Амадей: Вибране

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дорога в дитинство

Не  забудемо  дитинство  босоноге,
Що  до  нас  приходить  часто  у  вісні.
І  ведуть  туди  щасливії  дороги,
Линуть  звідти  співи  птахів  голосні.

Приспів:

Веде  мене,  веде  мене  дорога,
До  рідного,  до  рідного  порогу.
У  світлий,  ніжний  край  мій  незабутній,
Туди  де  було  свято,  були  будні.

Достигають  у  садах  червоні  вишні,  
Зігріває  сонце  річку  й  береги.
Я  пригадую  історії  колишні,
Їх  у  пам'яті  з  тобою  зберегли.

Бігли  весело  купатися  до  річки
І  вплітали  конюшину  у  вінки.
Заплітали  білі  бантики  в  косички,
Доторкалися  метелики  руки.

Прокидалися  з  тобою  до  схід  сонця,
Гнали  в  поле  вередливу  череду́.
Засинали  коли  місяць  у  віконці,
Догравав  свою  сонату  на  ходу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830260
дата надходження 24.03.2019
дата закладки 24.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не відпущу

У  минуле  спішу  по  стежині,
По  якій  ми  з  тобою  ішли.
Несуть  крила  мене  лебедині,
Ми  любов  свою  знов  віднайшли.

Не  відпустимо  більше  від  себе,
Не  дамо  забруднити  її.
Жити  люба  не  можу  без  тебе,
Ти  одна  лиш  така  на  землі.

Приспів:
Зі  мною  поруч  лиш  ти  одна,
Зігріє  серце  обом  весна.
Тебе  кохана  в  життя  візьму
І  більш  від  себе  не  відпущу.
Я  не  втомлюся  любить  тебе,
Я  не  втомлюся  кохать  тебе.
На  крилах  щастя  лечу  туди,
В  моєму  серці  одна  лиш  ти.

У  очах  твоїх  синьо  -  блакитних,
Я  топлюся  не  можу  спастись.
Нагадає  весна  нам  і  літо,
Як  лугами  блукали  колись.

Було  чути  в  тумані  дзвіночки,
Пасовисько  стрічало  коней.
Своє  щастя  вплітали  в  віночки,
Ти  горнулась  до  мо́їх  грудей.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829924
дата надходження 21.03.2019
дата закладки 22.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Всміхнулась сонечком мені

Зустрів  на  стежці  дівчину  -  Веселку,
У  її  очі  милі  зазирнув...
Смак  поцілунку  був  солодко  -  терпкий,
Я  до  цих  пір  про  нього  не  забув

В  долоні  ми  збирали  срібні  роси
І  слухали  мелодій  цвіркуна.
Вплітав  коханій  я  ромашки  в  коси,
Тікала  із  -  під  ніг  у  нас  земля.

І  кожен  раз  тримаючись  за  руки,
Ми  зустрічали  ранки  чарівні.
Як  прокидались  загадкові  луки,
Вона  всміхалась  сонечком  мені.

Колише  вітер  пшеницями  в  полі
І  підіймає  хвилі  золоті.
В  зелених  сукнях  верби  і  тополі,
То  був  для  нас  найкращий  день  в  житті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829523
дата надходження 18.03.2019
дата закладки 18.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не забуваймо

Коли  впаде  на  скроні  білий  сніг
І  сльози  потечуть  з  очей  солоні.
Згадаймо  дім  і  батьківський  поріг,
Гарячі,  ніжні  мамині  долоні.

Як  нам  тепер  не  вистачає  їх,
Як  хочеться  тепло  їхнє  відчути.
В  житті  вже  стільки  пройдено  доріг,
Та  жодною  батьків  нам  не  вернути.

Хатина  досі,  ще  стоїть  в  саду,
Обдерта,  наче  сирота  сумує.
Курличуть  журавлі  лиш  на  льоту
І  вітер  в  самоті  господарює.

Кропива  жалить,  хоче  нагадать,
Забулися  про  батьківське  обійстя.
Пора  косу  самим  до  рук  узять,
Попрацювати,  щоби  було  чисто.

Хоч  раз  у  рік  приїхати  сюди,
Згадати  батьківську  любов  у  тиші.
Сумуємо  за  ними  дуже  ми,
Вони  у  нашім  серці  наймиліші...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829360
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 18.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наша перша зустріч

Коли  зустрілися  з  тобою,
Я  тільки  в  очі  подивилась.
Від  них  так  віяло  весною,
В  душі  кохання  зародилось.

Неначе  вітерець  торкнулась,
Легеньким  шовком  до  обличчя.
До  тебе  сонечком  всміхнулась,
Воно  у  казку  нас  покличе

Я  згідна.  Тихо  шепотіла,
З  тобою  навіть  на  край  світу.
Туди,  де  розмах  птахів  крила
І  де  танцюють  хмари  з  вітром.

Для  мене  ти,  мій  принц  із  казки,
Твої  слова  хотілось  чути.
Твоє  тепло  і  сонця  ласки,
В  житті  нам  цього  не  забути.




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829214
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 17.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи, щасливий ти

Скажи  мені,  чи  ти  щасливий,
Без  мене  в  ці  холодні,  сірі  дні.
Самотні  за  вікном  знов  зливи,
Доносяться  дощу  сумні  пісні.

Краплини  в  шибку  б'ють  сердито,
Мов  хочуть  розказати  щось  вони.
А  я  пригадую  знов  літо
Й  кохання  те  дароване  мені...

Ромашками  буяло  поле,
Закохано  всміхалася  тобі.
Птахи  виконували  соло,
Не  думала,  що  буду  у  журбі...

Та  враз  змінилася  погода,
Умить  так  стало  холодно  мені.
То  поміняла  все  природа,
Скажи  мені,  щасливий  ти,  чи  ні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828712
дата надходження 11.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Двоє під вербою

Нахилила  віти  верба  над  водою,
Одягла  зелений,  ніжний  сарафан.
Ми  під  нею  любий  стоїмо  лиш  двоє,
Десь  вальсує  тихо  свій  танок  баян.

Ось  уже  на  небі  засвітились  зорі,  
А  у  лозах  стали  кумкати  жаби.
Вийшов  погуляти  місяць  на  простори
І  поплив  тихенько  з  хмарами  собі.

Застелили  в  лузі  перини  тумани,
Задзвеніли  роси,  падають  в  траву.
І  пішов  гуляти  вітерець  ярами,
Витре  сонце  ранку  гіркую  сльозу.

Не  сумуй  мій  ранок,  я  завжди  з  тобою,
Та  коханий  поруч,  я  його  люблю.
Зігріває  ніжність  двох  нас  під  вербою,
Я  її  одному,  лиш  йому  дарю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828999
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019


геометрія

МАТЕРИНСЬКА ПОСВЯТА ЗАГИБЛОМУ СИНУ… (двовірші)

             ТАК,ЯК  І  ЖДАЛА,  БУДУ  ЖДАТЬ...      ТИ    В  ЦЬОМУ    СВІТІ  НЕ  ОДНА...                

                 Я  на  дорогу  йду  знов,  сину,                        Ти  на  дорогу  ходиш,  мамо,                          
                 Тебе  я  буду  виглядать,                                      Мене  у  гості  не  чекай...                                    
                 Не  хочу  вірить,  що  загинув,                        Я  не  приїду,  як  бувало,                                    
                 Так,як  і  ждала,  буду  ждать...                    А  ти  онуків  виглядай...                                      

                 Я  придивляюся,  мій  сину,-                            А  я  до  тебе  вітром  лину,                                    
                 Це  ж  ті  доріжки  і  стежки,                                І  з  клена  падають  листки,                                
                 Де  ти  ходив,..до  них  я  лину,                      Несу  тобі  я  смак  полину                                      
                 Про  тебе  всі  мої  думки...                                  Й  синівське  лагідне:  "Прости!"            

                   Мене  стрічає  клен  високий,                        Про  це  нашіптують  листочки,                      
                   Про  щось  шепочуться  листки,-              Ти  їх  послухай,  не  спіши,                              
                   Такий  безмежний  світ  широкий,          Може  той  клен  -  то  твій  синочок,          
                   Де  ж  загубивсь  у  ньому  ти?..                    Йому  про  себе  розкажи!..                                  

                   Я  притуляюсь  до  листочків,                        Пройшло  років  уже  немало,                          
                   До  них  сумна  завжди  горнусь,                Та  не  зійшла  твоя  журба,                                  
                   Не  каже  клен,  де  мій  синочок,                Не  побивайсь  за  мною,  мамо,                      
                   Чому  до  мене  не  вернувсь...                      Ти  в  цьому  світі  не  одна...                            

                   Вітер  гойда  клена  листочки,                      І  пиріжків  ти,  як  бувало,                                    
                   Мого  торкається  чола,                                        Мені  із  вишнями  спечи,                                        
                   Може,  це  ти  мені,  синочку,                          Роздай  їх  людям,  моя  мамо,                          
                   Вісточку  шлеш  аж  звідтіля?..                    І  біля  клена  помовчи...                                                                        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828925
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Рідна Україна ( слова до пісні)

У  вінку  квітчається  калина,
Сонце  усміхається  згори.
Рідна  прокидається  країна,
У  садах  співають  солов'ї.
Соняшник  голівкою  колише,
Небо  синє  у  височині.
І  немає  в  світі  наймиліше,
Найрідніше  нашої  землі.

Приспів:
Моя  Україна  -  то  батькова  сила,
То  мамина  ласка,  тепло  і  любов.
Моя  Україна  -  то  сокола  крила,
Підніметься  вгору,  літатиме  знов.

Колоски  пшениці  налилися,
Червоніє  в  полі  маків  цвіт.
І  волошки  у  вінки  сплелися,
Бо  міцний  наш  український  рід.
Тягнуться  у  височінь  смереки
І  виходять  ріки  з  берегів.
Завжди  повертаються  лелеки,
У  свій  край  ще  пращурів  -  дідів.

Приспів:

Пригортає  вітерець  калину
І  шепоче  про  кохання  їй.
Міцно  бережім  свою  родину,
Будемо  щасливі  ми  у  ній.
Пам'ятаймо,  що  в  родині  сила,
Відданість,  любов  і  доброта.
Україна  нас  усіх  зростила
І  вона  для  нас  тепер  свята.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828353
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 09.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подарую казку кольорову

Я  проведу  рукою  по  волоссі
І  зазирну  в  блакить  твоїх  очей.
Кохаю,  шепотітиму,  ще  й  досі,
Так  тихо  доторкнуся  до  плечей.

Тобі  медовий  лишу  поцілунок
І  запрошу  тебе  у  свої  сни.
Зроби  мені  коханий  подарунок,
У  день  чудовий,  ніжної  весни.

Я  розпалю  вогонь  кохання  знову
І  нагадаю  все,  що  в  нас  було.
Ще  подарую  казку  кольорову,
Тобі  підставлю  вірності  крило.

З  тобою  будемо  летіти  в  парі,
Ніколи  не  розлучить  нас  ніхто.
Я  подарую  казку,  щоб  всі  знали,
А  казка  принесе  для  нас  тепло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828105
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 08.03.2019


Marianna Tenetko

Материнська доля

Колисала  мати  у  колисці  сина,
Цілувала  очі  ,  ніжно  споглядала,
І  молила  Бога,  щоб  її  дитина
У  здоров’ї    й  щасті  виростала.

Пролітали  ро́ки  журавлиним  клином,
Сивина  закралась  у  жіночі  скроні…
І  пишалась  мати  синьооким  сином,
Мозолями  вкрилися  долоні…

Всю  любов,  що  мала  –  кровинці  віддала
Не  ховаючи  нічого  за  душею,
А  коли  у  небо  голову  підняла  ,–  
Вже  курличуть  журавлі  над  нею.

Полетіла  світом  материнська  доля,
Вже  з  небес    лунають  молитовні  звуки…
Щоб  не  було  в  світі  ні  біди,  ні  горя
Ви  щодня  цілуйте  рідній  ненці  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492090
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 06.03.2019


OlgaSydoruk

Фиолетовым сирень цвела…

Фиолетовым  сирень  цвела…
Ароматом  сладости  пьянив…
Написать  решилась  про  себя:
Ни  слезинки  больше  не  пролив…
Я  невестой  юною  была…
И  в  кипенность  белых  покрывал
Завернулась  нежностью  тогда…
(Испугать,  наверно,  не  желал)…
От  сердечной  искорки  огня
И  лампадки  теплятся  в  углу…
Как  молиться  стану  за  тебя,
То  нечаянно  голос  надорву!
По-другому  -  нету  прежних  сил…
По-иному  -  видно,  не  сказать…
Мне  бы  помнить,что  ты  говорил...
Мне  бы  спрятать,чтоб  не  потерять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827997
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Краса зачарувала душу

Прийшла  у  край  весна  зеленоока,
Теплом  торкнулась  серця  і  душі.
Розли́лась  річка  в  береги  широка,
Прийшло  натхнення  Музи  і  вірші.

Співати  стали  птахи  стоголосо,
Прибрався  ліс  у  ніжний  первоцвіт.
І  заблищали  оксамитом  роси,
Мінявсь  калейдоскопом  дивосвіт.

Весна  тихенько  будить  звірів  в  норах,
Всміхаються  їй  сонце  й  небеса.
Земля  прокинулась,  широке  поле,
Довкола  нас  чаруюча  краса.

На  річці  оселилась  гусей  зграя,
Про  свій  розповідають  переліт.
Десь  вітерець  поміж  гіллям  літає,
Вербові  котики  вже  бачать  світ.

І  стали  довші  дні,  коротші  ночі,
Від  радості  заплакали  дощі.
За  цим  усім,  спостерігали  очі,
Красу  душі  думками  несучи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827973
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Валентина Ланевич

А я ж тебе, мій миленький, кохала, кохала.

А  я  ж  тебе,  мій  миленький,  кохала,  кохала,
Біля  тебе,  мій  соколе,  до  зірок  злітала.
Паленіла  від  любові,  впивалась  тобою
І  тремтіли  сльози  щастя  теплою  росою.

Цілувала  стан  пригожий,  ясні  очі,  брови,
Милувались  до  світання  під  шелест  діброви.
Воркували  голубками,  обіймі  гарячі,
Не  забудуться  ніколи  ті  ласки  козачі.

Я  була  лоза  гнучкая,  ти  був  виноградом,
Завмирало  серце  в  грудях,  бухкало,  ти  рядом.
Пишні  вуса  лоскотали  з  приємністю  груди,
Я  любила,  я  кохала,  ти  мій  світ,  ти  всюди.

05.03.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вийди мила у сад погуляти

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,  
Будемо  з  тобою  зорі  рахувати.
Будемо  з  тобою  по  росі  ходити,
Буде  місяць  -  красень,  ясно  нам  світити.

Вийди  моя  мила,  я  давно  чекаю,
Пригорнись  до  серця,щось  сказати  маю.
Я  ж  не  сплю  ночами,  і  дивлюсь  на  небо,
Ти  перед  очима,  не  можу  без  тебе.

Вийди  моя  мила,я  тебе  благаю,
Стих  вже  спів  пташиний  у  зеленім  гаю.
Серце,  б'ється  в  грудях,  вирватися  хоче,
Я  тебе  чекаю,  виглядають  очі.

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,
Не  кажи  мені,що  не  пускає  мати.
Я  тебе  зігрію  у  холодну  нічку,
Обійму  кохана,  зацілую  личко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827825
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Линуть веснянки пісні

У  небі  клин  вертається  додому,
У  нім  курличуть  радо  журавлі.
Вони  ураз  залишать  свою  втому,
Коли  торкнуться  рідної  землі.

Зустріне  птахів  Батьківщина  радо,
Зігріють  сонця  промені  ясні.
Від  гелготання  оживуть  левади,
Веснянки  будуть  линути  пісні.

Весна  застелить  килим  з  первоцвіту,
То  незвичайна  ніжності  краса.
Її  дарований  цілунок  вітру,
Полине  у  блакитні  небеса.

Огорне  радістю  своєю  поле,
Окропить  землю  дощик  весняний.
І  буде  небо  наче  синє  море,
Купатися  у  прохолоді  цій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827428
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я тебе запрошую у весну

Я  тебе  запрошую  у  весну,
З  ніжним  цвітом  вишень  у  саду.
В  казку  загадкову  і  чудесну,
У  якій  сьогодні  я  живу.

Ти  прийди,  незабарись  коханий,
Ноги  у  росі  не  замочи.
З'явиться  на  небі  сонце  рано,
Нам  тепло  з  коханням  несучи.

Я  тебе  запрошую  у  весну,
Вона  так  давно  чекає  нас.
Небо  у  яскравім  перевеслі,
На  хвилинку  зупинився  час.

Усміхнусь,  впаду  в  твої  обійми
І  скажу,  що  я  навік  твоя.
Почуття  мої  до  тебе  сильні,
Ти  -  мені  потрібен.  Тобі  -  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827705
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Любов Іванова

НОЧь - ХМЕЛЬНОЕ ВИНО

[b][i][color="#b113d1"]Эту  ночь  пронесла  я  с  собою  сквозь  годы
И  сейчас  на  закате    бушующих  лет...
Когда  память  бурлит,  как  весенние  воды,
Ах,  как  хочется  встретить  такой  же  рассвет..

Упиваться  губами,  как  спелой  малиной,
Слаще  меда  они  -  ты  тогда  говорил.
Той  загадочно-тайною  ноченькой  длинной
Ангел  счастье  и  нежность  нам  щедро  дарил.

А  к  рассвету  когда  солнце  лижет  туманы,
Тихо  утро  сквозь  тюль  заглянуло  в  окно.
Мы  лежали  с  тобой  негой  страстною  пьЯны.
Был  у  чувств  наших  привкус  -  хмельное  вино.

Улетели  давно  эти  годы,  как  птицы,
Вместе  с  ними  и  тот  наш  красивый  роман.
Почему  и  сейчас  продолжает  мне  снится
Ночь  хмельная  до  слез  и  молочный  туман...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800459
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

ПОДИВИСЬ НА НЕБО - З1РОНЬКА ЛЕТИТЬ. .

Подивись  на  небо,  зіронька  летить,
Пада,  наче  з  гілки  груша  стигла.
Загадаю  я  бажання  у  цю  мить,
Доки  догоріти  ще  не  встигла..

Упаде  із  неба  аж  за  небокрай,
Свічею,  що  врешті  відгоріла  .
Про  моє  бажання  в  неї  запитай,
Та  про  мрію..  мрію  легкокрилу..

Падала  зірниця  миттю  до  землі..
Залишала  лінію  вздовж  неба,
Це  вона  в  сріблястій  місячній  імлі,
Мою  ніжність  і  любов  несе  до  тебе..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2009
Свидетельство  о  публикации  №1908126005

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196983
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

КВІТКА ЛЮБОВІ РУЖА ЦВІТЕ. .

Не  зрозумiє  нiхто  одвiчно,
Так  не  буває  ,  чи  щось  не  те.
Як  же  холодним,  морозним  сiчнем,
Квiтка  любовi  -  ружа  цвiте.

Чого  ж  ти,  любий  очицi  мружиш?
Вiдвести  погляд  що  не  дає  ?
Помiж  снiгами  -  квiткою  ружi,
Квiтне  кохання  палке  моє  ..

Лютим  морозом  себе  гартує,
Тендiтна  ружа  -  диво  земне,
Квiтцi  любовi    -  тепла  бракує!
Я  -  твоя  ружа!    Зiгрiй  мене!!

©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11001294852

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198419
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

МАМИНА ГЕРАНЬ

Дом  опустел..  Уж  неделя,  как  мама  ушла
В  мир,  где  душа  поселиться  готова  навечно.
Нет  с  той  поры  в  нашем  доме  былого  тепла.
Все,  что  жило,  все  приблизилось  к  точке  конечной.

Мама  ушла...  Рассказав  до  того,  что  и  как,
Что  раздавать,  кому  шкаф,  а  кому-то  посуду,
Даже  пиджак,  свой  девичИй  потертый  пиджак
Глаше  -  соседке,  с  одеждой  у  бабушки  худо.

Старый  казан  был  завещан  соседке  другой..
Будет  ей  в  чем  корм  скоту  собирать  и  отходы.
Тихо  шептала:  "Мне  надо  уйти  на  покой.
С  верою  в  то,  что  не  зря  прожила  свои  годы...."

Распорядилась....  ушла  в  предрассветную  рань...
Все  говорят,  что  отходит  душа  на  рассвете...
-  Мамочка!  Мам...  А  куда  же  девать  мне  герань?
Ты  же  её  больше  всех  обожала  на  свете.

Старый  горшок.  В  нем  вазон,  неказистый  на  вид
Листья  свои  опустил  так,  как  будто    бы  плачет..
Каждый  листок  по-сиротски  от  страха  дрожит
Вроде  ему  час,  как  маме  ушедшей,  назначен.

Что  тут  решать,  это  память  о  маме  моей.
Мне  уезжать,  я  присяду  в  избе  на  минутку.
Мамин  вазон  я  укутаю  кофтой  своей,
Надо  спешить  на  последнюю  в  город  маршрутку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712172
дата надходження 14.01.2017
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Батьківський поріг…

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
В  свої  обійми  радо  пригорне.
Для  нас  він,  наче  справжній  оберіг,
Йому  любов  із  вдячністю  вернем...

Присядемо  на  лаві  під  вікном
Й  поринемо  думками  в  інший  час.
О  Боже!  Як  давно  то  все  було,
Та  батьківський  поріг,  чекав  на  нас.

Вдивляюся  у  сад,  він  постарів
І  груша  похилилась  до  землі.
Я  їй  немов  мале  дитя  зрадів,
Ще  молодим  гойдався  на  гіллі.

А  ось  криниця  -  журавля  нема,
У  вирій  за  роки  ці  полетів.
Сумує  за  родиною  земля,
Як  вибачитись  нам?  Немає  слів...

Стежина  до  малини  заросла,
Давно,  ніхто  до  рук  не  брав  коси.
А  під  вікном  все  ж  мальва  розцвіла,
Вона  напи́лась  ранньої  роси.

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
Так  швидкоплинно  десь  спливає  час.
В  житті  нам  сотню  випало  доріг,
Та  лиш  одна,  свята  була  для  нас...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809901
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ой ти ягода - вишня ( слова до пісні)

Налилися  в  саду  соком  вишні,
Куштували  обоє  ми  їх.
Обіймали  дерева  розкішні,
Я  ховалась  в  обіймах  твоїх.

Цілував  мене  ніжно  у  губи,
Відчувала  я  солод  вишень.
Шепотіла  коханий  і  любий.
А  птахи  нам  співали  пісень.

Приспів:

Ой  ти  ягода  -  вишня  і  солодка  й  терпка,
В  небі  сонечко  вийшло,  веселиться  ріка.
То  дарує  нам  літо,  зустріч  в  нашім  саду,
Я  до  тебе  відкрито  на  побачення  йду.

Ти  чекаєш  на  мене  я  знаю,
Почекай,  ще  хвилиночок  п'ять.
Я  до  тебе  любов  поспішаю,
Щоби  міг  ти  коханий  обнять.

Я  з  тобою  мій  милий  щаслива,
Моє  щастя  коханий  в  тобі.
Вишні  падають  наче  б  то  злива,
Посилає  дощі  проливні.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826895
дата надходження 26.02.2019
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Озовися голосом лелеки

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Прилети  до  мене  мрією  з  далека,
Щоби  суму  в  нашім  серці  не  було.

Щоби  зорі  з  неба  падали  в  долоні
І  щоб  місяць  посміхався  нам  згори.
Мій  коханий  я  давно  в  твоїм  полоні,
Ще  із  нашої  юнацької  пори.

Пригорнись  до  мене  теплим  вітром  в  полі,
Подаруй  букет  ромашок  запашних.
Відійдуть  усі  печалі  і  всі  болі,
Бо  моє  кохання  у  роках  твоїх.

Я  скажу  коханий,  що  тебе  кохаю,
Що  гублюся  в  мріях  і  очах  отих.
І  летить  весела  пісня  понад  краєм,
Де  гуляє  вітер  в  пшеницях  густих...

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Підросли  коханий  в  лісі  вже  смереки,
А  минуле  наше  ріками  спливло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827146
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 28.02.2019


Віталій Назарук

БІЛА КОНЮШИНА

Пр:  Біла  конюшина,  біла  конюшина,
Біла  конюшина  горнеться  до  ніг.
Луг  вдягнувся  в  біле,  луг  вдягнувся  в  біле,
Луг  вдягнувся  в  біле,  наче  випав  сніг.

Сонце  сходить  вранці,  сяють  буйно  роси,
Вперше    розплітає  дівчина    косу.
Солов’ї  хорами  в  лісі  стоголосять,
Наче  прославляють  неземну  красу.

Пара  йде  по  лузі,  взявшися  за  руки,
Зранку  промінь  сонця,  верби  освітив.
Пахне  конюшина,  в  білім  цвіті  луки,
Промінь  перламутром  роси  освятив.

А  щаслива  пара  залишає  казку,
Скоро  їх  чекає  батьківський  поріг.
Сниться  конюшина  молодим  щоранку,
Наче  серед  літа  випав  білий  сніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827008
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 27.02.2019


Надія Башинська

ОЙ ДОЛЕНЬКО, ДОЛЕ…

-  Ой  доленько,  доле...  доленько  святая!  
 Чому  скажи,  доле,  ти  така  гіркая?  
Чому  скажи,  доле,  гірчиш  полинами?  
Чи  ти  так  жартуєш?  Що  робиш  із  нами?

-  Не  до  жартів,  діти.  Чи  ж  я  вам  не  мати?
Розбрелись  по  світу.  Де  силоньки  взяти?
А  я  ж  в  золотого  жита  колосочку.
А  я  ж  в  соловека  дзвінкім  голосочку.

В  ніжних  чорнобривцях  під  вашим  віконцем.
Зігріваю  вас  я  щодня  разом  з  сонцем.
В  калиновім  ґроні  в  вашому  садочку.
В  росяних  світанках  в  нашому  гайочку.

Весною  розсиплюсь  ніжним  білим  цвітом.
Волошково  гляну  на  вас  теплим  літом.
Покірно  схилюся  восени  плодами.
Для  вас  позолота...  Що,  діточки,  з  вами?

Я  в  Дніпрі-Славуті  хвилечкою  лину.  
На  мене  погляньте...  Я  вас  не  покину!
Це  ви  залишили.  Розбрелись  по  світу.
Гіркота  від  того,  бо  ж  ви  мої  діти!

Додому  пташина  маленька  вертає.
Бо  цінує.  Любить.  Кращого  немає.
Найрідніша  в  світі,  кожному  до  серця
Своя  земля  рідна,  де  напивсь  з  джерельця.

Гіркоту  зберете  ви  до  краплі,  діти,
коли  свою  землю  навчитесь  любити.
Бо  я  й  справді  плачу  гіркими  сльозами.
Ой  діточки,  діти...  Що  робиться  з  вами?

Та  ж  ви,  мої  славні,  козацького  роду.
Хочу  бачить  Силу  я  свого  народу!
Хочу  я,  щоб  Мудрість  тут  запанувала.
Скажете  тоді,  що....    я  іншою  стала.

А  я  усміхнуся,  а  я  порадію.
В  небеса  до  Бога  молитвою  злину.
Піснею  дзвінкою  розіллюсь  край  поля.
То  ж  радійте,  діти,  в  вас  щаслива  доля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826747
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Віталій Назарук

ОСІННІ ЯБЛУКА (Є У ФЕЙСБУЦІ)

Посидь  зі  мною.  Сонце  йде  до  сну,
Перисті  хмари  світяться  червоно.
Ми  так  колись  дивились  на  весну,
Тепер  наш  вечір  б’є  осіннім  дзвоном..

Пр:  Посидь  зі  мною.  Сонце  йде  до  сну,
Давай  зігрію  подихом  долоні.
Я  розповім  про  чарівну  весну,
А  сад  протягне  яблука  червоні.

Люблю  тримати  руку  у  руці,
Вдихати  запах  яблук,  що  дозріли.
Хоча  не  гріють  так  вже    промінці,
Тут  ми  неначе  вчора  воркотіли.
Пр.
Знайшли  колись  ми  щастя  в  цім  саду,
Як  яблуні  купалися  у  цвіті.
Замість  весни,  тебе  в  осінь  веду,
Де  яблука  духм’яться  соковиті.
Пр.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826741
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірність коханню (слова до пісні)

При  дорозі  калина  до  землі  нахилилась,
А  в  хатині  дівчина  в  самоті  зажурилась.
Десь  поїхав  коханий  і  назад  не  вертає,
Він  в  країні  чужинській  свою  долю  шукає.

Вийшов  вітер  у  поле,  щоби  там  погуляти,
Притуливсь  до  калини  і  не  дав  сумувати.
Не  журися  кохана,  буду  поруч  з  тобою,
Зійде  сонечко  рано,  привітає  нас  двоє.

У  блакитному  небі  вже  громи  загриміли,
А  дівчата  -  подружки  білі  сукні  оділи.
Лиш  одна,  ще  сумує,  лиш  одна,  ще  кохає,
Під  калиною  хлопця  вона  вірно  чекає.

Якби  дав  їй  хто  крила,  то  у  небо  піднялась,
У  краї  полетіла  б  і  з  коханим  зосталась.
Та  така  мабуть  доля,  щоб  з  коханим  розстатись,
Лише  з  вітром  у  полі  і  слізьми  умиватись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826552
дата надходження 23.02.2019
дата закладки 24.02.2019


Олекса Удайко

Ти прийди до мене серед ночі

Ти  прийди  до  мене  серед  ночі
Й  розкажи,  кохана,  що  болить.
Я  загляну  в  спраглі  твої  очі
І  спалю  думок  зловісну  нить.
Поклади  свій  біль  мені  на  груди,
Хай  мені  він  жаско  відболить.
Ріки  зупиню,  зведу  запруди,
Щоб  сльозу  на  долю  не  пролить.

                   Приспів:

                   Два  болі  –  дві  долі.
                   Складемо  в  одну,
                   Думки  сивочолі  –
                   У  думку  сяйну.
                   Та  й  будемо  разом  –
                   Я,  вірність  і  Ти,
                   Щоб  всупереч  часу
                   Любов  зберегти.

Пристрасть  на  любов  я  перемножу,
Щирим  серцем  розділю  твій  жаль,
Неможливе  я  зробити  можу,
Щоб  в  душі  розвіялась  печаль.
Що  нам    перепони  й  пересуди?..
Будемо  в  єднанні  –  ти  і  я.
Неповторне,  що  було,  ще  буде  –
Сяєвом  незгасним  засія.

09.01.06,
Трускавець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396337
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 24.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоїм коханням я зостанусь

Колише  трави  в  лузі  вітер,
Він  пісню  грає  на  струні.
Складає  у  букети  квіти
І  надсилає  їх  мені.

Бентежить  серце  невідомість,
Давно  не  бачила  тебе.
Втрачаю  від  думок  свідомість
А  в  голові  моїй  сумне.

Та  вірю,  що  з  думками  справлюсь
І  весну  подарю  тобі.
Твоїм  коханням  я  зостанусь,
Вернувши  роки  молоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826312
дата надходження 21.02.2019
дата закладки 21.02.2019


Валентина Ланевич

Серед степу широкого віє хуртовина.

Серед  степу  широкого  віє  хуртовина,
Завиває  дужий  вітер,  посіріла  днина.
Плаче,  стогне,  сивочолий,  у  посвисті  кулі,
У  бліндажі  солдат  сидить  на  ящику-стулі.

Ріжок  собі  набиває  патронами  повний,
Схилив  голову,  співає,  а  біль  невгамовний.
Йде  війна  не  рік,  не  другий,  п’ятий  навертає,
На  дзвіницях  по  Вкраїні  здвін  сумум  ридає.

Стиснув  зуби,  аж  цигарка,  навпіл  долі  впала,
Схрестив  пальці,  щоби  доля  вогнем  не  палала.
Бронь  поправив,  що  на  грудях,  треба  йти  до  бою,
Не  діждуться  воріженьки,  щоб  був  сиротою.

Без  країни,  що  на  карті  ні  меж,  ні  кордонів
Та  міцніших,  між  у  серці,  нема  бастіонів.
Де  любов,  надія,  віра,  правдонька  кривава,
Щоби  воля,  горем  крита,  навік  панувала.

22.01.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 21.02.2019


Валентина Ланевич

Журавлі, журавлі, в крилах туга, печаль.

Учора,  25  березня  2018  року,  під  час  виконання  бойового  завдання  в  районі  шахти  "Бутівка"  від  поранення  в  голову  загинув  22-річний  військоослужбовець  95-ї  окремої  десантно-штурмової  бригади  Сергій  Ковнацький.

Журавлі,  журавлі,  в  крилах  туга,  печаль,
Безневинна  душа  лине  з  ними  у  даль.
Світла  синь  в  небесах  обіймає  Грааль,
Крапля  крові  Христа  вмила  тіло  і  жаль

Сльози  витиснув  в  мить,  як  згасала  зоря,
Те  життя  молоде,  що  ще  мало  б  маля.
Та  само  відійшло,  заволала  земля,
Дух  скорботи  заліг  на  краю  вівтаря.

Україно  моя,  скільки  жертв  ще  візьмеш,
Скільки  доль  забере  закривавлений  хрест?
Палить  люттю  війна,  дань  наруги  несеш,
В  душах  виклик  катам  і  свободи  протест.

26.03.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784561
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 20.02.2019


Валентина Ланевич

Край дороги кущ калини росою умився.

Край  дороги  кущ  калини  росою  умився,
А  на  нього  з  зір  високих  потік  світла  лився.
З  зір  високих  та  з  місяця,  що  горів  у  небі,
Обіцявся  прихилити  при  першій  потребі.

Та  в  душі  його  холодній  пустка  гостювала,
Лиш  красу  із  грон  червоних  вона  випивала.
В’яло  листячко  зелене,  осінь  билась  в  груди
І  здавалося  калині  -  напилась  отрути.

Не  віддай  мене  нікому:  чуєш,  любий,  милий,  -
Шепотіла  через  сльози,  погляд  занімілий.
-  Не  віддай,  кохай,  -  молила,  до  землі  вклякала,
Зірвавсь  вітер,  хмарка  сиза  місяця  сховала.

22.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810895
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 20.02.2019


Валентина Ланевич

Співа в гаю соловейко, витьохкує дзвінко.

Співа  в  гаю  соловейко,  витьохкує  дзвінко,
Співом  душу  звеселяє,  біжить  стежка  стрімко.
Оминула  дуб  високий,  в  серці  стало  щемко,
Засмоктало  щось  у  грудях,  чи  ж  чекаєш,  жінко?

Чи  ж  кинешся,  як  побачиш  утомлені  очі?
Бо  спішив,  летів  до  тебе,  гнав  думки  у  клоччі.
Цілував  миле  личенько  і  тремтіли  плечі,
Обіймав  біленькі  груди  від  ночі  до  ночі.

Зійшов  повний  місяченько,  ступив  до  кімнати,
Любка  сплеснула  руками,  як  важко  чекати.
Вірність  й  віра  в  прянім  тілі,  ніжність,  щоб  кохати,
Солод  лився  поміж  ними,  що  усе  здолати.

04.02.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824164
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 20.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалась, моя доленько ( слова до пісні)

Ми  з  тобою  моя  доленько,  закохались  навесні,
Ти  прийшла  до  мене  доленько,  наяву  а  не  у  сні.
Ніжно,  ніжно  усміхалася,  дарувала  яблунь  цвіт,
Ми  з  тобою  не  побралися,  вже  пройшло  багато  літ.

Приспів:

Ой  ти  доле  моя  доленько,
Чом  ти  доленько  така.                      (  двічі)
Ой  ти  доле  моя  доленько,
То  солодка,  то  гірка.

Був  коханий  поруч  доленько,та  чомусь  моїм  не  став,
У  думках  лишився  доленько,взяв  і  іншу  покохав.
Угорі  світило  сонечко,  під  ногами  білий  цвіт,
Народилась  в  нього  донечка,ніжна  наче  маків  цвіт.

Пролетіли  роки  доленько,  швидко  ріками  спливли,
Та  лишилась  пам'ять  доленько.що  з  тобою  зберегли.
А  кохання  в  моїм  серденьку  не  погасло  ні  на  мить,
Воно  знову  розгорається  і  в  душі  моїй  горить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Світлана Вітер

Їм добре вдвох

Їм  добре  вдвох.  Все  інше  неважливо.
Хтозна,  який  їм  шлях  відміряв  Бог.
Вони  цінують  зараз  бережливо
Той  час,  що  є  у  них  один  на  двох.

Вона  очима  ловить  світлий  погляд
Його  грайливо-теплий,  як  весна,
А  він  радіє,  що  сьогодні  поряд
З  ним  її  щира  усмішка  ясна.

У  пристрасті  своїй  горять,  мов  зорі,
В  обіймах  замикнувши  цілий  світ.
Кохання  їхнє  -  то  бурхливе  море,
Що  не  зміліє  і  за  сотню  літ.

А  в  них  є  миті,  як  мізерні  крихти
І  тікають  годинники  життя.
Замало,  певно,  раз  в  житті  прожити,
Щоб  ті  до  дна  допити  почуття.

Вона  і  він.  Вуста  не  роз'єднати,
Що  в  поцілунку  довгому  злились.
Навчила  доля  їх  не  відкладати
Ні  грама  того  щастя  на  "колись"..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825581
дата надходження 15.02.2019
дата закладки 16.02.2019


Валентина Рубан

НОЧЬ СВЕТЛА


Ночь  светла,  красивая  и  нежная,
Веет  еле  слышно  ветерок.
Пусть  тропинка  между  нами  снежная,
Ничего,  ведь  это  не  порок

Мы  с  Тобою  ночью  лишь  встречаемся,
Когда  зорька  поздняя  взойдет.
И  пускай  те  ночки  не  кончаются,
Кто  еще  подобное  поймет?

Ночь  светла,  таинственная,  снежная,
До  чего  же  так  приятно  мне.
Встречи  наши  очень,  очень  нежные,
Как  всегда,  жаль  только,  что  во  сне.

14.02.2019  г

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825450
дата надходження 14.02.2019
дата закладки 14.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийди до мене, як прийшла весна ( слова до пісні)

Несе  тепло  нам  вітерець  мов  диво
І  будять  птахи  щебетом  своїм.
Весна  прийшла  довкола  так  красиво,
Краса  її  принесла  радість  всім.

Приспів:

Весна  мені  промінчиком  моргає,
Всміхаються  до  мене  небеса.
А  серденько  кохання  так  чекає,
Прийди  до  мене,  як  прийшла  весна.

Прокинулось  від  сну  широке  поле
І  жайворонок  пісню  заспівав.
Полинуло  його  далеке  соло,
Щоб  кожен  в  серці  весну  відчував.

З  тобою  весну  ми  зустрінем  радо,
Живе  кохання  з  нами  на  землі.
Гримітимуть  весняні  канонади,
Веселі  будуть  линути  пісні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825252
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я українка, дочка роду

Іду  стежиною  у  поле,  
Де  пшениці  неначе  море.
Волошки  сині  заплітаю,
Ромашки  у  букет  збираю.

Там  чебреці  переплелися,
Медунки  медом  налилися.
Пташиний  спів  і  щебетання,
Розбудить  поле  на  світанні.

У  вальсі  з  вітром  потанцюю,
Картину  віршем  намалюю.
Заслухаюсь  пташиним  співом,
Прошепочу:"Така  щаслива."

Іду  у  поле  вірш  писати,
У  ньому  хочу  розказати.
Про  краєвиди  неозорі
І  про  високі,  дивні  гори.

Про  те,  як  трави  миють  роси,
Як  вербам  вітер  чеше  коси.
Як  берег  річка  розмиває,
Туман  крадеться  понад  краєм.

Всміхаюся  віршем  до  сонця,
Воно  у  мене  на  долоньці.
Як  я  люблю  красу  природи,
Я  ж  українка,  дочка  роду!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825122
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Валентина Ланевич

Не шуми, мій вітре, хай дуб спочиває.

Не  шуми,  мій  вітре,  хай  дуб  спочиває,
Хай  листя  торішнє  стиха  опадає.
Хай  дріма  до  часу  у  дужім  спокої,
Щоб  омолодитись  з  весною  в  запої.

У  зелень  убратись  у  високій  кроні,
Бо  світ  біля  нього  весь,  як  на  долоні.
Величаво-гордо  він  стоїть  в  окрузі,
А  лиш  б’є  калині  поклони  в  напрузі.

Бо  краса  тендітна  вчарує  любого,
Тріпочеться  серце  в  дуба  ошатного.
Заспіває  зрання  соловей  їм  щемно,
Не  літеть,  роки  ж,  ви,  не  летіть  даремно.

12.02.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825129
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Михайло Чир

Не в травах шовкових…

*  *  *
Не  в  травах  шовкових,
В  зелених  дібровах,
Шукав  я  ці  квіти  для  тебе.
В  високому  житі
Росою  умиті
Такі  лише  кольору  неба.

Їх  сонечко  гріє,
Їх  вітер  леліяв,
Рясні  їх  дощі  поливали.
Дарую  ці  квіти,
Щоб  щастю  радіти,
За  все,  що  так  щиро  кохали.

А  весни  минають,
Літа  не  чекають,
Ще  квіти  розквітнуть  не  раз.
За  тими  літами,
Щоб  ми  пам’ятали,
Як  квіти  всміхались  до  нас.
29.05.13  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825135
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Сідий

ТЕБЯ ЛЮБИТЬ НЕ БУДЕТ ТАК НИКТО.

Тебя  любить  не  будет  так  никто,
Ни  в  нынешнем,  ни  в  следующем  веке.
Но  я  люблю,  люблю  тебя  за  то,
Что  Бог  собрал  в  едином  человеке.

Ревную  я    тебя  в  кругу  друзей,
В  кругу  чужих,  терзаюсь  я  тем  более.
Поверь,  ты  стоишь  ревности  моей,
Её  терпеть,  согласен  я  и  долее.

Я  каждый  день  готов  дарить  цветы,
Но  не  найти  таких  цветов  на  свете
Красивых,  нежных,  свежих,  как  и  ты…
-Поверь,  что  не  пустые  строки  эти.

С  тобой    добьюсь  любой  я  высоты…
Жаль  что  в  мечтах  несбыточной  наивности.
Коль  вдруг  меня  порадуешь  и  ты,
Такой  же  пылкою  и  нежною  взаимностью.

С    надеждой  буду  век  тебя  любить,
Ведь  наша  жизнь    расчерчена  на  полосы.
А    вера    не  позволит    погубить
Мою  мечту  –  погладить  твои  волосы.
СИКалин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402838
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 12.02.2019


Сідий

ТОПОЛЯ, ТОПОЛЯ…

Средь  тайги  и  болот,  на  чужом  берегу,
В  дальних  -  далях  на  краюшке  света
Ширь  просторов  родных  я  в  душе  берегу,
И  мечтаю  увидеть  всё  это…

Где  в  бескрайней  дали  тополя,  тополя,
В  розовеющей  дымке  рассвета.
Соловьиная  трель,  белый  пух  на  поля,
Прелесть  южного,  жаркого  лета.

По  причине,  какой,  я  забыть  не  могу
Всё,  что  с  детства  родное  до  боли?
Шелест  трав  на  лугу,  запах  сена  в  стогу,
Стрекотанье  кузнечиков  в  поле.

Знаю  я  Целину,  и  Сургут,  и  Надым,
Я  полжизни  мотался  по  свету.
Всё  куда-то  ушло,  растворилось  как  дым,
Но  забыть  не  могу  только  это…

Где  в  бескрайней  далИ  золотые  поля,
Тяжесть  веток  увитых  плодами.
Перелив  ковыля,    да  еще  тополя
Всё  роднее  стают  мне  с  годами.

Часовыми  застыли  вдали  тополя,
В  розовеющей  дымке  рассвета.
Соловьиная  трель,  белый  пух  на  поля,
-Никогда  не  забудется  это.
СИКалин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404082
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 11.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На побачення іду

Пахне  м'ята  і  чебрець  у  полях  широких,
В  піднебессі  вітерець  й  місяць  ясноокий.
Зорі  падають  в  траву,  миються  росою,
На  побачення  іду  милий  із  тобою.

Я  ступаю  тихо  так,щоб  вітри  не  чули,
З'явиться  у  небі  знак  і  він  їх  розчулить.
А  кохання  у  душі  грітиме  словами,
У  мережці  спориші  у  нас  під  ногами.

Нерозтрачену  любов  я  віддам  для  тебе,
Щастя  нас  зустріне  знов  у  зірному  небі.
Підкрадається  туман,  піднявсь  над  водою,
Більш  нема  душевних  ран  у  нас  із  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, ромашки, ромашки, ромашечки.

Ой,  ромашки,  ромашки,  ромашечки,
Квітнуть  в  лузі  за  тихим  селом.
Вітром  гнані  хлюпочуться  хвилечки,
В  ставі  їх  розглядають  бочком.

І  вербичка  до  них  нахилилася,
Одиноко  стоїть  на  горбку.
Ніч  кохання  чарівна  приснилася,
Ті  б  зітхання  відчуть  на  яву.

Позабутись,  що  в  доленьки  крайняя,
Відволожити  душу  й  вуста.
Впала  з  неба  росиця  лиш  ранняя,
А  ще  пісня  гучна  солов’я.  

А  ромашки  цвітуть,  обіймаються,
Усміхаються  сонечком  всім.
Тим,  хто  у  парі  і  тим,  хто  мається,
Серцем  милим,  таким  золотим.

04.08.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744748
дата надходження 04.08.2017
дата закладки 10.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, у полі та край шляху розрита могила.

Ой,  у  полі  та  край  шляху  розрита  могила,
Там  літає  сизий  сокіл  розпростерши  крила.
Мочить  кості  білим-білі  скупою  сльозою,
Розверзлося  й  небо  синє  -  полива  грозою.

Кида  блискавки  в  могилу,  чий  ти  будеш,  сину?
А  десь  мати  біля  хвіртки  тамує  провину.
Видивляє  впалі  очі  на  стежку,  що  в’ється,
Сушить  холод  її  груди,  а  лихо  сміється.

Одним  одна  -  одинока  -  болять  старі  ноги,
Ухопилася,  де  серце,  здалось,  чутно  кроки.
Та  лиш  вітер  обіймає  розхристані  груди,
А  ще  зірка  летить  долі  -  пада  прямо  в  руки.

01.08.15

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597127
дата надходження 01.08.2015
дата закладки 10.02.2019


Валентина Ланевич

Поцілуй мене, миленький, ув обидві щічки.

Поцілуй  мене,  миленький,  ув  обидві  щічки,
Пригорнуся  я  до  тебе,  ген,  біля  смерічки.
Пригорнуся,  задивлюся  на  стан  твій  пригожий,
Бо  без  тебе  пропадає  даром  день  мій  кожний.

Бо  без  тебе  день,  як  вічність,  тягнеться  повільно,
А  з  тобою,  любуючись,  у  душі  так  хмільно.
І  на  серці  соловейком  ніжність  в  груди  б’ється,
А  розлука  зміючкою  підповзає,  в’ється.

Та  розлука  не  порушить  єдності  кохання,
Бо  кохання  щире  й  чисте,  як  росиця  рання.
Як  та  зірка,  що  ясніє  у  вечірнім  небі,
Почуття  в  тілах  вирують,  як  вода  на  греблі.

Розливають  теплу  хвилю  з  голови  до  п’яток,
Що  з  ласкавими  словами  є  безцінний  статок.
Не  докупишся  за  гроші,  що  в  душі  немає,
Чим  в  немилості,  самітність,  лукавство  карає.

05.05.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790477
дата надходження 05.05.2018
дата закладки 10.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь щастя мені наворожить

Мокрі  краплі  дощу,  мені  тихо  про  щось  шепотіли,
Я  слова  ті  впущу,  притулюся  до  шибки  несміло.
Так  кохаю  тебе,  а  по  шибці  течуть  дощу  сльози,
Вітер  висушить  їх,  намалюють  картини  морози.

Стільки  часу  минуло,  душа  все  думками  з  тобою,
Марить  кожного  дня  і  страждає  без  тебе  до  болю.
Сон  приходить  тихцем,закрадається  тихо  до  хати,
Лист  пошлю  з  вітерцем,щоб  його  ти  зумів  прочитати.


У  листі  напишу,  що  мені  так  самотньо  без  тебе,
В  осінь  я  запрошу,  а  у  свідки  візьму  собі  небо.
Ти  для  мене  життя  у  якому  без  тебе  не  можу,
Я  лечу  в  забуття,  осінь  щастя  мені  навороже...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824853
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 10.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Підставте другові плече

Господь  сказа:"  Покайтесь  люди!
Адже  Земля  у  нас  одна.
І  лихо  вам  від  того  буде,
Коли  розірветься  вона."

Усе  живе  повинно  жити,
З  любов'ю  в  серці  і  душі.
Життям  -  потрібно  дорожити
І  не  стояти  на  межі.

Не  смійтеся,  як  хтось  заплаче
І  коли  біль  в  душі  пече.
Господь  велів  робить  іначе,
Підставте  другові  плече.

Не  заздріть  тим,  хто  так  кохає,
Не  кидайте  гидкі  слова.
Бо  бумерангом  повертає,
Все  зло,  що  в  серці  ожива...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824668
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов і печаль

Де  є  любов  -  там  слів  не  треба,
Де  є  печаль  -  там  сльози  й  біль.
То  світить  сонце  ясне  в  небі,
А  то  холодна  заметіль.

Де  є  любов  -  сади  квітують,
Де  є  печаль  -  там  сум  щодня.
Вітри  за  вікнами  лютують
Із  ночі  до  самого  дня.

Де  є  любов  і  розуміння,
Там  завжди  дружня  є  сім'я.
Де  є  печаль,  го́ри  каміння,
Над  ним  літає  вороння.

Коли  прокинешся  ти  рано,
Тобі  привітно  скаже  день.
Той  хто  люби́ть  не  перестане,
Птахи  співатимуть  пісень.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824377
дата надходження 06.02.2019
дата закладки 06.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цвіт летить ( слова до пісні)

Ми  зустрілись  з  тобою  в  саду,
Коли  небо  нам  кидало  зорі.
Ти  поклич  я  до  тебе  прийду,
В  ніжну  весну  таку  неозору.

А  довкола  квітує  знов  сад,
Линуть  пахощі  дивні  від  нього.
Цвіт  лягає  немов  снігопад,
Застеляє  коханим  дорогу.

Приспів:

Цвіт  летить,  цвіт  летить,  цвіт  летить,
Пелюстки  нам  під  ноги  кидає.
Цвіт  летить,  цвіт  летить,  цвіт  летить,
Хай  розлука  дороги  не  знає...

Зародилось  кохання  святе,
Шовковисте  неначе  пелюстки.
Берегло  і  тебе  і  мене,
Загортало  у  ситцеву  хустку.

Хоч  торкались  до  нього  вітри,
Та  ніколи  воно  не  здавалось.
Найдорожчим  для  мене  був  ти,
Я  у  тебе  любов  закохалась.

Приспів:

Ти  для  мене  мов  сонячний  день,
Ти  проміння,  що  ніжно  торкає.
Солов'ї  нам  співають  пісень
І  той  день  видається  нам  раєм.

Не  страшні  нам  холодні  дощі,
І  не  будуть  страшними  морози.
Гріють  нас  почуття  у  душі,
Й  на  очах  не  з'являються  сльози...

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824276
дата надходження 05.02.2019
дата закладки 05.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Солов'їний спів в саду

Чарівний  линув  спів  із  саду,
То  голосистий  соловей
Був  сонцю  й  ранку  дуже  радий,
Співав  він  соло  для  людей.

І  заливавсь  казковим  співом,
Для  серця  мого,  для  душі.
Було  для  мене  справжнім  дивом,
Те  диво  я  вплела  в  вірші...

То  тихо,  а  то  навіть  дзвінко,
Що  би  його  почули  всі.
Ось  прилетів  і  сів  на  гілку,
Ще  один  птах  в  своїй  красі.

Він  не  співав,  а  лише  слухав,
Що  витинає  менший  брат.
Підняв  він  сад  увесь  на  вуха,
Хто  рад  був  цьому,  хто  не  рад.

Приємний  ранок,  ніжний,  чистий,
І  дзвінкий  спів  в  моїм  саду.
Проміння  сонця  золотисте,
Я  пісню  слухати  іду...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824106
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 05.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бажана зустріч

Він  був  в  війну  артилеристом,
А  вона  снайпером  була.
Як  сонце  сходило  над  містом,
Чи  падала  на  землю  мла.

В  одну  і  ту  ж  хвилину  разом,
Летіли  з  серденька  слова.
Шалений  вітер,  кулі  градом,
Чи  ти  живий...  Чи  ти  жива...

Зустрітися  б  з  тобою  люба,
І  тебе  ніжно  так  обнять.
Присісти  поруч  біля  дуба
І  пісню  нашу  заспівать...

Була  війна...  Вони  солдати
І  Батьківщина  лиш  одна.
І  був  наказ:  "На  смерть  стояти,"
Бо  чорна  сунула  орда.

Ніхто  не  знав  у  ту  хвилину,
І  не  були  такі  думки.
Що  ворог  знищив  вже  родину,
Не  зацвітуть  більше  садки.

Згоріла  хата  над  горою,
Лише  самотній  журавель
Хитає  в  небі  головою,
Не  дочекається  гостей.

Війна  нікого  не  щадила,
Вона  жорстокою  була.
Та  переможе  мужність  й  сила,
І  буде  вільною  земля.

Й  у  день  святковий,  Перемоги,
Як  цвітом  вкриються  сади.
Їх  поєднають  знов  дороги,
Не  на  хвилину  -  назавжди...

Зустріне  їх  широке  поле,
Чекати  буде  старий  дуб.
Ти  бережи  їх  завжди  доле,
Торкнися  медом  їхніх  губ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823952
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 03.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На зустріч весні

Зимовий  день  з  весняним  переплівся,
То  сніг  летить,  а  то  біжать  струмки.
Мороз  посеред  лісу  загубився,
Лягають  на  папір  мої  думки.

Защебетали  птахи  зовсім  близько,
Вони  радіють  більш  мабуть  весні.
Всміхається  стурбований  вітрисько,
Йому  приємно  слухати  пісні.

Потріскує  на  річці,  злиться  крига,
День  довший  став,  на  зустріч  йде  весні.
В  свої  обійми  все  візьме  відлига,
Співатимуть  струмочки  голосні.

Десь  загуркочуть  гучно  канонади,
І  вдарить  грім,  прокинеться  усе.  
І  я  з  весною  також  буду  рада,
Коли  усе  довкола  зацвіте.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823657
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 01.02.2019


Sukhovilova

Ти приходиш…

Ти  приходиш  до  мене  щоночі,
І  мандруєш  зі  мною  у  снах,
Ти  цілуєш  заплющені  очі,
І  гойдаєш  на  дужих  руках.

Ти  приходиш  до  мене  щоранку,
Свіжі  квіти  і  чай  на  столі,
Ніжно  будиш  мене  на  світанку  
І  несеш  по  життю  на  крилі.

Ти  приходиш  в  засніжену  пору,
Розтираєш  долоні  мої,  
І  під  співи  небесного  хору
Загортаєш  в  обійми  свої.

Благодаттю  мене  накриваєш,
І  роздмухуєш  вогник  душі,
Ти  щоночі  й  щодня  прилітаєш,
І  шепочеш  на  вушко  вірші...

Свого  Ангела  бачу  щоночі,
Разом  з  Ним  я  мандрую  у  снах,
Він  цілує  заплющені  очі,
І  гойдає  на  дужих  руках.
※✩✩✩※




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814388
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 01.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, ти, терне чорний, не хапайсь за груди.

Ой,  ти,  терне  чорний,  не  хапайсь  за  груди.
Нащо,  серце  колиш?  Там,  доста  покути.
Напилась  я  хмелю,  не  судіть  ня  люди.
Кохала,  як  вміла,  як  же  мені  бути?

Покохала  щиро,  всією  душею,
Горнулась  до  нього,  щоб  назвав  своєю.
Щоб  світитись  в  ньому  ясною  зорею,
Бо  став  він  для  мене  небом  і  землею.

Сонцем  в  непогоду,  місяцем  в  цямрині,
Вітром  пустотливим  в  квітучій  долині.
Любо  біля  нього,  любо,  мов  дитині.
Не  рань  мене,  терне,  болить  в  середині.  

Так  болить,  не  знаю,  як  я  жити  маю?
Заплющила  очі:  милую,  страждаю.
І  тремтить  у  тілі  поклик,  що  кохаю.
Гірко  ж  мені,  терне,  не  тримай,  благаю.

31.01.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823551
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закоханий політ (слова до пісні)

Коли  на  землю  впадуть  роси
І  цвітом  вкриється  трава.
Вплету  тобі  ромашки  в  коси,
Немов  у  пісню  ці  слова.

Піде́м  у  луг  у  чисте  поле,
Де  вітер  тихо  гомонить.
Дарує  небо  неозоре,
Кохання  ніжного  блакить.

Візьму  тебе  на  свої  руки
Й  до  свого  серця  пригорну.
Нехай  слова  почують  луки,
Як  палко  я  тебе  люблю.

Прошепочу,  що  так  кохаю,
Від  себе  більш  не  відпущу.
Кохання  наше  стало  раєм,
Не  змокло  навіть  від  дощу.

Ми  збережем  його  навіки,
Нікому  більш  не  віддамо.
Воно  у  нас  таке  велике
І  так  лиш  нам  любить  дано.

Моя  кохана,  моя  ніжна,
Для  мене  ти  ромашки  цвіт.
Твоя  усмішка  дивовижна,
Несе  в  закоханий  політ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823494
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дивна фотографія вісімнадцять літ

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Серце  ще  не  займане  і  душа  мов  цвіт.
Мрії  з  неба  зорями  світяться  згори,
Чистими  прозорими  їх  ми  зберегли.

Посміхалась  дівчина,  віяло  тепло,
В  церкві  ще  не  вінчана,  вірила  в  добро.
Десь  шукає  суджений  в  світі  ще  її
І  кохання  сонечком  заблищить  в  вікні.

Доторкнеться  радісно  серця  глибини
І  прилине  заздрісно  у  дівочі  сни.
Солов'їним  щебетом  голос  задзвенить
І  красивим  лебедем  в  небо  полетить.

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Передасть  з  минулого  радісний  привіт.
І  нахлине  спомином  молодість  моя,
У  очах  закоханих  оживуть  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820261
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така вона природа

І  знову  за  вікном  хурделить,
Чомусь  розсердилась  зима.
І  снігом  рідний  берег  стелить,
Птахи  злетілись  до  вікна.

На  підвіконник  гуртом  сіли,
Насипав  хтось  на  нім  зерно.
Вони  умить  його  склювали,
Було  смачним  для  них  воно.

Намалював  мороз  картини,  
Яскравим  сріблом  на  вікні.
Поснули  гори  і  долини,
Співає  вітер  лиш  пісні.

А  на  деревах  примостилось,
У  чорній  зграї  вороння.
Так  низько  до  землі  спустились,
Шукали  їжу  навмання.

Зима  для  них  не  насолода,
Проймає  холод  до  кісток.
Ну  ось  така  вона  природа,
Зігрітися  б  теплом  разок.

Та  в  зиму  сонечко  не  гріє,
Хоч  світить  променем  своїм.
Лиш  зігріває  тепла  мрія,
Вірші  написані  мої

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823391
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наш вишневий сад

Дзюрчить  вода,  то  річка  веселиться,
Лоскочуть  сонця  промені  гілля.
Зелений  берег  від  роси  іскриться
І  вітер  в  гості  прилетів  здаля.

Почулись  дивні  звуки  солов'їні,
Із  саду,  що  за  хатою  росте.
Вони  про  тебе  нагадали  нині
І  вишня  ще  буяє  і  цвіте.

Ти  пам'ятаєш,  як  під  нею  двоє,
З  тобою  ми  сиділи  молоді.
Гули  неподалік  десь  бджоли  роєм,
Я  ж  дарувала  усмішку  тобі.

Вдихала  щастя  те  на  повні  груди,
Воно  до  себе  пригортало  нас.
Я  шепотіла  буде  -  чи  -  не  буде,
Кохання  те  закохане  у  нас...

Звичайно  буде,  ніжно  усміхався,
Звичайно  буде  -  то  слова  твої.
Але  коли  ти  в  іншу  закохався,
Померкло  все  для  мене  на  землі.

Роки  пройшли  і  швидко  так  минули
І  лише  зустріч...  Зустріч  та  одна.
Мене  у  сад  з  тобою  повернула,
Де  квітне  він,  бо  знов  прийшла  весна.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823233
дата надходження 29.01.2019
дата закладки 29.01.2019


Валентина Рубан

СЕРЦЕ ХОЧЕ ЛЮБИТЬ

Спить  земля  під  снігом,  спить  ставок,  озерце,
І  застиг  на  місці    час  і  мить.
Не  морозь,  морозе,  моє  спрагле  серце,
Бо  воно  живе  і  так  хоче  любить.

Не  занось  снігами,  віхоло,  дороги,
Вітер  також,  тихше  хай  шумить.
Не  впущу  я  в  душу  сумніву  і  тривоги,
Моє  серце  вміє  ще  любить.

Місяченьку  ясний,  з-за  гори  спустися,
І  заглянь  в  вікно,  де  милий  спить.
Променем  легенько  до  нього  торкнися,
І  шепни…,  що  я  буду  любить.

28.01.2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823186
дата надходження 29.01.2019
дата закладки 29.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зачекайте літа ( слова для пісні)

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна.

Зачекайте  літа,  не  приходьте  дощами
І  не  лийте  у  душу  печалі  мою.
Не  кидайте  літа  мені  срібло  снігами,
Не  морозьте  мене  я  вас  дуже  молю.

Сонце  променем  ніжно  торкає  обличчя,
Серце  б'ється  так  гучно  бо  в  ньому  весна.
І  кохання  моє  ще  у  подорож  кличе,
Між  високими  травами  юність  красна.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  ви  у  осінь,
Бо  душа  молода  і  ще  літо  у  ній.
Неозброєним  оком  видніється  просинь
І  коханого  очі,  ще  сняться  мені.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,  
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823096
дата надходження 28.01.2019
дата закладки 28.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Казкові сніжинки

Хотіла  в  долоню  спіймати  сніжинку,
Та  тільки  долоні  торкнулась  вона.
Вмить  схожою  стала  чомусь  на  краплинку,
Неначе  тепло  їй  послала  весна.

І  сумно  враз  стало  на  серці  від  того,
Що  диво  маленьке  пропало  в  руці.
Засипала  зимонька  снігом  дорогу,  
Скупала  у  білому  все  молоці...

І  сніг  під  ногами  рипить  особливо,
Неначе  тактує  веселі  пісні.
Зима  веселиться,  хіба  ж  то  не  диво?
Його  не  побачиш  ти  навіть  у  сні.

Милуюся  днем  цим  чарівним,  зимовим,
Для  мене  мов  казка  спустилась  згори.
У  вальсі  сніжинки  кружляють  казковім,
До  танцю  мене  зазивають  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822812
дата надходження 26.01.2019
дата закладки 27.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Грози кохання

Ти  не  шукай  мене  у  своїх  снах,
Ти  не  шукай  мене  прошу  не  треба.
Прийду  тоді,  коли  лише  весна,
Веселку  кине  у  блакитне  небо.

Ти  не  шукай  сліди,  що  на  снігу,
Ти  не  шукай,  бо  ти  їх  не  побачиш.
До  тебе  в  літо  сонячне  прийду,
Тоді  цілунок  обпече  гарячий.

Ти  не  шукай  мене  серед  дощу,
Ти  не  шукай  мене  коли  морози.
У  серце  лиш  тоді  тебе  впущу,
Коли  гримітимуть  весняні  грози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822943
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 27.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадковості ніжний сюжет

Там  де  трави  сплелися  з  дощем,
Де  краплини  розкидали  роси.
Закрадається  в  серденько  щем,
Він  в  душі  моїй  тихо  голосить.

Я  благаю  не  треба,  мовчи,
Не  тривож  тих  думок  і  печалі.
Краще  душу  в  кохання  вмочи
І  полинь  разом  з  ним  в  світлі  далі.

Про  кохання  усім  розкажи,
Як  же  тепло,  коли  розуміють.
І  міняє  життя  вітражі,
Коли  ніжно  кохати  уміють.

Тихо  так  шелестить  очерет,
Пташка  дзвінко  пісні  заспіває.
Загадковості  ніжний  сюжет,
Перламутрове  сяйво  стрічає

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822689
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 25.01.2019


Ганна Верес

Несу тобі любов

О  краю  мій,  усе  в  тобі  сплелося:
З  волошок,  жита  й  маків  диворай,
І  золото  пшеничного  колосся.
Й  річок  гірських  пісенний  водограй.
Твоя  земля  небачено  багата,
Манила  південь,  захід,  північ,  схід,
Вривались  вороги  в  біленькі  хати
І  корчували  український  рід.

О  краю  мій,  ти  та  перлина  світу,
Що  винесла  всі  муки  лихоліть,
Позбувся  ти  немало  свого  цвіту
У  вихорі  розбурханих  століть
І  вистояв,  одягся  у  розмаї,
Купаються  в  льонах  де  небеса,
Де  сонечко  змагається  з  туманом,
А  ворог  знов  лама  свого  списа.

О  краю  мій,  замріяний  і  пишний,
Несу  тобі  на  рушнику  любов,
Де  цвіт  калини  й  маминої  вишні,
Й  душа  моя,  мов  сонце,  без  оков.
16.  01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822626
дата надходження 24.01.2019
дата закладки 24.01.2019


Ярослав К.

Случайные встречи

Случайные  встречи  бывают  нечасто,
Они  происходят,  когда  их  не  ждёшь,
Когда  ты  не  думаешь  даже  встречаться,
А  просто  куда-то  спокойно  идёшь...

Идёшь,  размышляешь  о  чём-то  привычно,
И  вдруг  пред  тобою...  родной  человек.
Возможно  вполне  -  незнакомы  вы  лично,
А  кажется,  знаешь  его  целый  век...

Но  что  удивительно  -  это  взаимно!
Ты  видишь  симпатию  в  этих  глазах,
Хоть  всё,  что  известно  -  одно  только  имя,
Что  ты  иногда  вспоминаешь  в  стихах...

Пусть  сердце  твоё  уж  давно  несвободно,
И  в  мыслях  твоих  запрещённого  нет,
Но  может  быть,  Господу  было  угодно
Послать  на  вопрос  твой  конкретный  ответ.

И  кто  его  знает,  не  этой  ли  встречей,
Которой,  конечно,  нарочно  не  ждёшь,
Господь  твою  душу  от  грусти  излечит
И  высушит  солнышко  слёз  твоих  дождь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755313
дата надходження 14.10.2017
дата закладки 24.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуй мою любов

Почуй  мою  любов,  почуй  моє  тепло
І  літо  те  не  забувай,  не  треба.
Згадай  минуле,  там  так  затишно  було,
Веселка  розфарбовувала  небо.

Почуй  мою  любов,  вона  мене  п'янить
І  паморочить  голову  без  тями.
Кохання  нашого,  така  бажана  мить,
Висвітлюється  диво  -  кольорами.

Почуй  мою  любов  у  ніжності  думок,  
Метеликом  я  доторкнусь  до  тебе.
Зроби  на  зустріч  той  один  -  єдиний  крок,
Любов'ю  пригорни́  мене  до  себе.

Почуй  мою  любов,  через  усі  роки,
Почуй,  прошу  тебе,  я  так  благаю.
Не  надівай  оков,  зроби  все  навпаки,
В  думках  з  тобою  завжди  й  так  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822439
дата надходження 23.01.2019
дата закладки 23.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В тебе я закохався ( слова до пісні)

Я  прийду  під  калину,  де  з  тобою  стрічався,
Моя  люба  дівчи́но  в  тебе  я  закохався.
Закохався  у  очі,  закохався  у  брови
І  у  личко  те  миле,  закохавсь  калинове.

Шумить  вітер  словами,  піднімає  на  крила,
Йде  кохання  стежками  і  міцна  в  нього  сила.
Мій  коханий  козаче,  вдячна  я  тобі  друже,
Хай  калина  не  плаче,  бо  люблю  тебе  дуже.

Наше  щире  кохання  лиш  для  тебе  і  ме́не,
Чуєш  як  на  світанні,  шелестить  листя  клена.
Він  нас  кличе  у  поле,  там  де  трави  у  росах,
Де  вітри  кучеряві,  цвіт  вплітають  у  коси.

Ми  підемо  на  зустріч,  будем  в  парі  з  тобою,
Віч  -  на  -  віч  у  коханні,  буде  лише  нас  двоє.
І  цвістиме  калина  буйним  цвітом  у  лузі,
Буде  міцна  родина  назавжди  у  окрузі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822296
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 22.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стукає щастя в вікно ( слова до пісні)

Падає,  падає  сніг,землю  він  застеляє,
Срібними  перлами  ліг,  серце  моє  кохає.
Пісню  співає  душа,  тихо  так  в  заметілі,
А  у  думках  слова,уста  наче  вишні  спілі.

Приспів:

Сніг,  сніг,  сніг,  білий,  пухнастий  і  ніжний,
Сніг,сніг,  сніг  в  зиму  оцю  дивовижну.
Сніг,сніг,  сніг  в  вальсі  із  нами  кружляє,
Сніг,сніг,сніг,  сніг  кращого  дива  немає.

Ніжна  кохана  моя,  для  мене  ти  єдина,
З  під  ніг  тікає  земля,  слід  мете  хуртовина.
В  обійми  тебе  візьму,  не  відпущу  від  себе,
Тебе  кохаю  одну,поспішаю  до  тебе...

Приспів:

В  келиху  нашім  вино,  піниться  і  іскриться,
Стукає  щастя  в  вікно,  світиться  мов  Жар  -  птиця.
Руки  йому  простягни,  не  відпускай  від  себе,
У  нічній  тишині,  зорі  дарує  нам  небо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822172
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої очі знов цілують

Ловлю  твій  погляд  на  собі,
Довкола  нас  усі  танцюють.
Але  не  байдуже  мені,
Що  твої  очі  знов  цілують.

Кажу  очима:"  Як  живеш?
Що  нового  в  житті...  Питаю.
Коли  стежину  віднайдеш?"
У  відповідь  твоє...  Не  знаю...

Тоді  до  танцю  запроси,
Не  можу,  заніміли  ноги.
З  твоєї  дивної  краси,
Твої  німі  перестороги...

Минуло  вже  багато  літ,
Як  ми  у  залі  цім  зустрілись.
Знов  зустріч...  Погляд...Цілий  світ...
Один  на  одного  дивились...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822082
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дівчина - калина ( слова до пісні)

Промінь  сонця  вирвався  на  волю,
Пригорнувсь  до  милої  обняв.
Посміхнувся  хмарам,  небу,  полю
І  від  щастя  всіх  розцілував.

Прокидались  гори  і  долини,
Пахощі  полинули  земні.
В  білій  сукні  дівчина  -  калина,
У  вінку  голівонька  її.

Забаривсь,  не  їде  наречений,
Мабуть  десь  в  яру  забуксував.
З  вітром  шепіт  прилетів  від  клена,
Він  її  коханою  назвав.

Посміхнулась  дівчина  -  калина
І  кохання  клену  віддала.
У  думках  його  була  єдина,
Кожен  рік  для  нього  лиш  цвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821954
дата надходження 19.01.2019
дата закладки 19.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти ( слова до пісні)

Довкола  падає,  кружляє  сніг,
Він  замітає  стежки  і  дороги.
Сріблястим  кришталем  у  душу  ліг,
Забрав  із  серця  всі  мої  тривоги.

Приспів:

Тільки  ти  -  шепоче  зима,
Тільки  ти  -  нікого  не  треба.
Тільки  ти  і  зустріч  одна,
З  нами  поруч  зоряне  небо.

Приспів:

Я  пригорнусь  до  тебе  в  тишині,
Сніжинкою  впаду  на  твої  вії.
Ти  усміхнешся  ніжно  так  мені
І  збудуться  мої  завітні  мрії.

Я  про  кохання  розповім  тобі,
Про  ночі  ті  самотні  і  холодні.
Думки  мої  мов  лебеді  в  журбі,
Несуть  мене  у  теплий  край  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821692
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Микола Серпень

Вишиванка

Що  для  кожного  є  вишиванка?
Чи  то  образ  такий,  як  калина,
Чи  ознака  то  наших  світанків,
Чи  то  просто  -  душа  України?!

І  ні  що  не  докажеш  тут  «ваті»,
З  нею  скептики  наші,  як  в  ділі...
Коли  "вата"  нас  прагне    вбивати-
Вишиванки  найперші  в  прицілі.

То  наш  символ  святий  в  Україні,
Ми  його  бережемо  недремно.
Їм  затямить  потрібно  віднині:
Ми  своїм,  вільним  шляхом  ідемо!

В  ній  і  код  генетичний  відбився,
І  відбилась  в  ній  наша  душа.
Там  наш  ранок  росою  умився,
Й  за  майбутнім  у  світ  вируша!

Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів!

14.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821309
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ангел нас благословляє ( слова до пісні)

Угорі  на  небесах  ніжні  Ангели  живуть,
Вони  шлють  нам  чудеса  і  кохання  бережуть.
Срібним  снігом  застелило  всі  навколишні  шляхи,
Нам  послало  біле  диво,  не  проїхать,  не  пройти.

Приспів:

А  в  душі  любов  нас  зігріває,
Б'ється  і  тріпоче  серденько  моє.
З  неба  Ангел  нас  благословляє,
Посилає  щастя  нам  обом  своє.

Теплим  променем  ясним,  серце  запалає  враз,
Збулись  мрії  чарівні,  казка  знов  прийшла  до  нас.
Ми  у  казці  із  тобою  закружляєм  диво  -  вальс,
Зачаровані  любов'ю,  Ангел  поєднає  нас.

Приспів:

Я  так  вдячна  за  кохання  Ангелу  своєму,
Що  він  кинув  зірку  ранню,  освітив  всю  Землю.
І  тепер  я  тільки  рада,  за  кохання  чарівне,
Дивна  Ангела  порада  щоби  ти  зустрів  мене.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821221
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Віталій Назарук

ЯКБИ Ж МЕНІ

Посивіло  волосся,  у  траншеях  обличчя,
Проте  губи  шепочуть  –  «Люблю!»
Знов  кохання  витає  і  все  кличе,  і  кличе,
Щоб  знайти  нову  долю  свою.

Якби  стріти  вдалося  йому  другу,  як  першу,
Заспівали  б  в  гаю  солов’ї…
Десь  високо  в  безхмар’ї    Бог  суди  свої  вершить,
Роздає  людям    дари  Землі.

Помолюся  я  Богу,  щоб  знайшов  йому  пару,
Із  якою  прожив  би  життя.
Нехай  серце  палає  у  постійнім  пожарі,
Щоб  знайшлося  для  долі  злиття!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821179
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя любове ( слова до пісні)

Коханий  мій,  коханий  мій,тебе  чекаю,
Багато  мрій,  багато  мрій  я  в  них  літаю.
Хоч  хуртовина  за  вікном  і  сніг  лапатий,
Тебе  коханий  перед  сном,  хочу  обняти.

Приспів:
І  нехай  хоч,  що  буде  у  зиму  цю  сніжну,
Шепотітимуть  губи,  так  ніжно,  так  ніжно.
Притулюся  до  тебе  в  кохані  зіллюся,
Я  не  можу  без  тебе  я  в  серці  лишуся.


Коханий  мій,  коханий  мій,  моя  любове,
Ти  зрозумій,  ти  зрозумій,  цей  день  казковий.
Ти  будеш  завжди  у  душі  в  моєму  серці,
Не  відпущу  бажаних  мрій  в  очах  озерце.

Приспів:

Коханий  мій,  коханий  мій,  зима  так  сні́жить,
Твої  слова,  твоє  тепло,  голубить  й  ніжить.
І  не  страшні́́́  нам  хуртовини  ні  морози,
Хай  на  обличчі  лиш  від  щастя  будуть  сльози...  

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821073
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Ганна Верес

Козирна карта

Важко  назвати  боєм  ситуацію  на  війні  у  Донбасі,  коли  українські  вояки,  виконуючи  Мінські  домовленості,  позбавлені  права  наступати,  стріляти,  а  лише  не  пускають  ворога  вглиб  України.

Донбас.  Війна.  Зима  кипить  морозом.

Конає  під  вогнем  гарячим  сніг.

Шле  воїнам  Росія  не  погрози  –

Снаряди,  міни  падають  до  ніг.

Й  регоче  знахабніла  смерть  у  вічі:

І  зліва,  й  справа,  чи  заходить  в  тил.

І  кожен  зна:  не  можна  вмерти  двічі,

Й  про  себе  шепче:  «Господи,  прости!

Прости  мій  гріх  –  любов  до  України  –

Я  не  бажаю  іншої  землі.

Тут  вечір  тоне  в  пісні  солов’їній

І  жайвір  міря  з  неба  шир  полів….

Це  тут  мене  скупала  вперше  злива,

Й  на  вальс  кохану  вперше  запросив,

І  сонечко  тут  сяє  особливо,

І  запах  неповторний  у  роси…»


За  мить  життя  промчало…  кадр  за  кадром…

Хороше  і  не  зовсім  –  до  дрібниць…

На  цей  раз    в  їх  руках  –  козирна  карта  –

Ніхто  з  бійців  не  втрапив  до  труни.
11.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821019
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Михайло Чир

Тебе дружиною назвав. .

*  *  *
Тебе  дружиною  назвав
На  цілий  вік,  що  доля  дала.
І  лиш  тебе  одну  кохав,
Щоб  ти  мов  квітка  розквітала.

Одна  єдина  на  весь  світ
Із  ніжним  запахом  лілеї.
Не  опаде  у  серці  цвіт
З  тієї  квітоньки  моєї.

Через  літа,  багато  літ,
Лише  волосся  посріблиться.
Коли  оновиться  наш  рід,
Заграє  в  джерелі  водиця

Тої  цілющої  води
Життєву  спрагу  утопити.
Ми  ще  повернемось  сюди,
Що  не  змогли,  те  долюбити

Чи  те  майбутнє,  чи  минуле,
Себе  у  правнуках  впізнати,
Щоб  ти  завжди  такою  була,
Котру  я  зміг  так  покохати.

29.07.2014р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820981
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Михайло Чир

Протопчи стежину босими ногами…

*  *  *

Протопчи  стежину  босими  ногами,
Щоб  у  полі  чистім  залишити  слід.
Хай  оця  стежина  все  веде  до  мами,
Чи  надворі  літо,  чи  іде  десь  сніг.

Нехай  не  зупинять  ні  дощі,  ні  зливи,
Ні  морози  люті,  страшні  сніговії.
Хай  тебе  зустріне  матінка  щаслива
І  усе  розквітне  на  її  подвір’ї.

Матері  вклонися,  пригорнись  до  серця,
І  сльоза  умиє  мамине  лице.
Та  щаслива  зустріч  нехай  не  минеться,
Вічно  долі  будеш  вдячний  і  за  це.

Матері  старіють,  діти  виростають,
У  великім  світі  губляться  сліди.
І  у  чистім  полі  стежка  заростає,
Чи  може  зимою  заметуть  сніги.

Та  весна  надійде,  сніг  навкруг  розстане,
Втрачену  стежину  важко  віднайти.
Все  самотнім  будеш,  як  мами  не  стане,
Як  її  покличуть  в  вічність  відійти.

Хай  не  заростає  стежина  до  мами,
Куди  б  тільки  доля  не  сказала  йти.
Хай  її  усмішка  завжди  буде  з  нами,
Пронеси  з  собою  через  всі  світи.

22.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820840
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Михайло Чир

Лиш погляну в вікно…

*  *  *

Лиш  погляну  в  вікно,  
бачу  образ  її,
Де  у  яблунь  старих  
віття  вниз  похилилось.  
Білим  птахом  вона
там  сидить  на  гіллі,
Від  прожитих  років
вона  мабуть  втомилась.

А  надворі  зима.
А  надворі  сніги.

А  у  мами  в  саду  
завжди  пахло  весною.
А  у  мами  в  саду  
вічно  мальви  цвіли,
Щоб  у  тому  житті  
не  зостатись  одною.

А  у  маминих  снах
вічно  діти  живуть…
В  яблуневім  саду
знову  цвіт  опадає.
Так  вже  суджено  їм.
Матері  вічно  ждуть.
Навіть  в  вимірі  іншім,
як  від  нас  відлітають.

30.01.2005р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820827
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Ганна Верес

Ти не забудь! (Слова для пісні)

Ти  не  забудь  подякувати  Богу
За  день  минулий  і  прийдешній  день,
І  буде  милостивий  Він  з  тобою,
У  час  важкий  всі  біди  відведе.
Поклич  і  світлооку  диво-мрію,
Яку  підхопить  доля  на  крило
І  у  польоті  сонечком  зігріє,
Щоби  усе  задумане  збулось.

Ти  не  забудь  покликать  за  собою
Матусину  молитву-оберіг,
Щоб  не  зустрітись  у  житті  з  журбою,
Коли  залишиш  батьківський  поріг.
Подякуй  сонцеоким  диво-веснам,
Що  незрадливо  сяяли  в  путі,
І  на  доріг  крутезних  перехрестях
Оберігали  завжди  у  житті!
Ти  не  забудь!
1.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820613
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Ганна Верес

О краю мій, мій раю тополиний!

О  краю  мій,  мій  раю  тополиний,
Панують  де  і  слава,  й  зрада,  й  біль,
І  вічний  сум  верби,  й  краса  калини  –
Все,  краю  мій,  вмістилося  в  тобі!

О  краю  мій,  праотча  земле  мила,
Де  шир  степів  і  неба  синьодаль,
В  сльозі  й  крові  не  раз  в  житті  умилась,
Поки  як  Україна  відбулась.

О  краю  мій,  моя  молитво  й  казко,
Це  ви  поводирі  мого  життя,
І  колискова  мамина,  і  ласка
Стелились  на  шляху  поміж  звитяг!

О  краю  мій,  край  соняха  й  пшениці,
Добра  й  любові,  й  Божої  краси,
Де  небеса  в  веселих  зоряницях
Й  синіють  трави  в  обіймах  роси!
 
О  краю  мій,  твоя  надійна  криця
Для  слова  і  крила,  що  в  світ  несе,
Невипита  душі  свята  криниця
І  лірики  моєї,  і  пісень!
22.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820117
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цінуйте ту, що любить вас

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає.

Віддайте  їй  своє  тепло,
Загляньте  в  очі  волошкові.
Підставте  вірності  крило,
В  них  стільки  ніжності  й  любові.

Десь  снігопад  кружляє  вальс,
Із  заметіллю  разом  в  парі.
Вона  ж  завжди  чекає  вас,
У  снах  так  часто  вами  марить.

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820083
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Ганна Верес

Волі не бува за півціни

Крізь  глибину  скривавлених  сторіч
Пробилась-проросла  вкраїнська  воля.
Ціна  її  –  мільйони  згаслих  свіч,
Могил  –  мільйони  й  досі  невідомих…
Але  не  розгубили  ми  любов,
Бо  ж  душі  наші  не  були  в  кайданах…
Порахувавши  жертви  наші,  Бог
Поміг  нам  волю  врятувать  Майданом.
Той  сколихнув  не  тільки  нас,  а  й  світ.
Здалось  на  мить,  в  руках  залізних  доля!
Пророка  збувсь  нарешті  заповіт:
Ми  кров’ю  кропим  УКРАЇНСЬКУ  ВОЛЮ!

Та  волі  не  бува  за  півціни  –
Це  має  усвідомити  з  нас  кожен…
Горять  найкращі  в  полум’ї  війни.
І  дух  наш  був  і  є  непереможний!
Народ  лиш  вільний  знає  смак  життя.
Рабом  не  стане  з  нею  він  ніколи.
Ця  істина  не  втрапить  в  забуття,
Як  «Отче  наш»,  це  треба  вчити  в  школі.

Крізь  товщу  поневолених  сторіч
І  зламані  імперією  долі,
Крізь  тисячі  смертей  і  протиріч
Ми  здобуваєм  кожноденно  волю,
Бо  воля  для  людини  –  то  не  річ  –
Душа  із  нею  не  бува  убога,
Тож  пам’ятаймо  про  мільйони  свіч
Й  свої  молитви  посилаймо  Богу!
29.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820118
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Океан надії

У  небі  хмари.  мов  молочні  ріки,
Пливуть  в  країну  щастя  і  добра.
З  любові  до  кохання  шлях  великий,
Відчути  на  собі  це  не  дарма.

Широкий  в  серці  океан  надії,
Його  не  перестрибнеш  просто  так.
Коли  збуваються  у  тебе  мрії,
То  не  тернистий  до  кохання  шлях.

І  виростають  за  плечима  крила,
Кохання  лебедине  у  душі.
Сьогодні  я  для  себе  знов  відкрила,
Що  цілу  вічність  гріють  нас  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819944
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВА ЗИМА

(Пісня)
Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

Зупиніться  роки,
Зупиніться  на  хвилю  в  дорозі.
Не  настав  ще  той  час,
Щоб  дивитися  смерті  в  лице.
Бережімо  тепло,  
Бо  тепло  не  замінять  морози,
Лиш  мороз  до  Різдва,
Казку  в  гості  до  нас  принесе.

Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819398
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Калейдоскоп кохання

Нас  осінь  у  кохання  зазиває.  
Зима  дарує  срібні  кришталі.
Весна  з  тобою  радо  зустрічає.
А  влітку  нам  співають  солов'ї.

Листок  осінній  падає  під  ноги,
Зима  сніжинки  посилає  нам.
Весною  в  серці  селяться  тривоги,
А  літо  спокій  посилає  снам.

Немов  калейдоскоп  кружля  кохання
І  дотиком  у  серце  попада.
А  з  неба  посміхнулась  зірка  рання,
Твої  слова  мені  передала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819273
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безцінний скарб

Я  мріяла  про  щастя  кожен  раз
І  кожен  раз,  його  у  мене  крали.
Весна  і  літо  зближували  нас,
На  жаль  з  тобою  ми  про  це  не  знали.

В  очах  світилось  небо  голубе,
А  у  моїх  ти  бачив  ясні  зорі.
Як  би  ж  ти  знав,  як  я  люблю  тебе,
В  твоїх  очах  топлюся  наче  в  морі.

Безцінний  скарб,  кохання  ніжний  дар,
Шукаємо  усе  життя  з  тобою.
І  летимо  у  простір,  мов  Ікар,
Для  нас  стає  цей  подвиг  дивиною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819061
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Для нас кохання несли голубки

Минуло  стільки  вже  багато  літ,
Як  ми  уперше  бачились  з  тобою.
Розквітла  ти,  мов  яблуневий  цвіт,
Стискалось  серце  у  ті  дні  до  болю.

Для  мене  ти  красунею  була,
Оберігав  тебе  завжди  і  всюди.
Зимою  ти  трояндою  цвіла,
Бувало,що  і  заздрили  нам  люди.

Я  прокидався,чувши  голос  твій,
Ти  щебетала,  наче  рання  пташка.
Було  не  здійснено  багато  мрій,
Коли  я  згадую,  на  серці  важко.

Та  я  кохаю,  хоч  пройшли  роки,
Думками  кожен  раз  до  тебе  лину.
Для  нас  кохання  несли  голубки,
Прийди  до  мене  люба  на  гостину...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Валентина Рубан

ТИ ПРИЙДЕШ

В  зоряній    колисці  Місяць    колихався,
В  небі  пливли  хмари  голубі
Вітер  несміливо  в  лісі    заховався,
А  можливо  спить  в  старій  вербі.

Морозець  легенько  в  душу  зазирає,
Холодить  не  руки  й  не  чоло.
Мелодію    смутку  Зима  підбирає,
Те  що  ледь  виднілось  –  замело.

Замело  снігами,  кригою    покрилось,
Що  в  надіях  квіткою  цвіло.
Змерзло,  скам’яніло,  і  об  лід  розбилось,
Ніби  його  й  зовсім  не  було.

У  високім  небі  зорі  розквітають,
Миготять,    очей  не  відведеш.
І  хмарини  сніжні  ніжно  пропливають
Знають,  що  до  мене  Ти  прийдеш.

24  .12  2018  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818716
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Deidra

Неотправленые письма

Я  пишу  Вам  письмо,  а  за  окнами  зимняя  сказка.
Всё  укроет  она  серебристым,  лохматым  ковром,
Разрисует  вокруг  перламутром  и  белою  краской,
И  обнимет  весь  мир  снежно-чистым  огромным  крылом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  засыпаны  в  парках  аллеи,
Может  быть  мы  когда-нибудь  там  погуляем  вдвоём...
Словно  ватой  пушистой  украсит  декабрь  все  ели...
А  быть  может  всё  это  останется  просто  письмом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  снежинки  кружились,  как  феи,
 И  проказничал  ветер  сегодня  во  всю  перед  сном.
Одинокий  фонарь,  убегая  от  собственной  тени,
Раскачавшись,  противно  скрипел  до  утра  за  окном...  


Я  пишу  Вам  о  том,  что  сказать  мне  никак  не  решиться.
Всё,  что  было  -  прошло,  остальное  своим  чередом.
Как  должно  было  быть,  по  сути  ведь  всё  так  и  вышло,
Но  опять  и  опять  обнимаю  Вас  каждым  стихом...






































адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818612
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Deidra

Молитва

Всевышний,  я  за  все  Благодарю!
И  в  эту  ночь,  под  шепот  звездопада
Прошу  хранить  того,  кого  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

Храни  его  от  мелочных  людей,
От  подлых  слов  и  всякого  напастья.
Пошли  ему  лишь  преданных  друзей
И  к  его  дому  не  пусти  ненастье.

Дай  сил  ему  всегда  вперёд  идти,
Но  не  веди  опасною  дорогой.
Прошу,  от  горя  и  печали  защити,
Пусть  радостью    встречают  у  порога.

Господь,  пожалуйста,  его  благослови,
Даруй  ему  лишь  неба  голубого.
Молю,  дай  чистой  искренней  любви
И  счастья  настоящего,  земного.

Всевышний,  я  за  всё  Благодарю!
И  если  слышишь,  если  Ты  с  ним  рядом
Прошу,  храни  того  кого  я  так  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807401
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 23.12.2018


Ганна Верес

Вона його спинить не намагалась

Літа  його  вдяглися  в  сивину,
Бо  пережив  таки  уже  немало:
Напівсирітство  знав  і  ось…  війну,
Де  доля  у  заручниках  тримала.
Він  знав  ціну  і  дружбі,  і  грошам,
Не  раз  і  смерті  заглядав  у  очі,
Та  не  зміліла  до  добра  душа,
І  мріяв  про  повернення  щоночі…

Тепер  долає  він  додому  шлях,
Здавалось,  доля  врешті  посміхнулась,
Ще  сніг  лежав  лютневий  на  полях,
Та  вже  в  бруньки  весна  життя  вдихнула.
Нарешті  й  батьківський  омріяний  поріг…
Бліду  матусю…  обійняв  за  плечі…
В  полоні  більше  бути  він  не  зміг…
Про  кожен  крок  згадав  своєї  втечі…

Вона  стояла  біла,  мов  стіна,
Й  несміло  скроні  хлопця  теж  біліли…
А  поміж  ними  –  роки  і…  війна…
Від  щастя  мати  в  обіймах  зомліла…
Ні,  не  могла  вона  залишить  світ,
Коли  її  кровиночка  вже  вдома…
Який  же  він  дорослий…  в  20  літ!..
Їх  не  зламали  ні  війна,  ні  втома.

Минали  дні.  Синок  перепочив.
Полагодив  ворота,  огорожу.
Ночами  він  зривався,  біг,  строчив…
І  лайку  чув,  і  мову  чув  ворожу…
Затисла  ненька  серце  у  кулак
І  як  уміла,  так  допомагала…
А  через  місяць  заявив  юнак,
Що  їде  знов  туди,  де  йде  війна…
Вона  ж  його  спинить  не  намагалась…
17.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818253
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнусь кохана твоїх губ

Лине  тихо  ніжний  скрипки  звук,
Мабуть  то  зима  виводить  ноти.
Доторкнусь  кохана  твоїх  губ,
Вони  медом  змазані  солодким.

Упаду  з  тобою  в  забуття,
Хочу  в  ньому  бути,  як  найдовше.
І  скажу,  що  ти  моє  життя,
Я  без  тебе  жити  більш  не  можу.

Місяць  промінь  кинув  у  вікно,
Скрипка  в  ту  хвилину  заніміла.
А  довкола  біле  полотно,
То  зима  його  для  нас  стелила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Збережемо любий щастя

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Я  в  долоні  ловлю  наше  щастя,
Щоб  воно  не  втекло  нам  бува.

Вже  сховались  під  снігом  діброви,
Покривалом  накрились  поля.
Я  не  можу  прожить  без  любові,
Бо  любов  і  кохання,  то  я.

В  ніч  зимову  дивлюся  на  небо,
Там  така  безкінечність  зірок.
Вони  шлях  прокладають  до  тебе,
Я  на  зустріч  роблю  тобі  крок.

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Збережемо  своє  любий  щастя,
Бо  ж  живем  на  землі  недарма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817965
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя єдина

Так  хочу  доторкнутися  щоки
І  загорнутися  в  твої  обійми.
Щоб  завжди  поруч  був  зі  мною  ти
І  знати,  що  тобі  любов  потрібна.

Відчути  хочу  ніжність  і  тепло,
Щоб  завжди  щирість  душу  зігрівала.
Щоб  в  серці  завжди  затишно  було
І  щоб  воно  ніколи  не  страждало.

Зігрій  мене  і  більш  не  відпускай,
Хай  почуття  зіллються  воєдино.
Тепло  й  кохання,  то  маленький  рай,
Для  тебе  в  цьому  раї  я  єдина
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Ганна Верес

Ой, то не вітер поміж гіллям свище (Слова для пісні)

Ой,  то  не  вітер  поміж  гіллям  свище  –
То  посивіла  матері  душа,
Упала  пелюстками  попід  вишні,
Неначе  чайка,  б’ється  і  кигиче,
На  цілий  світ  про  біль  свій  сповіща.

Її  ридання  шириться  довкола,
Схилило  травам  голови  униз,
Бо  ж  не  чекала  горенька  такого,
Й  ця  рана  не  загоїться  ніколи:
Синок  не  повернувся  із  війни…

Матуся,  ніби  пташечка  безкрила,
Що  лет  спинила  й  пада  стрімголов,
Адже  біда  зненацька  землю  вкрила,
Неначе  подих  раптом  перекрила,
Бо  пролилась  її  синочка  кров…

Та  час  настане  і  вітри  притихнуть,
Розвіються  війни  густі  дими,
І  Україна  буде  вільно  дихать,
Уп’ється  кров’ю  всенародне  лихо,
Й  настане  літо  посеред  зими.
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Любов Іванова

РАССТАЕМСЯ С ТОБОЙ

[b][i][color="#33700c"][color="#8d1096"]Р[/color]уку  отпустить  -  нужна  мне  сила
[color="#8d1096"]А[/color]  зачем  ее  мне  отпускать?
[color="#8d1096"]С[/color]ловно  в  стужу  вновь  душа  застыла
[color="#8d1096"]С[/color]ердце  реже  начало  стучать
[color="#8d1096"]Т[/color]ы  уходишь,  чувства  льды  сковали...
[color="#8d1096"]А[/color]х,  как  горько  мне  от  слов  "Прости"!
[color="#8d1096"]Е[/color]сть  в  твоем  уходе  груз  печали
[color="#8d1096"]М[/color]не  одной  теперь  его  нести.
[color="#8d1096"]С[/color]лезы  при  тебе  я  лить  не  стану...
[color="#8d1096"]Я[/color]вно,  только  слабые  скорбят.

[color="#8d1096"]С[/color]прячут  годы  боль,  залечат  рану,

[color="#8d1096"]Т[/color]олько,  как    дышать  мне  без  тебя?
[color="#8d1096"]О[/color]сень  плавно  встретилась  с  зимою,
[color="#8d1096"]Б[/color]ыло  и  у  нас  немало  зим.
[color="#8d1096"]О[/color]тболею...    горечь  вёсны  скроют
[color="#8d1096"]И[/color]мя  твоё  брошу  среди  льдин[/color][/i].[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817369
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Михайло Чир

Піду я росами….

*  *  *
Піду  я  росами
Ногами  босими
І  квітку  ніжну  в  лузі  віднайду.
Де  ми  стрічалися  
І  не  побралися,
Чи  то  на  долю  нам  чи  на  біду.

Зорею  ясною
Ще  не  погаслою
Мов  в  небі  місяця  мене  стрічай.
Прилину  мрією
В  серці  надією
Тільки  кохання  ти  не  забувай.

Ранковим  сонечком  
Гляну  в  віконечко
Уста  твої,  щоб  ніжно  цілувати.
Хай  добре  збудеться
Лихе  загубиться.
Щоби  у  щасті  долю  зустрічати.

Те,  що  не  збулося,
Щоб  не  забулося,
Хай  мрія  квіткою  ще  зацвіте.
Як  в  сонця  ласкою
Хай  стане  казкою
У  нашій  долі  весілля  золоте.

25.06.2018  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817123
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Віталій Назарук

ВОЛИНСЬКЕ ДИВО (фейсбук)

Пр:  Земля  моя,  Волинь  голубоока,
Де  колосяться  в  золоті  жита.
Де  жайвір  піднімається  високо,
Де  в  храм  дорога  кожному  свята.

Льонами  пахне  синє-синє  небо,
Пищать  в’юни  в  густих  очеретах.
Лебідку  захищає  сильний  лебідь
І  ластівки  щебечуть  на  дротах.
Пр.
Довкола  луки  сяють  килимами,
Тут  не  злічити  запашних  боліт.
Звертаються  на  Ви  до  тата  й  мами,
Криницю  роблять  в  нас  біля  воріт.
Пр.
Цінують  мову,  хліб  і  вишиванку,
Від  праці  завжди  руки  в  мозолях.
Збивають  роси,  коли  косять  зранку,
Весною  зустрічають  журавля.
Пр.
Завжди  в  пошані  люди  працьовиті,
Шанують  старших,  бережуть  малих.
Ліси  зелені,  наче  в  оксамиті
Усю  Волинь  руками  обняли.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816484
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моїм коханням будеш ти

Усе  життя  я  так  люблю  тебе,
Як  прокидаюсь,  як  лягаю  спати.
Як  світить  в  небі  сонце  золоте
І  як  торкає  вітерець  кирпатий.

Люблю  тебе,  коли  на  дво́рі  сніг,
Коли  метуть  за  вікнами  хурделі.
Коли  течуть  струмочки  навесні
Як  літо  нам  дарує  каруселі...

Люблю  тебе,  коли  впаде  листок,
Для  нас  їх  осінь  з  дерева  зриває.
Вдихну  повітря  свіжого  ковток,
Мене  любов  в  цю  пору  зігріває...

Люблю  тоді,  коли  цвітуть  сади,
Коли  роса  на  трави  пада  дзвінко.
Мені  сказати  хочеться  тобі:
"Коханий!  Подивись,  як  світить  зірка!".

Торкнися  пальцем  шибки,  до  зорі
І  усміхнись  мені,  я  так  чекаю.
Блакитні  бачу  оченьки  твої,
Моїм  коханням  завжди  будеш,  знаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816249
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй мені коханий

Подаруй  мені  коханий,  зиму  кольорову,
Щоб  в  блакитному  тумані,  ніч  була  казкова.
Щоби  зорі  золотаві,  розцвіли,  як  квіти,
Свої  фарби  різнобарвні  дарувало  літо.

Подаруй  мені  коханий,  голубі  світанки
І  гарячі  поцілунки,  і  щасливі  ранки.
Щоб  тепло  твоє  душевне  у  морози  гріло,
Щоби  сонце  в  небі  темнім,  радісно    світило.

Подаруй  мені  коханий,  заповітну  мрію,
Серцем  я  тебе  кохаю  і  в  душі  лелію.
Я  з  тобою  буду  поруч,  любий  мій,  у  свято
І  розквітне  літо  в  зиму,  і  чудес  багато...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816432
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Lana P.

НЕ ВИ

Не  Ви  зустрілися  в  той  час
І  не  дивились  вслід  за  мною,
Я  ж  розливалася  рікою  —
Тоді,  як  мріяла  про  Вас.

П’янили  не  мене  вином
І  не  топили  в  поцілунках,
Коли  зима  у  візерунках
Розмалювала  в  ніч  вікно.

Не  Ви  запрошували  в  сад
Своїх  дарів  і  сокровення,
Я  ж  дарувала  Вам  натхнення
Посеред  тисячі  принад.                          27/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815480
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 01.12.2018


Володимир Бабієнко

Амадей

[i](Мартиненку  Андрію  Васильовичу,  народному  цілителю,  присвячується)
[/i]
Несеш  в  своїй  душі  вогонь
Як  добрий,  вічний  Прометей,
Хоч  сивина  торкнулась  скронь,
А  ти  все  той  же,  Амадей.

Незримо  промені  летять
До  всіх  страждаючих  людей,
І  безнадійного  піднять,
Зцілить  ти  можеш,  Амадей.

Я  знаю,  любить  Бог  тебе,
За  те,  що  любиш  ти  людей.
Твоє  ім’я  для  нас  святе,
О  Амадей,  мій  Амадей!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798388
дата надходження 06.07.2018
дата закладки 01.12.2018


Леся Утриско

Амадей

Ну  хто  ви,  мій  чудовий  незнайомцю?  
А  може  ми  знайомі  сотню  літ?
Від  ваших  слів  душа  всміхнеться  сонцю,
Від  погляду  заквітне  серця  квіт.  

Ну  хто  ви  є?  Можливо  сон  чудесний?
Можливо  день  любові  чи  журби?
А  може  ви-  гіркий,  мій  подих,  хресний?
Скажіть  хто  ви-  прийму  усі  мольби.  

Та  ви-  мольфар,  з  душі  плетете  коси,  
А  може  ви-  кохання  чарівник?
Прийму,  за  щирість,  поцілунки  босі,  
Мій  незнайомцю-  мрійний  мандрівник.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790119
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 01.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вітання Андрію Мартиненку

Щиро  вітаю  вас  Андрію  з  Днем  народження!!!
Бажаю  вам  міцного  здоров*я.  Нехай  кожен  день  буде  сповнений  добром  та  щастям.
Нехай  Господь  оберігає  Вас  від  негараздів,  а  Матінка  Божа  буде  Вашою  помічницею  в  усіх  починаннях!!!


Ще  небо  хмарами  не  вкрите

Ще  так  прозоро  сяють  роси

А  вже  по  ліву  руку  -  літо

А  вже  по  праву  руку  -  осінь

Ще  очі  блиску  не  позбулись

Ще  серце  жити  не  стомилось

А  вже  по  ліву  руку  -  юність

А  вже  по  праву  руку  -  зрілість

А  час  летить  нестримно  далі

Й  душа  немов  би  молодіє

По  ліву  руку  всі  печалі

По  праву  руку  всі  надії

Життя  не  зміряти  літами

А  щастя  -  то  важка  наука

Хай  буде  радість  завжди  з  Вами

По  ліву  і  по  праву  руку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814980
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Harry Nokkard

Неземные глаза

Неземные  глаза

Поздний  вечер,
метро  возвращаюсь  домой,
позади  все  заботы  дневные,
чей-то  чувствую  взгляд,
оглянулся  назад,
и  увидел  глаза  неземные.  

Неземные  глаза,
а  в  глазах  бирюза,
в  этих  синих  глазах,
синий  омут.
Неземные  глаза,
в  них  любовь  и  гроза,
почему  ты  ушла  к  другому.

Продвигаюсь  вперед,
взгляд  манит  и  зовет,
словно  свет  маяка,
в  бурном  море,
чтобы  в  гавань  прийти,
и  не  сбиться  с  пути,
в  этом  синем,
безбрежном  просторе.

Остановка  в  пути,
не  успел  я  сойти,
и  захлопнулась  дверь
предо  мной.
Только  в  памяти  взгляд,
словно  рвался  назад,
мне  оставлен  чужой  женой.

Где-то  скрылся  перрон,
в  ночь  умчался  вагон,  
унося  мои  грезы  пустые,
только  мне  не  понять,
почему  ночью  спать,
не  дают  мне  глаза  неземные.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814952
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Ганна Верес

Із Днем народження, Поете! (Амадею) .

Сьогодні  День  народження  стрічає
Цілитель,  батько,  справжній  чоловік,
Поет,  а  ще  людина  незвичайна,
Служити  людям  звик  він  цілий  вік!

У  сивині  давно  його  волосся
І  вишиванка  груди  прикраша…
Бажаю,  щоби  все  в  житті  збулося,
Чого  бажає  серце  і  душа.

Здоров’я  хай  ніколи  не  підводить,
А  доля  не  скупіє  на  любов,
Добро  хай  Вашу  хату  не  обходить,
А  серце  зігрівають  віра  й  Бог!
23.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814931
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 16.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене пригорни

Тихо  плачуть  дощі  у  осіннім  тумані,
Сивий  морок  блукає  під  вікнами  знов.
Трусить  осінь  під  ноги  листки  полум'яні
І  дарує  обом  неповторну  любов.

Подивлюся  у  очі  блакитні  -  глибинні,
В  них  прозорість  озер  і  безмежність  морів.
І  нестимуть  нас  крила  увись  -  лебедині,
В  казку  щастя,  кохання,  яку  ти  створив.

Закружляють  вітри  в  листопадовім  танці,
Нас  з  собою  покличуть  у  мандри  вони.
Прокидаюсь  з  тобою,  щасливою  вранці
І  шепочуть  уста:"Ти  мене  пригорни."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812700
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 05.11.2018


Юлія Л

А ми були закохані

́А  ми  були  закохані  й  щасливі,
Нас  осипав  любові  зорепад,
Ми  так  безмежно  вірили  у  диво,
І  квітло  щастя,  як  вишневий  сад.

А  ми  були  закохані  і  ніжні
Від  дотику  сполоханих  очей,
І  щирі  почуття  –  святі  й  безгрішні,
Нам  сяяли  у  темряві  ночей.

А  ми  були  закохані  без  міри
Звучало  серце  арфою  відлунь,
І  билось  в  унісон  надії  й  віри,
У  завороженні  любовних  струн.

А  хтось  співав  нев’янучі  сонети,
Які  писав  Шекспір  своїм  пером.
Розсипав  місяць  зоряні  монети
І  помахав  широким  рукавом.

Ми  випили  до  дна  любові  чашу,
Лукаво  посміхнувся  вічний  час,
Мабуть,  позаздрив  він  такому  щастю.
Минуло  все  і  зникло,  як  міраж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692282
дата надходження 03.10.2016
дата закладки 28.10.2018


Юлія Л

Голгофа

Він  ніс  хреста  важкого  на  Голгофу,
Вінок  терновий  вп'явся  у  чоло,
Упав  -  й  не  міг  вже  звестися  на  ноги,
Бо  далі  йти  вже  сили  не  було.

І  не  хотів  ніхто  подати  руку,
Ніхто  не  дав  напитися  води,
Все  людство  Бога  прирекло  на  муки,
Лиш  Симон  хрест  поміг  Йому  нести.

Сам  Божий  Син  смиренно  йшов  на  страту.
Це  був  важкий,  хоч  недалекий  шлях.
Лиш  плакала  Марія  -  Божа  Мати,
Як  в  тіло  Сина  забивали  цвях.

Погасло  навіть  сонце  -  зажурилось,
Як  кров  свята  стікала  від  зап'ясть.  
Він  тихо  прошепоче  лиш:  Звершилось!  -
І  Богу  душу  за  людей  віддасть.  

Уся  земля  у  відчаї  здригнулась,
Бо  не  було  в  Нім  жодної  вини.
Чи  ж  серце  у  людей  не  ворухнулось,
Коли  вони  кричали:  Розіпни!?  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786287
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 27.10.2018


Юлія Л

Білим снігом засипало яблука в райськім саду…



Ти  руйнуєш  той  міст,  який  я  будувала  до  тебе,
Нерозтрачена  ніжність  розтанула  в  маренні  слів,
Знову  наша  любов  недосяжною  стала,  як  небо,
Ми  з  тобою  тепер  пасажири  чужих  кораблів.

Затремтіла  душа,  як  листок  одинокий  на  гілці,
Ми  приречені  бути  самотніми,  навіть  удвох,
Вже  не  грає  мелодію  щастя  пастух  на  сопілці,
Де  ж  ті  райські  сади,  які  нам  дарував  колись  Бог.

Мій  пливе  корабель  від  такої  фатальної  долі,
І  від  болю  в  душі  я  у  Бога  спасіння  молю,
Знов  читаю  акафіст  над  нашим  фантомом  любові,
Зі  сльозами  в  очах  над  уламками  щастя  стою.

Може  небо  почує  це  тихе  намолене  слово,
Обітовану  землю  я  знову  в  житті  віднайду.
Розривається  серце  на  тлі  невимовного  болю.
Білим  снігом  засипало  яблука  в  райськім  саду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758150
дата надходження 31.10.2017
дата закладки 27.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 25.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе не покину

Плаче  зажурене  небо,                                    
Осінь  у  нас  за  вікном.
Суму  у  серці  не  треба,
Пташка  махнула  крилом.

Десь  полетіла  у  вирій,
Разом  із  нею  любов.
Колір  змінила  на  сірий,
Весною  вернеться  знов.

Осінь  всміхнулася  радо,
Личко  умила  дощем.
Тихо  сумують  левади,
Серцю  доноситься  щем.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю.

Навіть  якщо  хуртовина,
Буде  мести  і  мести.
Знай,  що  кохана,  єдина,
Пише  для  тебе  листи.

А  поштарем  буде  вітер,
Швидкий  такий  і  меткий.
Теплі  і  щирі  привіти
І  серед  них  буде  мій...

Може  зустріну  весною,
Схилиться  верби  гілля.
Будемо  поруч  з  тобою,
Буду  щасливою  я...

Зустріч  я  буду  чекати,
Весну  стрічати  з  теплом.
Буду  тебе  лиш  кохати,
Лине  мій  спів  над  Дніпром.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю...

Нам  не  страшні  будуть  грози,
Літо  подарить  тепло.
Роси  впадуть,  наче  сльози,
Пташка  розпрямить  крило...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810479
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 18.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти бачив, як зорі цілуються…

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
У  небі  над  нашим  вікном.
Осіння  зажурена  вулиця,
Вже  й  місяць  з'явивсь  над  селом.

А  зірка  мені  усміхається,
Привіт  посилає  палкий.
У  серце  коханням  вливається,
Твій  образ  такий  дорогий.

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
І  падають  тихо  в  траву.
Десь  шелест  за  вікнами  чується,
Хтось  тихо  лякає  сову.

То  вітер  кидається  листячком,
До  осені  він  заграє.
То  річка  кохається  з  місяцем,
А  в  небі  кохання  моє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808607
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю милий…

Пройдуся  вранці  по  пшеничнім  полі,
Візьму  в  обійми  небо  синє  й  вітер.
Зашелестять  листочками  тополі,
Усміхнено  мені  кивають  квіти.

Пошлю  вітання  пташці  сизокрилій,
Вона  мені  відкликнеться  піснями.
Всміхнусь  хмаринці  радо,  білій,  білій,
Сьогодні  закохалась  донестями.

Йому  скажу:  "  Без  тебе,  як  без  неба,
З  тобою  щастя  любий  відчуваю.
Ховатись  почуттями  нам  не  треба,
Кохаю  милий,  я  тебе  кохаю"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808282
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Просто знай…

Просто  знай,  що  для  мене  ти  є,
Не  зникав  із  життя  ні  на  мить.
Бо  ж  кохання  у  серці  живе,
Воно  досі  палає  й  горить.

Просто  знай,  коли  осінь  в  вікні,
Посміхається  теплим  дощем.
Я  лишаю  цілунки  на  склі,
А  у  серці  лишається  щем...

Просто  знай,  як  зима  пригорне,
Доторкнеться  щоки  морозець.
Я  коханий  зігрію  тебе
І  не  дам  заморозить  сердець.

Просто  знай  у  промінні  весни,
Заметілі  квітковій  в  саду.
Я  прилину  до  тебе  у  сни,
Я  коханням  до  тебе  прийду.

Просто  знай,  коли  літо  теплом,
Буде  гріти  і  ніжити  день.
Доторкнеться  кохання  крилом,
Заспіває  чарівних  пісень...
 
       Просто  знай,  що  у  тебе  я  є...
                 Просто  знай,  що  у  мене  є  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807554
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми напишемо роман…

Упав  на  трави  осені  туман
І  загорнув  їх  у  осінні  шати.
З  тобою  ми  напишемо  роман,
Бо  про  кохання  вміємо  писати...

Почну  писати  тихо  на  зорі,
Лише  натхнення  в  спокої  приходить.
На  вухо  не  гудуть  тоді  джмелі
І  місяць  на  побачення  виходить.

Легенький  вітер  ніжить  й  пригорта,
Він  хоче  прочитати  і  все  знати.
Стежина  в  береги  веде  крута,
По  ній  не  йти,  а  хочеться    взлітати...

У  парку  осінь  листям  шерхотить,
Я  шерхіт  той  уявно  відчуваю.
Роса  на  травах  перлами  бринить,
А  я  пишу  -  бо  так  тебе  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805928
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Ганна Верес

Амадею

[b]Мартиненку  Андрію  Васильовичу  присвячую[/b]

Всі  ми  люди,  та  надто  різні,

Адже  кожен  несе  свій  хрест,

Автор  він  не  одної  пісні,

На  собі  має  Божий  перст,

Щоби  був  там,  де  стогнуть  люди,

Там,  де  миру  просить  маля.

Він  не  має  ні  святні  буднів,

Як  і  наша  свята  земля.


Серце  сповнене  добротою,

І  сумління,  немов  кришталь,

Щось  у  ньому  є  від  святого,

Біди  інших  –  його  біда.  

Він  приймає  за  інших  муки,

Як  Христос  колись  за  всіх  нас.

Ненавидить  московських  круків,

І  болять  йому  Крим,  Донбас!


Не  буває  війни  без  крові  –

Кров  пролити  чужу  –  це  гріх!

Хай  же  шле  йому  Бог  здоров’я!

Дяка  щедра  від  нас  усіх!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805192
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Цілителю

Буть  особливим  у  житті  непросто,
Коли  навколо  чорно-сірий  світ,
Коли  за  інших  ти  є  вищий  зростом,
І  відрізняється  від  інших  твій  політ,
Коли  на  землю  посланий  ти  Богом,
Є  носієм  і  мудрості,  й  добра,
Коли  душа  твоя  впилась  любов’ю
І  розумієш,  що  життя  –  не  гра,
Коли  ти  той,  без  кого  складно  людям,
І  особлива  місія  твоя,
І  милосердям  повні  твої  груди,
І  щедрістю  душа  твоя  буя,
Ти  є  цілитель,  а  таким  непросто,
Адже  стаєш  добра  ти  сіячем,
Ти  змінюєш  навколо  себе  простір,
Бо  ж  підставляєш  кожному  плече.
12.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиванка милому

Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.

Вишию  калину,  жолуді  із  дуба,
В  тебе  я  єдина  і  для  тебе  люба.
Милий  і  коханий  я  завжди  з  тобою,
Хай  та  вишиванка  не  допустить  болю.

Коли  ти  одінеш  мою  вишиванку,
Буде  пісня  линуть  по  долинах  зранку.
Буде  сонце  ніжно  гладити  волосся,
Буде  шелестіти  вітер  у  колоссі...

Ми  з  тобою  в  парі,чого  ще  бажати,
Будуть  в  небі  ясно  стожари  палати.
Казку  нам  створило  долі  світле  диво,
Ось  тому  й  живеться    обом  нам  щасливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804306
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Світлана Вітер

Я під небом з тобою одним

Я  під  небом  з  тобою  одним
Для  польоту  розправила  крила.
Та  своїм  почуттям  неземним
Доторкнутись  до  тебе  несміла.

Дивний  потяг  відчула  душі,
Наче  рідну  споріднену  душу,
А  в  житті  ми  з  тобою  чужі,
І,  напевно,  змиритися  мушу.

Я  під  сонцем,  що  світить  на  двох,
Твою  усмішку  серцем  ловила,
Серед  болю  твого  і  тривог
Тихо  Бога  за  тебе  молила.

В  твої  очі  несла  крадькома
Свою  ніжність,  турботу  і  ласку
А  ночами  складала  дарма
Нашу  добру  і  радісну  казку.

Я  під  тим  же  дощем,  що  і  ти
Змию  мрії  свої  кольорові.
Я  благаю  тебе  відпусти,
Якщо  в  серці  не  маєш  любові.

Та  чи  вистачить  сили  мені
Коли-небудь  забути  про  тебе,
Не  згорівши  у  тому  вогні,
Який  зіркою  посланий  з  неба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803344
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Залишусь твоєю…

Тихо...  Ніч...  Лиш  листя  шелестить
У  траві  цвіркун  пісні  сюркоче.
Місяць  в  небі  зорям  ворожИть
У  човні  він  їх  катати  хоче.

Ніч  ховає  серед  зір  дива,
Розкидає  діаманти  в  небі.
Серед  них  стежина  пролягла,
Любий  мій  по  ній  спішу  до  тебе.

Я  спішу  коханий  в  твої  сни,
Щоб  у  них  зустрітися  з  тобою.
Понесе  кохання  нас  весни
І  пригорне  тихо  під  вербою.

Там  де  річка  тихо  хлюпотить,
Там  де  зорі  падають  у  неї.
Нас  кохання  жде,  воно  не  спить,
Залишуся  у  тім  сні  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801187
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Верни любове… ( пісня)

Шумлять  гаї,  шумлять  гаї,  шумлять  діброви,
Торкаєш  рученьки  мої,цілуєш  брови.
І  закружляють  почуття  нас  у  коханні,
Ми  будем  поруч  все  життя  й  такі  бажанні.

Верни  мені,  верни  мені  моя  любове,
Ті  літні  дні,  ті  літні  дні  такі  казкові.
Верни  тумани  на  світанку  білосніжні
І  поцілунки  аж  до  ранку  ніжні,  ніжні...

Квітують  маки  у  житах,  цвітуть  волошки,
Виводить  соло  дзвінко  птах  в  гіллі  для  пташки.
А  я  спішу  моє  кохання  так  до  тебе
І  лиш  тобі  мої  вітання  шлю  від  себе.

Несуть  нас  спогади  життя,  як  русло  річки,
Живем  тепер  минулим  ми  тим  невеличким,
Яке  в  морози  нас  собою  зігрівало
Й  кохання  щире  нам  з  тобою  дарувало...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799106
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 12.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я до тебе спішу…

Я  до  тебе  спішу  мій  коханий,
Через  поле  іду  навпростець.
Де  ромашки,  де  м'ята  духм'яна,
Де  квітує  так  рясно  чебрець.

Сонце  ніжно  цілує  у  щічки,
Вітер  коси  куйовдить  мені.
А  у  мене  усмішка  на  личку
І  співають  в  душі  солов'ї.

Незабудки  і  небо  злилися,
У  єдину  всецілу  блакить.
Ріки  у  береги  розлилися
І  роса  під  ногами  бринить.

Я  іду,  я  спішу  мій  коханий,
Щоб  упасти  в  обійми  твої.
Біль  відійде,  загояться  рани,
Як  уста  доторкнуться  мої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795930
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 19.06.2018