тепер  сама  на  нього  стрибає-дереться.
Колись  було  під  гармошку  співають  пісень
А  тепер  навушник  в  вусі  стирчить  цілий  день…
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791847
дата надходження 16.05.2018
дата закладки 16.05.2018


Ніна Продан

А ПОМНИШЬ?


Ты  помнишь,  называла  тебя    СЧАСТЬЕМ?
В  твоих  лучах  я  душу  согревала,
Чтоб  невзначай  не  встретил  ты  ненастье
С  любовью  жизнь  тебе  я  отдавала.

А  помнишь,  ты  назвал  меня    клубничкой?
Зарёй  вечернею,  что  светит  ясно,
Котёнком,  заенькой  и  просто  птичкой
И  между  нами  было  всё  прекрасно!

А  помнишь  нашу  встречу  под  луною?
Где  в  парке  среди  сосен  мы  бродили,
Мне  так  хотелось  быть  с  тобой,  не  скрою,
Неужто  всё,  что  было  мы  забыли  ?

Я  так  прошу  тебя,  припомни  это
И  хоть  во  сне  приди  ко  мне,  желанный,
Побудь  со  мною  вместе  до  рассвета,
Я  бесконечно  буду  благодарной…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791812
дата надходження 15.05.2018
дата закладки 15.05.2018


Ніна Продан

ДАНЬ ЛЮБВИ



И  жар  любви,  и  трепет  ожиданий
Всё  лучшее,  что  память  сберегла,
Восторженный  порыв,  огонь  желаний
Я  всё  тебе,  любимый,    отдала.

Я  счастлива  была,  когда  был  рядом,
Ты  нежно  мои    руки  целовал,
И  расцветала  под    твоим  я  взглядом,
А  ты  любовь    свою  мне  отдавал.

О,  первая  любовь,  живёш  ты  вечно,
Как  роза  нежная,  но  вся  в  шипах,
И  снова  возвращаюсь  бесконечно
К  тебе  я  наяву  и  в  сладких  снах.

И  каждый  год,  как  зацветут  мимозы,
И  от  весны  кружится  голова,
Я  покупаю  бархатные    розы,
Как  дань  любви  ушедшей  навсегда…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791509
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018


Ніна Продан

ДО СИХ ПОР ЖАЛЕЮ

     
Я  никогда  тебе  не  позвоню
И  встреч  с  тобою  я  искать  не  буду,
Все  мысли  о  тебе  я  прогоню,
Немного  погрущу  и  позабуду.

Зачем  же  сердце  изводить  тоской?
Зачем  в  подушку  слёзы  лить  безбожно?
Зачем  в  душе  кричать  тебе:  «  Постой!»,
Всё  отболело,  стало  невозможно.

И  только  в  самый  полуночный  час,
Когда  одна,  когда  на  сердце    рана,
Я  так  хочу  обнять  тебя  сейчас,
Я  так  хочу  любви,  а  не  обмана.

Не  верь,  что  я  забыла  о  тебе,
Не  верь,  что  я  живу  и  не  болею,
Ты  был  и  есть  один  в  моей  судьбе,
Что  мы  расстались,  до  сих  пор  жалею…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791502
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018


Катерина Собова

Сучасна медицина

Як    ніколи,  вже  в  полудні
Притомилась    баба    Валя,
Та  й    зайшла  до  баби    Христі
(Разом    колись  дівували).

-Розкажу    тобі    новини:
Оце  йду  якраз    з  лікарні,
Про    сучасну    медицину,
(Хоч    новини  ці    й    не  гарні).

Заболіло    в    мене    око    -
Я    ж    іду  до  окуліста:
Там    вже  черга,    бо  набилось
Тих  людей    із    сіл,  і    міста!

А    там    мені    пояснили,
Що    сюди    не    треба    пхатись,
Є    такий  сімейний    лікар    -
То  до    нього  записатись.

Взяти    паспорт,  код,  і  ще  щось,
Заключити    з    ним  угоду,
(Оте    щось    -    напевно,  гроші,
Де    взяли    дурну    цю  моду?)

Занесуть    це  все    в    комп’ютер,
Заведуть    на  тебе  справу,
І    тоді    вже  лікуватись
Будеш    мати    повне  право.

Той    сімейний    обдивиться,
Де    і    в    чому    в  вас  потреба,
Якщо  сам    не  тямить  в  цьому  –
То    пошле,  куди  вже  треба.

Вже    до    двох  займати    чергу
Доведеться,    що    ж    робити?
І    сімейному,    і    тому
Треба    буде    вже    платити!

-Та    це  ж    хто  таке    придумав?-
Здивувалася    Христина,-
Певно,  його  не  боліла
Голова    ніколи    й  спина…

-Одна    жінка    в    Міністерстві    -
Доктор      Смерть    вона  зоветься,
Хоче    винищити  всіх  нас,
Та    ніяк    їй    не  вдається!

Хоч    людей    в  нас    хворих    стільки,
Не  лікарня    -    ціле  лихо…
Хай    лікується    в  ній  часто
Ота    клята  Супруниха!

-Не    журися    ти,  Валюшо,-
Скалить    зуби    баба    Христя,-
Я    до  лоба    примотала
Ось    із    капустини  листя,

До    колін    лопух    приклала,
Листя    хрону    ще  й  до  спини,
Навчимося    виживати,  
Ми    без    тої    медицини.

Вип’єм    чарку,    з’їмо    шкварку  –
Іще    скоро    ми    не  вмремо,
Як    дасть    Бог,  то  ми  з  тобою
Ту    Супрун    переживемо!

В    нас    -    народна    медицина,
Буду    прямо    я    казати,
І    все    їхнє    Міністерство
Можем    теж    кудись    послати!    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791460
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Матусенька

[color="#ff0000"][b]Ясний  промінь  заглядає  у  наше  віконечко,
-  Уставай  моя  матусю,  уже  зійшло  сонечко!
Я  вже  хату  всю  прибрала,  та  їсти  зварила,
Щоб  раділа  у  це  свято  матусенька  мила.

1995  рік
[/b]
[/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791432
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

МАТУСІ

[color="#0022ff"][i]Пташки  співають  в  небі,  стрічаючи  весну,
А  пролісок  веселий  прокинувся  від  сну
А  я  піду  до  гаю  і  проліски  зірву
Зі  святом  привітаю  матусю  дорогу.
Я  побажаю  щастя  і  радості  й  добра,
Щоб  ти  була,  рідненька,  красива  й  молода,
Матусю,  я  вітаю  тебе  зі  святом  цим
І  татко,  теж  вітає,  зі  святом  дорогим.

1995  рік[/i]
[/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791431
дата надходження 13.05.2018
дата закладки 13.05.2018


Ніна Продан

НЕ БЫВАЕТ ЦВЕТОВ У ОСЕННЕГО САДА…



Об  ушедшей  любви  не  печалься,  не  надо,
Оба  мы  не  смогли  удержать  и  сберечь,
НЕ  БЫВАЕТ  ЦВЕТОВ  У  ОСЕННЕГО  САДА,
И  не  будет  теперь    ни  звонков,  и  ни  встреч.

Вспоминаю  тебя  и  грущу  понемногу,
Много    радости  было  и  много    потерь,
Пожелаю  удачи  тебе  я  в  дорогу    
А    что  я  разлюбила  тебя    -  ты  не  верь.

Стройным  клином  на  юг  журавли    улетели,
Как  прощальный  привет,    не  оставив  следа,
Нашу  песню  любви  мы  с  тобой  не  допели,
Не    сложилось  у  нас,  я    осталась  одна.

Буду  жить  я  размеренно,  тихо,  спокойно
И  от  жизни  тепло  и  добро  получать,
Согласись,  милый  мой,  что  ушла  я  достойно
И  о  боли  моей  лучше  мне    промолчать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791378
дата надходження 12.05.2018
дата закладки 12.05.2018


Ніна Продан

А СЕРДЦЕ ПРОСИТ…


А  душе  никак  не  справиться  с  тревогой,
И  с  тоской,  что  разрывает  грудь,
Уходи,  тоска,  иди  своей  дорогой,
Знаю  я,  что  годы  не  вернуть…

Было  всё:  тревоги,  горести,  печали,
Было  так,  что  не  хотелось  жить,
Золотой  листвой  деревья  прошептали:
«Ты  должна  его  совсем    забыть…»

Дорогие  клёны,  липы  и    берёзы
Благодарна  вам  за  ваш  совет,
Только  без  него  я  проливаю  слёзы,
Он  ведь    для  меня  -  в  окошке  свет.

Пролетела  моя  жизнь  и  снова  осень,
Закружила  павшая  листва,
Не  вернулся  ты,  а  серце  всё  же  просит
От  тебя  душевного  тепла…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791381
дата надходження 12.05.2018
дата закладки 12.05.2018


Ніна Продан

Я ТЕБЯ НЕ ЛЮБЛЮ


Я  тебя  не  люблю,
Я  тобой  не  болею,
Встреч  с  тобой  не  ищу,
И  от  слов  не  хмелею.

Я  тебя  не  люблю,
Я  тебя  позабыла,
Я  прекрасно  живу,
Даже  лучше,  чем  было.

Я  тебя  не  люблю,
Я  тобой  отболела,
Только  ночью  не  сплю,
Неужель    пожалела?

Так  зачем  же  пишу?
И  в  подушку  рыдаю,
Все  верну,  согрешу?
Или  вновь  опоздаю?

Не  обманешь  себя,
Свою  боль  не  запрячешь,
Жить  нельзя  не  любя,
А    разлюбишь,    заплачешь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791034
дата надходження 09.05.2018
дата закладки 10.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Музика

[i][b]Вся  музика  -  це,  долі  різні  грані,
То  таємничі,  згублені,  жадані,
То  світлі,  незбагненні,  чи  відкриті,
Стрімкі,  в  бурхливості  роки  прожиті.

У  музики  немає  часу  й  віку  
І  проявам  її  не  знайдеш  ліку
Бо,  де  б  не  пролунали  її  звуки,-
Це  все  мистецтво,  й  витвори  науки.

2006  рік
[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791075
дата надходження 10.05.2018
дата закладки 10.05.2018


Амадей

Хитрий дід (гумореска)

Зайшов  дід  в  жіночу  баню,
Ходить,  заглядає,
Молодиці  побачили,
Та  й  діда  питають
"-А  що  це  ви  тут  ходите,
Як  теля  по  полі?!
Ви  ж  бачте,  жіноча  баня,
Ходять  жінки  голі"!
Дід  підняв  догори  палець,
Й  дівчатам  отвітив
-"Стережу,  щоб  вас  у  бані
Ніхто  не  зпристрітив".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790833
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 08.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Якби не було війни

[i]("Хустина")[/i]

Хустину  білу  ти  подарував,
Давно  було,  давно…  ще  до  війни,
Тепер  вона  мене  оберіга,
А  ти  приходиш  тільки  лиш  у  сни…

Хустина  зігрівала  в  час  негод,
Коли  земля  у  попелі  палала,
Я  ж,  як  святиню  хустку    берегла,
Й  тебе  живого  з  фронту  виглядала.

В  час  спокою    від  гуркотів  гармат,
Згадала  зустріч  нашу  із  тобою,
Той  під  гармошку  незрівнянний  вальс,
Коли  душа  була  ще  молодою…

Разом  кружляли  в    вихорі  удвох,
Ти  говорив  мені    пророчі  речі,
Що  назавжди  ми  будемо  удвох,
І  хусточку    поклав  мені  на  плечі.

Душа  співала,  рвалась  із  грудей,
Очей  закоханих  вогонь  Сіяв
Та  ось,  війна  підкралась  до  дверей….
Шквал  вибухів  тебе  в  мене  украв…

Летять    у  даль  солдати-журавлі,
Той  ключ  у  небі  сірому  зникає,
Любов  -  лишилась  у  пам’яті  моїй,
Й  тебе  -  лише  хустина  нагадає….

05.03.2015

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790775
дата надходження 08.05.2018
дата закладки 08.05.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Ніколи

Зустрілися  у  сплетиві  доріг.
В  очах  любов  і  смутку  караван.
Ніколи  не  прийду  на  Ваш  поріг.
Чужому  щастю  не  завдам  я  ран.

Навряд  чи  ми  побачимось  колись,
Бо  недосяжні  мрійні  береги.
Я  Вам  не  напишу  ніколи  лист,
Хоч  полум*я  іще  горить  жаги.

І  зупинитись  не  попрошу  час,
Що  сиплеться,  мов  друзки  кришталю.
Хоча  щоденно  думаю  про  Вас.
І  серце  ятрить  блюз  мого  жалю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790610
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 07.05.2018


Амадей

Квітують сливи

В  моім  саду  буя  весна
Розквітли  сливи,
Моя  кохана  чарівна  ,
І  я    -  щасливі.
І  знову  серденько  моє
Співати  хоче,
Із  цвітом  знов  прийшла  любов
В  серце  жіноче.
Зорі  цілуються  вгорі
Неначе  п"яні,
І  місяць  пісню  заспівав
Із  солов"ями,
Буяє,  піниться,  цвіте
Залите  цвітом,
Кохання,  почуття  святе,
Найкраще  в  світі.
Ну  як  тут  можна  не  любить,
Не  буть  щасливим,
Коли  любов  в  душі  горить,
І  квітнуть  сливи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790543
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 06.05.2018


Олена Шабанова

Ми про любов не часто говорили

Ми  про  любов  не  часто  говорили
У  буднях  -  більше  пропадали
Хоча  й  кохали,  віддано  любили
І  в  почуттях  своїх  літали...

Нас  розділяють  сотні  кілометрів
В  країнах  різних  загубились  ми
Душа  всього  за  кілька  міліметрів
І  я  здається,  у  обіймах  самоти...

Ховаю  сльози  між  густих  рядків
Так  недосказанного  за  роки  багато
Відчути  б  теплий  дотик  від  руки
Твоїх  очей  блакитних  свято...

Ми  про  любов  не  часто  говорили
В  турботах  -  більше  та  рясніше
Хоча  й  кохали,  віддано  любили
У  кожній  миті  я  люблю  сильніше...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790523
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 06.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Думки

На  білу  стелю  впали  всі  надії...
Зимовим  холодом  закутав  душу  біль...
Самотні  кроки  чухають  підлогу...
-Куди  йдете,  навіщо  і  відкіль?

Годиннику  хвилини  по  удару
Скупу  блискучу  решту  віддають.
Мов  стрілки  ,  на  почесному  параді,
Тренують  кроки  і  смиренно  йдуть.

Сліпе  вікно  росою  мовчки  плаче,
Від  вітряного  подиху  душа  бряжчить,
Знайшовши  пастку,  протягом  влітати,
Найперший  сніг  всередину  спішить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790493
дата надходження 06.05.2018
дата закладки 06.05.2018


М.С.

Над прірвою. (переклад з: Інна Рубан-Оленіч)

Над  прірвою,  під  небом,  над  землею,
Де  долі  гойдалка  розбилася  об  побут.
На  небі  мрія,  намальована  тобою,
Розтане,  як  історія  забута.

Дощем  кохання  із  небес  проллється,
Квіткові  всі  надії  оживуть,
Не  заросте  стежинка  до  озерця,
Де  лебеді,  закохані,  пливуть.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789910

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790481
дата надходження 05.05.2018
дата закладки 06.05.2018


М.С.

Нудьгую так без Тебе я. (переклад з: Валентина Рубан)

Нудьгую  так  без  Тебе  я,
Вже  сонце,  ніби,  і  не  світить.
Весна,  вже  ніби,  й  не  весна,
Пройде,  мене  і  не  помітить.

Сама,  я  ніби,  не  своя,
Не  знаю  ніжності  і  ласки.
У  пам'яті  моїй  живуть,
Уривки  чарівної  казки.

Я  принца  бачу  ніжний  погляд,
І  чую  я  биття  сердець.
Кидаю  я  йому  під  ноги,
Кохання  й  вірності  вінець.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789812

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790331
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 05.05.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

В пелюстках білих

Пелюстки  білі  і  барвисті  квіти  
Танцюють  вальс  Шопена  навесні,
І  диригент  легенький  юний  вітер
Колише  спогади  в  душі  рясні.

Ти  говорив:  "Танцюєм  до  світанку".
Очима  мовила:  "З  тобою...так".
І  губи  цілував  гарячі  палко,
Був  неповторний  поцілунків  смак.

І  вальс,  мов  тепла  мелодійна  злива
Кружляв,  кружляв  серед  смарагду  трав.
В  пелюстках  білих  ми  були  щасливі,
Тоді  душею  душу  ти  торкав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790320
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 05.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я відкриваю серце для кохання

Я  відкриваю  серце  для  кохання,
Його  зустріну  з  тисяч  одного,
Мабуть,  це  нагорода  за  чекання,
Тебе  люблю  –  не  знаю  ще  кого.

Хай  зараз  вітер  у  дротах  співає,
Хай  дощ  дарує  струни  із  краплин,
Ти  захистиш,  зігрієш,  приласкаєш,
Бо  Ти-  один,  бо  Ти  такий  один.

Як  близько,  дуже  близько  хтось  блукає,
Шукає  долю  в  іншій  площині,
Як  я  –  він  помиляється,  втрачає,
І  всім,  так  як  і    я  говорить:  «Ні»

Я  мушу  Тебе  любий  дочекатись
Торкнутись  до  майбутнього  свого,
Тобою  милуватись  і  пишатись,
Любити  вічно  тільки  одного.
                                     2008  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790231
дата надходження 04.05.2018
дата закладки 04.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

Коли шукаєш сенс в житті

[i]Коли  шукаєш  сенс  в  житті,
Відмовившись  від  головного,
Коли  здоровий  глузд  у  забутті,
Не  хочеться  вертатись  до  старого.

В  майбутньому  погашена  зоря,
В  якої,  німб  оазисом  палає,
І  гірко  осягнути  -  що  навкруг,
Окрім  реальності  -  нічого  більш  немає…

Від  дум  нестерпних  нудить  і  болить,
Вкриває  холодом  і  спалює  вогнем…
І  розумію…  що  життя  –  лиш  мить…
І  треба  жить,  сьогоднішнім  лиш  днем…

 липень  2005  рік
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790054
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 03.05.2018


Хуго Иванов

Любимая… и самая родная…


                           Ты  для  меня  глоточек  рая...
                           моя  желанная  подружка...
                           тебя....
                           я  в  снах  своих  ласкаю...
                           и  про  любовь...
                           шепчу...
                           на  ушко...                                                                                                            
...........................

когда  мы  в  танце  нежно  обнимались....
и  страсть  моя  кипела  как  смола....
а  руки  твоим  телом  обжигались....
когда  губами  ..
изучал  тебя  ...
когда  ты  пламенея  от  желанья....
слова  шептала...
из  волшебных  снов
мои  мечты...
все...
на  яву  сбывались....
я  смысл...
всей  жизни....
в  этот  миг...
нашёл!.

твои  плечи...
ресницы  глаза....
твоя  шея....
и  талия....
жаждут....
моих  нежных  касаний...
когда...
моё  сердце  тебе  всё  раскажет....
и  я  пробую  страстно...
на  вкус...
мочку  уха...
плечо...
запястье....
я  сотру  всю  печаль  и  грусть....
зацелую...
тебя...
до  счастья....

Любимая...
и  самая  родная....
я  уже  вижу
сквозь  туман  очей....
...твоя  фигура....
как  любовь  нагая....
...  а  душу  жгут....
следы  твоих  ногтей....

твои  глаза  .
...затянутые  страстью....
твой  шёпот....
....я  тебя  хочу....
 влюблённый  взгляд....
...и  я  от  счастья
плачу....
целуя  и  сжимая.....
грудь    твою....

а  бёдра...
 они  тоже  просят    ласки....
касанья  пальцев...
 губ...  горящих  слов...
и  где  то  здесь....
тропинка
к  нашей  сказке....
которую
с  тобою
я  нашёл.

+++++++++++++++++++++++++++
На    фото

и  я  ...
опять....
опять  тебя...  хочу...
обнять....
прижать...  к  груди...
 и  наслаждаться...
наивною...  улыбкой...
когда  ты....  ...
сама...  сильней  .....
стараешься  прижаться...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732336
дата надходження 07.05.2017
дата закладки 02.05.2018


Амадей

Я прийду до тебе яблуневим цвітом

Я  прийду  до  тебе  яблуневим  цвітом
Щоб  твоє  кохана  серденько  зігріти,
Щоб  тепла  принести  в  душу  одиноку,
Щоб  зустріти  в  веснах  долю  синьооку.

Напоіти  душі  гарними  піснями,
Щоб  вуста  зігріти  полум"ям  жаданим
Щоб  в  душі  розквітли  світанкові  вишні,
Доленька  щоб  квітла  мов  троянда  пишна.

Розцвіла,  розквітла,  налилась  росою,
Може  доля  щастя  нам  пошле  з  тобою,
Не  дивись  що  скроні  вкрились  білим  цвітом,
Хай  кохання  наше  у  серцях  розквітне.

А  коли  розквітне,  задзвенить  піснями,
В  хмарні  дні  засвітить  сонечко  між  нами,
Не  зів"януть  щастя  полум"яні  квіти,
Полум"я  кохання  буде  серце  гріти.

Я  прийду  до  тебе  яблуневим  цвітом,
Щоб  твоє,  кохана,  серденько  зігріти,
Та  коли  відчую  холод  поміж  нами,
Розстелюсь  назавжди  біля  ніг  снігами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789837
дата надходження 01.05.2018
дата закладки 01.05.2018


Інна Рубан-Оленіч

ЯКА БУДЕ ЗУСТРІЧ? 18+

[i]ЯКА  БУДЕ  ЗУСТРІЧ?  КУДИ  ЗАНЕСЕ?
ТАК  ХОЧЕТЬСЯ  ЗНАТИ  ПРО  НЕЇ  УСЕ…
ТІ  ПОГЛЯДИ,  РУХИ,  ЩО  СКАЖУТЬ  СЛОВА?
 І  ЯК  ЗАХМЕЛІЄ  ВІД    НИХ  ГОЛОВА…
ВСЕ  БУДЕ  СПОНТАННО  БЕЗ  РАМОК  І  СХЕМ,
ЦЕ  БУДЕ  ВЗІРЕЦЬ  ВСІХ  ПРИХОВАНИХ  ТЕМ….

ЗГИНИ  НАШИХ  ТІЛ,  ДОТИК  НІГ,    ГРУДЕЙ,
ВДВОХ  НА  САМОТІ  СЕРЕД  ВСІХ  ЛЮДЕЙ…
БУДЕМО  НЕСМІЛО    РУХАТИСЬ  ВПЕРЕД,
КУШТУВАТИ  ДИКИЙ      І  БЕНТЕЖНИЙ  МЕД
НЕЗНАЙОМІ  ЛАСКИ,  ВАБЛЯТЬ    І  П'ЯНЯТЬ,
ЛОВИМО  ПІДКАЗКИ,    МАЙБУТНІХ  ЗАНЯТЬ…
ТІЛЬКИ  ДОТОРКНЕМОСЬ,    НІБИ  ВДАРИТЬ  ТОК,
ПАЛЬЦЯМИ  ЗІМКНЕМОСЬ,  ЗБЛИЗИМОСЬ  НА  КРОК,
ПОТІМ  ПОЦІЛУНКИ    ДОВГІ,  НАЧЕ  НІЧ,
ВИТРЕШ  ТИ  ЛЕГЕНЬКО  ВСІ  СЛЬОЗИНКИ  З  ВІЧ,
ДИХАННЯМ    В  ДУЕТІ  ЗАКОЛИШЕМ  СТРАХ  ,
 І  СЕРЦЯ  ГАРЯЧІ  СПАЛИМО  У  ПРАХ…
ВІД  ЖАГИ  КОХАННЯ    ВТРАТИМ    СМАК    БУТТЯ,
І  ЗІЛЛЄМОСЬ  РАЗОМ    НА  УСЕ  ЖИТТЯ…
ЗАКУЮТЬ  ОБІЙМИ  У  КАЙДАНКИ  НАС
 В    ДИВНІЙ  ЕЙФОРІЇ    БУДЕМО  НЕ  РАЗ.
ПІРНЕМ    У  БЕЗОДНЮ  –  ХВИЛІ,  БРИЗКИ,  БЛИСК
СКУШТУЄМ,  ВЗАЄМНО,  ТІЛ  ГОЛОДНИХ  ТИСК.
І  СЕКС  НЕЙМОВІРНИЙ  ЗАХОПИТЬ,  МАБУТЬ
В  ОРГАЗМАХ  ТРИВАЛИХ,  НЕ  ГРІХ  ПОТОНУТЬ,
А  ПОТІМ  БЕЗСИЛІ  НА  ЛІЖКУ  РОЗТАНЕМ,
У  ВСЕСВІТІ    ЦЬОМУ  НАЙБЛИЖЧИМИ    СТАНЕМ.
І  ЗНОВ    НАСОЛОДОЮ  ТІЛ  ЗАЧАРУЄМ
КРІМ  НАС    -  МИ  НЕ  ЗНАЄМ,  НЕ  БАЧИМ,  НЕ  ЧУЄМ…
ПОВІК  НЕ  СКІНЧИТИСЬ  ТАКОМУ  КОХАННЮ,
ВОЛОГОЮ  ВМИЄМ  МИ  ОЧІ  СВІТАННЮ…
І  ВМИТЬ  ПОДОЛАЄМ  ТАБУ,  ЗАБОРОНИ,
ТАК  НІЖНО  І  ЛЕГКО    ЗІТРЕМ  ПЕРЕПОНИ.
ТЕБЕ  ДУЖЕ  ХОЧУ,  ЧЕКАЮ,  КОХАЮ.
ТВОЄЮ  Я  БУДУ….  ТИ  Ж  ХОЧЕШ…  Я  ЗНАЮ…[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789787
дата надходження 01.05.2018
дата закладки 01.05.2018


Амадей

Не може серце не співать

Не  може  серце  не  співать
Коли  в  садах  квітують  вишні,
Коли  Господня  благодать,
Така  весняна,  світла,  пишна
Прийшла  на  землю  щоб  співать,
На  гілці  вранці  з  солов"ями
А  серцю  хочеться  кохать,
І  спать  не  хочеться  ночами.
Не  може  серце  не  співать,
Коли  душа  співа  мов  ліра
Коли  у  серці  ожива,
Кохання,  й  серце  в  щастя  вірить
Коли  усе  кругом  цвіте,
І  заливається  піснями
І  почуття  в  душі  святе  
Співає  разом  з  солов"ями.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789542
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я не та

[i]Я  зацілована  вчорашньою  журбою,
Не  прощена  тобою  до  сих  пір,
Душа  повінчана  ранковою  грозою,
Не  полетить  до  невідомих  зір.

Твоя  любов  -  як  невідома  сила,
Голубить,  але  знищує  вбива,
З  тобою  вже  не  буду  я  щаслива,
Вже  не  потрібні  нам  пусті  слова.

Та  ти  мене  чомусь  не  відпускаєш,
Тримаєш  в  снах  і  у  думках  своїх,
Я  знаю,  ти  мене  іще  кохаєш,
Бо  нам  любитись  вічно-  це  не  гріх.

Всі  телефонні  незабуті  фрази,
І  погляди  заплаканих  очей,
Усе  мине,  не  швидко  й  не  відразу,
У  плин  гарячих  пристрасних  ночей.

У  чужих  ліжках  ми  колись  проснемся,
І  все  на  відстані  ми  зрозумієм  вмить.
Що  ми  в  житті  ніяк  не  розминемся,
І  ця  розлука  нам  пече  й  болить.

Залишим  все:  буденність  і  тривогу,
Не  здійснені  цілунки  і  слова,
Назустріч  долі  вирушим  в  дорогу,
І  на  шляху  буятиме  трава.

Ти  відпусти  -  вуста  сказать  не  сміють,
Ти  не  цілуй  -  але  горять  вуста,
Та  мої  очі,  ще  брехать  не  вміють,
Люби  мене  -  та  вибач,  я  не  та.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789476
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я не та

[i]Я  зацілована  вчорашньою  журбою,
Не  прощена  тобою  до  сих  пір,
Душа  повінчана  ранковою  грозою,
Не  полетить  до  невідомих  зір.

Твоя  любов  -  як  невідома  сила,
Голубить,  але  знищує  вбива,
З  тобою  вже  не  буду  я  щаслива,
Вже  не  потрібні  нам  пусті  слова.

Та  ти  мене  чомусь  не  відпускаєш,
Тримаєш  в  снах  і  у  думках  своїх,
Я  знаю,  ти  мене  іще  кохаєш,
Бо  нам  любитись  вічно-  це  не  гріх.

Всі  телефонні  незабуті  фрази,
І  погляди  заплаканих  очей,
Усе  мине,  не  швидко  й  не  відразу,
У  плин  гарячих  пристрасних  ночей.

У  чужих  ліжках  ми  колись  проснемся,
І  все  на  відстані  ми  зрозумієм  вмить.
Що  ми  в  житті  ніяк  не  розминемся,
І  ця  розлука  нам  пече  й  болить.

Залишим  все:  буденність  і  тривогу,
Не  здійснені  цілунки  і  слова,
Назустріч  долі  вирушим  в  дорогу,
І  на  шляху  буятиме  трава.

Ти  відпусти  -  вуста  сказать  не  сміють,
Ти  не  цілуй  -  але  горять  вуста,
Та  мої  очі,  ще  брехать  не  вміють,
Люби  мене  -  та  вибач,  я  не  та.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789476
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Східна казка

Це  -  Схід,  як  -  казка,  мрія,  сон...
У  нього  завжди  свій  закон....
Краса  захована  в  шовки,
І  дуже  хочеш,  залюбки,
Крізь  перли  й  хвилі  оксамиту
У  душу  зазирнуть  відкриту....
Говорять  правду  тільки  очі...
Ну  а  вбрання  щодня  й  щоночі,
У  запалі  танку  кружляє
Летить  і  дихає  й  питає:
Хто  мене  любить  ?  хто  кохає?
Ніхто,  ніхто,  ніхто  не  знає…
Та  щоб  відкрити  свою  душу  -  
Вуаль,  я  з  себе  зняти  мушу....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789475
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 29.04.2018


Ніна Продан

МЕСЯЦ ЗИМНИЙ, МОЙ МЕСЯЦ МЕДОВЫЙ…



Вот  и  всё,  серце  рвётся  на  части,
То  замрёт,  то  опять  зачастит,
Подарил  ты  осколочек  счастья,
Что  не  лечит,  а  только  болит.

Отпускаю  тебя,  дорогого,
И  обид  на  тебя  не  таю,
Не  найду  я  такого  другого,
Разве  только  на  небе  в  раю.

Месяц  зимний,  мой  месяц  медовый,
Буду  помнить  тебя  я  всегда,
Знала  я,  что  брала  я  чужого,
Отказаться  никак    не  могла.

То  жалею  о  том,  то  тоскую,
То  ругаю  себя,  то  виню,
Бережёшь  ты  и  любишь    другую,  
Я    -    тебя  берегу  и    люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789445
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 28.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Бракує ласки

[b]Бракує  ласки  і  тепла,  і  ніжних  слів,  і  поцілунків.
Не  вистачає  розуміння,  щиріших  і  близьких  стосунків.
А  в  тебе  ,  любий,  все  це  є?  -  що  кидаєш  мене  під  ноги?
Ти  все  забув?  Навчи  й  мене,бо  жити  так  -  не  маю  змоги.

Не  можу  я  щаслива  буть,  коли  тебе  поруч  немає,
А  онімівший  телефон,  гудками  душу  роздирає.
Я  прокидаюсь  у  сльозах  і  з  ними  знову  засинаю,
Себе  я  мучу  і  тебе.  Як  жити  далі  -  я  не  знаю.

Мені  потрібен  тільки  ти.  Люблю  тебе  -  це  маєш  знати.
Й  те,  що  належить  лиш  тобі,  не  хочу  іншим  віддавати.
Ти  подзвони  мені  й  скажи,  порадь:  чи  маю  шанс  чекати?
Я  день,  годину,  місяць,  рік...усе  життя  ,  щоб  лиш  кохати.
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789347
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 28.04.2018


Протоієрей Роман

Прощають тільки тих, кого насправді люблять

І  світ  затих,  і  небеса  голублять
Вишневий    квіт,  і  гілочка  гойдається...
Прощають  тільки  тих,  кого  насправді  люблять!
А  з  іншими?  -  А  з  іншими  прощаються!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789181
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 27.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я жду Его

[i][b]Сжимает  грудь  печаль,  любовь,  сомненье,
И  тело  жадное  мечтает  о  разрядке,
Невыносимо  жить  так  долго  у  томленье
Я  жду  Его,  с  ним  будет  все  в  порядке.

Но  кто  Он?  Я  не  знаю  и  сама
Он  -    может  тот,  кого  забыть  мечтаю,
Он  -    может  тот,  кого  свожу  с  ума,
А    может,  я  Его  еще  не  знаю?

Я  жду  Его,  и  верю  в  чудеса,
Я  чувствую,  что  скоро  буду  с  Ним,
Нас  ожидает  света  полоса,
С  таким  любимым,  милым,  дорогим…
[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789212
дата надходження 27.04.2018
дата закладки 27.04.2018


Ніна Продан

КАК ЖЕ СЛОЖНО СЕБЯ УБЕДИТЬ…


Как  же  сложно  себя  убедить,
Что  настала  пора  нам  расстаться,
Разве  можно  тебя  не  любить?
Твоих  рук,  твоих  губ  не  касаться?

                         Как  мне  жить,  как  дышать  без  тебя?
                         Как  мне  серце  своё  успокоить?
                         Знать,  что  ты  не  обнимеш    меня    –
                         Значит    боль  свою  только  утроить!

Не  хочу  я  тебя  потерять,
Мне  судьба  тебя  вновь  возвратила,
Подарила,  чтоб  снова  отнять?
Видно,  глупая,  ты  не  любила!

                             Как  непросто  тебя  отпустить,  
                             Отказаться  от  счастья  земного.
                             Как  заставить  себя  всё  забыть?
                             Как  уйти  от  такого  родного?!

Не  могу  я  себя  убедить,
Что  нам  надо  с  тобою  расстаться!
Как  мне  жить  и  тебя  не  любить?
Твоих  рук,  твоих  губ  не  касаться?...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789182
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 26.04.2018


Ніна Продан

ПРОБУЖДЕНИЕ



Осторожно,  чуть  касаясь,
Обниму  тебя  за  плечи,
И  опять,  тебя  стесняясь,
Погашу  я  в  доме  свечи…

В  мире  грёз  и  ожиданий
Я  ловлю  себя  на  мысли,  
Что  я  жду  с  тобой  свиданий,
Но    боюсь  остаться  лишней.

И  в  душе  опять  тревога,  
Снова  мучают  сомненья,
Хороша  ли  та  дорога,  
Что  рождает  искушенья?

Зарываюсь  я  в  подушку,
Солнце  меркнет,  слёзы  душат,
Обнимаю  как  подружку,
Что  покой  мой  не  нарушит.


...Оказалось  всё  обманом,
Пустяком  тебе  не  нужным,
Всё  окуталось    туманом
И    сбежал    ты    малодушно…

Значит  просто  обманулась,
Значит  всё  это  приснилось,
Я  к  реальности    вернулась,
И  хочу,  чтоб  всё  забылось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789003
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 26.04.2018


Ніна Продан

ОТЧЕГО НА ДУШЕ?



Отчего  на  душе  так  тревожно?
Отчего  не  могу  всё  забыть?
Мне  расстаться  с  тобой  невозможно
И  другую  мне  жизнь  не  прожить.

Как  я  жду  твоих  нежных  обьятий,
Поцелуев  и  ласковых  слов,
Самых  трепетных  и  непонятных,
Милых  сердцу  волнующих  снов.

По  ночам,  обнимая  подушку,
Улетаю  в  страну  сладких  грёз.
«  Милый  мой,»    -    прошепчу  я  на  ушко,
«  Как  хочу  быть  любимой  всерьёз…»

Быть  тобою  желанной,  любимой,
Уберечь  от  невзгод  и  потерь,
И  запомниться    неповторимой,
Самой  лучшей    -  тогда  и  теперь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789005
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 26.04.2018


Ольга Калина

Андріяшівка

Андріяшівка  -  море  із  квітів.
Над  садками  тут  бджоли  гудуть
І  немає  найкращого  в  світі,  
Бо  мене  в  цім  селі  весь  час  ждуть.

Я  піду  там  де    трави  високі,  
Де  буяє  Широка  Руда,  
Де  фіалки  цвітуть  синьоокі
І  на  греблю  схилилась  верба.  

Там  я  сяду  собі  над  водою,
Подивлюся,  як  хвилі  біжать,  
Як  шепочуться  явір  з  вербою  -
Розказати  новини  спішать.

Як  прозора  вода  виграває
І  на  сонці  так  гарно  блищить,
Ще  до  вітру  сміється,  моргає
І  далеко,  далеко  спішить.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788927
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018


Протоієрей Роман

Життя минає

Життя  минає,  йдеш  по  світу  босим,  
А  зірка  на  шляху  все  не  встає!  
Чекає  Бог,  що  ми  в  Нього  попросим,
А  тільки  потім  поміч  надає!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788902
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018


М.С.

Черемха зацвіла в гаю.

Черемха  зацвіла  в  гаю,
Від  аромату  дух  спирає.
Коли  зустріне  доленьку  свою,
Ніхто  з  нас  наперед  не  знає.

Прийде  вона  у  молоді  літа,
А  чи  коли  на  носі  старість.
Та  є  на  світі  істина  проста,-
Кохання  нам  приносить  радість.

Триватиме  воно  усе  життя,
А  чи  згорить  миттєво,  як  сірник.
Минає  все  без  вороття,
Але  лишає  в  серці  слід...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788922
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018


Ніна Продан

НЕЛЬЗЯ ЗАБЫТЬ…


Давно    разорваны    мосты
И    нет    протоптанных    дорожек,
Давно    другую    любишь    ты,
Ту,    что    теперь    тебе      дороже.    


Зачем    же    вспоминаю    я
И    наши    встречи,    и    разлуки,
И    губы    сладкие    твои,
И    сильные    ласкающие      руки?...    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788840
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 25.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Буде інший хтось, але не ти

Буде  інший  хтось,  але  не  ти,
Знов  зігріє  спраглими  вустами,
Скаже,  як  і  ти,  що:  ось  знайшов,
Ту  одну,  яку  чекав  роками.

Буде  інший  хтось,  та  вже  не  ти
Знову  втратить,  потім  відшукає
Прийде  він  до  мене  із  пітьми
Щоб  обняти  сильними  руками.

Буде  інший  хтось,  але  не  ти,
Знову  скаже,  що  мене  кохає
Скаже,  та  не  знатиме  про  те
Що  хтось  інший  вже  мене  чекає.

Буде  інший,  скоро,  чи  колись
Точно  буде,  вірить  у  це  мушу
Сподіваюсь  і  латаю  в  самоті  
Скривджену  понівечену  душу.

Буде  інший  хтось,  але  не  ти,
Хто  мене  насправді  покохає
Зрозуміє  і  повірить  в  мене
Знайде  і  на  мене  почекає.

         07.08.2007  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788901
дата надходження 25.04.2018
дата закладки 25.04.2018


М.С.

Вже вишні зацвіли в саду.

Вже  вишні  зацвіли  в  саду,
Весна-красна  в  права  свої  вступила.
А  я  в  душі  спокою  не  знайду,
Чому  Ти  не  зі  мною  моя  мила?

Чому  не  можу  я  торкнутись  губ,
Чому  не  чую  твій  приємний  голос?
Чому  не  скажеш:"Милий  приголуб",
Чому  ти  тільки  в  снах  приходиш?

Вже  соловейко  заспівав  в  гаю,
Навколо  зелень  все  покрила.
Здається,  що  живеш  в  Раю,
Чому  ж  життя  мені  не  миле.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788768
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Горящее пламя

Горящее  пламя  пылает  внутри,
В  душе,  среди  бурь  ураган.
Сметает  все  антициклон  на  пути,
Взрывается  в  сердце  вулкан.

А  ты  далеко  гасишь  свой  огонек,
И  ветром  гоняешь  мечты
И  как  же  понять,  почему  в  голове,
Словно  громом  звучит:  Ты…ты…ты?

А  если  б  прильнуть,  хоть  на  пару  минут,
Прижаться  бы  грудью  к  груди,
В    бездонных  глазах  навсегда  утонуть,
Не  спать  напролет    ночи,    дни.

Касаться,  скользить,  упиваться  тобой,
Ловить  нежный  твой  аромат.
Сгорать  у  объятьях  и  сладких  губах
Взаимности  чувствовать  дар.

Твоей  быть  до  крошки,    до  мелочей
До  вздоха,  что  рвет  тишину.
Ждать  огненной  страсти  из  томных  очей,
И  быть  в  твоем  грешном  плену…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788763
дата надходження 24.04.2018
дата закладки 24.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

В том городе

В  том  городе  меня  уже  никто  не  ждет
Бесстыдно  осень  распугала  все  мечты
Пройдет,  как  тот  июльский  дождь  пройдет
И  очень  скоро  обо  мне  забудешь  ты…

ПРИПЕВ:
А  я  опять  меняю  день  на  ночь
Устало  в  памяти  переберу  романы
Хоть  одиночество  гоню  я  прочь
Но  оно  жжет,  в  душе  несчастной  раны…
Любовь?  Да  нет…привычка?  Может  быть…
Предупреждала  :  быстро  привыкаю…
Я  собираю  бусы  из  разлук….
Нашу  –  иголкой  с  грустью  протыкаю…

ПРИПЕВ:

Не  думай  даже  ты  меня  жалеть…
Привыкла,  много  дублей  в  жизни  было
Но  почему  я  снова  слезы  лью?
Слабохарактерна?  А  может…  я  любила?  

ПРИПЕВ:

В  том  городе  меня  уже  никто  не  ждет
Где  под  дождем  рождались  все  мечты
Прошло,  как  тот  июльский  дождь…  прошло
Так  будь  счастлив  в  личной  жизни  ты….


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788644
дата надходження 23.04.2018
дата закладки 23.04.2018


Протоієрей Роман

Застигли зорі над кущем троянд…

Застигли  зОрі  над  кущем  троянд...  
Почуй  мої  не  голосні  слова!  
Міцна  моя  любов,  мов  діамант,
І  ніжна,  наче  квітка  польова!

Перед  дощЕм  ліс  подих  тамував,  
Верба  чарівно  опускала  цвіт...  
Хто  хоч  одну  людину  покохав,  
Той,  несумнівно,  покохав  весь  світ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788535
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018


Ніна Продан

ТА ЖЕНЩИНА…

Та  женщина,  с  которой  лёг  в  постель,
С  которой  был  на  высоте  блаженства    рая,
Которую  ты  так  и  не  назвал  своей,
Всё  потому,  что  у  тебя  была  другая.
                       Та  женщина,  что  от  тебя  так    ждёт
                       И  трепетных  объятий,  и  любви,  и  ласки,
                       И  что  САМА  к  тебе  не  подойдёт,
                       И  до  сих  пор  как  в  детстве    верит  в  сказки.
Та  женщина,  которой  много  лет,
Которая  тебя  так  искренне  любила
Не  сможет  никогда  ответить    тебе    «нет»,
И    убедить    тебя,  что  всё  она  забыла.
                                 Та  женщина,  которой      -      "  повезло"
                                 Сидит  совсем  одна  в  своей  квартире
                                 И  никому  не  делает  назло,
                                 И  нет  её  печальней    в  целом  мире.
Я    так  хочу  добра  ей  пожелать,
Любимый    пусть    подарит  ей    надежду,
Захочет    приголубить    и  обнять,
И    облачить    в    ЛЮБВИ    прекрасную    одежду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788517
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Грані любові

Яка  вона  складна  й  примхлива,
Всевласна,  божевільна,  не  логічна,
Розбещена,    прихована,  зрадлива,
Буває  мимолітна    або  вічна…

Ніхто  не  зна,  якою  завітає,
В  якій  подобі  вірветься  в  життя,
Не  здогадаєшся,  не  передбачиш,
Як  зветься  таємниче  почуття?

Когось  хвилюють  погляди  бездонні,
Когось    -  манери,  стильність  і  дарунки,
То  благородні  вчинки  та  діяння,
Чи  дуже  пристрасні,  палкі  цілунки.

Хтось  за  любов  змагається  роками,
До  когось  же  вона  приходить  вмить,
Один  збирає  радощі  кохання,
А  іншому  -  це  почуття  –  болить.

Одному  –  (як  випробування)  –  зради,
Другому  ж  -  не  проблема  кілометри,
Хтось  за  секунду  може  все  забути,
А  інший  –  з  пам’яті  повік  не  може  стерти.

Один  купляє  за  великі  гроші
А  інший  –  як  непотріб,  продає
Один  щасливий  –  що  її  немає,
Інший  нещасний  –  бо  у  нього  є…

Комусь  різниця  в  віці  –  заборона,
Комусь  –  щоб  змогли  душі  поріднитись,
Один  колекції    із  спроб  кохання  робить
Хтось  бережеться,  щоб  не  помилитись…

Для  когось  вимір  –  це  безсонні  ночі,
Для  когось  -  голос  ніжний  і  ласкавий,
Для  когось  –  це  підтримка,  й  очі  в  очі,
Для  когось  –  щирий  образ,  не  лукавий.

А  можна  просто  закохатись  в  вірші,
Коли  портал  із  всесвітом  відкрити,
Хто  кращий  в  цьому,  а  хто,  може,  гірший,
Закоханому  –  важко  зрозуміти…
                                                                                                       21.03.  2018  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788472
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 22.04.2018


Амадей

Запізніле кохання

Дивлюсь  на  личко,  й  серце  співає,
Це  ж  та  єдина,  що  я  кохаю,
Хвилюють  серце  уста  жіночі,
Що  сну  лишають  мене  щоночі.
Люблю  серденьком  цей  погляд  ніжний,
Хоч  розумію,  вона  ж  заміжня,
Хоч  розумію,  забути  мушу,
Чому  ж  запала  у  саму  душу?!!
Чому  так  пізно  в  житті  зустрілись,
Коли  вже  скроні  в  нас  сріблом  вкрились,
Коли  кохати  не  маю  права,
Кохання  пізнє  -п"янка  отрава.
П"янить  серденько  вона  медами,
Не  може  бути  любов  між  нами,
Не  може  бути,  і  не  повинно,
Але  ж  любити,-яка  провина?
Яка  провина,  що  серце  хоче,
Бачить  чарівні  жіночі  очі,
І  любуватись  іі  красою,
Перед  якою  ніхто  не  встоіть,
Краса  жіноча  ім  Богом  дана,
Така  чарівна,  така  жадана,
Благати  буду  цієі  ночі,
Нехай  насняться  ці  карі  очі,
Нехай  насниться  личко  кругленьке,
Нехай  співає  моє  серденько,
Я  цілу  нічку  щасливий  буду,
У  сні  кохати,  гріха  не  буде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788420
дата надходження 21.04.2018
дата закладки 22.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Співає дощ

Присядь,  послухай,  як  співає  дощ
Весняну,  ніжну  тиху  серенаду
На  струнах  почуттів  бере  акорд,
І  кличе  у  глибінь  шкільного  саду.

Стежина  в  трави  росяні  веде…
Тихіше,  дощ  співає  колискову,
Перлини-сльози  закликають  всіх
В  країну  злив  чарівну  і  казкову.

А  там  з  гілок,  вже  скапують  вірші
Глибоким  змістом  світиться  краплина
Постій,  послухай,  як  співає  дощ  -
Рапсодія  лунає  тополина.

Вітер,  думки  колише  у  гіллі
Листочок  із  листочком  розмовляє
У  весняній  смарагдовій  імлі
Послухай,  як  же  гарно  дощ  співає!
 
                                                                                                         19.03.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788288
дата надходження 20.04.2018
дата закладки 20.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Все починалося з весни

Все  починалося  з  весни,  із  юності,  горіння,
Надій  крилатих,    мрій  і  сподівання,
Із  ніжності,  невинності,  цвітіння,
Із  щирого  і  чистого  кохання.

А  за  весною  літо  нагодилось,
Коли  людина  зіп’ялась  на  ноги,
Перед  очима    -    сто  нових  шляхів  відкрилось,
Ступивши  на  чужі,  незвідані  пороги.

В  турботах  про  оселю  та  родину,
Підкралась  щедра  осінь  непомітно,
Не  встиг  з  дитини  виховать  людину  -
А  старість  дивиться  в  вікно  привітно.

Щось  не  зробив  –  не  встиг  просто  зробити,
Щось  не  сказав  –  про  що  сказати  слід,
Але  і  сам  навчивсь  й  дітей  навчив  любити,
І  тільки  цим,  вже  по  собі  залишив  слід.

Однак,    не  все  відновленню  підвладне,
Не  бачимо  і  виходу  з  пітьми,
І  переконуємось,  що  не  завжди  ладні,
У  всьому,  залишатися  людьми.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788036
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 19.04.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

А він все грав

А  ось  і  нічка  в  довгій  темній  сукні,
Зірки  шпильками  заблищали,
І  неба  з  місяцем  ясна  сполука
Пишалася  на  п*єдесталі.

...А  він  все  грав  і  грав  на  саксофоні
Мелодію  чарівну  ночі.
І  сумніви  розвіяли  мусони,
Краплинки  сліз  з  очей  жіночих.

Жадали  так  давно  серця  любові,
Немов  ковток  води  в  пустелі.
І  снились  серіали  кольорові,
І  двоє  в  ролі  менестрелей.



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D47TuqBKth8[/youtube]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788019
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Віктор Остроух

КВІТКА КОХАННЯ

Просочився  білий  ранок
Крізь  нічну  таємну  тишу,
І  закоханий  світанок
Обернувся  білим  віршем.

Трохи  рими,  трохи  змісту.
На  вустах  думки  мовчать.
Ще  пограю  в  особисте,
Потривоживши  печаль...

Кришталевою  росою
Втому  вицвілу  умию.
І  моя  душа  з  тобою
Розвітатиме  у  мрії.

Гіацинтовим  суцвіттям
Запахтить  палке  зізнання:
Ти  моя  ранкова  квітка
З  ніжним  іменем  -  кохання!

18.  04.  2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787988
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Протоієрей Роман

Орхідеї

Пахким  ароматом  несе  
З  вікна,  де  ростуть  орхідеї...
Любов,  любі  друзі,  —  це  Все!
І  це  все,  що  ми  знаєм  про  Неї!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787983
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Катерина Собова

Сварка

Молода    невістка  Варка
З    свекрухою  не  мирилась,  
Кожен    день  у  хаті  сварка,  
Бо    свекруха    -    як  сказилась!

Кожен    день  не  знає  нащо
Хоче    сина  рятувати,
І    невістку    -    це  ледащо,
Треба  вижити  із  хати.

-Ти    -    пройдисвітка  й  повія,-
Починає  день  свекруха,-
Сину  зовсім  ти  не  рівня,
Та  хіба    мене  він  слуха?

Та  тебе  ж  бомжі    й    п’яниці
По  всіх  селах  волочили,
А  щоб  від  них  відчепитись
Певне,  вже  не  було  сили?

Та  на  тебе  глянуть  гидко,
Подивись,  на  що  ти  схожа,
Он    мордяка    -    вся  червона,  
Як  у  тому  саду  рожа!

Та  невістка  не  журилась,
Звикла    вже  до  цього  Варка,  
І    в  ранкову  оперету
Перетворювалась  сварка.

-Правду  люди  в  селі  кажуть:
Кривобока    Ви  і  коса,
Як  виходили  Ви  заміж  –
Пузо  було  вище  носа!

Тут  ще  треба  розібратись:
Ваш  синок    -  чия  дитина?
Не  з  одним  Ви  чоловіком
Гралися    під  кожним  тином.

Знають  Вас  у  кожній  хаті
І  на  кожнім  повороті,  
Все  бігали  до  ворожок
І    робили  привороти.

І  лише  один  знайшовся,
Бо  він  тоді  добре  впився:
Ви    чар-зіллям  напоїли,
То  він  здуру  й  оженився!

Ви  забули,  як    Галина
Вам  всі  патли  обірвала,        
Як  в  хліві  з  її  Максимом
На  гарячому      застала?

Тут  невістка  розійшлася
(Вже  свекрухи  було  мало)
До  свекора  підскочила,
На  весь  голос  верещала:

-Вас  яка  вкусила  муха,
Що  не  скажете  ні  слова?
Розсудіть,  хто  з  нас  брехуха:
Я,  чи  жирна  ця  корова?

-За  що  мене  й  мого  сина
Отак  доля  наказала?
Кожна  з  вас  сказала  правду
І  нічого  не  збрехала!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787784
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я хочу ще

[i]Я  хочу  ще….бо  спілкування  мало…
Дзвінків  ривки  по  30  лиш  хвилин
Я  хочу  ще  …щоб  почуття  палало,
Щоб  в  вічність  поєднався  часу  плин…
Я  хочу  ще…  тих  ніжних  слів  родзинку,
В  серйозних  темах  згладжувать  кути,
Я  хочу  ще…  еротики  перлинку
Й  цілунки,    про  які  промовив  ти…
Я  хочу  ще…  писати  аж  до  ранку,
А  краще  у  бажаннях  потонуть,
Я  хочу  ще…  купатися  в  коханні,
І  знати,  що  роки  в  житті  не  марно  йдуть.
Я  хочу  ще  …  не  спати  і  кохати
Дарма,  що  ночі  вже  02.45
Хочу  тебе  із  вечора  до  ранку,
Щоб  не  давав  мені  й  хвилини  спать…  
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787874
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Крізь браму сутінків

Крізь  браму  сутінків,  крізь  темряву  нічну,
Погляну  в  ясну  синь  нічного  неба.
На  його  плесі,  зірку  я  знайду,
В  якої,  попрохать  поради  треба.

Озвись  до  мене,  зіронько  моя,
Поглянь  сюди  із  глибини  небес,
Скажи  що-небудь  про  своє  життя,
Яких  з  небес    ти  бачила  чудес.

Та  пестить  розум,  тиша  лиш  нічна,
Чому  ж  мовчиш  ти  блискітко  тендітна?
Чому  ж  крізь  павутину  буднів  я  
Небесним  зорям  зовсім  непомітна?

Та    ось,  я  чую  музику  небес,
Мінорні,  ніжні  гами  гармонічні,
І  розумію,  що  життя  -  лиш  мить,
І  тільки  зорі  можуть  бути  вічні.

                                                                                 2001  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787242
дата надходження 13.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Амадей

Пробач

Хотів  я  голос  твій  почуть,  
Побачить  очі,
Довірить  серденько  своє
В  руки  жіночі,
Просив  не  раз  тебе,  та  ти,
Чомусь  мовчала,
Це  мабуть  доленька  сама
Нас  не  з"єднала.
Знов  буде  сонечко  світить,
Поллються  вірші,
Зумію  іншу  полюбить,
Кохати  іншу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787935
дата надходження 18.04.2018
дата закладки 18.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

ВОТ ТАК-ТО ЖИВЕМ…

[b]ВОТ  ТАК-ТО  ЖИВЕМ…  ЧАСТО  НЕ  ЗАМЕЧАЕМ,
И  С  КЕМ-ТО  ЧУЖИМ  КОРОТАЕМ  ДЕНЬКИ,
И  НЕ  ПОНИМАЕМ,    И  НЕ  ЗАМЕЧАЕМ  ,
ЧТО  К  СВОЕМУ  СЧАСТЬЮ,    МЬІ  ОЧЕНЬ  БЛИЗКИ…
В  СЕТИ…И  НА  САЙТЕ  …  ГОДА  ПРОЛЕТЕЛИ…
ПРОСМОТРЬІ    АНКЕТЬІ  …ТУПОЙ  ДИАЛОГ,
КТО  Ж  ЗНАЛ  ЧТО  ЖИВЕТ,  ОЖИДАЕТ  НА  СВЕТЕ,
ТОТ,    КТО  МЕНЯ  ЖДЕТ…  КТО  ПОДУМАТЬ  ЖЕ  МОГ?
ВЗАИМНОСТЬ  СИМПАТИЙ,  ОН  ЛАЙН  ОЖИДАЯ
ХОТЬ  ДОЖДЬ,    ХОЛОДА,    А  НА  САЙТЕ  –  УЮТ.
В  ЛЮБОВЬ  Я  ИГРАЛА  И  НЕ  ПОНИМАЛА,
МЕНЯ,  ЗДЕСЬ  НА  САЙТЕ,    ДАВНО  УЖЕ  ЖДУТ…
ЛЕТЯТ,    ДОГАНЯЯ  МЕЧТУ    СООБЩЕНЬЯ,
СИМПАТИИ  ,  ФЛИРТ,  КОМПЛИМЕНТЬІ,    ВРАНЬЕ,
ПОТОМ  ПОНИМАЕМ,  ПОТОМ  ЗАМЕЧАЕМ,
ЧТО  ВНОВЬ  ОШИБАЕМСЯ,    ВНОВЬ  «НЕ  МОЕ».
А  ВОТ,  ОЧЕНЬ  РЕДКО,  ИЗ  ВСЕХ  ЕДИНИЦА,
ВЗАИМНОСТЬ  РЕЧЕЙ,  НЕЖНЬІЙ  ОТБЛИСК  ОЧЕЙ,
КАК  ПОЙМАНА  В  РУКУ  ШАЛЬНАЯ  СИНИЦА,
А  НЕ  ОЖИДАНЬЕ  ЧУЖИХ  ЖУРАВЛЕЙ.
И  ЧУВСТВА  УЖЕ  ПРУТ  С  ДУШИ  УРАГАНОМ,
НЕ  СИЛА  ТЕРПЕТЬ…    ЖДУ    ЖИВЬІЕ  СЛОВА,
В  ТОМЛЕНИЕ  СГОРАЮ,  ВО  СНЕ  Я  МЕЧТАЮ,
ОТ  СРАСТНЬІХ  ЖЕЛАНИЙ,  КИПИТ  ГОЛОВА.
И  ВЛАЖНОЕ  ТЕЛО  ТЕПЛА  ОЖИДАЯ,
ЗА  СОТНИ  КМ  ЖДЕТ  БУРЛЕНЬЕ  В  КРОВИ…
Я  БУДУ  ТВОЕЙ,    Я  НЕ  БУДУ  ИНАЯ,
ТЬІ  ТОЛЬКО  МЕНЯ  НЕ  БРОСАЙ  И  ЛЮБИ…[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787751
дата надходження 17.04.2018
дата закладки 17.04.2018


Амадей

Я пишу Вам вірша (Лесі Утриско)

Я  пишу  Вам  сьогодні  вірша,
Через  всі  наші  зими  і  весни,
Я  пишу  Вам  сьогодні  вірша,
Щоби  всі  почуття  воскресли,
Та  не  хочу,  щоб  вірші  моі
Завдали  комусь  муки  і  болю,
Бо  у  віршах  частинка  душі,
Й  почуття,  що  розквітли  весною.
Я  пишу  Вам  сьогодні  вірша,
Через  вірш  Вам  відкрию  душу
Але  може  скластися  так,
Що  страждати  когось  примушу.
Розумію,  весна,  солов"і,
Лікувать  треба  серце"зранене"
Та  не  хочу,  повірте  мені,
Заподіяти  біль  коханому.
Він  можливо  кохає  Вас
Ніжно,  трепетно,  до  безпам"яті,
І  кохання  чекає  від  Вас,
Ніби  милостини  на  паперті.
Якщо  Ви  одинока  душа,
Якщо  серце  страждає  в  самотності
Відзоветься  моя  душа,
Панацеею  від  одинокості.
Я  не  мало  в  житті  пережив,
Я  не  марно  ношу  сивини,
Знав  кохання,  і  втрати  біль,
У  житті  втратив  ту,  ЄДИНУ,
Із  якою  ішли  по  життю,
Із  якою  дітей  ростили,
І  любов,  оту  нашу  святу,
Що  НА  НЕБІ  іі  освятили.
Я  сьогодні  пишу  вірша,
А  душа  мироточить  коханням,
Може  Ви  саме  й  є  та  душа,
Пізнє,  ніжне,  п"янке  кохання.
Я  сьогодні  пишу  Вам  вірша,
Правду  бачить  Всевидяще  Око,
Якщо  боляче  Вам  чимсь  зробив,
Ви  ж  мене  не  карайте  жорстоко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787141
дата надходження 12.04.2018
дата закладки 16.04.2018


Любов Таборовець

Ангелу ночі

Вже  зустріла  яскраву  вечірню  зорю  
Посміхнулася  небу  привітно…
Обійняти  тебе  я  бажанням  горю…
В  сон  до  мене  прийди    непомітно.
О,  мій  Ангеле,  ніжних,  щасливих  ночей,
Може  кроків  твоїх  і  не  чую,
Але  поглядом  лише  торкнешся  очей,
Я    любов  твою  серцем  відчую…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777516
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 16.04.2018


Ніна Продан

ТАК ТРЕПЕТНО



Так  трепетно  всё    начиналось,
Признанья,  встречи  и  цветы,
Тогда  обоим    нам  казалось,
Что  в  мире  только  я  и  ты.


Так  трепетно  всё  начиналось,
В  твоей    руке  моя  рука,
Нам  всё  на  свете  удавалось,
Казалось  –  это  навека!


Тобой    одним  жила,  дышала,
Пьянела    я  от  ласк  твоих,
Счастливой  я  была  и  знала,
Что  наше    счастье    на  двоих.


Когда    губами  прикасался
И  стан  рукою  обнимал,
В    глаза  глядел  и  улыбался,
Меня    окутывал  дурман…


Я    очень  часто  вспоминаю
Те    лучшие  на  свете  дни,
О    неудачах  забываю,
Не  стоят  памяти  они.


Тебе,  любимый,  благодарна,
Что  мы  с  тобой,  как  два  крыла,
Что  не  была  Судьба  коварна,
А  добрым  Ангелом  была.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787565
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 16.04.2018


Ольга Калина

Ця сива старенька на лавці сидить ( Амфрібрахій)

Ця  сива  старенька  на  лаві  сидить,  
Обличчя  змарніле  і  серце  щемить.
Зчорніла  душа  і  немає  вже  сліз  
Ще  й  каменем  відчай  у  серце  заліз.

Все  водить  очима  вона  навкруги,
А  в  погляді  тому  вже  стільки  туги.    
Нічого  не  бачить  вона  у  цю  мить,
Бо  серце  ридає,  бо  серце  кричить:

Синочок  рідненький  в  могилі  лежить,
Йому  б,  молодому,  радіти  і  жить.    
Забрала  синочка  проклята  війна,  
Зосталась  матуся  у  хаті  одна.

Сидить  ця  старенька  в  глибокій  журбі,
Не  сміє  пташина  співать  на  вербі,  
Лиш  вітер  холодний  шмагає  в  лице,
І  очі  налилися  сірим  свинцем.
















Амфібра́хій  (грец.  αμφιβραχυς  —  з  обох  боків  короткий)  —  в  античній  версифікації  —  трискладова  стопа  на  чотири  мори  з  довгим  середнім  складом.

У  силабо-тонічному  віршуванні  —  трискладова  стопа  з  середнім  наголошеним  складом  (U—U).  Константа  віршового  рядка  може  бути  двоскладовою,  перетворюючись  на  ямб  з  наголосом  на  останньому  складі,  чи  в  позанаголошеному  стані  містити  кілька  складів  (пеан);  найліпший  варіант  амфібрахія  —  при  парокситонній  римі,  коли  витворюється  гармонійний  акаталектичний  рядок.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787667
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018


Ольга Калина

Шануйте родину, бережіть Україну

Шануйте  родину,  бережіть  Україну,
Для  тебе  й  для  мене  -  це  рідна  земля.  
А  наша  країна  ще  буде  єдина,
Хлібами  засіють  змарнілі  поля.

Плекайте  чудову  українську  мову.
Хай  маки  червоні  цвітуть  в  рушниках.
За  кращую  долю,  козацькую  волю
Здіймається  в  небі  жовто-синій  наш  стяг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787666
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018


Катерина Собова

Мобілка

Баби    -    Маня  і  Явдоха
У  садочку  посідали,
Де  були  і  що  почули
Одна  одній  розказали.

-Я    із  сином  говорила
(Він  живе    аж    у  Канаді),
Скільки    доброго    почула
Від    дітей,    дружини  Наді.

Хокеїст    мій  син  Микола,
По  льоду  ганяє  шайбу,
Ще    й  онуків  побачила
По    отому…  як  це…  скайпу!

На  край  світу  та  Канада,
Подумати  треба  тільки…
Як  же  добре,  що  винайшли
Телефони    ці    -    мобілки.

-Ой  не  дуже  воно  добре,-
Перебила  баба  Маня,-
Ось  давай    ми  пригадаєм
Наше  буйне  дівування:

Що  ми    тільки  виробляли…
І    гуляли  завжди  вільно,
Не  боялись,  що  хтось  зніме
До  подробиць  на  мобільний.

Он  ти  з  Петром,  що  робила
В    сіні,  що  біля  Секлети?
Це  щоб  зараз,  то  виклали    б
Вже  до  ранку  в  Інтернеті.

-А    ти  з  Павлом  на  горищі
Кохалася    аж    до  ранку!  
Він  тебе  тоді  покинув
І    узяв    руду  Оксанку.

-А    як  ми  в  ставку  купались?
Без  нічого    -    зовсім    голі!
Нам    було,  що  показати,
Дякуючи    мамі    й    долі.

Всі    принади    виставляли,
Хоч    самі    це  добре  знали,
Що    у  лозах,  очеретах
Хлопці  завжди  підглядали.

А  щоб  в  них  були  мобільні,
Чи  оті…  як  їх  …  смартфони?  
Доведи,  що  ти  не  гола
Там  у  тому  телефоні!

-Пам’ятаєш,    тебе    п’яну
Аж  на  хутір  занесло,
Це  щоб  зараз    -    на  екрані
Бачило    б    усе  село!

Он  Олена  согрішила,
Як  була  у  кума  Петі,  
А  сьогодні  всі  вже  знають    -
Прочитали  в    Інтернеті.

Ми  грішили  й  не  боялись
У  дівоцтві  тих  законів,
Як  же  добре,  що  не  було
В  нас  мобільних  телефонів!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787510
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 16.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Танго страсти

[color="#ff0000"][i]Я  с  тобой  станцую  танго  страсти…
Чтоб  исполнять  заветные  мечты...
Чтобы  быть  покорной  твоей  власти,    
Чувствовать,  как  жаждишь  меня  ты…

Вонзи  в  меня  горячий,  сладкий  меч,
Проткни  меня  взбесившейся  стрелой...
Иди  ко  мне,  а  может,  лучше  лечь?
Хочу  я  чувствовать,  что    ты    -  лишь  мой.

Люби  меня  –  будто,  последний  раз,
Ласкай  меня  вином  своих  речей,
Целуй  меня,  и  сыпь  цепочку  фраз,
Что  это  -  твоя  лучшая  с  ночей...[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787611
дата надходження 16.04.2018
дата закладки 16.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я тебе люблю, мій коханий

[color="#0000ff"][b]Я[/b]скравих  вражень  хай  дарує  день…

[b]Т[/b]равичка  пробивається  весняна,
[b]Е[/b]нергія  в  повітрі  задзвенить,
[b]Б[/b]ерізка  сік  проллє,  така  жадана.
[b]Е[/b]лектротоком,  в  тілі  оживуть

[b]Л[/b]аскаві  почуття,  що  зиму  спали,
[b]Ю[/b]нацькі  сни  у  далеч  проженуть
[b]Б[/b]ентежні  думи,  що  ночами  задрімали.
[b]Л[/b]юбов  весняна  в  серці  спалахне,
[b]Ю[/b]лою-вихрем  у  життя  ввірветься,

[b]М[/b]істочок  з  серця  в  серце  прокладе
[b]І[/b]  казкою  весняною  озветься.
[b]Й[/b]  розкаже  мрію  спільну  і  одну:

[b]К[/b]оли  птахи  розбудять  все  довкола,
[b]О[/b]кликне  музика  про  долю  осяйну,
[b]Х[/b]тось  чарами  покличе  в  дивне  коло.
[b]А[/b]  поки  що,  читай  все  згори  вниз
[b]НИ[/b]ті  кохання  зав’яжи  між  нами,
[b]Й[/b]    радій  віршам,  які  немов,  весняний  бриз,  
                                                                                               в  душі  виводять  хроматичні  гами.[/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787485
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Берізонька

На  лісовій  галявині  берізка  молода
На  гілочках  тонесеньких  бринить-бринить  сльоза,
А  слізоньки  ці  капали  –  солодкі,  як  меди,
Та  це  ж  весна  підкралася  на  луки  і  в  сади!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787486
дата надходження 15.04.2018
дата закладки 15.04.2018


Марічка Волошка

Знову кличе дорога в село,

Знову  кличе  дорога  в  село,
Де  у  небі  біліють  лелеки,
Де  дитинство  моє  одцвіло,
Де  найкращі  у  світі  смереки.
Де  у  мами  на  серці  жалі,
Як  обрус  на  столі  застеляє.
Бо  недавно  ще  діти  малі,
А  тепер  поруч  їх  вже  немає.
У  куточку  свячений  вінок.
І  мої  вже  посріблені  скроні.
І  росте  у  синочка  синок,
Простягає  до  мальви  долоні.
І  пливуть  понад  світом  роки.
Ронить  цвіт  уже  вкотре  калина.
Найсвітліші  у  мами  думки
В  колисковій  і  казці  для  сина.
У  намисті  вишневі    сади,
І  трава  на  стежині  прим’ята.
Всі  дороги  ведуть  нас  туди,
Де  дитинство  і  мамина  хата…



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784215
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 15.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

И ОПЯТЬ, Я ОСТАЛАСЬ БРОШЕННОЙ

[i]И  ОПЯТЬ,  Я  ОСТАЛАСЬ  БРОШЕННОЙ,
КАК  БРОСАЮТ  ЩЕНКА  ПОД  ЗАБОР,
Я  О  ЧУВСТВАХ  ТОБОЙ  НЕ  СПРАШЕНА,
НЕ  ПРОДОЛЖИЛСЯ  НАШ  РАЗГОВОР.

А  СЕЙЧАС,  Я  ОПЯТЬ  ОДИНОКАЯ,
БЕЗ  ОБИДНЫХ  РАСТЕРЯНЫХ  ССОР,
НА  СТРАНИЦЕ,  ЗАПИСКА  ЖЕСТОКАЯ,
ЧТО  В  ДУШЕ,  ПРОБУЖДАЕТ  ЛИШЬ  СПОР.

ВЕДЬ  ЗАЧЕМ,  Я  ВСЕ  ВРЕМЯ  НАДЕЯЛАСЬ,
ОКОЛДОВАННА  В  МЕД  ТВОИХ  СЛОВ?
О  ТЕБЕ,  В  ГОЛОВЕ    МЕЧТА  ВЕЯЛАСЬ,
ПРЕВРАТИВ  СВОИ  МЫСЛИ  -    В  ЛЮБОВЬ.

ВНОВЬ,  ОСТАЛАСЬ  Я  БЕЗ  ПОНИМАНИЯ,
БОЛЬЮ,    НЕРВАМИ  НАЕДИНЕ,
СНОВА,  НЕ  В  КОМ  ИСКАТЬ  УТЕШЕНИЯ,
КАК  ЖИТЬ  ДАЛЬШЕ?  ПОВЕДАЙ  МНЕ…

ВЕДЬ  ОПЯТЬ,  Я  ОСТАЛАСЬ  БРОШЕНОЙ,
ТЫ  СЕЙЧАС    СТАЛ  СОВСЕМ  НЕ  ТАКОЙ,  
ЧУВСТВА  В  СЕРДЦЕ  ПЕСКОМ  ЗАПОРОШЕНЫ,
ВСЕ  ПРОЩУ…ЖИЗНЬ  -    ВАЖНЕЙ  ЧЕМ  ЛЮБОВЬ…
[/i]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787374
дата надходження 14.04.2018
дата закладки 14.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я бачу тишу

Я  бачу  тишу,
Чую  -  далину,
Вдихаю  світло,
Відчуваю  сльози,
Знаходжу  вічність,
Віддаю  любов...
І  йду,  повільно,
Від  вірша  -  до  прози...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786379
дата надходження 07.04.2018
дата закладки 14.04.2018


Ніна Продан

И МЕЧЕТСЯ ДУША…



И  мечется  душа,
И  места  не  находит,
А  жизнь  как  полоса
Куда-то  вдаль  уходит.

Уходят  навсегда
Как  в  тень  родные  лица,
Откуда  ты      беда?
И…    слёзы  на  ресницах…

Как  пересилить  боль?
Как  в  пропасть  не  свалиться?
Когда  жива  любовь,
Но  жизнь  не  повториться.

С  друзями  весела,
На  людях  улыбаюсь,
А  остаюсь  одна  –
Слезами  умываюсь…

И  мечется  душа…
И  места  не  находит…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786728
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018


Ніна Незламна

Подарунок ночі

Ліжко  білосніжне,  все  чомусь  холодне
Я  мов,  те  дитятко,  здається  голодне
 Ніч  чаклунка…  Сумно.  Тебе  виглядаю
Місяць  шле  цілунок,  а  я  почекаю…
Куйовдить  вітер  листя  і  я  так  хочу
Відчуваю  у  тілі,  все  порожнечу…
Бажаю  милий…  За  мить  сховатись  в  тобі
Ніжно    заглянуть…  В  очі  ясно  -  голубі
Уста  солодкі…..  Ласкавий,  теплий  дотик
Ледь  -  ледь  тремтіти,  назвати  »  Рідний  котик»
Щоб  замуркотав,  в  міцних  моїх  обіймах
Я  би  пташкою….  Злітала,  мов  на  крилах….
Знов  заколисує,    це  годинник  -  »  тік  -  так»
Не  можу  я  чомусь…  Зігрітися  ніяк
Дзвоник,  брязкіт  ключів  ….Засіяли  очі
Прийшло  моє  щастя….  Подарунок  ночі.

                                                                       Вірш  зі  скрині  -  1980рік.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786712
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Про мрію

Так  страшно,  бути  вкованій  у  мрію!
Із  мрією  змагатись  -  я  не  вмію.
Та  коректив:  (з  реальності  життя),
Холодить  душу  й  душить  почуття...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786669
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018


Катерина Собова

Фен-шуй

Щось  із  бабою  зробилось:
Чи    то  так,  чи  здуру,
Почала    вона    вивчати
Китайську    культуру.

Ото  цілий  день  товчеться,  
По  книжці  мудрує,
Усі  речі  розставляє
Тільки  по  Фен-шую.

І    для  діда  одягнутись
Стало  ціле  горе:
Зранку    -    шафа  у  кімнаті,
А    вдень    -    в  коридорі.

Тут  штани  свої  поклав
(Стілець  біля  ліжка)
Та  під  вечір    -    нема  штанів,
Є  з    фікусом  діжка!

Вночі    діда    притиснуло
(Є      така  потреба),
Баба  міцно  вже  заснула,
Дід    йде  куди  треба.

За  щось  раптом  зачепився
(А  це  було  крісло)
Так  упав,  мало  не  вбився,
Щось  у  спину  влізло…

І    в  старого  тут  не  склалось
Щодо  етикету,  
Бо  не  було  вже  потреби
Йти  до  туалету…

 То  на  голову  упаде
Зеркало  з    полиці
То  на  кактуса  він  сяде    -
Баба    б’є    по    пиці,

Отак  дід  помучивсь  з  місяць,
Пішов  у  розвідку
І    його  (він  ще  нічого!)
Прийняла  сусідка.

А  покинута  бабера
Вже  майже  не  чує,
Сама  в  хаті  шкандибає,
Зате    ж    по    Фен-шую!

А    старий    біля    сусідки
Прекрасно  ночує,
Накінець-то    він  позбувся
Клятого    Фен-шуя!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786667
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018


М.С.

Ти знаєш, зовсім це не складно. (переклад з: Натта Лі)


Ти  знаєш,  зовсім  це  не  складно,
Стоїть  гітара,  мовчки,  край  вогню.
А  ти  не  стій,  забудь  же  про  обачність,
Побудь  нескромною  -  Тебе  молю.

Я  -  чоловік,  також  не  бездоганний,
Я  так  боюсь  про  Тебе  не  вгадати.
Візьми  гітару  і  зіграй  про  безталанну,
Допоможи  мені  Тебе  пізнати.

Я  хочу  знати  -  лагідна,  зухвала?
Тебе  читатиму,  як  книгу,  як  оповідання.
Хоч  Ти  про  себе  ще  і  слова  не  сказала,
Побудь  зі  мною,  тільки  не  в  останнє.

Бо  це  ж  так  просто  -  будь  собою  й  тільки,
І  уяви,  що  вечір  цей  навічно.
Нам  жити  й  жити,  солодко  чи  гірко,
Ти  заспівай  свою  гітарі  пісню.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786367

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786677
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 09.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Так стало холодно в мережі Інтернету

Так  стало  холодно  в  мережі  Інтернету,
Не  пишеш  зовсім  ти  мені  самій…
Немов,  рядки  із  давнього  сонету,
Бувай…  прощай…з  трьох  крапок  зрозумій…
А  може  просто  видалить  анкету?
(Ніхто  і  не  помітить  в  чому  річ…)
І  жить  реально…..  ради  етикету  
З    буденністю  лишитись  віч  на  віч…
Я  –  тільки  профіль,  фотки  різних  років,
Де  в  зморщечках  ховалося  життя,
Я  вірила,  що  віднайду  кохання,
Та  кому  треба  мої  справжні  почуття?
Не  тіло  -  я…  для  втіхи  і  розваги,
Ще  у  мені  захована  душа…
Якби,  ви  більше  мали  всі  поваги,
 І  розуміли  справжні  почуття…
Я,  просто,  вже    втомилася  чекати,
Щоденно,  мовчки,  я  вмикаю  сайт
Нові  історії,  обличчя,    жарти
Провайдер  інший  додає  ще  мегабайт.
А  що  чекать,  як  мрія  –  не  здійсненна?
А  що  писать?    Як  гріш  -  словам  ціна,
Розчарувалась….  Що  в  реалі,  що  на  сайті,
Я  завжди  залишаюся  сама.
                                                                                                                                           2009  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786216
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 06.04.2018


Катерина Собова

Iкебана

Вдівець  Іван  подумав  якось:
-Таки  треба  ожениться…
І    сусідка    хоче    заміж,
Бо  давно  уже    вдовиця.

Натякнув  удень  Марії:
-Ввечері  прийду  з  букетом,
Може    збудуться  в  нас  мрії  –
Заспіваємо    дуетом.

Вдень  умився,  поголився,
Поскладав  на  крісло  клунки,
Телевізор    подивився,
(Там    було    щось  про  дарунки).

В    телевізорі    сказали
(Здивувало    це    Івана),
Що    найкращий  подарунок  –
Це  японська    ікебана.

Різні  види  показали,
Показали    майстер  –клас,
Ще    сказали:  -Ці    букети
Ощасливлять  завжди    вас.

Нащо  тратити  зарплату
На  троянди  і  тюльпани,
Якщо    можна    з  сухоцвітів  
Скласти    в  банці  ікебану?

Все    зробив,  як  ті  японці:
Суху    гілку  встромив  скраю,
Чорнобривці,    як  те  сонце,
Скляну  банку  прикривають.

З    очерету    взяв    мітелку,
Деревій    сухий    знайшов,
Приладнав  листок  із  клена  –
До    Марії    з  цим  пішов.

Як  було  там    -    що  казати?
Жених  вилетів    із  хати,
З    матюками  вслід    Івану
Полетіла    ікебана…

Отаке  –  то  нещасливе
Було    сватання    в  Івана,
І    розбила  оте  щастя
Ідіотська    ікебана!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786111
дата надходження 05.04.2018
дата закладки 05.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Той, хто любить

[i]Той,  хто  любить,  мене  не  осудить,
Не  покине  i  не  залишить
Той,  хто  любить,  його  лиш  думка
Про  єдину,  про  мене  тiшить.
Той,  хто  любить,  мене  не  образить,
Лихим  словом,  думками,  дiлом.
Той,  хто  любить  зi  мною  завжди,
У  думках,  у  душi,  і  тiлом…
Той,  хто  любить,  далеко  дуже,
I  вiд  того  на  серцi  страждання
Той,  хто  любить,  зi  мною  буде  
I  покаже,    яке  ж  те  кохання.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786083
дата надходження 05.04.2018
дата закладки 05.04.2018


М.С.

Давно у мені пропадає актриса. (переклад з: Світлая (Світлана Пирогова) )

Давно  у  мені  пропадає  актриса,
Душа  моя  прагне  великої  сцени.
І  звично,  весь  час  креслю  я  бісекрису,
Акторському  слову  -  якійсь  переміні.

І  ролі  собі  я  сама  вибираю:
Рабиня  чи  фея,  чи  горда  цариця.
І  твердо  я,  майже  без  роздумів,  знаю:
На  сцені  я  буду  тигриця  й  левиця.

Я  граю  від  ранку,  я  граю  красиво,
І  в  шумі  овацій  просторого  залу.
Без  сумнівів,  я  надзвичайно  грайлива,
І  гри  мені  мало  і  мало,  і  мало.

На  біс  викликають  мене  знов  і  знову,
Виходжу,  як  зірка,  я  вже  примадонна.
Всі  зіграні  ролі  мої  так  казково,
Та  я  залишаюсь,  на  жаль,  знову  дома.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761044

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786058
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 05.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Я твоя

[color="#0022ff"][i]ТИ  ЩЕ  НЕ  ЗНАЄШ,  АЛЕ  Я  ТВОЯ,
ХОТІЛА  ВСЕ  ЖИТТЯ  ТВОЄЮ  СТАТИ.
ДУМКАМИ,  НІЖНИМ  ПОГЛЯДОМ,  СЛОВАМИ,
ТОБІ  ОДНОМУ,  ВСЮ  СЕБЕ  ВІДДАТИ.. .
ТА  ЧИ  ПОТРІБНА  ТОБІ  БУДУ  Я,
В  ЖИТТЯ  ШАЛЕННІЙ,  ДИКІЙ  КРУГОВЕРТІ?
(ЦЕ  Ж  ВСЕ  СЕРЙОЗНО,НЕ  ЛИШЕ  ВІРШІ,
Й  ПО  ТЕЛЕФОНУ  БЕСІДИ  ВІДВЕРТІ….)
І  ЗВІДКИ  ЗНАТИ,  ЩО  ЦЕ  САМЕ  Я?
ХТО  В  ВІЧНІСТЬ  УПЛЕТЕ  ПРИЄМНІ  МИТІ,
ХТО  ПЕРЕТВОРИТЬ  ТВОЇ  МРІЇ  -  У  РЕАЛ,
І  ПЛАНИ  У  КАЗКИ  ДЛЯ  ДВОХ  ПРОЖИТІ…
І  ЗВІДКИ  ЗНАТИ  ЩО  ЦЕ  САМЕ  ТИ?
ЩО  ПОДАРУЄШ  НАШЕ  СПІЛЬНЕ  ДИВО,
ЩОБ  ТИ  І  Я,  І  МИ  УСЕ  ЖИТТЯ,
ЖИЛИ  В  ЛЮБОВІ  ДРУЖНО  І  ЩАСЛИВО…
[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785945
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 04.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Істина в вині

[color="#610505"][i][b]Ще  гріє  душу  той  солодкий  хміль,
Що  заморожував  гарячі  почуття,
Нанизує  на  долю  гнів  і  біль,
І  воском  скрапує  на  дно  буття…

Колись  містив  в  своїй  кришталь-душі,
Густу,  п’янку,  червону,  ніжну  кров.
Лишилась  пляма  осаду  на  дні,  -
Воскресла  в  серці  Феніксом  любов.

Упала  брама  тих  пересторог,
Що  стримує  й  не  дозволяє  жити,
Лише  щемить  у  серці  і  кричить,
Благає  і  примушує  любити.

Коли  прошепче  темрява  в  вікні,
Коли  прийдуть  в  життя  буденні  дні,
Не  бійся  ти  всьому  сказати:  «Ні»,
І  зрозуміти  -  істина  в  вині.
[/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785943
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 04.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Ти справді хочеш?

[color="#d41515"][i]Ти  справді  хочеш…щоб  була  я  поруч?
Навпроти…  в  очі  зазирнуть  ясні?  
Чи  справді  хочеш,  щоб  наскрізь  всі  ночі,
Я  не  могла  б  тобі  сказати  «ні»?
Мабуть,  ти  хочеш…дихання  синхронність?
Щоб  тіла  й  душі…завжди  в  унісон…
Стискала  у  собі  нестримну  сутність…
І  це  була  реальність,  а  не  сон…
Щоб  відкривав  цілунками  на  тілі
Прикриті  від  усіх  мої  скарби…
Зливавсь  зі  мною….тонув  в  насолоді…
І  мріяв….  ну  скоріше  б  це….  «якби»…
[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785771
дата надходження 03.04.2018
дата закладки 03.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Твої слова - гарячий шоколад

[color="#1f0707"][i]Твої  слова  -  гарячий  шоколад,
Солодкі,    теплі,  ніжні  і  м’які,
Я  й  не  надіялась,  що  буде  так,
Не  вірила,  що  в  світі  є  такі….
Такі,  як  ти  -  з  безоднею  очей,
Такі,  як  ти  -  із  виром  почуттів,
Такі,  як  ти  -  з  бажанням  тих  ночей,
Чекати  яких,  декілька  життів.
Далеко  ти,  та  відчуваю  я,
Як  б’ється  серце  і  душа  тремтить,
Як  ти  друкуєш,  поспіхом,  слова,
І  як  чекаєш  кожну  нашу  мить…
Ти  вартий  щастя…й  здійснення  всіх  мрій,
Але,  усе,  що  я  можу  зробити,  -
Без  поцілунків  сонних  твоїх  вій,
На  відстані  чекати  і  любити…
[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785770
дата надходження 03.04.2018
дата закладки 03.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Дурний жарт

Це  мабуть,  просто,  дурний  жарт,
У  мене  не  працює  сайт…  
А  як  же  ти?  Повірити  несила
Невже  тебе  знайшла  ….і  загубила?
Бо  тільки  тут,  щасливі  ми  з  тобою,
Життя  рутину  замінив  мені  собою.
Дарує  крила  кожна  наша  мить
Як  я  могла  раніш  без  тебе  жить?
Коштовніші  скарбів  твої  палкі  слова
В  мені  тремтить  чуттів  струна  нова
Намріяла  тебе,  фантазувала,
Я,  ніби,  все  життя,  лише  тебе  чекала!
Але,  мабуть,  це  просто  дурний  жарт…
Ще  й  досі,  в  мене  не  працює  сайт…  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785284
дата надходження 31.03.2018
дата закладки 31.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Кричала тиша

[i]Кричала  тиша  мовою  німою,
Самотні  тіні  в  темряві  губились,
У  натовпі  густої  порожнечі,
Лиш  мрії  нездійсненні  залишились.

В  незграбному  танку  чужих  думок,
Від  твого  імені  губилися  склади,
Скрутився  світ  увесь    в  заплутаний  клубок,
З  душею  вогнища    і  вдачею  води.

Ніхто  не  знав  де  виходу  знайти,
У  миті  вічність  хтось  скоріш  шукав.
За  брамою  безглуздя  й  суєти,
Бог  довго    й  тихо  всіх  оберігав.

Не  всі  пройшли  свій  віковий  маршрут,
Не  всі  посміли  на  коліна  стати,
Щоб  у  тенетах  непролазних  пут,
Покаятись  й  спасіння  попрохати.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Кричала тиша

[i]Кричала  тиша  мовою  німою,
Самотні  тіні  в  темряві  губились,
У  натовпі  густої  порожнечі,
Лиш  мрії  нездійсненні  залишились.

В  незграбному  танку  чужих  думок,
Від  твого  імені  губилися  склади,
Скрутився  світ  увесь    в  заплутаний  клубок,
З  душею  вогнища    і  вдачею  води.

Ніхто  не  знав  де  виходу  знайти,
У  миті  вічність  хтось  скоріш  шукав.
За  брамою  безглуздя  й  суєти,
Бог  довго    й  тихо  всіх  оберігав.

Не  всі  пройшли  свій  віковий  маршрут,
Не  всі  посміли  на  коліна  стати,
Щоб  у  тенетах  непролазних  пут,
Покаятись  й  спасіння  попрохати.
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Білий цвіт

[color="#ff00ee"][i][b]Білий  цвіт,  навесні,  у  розкішнім    саду,
Як  з  фати  нареченої  біла  вуаль,
Солов”їні  пісні  та  джмелів  діалог,
Закликають  в  казкову,  незвідану  даль…
[/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785116
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Т

[i][b]Ти,  тікай!  Тенета  тягнуть
Тінь,  тавровану  туманом,
Танець  тісний  та  тендітний,
Тхне  торішнім  тархуном.
Там,  трава  тріпоче  танго,
Талану  тупу  токату,
Тільки  тілу  темп  трактує,
Тихий,  теплий  телефон.
                                                                               
                                                                                                 22.07.  2011р.[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784611
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Він і Вона

[color="#0000ff"]В  далеком  городе,  среди  шумной  суеты,
ОН    жил  спокойно,  не  спеша,
Ждал  он  кого-то,    и  дарил  цветы,
Спокойная  была  его  душа.[/color]

[color="#ff0040"]  А  в  іншім  краї,  котрий  рік  підряд,
ВОНА  чекала  одного  ЙОГО,
Калічила  і  нерви  й  почуття,
Не  знаючи,  потрібно  їй  кого?[/color]

[color="#000dff"]Совсем  свежи  еще  в  его  душе,
Мечты,  разбитые  об  рифы  скал,
Пока,  однажды,  молча  в  тишине,
ОН  сообщение  на  сайте  написал.[/color]

[color="#ff0040"]За  слово  зачіплялися  слова,
Історію    у  чаті  друкували,
Що  буде  далі  і  для  чого  це?
Ні  ВІН  і  ні  ВОНА  іще  не  знали.[/color]

[color="#0900ff"]Внимательно  на  фотки  ОН  смотрел,[/color]
[color="#ff0048"]А  ВОНА  жмутками  вірші  писала,[/color]
[color="#000dff"]Все  чаще  отвлекался  ОН  от  дел,[/color]
[color="#ff005e"]Цілодобово  повідомлення  чекала.[/color]

[color="#000dff"]Надеялся….  А  может  быть  ОНА?[/color]
[color="#ff0055"]Може  це  ВІН?…вже  вкотре  сподівалась.[/color]
[color="#0000ff"]В  глазах  зеленых  ОН  тонул  до  дна,[/color]
[color="#ff0040"]А  ВОНА    у  п’янких  словах  купалась…[/color]

[color="#0900ff"]ОН  ждал  их  встречи,  и  считал  деньки[/color]
[color="#ff0048"]ВОНА  всі  мрії  в  риму  виливала…[/color]
[color="#000dff"]Хотел  каснуться  ЕЕ  плеч,  руки[/color]
[color="#ff005e"]Себе  віддать  ЙОМУ  ВОНА  бажала.[/color]

[color="#1e00ff"]- Как  хорошо,  что  я  нашел  тебя  …[/color]
- [color="#ff005e"]Тепер  я  бачу  світло  там  де  край…[/color]
[color="#000dff"]- Позволь,  беречь,  лелеять  и  любить…[/color]
[color="#ff0073"]- Візьми  мене  і  більш  не  відпускай…[/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784613
дата надходження 27.03.2018
дата закладки 28.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

І знов весна

[i]І  знов  весна  настала,  так  хороше  навкруг,
Сіяє  сонце  в  небі,  і  зеленіє  луг.
Біжить  струмок,  наосліп,  до  синьої  ріки,
Минаючи  горбочки,  дерева  і  пеньки.
Біжить,  тому  що  знає,  мине  холодна  мить,
І  у  душі,  веселка  барвиста  забринить.
І  буде  знову  свято  для  кожного  із  нас,
Вінок,  з  польових  квітів,  мені    буде  якраз,
Розквітне  знов  барвінок  й  калини  ніжний  цвіт,
І  буде  все  так  само,  як  сотні  тисяч  літ…
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784783
дата надходження 28.03.2018
дата закладки 28.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Лісова афера

У  лісі  сталася  афера:
Скинули  з  трону  царя-лева.
Туди,  до  лісу,  за  паркан,
Забрався  дядечко  тарган.
Не  знаю,  спереду,  чи  ззаду,
Потрапив  він  на  цю  посаду,
Почав  він,  зразу  ж,  керувать,
Свої  порядки  наставлять.
Сторожим  псам  -  кожної  днини,
Ганяти    і  гавкать  щогодини.
Козлам  відпущення  –  не  спать,
Документацію  складать.
Ну,    а  зозулі,  для  охоти,  -
Велів  «узяти,  хоч  дві  ноти»
Всі  свої  блохи  з  голови,  -
Носив  до  мудрої  сови.
Вона  ретельно  відбирала,  
І  по  адресі  направляла.
Іще,  шакал  там  проживав,
 (Нагору  файли  відправляв).
А  лис-атлет  -    лиш  посміхався,
Бо  тарганець  його  боявся.
На  троні  таракан  усе  ,
Радіє    й  вусами  трясе.
Не  знає,  що  богам  на  втіху,
Його  поставили  для  сміху.
Щоб  скинуть  лева  лиш  із  трону,
І  закотить  в  кущі  корону.
Щоб  тарганчик-  молодець,
Довів  державу  до  «Капець»
______________  
Оце  таке  в  житті  буває,
Коли  тарган  на  трон  сідає…
                                                                                                                                                           Липень  2005р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784782
дата надходження 28.03.2018
дата закладки 28.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Весняний дивограй

Все  як  раніше...тиша  і  мовчання,
Та  очі  -    зачаровані  красою.
Вже  солов’ї  всіх  кличуть  на  гуляння,
Й  повітря,  вмить,  наповнилось  весною.

Зовуть  ключі  сполоханих  струмків,
Лиш  тільки  росами  умиється  світанок,
Із  перших  маргариток  й  васильків,
Плести  чарівний,  зоряний  серпанок.

Знов  леготом  окутує  весна  ,
Буяють  пишні,  соковиті  трави.
І  розквіта  душа,  і  ожива,
Мов  колір  веселкової  заграви.

Коли  засяє  сонце  над  лугами,
Й  повернуться  птахи  у  рідний  край,
Вмить,  на  барвистий  килим  з  перших  квітів,
Закличе  всіх  весняний  дивограй.

                                                                                                                           2007  рік
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784418
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 26.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Квітка

[b][i]Я  -  квітка  -  зіткана  з  роси  і  світла,  
Ранкових  променів,  і  співу  солов'їв...  
Від  подиху  вітру  -  душа  вмить  розквітла...  
Й  знов  кличе  мрій  ключі  з  чужих  країв...  
[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784417
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 26.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Весна

Вже  дихає  пробуджена  весна,
Хоч  мляво,  тихо,  повагом  та  знову,
Озветься  щебетом  галявина  ясна,
Й  дерева  справлять  дорогу  обнову.

Як  довго  сумував  старий  пеньок,
Ховався  у  снігу,  від  ливнів  мок,
Не  знав,  що  поспішаючи  в  луги,
Веснянку  заспіва  йому  струмок.

Самотні  клени,  з  подиву  мабуть,
Затріпотіли  голими  гілками.
Мені  сказати  хочуть  новину,
І  поділитись  власними  думками.

Напружився  й  розправив  плечі,
Відкривши  в  світ    тендітні  очі  сині..
Весняний  пролісок,  найперший  він  до  речі,
Послав  привіти  пагорбу  і  долині.

ПЕРЕВОД:

Дышит  прохладой  ранняя  весна,
Но  скоро,  соловьем,  зальется  сад,
Поляны  будут  слать  из  трав  ковры,
Сошьют  деревья  праздничный  наряд.

Грустил  тихонько  старый  пень,
Прятался  в  снег  от  бурь,  дождей,
Не  знал,  что  пробегая  у  луга  
Разбудит  его  радостный  ручей…

Грустили  клены,  (видно  потому),
Шептались,  молча,  голыми  ветвями,
Будто,  хотели  новость  расказать,
И  поделится  давними  мечтами...

Расправил  плечи,  к  солнцу  потянулся,
Раскрыл  на  свет  невинные  глаза,
Подснежник,  лесу,  молча  улыбнулся,
В  цветке  его  играла,  радугой,  слеза...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784238
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Хліборобська доля

[b]Навесні,  коли  пашать  теплом  поля,
У  барвінок  одягається  земля,
В  полі  засіває  хлібороб  зерно,
Щоб  на  втіху  зашуміло  би  воно.
Укриває  все  туман-димок,
Дозріває  золотавий  колосок.
Долинає  пісня  із  села,
Заколисує  поля  вечірня  мла.
Іще  мить,  й  все  стане  золоте,
І  волошка  синьоока  відцвіте,
Й  перепілка  виростить  діток,
І  прийде  той  довгожданий  строк.
Коли  буде,  щедро,  литися  врожай,
Хліборобе,  не  лінуйся,  а  збирай!
Стануть  ситі  і  багаті    у  рідні,
Й  святкуватимуть  три  ночі  і  три  дні,
Ну  а  потім,  всі  поринуть  в  тихі  сни,
Щоб  чекати,  знов,  наступної  весни.
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784090
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 24.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Кава

[i]Я  –  ГАРЯЧА,  ЧОРНА  КАВА…
ТО  ПРИМХЛИВА,  ТО  ЛУКАВА,
ТО  СОЛОДКА  І  ПЕКУЧА,
ЯК  ПОЛИН,  ГІРКА  Й  КОЛЮЧА.
АРОМАТНА  І  ЖАДАНА,
ТО  ХОЛОДНА,  НЕЗРІВНЯННА,
ТО  НЕЧУВАНО  ЗВАБЛИВА,
НЕ  КУШТОВАНА  Й  ЩАСЛИВА…
ХОЧЕШ  МНОЮ  СМАКУВАТИ,
Й  ДО  ОСТАНКУ  ПОРИНАТИ,
У  МІЙ  СМАК    У  ТІЛО  Й  ДУШУ?
Я  ЧЕКАТИ  НЕ  ПРИМУШУ…
ПОКИ  КАВА  ЩЕ  ГАРЯЧА,
Я  ТВОЯ,  Я  НЕТЕРПЛЯЧА  ,
ПРИСТРАСТЬ  В  ТІЛІ  ЗАКИПАЄ,
 І  НІХТО,  НІХТО  НЕ  ЗНАЄ,
ЯК  ТИ  МНОЮ  ПОСМАКУЄШ,
ЯК  ПРИГОРНЕШ,  ПРИГОЛУБИШ
ЯК  ТЕБЕ  Я  РОЗІГРІЮ….
ЯК  ПОРИНУ  В  ТВОЮ  МРІЮ,
ЯК  З  ТОБОЮ  МИ  ЗІЛЛЄМСЯ,
ЯК  НЕКТАРАМИ  ПРОЛЛЄМСЯ…
ЯК  ВІДЧУЄМ  СЕРДЕЦЬ  СТУКИ,
ГРУДИ,  СТЕГНА,  НОГИ,  РУКИ,
ЇХ  СПЛЕТЕМ  ЇХ  ПОЄДНАЄМ,
БО  МИ  ЛЮБИМ  І  КОХАЄМ…
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784091
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 24.03.2018


Катерина Собова

Вибiр

Прийшов  Вадим  до  дідуся
Про  життя  все  розпитати:
-Коли  любиш  дві  дівчини,
Яку  з  них  за  жінку  брати?

Перша  дівка  –  дуже  гарна,
Всі  зовуть  її  Нінель,
Сорок  вісім  кілограмів  –
Балерина  і  модель.

Другу  дівку  звати  Ната.
Скажу  тобі,  діду,  просто:
Ця  розумна  і  багата,
Важить  десь  під  дев’яносто.

-Як  на  мене  –  бери  Нату.
Якщо  твоя  жінка  в  тілі,
Це  велике  в  житті    щастя  –
Погойдатися  на  хвилі.

А  про  модель  -  що  гадати?
Правду  кажуть,  а  чи  ні,
Що  на  дошках,  любий  внучку,
Ти  належишся  й  в  труні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783721
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 23.03.2018


М.С.

Ти сидиш на своєму дивані.

Ти  сидиш  на  своєму  дивані,
Мені  дивишся  прямо  у  очі.
Карі  в  Тебе  вони,  незрівнянні,
Потонути  у  них  дуже  хочу.

Голос  Твій  я  хотів  би  почути,
Лиш  живий,  а  не  той...  в  телефоні.
І  від  інших  людей  відпочити,
У  матусі  природи  на  лоні.

Доторкнутись  до  ніжної  шкіри,
По  звабливих  пробігтися  формах.
Не  діждусь,  певно,  тої  я  миті,
Щоб  зробити  це  вже  було  можна.

Свіжим  сіном  встелити  нам  постіль,
Ніжно,  ніжно  Тебе  обійняти.
У  цілунках  забути  про  Сонце,
І  кохати,  кохати,  кохати.

Біля  річки  удвох  прогулятись,
І  росу  позбивати  у  полі.
Та  на  жаль,  я  Тебе  тільки  бачу,
На  світлинах  в  своєму  смартфоні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783767
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 22.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Дятлик

[b][i]Йду  додому  зимнім  ранком,
Завірюха  стогне,  плаче,
А  на  гілці  реп’яховій,
Одинокий  дятлик  скаче.
Крильця  білі  нашорошив,
підняв  голову  червону,
Знайде  зернечко,  посніда,
Й  полетить  в  гніздечко-нору.
Хай  бушує  завірюха,
Хай  хоч  плаче,  хоч  сміється,
Дятлик  зна  –  обов’язково,
Ця,  зима  страшна  минеться.
                                                                                     
                                                                                                 14.12.1994р.[/i]
[/b]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783699
дата надходження 22.03.2018
дата закладки 22.03.2018


М.С.

Про що я думаю? (переклад з: Валентина Рубан)

Я  думаю  і  про  життя,  і  про  буття,
Про  рідних,  близьких  і  про  нас  у  дітях.
Я  думаю  про  мир  на  всій  землі,
Й  про  те,  як  все  таки  чудово  жити.

Про  друзів  думаю,  звичайно,
Яких  люблю  і  поважаю.
Мої  думки  у  віршах  і  піснях,
Які  пишу,  люблю,  співаю.

Я  думаю  також  про  ворогів,
Котрих  не  хочу  мати.  Маю.
Хоч  ненавидіти  я  їх  не  вмію
І  зла  на  них  я  зовсім  не  тримаю.

Думки  мої  в  пташках  і  у  квітках,
Які  в  житті  квітують  вічно.
Звичайно,  думаю  і  про  кохання,
Красиве,  ніжне,  чисте,  безкінечне.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783347

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783642
дата надходження 21.03.2018
дата закладки 21.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Шлягер і шедевр.

У  моноліті  мелодійних  звуків,
Котрі  надію  втілюють  в  життя,
В  мелодіях,  мотивах  і  рингтонах
Не  можна  розібратись  до  пуття.

Який  в  них  вік?  Яка  духовна  цінність?
Який  в  них  задум  і  яка  мета?
Не  встиг  запам’ятать  акорди  три,  три  слова
І  вже  ніде  не  чуть  цього  хіта.

Із  хаосу  думок  із  моря  звуків,
Із  різних  стилів  зіткана  канва.
В  яку,  посіявши,  пусте  насіння,
Триденний  хіт,  лиш,  надають  жнива.

Там  дуже  рідко,  наче  іскру  Божу,
Натхнення  й  талану  дарунок.
Приносять  в  світ  щось  рідкісне,  чудесне,
Яке  оцінюється,  як  «вищий  ґатунок».

Цей  шлягер  до  вподоби  всім  і  всюди,
Він,  ніби  вихор  в  душі  увірвався,
Народжувались  й  помирали  люди,
А  шлягер  в  пам’яті  народній  залишався.
                                                                                                                     
Кілька  століть  народ  співає  залюбки
І  «Цвіте  терен»  і  про  «Два  дубки»
Щоразу  ці  пісні  прищеплюють  всім  моду
Любов  до  пісні  й  до  свого  народу.

Коли  солдати  йшли  у  бій,
Назустріч  ворогу,  чи  танку.
Співали  подумки  і  вголос,
Або  «Катюшу»  чи  «Смуглянку».

А  коли  час  прийде  кохати  
Згадаєш  знов  пісню  забуту,
Яка  б,  покликала  шукати,
Увечері  «Червону  руту».

Під  шлягери  гойдалася  колиска,
Зростали,  розумнішали,  мужніли,
Своїх  дітей  на  ноги  піднімали,
Сріблились  скроні  і  вуста  марніли.

Та  пройде  час  оновить  покоління
Розвине  далі  технології  космічні…
Але  в  нових  витках  життєвих  буднів,
Всі  розуміють  –  шлягери  не  вічні.

Існують  твори  перевірені  віками
Безкраї,  всюдисущі,  гармонічні,
Як  фуги  Баха,  й  Моцарта  сонати
 Завжди  сучасні,  модні,  хоч  класичні.

Це  -  геніальність  втілена  в  полотнах,
Це  -  точність  мрій  акордами  пролита,
Це  велич  духу  і  безмежна  воля,
Душа  до  вічності  й  краси  відкрита.

Шедевр  –  це  ніби  золота  перлина
Котра  сіяє  серед  куп  сміття,
І  обраним  лиш  пророковано  створити,
Шедевр  єдиний  за  своє  життя.  

                                                                                                       2008  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783293
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 20.03.2018


М.С.

Свічі. (переклад з: Інна Рубан-Оленіч)

Темна  кімнатка  і  ніч  за  вікном,
Свічі  горять  -  ми  з  тобою  разом...
Звуки  мелодій  неначе  крізь  сон,
Шелестом  листя  метеликів  крила,
Що  у  багатті  палкому  згоріли...

Божественно  легко  з  тобою,  о  небо...
Самі  на  землі  -  нам  нічого  не  треба...
А  сон  у  пітьмі,  ти  не  бійсь,  не  розтане,
Віддай  данину  неземному  коханню,
Веди  нас  алеями  райського  саду...

Стіни,  освітлені  тільки  свічею,
Відблиском  дивним  витає  кохання...
Тіні  химерні  лягають  на  стелю,
Душі  зливаються...  тіні...  бажання...
Ти  зрозумій  і  повір...  Ми  останні...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783060

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783103
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Свечи

[b]Темная  комнатка,  ночь  за  окном,
Свечи  горят  и  мы  лишь  вдвоем...
Звуки  мелодии  слышатся  мне,
Как  шорохи  листьев  степных  мотыльков,
Сгоревших  в  горячем  костре...

Нам  божественно  легко  сейчас...
Одни  на  земле,  ничего  нам  не  надо…
О,  сон  не  развейся  в  пучине  ты  тьмы,
Отдай  дань  прекрасную  нашей  любви,
Ведя  нас  аллеями  райского  сада...

На  стенах,  осеченных  лишь  той  свечей,
Фрагменты  зеркалятся  нашей  любви...
И  тени  ложатся  на  потолок...
Сливаются  тени  и  души...Пойми...
Пойми  и  поверь  ...  мы  на  свете  одни...[i][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783060
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Садочку, до побачення

Ми  всі  друзі  –  ти  і  я,  дитсадок  –  немов,  сім’я,
Виховательки  всі  -  стали  нам  рідненькими,
Всіх  виховували  нас,  і  навчили  сотню  раз,
І  втішали,  коли  ми  були  маленькими.

ПРИСПІВ:
Тут  залишим  іграшки  
І  нечитані  книжки
Вихователів  своїх,
Ігри,  радощі  і  сміх.
Все  залишим  дітворі,  
Візьмем  в  руки  букварі.
Зробимо  в  майбутнє  крок,
У    клас  перший  на  урок.

А  сьогодні  свято  в  нас,  нас  чекає  перший  клас
Тому  скажемо:  «садочку,  до  побачення!!!»
Прощавай,  садочку  наш,  пам’ятай  веселий  час,
Ми  ще  прийдемо  до  тебе  на  побачення.

ПРИСПІВ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783057
дата надходження 19.03.2018
дата закладки 19.03.2018


М.С.

Яскраво Сонце світить.

Яскраво  Сонце  світить,
А  я  чекаю  ночі,
Допоки  Місяць  зійде,
Й  побачу  Твої  очі.

У  мріях  я  літаю,
Тебе  у  снах  я  бачу,
За  ніжність  я  кохаю
І  за  непросту  вдачу.

За  вигин  тіла  кожний,
За  шкіру  шовковисту,
І  за  грайливий  погляд,
За  шию  у  намисті.

Чекати  миті  буду,
Щоби  напитись  трунку,
І  наші  спраглі  губи
Злилися  в  поцілунку.

Ти  душу  роз'ятрила,
Що  не  засну  відразу,
Шукаєш  щастя  мила?
Давай  шукати  разом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780386
дата надходження 05.03.2018
дата закладки 19.03.2018


Антон Максимов

Я люблю

Я  люблю  твои  ладони
Я  люблю  твои  уста
Запах  твой,как  цвет  магнолий
Серо-томные  глаза

Ты  цветёшь  как  орхидея
Неприступна,полна  страсти
Твои  руки,спину,шею
Так  хотел  бы  целовать  я

Твоя  кожа  глаже  шёлка
Пальцев  ласковей  на  свете
В  своей  жизни  не  нашёл  бы
Только  кто  бы  мне  ответил

Как  найти  к  тебе  подходы
Тропы  к  замкнутому  сердцу
Как  взламать  замки  и  коды
Закрывающие  дверцу

В  ослеплённые  обидой
Как  в  глаза  твои  проникнуть
Как  найти  твоё  либидо
Ведь  не  смог  никак  отвыкнуть

От  улыбки  лучезарной
Или  уст  вкусней  варенья
Что  во  мне-глупце  бездарном
Разбудили  вдохновение

И  от  нравов,хоть  и  гордых
И  порой  упрямых  даже
Принципов  и  взглядов  твёрдых
И  всегда  мне  будут  важны

Твоё  мнение  любое
Твой  совет,решение,воля
Ты  как  свет  в  конце  тоннеля
Ты  моя  душа  и  доля

Ты  глоток  воды  в  пустыне
Без  тебя  я  как  с  похмелья
А  с  тобой  вчера  и  ныне
Был  и  буду  всех  добрее

С  каждым  днём  всё  голоднее
К  твоим  ласковым  касаниям
Я  стаю.Тебя  милее
Нет,не  будет  и  не  знаю

Может  ли  представить  кто  то
Больше  чем  в  тебе  достатка
Без  тебя  вся  жизнь-болото
А  с  тобою  без  остатка

Окунутся  я  желаю
В  море  доброты  и  счастья
Без  тебя  я  умираю
А  с  тобою  все  ненастья

Стороной  меня  обходят
Но  опять  меня  находят
Ведь  уже  не  будем  вместе
Что  ж,пускай,не  забывай...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782917
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

С

[b]Сплять  сполохані  світанки,
Сонце  скоро  спалахне,
Сліпа  скеля  стрепенеться
Сон  сопілка  сполохне.
Сік  струмує  стоголосо
Сім  сонетів  сповістить,
Сіра,  схована  самотність
Стелеться,  сумує,  спить.

                                                                                         22.07.2011р.[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782854
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Україна кольорова

Білі  хати  в  зелених  садочках,
Жовте  сонце  з  блакитних  небес,
Рожі-мальви  в  барвистих  віночках,
Скільки  ще  є  у  тебе  чудес?

ПРИСПІВ:  Україно  моя,  кольорова,
                                         Веселкова,  барвиста  земля,
                                         Я  милуюсь  твоєю  красою,
                                         Буду  вічно  любить  тебе  я.

На  ланах,  неозорих,  пшениці
Достига  золотий  колосок,
І  тендітні,  блакитні  волошки,
Дуже  хочуть  до  мене    в  вінок.

ПРИСПІВ:

На  долині  червона  калина,
Прикрашає  собою  природу,
І  зелена  верба  похилила,
Свої  віти  у  синю  воду.

ПРИСПІВ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782853
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 18.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Правая и левая рука

Правая  и  левая  рука  
Заворожили  музыкой  касаний…
Наивностью  без  лишних  обещаний,
Без  мыслей  в  голове  и  планов  на  всю  жизнь.
Мужественность,  робость  на  весах
Скольженье  силы  по  прозрачной  нежной  коже
И  ощущение  что  в  руках  весь  мир
Нас  двое  на  весь  мир…  похоже…
Сжимаешь  нежно  кисть,  запястье,
Я  чувствую  себя  в  твоих  руках…
Такое,  мое  выжданное  счастье,
Что  зародилось  в  сказках  и  стихах….
Тебя  я  нежно  трогаю  ладонью,
И  все  тепло  хочу  тебе  отдать.
Хочу  я,  чтоб  касанье  не  кончалось,
Чтоб  телом  и  душой  твоею  стать.
В  ладонях  наших  родилась  любовь  
Никто  не  отменил:  что  жизнь  в  наших  руках…
Мы  будем  вместе  рядом  вновь  и  вновь
Ну  а  пока,  лишь  в  мыслях  и  мечтах…
Сомкнутся  пальцы,  губы,  и  тела…
Сомкнутся  взгляды  и  слова  сплетутся  ….
В  огонь  зажжённый  в  преданных  сердцах
Хочу  я  с  головою  окунуться…


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782671
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Дві сороки

[i]Якось,  в  лісі  без  мороки,  зустрілися  дві  сороки,
Стали  миттю,  залюбки,  скрекотіти  про  плітки.
Залюбки,  залюбки,  скрекотіти  про  плітки,  
Скреку-  скреку-  залюбки,  скрекотіти  про  плітки.

Ой,  сороко-скрекотушко,  моя  подруго-подружко,
Чи  ти  чула?  Новина  в  лісі  сталася  одна.
Новина,  новина  в  лісі  сталася  одна.  
Скреку-скреку-новина,  в  лісі  сталася  одна.

Моя  подруго-подружко,  ти  сороко-скрекотушко
Досить  навкруги  кружлять.  Новину  я  хочу  знать…
Скрекотіть  і  кружлять  новину  я  хочу  знать,
Скреку-скреку-  тут  кружлять.  Новину  я  хочу  знать.

Ой  сороко-скрекотушко,  моя  подруго-подружко,
Я  сиділа  на  горісі,  бачила  що  було  в  лісі,
На  горісі,  на  горісі,  бачила  що  було  в  лісі,
Скреку-скреку-  на  горісі,  бачила  що  було  в  лісі.

Моя  подруго-подружко,  ти  сороко-скрекотушко!
Що,  ранкової  пори,  ти  побачила  з  гори?
Що?  Скажи….Що?  Скажи,    ти  побачила  з  гори?
Скреку-скреку-скре-  кажи    ти  побачила  з  гори?

Ой  сороко-скрекотушко,  моя  подруго-подружко,
З  гілки  на  гіллю  стрибала  і  про  все  на  світі  знала.
От  стрибала  -  так  стрибала….і  про  все  на  світі  знала…
Скреку-скреку-  так  стрибала  і  про  все  на  світі  знала.

Моя  подруго-подружко,  ти  сороко-скрекотушко,
Ну  скажи  своїй  кумі….що  у  тебе  на  умі?
Ой  кумі,  ой  кумі,  що  у  тебе  на  умі
Скреку-скреку-скре-  кумі,  що  у  тебе  на  умі???

Так  сороки  скрекотіли  і  плітками  торохтіли,
Потім,  швидко  без  мороки,  розлетілись  на  всі  боки.
Без  мороки,  без  мороки,  розлетілись  на  всі  боки,
 Без  мороки,  без  мороки  розлетілись  на  всі  боки.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782668
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018


Квітка))

Не залишай ці доторки душі…

Не  залишай  ці  доторки  душі...
Так  просто  й  невимовно,  повертайся,
На  цих  вітрах,  що  з  часу  і  тиші,
Зіткають  простір  й  шепчуть,  закохайся...

Де  цвітом  вишень  вкрилася  земля
І  зорі  позсипались-  діаманти.
Безкрайнє  небо  -  мої  почуття,
Де  крила  й  ніжність  вірні  ад/ютанти...

Не  залишай  ці  доторки  душі...
Як  щось  просте  і  легко  невимовне.
Бо  інші  діаманти  в  цій  тиші,
Розріжуть  небо,  тугою  коштовні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774229
дата надходження 30.01.2018
дата закладки 16.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Ты, никогда, не видел моих глаз

Ты,  никогда,  не  видел  моих  глаз,
Не  ощущал,  касаний  моих  рук,
Не  знаешь,  нежных  с  губ  слетевших  фраз,
Дрожанье  на  нечаянный  испуг.
Ты  никогда  не  гладил  моих  плеч,
И  не  скользила  по  щеке  щека,
Не  знаешь,  как  меня  можно  отвлечь,
Без  слов,  позвать  меня  издалека.
Не  чуял  аромат  моих  волос,
Когда,  целуешь  ушко,  невзначай,
И  не  дарил  охапки  свежих  роз,
И  ты  не  пил  со  мной  цветочный  чай.
Не  слышал  ты  дыхания  синхрон…
И  влажных  тел  огонь-прикосновенье,
Не  оценил,    в  дуэте  страстный  стон,
Испытываешь  временем  терпенье…
Ведь,  я  могу  остаться  лишь  мечтой…
Мысль  о  тебе  -  я  берегу  в  стихах
Не    упускай  меня,  вернув  покой,
Чтоб  все  мечты  не  превратились  в  крах…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782466
дата надходження 16.03.2018
дата закладки 16.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Балада про банкомат

Прогрес  у  нас  процвітає,
Й  технології  космічні.
Від  них  тільки  здивування,
І  пригоди  лиш  комічні.
Було,  колись  попрацюєш  –
Місяць  чесно  і  завзято.
В  кінці  –  відомість  ,  получка,
Підпис  і  в  кишені  –  свято.
Технології  новітні    пішли  вище  неба,
Й  щоб  отримать  справжні  гроші,
Тепер  картку  треба.
Ну,  отримав.  Розпечатав,
Що  ж  далі  робити?
І  до  чого  мені  тепер  її  притулити.???
Куди  вставить?  Кому  дати?
А  чи  поклонитись?
Щоб  в  суботу  на  базарі
 По  -  людськи  скупитись.
Добрі  люди    підказали:
Кум,  чи  брат,  чи  сват,
Що  поможе  мені  в  цьому  лише  банкомат.
Поставили  у  райцентрі,
Люди  прехороші.
Щоб  будь-хто  у  вільний  час
Міг  отримать  гроші.
Я  ж  в  суботу,  до  базару,  рано,  до  схід  сонця,
Прийшов,  як  мені  й  сказали,  до  того  віконця.
Так    масмедіа  і  тут  розкидала  хламу,
То  дивився  я  з  годину  в  екрані  рекламу.
Про  кредити,  про  мобільні,  
І  про  інші  штучки.
Та  мовчали  всі,  як  риби,
Про  мої  получки.
Про  позики,  депозити  й  строкові  вклади,  
Ой,  бракує  на  ці  жарти,  колишньої  влади....
Може  б  я  з  ноги  на  ногу  й  досі  спотикався,
Але  добрий  чоловік  в  світі  ще  остався.
Миттю  він  примчавсь  до  мене  на  чорній  машині,
В  ній    світилися,  мов  сонце,  
Диски  в  новій  шині.
В  допомозі  той  добродій  мені  не  відмовив,
Подивився  лиш  з  –  під  лоба,
І  лукаво  мовив:
-  Я  у  банку  вже  давно,  і  довго  працюю,
Код  скажи  і  подивлюся  я  на  картку  цюю.
Я  не  встиг  договорить,
Ніби  грім  роздався,
І  шахрай  з  моїм  майном  у  далеч  подався.
Я  умить  оторопів,  І  з  місця  ні  руш...
Не  отримав,  як  то  кажуть,  ні  торби  ні  груш.
Від  машини  з  аферистом  і  смуга  лягла,
Обікрали  з  банкоматом  мене  до  гола…

Ой,  не  чув  ніколи  світ,  ще  такого  мату,
Коли  я  прийшов  знімати  гроші  з  банкомату…
                                                                                   
                                                                                                                           2008  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782284
дата надходження 15.03.2018
дата закладки 15.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Приудайські дивоцвіти

[i][b]Поглянь,  весною,як  цвітуть  сади
А  влітку-  сонце  наливає  колос,
Лелек  на  зиму  в  вірій  проведи,
Почувши,  ввосени  тривожний  голос.

Залиш  у  серці  радість  і  тепло,
Пісні,  що  в  щасті  і  журбі  співаєш,
Матусі  очі  й  батьківське  чоло,
І  те  добро,  яке    у  серці  маєш.

Люби,  шануй,  і  вір    у  рідний  край,
Волошки  з  лану,  калинові  віти,
Неси,  як  скарб,  в  світи  й  не  забувай,
Приудайські,  чарівні  дивоцвіти.
[/b][/i]

                                                                                                                     2008  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782283
дата надходження 15.03.2018
дата закладки 15.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Віра у весну

Цієї  пори,  і  весна  не  весна,
Права  не  втрачають  морози,
У  ковдру  закутала  бабця-зима
Кущі,  і  дерева,  і  лози.

Мов  вицвілий,  білий  пуховий  платок,
Що  тліє,  роками,  у  скрині,
Так  сніг  застарілий  із  тьмяних  латок
Марніє,  як  на  аспірині.

Немає  краси  порожнеча  навкруг,
Бо  ще  холоди  обіцяють…
Ми  ж,  вірим  в  весну    -  і  теплу  й  ясну,
Щасливі  –  надій  не  втрачають…

                                                                                                             13.03.2018  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782084
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 14.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Ти не ходи за мною

Білими  свічками  мерехтять  каштани,
Мерехтять  каштани  за  моїм  вікном,
Всі  мої  печалі  на  сумнім  причалі,
Заколишуть,  мовчки,  ніжним,  тихим  сном.

Приспів:
Ти  не  ходи  за  мною  тінню  тьмяною,
І  не  чекай  ти  погляду  в  свій  бік,
Не  буду  вже  твоєю  я  коханою,
 Я  не  така  вже,  як  була  торік.

Ніжними  вітрами  вітер  гне  каштани  ,  
Вітер  гне    каштани  за  моїм  вікном.
Розвіває  в  далі  всі  мої  печалі,  
Що  так  довго  спали  у  душі  тайком.

Приспів:

Срібними  вогнями  зорі  засіяли,
Зорі  засіяли  в  синіх  небесах.
Те,  що  ми  у  парі,    знали  лиш  тумани,
 Й  наше  «ми»  лишиться  тільки  у  думках.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782083
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 14.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Омріяні сни

Гребінь  вітру  розчісує  луки,
І  розтрушує,  скрізь,  перли  рос.
Сонце,  після  прощання  –  розлуки,
Мовчки,  сходить,  далеко  з-за  лоз.

Тільки  ми  заблукали  в  світанні,
Ранок  холодом  нас  лоскотить,
Зупини  ці  хвилини  жадані
Нашу  зустріч  продовж  ще  на  мить!

ПРИСПІВ:          Оживає  в  душі  диво-казкою
                                       І  цвіте  наче  квітка  весни
                                       Любов  наша  огорнута  ласкою
                                       Кличе  нас  у  омріяні  сни.

Впало  листя  і  смутком  умилося,
Нам  на  лишок,  дало  золоті.
І  здавалось,  що  все  тільки  снилося,
Розійшлись  в  різні  боки  путі.

Замело,  замело,  захурделело,
Занесло  мокрим  снігом  сліди,
Хоч  надія  у  вирій  полинула,
Хоч  на  мить,  ти  до  мене  прийди!

ПРИСПІВ:

Заквітчались  сади  білим  маревом,
Перших  птахів  зустріли  вони,
Зустріч  наша  лишилася  в  пам’яті,
Та  мене  ти  за  це  не  вини.

ПРИСПІВ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781880
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 13.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Синиця у руці

Зовсім  не  легко  втримати  її,
В  своєму  кулаці  міцно  стискати
Не  спокушать  моральності  краї,
Та  і  надію  в  себе  не  втрачати.
Щоб  відчувати,  як  вона  тремтить,
В  моїй  долоні  сердечко  тріпоче,
В  полоні  їй  нестерпна  кожна  мить,
Коли,  жива  душа  на  волю  хоче.
Так  жаль  її,  та  я  не  відпущу,
Бо  це  –  мій  шанс,  його  тримати  треба,
Краще,  мати  синицю  у  руках,
А  ніж  чекати  журавля  із  неба…
                                                                                                                             12.03.2018  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781881
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 13.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Срібні роси

Срібні  роси  на  покоси,  впали,  наче  килими.
Чому    розплелися  коси?  -  То  їх  розплели  дими.
Як    блукала    ніченьку  між  дібров  -
То  мені  зустрілася    там  любов.

В  срібних  росах  на  покосах    мерехтить  ясна    зоря.
Знов  чекаю,    виглядаю  свого  милого  здаля.
Цілу  ніч    блукала  я  у  саду,
Але,  де  ж  коханий  мій?  Не  знайду.

Срібні  роси  із  покосів,    вранці,  промінь  проганя,
Йду  додому,  повертаюсь  на  світанні  навмання.
Не  дождалась  милого,  нема  слів.
Досхочу  наслухалась  солов’їв.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781087
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 12.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Вовчиця

[i][b][/b][/i]Я  не  така  як  всі  …  і  ти  це  знаєш,
А  як  пізнаєш  -  буду  я  твоя
В  мені  ти  цілий  всесвіт  помічаєш
А  твої  мрії  -  бачу  я  здаля.
Смарагдом  світяться  мої  зелені  очі
Що  здатні  загасити  сотні  зір.
Якщо  зустрінеш  їх  чи  вдень  чи  вночі
Не  зможеш  відірватися,  повір…
Але  хоча  з  тобою  не  зустрілись
Все  рівно,  буду  я  тебе  кохати,
На  фото  даруватиму  усмішку
І  з  нетерпінням  зустрічі  чекати.
Я    -  самотня,  ніби  та  вовчиця,
Що  про  неї  знаєш  із  пісень,
Ти  -  моя  страшенна  таємниця,
Що  веселкою  квітчає  кожен  день.
Я  –  тривожна,  ніби  та  вовчиця,
Мовчки  жду,  бо  серце  на  замку.
І  чекаю  коли  будем  разом  
Зігріватись  в  пристраснім  танку.
Тобі  вірна  -  ніби  та  вовчиця,
Бо    чекаю  поруч  вожака.
А  кругом  біжать    й  зникають  лиця,
І  далеко  твоя  теплая  рука.
Ти  лід  ростопив,  в  тому  серці  що  вірило  в  диво…
І  кайдани  порвав,  що  роками  тримали  іржу
Почуття  воскресив:  делікатно,  майстерно  і  щиро,
Пробудив  мене  справжню….я  чесно  й  відверто  кажу.
Я  –  щаслива,  ніби  та  вовчиця,
І  я  вірю,  щастя  моє  -  ти
Довго-довго  я  тебе  чекала  
Щоб    з-поміж  усіх  знайти.
Створимо  з  тобою  вовчу  стаю
Ти  попереду…я  поруч  і  завжди,
Я  надію  в  щастя  не  втрачаю,
Тільки,  швидше  ти  мене  знайди…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781691
дата надходження 12.03.2018
дата закладки 12.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Ми боїмось

Ми  боїмось….і  ти  і  я…
Своїх  думок,  фантазій  і  бажань
Ще  мить,  й  натиснеться  невидимий  курок  
Між  нами  і  здоровим  глуздом  зникне  грань…
Тремтіння,  як  комахи,  зверху  вниз…
Солодкі  мрії  сохнуть  на  губах
Вже  твого  дихання  я  відчуваю  бриз
Й  сіра  реальність,  сиплеться  як  прах…
Несмілий  стогін,  наче  близько  ти,
Всі  дотики  і  тілом  смакування
Це  просто  казка….падать  з  висоти
В  твої  обійми…щоб  пізнать  кохання…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781474
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 11.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Понимаю

Понимаю  я  –  это  просто  сказка,
Понимаю  я  –  нет  пути  назад
Понимаю  я    -  наш  кораблик  счастья
Быстро  натолкнулся  на  скалу  досад.
 На  сердце  боль  …любить  тебя  позволь.

ПРИПЕВ:  Понимаю,  понимаю,  понимаю,
                                   Что  тебя  навсегда  потеряю
                                   Понимаю,  понимаю  и  плачу  -
                                   Ничего  для  тебя  я  не  значу.

2.  Мы  с  тобой  в  мечтах  наших  потерялись,
В  омут  нежных  чувств  бросились,  любя,
Сохранить  любовь  мы  не  постарались,
Быстро  сладость-мед  выпили  до  дна.
А  горечь  боль  -  оставил  мне  одной….
ПРИПЕВ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781472
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 11.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Пісня про картоплю

Прийшла  весна  і  орються  городи,
А  маю  я  гектара  півтора
Із  краю  в  край  я  посаджу  картоплю,
Бо  багатіти  вже  мені  пора.
Мій  кум  щосили  тягне  рало
А  я  картоплю    -  під  п’яту:
Усе  по  сортах,  усе  по  рядках,
Від  роботи  –  вже  їде  дах.

І  сапувала  я  і  підгортала,
І  п’ять    разів  труїла  я  жуків,
Врожай  картопляний  довго  чекала  -
Рятуючи,  його  від  бур’янів.
Цвіте  картопля  на  городі  -
А  я  із  нього  ні  на  крок:
У  руках  сапа,  на  голові  платок,
Ну  а  де  ж  той,  де  ж  той  холодок?

Посохла  гичка,    треба  вже  копати,
Щоби  картопельці    моїй  був  толк
І  знову  свого  кума  запрягаю,
У  дорогий,  новенький  мотоблок.
Мій  кум  рядочки  покопає,
Я    по  сортах  буду  збирать…
Продам  кілька  тон,  куплю  самогон  -
Налить  куму-  це  ж,  як  закон.

Тепер  сиджу,  як  бариня,  на  купі,
Перебираю  і  не  бачу  край.
Не    знаю,  що  тепер  з  нею  робити?  -
Хоч  все  бери  і  даром  віддавай.
Мій  кум  запре  картоплю  в    погріб,
Весною  винесе  у  рів.
Щоби  кожен  знав,  хто  город  не  мав:
Ніхто    в  світі  так  не  багатів.  
                                                                                                 вересень  2017  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781280
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 10.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Шашличок

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jUfD6qBQhZE[/youtube]
Мені  нагода  випала,  сповна
Закололи  у  сусідів  кабана,
Підвернувся  ще  й  маленький  празничок,
Я  запрошую  усіх  на  шашличок.

ПРИСПІВ:  На  долину,  на  долину  до  ріки
                                       Я  запрошую  усіх  на  шашлики
                                       Умощуся  на  травиці  на  бочок
                                       Буду  їсти  я  гарячий  шашличок.

Ми  замочим  сало,  м'ясо  у  солі
Помідори,  огірки  вже  на  столі.
І  цибулька,  що  для  москаля  -  «лучок»
Вмить  приправить  ароматний  шашличок.

ПРИСПІВ:

Вже  поліно  весело  тріщить,
І  димок  під  носом  лоскотить.
Вже  закуски  цілая  гора,
І  по  чарочці  налить  уже  пора.

ПРИСПІВ:

Ми  поласували  дружно  шашлика,
Потім  вшкварили  всі  разом  гопака,
І  від  нього  все  гриміло  і  гуло
Святкувало,  веселилося  село.

ПРИСПІВ:
                                                                                                                             03.05.2012  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781282
дата надходження 10.03.2018
дата закладки 10.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Дзвінок останній

Дзвінок  останній  продзвенів  -  і  в  школу  більше  нам  не  йти
Так  непомітно,  швидко,  стали  ми  дорослі.
А  пам'ять  гріє  душу  знов  і  запах  ніжних  матіол  
До  школи  всіх  запрошує  у  гості.

ПРИСПІВ:          Скільки  літ,  скільки  літ  промайнули,  як  мить,
                                       Та  дзвіночок  ще  кличе  з  далека.
                                       В  той  садок  навесні,  де  дні  теплі,  ясні
                                       Й  на  стовпі  в’є  гніздечко  лелека.

Для  нас  щасливим  був  той  час,  як  ми  рушали  в  перший  клас,
Але  за  мить,  випускниками  стали
Протягом  усіх  років,  очі  вчителів  й  батьків
Нас  доброти  і  мудрості  навчали.

ПРИСПІВ:

Дзвінок  останній  продзвенів,  а  скоро  перший  пролуна,
Всі  знають,  що  така  складна  вчительська  доля.
Приходимо  на  твій  поріг  з  далеких  і  крутих  доріг
На  засівання  освітнього  поля.

ПРИСПІВ:
                                                                                                                                                                                                                 2012р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779237
дата надходження 27.02.2018
дата закладки 09.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Позволь любить

Позволь  мне  тебя  любить,  на  расстоянии…
Позволь,  ведь  тебя  забыть,  не  в  состоянии…
Без  блеска  глубоких  глаз,
Не  слушая  сердца  стук
Касаний  нежных  твоих  рук…

Позволь  мне  твоею  быть  и  душу  рвать  на  куски,
Позволь  мне  от  счастья  петь,  позволь    рыдать  от  тоски…
В  похмелье  шальных  надежд,
 Я  выпью  тебя  до  дна,
Как  больно  мне  что  ты  там,  а  я  одна.

Позволь  мне  слова  свои  бросать  вдаль  и  в  пустоту
Тебя  ждать  и  любить  и  услышанной  быть,
Верить  в  мечту.
Ведь  будет  когда-то  миг  настанет  желанный  час,
Взглядом    встречу  глаза,  и  с  улыбкой  слеза
Хоть  раз  для    нас.

Позволь  мне  тебя  любить  на  расстоянии…
Позволь,  ведь  тебя  забыть,  не  в  состоянии…
Ведь  будет  когда-то  миг,
Настанет  желанный  час…
Когда  и  сама  любовь  будет  за  нас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781088
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 09.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Любов і перша і остання

Слова  твої,  як  море  -
Безмежні  і  гарячі
Що  гріють  на  морозі,
Осінніх  квітів  цвіт.
Невже  тебе,  шукала  я
Крізь  розпачі  й  невдачі?
Невже  тебе,  я  кликала,
У  спільний  наш  політ?

ПРИСПІВ:
Зігрій  своєю  ласкою
мої  холодні  руки,
Нехай,  п’янкою  казкою,
прокинуться  бажання,
Врятуй  мене  з  рутини  дня,
З  самотності,  розлуки!
Скажи,  що  я  любов  твоя  –
і  перша  і  остання!

Від  поцілунків  ніжних,
Розсипалось  волосся
Ти  будеш  їх  збирати
Тендітно  із  плечей.
Не  віриться,  що  сталося,
Здійснилося,  збулося,
Зустрілися  два  погляди
Закоханих  очей.

ПРИСПІВ:
                                                                                                                                                         Листопад  2010р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779771
дата надходження 02.03.2018
дата закладки 08.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Нагадав

Закохався  ранок  у  далекі  зорі,
На  світанку,  їх  вмивав  росою.
Він  купав  ті  зорі  у  небеснім  морі,
Милувався  ясною  красою.

Заціловував  їх  вітром  леготом,
На  прозорих  хмаринках  гойдав  -
І  своєю  любов’ю  красивою
Ніжність  твою  нагадав.

ПРИСПІВ:  Нагадав  твої  очі  -  що  сяють  добром,
                                       І  жадані  долоні  -  що  гріють  теплом,
                                       Наші  зустрічі  перші  –  що  стали  життям,
                                       Як  довірились  ми  тим  святим  почуттям.

Закохався  вечір  в  калину  червону,
Одягав  на  грона  із  перлів  корону  
Пестив  він  її  як  малу  дитину.
Свою  любу,  кохану,  єдину.

Заспівати  просив  голосних  солов’їв,  
Що  вернулись  весною  із  теплих  країв.
В  листі  мрії  свої  колихав  ,
І  кохання  твоє  нагадав.

ПРИСПІВ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780887
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 08.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Жінка

                       Засяяли  грайливі  очі,
                       Рум’янець  ніжний  на  щоках.
                       Ляльки  в  руках,  банти  у  кісках,
                       Забави  й  ігри  у  думках.
Невпевненість,  сором’язливість,
Скутість  у  діях  й  почуттях  -
Така  вона,  тривожна  юність,
Коли  любов  живе  в  серцях.
                           Шалена  пристрасть  і  відвертість,
                           І  жаром  встелені  вуста.
                           Солодка  гіркота    й  смиренна  впертість,
                           І  вдача  з  перцем  в  неї    -  не  проста.
Вона  безстрашно  захищає,
Міста,  світи,    держави.
Для  неї  мир  –  це  головне,
Вона  не  хоче  слави.
                             В  її  руках  народжується  колос,
                             І  заколисуючи  пагін,  чи  билину,
                             Дзвенить  у  серці  милозвучний  голос,
                             Про  рідне  поле  й  славну  Україну.
ЇЇ  покликання  –  це  милосердя,
Вона  лікує,  пестить  і  зціляє.
Допомагає  зберегти  здоров’я,
Гармонією  душу  наповняє.
                                     Шикарні  шуби  й  лімузини,
                                     Красиві  зачіски,  гламур.
                                     Тендітна  зверхність  і  нахабність,
                                     Та  біля  серця  в  неї    -  мур.
 Вона  чарівна  бізнес  –  леді,
 Ділові  зустрічі,  наради,
 Маркетинг  –  план,  проекти  вдалі,
 І  все  життя  –  кар’єри  ради.
                                   Які  ми    різні  і  несхожі,
                                   Та  кожна  з  нас  –  це  таємниця.
                                   Хто  б  не  була:  дочка  чи  мати,
                                   Кохана,  подруга,  сестриця.
Тож  прихиліться  на  коліна,
Бо  кожна  з  нас,  -  весна-царівна.
Це  –  жінка.  Це  –  краса.  Це  –  мрія.
Тендітна,  мила  і  чарівна.
                                                                                                                   2008  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780891
дата надходження 08.03.2018
дата закладки 08.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Заворожил

Заворожил…в  слова  свои  укутал  ,
Теплом  меня  лелеял,  как  цветок.
Околдовал…ведь  в  жизни  все  возможно,
И  кто  из  нас  тогда  подумать  мог?
Когда    он-лайн  остались  мы  друг  с  другом,
Цепляло  слово  …фраза…и  опять,
Будто,  хмельная  голова  шла  кругом,
 и  ночью  не  давал  твой  образ  спать….
И  километры  молча  подсчитала,
Когда  в  душе  моей  зажег  влеченье,
А  что  года?  Их  больше  или  меньше
Для  чувств,  они  утратили  значенье…
И  почему-то,  хочется  любить,
И  для  тебя  лишь  быть  твоей  малышкой
Прижаться  близко,  чувствовать  тебя,
И  засыпать  с  тобой,  как  с  мягким  мишкой…
Ощутить  твой  опыт,  жар  и  страсть
Что  ждет  меня  в  твоем  голодном  теле…
…не  главное….а  хочется  с  тобой…
Просто  любить  взаимно…в  самом  деле…


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780521
дата надходження 06.03.2018
дата закладки 07.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

В твоїх руках

В  твоїх  руках  розтану  я  сніжинкою...
Краплиночкою  кришталю  буду  сіяти...
І  залишатимусь  слабкою  жінкою,
Яку  потрібно  пестити  й  кохати...

Я  засвічусь,  сполоханою  зіркою...
Від  погляду  очей  твоїх  затьмарена...
Я  залишатимусь  простою  жінкою...
З  гарячим  серцем  -  хоч  душа  захмарена...

Я  ввись  поллюсь  чарівним  переливом
До  сонця,  наче  музика  чарівна...
Люби  мене  -я  буду  твоїм  дивом...
Я  -  твоя  муза,  і  твоя  царівна...

Зберу  барвисті  промені  ранкові...
І  таємниці  сховані  в  колоссі...
Я  розкажу  тобі  про  сни  казкові...
І  мрії  вітром  вплетені  в  волоссі...

Навчися  слухать  моє  серце  й  душу...
Що  теплі,  як  погожа  літня  днина...
Тоді  я  спокою  твого  не  зрушу...
Ти  -  мій  коханий,  й  я  -  твоя  єдина...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780700
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 07.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Зорі

Зорі  у  синьому  небі  літали,
І  до  планети  свій  шлях  не  шукали.
Та  коли  ми  із  тобою  зустрілись,
Зорі  в  долоні  до  нас  покотились.

Зорі  небесні  ми  гріли  руками,
І  помінялись  із  ними  місцями:
В  небі  любові  з  тобою  літаєм,
Спільне  майбутнє    на  світі  шукаєм.
ПРИСПІВ:
Ми  знайшли  любов,  не  питали  шлях
Ми  знайшли  любов  у  палких  вустах
Ми  знайшли  любов  серед  днів,  ночей
Погляд  не  зведу  із  твоїх  очей.

На  нас  дивились  зорі-зірниці,
І  загадали  свої  таємниці:
Щоб  в  небесах  їм  вічно  літати,
Треба  шалено  і  вірно  кохати.
ПРИСПІВ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780699
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 07.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Артист

Жизни  кинокадры  молча  пролистаешь,
Но  не  перепишешь  судеб  диалог.
Снова,  как  и  раньше,  зрители  все  в  зале,
Словно  много  лет  назад,  кто  б  подумать  мог?

ПРИПЕВ:          Артист,  выйди  на  сцену  артист,
                                   Спой,  как  когда-то,  на  бис  -
                                   Чтобы  в  партере  все  встали.
                                   Артист,  это  же  твой  бенефис,
                                   Спой,  как  когда-то,  на  бис  -
                                   Все  аплодируют  в  зале.

Рампы  и  софиты  светят  прямо  в  душу,
А  глаза  из  зала  греют,  как  камин,
Так  же,  как  и  раньше,  будто,  снова  двадцать,
Словно,  в  родной  сцены,  ты  такой  один.

ПРИПЕВ:

Даже  и  не  думал  вновь  сойти  на  сцену,
И  вдыхать,  украдкой,  дареный  букет.
Благодарным  взглядам  знаешь  теперь  цену,
Ведь  мечтал  о  ней  ты  три  десятка  лет.

ПРИПЕВ:

                                                                       (посвящается  Важе  Лосаберидзе)
                                                                                                                                                                                                               2014  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779577
дата надходження 01.03.2018
дата закладки 03.03.2018