Амадей: Вибране

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мамина усмішка

Осінь  коси  посріблила,  відлетіли  журавлі,
А  усмішка  мами  щира,  серце  зігріва  мені.
Теплі,  ніжні  мами  руки,  пригортали  кожен  раз,
Чулись  завжди  мами  кроки,  по  кімнаті  в  пізній  час.

Приспів:

Ти  найкраща  у  світі  матуся,  найрідніша,  найближча  мені,
До  землі  тобі  низько  вклонюся,  хай  співають  пісень  солов'ї.
Поцілую  натруджені  руки  і  до  себе  тебе  пригорну,
У  житті  було  стільки  розлуки,  я  тебе,  моя  мамо  люблю.

Ти  ночей  не  досипала,  нашу  долю  берегла
Мов  в  сніпки  її  збирала,  щоб  щасливою  була.
Нам  співала  колискових,  біля  ліжка  кожен  раз,
Танцювали  місяць  й  зорі  і  у  снах  кружляли  нас.

Ллють  дощі  сумні,  осінні,  наступають  холоди,
Вже  змінилось  покоління,  не  змінилася  лиш  ти.
Та  ж  усмішка,  ніжний  погляд,  теплі  мамині  слова,
Ти  зі  мною  рідна  поряд,  найдорожча  і  жива...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865651
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 22.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце українця

Серце  українця  -  щире  і  просте,
Якщо  лине  пісня,  все  довкіль  цвіте.
Солов'їним  співом  повняться  сади,
Виростають  завжди  у  садах  плоди.

Серце  українця  -  віра  і  любов,
Мова  -  чарівниця,  вирвана  з  оков.
Сонячне  проміння,  в  пшеницях  поля,
Небо  синє  -  синє,  найкраща  земля.

Серце  українця,  молиться  за  всіх,
Не  терпить  чужинця,  якщо  має  гріх.
Радо  почастує,  хто  прийшов  з  добром,
Щастя  подарує,  зігріє  теплом.

Серце  українця  -  щире  і  просте,
Не  буде  кориться,  правда  -  то  святе.
Нехай  лине  пісня  з  Дніпра,  до  Карпат,
Нам  в  гурті  не  тісно,  кожен  брату  -  брат...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865509
дата надходження 21.02.2020
дата закладки 21.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Музика серця

Музика  серця,  звучить  щохвилинно,
З  мріями  в  небо  далеке  лечу.
Ти  найдорожча  для  мене  людина,
Тільки  поклич,  я  до  тебе  примчу.

Прошепочи,  що  мене  ще  кохаєш,
Хочу  твій  дотик  відчути  слабкий.
А  головне,  що  на  мене  чекаєш
І  не  втрачаєш,  ще  здійснення  мрій.

Музика  серця  римує  словами,
Навіть  заснути  мені  не  дає.
Зустріч  приходить  до  мене  думками,
І  соловейком  в  душі  виграє.

Вірю,  мелодію  любий  почуєш,
Вітер  на  крилах  її  принесе.
І  може  в  снах,  ти  моїх,  заночуєш
І  про  кохання  розкажеш  своє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865409
дата надходження 20.02.2020
дата закладки 20.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щасливі спогади

В  далекім  небі,  наче  мед  розлили,
Впало  проміння  бурштино́м  на  ліс.
Траву  у  лузі  косарі  косили,
Трудівником  з  дитинства  кожен  ріс.

Десь  пахли  полини,  чебрець  і  м'ята,
Погойдував  ромашки  вітерець.
Вела  стежина,  змійкою  до  хати,
Уявою  торкалася  сердець...

Згадалося  село,  бабусі  руки,
Вона  завжди  привітною  була.
ЇЇ  любили  діти  і  онуки,
Гуртом  усі  з'їжджались  до  села.

В  садочку  стіл  прибранний  в  скатертину,
За  ним  збиралася  уся  рідня.
Приймав  їх  сад,  так  радо  і  гостинно,
Час  так  летів,  що  бракувало  дня...

Ніколи  незабути  ті  хвилини,
Ті  спогади  у  серденьку  моїм.
Як  за  столом  збирається  родина,
То  щастям  переповнюється  дім...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865303
дата надходження 19.02.2020
дата закладки 19.02.2020


Галина Брич

МЕДОВИЙ ВЕЧІР

А  на  твоїх  губах  терпке  вино
Зі  смаком  меду,  запахом  нектару.
П’янить,  дурманить,  зваблює  воно,
Один  ковток  -  і  вже  напився  чару.
А  ніжність  рук  -  це  музика  весни,
Найфантастичніша  мелодія  у  світі,
Як  диво-звук  найтоншої  струни
У  тім  раю,  де  все  в  рожевім  цвіті.
Манливим  хмелем  подих  в  унісон
Й  магічний  аромат.  Тут  зайві  речі.
Прекрасна  казка.  Феєричний  сон.
Орфей  і  Ерос  освятили  вечір.
©  Галина  Брич

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864853
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 134

[b][color="#820544"]Я  не  сею,  не  сажаю,
В  поле  мне  работать  лень.
А  вот  хлопцев  ублажаю,
По  четыре  каждый  день.

Подмигнула  вчера  Коле
Чтоб  не  видела  свекровь.
А  сегодня  в  чистом  поле
Расцвела  у  нас  любовь.

Мне  кума  пообещала
Отвести  в  публичный  дом
Там  сотрудниц  нынче  мало
Мы  с  ней  мамками  пойдем!

Муженек  до  страсти  хилый,
А  с  другими  -  не  велит!
Обними  покрепче,  милый
Пока  он  на  печке  спит.

Засиделась  в  девках  Лиля
Ей    главнее    в  жизни  труд.
Пашет  так,  аж  попа  в  мыле
А  вот  замуж  не  берут!!

Под  берёзой  клад  нашли
Бриллиантов  купы.
Все  ворюги  увели
Из  следственной  группы.

Меня  милый  не  узнал,
Вглядывался  в  лица.
Целовал  и  обнимал
В  топике    девицу.

Замутил  главбух  наш    днюху
Мы  гуляем  третий  день.
Получил    наш  шеф  по  уху...
Сдачи  дать  -  ему,  блин,  лень..

Ноет  зуб  у  Берендея,
Пассатижи  взял  Федот.
Дай,  мол,  дерну  посильнее..
Дёрнул...  только  зуб  не  тот..

Вот  кума  моя  хитрюля
Ей  не  зря  подбили  глаз!!
Съела  плова  пол  кастрюли
Все  равно  идет  в  отказ!

Берендей  блеснул  указом,
Завтра  должен  подписать,
За  измену  женщин  сразу,
Не  казнить  -  КОРОНОВАТЬ!!!

На  моря  поеду  с  милым!
Третий  день  кричу  "Ура"!
Но  зачем  он  две  Людмилы
Взял  с  соседнего  двора?

Ты  куда  намазал  лыжи?
Глянь,  зеленые  холмы...
Даже  к  Дню  Победы  ближе,
Чем  до  снега  и  зимы...

На  ремонт  ушла  неделя
Да  и  сколь  там  тех  работ,
Мастерством  мой  муж  наделен
Побелил...  и  весь  ремонт!

С  чем  пожаловала  Лида
Твоего  Петра  здесь  нет!
Это  просто  я  для  вида,
В  теремке  включила  свет.

Уже  было  пять  истерик
Слез  я  вылила  бадью!!
Почему  ты  мне  не  веришь
Что  я  куму  не  даю.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865049
дата надходження 16.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цілунки під дощем

Як  цілувались  двоє  під  дощем,
То  осінь,  милувалась  тихо  ними.
Вкривала  їх  із  листячка  плащем,
Вони  були  такими  молодими.

В  горошок  парасолька  у  руках,
Він  ніжно  пригорта  свою  кохану.
Сидить  на  гілці,  весь  промоклий  птах,
Десь  тихо  так,  звучить  фортепіано.

Мелодія  Шопена  полилась,
Така  замріяна  і  загадкова.
За  нею  романтичний  "Венский  вальс",
Ця  зустріч  в  них  була  не  випадкова.

Вже  змокли  ноги,  та  щаслива  мить
І  радість  в  серці,  що  вони,  обоє...
Яке  то  щастя,  жити  і  любить!
А  ще,  ділить  свою  любов  на  двоє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865114
дата надходження 17.02.2020
дата закладки 17.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Гарні відвідини

Кум  відвідати  кумасю,рішив  спозаранку,
Вчув  її  смачненьку  кашу,  через  офіранку.
Вдів  нове́нькі  черевики,  сірого  костюма,
Капелюх  хоч  і  великий  й  так  зійде,  подумав...

Та  замнявся,  щось  на  ґанку,  як  відкрились  двері,
Перед  ним  стояв  Іванко,  мов  ворона  в  сквері.
Сіли  вдвох  вони  до  столу,  кум  заметушився,
Знаєш,  жінка  моя  хвора,  на  такій  женився.

Он  лежить  вона  на  ліжку,  піднятись  не  може,
Болять,  каже,  в  неї  ніжки  й  серденько  тривоже.
Куме,  підіть  до  лікарні,  швидку  викликайте,
Бож  кума  буде  в  трупарні,  совість  куме  майте!

Кум  швиденько  одягнувся,  побіг  до  району,
З  переляку  він  забувся,  що  є  телефони...
Тільки  чоловік  із  хати,  вийшов  за  ворота,
Кумі  враз  виздоровляти,  стало  так  "  охота".

Піднялась  вона  із  ліжка,  гарно  потягнулась,
Доки  прийде  Іван  пішки...  Вона  посміхнулась...
Ми  з  тобою  куме  разом,  будем  їсти  кашу,
Запивати  будем  квасом  її  ми  відразу.

Є  у  мене  "самогончик",  качечка  в  коморі,
Є  засмажений  кабанчик,  в  бочці  помідори...
Пили,  їли,  запивали,  доки  все  скінчилось,
Апетит  же  добрий  мали,  ніщо  не  лишилось.

Гарну  пісню  заспівали,  "розлягалась"  хата,
Тоді  двоє  танцювали,  кум  і  кума  рада...
Аж  "сирена"  обізвалась,  за  вікном  щосили,
То  швидка  уже  примчала,  наче  птах  на  крилах.

Кума  швидко  роздягнулась,  та  лягла  у  ліжко,
В  кума  спина  лиш  мигнула,  біг  городом  нишком.
Ось  таке  люди  буває,  як  брехня  у  хаті,
Хтось  жаліє,  хтось  співає,  а  комусь  звикати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865018
дата надходження 16.02.2020
дата закладки 16.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Неймовірна подорож

Я  йшла  стежиною  у  поле,
Де  обрій  сонячний  тікав.
Співало  серце  моє,  соло,
Серед  пахучих,  ніжних  трав.

Голубив  промінець,  устами,
Мабуть  хотів  поцілувать.
А  вітер  шепотів  словами
І  намагався  жартувать.

Я  йшла,  за  мною  бігли  хмари,
Рука  торкалась  майже  їх.
Вони,  немов  овець  отари
І  білі,  білі,  наче  сніг.

Холодні  роси  мили  ноги,
Я  поспішала  до  верби.
До  неї  всі  вели  дороги,
Чекав  під  нею  мене  ти...

Уста  злилися  в  одне  ціле,
Засолодили  наче  мед.
А  почуття  несли  на  крилах,
Кохання,  ніжності  сюжет...











адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864888
дата надходження 15.02.2020
дата закладки 15.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сперечались дві сестри

Зустрілися  Зима  з  Весною,
Загомоніли,  що  є  сил...
Кожна  пишалась  з  них  собою,
Та  в  жодної  не  було  сил...

Ще  зранку  снігом  застелила
І  замела  стежки  Зима.
А  Весна  сльози  враз  пролила
І  стала  скупана  земля.

Зима  вклонилася  Морозу,
Щоб  заморозив  він  усе.
Весна  враз  розбудила  грози
І  ось  вже  вітер  дощ  несе.

Сестриці  любі,  не  сваріться,
Заполонив  усе  туман.
Ви  обійміться  й  помиріться,
Щоб  не  було  душевних  ран...

У  ніжнім  сонячнім  промінні,
Пропав  у  кожної  талант.
А  небеса  блакитно  -  сині,
Були  для  них  немов  гарант...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864927
дата надходження 15.02.2020
дата закладки 15.02.2020


Віталій Назарук

МОЄ СВЯТЕ

Яка  сьогодні  ти  була  красива,
Змінився  навіть  погляд  у  очах.
Роки  летять,  а  ти  ні  чуть  не  сива,
Ти  чарівниця,  певно,  при  свічах…

Тоді,  як  тіні  миготять  по  хаті,
Рубіном  грає  молоде  вино.
Так  хочеться  в  ту  мить  тебе  обняти,
Такі  думки  виношую    давно.  

Мене  давно,  давно  ти  прочитала,
Та  певно  не  в  думках  єдиних  суть.
Для  щастя  треба  щоб  і  ти  кохала,
Лише  тоді  межу  часи  зітруть.

А  поки  ми  живемо  на  цім  світі,
Я  щиро  Богу  дякую  за  те,
Що  маю  стимул  на  цім  світі  жити,
Що  в  серці  я  ношу  своє  -  святе!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864810
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020


Мирослав Вересюк

В ПОДОЛІ ПЛАТТЯ НЕСЛА СЛИВИ

В  подолі  плаття  несла  сливи,
Такі  великі,  темно-сині!
Неначе  очі  у  кобили…,
У  власній  захлинався    слині.

Гойдались  груди  в  такт  ході
Гаряча  хвиля  огортала…,
Мені  здавалося  тоді,  
Що  дині  в  пазуху  сховала.

І  кожна  кілограмів  два,  
Розперли  парусом  кофтину.
Так  закрутилась  голова,
Що  обіруч  тримався  тину.  

Вгощала  сливами  ,  а  я,
Аж  пожирав  очима  дині…
І  було  не  до  солов’я,  
Несамовитого  в  малині…

14.  02.  2020  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864765
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю зимові вечори

Люблю  зимові,  тихі  вечори,
Коли  свіча  і  філіжанка  кави.
Мене  до  себе  пригортаєш  ти,
А  в  шибку  місяць  загляда  яскраво.

Романтика  вселилась  у  душі
І  наші  вечори  такі  магічні.
Лягають  на  папір  мої  вірші,
Думки  в  словах  залишуться  одвічні.

Ти  ніжно  доторкаєшся  щоки,
Ті  теплі  почуття...  твої  обійми...
Я  пронесу  через  усі  роки
І  буду  насолоджуватись  ними.

Люблю  зимові,  тихі  вечори,
Коли  свіча  і  філіжанка  кави.
Мене  до  себе  пригортаєш  ти
А  в  шибку  місяць  загляда  яскраво...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864763
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лине " Кача"

Знову  лине  "  Кача",  син  вернувсь  додому,
Вся  родина  плаче,  жити  б  молодому.
Зупинилось  серце  з  ворожої  кулі,
Лежить  тіло  мертве,  притихли  зозулі.

Більш  роки  не  будуть,  вони  рахувати,
Буде  люд  "  Іуду"  злісно  проклинати.
Плаче,  плаче  мати,  пригортає  сина,
Просить  його  встати,  не  чує  дитина.

Пада  на  коліна,  проливає  сльози,
Схилилась  калина,  низько  при  дорозі.
Ой  сину,  мій  сину,  як  же  я  без  тебе,
Рано  так  дитино,  ти  пішов  на  небо...

"Не  плачте  матусю"  -  син  їй  промовляє,
"Я  до  вас  вернуся  дощиком  над  краєм.
Цвітом  застелюся  в  нашому  садочку,
В  виноград  вплетуся  тихо  в  холодочку.

Поцілую  руки,  хоч  на  серці  рани,
Не  буде  розлуки  я  прийду  думками!"
Буде  мама  завжди  сина  виглядати,
Син  життя  віддавши,  не  зайде  до  хати.

Став  героєм  справжнім  своїй  Батьківщині,
Був  завжди  відважним  і  мав  очі  сині.
Лише  вітер  тихо,  шелестить  листками,
І  щемливо  птаха,  щось  щебече  мамі...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864653
дата надходження 13.02.2020
дата закладки 13.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я з тобою в осінь йду

Знову  пахне  осінь  стиглим  виноградом,
Квітнуть  хризантеми,  ще  в  моїм  саду.
Сонячне  проміння  так  торкає  радо,
Я  з  тобою  в  осінь  мій  коханий  йду.

Вона  нас  зустріне  ніжним  поцілунком,
Обійме,  пригорне,  ще  своїм  теплом.
Осінь,  мила  осінь,  наша  веселунко,
Ти  накрий  нам  долі,  ніжності  крилом.

Нехай  буде  стежка  довга  і  широка
У  життя  казкове  хай  вона  веде.
Моя  мила  осінь,  небо  синьооке,
Запрошу  на  каву  з  радістю  тебе.

Познайомлю  осінь,  тебе  з  своїм  милим,
Розповім  тихенько,  як  його  люблю.
Простели  нам  осінь  ти  із  щастя  килим
Я  тебе  прохаю,  я  тебе  молю...

А  рука  долоню  міцно  так  тримає,
Посмішка  щаслива  в  мене  на  лиці.
Любий  мій,  коханий  кращого  немає,
Як  твій  поцілунок  ніжний  на  щоці...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864547
дата надходження 12.02.2020
дата закладки 12.02.2020


Любов Іванова

ПОЗДНЕЕ ПРИЗНАНИЕ

[b][i][color="#ad0a0a"][color="#0a25ad"]П[/color]олоснуло  по  душе,  как  же  так  случилось?
[color="#0a25ad"]О[/color]поздал  ты,  опоздал!    У  меня  семья...
[color="#0a25ad"]З[/color]алило  глаза  слезой,  где  же  Божья  милость?
[color="#0a25ad"]Д[/color]орогую    цену,    знай,  заплатила  я.
[color="#0a25ad"]Н[/color]е  сказал  ты  нужных  слов,  тех    что  я  желала,
[color="#0a25ad"]Е[/color]сть  наверное  на  то  множество  причин.
[color="#0a25ad"]Е[/color]й-же  Богу,  все  понять,  будет  жизни  мало,

[color="#0a25ad"]П[/color]ламя  чувств  нашло  уют  где-то  среди  льдин.
[color="#0a25ad"]Р[/color]азвела  судьбина  нас,  как  две  шхуны  в  море,
[color="#0a25ad"]И[/color]  накрыла,  не  спросив,    пеною  волной.
[color="#0a25ad"]З[/color]авершился  наш  роман  на  беду,  на  горе,
[color="#0a25ad"]Н[/color]е  любимый  столько  лет  рядышком  со  мной.
[color="#0a25ad"]А[/color]  теперь  зачем  судьба  нас  свела  сквозь  годы  
[color="#0a25ad"]Н[/color]еужели  ради  тех  сердцу  милых  слов?
[color="#0a25ad"]И[/color]  среди    любых  невзгод,    среди  непогоды,
[color="#0a25ad"]Е[/color]сть  причина  полагать    -  не  прошла  любовь!!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864401
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 11.02.2020


Людмила Григорівна

Два ангела


Я  ехала  в  троллейбусе.  Томилась...
Вокруг  всё  плавил  летний  знойный  день.
Как  вдруг,  внимание  переключилось
На  двух,  вошедших  с  улицы,  людей.

Он  и  Она.
                               Он  —  писаный  красавец,
В  явь  воплощенный  сказочный  герой,
Фигура,  рост,  осанка  —  всем  на  зависть!
Во  всём  тот  парень  был  хорош  собой.

Но  привлекал  не  столько  красотою,
Как  чем-то  нереальным,  неземным,
Всё  в  нём  дышало,  искрилось  любовью
К  ней,  что  вошла  в  троллейбус  вместе  с  ним.

Как  нежно  он  держал  её  за  руки,
Как  трепетно  внимал  её  словам,
И,  словно  голубь  со  своей  голубкой,
О  чём-то  тихо,  томно  ворковал.

А  вот  она  —  увы!  Была  горбунья.
Но,  чувством  озарённая  своим,
Цвела,  как  роза,  рядом  с  принцем  юным,
И  мир  вокруг  принадлежал  двоим!

И  вопрошала  я  в  недоуменьи:
Он  очарован?  Женщиной  такой?
И,  вдруг  увидела,  что  к  сожаленью
Тот  сказочный  красавец  был  ...слепой!...

Простите!  Я  их  вовсе  не  судила,
Услышав  в  мыслях  мнение  своё:
(-  Она  его  за  красоту  любила,
Но  как,  за  что  он  полюбил  её?)

Слепому  в  мире  сложных  поворотов,
Где  зрячему  непросто  выживать,
Наверное,  немало  «доброхотов»
Глаза  пытались  «правдой  открывать».

Но  так  судьба  двоих  соединила,
Был  в  этом  Высший  замысел  такой,
Его  —  красивым  телом  наградила,
Её  —  красивой,  ангельской  душой.

А  жизнь  одна.  Кому  какое  дело?
Важна  не  внешность.
И  любовь  не  зла!
Он  был  горбунье  -  идеалом  тела,
Она  слепому  -  зрением  была.
.          .          .          .          .          .          .          .          .          .
Небесным  нимбом  ауры  светились
Одной  дугой  сиянья  на  двоих,
И  где-то  в  небе  Ангелы  молились,
От  всех  невзгод  оберегая  их.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864372
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 11.02.2020


Катерина Собова

Присутнiй на пологах

-Я    сьогодні    стану    татом,-
Вітя    заявив    відразу,-
Буду    з    гордістю    казати:
-Ми    народжували    разом!

А    дружина    верещала
У    пологовій    вже    залі,
Медсестра    й    черговий    лікар
Бігали,    як    на    вокзалі.

Акушерка    метушиться:
-Все    нормально,    йде    голівка…
Вітя    глянув,    поточився,
Як    сніп,    гепнув    на    долівку.

Санітарка  –  баба    Дуся
Рятувать    таких    навчилась:
-Прокидайтеся,    татусю,
У    вас    доня    народилась.

В    нашатир    вмочила    ватку,
Попід    носом    поводила,
І    по    щоках,    для    порядку,
Кілька    ляпасів    вліпила.

Ледь      прочумався    наш    Вітя,
Що    до    чого  –  прояснилось…
Та    у    сні    таке    жахіття
За    усе    життя    не    снилось!

-Слава    Богу,    що    не    хлопчик…
Як    родити,    я    вже    знаю,
Щоб,    як    я,    мій    син    так    мучивсь?
Ворогу    не    побажаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864320
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 10.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Душа переповнена любов'ю ( слова для пісні)

В  душі  весна  і  квітнуть  квіти,
У  серці  -  наче  водограй.
А  ще  у  нім  гаряче  літо,
Різноманіття  наче  рай.

Як  у  лісах  кує  зозуля,
На  трави  пада  білий  цвіт.
Любов  стежиною  крокує,
Із  нами  поруч  стільки  літ.

Вона  веде  нас  в  світ  казковий,
Де  линуть  з  серденька  пісні.
А  ще  дарує  цвіт  бузковий
Думок  торкає  навіть  в  сні.

Ти  лише  мій,  тобі  шепчу  я,
Тобі  співа  моя  душа.
Тебе  кохаю  і  люблю  я,
Вогнем  палають  почуття...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864328
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 10.02.2020


Малиновый Рай

ЛАНДЫШИ

 


Я  сегодня  вечером  в  сад  гулять  пойду,
Там  под  старой  яблоней  ландыши  найду,
Их  садила  мамочка  много  лет  назад
И  поныне  ландыши  украшают  сад.

Расцветают  ландыши  каждою  весной,
Далеко  раЗносится  аромат  живой,
Тонкий,нежный,сладенький,милый  аромат
Много-много  лет  подряд  наполняет  сад.

Ими  все  любуются,но  цветы  не  рвут,
Пусть  себе  спокойненько  ландыши  живут.
Это  ведь  творение  маменькиных  рук,
Пусть  приносят  радость  нам,в  гости  пусть  зовут.

Красота  их  нежная,нежный  аромат
О  моей  мамулечке  память  здесь  хранят,
В  каждом  нежном  цветике  здесь  любовь  живёт
И  любовь  ту  мамкину  нам  передаёт.

Побежит  покатится  по  щеке  слеза,
Больше  ведь  не  вернутся  те  года  назад
Как  садила    мамочка  ландыши  в  саду.
...Я  сегодня  вечером  в  сад  гулять  пойду...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864027
дата надходження 07.02.2020
дата закладки 08.02.2020


Малиновый Рай

Покохай мене, покохай


Покохай  мене,покохай,
Запали  ти  для  мене  надію
Що  існує  малесенький  рай,
Рай  в  якому  збуваються  мрії.

Покохай  мене,покохай,
Подаруй  мені  щастя  бажане,
Ніжно,мило  мене  називай
І  життя  наше  зоряним  стане.

Ні,не  треба  небесних  зірок
Діставати,того  я  не  прагну.
Подаруй  мені  краще"Бузок"
І  я  в  твоїх  обіймах  розтану.

Подаруй  мені  ласку  свою,
Приділи,ти,звичайну  увагу
І  я  буду  неначе  в  раю
Любов  пити  тамуючи  спрагу.

Покохай  мене,покохай
Ти  це  можеш,я  вірю,я  знаю.
Ти  своїх  почуттів  не  тримай
Бо  тебе  вже  давно  я  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864152
дата надходження 08.02.2020
дата закладки 08.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Непорозуміння

Свариться  весна  з  зимовим  днем,
Обливає  бідного  дощем.
Він  терпить  всі  капості  її
І  стають  від  того  дні  сумні.

Розсерди́лось  небо  на  весну,
Вирішило  проучить  сестру.
Одягнуло  сивий  свій  сувій,
Щоб  було  не  весело  і  їй.

А  весна  покликала  вітри,
Щоб  блакить  для  себе  зберегти.
Щоб  вона  з'явилась  в  небі  знов
І  щоб  лишніх  не  було  розмов.

Тільки  сонце  помирило  всіх,
Від  проміння  вітер  зразу  стих.
Радістю  наповнився  враз  день,
А  весна  співала  їм  пісень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863983
дата надходження 07.02.2020
дата закладки 07.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У снах біжу до тебе

Все  життя  у  снах  біжу  до  тебе,
Лише  там  в  обіймах  я  твоїх.
Твої  очі,  мов  блакитне  небо,
Я  топлюся  мій  коханий  в  них.

Губляться  роки,  тікають  весни,
А  я  все  до  тебе  в  снах  біжу.
Лиш  у  снах  любов  наша  воскресла,
Я  тобі  про  неї  розкажу.

Розкажу  про  почуття  гарячі,
Що  палають  в  серці  день  і  ніч.
Що  душа  моя  буває  плаче,
Хочу  буть  з  тобою  віч  -  на  -  віч.

Пшениці  у  полі  наче  море,
А  між  ними  стежка  пролягла.
Знов  на  небі  засвітились  зорі,
А  у  снах  кохання  два  крила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863987
дата надходження 07.02.2020
дата закладки 07.02.2020


Ганна Верес

Котивсь туман долиною* (Слова для пісні) .

Дуже  приємно,  що  цей  вірш  уже  став  піснею,  завдяки  композитору  Геннадію  Володьку.  
1.Котивсь    туман    
Долиною,
Спинивсь    перед
Калиною,
Вклонився    їй
Низесенько,
Немов    сестрі
Ріднесенькій:
–  Калино,
Мила    сестронько,
Красива,
 Як    та    веснонька,
Позич    тепла    
У    сонечка,
Долині    стань
За    донечку.
2.Стеливсь      туман
Під    ніженьки,
Закрив    мені
Доріженьку
В      долину    із
Калиною,
А    звідти    пісня
Линула.
Ту    пісню    про
Коханнячко
Вів    соловей
До    раночку,
А    я    іду
Долиною,
Щастя    знайду
З    калиною.
3.Калина
Зашарілася,
Коли    ми    там
Зустрілися.
Почервоніло    
Листячко
І    кетяги
З    намистечком.
Лишився    я
З    калиною,
Мов    дівка,
Соромливою,
Хоч    трішечки
Журливою,
Навіки    серцю
Милою.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863938
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Ніна Продан

МИНАЮТЬ ДНІ


Минають  дні…Минають  роки…
Волосся  сиве  вже  давно…
Вже  чую  вічності  я  кроки,
І  п`ю  я  зрілості  вино.

З  тобою  посмішкою  сяю,  
Душа  літає  наче  птах,
Твою  любов  я  відчуваю,
Бринить  сльозинка  на  очах…

Торкаюся  очима  неба
І  бачу  в  мареві  світи,
Ще  так  багато  встигнуть  треба!
Щоб  мною  міг  пишатись  ти…

За    все  в  житті  я  вдячна    Богу,
За  те,  що  в  мене  є  сім`я,
Він  відведе  біду  й  тривогу
І  буду  знов  щаслива  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863915
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Любов Іванова

ОТРАВЛЕНА ИЗМЕНОЙ

[b][i][color="#0900ff"][color="#e30959"]О[/color]тпусти  меня  боль,  я    то  точно  тебя  отпускаю,
[color="#e30959"]Т[/color]ы  держала  меня  среди  лет,  среди  вёсен  и  зим.
[color="#e30959"]Р[/color]ешено,  я  уже,  отболев,  крылья  вновь  расправляю,
[color="#e30959"]А[/color]  тебе  я  скажу,    за  неверность  ты    мной    не  любим.
[color="#e30959"]В[/color]ерность,  истинность  чувств,  как  ненужное  под  ноги  кинул,
[color="#e30959"]Л[/color]ьдом  меня  обжигал...  и  на  сердце  оставил  рубцы.
[color="#e30959"]Е[/color]сть  Законы  небес  -  за  любовь  не  вонзают  нож  в  спину,
[color="#e30959"]Н[/color]ет,  не  в  рай  попадут  все  предатели  и  подлецы..
[color="#e30959"]А[/color]нгел  мне  помогал,  поддержал,  чтобы  я  не  упала

[color="#e30959"]И[/color]  в  тяжелый  мой  час  по-отечески  нес  на  руках,
[color="#e30959"]З[/color]абывая  тебя,    свято  верю  в  иное  начало,
[color="#e30959"]М[/color]ожет  правда  сейчас  прописать  свои  боли  в  стихах.
[color="#e30959"]Е[/color]сли    выжила  я,  значит  жить  буду  только  счастливой,
[color="#e30959"]Н[/color]е  хочу  вспоминать  ни  ошибки  твои,  ни  разврат...
[color="#e30959"]О[/color]тпускаю,  иди....а  коль  станет  однажды  тоскливо,
[color="#e30959"]Й[/color]  заплачет  душа...  ты  сумей  оглянуться  назад.[/color][/i][/b]

[b][color="#26d60b"][color="#d60bc8"]*[/color]История  -  не  моя,  ЛГ....[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863853
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пташка

На  підвіконні  замерзала  пташка,
Мороз  в  свої  обійми  радо  взяв.
Ставало  дихати  їй  дуже  важко,
А  у  гніздечку  друг  її  чекав.

Стелили  шлях  для  неї  в  небі  зорі
І  нічка  доторкалася  пір'їн.
Ставали  оченята  вже  прозорі,
Лишалось  жити  декілька  хвилин...

Та  людські  руки  пташку  відшукали,
Її  зігріли  ніжністю  й  теплом.
Нове  життя  для  пташки  дарували
І  не  дали  заснути  вічним  сном.

Вона  так  радо  знов  защебетала,
Із  вдячністю  дивилась  на  людей.
Коли  від  них  уранці  відлітала,
Співала  дзвінко  радісних  пісень.

Лети  у  світ,  слова  їй  говорили,
Тебе  там  люблять  і  звичайно  ждуть.
Враз  розпустила  пташка  свої  крила,
Нехай  для  неї  легким  буде  путь.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863866
дата надходження 06.02.2020
дата закладки 06.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мені ти Всевишнім дана

Ромашки  мережать  долю,
Цілує  теплий  вітерець.
А  ми  щасливі  з  тобою,
Коханням  гарячих  сердець.

Зустрілись  з  тобою  в  полі,
Стежина  туди  привела.
Замилувався  тобою,
Коханням  моїм  ти  була.

Приспів:

Для  мене  ти  наче  ромашка,
Усміхнена  і  чарівна.
Наташка,  Наталья,  Наташка,
Мені  ти  Всевишнім  дана.

Блакитні  мов  небо  очі,
Звабливі,  медові  уста.
А  брови  мов  чорні  ночі,
Така  не  забутня  краса.

Торкатись  до  тебе  хочу,
Ховатись  у  косах  твоїх.
Обняти  твій  стан  дівочий,
Тримати  в  обіймах  своїх.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863744
дата надходження 05.02.2020
дата закладки 05.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найтепліші слова

Зацілований  небом  й  весною,
Скупаний  у  травах  запашних.
Ти  завжди  в  душі  моїй  зі  мною,
Талісман,  мій  справжній  оберіг.

Нехай  долі  сплетуться  в  єдину,
Наче  ріки  у  руслі  течуть.
Про  гарячу  любов  лебедину,
Вірші  в  серці  моєму  живуть.

Я  коханий  тобі  подарую,
Найтепліші  у  віршах  слова.
Заквітують  дерева  весною,
Нас  за  плечі  любов  обійма.

І  торкає  проміння  ласкаве,
А  у  небі  прозора  блакить.
Ранок  нам  наливає  вже  каву,
Про  кохання  потічок  шумить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863613
дата надходження 04.02.2020
дата закладки 04.02.2020


Ганна Верес

Ми діти твої, Україно!

Ми  діти  твої,  Україно!
Для  кожного  з  нас  ти  свята.
Тут  гори  і  схили  чарівні
І  пахнуть  росою  жита!

Ми  діти  твої,  Україно!
Народу  твого  дивоквіт!
Акорди  пісень  солов’їних
Чарують  собою  весь  світ!

Ми  діти  твої,  Україно!
Козацької  слави  земля,
Встаєш  із  золи  і  з  руїни,
Скидаючи  пута  Кремля!

Ми  діти  твої,  Україно!
Й  Європа  нас  радо  віта,
А  пісня  з  часів  Чураївни
Із  жайвором  в  небо  зліта!

Ми  діти  твої,  Україно!
Тернистий  іздавна  твій  шлях!
Ми  юне,  нове  покоління,
Шануємо  славу  і  стяг!
17.04.2018.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863541
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 04.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива сьогодні

Розфарбовує  світ  кольори
І  дарує  нам  ніжність  і  ласку.
Ми  кохання  своє  зберегли,
Воно  схоже  так  дуже  на  казку.

Наче  човники  в  небі  хмарки,
Лине  скрипки  диво  -  мелодія.
Ти  торкаєш  моєї  руки
З  тобою  щаслива  сьогодні  я.

Хоч  прилинуть  холодні  вітри.
Будуть  стукати  в  шибку  щоранку.
Поруч  мене  завжди  будеш  ти,
Хай  вони  відпочинуть  на  ґанку.

Зігріває  кохання  теплом
Я  кладу  тобі  руки  на  плечі.
Небо  в  зорях  для  нас  розцвіло,
Шле  цілунки  свої  теплий  вечір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863482
дата надходження 03.02.2020
дата закладки 03.02.2020


Віталій Назарук

ЧИТАЙТЕ І ПИШІТЬ

Як  добре,  що  Ви  є,
Що  променем  ранковим
Мене  щоднини  будите  від  сну.
Що  живете  в  мені
Як  незабутній  спомин,
Самі  ж  в  красі  приносите  весну.

Навіть  на  відстані
Здається,  що  Ви  поруч,
Коли  вірші  лунають  з  Ваших  вуст.
Читайте,  я  прошу,
Бо  гарно  в  Вас  виходить,
Можливо  й  я  колись  у  Вас  навчусь.

Як  добре  що  Ви  є,
Що  маю  насолоду
Почути  вірш  написаний  для  Вас.
Ви  теж  пишіть  вірші,
Візьміть  собі  за  моду
І  покажіть  в  поезії  свій  клас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863332
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 02.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бджілка - трудівниця

Копирсається  у  квітах,
Бджілка  -  трудівниця.
Завітало  в  гості  літо,
Треба  потрудиться.

Поле  з  радістю  чекає,
Трави,  що  квітують.
Ранки  сонце  зустрічають,
Бджілоньки  мандрують.

Запашне  їх  манить  літо,
Треба  не  линитись.
Щоб  зимою  в  сім'ях  їхніх,
Було  чим  живитись.

Щоб  пили  ми  чай  медовий,
У  зимову  пору.
Цей  напій  такий  чудовий,
З  квіткового  збору.

Ось  тому  і  бджілка  наша,
Трудиться  щоденно.
Буде  навіть  з  медом  каша,
На  столі  у  мене.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863356
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 02.02.2020


Віктор Цвіт

Люби мене

Люби  мене

Люби  мене  таким,  яким  я  є  насправді
старим  чи  молодим,  веселим  чи  сумним.
Поглянь  на  все  моє,  воно  живе  на  правді
про  те,  що  лиш  душею  малюю    день    ясним.

Не  вір  думкам  чужим,  які  почуєш  всюди
від  друзів  чи  близьких,  чи  зовсім  незнайомих,
лиш  часточку  мене  в  мені  вбачають  люди,
бо  я  для  них  завжди  у  списку  невідомих.

Люби  мене  таким,  яким  живу  без  маски,
її  не  одягаю,  коли  на  самоті
палаю  почуттями  від  побаченої  казки
якою  сяють  зорі  в  небесній  темноті!

Люби  мене  таким,  яким  цвіту  з  тобою
розмовами  у  радість,  мовчанням  у  журбі.
В  години  ці  зі  мною,  благаю,  будь  собою
плекаючи  кохання  лиш  тим,  що  є  в  тобі!

Люби  мене  таким,  яким  я  є  насправді,
але  не  намагайся  змінити  щось  в  мені,
шукаючи  відради  думками  у  неправді
неначе  сльози  снігу  у  квітах  навесні.

Віктор  Цвіт  26.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863311
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 132

[b][i]Хороши  у  нас  девчата,
Среди  них  я  -  лучше  всех.
Правда,  замуж  поздновато
Мне  под  восемьдесят  лет.

У  миленка  строгий  вид,
Как  у  пса  из  будки,
Но  от  бешенства  привит,
Не  укусит!  Дудки!!

Занимаемся  мы  спортом:
Штанга,  гири,  бег  трусцой.
Пиво,  ром  и  водка  -  к  черту!!!
Подтянись,  Петро,    не  ной!!

В  интернете  -  благодать!
Тут  не  сеять,  не  пахать!
Флиртовать  лишь  и  влюбляться..
А  потом  мужей  бояться.

Плохо  с  нами  поступает,
Кто  влюбив  в  себя  -  бросает.
А  мы  ж  бабы  -  дуры  цепки,
Мониторы  долбим  в  щепки!

Муж  уехал  на  рыбалку
А  мне  срочно  надо  "палку".
К  куму  я  ползу  по  грядке,
С  ним  любовь  -  по  разнарядке.

Я  обычно,  как  поем,
Рада  каждому  и  всем.
Мне  по  нраву  даже  киски,
Если  есть  еда  в  их  миске..

Вышла  бабушка  из  леса,
Гнала  древком  деда-беса...
Тут  никак  нельзя  без  древка,
Чтоб  не  бегал,  гад,  по  девкам.

Мой  миленок  слишком    классный  
Это  коль  смотреть  на  вид!
Жаль,  что  в  сексе  безучастный
Только  в  койку  -  сразу  спит...

На  меня  сосед  косился
Где-то  восемь-девять  лет.
А  на    Клавдии  женился
У  неё  ж  детишек  нет.

Не  поверите  ,  девчата
Посадила  у  штахет
Валерьяну  вместо  мяты,
От  котов  -  отбоя  нет.

От  соседа  толка  нету
Ни  на  ломанный  процент,
В  ресторан  -  не  по  бюджету,
Может  сделать  комплимент.

От  грибов  опять  виденье:
Фейерверков  всюду  струи!
Ела  их  я  в  воскресенье,
Уж  четверг,  я  все  танцую!

Замутил  тут  леший  днюху,
Мы  гуляем  третий  день.
Получил    наш  шеф  по  уху...
Сдачи  дать  -  ему,  блин,  лень..

Ноет  зуб  у  Бармалея,
Пассатижи  взял  Федот.
Дай,  мол,  дерну  посильнее.
Дёрнул...  только  зуб  не  тот.[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863287
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Віталій Назарук

ДО МАМИ

Пролетіли  роки,  наче  їх  не  було,
Я  до  тебе  вертаюсь,  матусю.
Лиш  тоді,  як  стрічає  зимове  село,
Я  зайти  в  хату-пустку  боюся.  

Ти  пішла  в  небеса,  залишила  усе,
На  той  світ  не  забрала  нічого.
Кожен  рік,  з  року  в  рік,  смуток  в  серці  росте,
Ти  ж  була  варта  всього  святого.

Біля  хати  тепер  так  розрісся  бузок,
Що  він  в  шибку  торкається  стиха.
В  тій  кімнаті  де  я  переслухав  казок,
І  дізнався  де  сховане  лихо  

На  могилу  прийду  і  проїдусь  селом,
Та  до  хати  не  буду  ступати.
Зупинюсь.  Постою  під  закритим  вікном,
Де  захочеться  вголос  кричати.

Знай,  матусю,  що  я  сповідатись  прийшов,
Сповідатись  прийшов  перед  Вами.
Все  тепло,  що  в  мені,  колись  з  Вами  знайшов,
Тепер  Вам  віддаю  молитвами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863258
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вальс кохання

У  вальсі  кохання  з  тобою  кружляєм
І  кращого  дива  у  світі  немає,
Моє  ти  кохання,  мій  принц  загадковий,
Тобі  лиш  зізнання  у  кожному  слові.

Приспів:

Ти  люби  мене  коханий  все  життя  і  навіть  більше,
Мій  чарівний,  незрівняний  ти  для  мене  наймиліший.
Хоч  роки  спливуть  рікою,  не  забуду  я  ніколи,
Ми  з  тобою  в  вальсі  знову,  лине  музика  навколо.

Любити  ніколи  я  не  перестану,
Міцніш  обійми  найдорожчу,  кохану.
В  медовім  цілунку  уста  хай  зіллються,
А  кроки  у  вальсі  хай  легко  даються.

Приспів:

Дивлюся  у  очі,  озера  там  сині,
Нас  крила  з  тобою  несуть  лебедині.
В  країну  казкову  де  щастя  рікою,
У  вальсі  кохання  кружляєм  з  тобою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863244
дата надходження 01.02.2020
дата закладки 01.02.2020


Віталій Назарук

Я ТЕБЕ ІЗ СЕРЦЯ НЕ ПУЩУ

Я  тебе  із  серця  не  пущу,
Ти  назавжди  в  ньому  поселилась,
Як  в  хмарині  крапельки  дощу,
У  мені  промінням  засвітилась.
Так  і  буду  доживати  вік,
Знаючи,  що  ти  завжди  зі  мною.
Певно  вже  такий  я  чоловік,
Бо  люблю,  хоч  вкритий  сивиною.
 
Я  чекати  за  роки  навчивсь,
Час  обвітрив  вже  моє  чоло.
Я  єдиний  раз  в  житті  влюбивсь,
Так  в  житті  не  в  кожного  було.
Поділюся  тим  теплом,  що  є,
Іншу  я  до  серця  не  впущу.
Моя  люба,  сонечко  моє,
З  серця  я  тебе  не  відпущу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863173
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов за плечі обійма

Я  стежкою  іду  густим  туманом,
Торкається  щоки  моєї  він.
А  тиша  за  засніженим  парканом,
Лягла  на  вії  інеєм  своїм.

Мені  не  холодно,  в  думках  зі  мною,
Твоє  кохання  і  твоє  тепло.
Переплелося  разом  із  зимою,
І  стежкою  у  мандри  повело.

Десь  чується  гудіння  автостради
Я  потихеньку  вибралась  на  шлях.
Звучать  в  душі  вірші  і  серенади,
В  щасливих  і  закоханих  очах.

Природа  у  такій  красі  дрімає,
Співає  колискових  їй  зима.
Буває,  що  казки  розповідає,
Твоя  любов  за  плечі  обійма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863128
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


СОЛНЕЧНАЯ

Я ПОВСЮДУ…

БОГ  воссоздАл  нас  с  тобою  в  тандЕме
С  такою  ЛЮБОВЬЮ,  чтоб  жить  нам  в  ЭдЕме!
Теперь,  я  повсюду  буду  с  тобою...
Солнечным  лучиком  -  ранней  зорёю.
Почкой,  открывшейся  в  листик  зелёный...
Ветром  -  манящим,  весенним,  влюблённым!..
Журчащею  речкой  -  мой  голос  услышишь...
И  птицей  летящею  -  в  небе    увидишь...
На  раскалённом  песке  я  оставлю
Свой  след,  чтоб  тебе  в  нём  -  была  я  прохладой!..
Дождём  моросящим  -  твой  лик  я  омою
Губ,  жадно  просящих  -  коснусь  я  росою...
И  влагой  проникну  сквозь  все  твоё  тело...
Собой  напитаю,  чтоб  не  охладело...
В  туманной  луне  -  обернусь  мягким  светом,
В  созвездье  ночном  -  пролечу  я  кометой!..
В  горАх  -  эхом  дальним,  мой  голос  прослышишь...
Я  буду  с  тобою,  везде,  где  ты  дышишь!
Вот  осень  -  закружит  листвою    цветною  ...
Я  стану  -  ноябрьской    отрадой  с  тобою!..
Зимою  -  я  лягу  снежинкой    в  ладошки..
А  ночью  морозной  -  раскрашу  окошки!..
В  твоем  сердце,    тайно  -  ВСЕГДА  жить  я  буду!
МЕНЯ  -  невозможно  забыть...  
Я  -  ПОВСЮДУ!  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863114
дата надходження 31.01.2020
дата закладки 31.01.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Ти саме та

(Слова  до  пісні  від  імені  чоловіка)

Ти  саме  та,  кого  жадають  очі,
Ти  саме  та,  кого  кохає  серце.
Як  довго  тягнуться  мовчазні  ночі
І  дні  бурхливі  суму  в  ритмі  скерцо.


Ти  саме  та,  кого  б  обняли  крила,
Ти  саме  та,  кому  б  зігрів  долоні.
Але  ж  далеко,  так  далеко,  мила.
І  без  зими  ця  даль,  мов  лід,  холоне.

Ти  саме  та,  кохана  жінка-мрія.
Ти  саме  та,  яскрава  зірка  в  небі.
Ти  розпач  інколи  й  свята  надія.
Я  лину  думкою  завжди  до  тебе.

Ти  саме  та,  кого  кохають  очі,
Ти  саме  та,  найкраща  ніжна  жінка.
Моя  душа  тобі  "люблю"  шепоче,
До  тебе  стежку  застелю  барвінком.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863035
дата надходження 30.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Валентина Ланевич

Без зупину з небес падав сніг на гілки.

Без  зупину  з  небес  падав  сніг  на  гілки,
Одягала  зима  в  пишні  шуби  дуби.
І  притихнув  садок  у  продовженні  сну,
Не  будіть  і  мене,  не  лишайте  одну.

Диво  чудного  сну  хай  гойдає  мене,
Поруч  мати  сидить  та  кудельку  пряде.
На  крючку  біля  печі  колиска  висить,
А  вірьовка  на  ній  у  задумі  скрипить.

Пісня  з  маминих  вуст  колисала  дитя,
Не  шуміть  же,  вітри,  те  маля,  то  є  я.
Перший  крок  нетривкий,  дайте,  тихо  ступлю,
Може,  долю  свою  непросту  ще  присплю.

Хай  дорога  біжить  у  життєву  ріку,
Щоб  не  знати  бо  зрад  на  своєму  віку.
Та  дорога  пройшла  через  щастя  і  біль,
Крізь  любов  та  печаль  і  утрати  ще  сіль.

29.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863002
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Малиновый Рай

Молодий зимовий ранок

Молодий  рум'яний  ранок
Пропливає  по  землі,
В  вікна  дивиться  світанок,
Чай  парує  на  столі.

За  вікном  пташки  літають,
Диха  паром  морозець,
Ми  ,кохана,вип'єм  чаю,
Підкладу  я  в  пічь  дровець.

Пічь  тепло  несе  по  хаті
Чай  духм'яний  аромат,
Ми  ще  й  досі  молодята
Як  десятки  літ  назад.

Чай  п'ємо,бо  його  сила
Нам  здоров'я  додає.
А  твоя  усмішка  мила
Гріє  серденько  моє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862994
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А серце всеодно кохає

Що  може  нам  сказати  осінь?
Вона  лиш  мабуть  нагадає,
Що  серденько  тебе  кохає,
Забуть  ніяк  не  може  й  досі.

А  що  тобі  зима  розкаже?
За  вікнами  сніжок  кружляє,
А  серце  всеодно  кохає
Вірш  на  папір  думками  ляже.

Торкне  весна  своїм  промінням
І  я  відчую  твої  руки.
Бож  зникнуть  вже  часи  розлуки
І  літа  прийде  володіння...

У  літо  підем  ми  з  тобою,
Там  стільки  фарб  й  мелодій  ніжних.
І  запах  квітів  дивовижних,
Зустріне  почуттям  любові.

І  знову  осінь,  здрастуй  люба!
З  коханням  в  вальсі  закружляєм
І  ти  для  нас  буваєш  раєм,
Під  ноги  кинеш  листя  з  дуба.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863034
дата надходження 30.01.2020
дата закладки 30.01.2020


Віталій Назарук

БІЛИЙ ВАЛЬС

Виною  всьому  «Білий  вальс»,
Все  відбулось  немов  у  сні.
Зустрів  тоді  я  вперше  Вас
І  Ви  залишились  в  мені.

І  залишились  назавжди,
Хоч  різне  в  нас  в  житті  було.
Я  пам’ятаю  всі  сліди
І  бережу  руки  тепло.

Літа,  як  птахи  вдаль  летять
Та  вальс  отой  в  моїй  душі.
У  Вашу  честь  пісні  звучать
І  мною  писані  вірші.

Яке  б  життя  в  нас  не  було,
В  душі  є  крапелька  жалю.
Життя  неначе  все  пройшло,
Та  я  і  нині  Вас  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862910
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


Віталій Назарук

ЩЕ ОСІНЬ НЕ ВСЯ

Не  вся  в  мені  ще  відспівала  осінь,
Ще  золото  залишилось  в  душі.
Ще  новий  день  дарує  щастя  й  досі,
Хоч  інколи  зриваються  дощі.

Піняться  хвилі,  б’ють  об  берег  ставу,
Пищать  в’юни,  в  густих  очеретах.
Шугає  осінь    золота  по  праву,
Вона  летить,  як  в  синім  небі  птах.

І  видається,  буде  довга  осінь,
Ще  не  дозріли  у  садах  плоди.
Життю  для  серця  ще  цього  не  досить,
Ще  б  не  пустити  роки  до  зими.

Ще  в  золоті  снується  «сиве  літо»*
Висять  сливки  і  зріє  виноград.
Сіють  у  полі  цьогорічне    жито,
Щоб  повернулось  літечком  назад.

                                                                                               *Тут  «Бабине  літо»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862911
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


НАДЕЖДА М.

Цвіте в саду рожева вишня

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EAuIjxS_09E[/youtube]
Вже,  ніби  осінь  у  літах,
Повільно  падає  в  ній  листя.
Весна  ж  цвіте  ще  у  очах,
Така  квітуча,  така  чиста.

Цієї  пізньої  пори,
Цвіте  в  саду   рожева  вишня,
Чи  принесе  вона  плоди,
Така  красива,  дивовижня?

Вона  -  одна  перед  Всевишнім,
Та  часто  вітер  набіга.
І  їй  шепоче:  "ти  -  колишня",
І    в  слові  чується  вага.

Колишня  -  значить  просто  лишня,
Давно  кимсь  кинута  була.
Та,  як  на  зло,  квітує  вишня.
У  осінь  квіту  додала.

І  пелюстки  розправив  пишні,
Ще  мріє  ягідки  зростить.
Не  хоче  вірить,  що  колишня,
Плодами   встигне  пригостить...

                                 [img]https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=70b32f2525dbf6e3faa5bda902ce9342&n=13&exp=1[/img]

[img]https://static9.depositphotos.com/1480128/1139/i/950/depositphotos_11392389-stock-photo-sour-cherries.jpg[/img]


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862922
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Примхлива погода

Чи  зима,  чи  весна,  а  чи  осінь,
Зрозуміти  неможу  ніяк.
То  дощі  цілі  тижні  моросять,
То  мороз  пощипати  мастак.

Зранку  дивишся,  сніг  замітає,
До  обіду  вже  просто  вода.
А  підвечір  нічого  немає,
Все  по  іншому  вже  вигляда.

То  блакить  в  небесах  сліпить  очі,
Ясне  сонечко  промені  шле.
А  то  сірим  усе  заволоче
І  довкола  таке  все  сумне.

А  так  хочеться,  снігу  зимою,
Розпускалось,  щоб  все  навесні.
Літо,  щоб  дивувало  собою,
Восени,  щоб  шуміли  дощі.

Стала  дуже  примхлива  погода,
Помінялись  чомусь  пояси.
І  тому  нас  дивує  природа,
У  всі  пори  і  різні  часи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862927
дата надходження 29.01.2020
дата закладки 29.01.2020


Наталка Долинська

Бо щастя тут, поряд, лише не сполохай його…

Всі  хочуть  в  цім  світі  для  когось  коханими  бути  -
Ковточком  повітря,  любові  тепла  промінцем.
«Ти  треба  мені!»,  -  мріє  кожен  самотній  почути,
Щоб  в  душах  обох  -  іскри  щастя  і  ніжності  щем.
Коханими  хочуть  жінки  бути,  сильні  мужчини.
Штовхає  любов  на  безумства,  і  рве  береги.
Таке  вже  єство  і  природа  простої  людини:  
Не  можем,  буває,  любові  противитись  ми.
В  звичайних  словах,  у  буденних,  здавалося  б,  фразах,
Заховане  щастя  крихке  і  таке  полохливе.
В  довірі,  а  ще  розумінні  живильних  оазах,
У  дотику  серця  стає  неможливе  можливим.
У  всесвіті  синім  кружляють  десь  наші  планети,
Поміж  траєкторій  розгублені  їхні  стежки.
Самотня  шукає  свою  із  надією:  «Де  ти?!»
О,  тільки  б  не  втрапить  в  байдужості  хижі  пастки!
Взаємності  крихта  зневірену  душу  зігріє.
В  змілілу  криницю  знов  віри  верне  джерело.
Хай  в  кожному  серці  взаємна  любов  лебедіє,
Бо  щастя  тут,  поряд,  лише  не  сполохай  його.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862887
дата надходження 28.01.2020
дата закладки 28.01.2020


Віталій Назарук

ТАК І ЖИВУ

Назбирались  слова,
Які  маю  тобі  говорити,
В  них  любов,  що  жива
І  що  має  ще  жити  і  жити.
Коли  вірші  пишу
Їх  боюся  тобі  прочитати,
Бо  безмежно  люблю,
Скільки  треба,  я  буду  чекати…

Бачу  радість  в  очах,
Як  не  згадую  я  про  кохання.  
Є  надії  свіча,
Що  не  гасне  вночі,  а  ні  зрання.
І  тобою  живу,
Знов  шукаю  зорю  я  у  небі.
Як  знаходжу  -  зову,
Бо  повільно  вмираю  без  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862144
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 28.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустріч у нашім саду ( слова до пісні)

Квітує,  квітує  черешня
У  нашім  з  тобою  саду.
Мов  вперше,  кохана,мов  вперше,
До  тебе  на  зустріч  іду.

Так  хочу  з  тобою  зустрітись,
До  себе  тебе  пригорнуть.
І  зустріччю  насолодитись
З  тобою  кохана  побуть.

В  руках  я  несу  тобі  квіти
І  теплі  свої  почуття.
Ми  будем  з  тобою  радіти,
Що  знову  звело  нас  життя.

Для  мене  ти  ніжна  і  мила,
Неначе  трояндовий  цвіт.
Красою  мене  полонила,
Багато,  багато  вже  літ.

Квітує,  квітує  черешня
З  тобою  щасливії  ми.
Кохання  лишилося  перше,
Торкнулось  промінням  весни.

Мов  вперше,  кохана,мов  вперше,
До  тебе  на  зустріч  іду.
Квітує,  квітує  черешня
У  нашім  з  тобою  саду.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862822
дата надходження 28.01.2020
дата закладки 28.01.2020


Віталій Назарук

МОЖЕ ПОВЕЗЕ

Любов  свою  я  бережу  роками,
Її  чекаю,  як  нову  весну.
Вона  далеко  бродить  між  зірками,
Мені  лише  скидає  сивину.

А  я  її  боготворю  й  чекаю,
Вона  колись    можливо  оживе.
Підсніжником  весняним  ще  заграє
Я  все  чекаю,  може  позове…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862145
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 27.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохані

Білим  цвітом  захурделила  весна,
Вона  в  вітер  так  закохана  була.
Він  її  то  обнімав,  то  цілував,
То  у  парі  з  нею  в  вальсі  танцював.

Весна  ніжно  посміхалася  йому,
Дарувала  цвіт  -  кохання  милому.
Ти  коханий,  найдорожчий  тільки  мій,
Дуже  сумно  й  одиноко  буть  самій.

Як  світило  ясне  сонечко  удень,
Птахи  їм  співали  радісно  пісень.
Піднімав  на  крилах  весну  вітерець.
Було  щастя  для  закоханих  сердець.

Та  коли  приходив  час  її  до  сну,
Шепотів:"  Без  тебе  люба  не  засну.
Буду  сон  твій  моя  весно  берегти,
Бо  для  мене  найдорожча  тільки  ти".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862718
дата надходження 27.01.2020
дата закладки 27.01.2020


Катерина Собова

Пропозицiя

-Дівчино,-    Микола    каже,-
Хочу    дещо    вам    сказати:
-Вашій    мамі    не    потрібний
Зять    моторний    і    багатий?

На    це    місце    пропоную
Я    свою    кандидатуру:
Оцініть    анфас    і    профіль,
Атлетичну    всю    фігуру.

Мама    буде    дуже    рада
Отакому    подарунку,
Сама    доля    веде    в    хату
Зятя    вищого    ґатунку!

Дівчина    -    ще    та    зараза,
Телефончик    попросила,
Все    прикинула    відразу
І    Миколі    пояснила:

-Щодо    зятя,    я    і    мама
Стільки    клопоту    зазнали:
Ми    ще    першого    Абрама
До    кінця    не    доконали.

А    ви    так    собі    -    нічого!
Телефон    запам’ятаю,
Догриземо    тільки    того  –
Я    вас    зразу    розшукаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862507
дата надходження 25.01.2020
дата закладки 25.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмова з сином ( гумореска)

Вів  в  садочок  Степан  сина,
Каже  син  до  тата:
"  Чого  в  тебе  тату  спина,
Стала  вже  горбата?"

Від  хазяйства,  від  роботи,
Пояснив  дитині.
Часом  і  не  знаєш  хто  ти,
Кінь  а  чи  людина.

Син  всміхнувся  і  промовив:
"Щось  тебе  не  бачив,
Щоб  ти  тату  рубав  дрова,
Чи  рішав  задачі.

Щоб  орав,  чи  може  сіяв,
Трактором  у  полі.
Чув  коли  ти  лише  мріяв,
Й  то  по  телефоні.

Все  спішиш  ти  до  Одарки,
Що  живе  навпроти.
Тоді  тобі  стає  парко,
Робиш  всі  роботи".

-Цить,  мовчи,  почує  мама,
Буде  дуже  злитись.
Така  мабуть  в  мене  карма,
В  сусідки  трудитись.

-  Тату  там  свиней  немає,
Коней,  ні  корови.
Вона  сидить  лиш  моргає
І  малює  брови.

-Бачив  в  неї  тебе  тату,
Я  щей  у  піджамі.
Як  сільське  було  в  нас  свято
І  не  було  мами.

-Замовчи,  моя  дитино,
Бо  ще  хто  почує.
Ти  не  розумієш  сину,
Хто  і  де  ночує...

Давай  зайдем  до  крамниці,
Куплю  шоколадку.
Не  кажи  цих  несинитниць,
-Добре,  добре  татку.

Тільки  мама  усе  знає,
Коли  ти  в  сусідки.
Їй  Іван  усе  моргає,
Біля  свеї  фіртки.

І  тоді  вони  обоє,
Йдуть  хазяйнувати.
Бо  свиней  в  нього  доволі,
Але  перше  в  хату...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862537
дата надходження 25.01.2020
дата закладки 25.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розтоптані почуття

Через  віконне  скло,  сріблястий  промінь,
Торкається  так  ніжно  подушо́к.
А  у  душі  моїй  з'явився  спомин,
Для  мене  він  неначе  хвиль  виток...

Дощами  омивалась  слізно  осінь,
Хоч  вітер  колискових  їй  співав.
Дерева  сумували  в  безголоссі,
А  парк  чужі  думки  не  відпускав.

Лежав  і  мок  букет  троянд  на  лаві,
Чиєсь  кохання  тріщину  дало.
Звучали  тут  мабуть  слова  лукаві
І  враз  десь  зникло  серденька  тепло.

На  цьому  місці  посварились  двоє,
Той  день  осінній  їх  запам'ятав.
Як  розійшлись  в  різні  боки  обоє,
Кожен  із  них  кохання  розтоптав.

Лише  букет  лежав  на  лаві  й  мокнув,
Йому  в  той  час  так  холодно  було.
Адже  безжально  хтось  узяв  покинув,
Хоча  у  ньому  ще  життя  жило...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862393
дата надходження 24.01.2020
дата закладки 24.01.2020


Віталій Назарук

КРИЛА КОХАНІЙ

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Щоб  ти  подивилась  в  польоті  на  світ.
Зустріла  скоріше  у  пору  весняну,
Те  щастя  своє,  що  вже  жде  стільки  літ.

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Щоб  ти  відшукала  дорогу  життя.
Щоб  швидше  твоя  затягнулася  рана,
І  погляд  щасливий  сягнув  майбуття.

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Щоб  пару  для  лету  знайшла  на  землі.
Щоб  болі  в  тобі,  наче  хмарки  розтали,
В  гаях  не  змовкали  твої  солов’ї.  

Я  крила  тобі  подарую,  кохана,
Ти  ними  туманів  жени  пелену.
Лети  у  краї,  де  розквітли  каштани,
І  там  для  душі  віднайди  тишину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862280
дата надходження 23.01.2020
дата закладки 23.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Беру перо, пишу слова

Передімною  чистий  лист,
А  Муза  вже  слова  шепоче.
Про  почуття  мені  чиїсь,
Розповісти  секретом  хоче.

Беру  перо,  пишу  слова,
Природи  дивні  таємниці.
Неначе  казка  ожива
І  кожен  раз  все  інші  лиця.

Лягають  тихо  на  листок,
Щоразу  різні  людські  долі.
В  житті  зробив  хтось  помилок,
І  промовляє:  "  Вже  доволі!"

А  хтось,  так  ніжиться  теплом,
Кохання  солодом  спиває.
Хтось  йде  геройськи  на  пролом,
Від  ворогів  нас  захищає.

Шепоче  Музонька  слова,
Встигаю  лиш  їх  нотувати.
Я  потрапляю  в  вірш  сама,
Як  напишу,  вернусь  в  кімнату.

Життя  моє  таке  щодня,
Не  можу  щоби  не  писати.
Чекає  кожен  день  сім'я,
Щоб  їм  щось  но́веньке  читати.

Бува  біжу  собі  в  поля,
Там  простору  мені  багато.
Там  пшениці  немов  моря,
Малюю  словом  так  завзято.

Коли  вітри  танцюють  вальс
І  солов'ї  пісень  співають.
Поезія  приходить  враз,
Я  з  нею  завжди  розмовляю...









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862299
дата надходження 23.01.2020
дата закладки 23.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе чекаю

Ти  запитай  мене,  чи  я  кохаю,
Я  відповім:"Без  тебе  жить  не  можу".
За  вікнами  у  небі  вже  світає,
А  ранок  для  нас  зустріч  навороже.

Ти  запитай  мене,  чи  я  щаслива,
Я  відповім:"Щаслива  дуже,  дуже".
І  хоч  думки  мої  накриє  злива,
Вона  мені  кохати  допоможе...

Підставлю  до  краплин  свої  долоні,
Вони  мені,  немов  цілують  руки.
Від  дотиків  отих  пульсують  скроні,
А  в  серці  виграють  вже  скрипки  звуки.

Тебе  чекаю,  знаю,  що  ти  при́йдеш,
І  я  тобі  промовлю:"Так  кохаю".
Відкрию  тобі  любий  двері  навстіж,
Ти  пригорне́ш  мене  до  себе,  знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862176
дата надходження 22.01.2020
дата закладки 22.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А весна повз нас промчала

А  весна  повз  нас,  повз  нас  промчала,
Кинувши  під  ноги  лише  цвіт.
Та  вона  у  серці  квітувала,
Мій  коханий  так  багато  літ.

Вона  в  нім  квітує  ще  і  досі,
Хоч  під  ноги  падає  листок.
Застеляє,  застеляє  осінь,
Стежку,  що  вела  через  місток.

Мій  коханий  ти  дозволь  сказати,
Витерплю,  ще  сотню  перешкод.
Лиш  би  знати  любий,  лиш  би  знати,
Заблокований  кохання  код.

Хоч  зима  посріблить  наші  коси
І  спливуть  прожиті  вже  роки.
Не  торкнеться  серця  мого  осінь,
А  кохання  лиш  приходить  в  сни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862078
дата надходження 21.01.2020
дата закладки 21.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безперестанку вірим в чудеса

Хоч  вже  роки,  та  ми  немов  ще  діти,
Безперестанку  вірим  в  чудеса.
І  хочеться  тому́  -  всьому́  радіти,
Як  сонечку  радіють  небеса.

Живемо  в  серці  з  вірою  й  любов'ю,
Наповнить  нею  хочемо  весь  світ.
Господь  послав  для  кожного  нам  долю.
Але  вона  не  в  кожного,  як  цвіт.

Так  хочеться  душею  все  ввібрати,
Бо  світ  в  якім  живем,  така  краса.
У  рідні  повертаємось  пенати
І  бачимо,  як  сонечко  згаса.

Притихло  все  і  зорі  мов  дукати,
Когось  шукають  тихо  в  берегах.
А  у  думках  все  пишуться  цитати,
Лягають  римами  в  моїх  віршах...


Дорогі  мої  друзі!!!
Щиро  вітаю  вас  з  Водохрещем!!!
Всім  міцного  здоров*я,  щастя,  миру  і  злагоди,  любові  і  Божої  ласки!!!

На  річці  на  Йордані  Мати  Сина  купає,  
Гріх  і  біль  наш  змиває.  
Освятив  Йордан  воду  на  щастя,  
На  здоров’я,  на  вашу  вроду.  
Цілий  світ  звеселився,  
Христос  Охрестився!





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861844
дата надходження 19.01.2020
дата закладки 19.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива зустріч

Вони  вернулися  з  полону,
Не  легким  був  для  них  цей  шлях.
Вони  вернулися  додому
Із  вірою  в  своїх  серцях.

Палкі  обійми,  теплі  сльози,
Зустріла  радісно  земля.
І  навіть  грілися  морози,
Від  теплого  сьогодні  дня.

Такими  довгими  чекання,
Були  для  них  усі  роки.
Любов  спасала  і  кохання
В  думках  писалися  листи.

Ось  син  вже  обіймає  тата,
Цілунок  свій  дружина  шле.
Хтось  обіймається  із  братом,
Батьки  схилились  на  плече.

Як  добре  бути  в  колі  друзів,
Не  відчувати  більш  тортур.
Щаслива  посмішка  матусі,
Зруйнує  недоступний  мур.

У  кого  віра  є  у  серці
І  доки  там  вона  живе
Той  хто  дививсь  у  очі  смерті,
Всі  пута  на  куски  порве.

Вони  вернулися  з  полону,
В  молитві  кожен  їх  чекав.
Вони  вернулися  додому,
Той  день,  таки  для  них  настав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861715
дата надходження 18.01.2020
дата закладки 18.01.2020


Ганна Верес

Душі багатство

Лиш  зранена  душа  добро  здатна  творить,
І  це  не  теорема  –  аксіома,
Бо  ж  розуміє:  доля  нам  –  згори,
І  жити  тут  –  не  означає  вдома.
Така  душа  уміє  співчувать,
Бо  знає  біль  від  колючок  тернових,
Тож  знайде  у  собі  оті  слова,
З  яких  надія  проростає  знову.
Така  душа  не  дбає  про  добро:
Маєтки,  золото,  алмази,  а  чи  срібло  –
У  інших  вимірах  живе  вона  давно,
Тому  вона  й  духовністю  не  бідна.
Тож  багатіймо  нею  кожен  день,
Турбуймося  про  душі  наші  грішні,
І  інша  доля  нам  тоді  гряде,
Бо  не  бува  в  житті  снігів  торішніх.
11.01.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861570
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 17.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранок для закоханих

З  добрим  ранком  кохана,
Найрідніша  і  люба.
З  добрим  ранком  коханий,
Шепотять  мої  губи.

Сонце  променем  сяє,
Посилає  усмішку.
Новий  день  поспішає,
Через  гай  до  нас  пішки.

З  добрим  ранком  кохана,
Тобі  шлю  поцілунок.
З  добрим  ранком  коханий
І  від  мене  дарунок.

Обійму,  пригорнуся,
Ти  для  мене  єдиний.
Щиро  так  посміхнуся,
Як  квітує  калина.

Загорнуся  коханням
І  нап'юся  любові.
І  так  буде  щорання,
Твої  очі  казкові.

А  як  дощик  проллється,
Вкриють  землю  краплини.
Тільки  ти  лише  в  серці,
Найдорожча  й  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861599
дата надходження 17.01.2020
дата закладки 17.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов лебедина

Роки  пролетіли,  роки  промайнули,
Лишився  лиш  погляд  блакитних  очей.
А  я  усе  згадую  наше  минуле
І  зір  кришталевих  в  намисті  ночей.

Твій  голос  завжди  мене  кликав  до  себе,
Я  жити  без  нього  ніяк  немогла.
І  кожного  разу  дивившись  на  небо,
Чекала  кохання,  весни  і  тепла.

І  навіть  коли  поверталися  птахи,
З  далеких  країв  до  насиджених  місць.
Кохання  моє  зазнавало  знов  краху,
Від  того  сильніша  була  його  міць.

З  тобою  були  ми  так  близько  й  далеко,
Твого  відчувала  я  сердця  биття.
Є  вірним  кохання  завжди  у  лелеки,
Є  вірним  воно  навіть  у  журавля.

Та  я  не  лелека,  я  просто  людина,
У  серці  моєму  горять  почуття.
Хай  буде  з  тобою  любов  лебедина,
Один  лише  раз  і  на  все  ще  життя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861487
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 16.01.2020


Катерина Собова

Модна Маруся

На    побаченні    Антон
(Перший    раз    зустрілися),
Задає    розмові    тон
(Всі    слова    десь    ділися).

-Ви    -    шикарна,    вищий    клас,
З    модою    змагаєтесь,
Запитаю    тоді    Вас:
-В    кого    одягаєтесь?

Слава    Зайцев    чи    Діор?
Від    Армані    шортики?
І    в    Марусиних    очах
Враз    заграли    чортики:

-Мода    -    це    не    головне,
В    цих    ділах    не    знаюся,
В    кого    я    прокинулась  –
В    того    й    одягаюся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861364
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 15.01.2020


Valentyna_S

Якщо б'ються серця…

Вздовж  кружала  води  
Плавав  лебідь  
                                                     й  грудьми
Розбивав  оскілки  на  плесі.  
У  непроглядь  пірнав--
Кригу  грів  і    ламав,
Тяг  крило  по  сизім  атласі.

Із  густих  бережин
І  слізливих  льодин
Прикликав  свою  лебедицю:
--Ти  зі  мною    отут
Ще  хоч  трохи  побудь,  
Прихились  —  хай  літо  насниться.

І  пливли  по  воді,
Як  в  роки  молоді,--
Дивувались  люди  з  обочі.
Студінь  тіло  колов--
Додала  сил  любов,
Лише  сум  овіяв  їм  очі.

По  кружалу  води,
Оминувши  льоди,
Лебеділа    пара  на  річці.
Якщо  б’ються  серця,
То  разом  до  кінця.
А  якщо…
           то  вже  наодинці…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861410
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 15.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сум римами лягає

Знов  за  вікном  ідуть  дощі,  
А  я  так  зимоньку  чекаю.
Закрався  сум  в  моїй  душі,
Він  римами  на  лист  лягає.

Хтось  тихо  стукає  в  вікно,
Беру  фіранку  відкриваю.
Сумне  природи  полотно,
Лиш  вітер  -  одинак  гуляє.

Йому  навбридло  мабуть  теж,
У  сірих  фарбах  метушитись.
Скажіть,  ну  де  ж  зима,  ну  де  ж?
Її  б  уже  пора  з'явитись.

Недочуває  слів  зима,
Не  чує  тих,  що  снігу  просять.
Його  давно  чомусь  нема,
Тому  і  сльози  шибки  росять.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861380
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 15.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

То не сон ( слова для пісні)

Тихо  падає  сніг,  замітає  хурделиця
І  цілують  сніжинки  обличчя  твоє.
Тихо  падає  сніг  і  під  ноги  нам  стелиться,
Я  для  тебе  дарую  кохання  своє.

Приспів:

То  не  сон,  то  не  сон,  то  щасливий  зими  снігопад,
То  не  сон,  то  не  сон,  снігом  вже  захурделило  сад.
То  не  сон,  то  не  сон,  я  до  тебе  кохана  спішу,
То  не  сон,  то  не  сон,  тебе  ніжно  кохаю  й  люблю.

Тихо  падає  сніг  і  лягає  мереживом,
На  долини  й  поля,  що  чекали  зими.
Вирушає  вона  в  диво  -  казку  так  бережно,
Щоб  щасливо  в  коханні  зігрілися  ми.

Тихо  падає  сніг,  небо  грає  рапсодію,
Я  ж  для  тебе  кохана  зіграю  її.
Буде  линути  світом,  та  дивна  малодія,
При  якій  лиш  співають  в  садах  солов'ї.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861263
дата надходження 14.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Ганна Верес

Під загрозою уся наша планета

Здолаю  океани  і  моря,
І  паралелі,  й  шир  меридіанів,
Звернуся  до  усіх  простих  мирян:
«Любіть  цей  світ,  прекрасний  і  жаданий.

Поставте  перепони  для  війни,
Бо  в  небезпеці  вся  наша  планета.
Під  подихом  небесних  зоряниць
Вона  народить  нам  нових  поетів,

А  ті  співати  будуть  про  красу
І  про  любов  високу,  непідвладну
Ні  розуму,  ні  волі…  Й  дивний  сум
Торкнеться  тих,  хто  є  напівгалантним.

Бо  лиш  краса  й  любов  врятують  світ  –
Слова  ці  істину  святу  «глаголять»:
І  поняття  про  мир  стають  нові,
Що  не  дозволять  мій  народ  неволить!
28.03.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861210
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Любов Вишневецька

Дотла.

-  Не  пиши,  любимый,  писем...
Так  устала  ждать  тепла!..
Не  взлетим  мы  к  звездной  выси...
Душу  я  сожгла  дотла...

-  Не  нужны  твои  мне  речи...
Ты  приносишь...  только  боль...
Мне  без  писем  будет  легче!..
Хватит  сказок...  не  неволь...

Мысли  будто  автоматом
плоть  пронзали  до  утра...
А  постель...  верблюд  горбатый!..
По  крутым  ведет  горам...

В  кулаке  держу  зажатом
Ярких  звезд  колючий  взгляд...
Их  сама  бы...  автоматом...
-  Пусть  меня  не  тащат  в  ад!..

Ранним  утром  буду  снова
словно  выжатый  лимон...
День  начну  с  надежды  новой
на  ночной  спокойный  сон...

Отобрал  с  мечтою  силы!..
Есть  желание  одно...
-  Кто  бы  душу  воскресил  мне...
позабывшую  любовь?!

                                                 11.01.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861223
дата надходження 14.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Любов Вишневецька

Я тебя никому не отдам…

Я  тебя  никому  не  отдам...
Злому  грому  с  дождем,  что  бьют  насквозь…
Снегопаду...  несносным  ветрам!..
Распахну  для  тебя  душу  настежь...

Обниму...  отогрею  от  бед...
Не  коснется  горчинка  лихая!..
-  Если  мимо  пройдешь...  даже  вслед...
Помолюсь...  тебе  счастья  желая...

Расскажу  голубым  небесам,
Что  на  свете  есть  лучший  мужчина!..
-  Они,  знаю...  поверят  словам...
Будет  Ангел  с  тобой...  самый  сильный!..

Если    только  пойму,  что  нужна...
Без  меня,  скажешь,  так  было  больно!..
Тогда  встречу  тебя...  как  жена...
и  рабыня  твоя...  добровольно...

Я  тебя  никому  не  отдам!...
Неудачам,  обидам  и  грусти...
-  Только  сладким...  и  нежным  словам...
И  малышке...  Отыщем  в  капусте...  )

                                                                         10.01.2020  г.                              

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861222
дата надходження 14.01.2020
дата закладки 14.01.2020


Любов Вишневецька

Сидели на лавочке двое…

В  дыхании  неба  цветного...
В  пылу  безрассудной  любви...
Сидели  на  лавочке  двое...
Ладони  разжать  не  могли...

Их  души  слились  воедино!..
Возможность  сильнее  любить...
Вдвоем  лишь  осилят  вершины!..
Не  вместе  им,  просто  -  не  жить...

А  как  целовалась  та  пара!..
Казалось,  напиться  нельзя...
Как  будто  они  на  пожаре!..
Лишь  так  себя  могут  спасать...

Собрали  все  звездочки  в  долю...
Украсят  мечтами  тропу...
Они  будто  птицы  на  воле!..
Порхают  и  в  зной,  и  в  пургу...

Возвышенным  искренним  чувством
объятая  пара  была...
Пусть  песня  их  будет  не  грустной!..
И  в  счастье  чтоб  жизнь  их  цвела...

Сидели  на  лавочке  двое...
Сидели  вдвоем  до  зари...
И  лишь  об  одном  беспокоясь...
Что  мало  есть  слов  о  любви...

                                                     10.01.2020  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861126
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Світлая (Світлана Пирогова)

Мова українська

Мова  українська  -  стиглість  урожайна.
Кожне  слово  -  золоте  зерно.
В  ньому  дух  народу,  правди  життєдайність.
Сіймо  щиро  те,  що  нам  дано.

Мова  українська  кришталево-чиста.
Ллється  слів  безмежності  потік.
Мов  блищить  під  сонцем  дороге  намисто.
Хай  живе  Господній  дар  повік!

Мова  українська  -  нації  колиска.
То  ж  не  будь  манкуртом,  а  цінуй
Пращурів  здобутки,  в  них  чимало  зиску.
Рідне  слово  бережи  й  шануй.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861155
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Різдвяне

Горить  у  небі  зірка  рання,
Найкращу  вість  нам  сповіща.
Взнав  цілий  світ,  на  сіні  в  стайні,
Родилось  Божеє  дитя.

Радіє  Йосип  і  Марія,
Що  Господь  сина  нам  послав.
І  ми  також  в  цю  ніч  радієм
І  прославляємо  Христа.

В  печі  потріскує  багаття,
Свята  вечеря  на  столі.
Вже  завітало  свято  в  хату,
Радіють  діточки  малі.

Уся  сім'я  сіда  до  столу,
В  віконце  зірка  загляда.
Із  дзвоном  завіта  в  стодолу,
Дзвінка,  Різдвяна  коляда...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861144
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти чуєш…

Ти  чуєш,  шумить  десь  ріка
І  хоч  її  скувала  крига,
Як  завітає  в  край  відлига,
Почуєм  музику  струмка.

Ти  чуєш,  потяг  відійшов,
Думки  лишивши  на  пероні.
І  хоч  вже  посивіли  скроні.
Ти  все  ж  таки  мене  знайшов...

Ти  чуєш,  час  летить  кудись,
Нам  спогади  лиш  залишає.
Чомусь  в  минуле  повертає,
Воно  ж  було  у  нас  колись.

Ти  чуєш,  шепочу  слова
Тепла  в  них  стільки  і  любові
І  часто  сни  для  нас  казкові,
Минуле  наше  посила...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861139
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 13.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимовий сон

Засніжені  алеї  парку,
До  себе  й  досі  кличуть  нас.
Десь  вітерець  присів  на  лавку,
Постукав  сон  у  пізній  час.

Він  взяв  в  долоні  наші  руки.
Враз  в  казці  опинились  ми.
І  легкими  були  ті  кроки,
Що  нас  у  казку  повели.

Ти  дарував  у  зиму,  -  літо,
Таке  можливе  лиш  у  сні.
То  розквітали  ніжні  квіти,
То  доторкалися  сніги.

Як  небо  зорі  освітили,
Ліг  місяць  наче  діамант.
Хмарини  нас  взяли  на  крила,
Туди  помчали,  де  туман...

Коли  прокинулись  уранці,
Торкнулось  сонечко  вікон.
Вони  були  в  зимовім  глянці,
Яким  чудовим  був  наш  сон...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861076
дата надходження 12.01.2020
дата закладки 12.01.2020


Любов Вишневецька

Только он…

Друг  знал,  что  не  его  я  полюбила...
Что  руку  не  его  ждала  впотьмах...
Решил,  что  он  соломинка  из  ила...
Что  тАк  нуждаюсь  в  ласковых  словах!..

Так  глупо  все...  Другой  любви  не  надо!
Весной  совсем  не  нужно  снега  мне...
Болит  душа...  -  Любовь  -  моя  награда!..
Пусть  стану  пеплом  с  нею  я  в  огне!

Она  меня  укутала  рассветом!
Согрела  на  закате  в  тишине...
Своя  есть  прелесть  в  чувстве  безответном...
Мечты  из  звезд...  она  лишь  дарит  мне!..

Он  тот,  о  ком  весной  мне  пели  птицы!..
Он  тот,  о  ком  мне  плакали  дожди...
Он...  в  прошлом!..  Может  только  сниться...
Во  сне  мне  шепчет:  -  Ты  меня  дождись!..

-  Твое  тепло,  мой  друг,  совсем  не  надо...
Единственный...  любимый...  только  он!..
С  тобою...  лишь  дружить  была  я  рада...
А  с  ним...  пусть  повторится  сладкий  сон!..

Ты  знал  ведь...  не  тебя  я  полюбила!..
И  руку  не  твою  ждала  впотьмах...
Мне  не  нужна  соломинка  из  ила...
В  его  нуждаюсь  ласковых  словах...

                                                                     8.01.2020  г.

Художник  Владимир  Волегов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860911
дата надходження 11.01.2020
дата закладки 11.01.2020


Lana P.

ЦЕЙ СВІТ ЗАДУМЛИВИХ ОЧЕЙ

Цей  світ  задумливих  твоїх  очей,
У  ньому  чуєшся,  немов  удома.
Там  стільки  ще  незвіданих  речей  —
Заглянеш  пильно,  і  зникає  втома.

Цей  світ  захоплює,  бере  в  полон  —
Та  тільки  б  не  зімкнулися  повіки,
Магічна  безкінечність  в  нім  —  не  сон,
У  ньому  б  залишитись  двом  навіки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860812
дата надходження 10.01.2020
дата закладки 10.01.2020


НАДЕЖДА М.

Давно відцвіли вже левкої…

Зависло  затишшя  в  природі,
Немов  би  очікує  щось.
Та  я  не  суджу  по  погоді,
Що  в  серці  моїм  відбулось.

І  ніби  зими  вже  немає,
Весни  ще  пора  не  прийшла,
А  серце  чогось  все  чекає.
Ну  що  ж  його  так  дошкуля?

Чи,  може,  вже  сонця  замало,
Чи  співу   пташок  ще  не  чуть?
Мене  ти  тривожиш  зухвало..
Неспокій...  Та  в  чом  його  суть?

Чого  тобі  треба,  маленьке?
Не  можеш  спокійно  ти  жить..
Моє  золоте  ти,  серденько,
Шалено  ти  можеш  любить.

Давно  відцвіли  вже  левкої,
А  проліски  ще  не  цвітуть.
Та  ти   все  ж  живеш  в  непокої:
Його  так  й  не  можеш  забуть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482228
дата надходження 27.02.2014
дата закладки 10.01.2020


Віталій Назарук

ГЛИБОКІ ОЧІ

Які  глибокі  в  тебе  очі,
Вуста  палкі,  що  так  горять,
А  голос  твій  мені  шепоче:
Бути  з  тобою  –  благодать.

Я  тебе  слухатиму  вічно,
До  німоти  тебе  люблю,
Тобою  хворий  я  хронічно,
З    ім’ям  твоїм  я  навіть  сплю.

І  в  сні  я  бачу  твої  очі,
Вуста  палкі,  що  так  горять,
А  голос  знову  твій  шепоче:
Бути  з  тобою  –  благодать.

Я  просинаюсь  –  ти  далеко,
Мов  ураган  надривний  сміх.
Я  розумію,  що  не  легко
Напитись  із  очей  твоїх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860307
дата надходження 05.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Віталій Назарук

НАШ ЕДЕМ

Ти  не  даси  себе  забути,
Твій  погляд  спалює  мене.
Від  чар  твоїх,  як  від  отрути,
Мене  життя  не  обмине.
Я  кожну  мить  прожиту  бачу,
Чомусь  в  тих  митях  лиш  печаль…
А  я  надіюсь  на  удачу,
Хоча  років  прожитих  жаль.
Лише  тобі  пишу  я  вірші,
Де  ти  і  я,    і  наш  едем.
Де  крім  пісень  панує  тиша
І  запах  любих  хризантем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860306
дата надходження 05.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Галина Лябук

Обманута.

Зросла  у  Ялини  донечка  Шишка:
Вродлива,  тендітна  була.
Плекала  матуся  в  любові,  і  нишком
Від  дощику  й  сонця  краса  розцвіла.

У  Дятла  серденько  давно  тріпотіло,
Щоденно  вистукував  ритми  гучні.
То  вальс  Лісовий,  що  аж  серце  щеміло,
То  вибивав  серенади  свої.

Красуня  не  чує,  до  Дятла  байдужа,
Не  ваблять  мелодії  ніжні,  п'янкі.
Слухала  шепіт  Вітру,  що  дуже
Закохано  й  лагідно  гладив  її.

Вітер  розгойдував...  Мати  зітхала...
Доні  казала:    -  Оглянься  на  мить!
Вітер  награвся,  і  Шишка  упала,  -
Лежить  на  землі,  страждає,  мовчить...

Чує  далеко  десь  пісня  лунає,
Дятел    вистукує  ритми  сумні.
Вітер  вже  іншу  Шишку  гойдає,
Гладить  і  пестить,  але  не    її.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860271
дата надходження 04.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У долі шлях великий

Мерзнуть  пальці  на  морозі,
Тихо  так  у  верболозі.
Серце  б'ється  дзвінко,  дзвінко,
Виграє  немов  сопілка.

Сніг  летить  і  замітає,  
Хуртовина  десь  співає.
Про  кохання,  розставання,
Про  чекання  і  страждання.

Лише  в  долі  шлях  великий
І  любов  неначе  ріки,
Буде  гріти  нас  весною,
Сонячною,  голосною...

А  сьогодні  сніг,  як  казка,
Заметілі  ніжна  ласка.
Доторкає  мого  серця
І  у  ніч  кудись  несеться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860220
дата надходження 04.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В обнімку із ніччю

Срібний  місяць  в  обнімку  із  ніччю,  
Танцювали  у  сніжному  вальсі.
Лоскотали  сніжинки  обличчя,
Замерзали  від  холоду  пальці.

Десь  сплітали  мереживо  зорі
І  так  мило  всміхалося  небо.
А  мороз  на  шибках  знов  узори,
Малював  срібні  гілочки  верби.

І  душа  розімліла  в  чеканні,
Зігрівав  її  радісно  вечір.
Мчало  з  юності  наше  кохання,
Доторкало  цілунками  плечі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860335
дата надходження 05.01.2020
дата закладки 05.01.2020


Ганна Верес

Кілька заримованих думок (Міні-вірші)

Ніколи  не  радій  чужій  біді,
Бо  власне  горе  сам  собі  розбудиш,
Й  на  долю  будеш  скаржитись  тоді,
Бо  дні  святкові  зміняться  на  будні.
14.08.2019.
Чи  може  бути  мода  на  вірші,
Як  то:  верлібри,  акро-.  білі,  інші?
О,  ні,  бо  вірші  то  є  спів  душі
І  кожна  з  них  –  по-своєму  є  грішна.
5.09.  2019.
Чи  знаєш  ти,  чим  пахне  чужина?  –
Сирітством  і  постійною  війною.
Не  завжди  й  успіхом  ввінчається  вона,
Хоча  й  не  ти  цьому  будеш  виною.
13.09.2019.
Поезію  не  кожен  розуміє,
Бо  ж  це  потік  мелодії  і  слів.
Хто  п’є  її  й  від  насолоди  мліє,
Той  розгадать  секрет  її  зумів.
13.09.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860245
дата надходження 04.01.2020
дата закладки 04.01.2020


Любов Вишневецька

Скучаю очень…

Иду  по  парку...  Тишь  вокруг...
Октябрь  дождем  помыл  дорожки...
Сезон,  где  грусть  -  твой  старый  друг...
И  зонт  протягивал  ладошку...

Опять  печалит  осень  нас...
Бредут  все  месяцы  по  кругу...
Еще  чуть-чуть...  сгорит  октябрь...
-  Встречай,  душа,  мороз  и  вьюгу...

Осенних  листьев  сладкий  дым
коснулся  легким  покрывалом
души  моей...  Согрел  таким,
восторженных  эмоций,  шквалом!..

Тепло  почувствовала  я...
от  волн,  что  расплескала  память...
По  юности  соскучилась...
Была  она  когда-то  с  нами...

Там  души  красил  всем  рассвет!..
Таким  все  было  настоящим....
-  Друзей  верней  не  сыщешь...  нет!
И  время  было  не  летящим...

Коснулась  лучиком  любовь...
Так  искренне  встречали  чувство!..
-  Но  почему  ломали  дров?!
Не  видя  в  счастье  столько  плюсов...

Тропинки  там  судьбы  моей...
Казалось,  неба  было  мало!
Звал  дальний  край  чужих  морей...
-  Свой  берег  я  не  забывала!..

Ушли...  растаяли  года...
-  Но  сердце  жжет...  в  нем  пламя,  точно!..
Чего-то  вспомню  иногда...
Как  будто  сон...  Скучаю  очень...

*      *      *

Красиво  в  парке...  Тишь  вокруг...
Дождями  вымыта  дорожка......
Сезон,  где  грусть  -  твой  старый  друг...
И  зонт  держался  за  ладошку...

                                                                                 3.01.2020  г.

Рис.  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860110
дата надходження 03.01.2020
дата закладки 03.01.2020


Валентина Ланевич

В лузі вітер гне калину.

В  лузі  вітер  гне  калину,
Хилить  гіллячко  додолу.
Виросла  в  лиху  годину,
Чим  зігріти  душу  голу?

Місяць  в  небі  самотою,
В  хмарах  сивих  мріє.
Обійнявся  з  дрімотою,
Пробудитись  не  посміє.

А  калина  в  зимну  скруту
Серцем  плаче  в  ніч  тривожну.
Й  пугач  сіє  в  темінь  смуту,
Щось  кричить  у  даль  морозну.  

Обступають  калиноньку
Звідусіль  химери  дивні.
Прихилити  б  голівоньку,
Щоб  до  друзів,  що  надійні.

02.01.20

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860088
дата надходження 02.01.2020
дата закладки 03.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимовий вечір ( автор мелодії Наталія Крівець)

Сьогодні  знов  в  зимовий  вечір,
З  тобою  ми  в  родиннім  колі.
І  гріють  руки  мої  плечі,
Я  дякую  щасливій  долі.

Горить  багаття  у  каміні,
Іскринки  у  моєму  серці.
Ми  зберегли  любов  донині,
Блакить  в  очах  немов  озерце.

Тобі  коханий  ніжні  звуки,  
У  новорічну  ніч  дарую.
Хай  обіймають  твої  руки,
Твоє  кохання  серце  чує.

Кружляє  сніг,  шибок  торкає,
А  почуття  гарячі  з  нами.
Мелодія  враз  затихає,
Вітри  читають  телеграми.

Сьогодні  знов  в  зимовий  вечір,
З  тобою  ми  в  родиннім  колі.
І  гріють  руки  мої  плечі,
Я  дякую  щасливій  долі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860116
дата надходження 03.01.2020
дата закладки 03.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прилетіла зима білим лебедем

Прилетіла  зима  білим  лебедем,
Загадково  спустилась  згори.
Застеляв  сніг  поля  тихим  шелестом,
Вітерець  з  ним  про  щось  говорив.

Танцювали  сніжинки  так  весело,
Навіть  місяць  пустився  в  танок.
А  зима  вже  гірлянди  розвісила,
Засвітилось  намисто  зірок.

Ніч  цим  дійством  також  милувалася,
І  робила  на  зустріч  їм  крок.
Вона  радо  до  всіх  посміхалася,
І  сплітала  з  сніжинок  вінок.

У  цю  ніч  ми  з  тобою  зустрілися,
Хуртовина  довкола  мела.
У  коханні  серця  притулилися,
Все  життя  цим  коханням  жила...

Знов  кружляє  зима  білим  лебедем,
Замітає  стежки  білий  сніг.
А  душа  в  солов'їному  щебеті,
Про  кохання  співає  для  всіх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860024
дата надходження 02.01.2020
дата закладки 02.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя в кожен дім

Любі  мої  друзі!!!  Новий  рік  вже  ступає  по  планеті  долаючи  заметілі  і  всі  перешкоди,  скоро  він  завітає  на  нашу  рідну  землю.  Тож  мені  дуже  хочеться,  щоб  разом  з  ним  у  кожну  оселю,  в  кожну  сім*ю,  завітало  щастя,  радість,  мир  і  спокій.  Міцного  вам  здоров'я,  веселих  посмішок,  творчих  успіхів  вам  всім!!!  Хай  ніч  казкова  радість  принесе,  ялинка  ніжно  мерехтить  вогнями,  та  буде  щастя  вам  понад  усе  з  любов'ю,  гумором,  піснями!!!

Білий  сніг  на  схили  ліг,
Замітав  стежини.
Стукав  дзвінко  Новий  рік,
У  кожну  хатину.

На  ялинці  вогники,
Мелодійно  грають.
Мов  з  літа  метелики,
В  кімнаті  літають.

Веселиться  дітвора,
Всі  чекають  дива.
Місяць  замість  ліхтаря,
Всміхнувся  щасливо.

Як  годинник  впівночі,
Буде  дзвінко  бити.
Чарівний  вогонь  в  печі,
Серця́  буде  гріти.

Хай  любов  буде  завжди,
Мир  в  нашій  країні.
Хай  повернуться  сини,
У  свої  родини!

Бо  їх  люблять  тут  і  ждуть,
Кожную  хвилину.
Нехай  мирні  дні  прийдуть,
У  світлу  цю  днину.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859831
дата надходження 31.12.2019
дата закладки 01.01.2020


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима - царівна біла ( слова для пісні)

Вже  знову  снігопад,  дороги  замітає,
Одівся  в  шубки  сад  і  ліс  собі  дрімає.
В  зимовому  вбранні,  зима  нас  всіх  чарує,
Сховались  снігурі,  мороз  шибки  малює.

Приспів:
Зима,  зима,  царівна  біла,
Принесла  радість  нам  усім.
Усе  довкола  посріблила,
Тепер  лиш  свят  чекаєм  в  дім

Сніжинок  ніжний  клин  у  віхолі  кружляє,
Торкається  ялин,  зима  нас  звеселяє.
І  радість  на  душі  в  чарівнім  сніговії,
Вже  відійшли  дощі,  лягає  сніг  на  вії.

Приспів:

Я  руки  простягну,  тебе  покличу  в  зиму,
Прошепочу  люблю  у  сніжну  хуртовину.
Нехай  казкова  ніч  нас  в  санях  покатає,
Ця  незабутня  зустріч,  щастям  поєднає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859822
дата надходження 31.12.2019
дата закладки 31.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима - царівна біла ( слова для пісні)

Вже  знову  снігопад,  дороги  замітає,
Одівся  в  шубки  сад  і  ліс  собі  дрімає.
В  зимовому  вбранні,  зима  нас  всіх  чарує,
Сховались  снігурі,  мороз  шибки  малює.

Приспів:
Зима,  зима,  царівна  біла,
Принесла  радість  нам  усім.
Усе  довкола  посріблила,
Тепер  лиш  свят  чекаєм  в  дім

Сніжинок  ніжний  клин  у  віхолі  кружляє,
Торкається  ялин,  зима  нас  звеселяє.
І  радість  на  душі  в  чарівнім  сніговії,
Вже  відійшли  дощі,  лягає  сніг  на  вії.

Приспів:

Я  руки  простягну,  тебе  покличу  в  зиму,
Прошепочу  люблю  у  сніжну  хуртовину.
Нехай  казкова  ніч  нас  в  санях  покатає,
Ця  незабутня  зустріч,  щастям  поєднає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859822
дата надходження 31.12.2019
дата закладки 31.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій коханий милий ( слова для пісні)

Сад  цвіте,  цвіт  опадає,  а  тебе  нема,
В  нього  осінь  завітає,  а  тоді  зима.
Буде  дощик  лити  сльози,  заметуть  сніги,
Як  я  хочу  мій  коханий,  щоб  був  поруч  ти.

Приспів:

Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.
Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.

Я  закохана  у  тебе,  ще  з  юнацьких  літ,
Знає  сонце,  знає  небо,  знає  цілий  світ.
Все  чекаю,  виглядаю  кохання  твоє,
Хоч  роки  минають  знаю,  ти  у  мене  є.

Приспів:

Замете  стежину  знову  білий,  білий  сніг,
Одягне  зима  обнову,  звеселить  усіх.
Тільки  я  тебе  чекаю,  любий  не  засну,
Кожен  вечір  виглядаю,  як  сонце  весну.

Приспів:

Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.
Мій  коханий  милий,  буду  я  щаслива,
Як  прийдеш  до  мене  знов,  ти  моя  любов.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859611
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 30.12.2019


Надія Башинська

СКАЖИ МЕНІ…

Скажи  мені...  Скажи  мені,
чом  в  неба  очі  голубі,
а  дотик  рук  твоїх  завжди  так  зігріває?
Скажи  мені...  Скажи  мені,
чому  в  душі  моїй  пісні,
коли  надворі  біла  віхола  кружляє?

Скажи  мені...  Скажи  мені,  
чому  приходиш  в  мої  сни,
і  стає  солодко  від  погляду  ясного?
Скажи  мені...  скажи  мені,
чом  гріють  так  слова  твої?
Вони  теплііші  всі  від  вітру  весняного.

Хотілось  знати  ще  мені,  
чому  зійшлись  дороги  дві,
а  соловеєчко  так  весело  співає?
Бо  ж  чули  вишні  у  саду,  
як  ти  сказав  мені  "Люблю"...
Мабуть  для  того  ясне  сонце  в  світі  сяє.

Скажи  мені...  Скажи  мені,
чом  в  неба  очі  голубі,
а  дотик  рук  твоїх  завжди  так  зігріває?
Скажи  мені...  Скажи  мені,
чому  в  душі  моїй  пісні,
коли  надворі  біла  віхола  кружляє?



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859606
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Любов Вишневецька

Мой Лебедь.

Бирюзовым  платьицем...  как  небом...
Застелю  поля  своей  души...
Чувство  расцвело...  -  Он  будто  Лебедь!..
В  небеса  с  собою  утащил...

Рядом  с  ним...  дышу  совсем  иначе!..
Обволакивает  нежность  слов...
Так  тепло  мне...  Лишь  от  счастья  плачу!..
Явь  моя  встречает  сладость  снов...

В  ранний  час,  когда  проснется  Солнце,
Приподнимут  шлейф  ресниц  цветы...
-  Я  не  буду  сдерживать  эмоции...
Находясь  в  объятиях  мечты!..

Что  бы  ни  было!..  Рассвет  потухнет...
Или  вдалеке  сгорит  закат...
Иль  собой  придавит  нас  разруха!..
-  Поцелую...  и  согрею  взгляд...

Бирюзовым  платьицем...  как  небом...
Застелю  поля  своей  души...
-  Мой  единственный...  любимый  Лебедь,
Вечность  быть  с  тобою  разреши!..

*      *      *

-  Радость  ты  моя...  моя  кровинка!
Я  дышу  тобой!..  Дышу...  любя!..
Ты  моя  родная  половинка!..
Мир  совсем  не  нужен  без  тебя...

                                                                                               29.12.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859626
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов… любов… ( слова для пісні)

Розцвіло  кохання,  ружою  в  садочку,
Вишивало  цвітом,  милому  сорочку.
Кольори  вкладало,  сонячним  промінням,
Волошки  всміхались,  наче  небо  синє.

Приспів:

Любов,  любов  в  твоїх  очах,
Любов,  любов  у  моїх  снах.
Любов,  любов  твоє  тепло,
Торкнулось  серденька  мого́.

Милий  і  коханий,  чуєш  б'ється  серце,
Воно  солов'ями  у  душі  озветься.
Полетить  у  поле,  пісню  заспіває,
І  тобі  розкаже,  як  тебе  кохає.

Приспів:

Подивись  у  очі,  там  цвіте  калина,
Посмішку  дарує  кохана,  єдина.
Пахнуть  в  лузі  трави,  під  ногами  роси,
Вітерець  ромашки  заплітає  в  коси.

Виставляю  повторно,  бо  десь  зникло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859629
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Віталій Назарук

ОРХІДЕЯ

Вона,  як  ніжна  орхідея,
Мені  з’явилася  вночі,
Я  розмовляти  став  із  нею,
Немов  молився  при  свічі.

Я  бачив  чітко  її  очі,
Вуста,  що  прагнули  тепла.
Чудовий  сон  посеред  ночі,
Чарівна  фея  принесла.

А  я  дивився  і  не  вірив,
Що  орхідея  поруч  знов,
Якою  жив,  про  яку  мріяв,
Беріг  її,  немов  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859577
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Віталій Назарук

ГРІХ В ТУМАНІ

Покотилися  сиві  тумани,
Рясні  роси  лишили  в  траві.
Пише  літо  ранкові  романи,
Де  виводять  пісні  солов’ї.

Перші  промені  вдарили  в  дзвони,
Та  тумани  сховали  і  їх.
По  росі  ми  брели,  наче  п’яні,
У  тумані  залишивши    гріх.

У  нас  двох  була  радість  єдина,
Поцілунки  лились  знов  і  знов.
Ми  не  бачили  в  цьому  провини,
Нас  єднала  навіки  любов.

І  запахло  село  коминами,
Треті  півні  замовкли  –  пора…
Підніматися  стали  тумани,
Тужно  скрипнула  хвіртка  стара.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859578
дата надходження 29.12.2019
дата закладки 29.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Так хочеться мережива зими

Так  хочеться  мережива  зими,
Щоб  побувати  знову  в  казці.
Бо  від  дощів  уже  втомились  ми,
Вони  справжнісіньке  нещастя.

Зліпити  б  знову  Бабу  Снігову
І  покататись  на  санчатах.
Побудувати  гірку  льодяну́
І  з  неї  горилиць  помчати.

У  сні́жки  хоче  грати  дітвора
І  лижами,  лижню  зробити.
Зима  в  природі  нашій  чарівна
Її  неможна  не  любити.

Де  ж  ти  поділась  Зимонько  -  зима!
Тебе  чекає  Україна.
Пошли  хоч  на  Різдво  свої  дива
І  снігу  кинь  нам  по  коліна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859399
дата надходження 27.12.2019
дата закладки 27.12.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.12.2019


Любов Вишневецька

Серце онiмiло…

У  далекому  селі
Так  сумує  хата!..
Запах  хліба  вже  в  імлі...
що  пекли  завзято...

Позабули  свій  поріг
рідні  мама  з  татом!..
Віднайшли  нових  доріг
у  зірках  строкатих...

Не  покличуть  в  рідний  сад...
Не  зігріють  душу...
-  Лиш  пташки  тут  цвірінчать...
Розривають  тишу...

У  колодязі  вода,
як  сльоза  чистенька...
-  Обняла  мене  біда!
А  не  рідна  ненька...

Під  фундаментом  старим
бачу...  щось  синіє!
То  сережка...  мами  тінь...
-  Серце  оніміло!..

Ще  знайшла  старий  альбом...
Наче  звіт  від  долі...
-  Довго  плачу  під  вікном...
від  смішних  історій.

Пам`ять  тче  долини  снів...
Світлих...  найніжніших...
Ланцюжок  щасливих  днів...
-  Все  там...  як  раніше!..

Дійсність  каменем  лягла
на  слабенькі  плечі...
Відібрала  два  крила...
тягне  в  порожнечу...

Груші...  яблука  рядком...
То  дерев  -  намисто...
-  В  даль  плетусь..  з  своїм  садком...        
Смак  несу  з  дитинства...

                                                                               26.12.2019  г.

Фото  з  інету.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859344
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 26.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зіркова казка

Зіркова  казка  на  екрані  ночі,
Так  мило  зазирає  нам  у  очі.
Мелодія  торкається  словами
І  лине  в  простір  синій  разом  з  нами.

Зіркова  казка  ожива  далеко,
Ось  в  небі  крила  розпустив  лелека.
А  ось  на  небі  диво  птах  Жар  -  птиця,
Очима  сумно  дивиться  лисиця.

У  човнику  нас  покатає  місяць,
Над  нами  вогники  яскраві  висять.
Торкнемося  ми  ніжних  хвиль  рукою
І  попливем  молочною  рікою.

Для  мене  казка,  коли  ти  і  небо,
А  більшого  здається  і  не  треба.
Хіба  ж  не  казка,  коли  поруч  двоє,
Щасливі  і  зігріті  у  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859272
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 26.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Якщо пішов, то вже іди…

Ти  знаєш,  я  тобі  скажу,
Більш  не  надійся  ні  на  що.
Я  провела  в  житті  межу,
Якщо  пішов,  то  вже  пішов...

Ще  не  забулися  слова,
Що  так  образою  лягли.
І  може  скажеш  ти:"  Бува!"
Я  відповім:  "Пішов...  іди"

Душа  у  ніжності  живе,
Їй  би  краплиночку  тепла.
А  зрада  навпіл  душу  рве
І  холодить  немов  зима.

Я  відпустила  не  журюсь,
Ми  вже  на  різних  полюсах.
Настане  день  і  я  влюблюсь
І  буде  радість  у  очах...


Життєва  історія,  яка  блукає  світом  поміж  людей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859271
дата надходження 26.12.2019
дата закладки 26.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя земля

Моя  земля  від  прадіда,  до  діда,
Моя  земля  простори  і  поля.
Моя  земля  у  короваї  хліба,
У  кожнім  колоску  моя  земля.

Моя  земля,  то  хлібороба  руки,
Моя  земля,  то  руки  тесляра.
Моя  земля,  де  зеленіють  луки,
І  кожне  слово  в  вірша́х  Кобзаря.

Моя  земля,  то  солов'їна  пісня,
Що  щебетанням  будить  нас  щодня.
Моя  земля,  яскрава  зірка  пізня,
Яка  моргає  щиро  нам  здаля...

Моя  земля,  дощами  слізно  плаче
І  просить  допомоги  від  людей.
Душа  болить,  коли  я  все  це  бачу,
Не  сходить  сум  і  біль  з  моїх  очей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859148
дата надходження 25.12.2019
дата закладки 25.12.2019


Любов Вишневецька

Только эхо.

-  Знаешь,  милый...  так  в  тебя  влюбилась!
Не  найду,  чтоб  высказать,  слова!..
Вдруг  легко...  неведомою  силой...
душу  отобрала  синева!..

Закружилось  все  и  стало  шире!..
Мир  другим  предстал...  светлей  вдвойне!..
-  Ты  единственный  вот  в  этом  мире!..
Счастья  большего  не  надо  мне...

От  твоей  улыбки  Солнце  пляшет,
теплый  луч  вплетая  в  облака!..
Коль  ты  рядом...  я  дышу  иначе!..
-  Но  ты  далеко...  Судьба  горька!..

Не  видны  мне  рукава  заката...
Дарят  всем  надежду...  но  не  мне...
-  Без  тебя  я  будто  бы  распята!..
Что-то  есть  от  чувств  моих  важней...

*      *      *

-  Ты  влюбилась...  -  эхо  плачет  в  звездах...
-  Но  не  слышит  миленький  волну...
Да  услышит!  Пусть  немножко  позже...
Но  обнять  он  сможет...  тишину.

Ты  сотри  все  то,  что  было  в  прошлом!
Стрелки  на  часах  идут  вперед...
-  Вот  сейчас...  сквозь  слезы  улыбнешься!..
И  в  судьбе  заметишь...  поворот...

                                                                                         25.12.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859128
дата надходження 25.12.2019
дата закладки 25.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Далекий погляд твій

Я  простягаю  руки  до  зорі
І  ось  вона  уже  в  руках  у  мене.
Лишивсь  самотній  місяць  угорі,
А  відчуття  від  неї  б'є  студенне.

Вона  ніколи  не  зігріє  нас,
Тому,  що  в  ній  для  нас  тепла  немає.
Холодна  -  наче  тисячу  образ,
За  руки  прохолодою  тримає.

Далекий  погляд  твій  відбивсь  у  ній,
Його  мені  забути  неможливо.
Твої  слова  неначе  біль  німий,
Немов  гроза,  немов  зрадлива  злива.

Коли  надво́рі  наступає  ніч
І  хоче  нас  усіх  захолодити.
Я  відкриваю  серце  їй  навсті́ж,
Воно  і  ніч  зуміє  ще  зігріти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859145
дата надходження 25.12.2019
дата закладки 25.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Курйози природи ( слова для пісні)

Одягнуло  небо  сиву  шаль,
Холодом  повіяло  ще  з  ночі.
Мені  цю  погоду  дуже  жаль,
Бо  її  сльозяться  диво  -  очі.

Приспів:

А  дощі,  за  вікнами,  дощі,
Мокне  сад  немає  парасольки.
Хмари  одягнулись  у  плащі,
Небо  розділилося  на  дольки.

А  дощі,  за  вікнами,  дощі,
Ллють  і  проливають  свої  сльози.
Змокли  вже  дерева  і  кущі,
То  природи  дивної  курйози.

Вітер  сів  за  новенький  рояль,
Зазвучали  тихо,  тихо  звуки.
Обіймали  їх,  немов  печаль,
Шепотіла  про  гірку  розлуку.

Приспів:

І  нехай  вони  ідуть,  ідуть,
Поливають  краплями  так  рясно.
Небо  десь  прорвалося  мабуть.
Нам  з  тобою  дуже,  дуже  класно...

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859009
дата надходження 24.12.2019
дата закладки 24.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

От повір в повір'я

У  ночі  лапатий  сніг,
Застелив  подвір'я.
Білим  килимом  він  ліг,
От  повір  в  повір'я.

А  на  ранок,  зирк  в  вікно,
Нема  навіть  сліду.
Дощ  зібрав  усе  в  відро,
Мокро  до  обіду.

Ось  така  тепер  пора,
Ось  така  природа.
То  нас  радує  зима,
То  весняні  води.

То  щіпає  морозець,
То  цвіте  підсніжник.
Посміхнувся  горобець,
До  синичок,  ніжно.

Як  погода?  -  запитав,
Вони  відвернулись.
Головою  похитав,
В  далечінь  метнулись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858886
дата надходження 23.12.2019
дата закладки 23.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зазирни в моє серце

Зазирни  в  моє  серце,
Моя  доля  то  ти.
Вона  птахом  несеться
В  невідомі  світи.

Там  де  радість  рікою
З  течією  пливе.
Ми  зустрілись  з  тобою,
Бо  ти  щастя  моє.

Доторкається  вітер,
Шелестінням  думок.
Їм  би  в  небо  летіти,
Плести  з  квітів  вінок.

А  вони  повертають,
Все  до  тебе  мене.
Лиш  тому,  що  кохають
І  воно  не  мине...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858880
дата надходження 23.12.2019
дата закладки 23.12.2019


Любов Вишневецька

Пара.

По  тернистым  горным  склонам
Шла  несчастная  в  любви...
Взгляд  мечтою  запыленный...
Ноги  сбиты  до  крови...

-  Ты  же  пара!  Мой  ты  Лебедь!..
Так  зову  тебя!!!  Ответь...
Пусть  исчезнут  звезды  в  небе!..
Растворится  пусть  рассвет...

Пусть  дожди...  пусть  ливни  с  градом!
Обжигает  жар  пустынь...
-  Только  ты  для  счастья  надо!..
Самый  лучший  из  мужчин...

Пусть  взорвутся  океаны...
Пусть  кромешный  встречу  ад!
-  Я  любить  не  перестану!..
Смысл  всей  жизни  -  с  милым  лад...

*      *      *

А  вдали...  как  звон  церковный...
эхом  катится  волна...
Голос...  полон  сожалений...
Что  в  судьбе...  его  вина...

Милый  стонет...  что  влюбленный!..
Счастья  больше  негде  взять!
От  разлуки...  мир  мучений!..
И  избавиться  нельзя...

-  Где  же  ты,  моя  потеря?!
Сказка  чудная  моя...
Отыщу!..  Хоть  сам  не  верю...
Без  тебя  мне  нет  житья!..

Обойду  меридианы
и  обшарю  полюса...
-  Я  любить  не  перестану!..
Где  же  ты,  моя  краса?!

*      *      *      

Бродят  так  по  белу  свету
две  заблудшие  души...
-  А  дождутся  ли  просвета?..
Бог  им  встречу  разрешит?!

Все  возможно...  поправимо...
Их  сердца  отыщут  путь...
-  Будет  встреча  двух  любимых!
Пусть  надеждою  живут...

                                                                                 22.12.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858757
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 22.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Минулого торкаюся думками

Минулого  торкаюся  думками,
Воно  у  кожного  бува  своє.
Я  пам'ятаю  ніжні  руки  мами,
Усмішка  на  обличчі  розстає.

Біжить  сестра,  молодша,  по  стежині,
На  зустріч  татку,  що  з  роботи  йде.
Ці  найдорожчі  спогади  єдині,
Так  серце  розтривожили  моє.

А  ось  дідусь  всміхнувся,  в  вишиванці,
В  недільний  день  у  храм  зібравсь  іти.
Бабуся  зачекалася  на  лавці
І  вишні  у  садку  вже  розцвіли...

Які  то  дні  і  спогади  чудові,
В  минуле  повернутися  тепер.
Провідати  пшеничне  в  маках  поле
І  біля  школи  наш  з  тобою  сквер.

Пройтися  греблею,  де  верби  шумно,
Про  щось  із  вітром  гомонять  щодня.
Згадала  все  і  чомусь  стало  сумно,
Торкнулися  думки  самого  дна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858775
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 22.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А очі шукали

А  очі  шукали  тебе  в  цьому  світі
І  билося  серце  немов  в  барабан.
Водою  були  ми  тоді  нерозлиті,
Тепер  лиш  лишилися  шрами  від  ран.

А  очі  шукали,  уста  шепотіли,
Невже  ти  не  бачиш,  не  чуєш  мене.
Сказати  давно  я  тобі  так  хотіла,
Що  серця  торкнулось  кохання  земне.

Стежиною  щастя  воно  пробиралось
І  їхало  в  санях  зими,  мандрівних.
Хотіла  сказати  тобі:"  Закохалась",
Коли  зазвучала  знов  казка  для  всіх...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858774
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 22.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лист на віконному склі

Напишу  тобі  лист  на  віконному  склі,
Дощ  мені  допоможе  розставити  коми.
Розкажу  про  свій  сум,  про  самотність  і  дні,
Що  для  мене  такими  були  невідомі.

День  летить  в  нікуди,  залишає  сліди
І  лягає  рясною  росою  на  трави.
Б'ється  серце  в  мені,  бо  у  ньому  є  ти,
А  на  небі  розсипались  зорі  яскраві.

Я  пишу  тобі  лист  на  віконному  склі,
Та  його  ти  читати  не  будеш  ніколи.
Заблукався  туман  в  перламутровім  сні,
У  житті  кожен  грає  свої  лише  ролі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858656
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 21.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У повітрі пахло грозою

В  небесах  дрімала  синя  тиша,
У  повітрі  пахло  вже  грозою.
А  душа  моя  складала  вірші,
Дощ  заплакав  чистою  сльозою.

Скуштувала  враз  земля  водиці,
А  то  сонце  спекою  зморило.
Сумував  жасмін  біля  криниці,
В  нього  також  вже  не  було  сили.

Квіти  мліли,  мліли  в  полі  трави
І  верба  до  річки  нахилилась.
Лиш  гроза  всміхалася  лукаво
І  під  ніс  усе  щось  бурмотіла

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858654
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 21.12.2019


Валентина Ланевич

В подій раптових лабіринті.

Люблю,  чекаю,  в  щемі  плачу
Від  болю,  радості  й  печалі.
Притихну  в  щасті,  як  побачу,
Тебе,  мій  милий,  на  вокзалі.

На  груди  кинуся  в  обійми
Такі  вже  рідні  та  гарячі.
І  зазвучать  у  серці  прийми
Роками  звірені  й  терплячі.

Із  вуст  до  вуст  із  поцілунком
Душа  у  душу  переллється.
Тіла  наповняться  світанком,
Що  раз  в  житті  тільки  дається.

Світло  кохання,  як  та  зірка,
Сяє  з  ночей  туманом  вкритих.
Любов  від  Бога  -  вища  мірка
В  подій  раптових  лабіринті.

19.12.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858524
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 20.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Покинута троянда

Покинута  троянда  на  морозі
У  серці  біль,  а  на  очах  вже  сльози.
В  руках  вона  була  таких  гарячих,
Тепер  лежить  в  снігу́  і  тихо  плаче.

Чомусь  її  так  просто  залишили,  
Від  холоду  вже  покидали  сили.
Вона  чекала...  Хто  забув,  верне́ться
Її  зігріє  й  пригорне́  до  серця.

Та  все  було  дарма,вона  лежала
І  від  морозу  тихо  замерзала.
Не  знала,  що  загасло  десь  кохання,
Лишивши  в  серці  біль  й  розчарування...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858557
дата надходження 20.12.2019
дата закладки 20.12.2019


Ганна Верес

Там, де любов

Там,  де  любов,  там  зради  ходить  тінь,
Тож  будь  готовий  і  її  зустріти.
Буває  так,  на  жаль,  що  й  золоті
Плюють  на  тебе  друзі,  навіть  діти.

І  що  тоді?  Утертися  й  мовчать?
А  чи  позбутись  через  «суд  лелечий»*
Поки  ще  сила  є  в  твоїх  плечах,
Хоча  зробити  людям  це  не  легше.

Ох,  ця  любов!  Як  міру  їй  знайти,
Щоби  серця  дітей  не  перегріти,
І  щоб  струмок  любові  не  затих
Й  душа  твоя  для  них  була  магнітом!

Коли  ж  любові  зраджене  крило,
Тоді  втрачається  життєва  рівновага
І  відбувається  душевний  перелом,
А  із  любові  пророста  зневага.

Так,  за  любов  доводиться  платить
Собою,  волею,  а  іноді  й  любов’ю.
Коли  ж  отой,  що  любиш,  не  святий,
Ти  змушений  платити  йому  кров’ю!
15.12.2019.
*  –  перед  відльотом  лелечі  ватажки  збирали  так  звані  «лелечі  суди»,  де  вирішували:  вбити  чи  вигнати  старих  слабких  птахів,  які  не  зможуть  витримати  далеку  мандрівку.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858532
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 19.12.2019


Любов Вишневецька

Встряхну росу…

Встряхну  росу  с  ромашки  белой-белой...
в  закат,  где  кто-то  угли  разложил...
Тепло  коснется  к  ране  застарелой!..
И  вспомню  я  того...  кто  сердцу  мил...

Салют  гремел...  и  осыпались  звезды...
Кружили  вальсы...  В  школе  выпускной...
Давно  растаяли  той  ночи  блестки...
Но  так  и  не  нашла  душа  покой...

Любимый  мне  дарил  букет  ромашек...
И  так  стеснялся!  Даже  в  полутьме...
Касался  иногда  моих  кудряшек...
Поцеловать  же...  так  и  не  посмел...

Я  знаю,  что  меня  он  тоже  помнит...
Тепло  ладошек  до  сих  пор  хранит!..
Судьба  создаст  сюжетов  многотомник...
Я  буду...  первым  лучиком  любви...

*      *      *

Спустя  года  дарю  печаль  закатам...
Встречаю  ночь...  с  подружкою  Луной...
В  судьбе  своей  мы  сами  виноваты!..
-  Любимый...  никогда  не  будет  мой...

Встряхнула  я  росу  с  ромашки  белой...
в  закат,  где  кто-то  угли  разложил...
Тепло  коснулось  к  ране  застарелой...
-  Я  улыбнусь  тому...  кто  сердцу  мил...

                                                                                               19.12.2019  г.

Фото  из  инета.

Обіймаю  всією  душею  Амадея  за  мелодію  !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858450
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 19.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце - дім для кохання

Серце  -  то  дім  для  кохання,
Чисті  такі  почуття.
І  солов'я  щебетання,
У  ньому  квітне  життя.

В  серці  мелодії  ніжні,
Звуки  її  чарівні.
Линуть  слова  дивовижні,
Линуть  кохання  пісні.

Серце  -  то  дім  для  кохання,
В  ньому  ти  завжди  живеш.
З  вечора  і  аж  до  рання,
Рідний  мене  бережеш.

Ніжні  слова  гріють  душу,
В  серці  троянди  цвітуть.
Любий,  признатися  мушу,
Що  почуття  там  живуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858457
дата надходження 19.12.2019
дата закладки 19.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимонько тебе чекаєм

Де  ти  зимонько  поділась,
В  якім  лісі  заблудилась?
Ми  усі  тебе  чекаєм,
За  тобою  так  скучаєм.

Наближаються  вже  свята,
Сні́жки  хочеться  пограти.
Зимонько,  кинь  снігу  трішки,
Валянки,  щоб  вділи  ніжки.

Діти,  щоб  взяли  санчата
І  могли  згори  помчати.
Прометем  стежку  до  гаю,
Ми  Святому  Миколаю.

Принесе  він  подарунки,
Ніжні,  теплі  поцілунки.
Радо  нас  він  привітає,
Щастя  всім  нам  побажає...

Нехай  падають  сніжинки,
Для  Оксанки,  та  Маринки.
Для  усіх  дітей  на  світі,
Щоб  вони  могли  радіти.

І  ялиночку  у  хаті,
Буде  кожен  прикрашати.
Вогники  в  вікні  моргають.
Зимонько,  тебе  чекають.

Тож  прошу  не  забарися,
Хоч  на  Новий  рік  з'явися.
Замети  поля,  дороги,
Забери  з  серця  тривоги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858350
дата надходження 18.12.2019
дата закладки 18.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання цвіт

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  чи  троянди  білі,
Що  даруєш  стільки  літ,  ти  мені  мій  милий.
Соловей  в  нашім  саду,  весело  співає,
Я  до  тебе  любий  йду,  серденько  кохає.

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  що  пливе  рікою,
Зна  про  те  наш  цілий  рід,  любимось  з  тобою.
Як  приходить  в  сад  весна,  цвітом  розквітає,
Наша  яблунька  рясна,  вітами  гойдає.

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  гріє  серце  ніжно,
Літо  передасть  привіт,  дощиком  так  слізно.
Подарує  небо  нам,  веселку  яскраву,
Будем  вірити  ми  снам,  що  колишуть  трави.

Ой  чи  то  кохання  цвіт,  в  вальсі  падолисту,
Чи  у  долі  наших  літ,  чи  в  барвистім  листу.
Я  нікому  не  віддам,  почуття  гарячі,
Лишуться  вони  лиш  нам,  будемо  їм  вдячні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858260
дата надходження 17.12.2019
дата закладки 17.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Симфонія ночі

Звучала  симфонія  ночі,
Яку  почала  завірюха.
Грав  вітер  на  скрипці  охоче
І  поле  і  ліс  її  слухав.

Торкалися  клавіш  роялю,
Зими  -  білосніжної  руки.
Симфонія  линула  в  далі,
Чудесні  її  були  звуки.

Від  цього  у  захваті  небо,
Симфонія,  то  ціла  казка.
З  сніжинок  з'явивсь  білий  лебідь,
В  очах  його  ніжність  і  ласка.

То  тихо,  а  то  голосніше,
Басами  звучала  хурделя.
Для  ночі  вона  була  сніжна,
В  мелодії  віолончелі.

І  тільки  під  ранок  все  стихло,
Лишилася  казка  від  звуків.
Лежав  на  рівнині  сніг  віхрем,
Від  гу́чних  симфонії  рухів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858121
дата надходження 16.12.2019
дата закладки 16.12.2019


Ганна Верес

Україну треба рятувать!

Куди  йдемо?  Розхристані,  півголі,
Обдурені,  обкрадені  сто  раз…
Заполонили  схід  чужі  загони.
Захоплені  і  Крим  наш,  і  Донбас.

У  море  шлях  Москвою  перекритий.
Над  нами  –  душ  загиблих  тисячі.
Одні  і  ті  ж  роками  –  при  кориті,
Й  тривогу  сіють  кожен  раз  сичі.

Куди  йдемо?  Чіпляючись  ногою,
Кульгаєм,  спотикаємось  щораз.
Несем  своє  невимовлене  горе.
І  стогне  в  домовині  наш  Тарас!

Плекали  добровольці  нам  надію.
Підставив  плечі  фронту  волонтер.
Йому  бійці,  як  батькові  раділи,
Та  ворогом  він  названий  тепер.

А  скільки  материнської  любові
Везли  їм  волонтерки  у  серцях!
Здавалося,  це  посланці  від  Бога,
Мов  ангели  були  вони  бійцям.

І  що  тепер?  Знов  ворогів  шукаєм?
Взялись,  як  і  колись,  четвертувать,
Щоб  викинути  душі  їх  шакалам?
Ні,  Україну  треба  рятувать!
14.12.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858073
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


НАДЕЖДА М.

Хай ця Любов не узнає кінця

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QLS3l7f-7zM[/youtube]

Місяць  уповні,  ніч  догорає,
Двоє  у  човні,  немов  у  раю.
Вітер  тут  свідок,  човен  хитає,
Пташки  притихли,  ні  звуку  в  гаю.

Хвильки  заглядують  в  човен  несміло,
Тихо  шепоче  їм  щось  очерет.
КрАєчок  неба  уже  зрожевілий.
Всі  дуже  хочуть  узнати  секрет.

Їм  невідомі  всі  тайни  любові,
Хочуть  побачить  її  до  кінця.
Чують:  стихають  розмови  поволі,
Мабуть,  ведуть  тепер  мову  серця.

Ангел  Любові  над  ними  літає,
Хай  не  спіткають  помилки  серця...
Ніч  закінчилась..Надворі  світає.
Хай  ця  Любов    буде  їм  до  кінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858047
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Ганна Верес

Ще не постукало сонце в вікно

Нічка  закохана  зоряним  полем  цвіла,
Зачарувавши  собою  садочки  травневі,
Вербам  плакучим  розпатлане  срібло  вплела.
Скибкою  місяць  повис  понад  раєм  вишневим.

Згодом  розбавило  нічку  ту  ранку  вино,
Що  розлилося  в  імлі  у  небесній  на  сході,
Ще  не  постукало  променем  сонце  в  вікно,
Ніби  боялось  мені  заподіяти  шкоду.

Тишу-фіранку  я  бережно  ледь  прохилю,
Стану  за  руку  вітатися  з  сонячним  світлом,
В  душу  собі  його  келихом  щедрим  наллю,
Щоби  воно  в  мені  літечком  теплим  розквітло.
7.10.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857874
дата надходження 13.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Віталій Назарук

БЕРЕЖІТЬ ПАМ’ЯТЬ СКОПОМ

Вже  не  риссю  –  галопом
Скачуть  роки  удалі.
Стогін  чутно  із  храпом,
І  тускніють  скрижалі.

Коні-роки,  спиніться!
Дайте  трохи  спочинку.
За  прожите  вклоняюсь,
Допишу  я  сторінку.

Бо  ще  чуюсь  у  силі,
Ще  перо  не  тупіє.
Є  Пегасові  крила,
Зранку  півень  ще  піє.

Ще  тумани  ранкові
Бережуть  таємниці.
«І  на  тім  рушникові»
Чиясь  доля  здійсниться.

Роки-коні  помалу,..
Не  скачіте  галопом.
Бо  вже  листя  опало,
Бережіть  пам’ять  скопом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857981
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Катерина Собова

Гей-парад

Поліцейські    бабу    Олю
Чогось  раптом    оточили,
Просто    так,    не    в    протоколі,
Зауваження    зробили:

-Ви    порушили    порядок,
Навіть    нам    таке    не    снилось…
Ви    чого    на    гей-параді
У    колоні    опинились?

-Бачу    зранку  -    повно    люду,
Це    кажу    вам    без    обману,
І    брехати    вам    не    буду  –
Щось    подібне    до    Майдану!

Розгорнула    своє    гасло,
В    мене      там    «Героям    слава!»
(Ще    та    іскра    не    погасла),
В    голові    колони    стала.

Усі    слогани,    що    скажуть,
Я    завжди    кричу    щосили,
Щоб    всі    бачили    і    чули,
І    щоб    потім    заплатили.

Я    тут    задніх    теж    не    пасла,
Правда,    всі    на    нас    плювали…
Взяли    хлопці    моє    гасло
І    склад    «ро»    замалювали.

Підказали,    щоб    гукала,
Що    в    нас    рівність    і    свобода!
Деякі    були    в    колготках…
Пояснили:    -Така    мода.

Вже    поліція    не    рада,
Що    із    бабою    зв’язалась,
Та    для    неї    не    завада  -
Не    на    жарт    розперезалась:

-Хочеться    вам    дать    по    пиці!
Будете    мене    ще    вчити?
Тоді    спробуйте    в    столиці
На    дві    тисячі    прожити!

Я    була    на    всіх    Майданах,
Де    казали,    що    ми    -    сила!
Та    на    цьому    гей-параді
Я    найбільше    заробила!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858005
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не важливо, що осінній день

Опалим  листям  вітер  шелестить,
Моро́сить  дощ  у  день  осінній.
Наш  клен,  де  зустрічались  тихо  спить
І  небо  не  блакитно  -  синє...

У  прохолоді  бавиться  туман
І  береги  уже  самотні.
Рука  пером  вже  створює  роман,
Й  дарує  щастя  нам  сьогодні...

Для  мене  щастя,  коли  поруч  ти,
Теплом  й  любов'ю  зігріваєш.
Проклала  доля  нам  свої  мости,
Та  ти  і  сам  про  це  все  знаєш.

І  неважливо,  що  осінній  день,
Що  сонечко  кудись  сховалось.
Душа  співає  радісно  пісень,
Лиш  осінь  хмурою  осталась...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858014
дата надходження 15.12.2019
дата закладки 15.12.2019


Надія Башинська

ОЙ СКАЖИ, СТЕЖИНО, ЧОМ РАДІЄШ РАНКУ?

Ой  скажи,  стежино,  чом  радієш  ранку?
Ти  куди,  стежино,  так  спішиш  від  ґанку?
Ой  скажи,  калино,  чом  схилила  ґронця?
Чи  тобі,  калинонько,  забагато  сонця?

Ой  скажи,  стежино,  чому  заросилась?
Ой  скажи,  калино,  чом  ти  зажурилась?
Та  ж  тобі,  стежино,  витися  до  хати.
А  тобі,  калинонько,  радості  чекати.

Порадіймо  разом  за  дівчину  любу.
Поведе  миленький  вже  її  до  шлюбу.
То  ж  хиліться  нижче,  калинові  ґронця.
До  милого  стежечка  в'ється  під  віконця.

Ой  скажи,  стежино,  чом  радієш  ранку?
Ти  куди,  стежино,  так  спішиш  від  ґанку?
Ой  скажи,  калино,  чом  схилила  ґронця?
Чи  тобі,  калинонько,  забагато  сонця?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857884
дата надходження 14.12.2019
дата закладки 14.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалася у тебе

Я  закохалася  у  тебе,
Як  ясне  сонце  в  синє  небо.
Як  білі  хмари  в  теплий  вітер,
Як  тихий  ранок  в  ніжні  квіти.

Берізка  до  води  схилилась,
Вона  мабуть  також  влюбилась.
Свої  розказує  бажання,
У  почуттях  моїх  кохання.

Я  закохалася  у  тебе,
Як  у  лебідку  білий  лебідь.
Як  ясний  місяць  в  срібні  зорі.
Як  білі  чайки  в  синє  море.

Як  зацвіте  в  дворі  калина,
Намисто  вдіне  горобина.
Нам  соловей  буде  співати,
Яке  то  щастя,  так  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857799
дата надходження 13.12.2019
дата закладки 13.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моє кохання сонцем сходить ( слова до пісні)

Кажуть,  що  зима  серця́  холодить,
Перетворює  на  кришталі.
А  моє  кохання  сонцем  сходить,
Поцілунок  залиша  на  склі.

Нас  з  тобою  щастя  не  покине,
Знаю  я  і  бачу  наперід.
У  серцях  любов  така  єдина,
Розквітає  наче  яблунь  цвіт.

Приспів:

Мете  хурделиця  із  почуттів,
Любов'ю  стелиться  із  твоїх  снів.
Кружля  за  вікнами  зима,  зима,
До  неї  звикли  ми,  в  серцях  весна.

Сердечко  ніколи  не  схолоне,
Коли  в  нім  живе  палка  любов.
Так  пульсують  люба  мої  скроні,
Закипає  в  жилах  моїх  кров.

Заметіль  за  вікнами  лютує,
Перемети  робить  на  стежках.
В  серці  музика  моїм  вальсує,
І  щебече  про  кохання  птах.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857598
дата надходження 11.12.2019
дата закладки 11.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Омріяні спогади

Ти  чуєш,  мелодія  грає  зими́,
У  танці  кружляють  сніжинки.
В  казкову  цю  пору  зустрілися  ми,
А  сніг  замітав  нам  стежинки.

Сміялись  з  тобою  і  снігом  брели,
За  руки  трималися  міцно.
Щасливі  в  ту  пору  такі  ми  були,
Хотілось  щоб  так  було  вічно.

Зимова  пора́  грала  з  нами  в  сніжки
І  руки  від  снігу  пашіли.
І  так  загадково  всміхавсь  мені  ти,
В  коханні  сердечка  горіли.

А  потім  рукою  ти  струшував  сніг,
Злегка  доторкнувсь  до  обличчя.
Уста  поцілунком  гарячим  обпік...
Той  спогад  мене  завжди  кличе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857509
дата надходження 10.12.2019
дата закладки 10.12.2019


Ганна Верес

Я подарую

Я  подарую  осені  пісні,  
Що  із  глибин  душі  птахами  линуть,
То  сонячно-веселі  і  ясні,
То  згірклі,  ніби  ягоди  калини.

Знайду  для  неї  я  такі  слова,
Що  струменіти    будуть  без  упину,
Серця  заставлю  інших  заспівать
І  дарувать  тепла  свого  краплину.
1.11.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857361
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 09.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щаслива мить

У  вербах  заблукаємось  з  тобою,
Нап'ємся  прохолоди  від  ріки.
Зігріємося  ніжною  любов'ю,
Нам  будуть  посміхатися  зірки...

У  срібних  переливах  хвиль  прозорих,
В  відлунні  ночі  линули  слова.
Привітно  так  світили  в  небі  зорі
У  росах  була  скупана  трава.

Доносивсь  ніжний  запах  матіоли,
Крутилася  від  цього  голова.
П'янило  від  кохання  все  довкола
І  вилітали  з  під  пера  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857398
дата надходження 09.12.2019
дата закладки 09.12.2019


Не Тарас

Я Вас не знаю (АМАДЕЮ)

Я  Вас  не  знаю.та  вітаю,
Нехай  мягеньким  стелять  спориші,
Здоров*я.щастя  намовляю,
Нехай  легенько  пишуться  вірші.

Любов  щоб  бризкала  із  серця.
Затишок  в  душу  і  у  хату,
Сім*я  була  святе  озерце.
Щоб  були  пане  ВІи  багаті.

Звичайно  перше  то  духовно.
По  друге  трохи  грошенят,
Вітає  ще  раз,ще  повторно,
Побільше  радості  і  свят!́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855644
дата надходження 23.11.2019
дата закладки 09.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Олесева скарга ( гумор)

Пожалівсь  Олесь  матусі,
Я  до  школи  не  вернуся.
У  дверах  стоїть  Андрійко,
Забирає  всі  копійки.

А  за  партою  Світланка,
Забира  в  мене  сніданки.
Грицько  зуба  чуть  не  вибив,
Та  ніхто  цього  не  видів.

Ще  не  хочу  бачить  Мілу,
Заховає  знов  мобілу.
А  по  партах  Ромка  скаче
І  від  нього  кожен  плаче.

Є  в  нас  модниця  Оксана,
Як  укусить,  буде  рана.
Неслухняненький  Іванко,
Змалював  всю  вишиванку.

Таня  шарпає  за  коси,
Майже  вирвала  волосся.
А  коли  в  нас  малювання,
Забирає  альбом  Аня.

Є  у  класі  ще  Іринка,
Вона  начебто  пружинка.
Як  побачу  я  лінійку,
То  враз  згадую  про  Лільку.

І  гроза  у  нас  у  класі,
То  звичайно  хлопчик  Вася.
Він  так  копається  грізно,  
Калатухи  дуже  слізьні.

Мамо,  всі  мене  не  люблять,
Наче  в  бубен  мене  бубнять...
Ти  скажи  мені  синочку,
Що  у  тебе  за  деньочки.

В  школу  ходять,  щоб  учитись,
А  не  бігати  і  битись.
Розкажи  мені  будь  -  ласка,
Чом  на  штанях  в  тебе  краска?

Чом  в  щоденику  у  тебе.
Довгов'язий  стоїть  лебідь?
Зауважень  ціла  купа,
А  ти  кажеш  школа  -  мука...

Сину,  мабуть  в  тобі  справа
Твоя  розповідь  лукава.
Ти  ж  такий  непосидючий,
Учиш  тебе,  усе  учиш...

Знаю  я  твої  манери,
Вчитель  виганя  за  двері.
Бо  ти  кожного  дратуєш,
Друзів  зовсім  не  цінуєш.

Наклепи  кругом  збираєш
І  тому  усе  це  маєш.
Тож  іди  спокійно  в  школу,
Поведінку  май  чудову.

І  тоді  твої  всі  друзі,
Будуть  завжди  в  твому  крузі.
Тебе  будуть  всі  любити,
Тож  не  треба  їх  судити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857268
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 08.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Він її любив лише словами

Він  її  любив  лише  словами,
А  вона,  подумала,  любов.
Прилетіла  з  теплими  вітрами,
Запалав  вогонь  у  серці  знов.

Щось  в  душі  немов  перевернулось
І  згадалась  юність  у  цвіту.
Молодість  з  любов'ю    доторкнулась,
Птахи  заспівали  нальоту...

Тільки  все  лишилось  міражами,
У  пісках  сипучих  розповзлось.
Наче  хтось  насипав  сіль  на  рани
І  повір  тепер  комусь  і  щось...

Вона  вірила  в  палке  кохання,
Він  ту  віру  глибоко  втопив.
Залишив  душі  розчарування,
Біль  у  її  серці  залишив...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857265
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 08.12.2019


Віталій Назарук

КАЛИНОВА ДОЛЯ

Вже  сонце  на  захід,  туман  у  долину,
Гніздяться  лелеки  на  ніч.
Цвіте  біля  хати  червона  калина,
Здалеку  покрикує  сич.

Дурманить  повітря  п’янка  матіола,
По  небі  хмарини  пливуть.
І  небо  збирає  зірки  до  подолу,
Вони  спочивати  ідуть.

Дві  донечки  в  хаті  –  матусі  розрада,
Вона  в  них  не  чує  душі.
Маленькі  були,  але  це  вже  позаду,
Тепер  йдуть  свати  звідусіль…

Вона  по  ночах  рушники  вишиває,
І  дивиться  в  темне  вікно,
Неначе  до  доньок  когось  виглядає,
Хоч  внуків  вже  має  давно.

Роки  пролітають,  калина  червона,
Ховає  прожиті  роки.
Про  час  на  калині  нагадують  грона,
У  доньок  ростуть  козаки.

Вже  сонце  на  захід,  туман  у  долину,
Гніздяться  лелеки  на  ніч.
Цвіте  біля  хати  червона  калина,
Здалеку  покрикує  сич.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857154
дата надходження 07.12.2019
дата закладки 07.12.2019


Віталій Назарук

ЄДИНА МРІЯ

Дивлюсь  на  зорі,  що  летять  у  простір
І  бачу  схожі  в  небі  дві  зорі.
Вони  з  небес  моргають  наче  очі,
Що  так  давно  не  снилися  мені.
Вони  з  небес  моргають  наче  очі,
Що  так  давно  не  снилися  мені.

Хоч  ми  не  разом,  та  про  тебе  мрію,
Єдиною  надією  живу.
Тебе  я  розлюбити  не  посмію,
Бо  більш  ніде  такої  не  знайду.
Тебе  я  розлюбити  не  посмію,
Бо  більш  ніде  такої  не  знайду.

А  коли  доля  з  часом  усміхнеться,
І  буде  радість  і  любов  на  двох.
Нове  життя  тоді  у  нас  почнеться,
Його  напевно  подарує  Бог.
Нове  життя  тоді  у  нас  почнеться,
Його  напевно  подарує  Бог.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857036
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


Віталій Назарук

ОЛЯ

Хуртовина  гуляє  по  полю,
Замітає  недавні  сліди.
Я  писав  твоє    ім’я  тут  –  Оля,
Думав  буде  воно  назавжди.
Я  просив  хуртовину  мовчати,
Твоє  ім’я  щоб  в  полі  росло.
Проте  вітер  почав  ревнувати,
Ймення  Оля  немов  не  було.
Ще  не  раз  напишу  твоє  ім’я,
Хай  хурделить  довкола  зима.
Мені  треба  хоч  трішки  безхмар’я,
Щоб  ім’я  зберігала  земля.
Коли  лютий  закрутить  надворі,
Ім’я  Оля  я  викладу  з  квіт.
Хай  побачать  любов  мою  зорі,
В  її  пам’яті  лишиться  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857037
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


Любов Іванова

ЗИМНЯЯ СКАЗКА

[b][i][color="#1907b8"][color="#b80760"]З[/color]акажу  себе  ледовую    корону
[color="#b80760"]И[/color]  надев  её,  по  улице  пройдусь,
[color="#b80760"]М[/color]ожет  видом-то  таким  кого-то  трону,
[color="#b80760"]Н[/color]у  а  коль  не  трону,  хоть  развею  грусть.
[color="#b80760"]Я  [/color]иду,  а  все  вокруг  играет  бликом,
[color="#b80760"]Я[/color]рко  снежное  повсюду  серебро,

[color="#b80760"]С[/color]колько  радости    и  я  в  восторге  диком!
[color="#b80760"]К[/color]ак  нибудь  восторг  спущу  я  под  перо!
[color="#b80760"]А[/color]  вокруг  красиво,  просто  нереально
[color="#b80760"]З[/color]амело,  тропинок  вовсе  не  видать.
[color="#b80760"]К[/color]ак  же  здорово  в  короне  мне    хрустальной
[color="#b80760"]А[/color]  на  сердце  неземная  благодать!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857043
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова картина

Вбралось  небо  в  сумні  кольори,
Холод  закрадався  під  одежу.
То  зима  всміхалася  згори,
Свою  шаль  узорами  мережа.

Ще  хвилинка,  ще  одна  лиш  мить
І  сніжок  посипеться  лапатий.
Сковзанку  мороз  захолодить,
Хуртовина  буде  танцювати.

Загуло,  завило  у  дроти,
Мов  вовки  скажені  десь  зібрались.
То  чомусь  сварилися  вітри,
Між  собою  гучно  сперечались.

Закурили  люльку  димарі,  
Затягнулися  клубками  диму.
На  калині  всілись  снігурі,
Їх  присутність  сповіщала  зиму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857048
дата надходження 06.12.2019
дата закладки 06.12.2019


НАДЕЖДА М.

Така вона - оця любов

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RFmy63CFRSE[/youtube]
Така  бува  -  оця  любов:
Вона,  як  пісня  солов"їна,
Її    не    спинить  забобон  -
До  серця  люблячого  лине.

Це  -  насвітліше  почуття,
В  житті  закоханого  -  свято.
Хіба  без  нього  це  -  життя?
Хто  це  пізнав    -  душа    багата.

Любов-  як  Сонце  на  долоні,
Як  сяйво  місяця  вночі.
І  хто  полюбить,  той  -  в  полоні,
До  щастя  має  він  ключі.

Не  знає  відстань,  перешкоди-
Летить  туди,  де  її  ждуть,
Летить  за  всякої  погоди,
Бо  крила  вірності  несуть.

Її  політ  -  як  грім  шалений:  
Любов  спіткає,  де  б  не  був.
Нехай  би  шал,  отой  хмелений,
В  житті  тебе  не  обминув...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856955
дата надходження 05.12.2019
дата закладки 05.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Полин - трава гірка, як доля

Полин  -  трава,  така  гірка,
Як  доля,що  бува  гіркою.
Душі  торкається  злегка,
Лишає  в  серці  стільки  болю...

Буває  гірко  на  душі,
Пекельні  муки  відчуваєш.
Спасають  душу  лиш  вірші,
Їм  таємниці  відкриваєш...

Вона  гірчить,  гірчить  в  полях
І  вітер  її  також  знає.
Частенько  дивиться  на  шлях,
Когось  неначе  виглядає.

Полин  -  трава  між  інших  трав,
Її  зривати  я  не  буду.
Той  хто  по  справжньому  кохав,
В  житті  ніколи  не  розлюбе...

Полин  -  трава  з  душі  пішла,
Лишився  солод  лиш  медовий.
Ти  тільки  мій,  а  я  твоя,
Любов  лунає  в  кожнім  слові.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856947
дата надходження 05.12.2019
дата закладки 05.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коли ти поруч біля мене

Заплакали  дощі,  упали  сльози
У  темну  ніч  осінньої  пори.
Про  щось  так  гучно  розмовляли  грози,
Світились  блискавиці  нам  згори.

Не  бійсь,  кохана,  я  з  тобою,  поруч,
Коли  ми  двоє  -  не  страшні́  дощі.
Сховався  місяць  схожий  так  на  обруч,
Дощами  ліс  вмивався  уночі.

А  вітер  шарпав,  обривав  останнє,
Листки  летіли  у  холодну  ніч.
Не  мерзло  лиш  одне,  палке  кохання,
Торкаючи  цілунком,  ніжних  пліч...

І  що  нам  дощ,  кохана,  що  нам  грози,
Коли  ти  поруч  біля  мене  є.
Не  будуть  нам  страшні  навіть  морози,
В  коханні  б'ється  серденько  моє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856838
дата надходження 04.12.2019
дата закладки 04.12.2019


Ніна Продан

Я ТАК ЛЮБЛЮ ТЕБЯ



Я  так  люблю  тебя,  моя  хорошая,
Я  счастлив  и  в  душе  моей  светло,
Метёт  зима  в  моё  окно  порошею,
А  мне  с  тобой  уютно  и  тепло.

Твои    глаза  бездонные,  глубокие
Меня    влекут,  я  утопаю  в  них,
Могу  я  горы  одолеть  высокие,
И  счастье  разделю  на  нас  двоих.

Мой  свет  в  окне,  моя  звезда  заветная,
Согрет  любовью,  теплотой    твоей,
Твоя  улыбка  нежная    и  светлая
Целительный  бальзам  в  душе  моей.

Мы    вместе    столько  лет,    а  мне  всё    кажется
Одним    мгновеньем    прожитые  дни
И  узелок    меж  нами  не    развяжется,
И    будут  вечными  любви  огни.
03.12.2019  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856766
дата надходження 03.12.2019
дата закладки 03.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ступає Грудень на поріг

Ступає  Грудень  на  поріг,
Так  весело  всміхається.
Приніс  за  спиною  він  сніг,
Щоб  в  сніжки  діти  гралися.

У  білизну  вдяглись  поля,
Дерева  в  шубки  білії.
Під  покривалом  вже  земля,
Мороз  малює  лілії.

Спішать  птахи  до  годівниць,
Там  вже  зерно  насипане.
Летять  сніжинки  згори  ниць,
Мереживо  з  них  зіткане.

Згорнувся  котик  у  клубок,
В  печі  вогонь  потріскує.
На  небі  тисячу  зірок,
Яскраво  так  виблискує.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856733
дата надходження 03.12.2019
дата закладки 03.12.2019


Любов Іванова

СТАРИЧОК НА СКАМЕЙКЕ

[b][i]На  серой  скамье  в  серой  дымке  сплошного  тумана
Сидит  старичок,  и  не  видит  вокруг  ничего.
В  руке  у  него  три  немного  увядших  тюльпана
А  сзади    могилка  ушедшей  старушки  его...

Я  вижу  его  в  этом  месте  раз  семь  или  восемь
(Проходит  здесь  путь  с  остановки  трамвая  домой.)
Сидит  старичок,  а  вокруг  только  слякоть...  и  осень
И  капли  дождя  ниспадают  с  кустов  бахромой...

И  слёзы  текут  по  морщинкам    с  дождем    вперемежку
Они  между  слов,  обращенным  опять  к  небесам.
А  старый  фонарь...  он  как  будто  ведет  свою  слежку
За  каждым,  кто  здесь  предается  горячим  слезам...

Сжимается  в  ком  мое  сердце  от  этой  картины,
Он  ходит  сюда  в  непогоду  опять  и  опять.
Оставила  жизнь  после  смерти  любимой  руины...
Присяду  и  я,  чтобы  как-то  его  поддержать...[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856616
дата надходження 02.12.2019
дата закладки 03.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вразлива осінь

Прощається  осінь,  ступає  легко́ю  ходою,
Туди  де  їй  снитися  будуть  солодкії  сни.
Її  проводжаєм  узявшись  за  руки  з  тобою,
Вона  проливає  у  відповідь  сльози  рясні.

Не  плач  люба  осінь,  тобі  вже  пора  відпочити,
Нехай  сонця  промені  висушать  сльози  твої.
Ми  вдячні  за  те,  що  навчила  кохати  й  любити,
Коханням  казковим,  що  є  лише́  у  лебеді́в.

Притихли  левади,  не  чути  пташиного  співу,
У  сонному  царстві  поснули  дерева  й  кущі.
Торкають  вітри  й  холодять  нашу  осінь  вразливу,
За  вікнами  гами  розучують  сильні  дощі.

Теплом  нашу  душу  завжди  зігріватиме  літо,
Й  гаряче  кохання  що  завжди  у  серці  живе.
Лети  наша  осінь,  в  країну  чудесного  світу,
Ми  будемо  з  радістю  завжди  чекати  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856617
дата надходження 02.12.2019
дата закладки 02.12.2019


Valentyna_S

Не нарікай

Не  нарікай,  не  нарікай,  
Що    вже  не  тих  пісень  душа  співає  
І  солов’ї  давно  замовкли  в  гаю,  
Й  не  котить  хвиль  назад  ріка.

Часу́    за  плин    не  дорікай,
Що    стрімко  твоя  юність  промайнула
Й  найголовніше  у  житті  минуло  —
Його  без  жалю  відпускай.

Нікому  теж  не  докоряй,
Що  мрії  заповітні  не  здійснились,--
Вони  ж  леліялись    й  ночами  снились  —
Ти  їх,  як  скарб,  оберігай.

Й  себе  даремно  не  картай,
Що  згаяно    однісіньку  можливість--
Бува,  втрачає  скоро  ціль    звабливість
Й  сама  зникає,  мов  курай.

Хвилини  з  пам’яті  стирай,
Що  карбували  біль  твій  і  образи,
Даруй  сам  милосердя  й  слів  оази
І  білий  цвіт    душі  плекай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856452
дата надходження 30.11.2019
дата закладки 01.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Малюю словом

Люблю  вірші  писати    спозаранку,
Беру  блокнот,  спішу  в  вишневий  сад.
Теплом  зігріє  чаю  філіжанка,
А  солодити  буде  шоколад.

Так  тихо  й  загадково  у  цю  пору,
Моє  милує  серце  спів  пташок.
Він  лине  з  саду  до  небес  угору
І  створює  для  мене  затишок.

В  віршах  своїх    змальовую  природу,
Малюю  словом  свій  чарівний  край.
Берізок  загадкових,  ніжну  вроду,
Хмаринок  білих  і  небесний  рай.

А  ще  я  признаю́сь  тобі  в  коханні,
Зробити  легше  це  в  своїх  віршах.
Спішу  в  вишневий  сад  з  блокнотом,  зрання,
Мене  він  зустрічає  в  кольорах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856500
дата надходження 01.12.2019
дата закладки 01.12.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мені ти снишся давно

Мені  ти  так  снишся  давно
І  часто  приходиш  у  сни.
Я  небо  люблю,  бо  воно,
Мов  очі  блакитні  -  весни.

Торкаєш  мене  за  плече,
Усмішку́  даруєш  свою.
І  дуже  стає  гаряче́́,
Коли  я  почую  -  люблю...

Мені  ти  так  снишся  давно,
За  руку  ведеш  мене  в  сад.
Мов  долі  відкрите  вікно
Й  немає  стежини  назад.

У  казці  буваю  щодня,
Як  тільки  ця  ніч  настає.
Ти  садиш  мене  на  коня,
Нас  вітер  в  обійми  бере.

Мені  ти  так  снишся  давно,
Чекаю  тебе  наяву...
Хоч  в  сні  я  тебе  всеодно,
Кохаю  і  дуже  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856397
дата надходження 30.11.2019
дата закладки 30.11.2019


НАДЕЖДА М.

А ти кохав отак?

За  твором  Наталі  Косенко  -Пурик
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856267

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=S9s0qvkY3qw[/youtube]

А  ти  кохав  отак,  щоб  раз  й  навіки,
Недивлячить  це  літо,  чи  зима?
Чи  не  було  кохання  це  для  втіхи,
Розтрачував   чуття  так,  задарма?

А  ти  кохав,  як  зорі  срібний  Місяць,
Та  в  серці  в  нього  завжди  лиш  одна,
Ранкова  зірка  -  неба  чарівниця.
Ти  бачив,  щоб  вона  була   сумна?

Ти  цілував  ,  як  море  берег  ніжно,
І  хвилями  ласкає  день  при  дні?
Чи  знаєш  біль,  як  кидать  легковажно,
А  чи  писав  їй  вірші  і  пісні?

Чи  ти  кохав,  як  Сонце   любить  землю,
І  посилає  промені  лиш    їй  одній?
І  знає,  що   любов  ця  недаремна...
Чи  можеш  так  кохати  ти,  чи  ні?


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856284
дата надходження 29.11.2019
дата закладки 30.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хтось стукає у двері

Хтось  стукає  тихенько  в  двері,
Для  мене  то  нежданний  гість.
Чекав  на  когось  він  у  сквері,
Думками  вилив  море  сліз.

Промерзло  дуже  його  тіло,
Одежа  змокла  від  дощу.
Торкався  вітер  його  сміло,
Він  тихо  промовляв  "  прощу"

Гойдались  віти  на  деревах,
На  землю  килим  з  листя  впав.
Вже  настрій  був  його  на  нервах,
Він  з  лавки  якось  стрімко  встав...

Помандрував  у  день  той  сірий,
Думками  йшов  він  в  нікуди.
Дощі  холодні  дуже  ли́ли,
Змивались  враз  його  сліди...

І  ось  хтось  стукає  у  двері,
Я  відчиняю...  пустота...
То  сум  прийшов  до  мене  з  скверу,
Холоднії  його  уста...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856283
дата надходження 29.11.2019
дата закладки 29.11.2019


Любов Вишневецька

На перекрестке.

Я  на  перекрестке,  где  судьбы  в  полоску...
Где  часто  от  черного  ноет  в  груди...
А  счастья  так  мало  под  сердцем!..  То  роскошь...
-  Чего  еще  встречу?!  Что  ждет  впереди?..

Под  небом  огромным  в  прохладе  устала...
Мечты  околели  и  часто  льет  дождь...
-  Всегда  замерзала!..  Тепла  было  мало...
Встречала  частенько  жестокую  ложь.

Я  на  перекрестке,  где  ветер  свирепый...
Где  сумрачным  вихрем  захвачен  мой  мир...
Пойму  своих  целей  большую  нелепость...
Где  ставила  точку...  там  вижу  пунктир...

Под  лентой  из  шелка  запрятала  слезы...
Под  лентою  скрыла  и  душу,  и  взгляд...
Уйду  с  перекрестка  за  старым  обозом!..
Пусть  вера  с  надеждою  благословят...

                                                                                                     28.11.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856250
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 28.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пора чарівна й загадкова

Пора  чарівна  й  загадкова,  
В  душі  лишає  дивний  слід.
Одіне  край  в  пухку  обнову
На  казку  перетворить  світ.

Прикриє  білим  покривалом,
Зима  широкії  поля.
І  буде  тішитися  балом,
Немов  кумедне  немовля.

Милують  шубками  дерева,
Алею  снігом  замело.
Вже  поспішає  королева
У  кожне  місто  і  село.

А  як  радіти  будуть  діти,
Неперевершеній  порі.
На  вікнах  розмалює  квіти,
Мороз,  що  спуститься  згори.

І  закружляє  хуртовина,
Сніжинки  пустяться  в  танок.
Зима  у  нас  поки  єдина,
Торкає  снігом  сторінок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856168
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 28.11.2019


Віталій Назарук

ТИ СТОЇШ У ОЧАХ

Ти  стоїш  у  очах
Розривається  серце  від  болю.
Я  не  чую  тебе,
А  для  мене  це  просто  біда…
Чом  пропала  кудись,
Щохвилини  я  марю  тобою.
Ти  у  серці  моїм,
Та  не  бачу  я  твого    сліда.
Ти  до  мене  прийди
В  самоті  я  живу  і  згораю,
Бо  душа  знов  шепоче,
Що  забула    давно  ти  мене.
А  роки  все  летять,
Мов  вітри,  що  утворюють  зграю.
Ніби  вчора  було
Проте  час  сивину  вже  жене.
Бережу  те  святе,
Коли  пахли  квітки  матіоли,
Лиш  минулим  живу,
Із  років  долинає  той  зов…
Я  тебе  не  забув
І  повір,  не  забуду  ніколи…
Ти  єдина  у  світі
Моя  неповторна  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856039
дата надходження 27.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Олеся Лісова

Життя - то лише мить

Життя  –  дарунок  неба  найцінніший,
А  ми  живем,  як  пишем  чорновик.
Невтямки  всім  і  серце  не  болить
Знайти  свій  шлях,  отой  найправильніший,
Щоб  кожен  день  вписати  в  чистовик,
Згадавши,  що  життя  –  то  лише  мить.

Забувши,  що  воно  не  безкінечне
У  ватру  клали,  навіть  без  жалю
Як  дрова,  рік  за  роком.  Де  ж  ті  ліки,
Щоб  гнів,  і  злість,  і  фрази  недоречні
Упали  з  серця  прямо  у  золу
Й  вогонь  образ  погаснув  вже  навіки?

Життя  проходить  свідком  головним
(Нема  куди  і  пізно  вже  тікати).
Дійшовши  ось,  до  істини,  з  пітьми
Благанням  щирим  та  іще  німим
У  неба  просим  слово  все  ж  сказати,
Як  в’язень,  що  йде  скоро  до  тюрми.

Слізьми  роки  назад  не  повернуть,
Та  можем  в  всіх  прощення  попросити.
І  щирим  серцем  каятись  за  блуд.
Любов  –  це  все,  в  ній  істина  і  суть.
Гріхи  тяжкі    ділами  відмолити,
Бо  наша  совість  –  то  найвищий  суд.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855997
дата надходження 26.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заворожена красою

Відзеркалюється  небо
В  бірюзовій  глибині.
Ранок  пригорта  до  себе
У  туманній,  тихій  млі.

Обнімає  ніжно  вітер,
Перламутні  паруса.
Аромат  дарують  квіти,
Диво  -  дивні  чудеса.

Сонця  промені  ласкаві,
Враз  зібралися  в  танок.
Ніби  десь  звучать  литаври,
Заворожує  струмок.

Падають  на  землю  роси,
Тільки  чути  дзінь  -  дзелень.
По  траві  йдеш,  ноги  босі,
Розпочався  новий  день.

Відкриваю  свої  очі
І  лечу  неначе  птах.
В  мріях,  мріяних  дівочих
Поцілунок  на  устах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856042
дата надходження 27.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коханням з юності приходиш

Я  часто  блукаю,  ще  тими  стежками,
Що  в  юність  далеку  мене  знов  ведуть.
Зриваю  пелюстки  з  ромашок  думками,
А  поруч  у  квітах  так  бджоли  гудуть.

Ідемо  ми  полем  з  тобою  лиш  двоє,
Куйовдить  волосся  пустун  -  вітерець.
Далеко,  далеко  печалі  і  болі...
А  запах  п'янкий  віддає  нам  чебрець.

Обійми  твої  такі  ніжні  й  гарячі
І  пісня  лунає  дзвінка  солов'я.
В  думках  оживає  минуле  неначе,
І  досі  у  серці  любов,  ще  твоя

Вона  не  дає  мені  спати  ночами
І  ти  кожну  ніч  все  приходиш  у  сни.
Вони  проливними  нас  мочать  дощами,
А  я  все  чекаю,  чекаю  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855935
дата надходження 26.11.2019
дата закладки 27.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Той біль залишиться назавжди

́Той  біль  залишиться  наза́вжди,  
В  серцях  згорьованих  батьків.
Той,  хто  хотів  святої  правди,
Мовчати  більше  не  хотів.

І  засвітивсь  Майдан  вогнями,
Був  весь  у  чорному  диму.
Життя  своє  тут  віддавали,
Немов  платили  данину.

Вони  усі  хотіли  жити,
В  країні  щастя  і  добра.
Навчатись  в  вузах  і  любити,
Та  кожен  інший  шлях  обрав...

Відстріл  робили  супостати
У  кожного  була  лиш  ціль.
Стріляти...  цілити...  стріляти...
Вони  вбивали  сотню  мрій...

Стоїть  Майдан  в  скорботній  тиші
У  німоті  меморіал...
Поети  тут  читають  вірші,
Вогонь  у  свічці  запалав.

Тут  матусі́.  дружини,  діти
І  сльози  в  кожного  в  очах.
Той  біль  нікуди  не  подіти,
Він  нам  приходить  навіть  в  снах...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855729
дата надходження 24.11.2019
дата закладки 25.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така вона любов

Не  змиють  любов  нашу  хвилі  приливу
І  вітер  ніколи  не  знищить  її.
Щаслива  вона  навіть  буде  у  зливу,
Радітиме  навіть  в  туманній  імлі.

В  волошковім  полі  зустрінешся  з  нею,
В  букеті  ромашок  цілунок  знайдеш.
І  тільки  із  нею  ти  будеш  моєю
І  щастя  в  любові  своє  віднайдеш.

Прокинуся  я  серед  тихого  ранку,
Як  сонячний  промінь  торкнеться  руки.
Відкрию  засунену  ще  офіранку
І  слухати  буду  приливи  морські.

Тебе  біля  мене  немає  сьогодні,
Та  знаю,  що  поруч  твоя  є  любов.
І  ці  почуття  такі  світлі,  Господні,
Наблизять  цю  зустріч  кохана  нам  знов.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855823
дата надходження 25.11.2019
дата закладки 25.11.2019


Ольга Калина

Із Днем народження, Амадею!

З  Днем  Народження  вітаю!
Безмежного  щастя  бажаю,  
Весни  у  серденько,  кохання,  
Хай  всі  здійсняться  сподівання.
Успіхів,  Андрію,  Вам  й  наснаги,
Від  людей  любові  і  поваги,
Радості  на  кожен  Божий  день,  
А  в  душі  –  кохання  і  пісень.  
У  віршах  гарних  і  чудових
Любов  звучить  хай  в  кожнім  слові.  
Хай  Муза  часто  в  гості  ходить
 Й  натхнення  Вам  нехай  приносить.
Щасливих  буднів,  свят  веселих,  
Хай  доля  шлях  м’якенький  стелить
Веселкою  до  Ваших  ніг,
Здоров’я  Вам  на  Многа  Літ!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855680
дата надходження 23.11.2019
дата закладки 24.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Привітання Амадею

З  Днем  народження  Вас  Андрію!!!

Багато  слів  хай  буде  сказано  сьогодні,
Нехай  зберуться  діти,  друзі  за  столом.
Хоч  осінь  посилає  дні  такі  холодні,
Та  добра  пісня  хай  зігріє  вас  теплом!

Бажаю  міцного  здоров'я  повні  міхи,
Кохання  справжнього  у  вашому  житті.
Щоби  у  творчості  знаходили  ви  втіху
І  щоб  ніколи  не  були    на  самоті.

Нехай  пісні  ваші  летять  увись  на  крилах,
Дарують  людям  радість  в  душу  і  тепло.
Зустріньте  ту,  що  серцю  вашому  так  мила
Нехай  обом  вам  буде  завжди  весело.

Нехай  Господь  благословіння  посилає,
І  береже  завжди  в  житті  від  різних  бід.
Хай  ваше  серденько  коханням  лиш  палає.
І  зігріває  добротою  цілий  світ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855610
дата надходження 23.11.2019
дата закладки 23.11.2019


Малиновый Рай

АМАДЕЮ! З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ


З  Днем  народження,друже,вітаєм
І  бажаєм  тобі  від  душі
хай  життя  твоє  так  процвітає
Як  твої  життеносні  вірші.

Хай  мелодія  що  з  тебе  ллється,
Як  цілюща  вода  з  джерела,
Долітає  до  кожного  серця
Хто  почув  щоб  душа  розцвіла.

У  тебе  друзів  багато-багато,
Ти  поважна  людина  для  нас,
всі  бажають  щоб  були  як  свято
Кожен  день  твій  і  кожен  твій  час.

Хай  тебе  не  підводить  здоров'я
В  кожній  справі  завжди  буде  лад
І  палає  душа  від  любові,
І  цвіте  як  весінній  парад.

Ми  чекаєм  твоїх  нових  творів,
Дорогий,любий  наш  Амадей.
Ти  у  нес  в  Українському  хорі
Найспівучіший  птах  соловей.

Хай  здійсняються  всі  твої  мрії,
Хай  досягнута  буде  мета
І  ніколи  душа  не  старіє.
Многії  лета,многії  літа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855586
дата надходження 22.11.2019
дата закладки 23.11.2019


НАДЕЖДА М.

А я листи тобі писала

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4Y0WfrkeLD8
[/youtube]

Опале  листя  перепріло,
А  серед  них  мої  листи,
Чомусь  вони  недолетіли,
Між  ними  вітер  шелестить.

Старанно  вибере  їх  з  листя,
Крильми  обійме  і  летить.
Читать  не  сміє  -  особисті,
Ніщо  не  зможе  зупинить.

Це  так  здавалось,  та  негода
Збивала  вітер  з  усіх  сил.
Туман,  дощі  і  прохолода,
Торкнулись  вітру  слабких  крил.

Присів  на  дерево  спочити,
Відкрив  тайком  один  з  листів.
Хотів   узнати,  як  любити,
Бо  сам  не  знав  цих  почуттів

Відкрив,  а  там,  на  жаль,  все  пусто.
Це  справа  часу  і  дощів.
Він  зрозумів:  тут  все  так  просто,
Папір  не  втрима  ніжних  слів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855511
дата надходження 22.11.2019
дата закладки 22.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бувають все ж пророчі сни

А  осінь  знов  нас  покидає,
За  нею  в  сад  прийде  зима.
Та  серце  ще  тебе  чекає
І  вірю  я,  що  не  дарма.

В  далекий  край  пода́лись  гуси,
Не  буде  їх  аж  до  весни.
А  я  тебе  таки  діждуся,
Бувають  все  ж  пророчі  сни.

І  я  у  сни  ті  дуже  вірю,
Бо  зустрічаю  в  них  тебе.
Вони  несуть  мені  надію,
Вона  в  душі  моїй  живе.

При  зустрічі  загляну  в  очі,
Тебе  нікому  не  віддам.
Шаленні  з  нами  будуть  ночі,
На  зло  сто  -  тисячам  вітрам...

І  хоч  зима  насипе  снігу,
Щипати  буде  морозець.
Напишем  ми  життєву  книгу,
Теплом  закоханих  сердець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855506
дата надходження 22.11.2019
дата закладки 22.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене обійми ( слова для пісні)

Обійми  ти  мене  обійми
І  до  серця  свого  пригорни.
Поцілунок  залиш  на  устах,
Щоби  радість  була  у  очах.

Буде  осінь,  чи  може  зима,
Буде  дощ,  а  чи  сніг,  то  дарма.
Хочу  рук  твоїх  чути  тепло
І  щоб  затишно  завжди  було.

У  душі,  ще  живуть  почуття,
Не  руйнує  їх  навіть  життя.
І  стежина  ще  в  весну  веде,
Я  на  ній  все  чекаю  тебе...

У  кімнаті  зі  мною  пітьма,
Я  без  тебе  коханий  одна.
Лише  ніч  і  у  небі  зірки,
А  твій  образ  торкає  руки.

Обійми  ти  мене  обійми
І  до  серця  свого  пригорни.
Поцілунок  залиш  на  устах,
Щоби  радість  була  у  очах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855396
дата надходження 21.11.2019
дата закладки 21.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Помахаю осені рукою

Я  помахаю  осені  рукою
І  проведу  її  на  відпочинок.
Холодний  вітер  понад  осокою,
Затіяв  із  дощем  свій  поєдинок.

Періщать  краплі  вітрові  в  обличчя,
А  він  здуває  їх  щоб  впали  в  річку.
Ніколи  не  принизиться  величчя,
Запалить  гордо,  ще  яскраву  свічку.

Достатньо  вам  вже  сперечатись  друзі
І  годі  витрачати  свої  сили.
Ви  краще  потанцюйте  двоє  в  лузі,
Омийте  й  причешіть  крутії  схили.

Такі  слова  промовила  їм  осінь
І  усмішку  лишила  на  обличчі.
Відбилося  відлунням  безголосим,
Упав  листок  із  гілки  на  узбіччя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855284
дата надходження 20.11.2019
дата закладки 20.11.2019


Ольга Калина

Відео з війни

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=z-TzERWOxpQ[/youtube]


Вдивляюсь  уважно  й  шукаю  тебе:
Можливо,  десь  постать  знайома  пройде.
Ну  десь  же  ти  є  –  на  цьому  екрані..  
Пилюка  стовпом,  неначе  в  тумані.

Твоя  батарея  й  Весела  Гора..
І  саме  відзнята  серпнева  пора..  
Говорять,  жартують,  снаряди  несуть,
Щей  вуха  закрили,  щоб  вибух  не  чуть.

Ось  постріл  з  гармати..  Понісся  у  ціль..  
І  я  відчуваю  пронизливий  біль..
Ну  де  ж  ти,  синочку,  між  ними  тут  є?
Почути  б  хоч  слово  єдине  твоє..

Ти  десь  загубився  в  цій  клятій  війні..  
У  кадрі  з'явись,  покажися  мені..  
Вдивляюсь  уважно:  не  ти,  ні  не  ти…  
Тебе  би  зуміла  між  сотні  знайти..  

Кінчається  відео..  Боже  ж  мій,  милий..  
А  де  ж  ти,  синочку,  рідненький,  єдиний?  
Відзнято  тут  все  навкруги  батареї,  
Лише  я  не  бачу  постави  твоєї….  
   
Вигукує  хлопець  до  того,  що  зняв..  
Так..  Так,  не  почулось..  Він  «  Вася»    -  сказав..  
І  я  розумію,  що  ти  все  знімав…  
 З  цієї  війни  ти  нам  звістку  прислав..  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855122
дата надходження 18.11.2019
дата закладки 20.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжних снів тобі кохана

Ніжних  снів  тобі  кохана,
Шепочу  в  вечірній  час.
Ти  мов  зірка  полум'яна,  
З  найкрасивіших  прикрас.

Заворожуєш  словами,
Навіть  поглядом  своїм.
Переповнений  піснями.
Завжди  наш  родинний  дім.

Голос  твій  ласкавий,  ніжний,
Усмішка  казковий  рай.
Погляд  милий,  дивовижний,
Мов  блакитний  небокрай.

Зацілую  твої  руки,
Обійму  і  пригорну.
Не  змінили  думок  роки
Я  люблю  тебе  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855172
дата надходження 19.11.2019
дата закладки 20.11.2019


Валентина Ланевич

Серед степу широкого віє хуртовина.

Серед  степу  широкого  віє  хуртовина,
Завиває  дужий  вітер,  посіріла  днина.
Плаче,  стогне,  сивочолий,  у  посвисті  кулі,
У  бліндажі  солдат  сидить,  дні  згадав  минулі.

Ріжок  собі  набиває  патронами  повний,
Схилив  голову,  співає,  а  біль  невгамовний.
Йде  війна  не  рік,  не  другий,  шостий  навертає,
На  дзвіницях  по  Вкраїні  здвін  сумум  ридає.

Стиснув  зуби,  аж  цигарка,  навпіл  долі  впала,
Схрестив  пальці,  щоби  доля  вогнем  не  палала.
Бронь  поправив,  що  на  грудях,  треба  йти  до  бою,
Не  діждуться  воріженьки,  щоб  був  сиротою.

Без  країни,  що  на  карті  ні  меж,  ні  кордонів
Та  міцніших,  між  у  серці,  нема  бастіонів.
Де  любов,  надія  й  віра,  правдонька  кривава,
Щоби  воля,  горем  крита,  навік  панувала.

22.01.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 19.11.2019


САВИЧ

Две Надежды (романс)

В  моей  душе  есть  две  надежды,
Я  их  пронес  через  года:
Одна  Надежда  –  это  нежность,
Другая  –  музыки  звезда.
       Надежды,  милые  Надежды!
       Была  и  горечь,  и  беда.
       Ты  отдалилась,  моя  нежность,
         В  «тумане  скрылася»  звезда.
Мои  хорошие  Надежды!
Года  идут,  как  череда,
Но  я  люблю,  все  как  и  прежде,
Ах!  Эти  юные  года…
           Придёт  черед,  меня  в  безбрежность
           Укатит  чёрная  вода,
           А  ты  останься,  моя  нежность,
           И  ты,  любви  моей  звезда.

03.09.1988

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855097
дата надходження 18.11.2019
дата закладки 18.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Снайперський приціл

Вони  зустрілись  вперше  очі  -  в  -  очі,
Дивились  пильно  в  снайперський  приціл.
Десь  бачив  їх,  в  Криму,  чи  може  в  Сочі,
А  тепер  кожен  мусить  вцілить  в  ціль...

Згадалось  море,  хвилі  аж  до  неба,
Він  милувавсь  усмішкою  її.
Тепер  у  серці  стало  так  ганебно,
Співати  перестали  солов'ї.

І  ось  вона  вже  жертва  у  прицілі,
Не  роздивитись  більш  її  краси.
У  серці  завивають  заметілі,
З'явились  краплі  на  чолі,  роси.

Неначе  небо  рвалося  шматками,
Щось  стукотіло  в  кожній  голові.
А  деж  кохання,  що  було  між  нами?
Їх  розділяли  відстані  малі...

Вона  йому  також  дивилась  в  очі
І  не  змогла  натиснути  курок.
Ось  так  вони  стрічалися  щоночі,
Та  не  робив  ніхто  на  зустріч  крок.

Вони  були  колись  такі  щасливі,
Він  українець,  з  Ро́сії  вона.
І  впали  сльози  наче  сильні  зливи,
Як  задвигтіла  матінка  -  земля.

Летіли  кулі  і  стріляли  гради,
Ніхто  не  думав,  що  ота  війна.
Додасть  у  серце  їм  тієї  зради
Якої  вже  не  винесе  вона.

Тепер  приціл  і  лиш  кохана  в  ньому,
Блакитні  очі  в  посмішці  уста.
Навбридла  та  війна  йому  самому
І  та  гірка,  пекуча  висота...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855076
дата надходження 18.11.2019
дата закладки 18.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Колір твоїх очей

Який  колір  очей  у  тебе?
Може  такий,  як  у  весни.
Чи,  як  блакитно  -  синє  небо,
Чи,  як  з  коханням  диво  сни...

Вони  всміхаються,  як  літо,
Несуть  навколишнім  тепло.
Неначе  сонечко  над  світом
В  ромашках  ніжно  розцвіло.

А  ще  вони  неначе  осінь,
З  рудим  відтінком  серед  трав.
Із  блиском  у  дзеркальних  росах
Їх  поцілунком  я  торкав.

А  ось  вони  уже  холодні
І  притаманні  лиш  зимі.
Тож  розкажи  мені  сьогодні,
Якого  ж  кольору  твої...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854980
дата надходження 17.11.2019
дата закладки 17.11.2019


Віталій Назарук

УКРАЇНО МОЯ

Де  хліб  дозріває,  ліси  килимами,
Хлюпоче  старого  Дніпра  течія.
Звертаюсь  до  тебе,  неначе  до  мами:
Люблю  я  тебе,  Україно  моя.

Пишаюсь  тобою,  для  мене  ти  мати,
Тут  кожному  з  нас  є  святою  земля.
Як  ворог  біснується  й  суне  до  хати,
Гони  ворогів,  Україно  моя!

Завжди  пам’ятай,  що  сини  твої  й  доні,
Готові  усе  розпочати  з  нуля.
До  тебе  завжди  ми  простягнем  долоні,
Бо  ти  для  нас  мати,  ти  наша  земля.

Молюсь  і  молитимусь,  земле,  до  скону,
Ми  ніби  живемо  в  своєму  раю.
Тебе  возвеличимо  наче  ікону…
Хай  Бог  береже  Україну  мою!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854841
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 17.11.2019


Валентина Ланевич

Сіє мжичка крізь сито мокроти.

Сіє  мжичка  крізь  сито  мокроти,
Заховала  схід  сонця  в  туман.
Чинить  розум  безмовний  супротив,
Щоб  не  мати  сутужний  обман.

Пробігають  події  думками,
Як  літа  проминали,  мов  сон.
Не  можливо  сказати  словами,
Що  в  душі  раптом  стало  хрестом.

Паралелі  доріг  й  перехрестя,
Що  химерно  в  єдине  сплелись.
Що  торкались  любов’ю  зап’ястя
Чи  тікали  у  ночі,  як  рись.

Що  смішили,  хворіли  і  сльози
Чи  то  щастя,  чи  болі  лились.
Не  дає  нам  Господь,  що  не  в  змозі,
Понести  ми  у  сяючу  вись.

16.11.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854919
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 16.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь поспіша на відпочинок

Відлетіли  звуки  журавлині
Із  відлунням  в  теплії  краї.
Червоніють  грона  на  калині,
А  дощі  торкаються  землі.

Осінь  поспіша  на  відпочинок
Її  ніч    запрошує  до  сну.
Світять  зорі  сотнями  жаринок.
Шлють  у  сон  для  осені  весну.

Не  журися  золотава  осінь,
Ми  про  тебе  не  забудем  ні.
Змиють  всі  печалі  срібні  роси,
А  душа  співатиме  пісні.

Листопад  у  танці  ще  над  світом,
В  хризантемах  ще  квітує  край.
Відлітає  осінь  разом  з  вітром,
За  далекий  сірий  небокрай...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854855
дата надходження 16.11.2019
дата закладки 16.11.2019


меланья

Одному нелегко

Одному  нелегко...потому-то  и  бродим  аллеями,
словно  призрак  ночной  или  кем-то  забыта    печаль,
убеждая  себя,  что  ничуть  ни  о  чём  не  жалеем  мы,
понимая,  что,  всё-таки,  жаль...
Тяжело  вспоминать...Грустью  дышит  вся  наша  история,
и,  встречаясь  сейчас,    мы  отводим  глаза,  как  врали...
Видно  чувства  для  нас  ни  черта,  почему-то,  не  стоили,
если  нам  они  не  помогли...
Что  осталось  теперь?  Обратится  по  имени-отчеству,
и  глаза  опустив,  протянуть  напоследок  ключи,
уходить,  понимая,  что  дальше  в  углу  одиночества
догорает  огарок  свечи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854771
дата надходження 15.11.2019
дата закладки 15.11.2019


Віталій Назарук

МОЯ ЗОРЯ

Я  шукаю  свою  зорю,
А  знайти  мені  не  вдається…
З  усіма  я  поговорю,
Може  та  одна  відізветься.
Зорі  в  простір  чомусь  летять,
Певно  долю  свою  шукають.
Не  знайдуть,  то  тоді  згорять,
 А  тепер  мені  всі  моргають.
Пр:  
І  у  зоряній  метушні,
Із  мільйонів  нічних  чудес.
Усміхнеться  зоря  мені,
Усміхнеться  зоря  мені,
Усміхнеться  мені  з  небес.
 
Небеса  –  килимок  із  зір,
Поміж  ними  вмістився  Місяць.
Пломеніє  небесна  шир,
Вітер  в  хмарах  сніжинки  місить.
Зорі  в  простір  чомусь  летять,
Певно  долю  свою  шукають.
Не  знайдуть,  то  тоді  згорять,
А  тепер  мені  всі  моргають.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854754
дата надходження 15.11.2019
дата закладки 15.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ховається хтось за вікнами

У  тиші  дрімали  вулиці,
Світилися    лиш  ліхтарі.
Десь  місяць  до  нічки  тулиться,
Димлять  на  дахах  димарі.

Ховається  хтось  за  вікнами,
Будинків  старих,  кам'яних.
Ось  двері  химерно  скрипнули,
Хотіли  злякати  усіх.

Почулися  кроки  на  сходах,
Чичітку  відбив  каблучок.
Неначе  забило  подих
І  ось  уже  знову  мовчок...

Дерева  стоять  мов  примари
У  тиші  холодній,  німій.
А  нічка  кида  свої  чари
Попробуй  її  зрозумій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854769
дата надходження 15.11.2019
дата закладки 15.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коли тобі ще…

Коли  тобі  ще  тридцять  п'ять,  і  тіло  повне  сили,
А  мрії  у  душі  горять,  то  виростають  крила.
Попереду,  ще  стільки  справ,  вони  тебе  чекають
І  щоб  років  ніхто  не  вкрав,  то  до  мети  йти  мають.

Ти  ранки  бачиш  в  кольорах,  співає  птах  в  садочку,
Всміхнулось  сонечко  зверха,  вдягнулося  сорочку.
Іди  вперед,  ні  крок  назад,  добийсь  своєї  цілі,
Не  страшний  дощ,  ні  снігопад,  роки  ці  дуже  милі.

Коли  тобі  вже  шістдесят  і  сил  таких  немає,
Ти  йдеш  вперед  а  не  назад,  поезія  тримає.
Душа  лишилась  молода  і  у  віршах  є  сила,
Течуть  вони  немов  вода,  несуть  їх  вдаль  вітрила.

Співає  тихо  вітерець,  пісні,  шо  серцю  милі,
Доносить  радість  до  сердець,  щоб  всі  були  щасливі.
Нехай  роки  собі  летять,  ми  їх  не  помічаєм.
І  хоч  кружляє  листопад  в  дорогу  вирушаєм...́́  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854646
дата надходження 14.11.2019
дата закладки 14.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустрілися з тобою

Ми  навесні  зустрілися  з  тобою,
В  твої  я  очі  мила  задививсь.
Довкола  все  покрилось  пеленою
І  десь  туман  у  берегах  з'явивсь...

Я  зажуривсь,  що  вже  літа  минули
І  осінь  стукає  до  нас  в  вікно.
А  та  весна  так  швидко  промайнула,
Неначе  вчора  люба  то  було.

Ми  навесні  зустрілися  з  тобою,
Птахи  співали  щебетом  в  садах.
Ми  молоді  тоді  були  обоє,
Любов  вогнем  палала  у  серцях.

Незайманим  було  тоді  ще  тіло,
В  любистку  ще  купалася  душа.
Люблю...  люблю  із  уст  слова  летіли,
А  руки  доторкалися  плеча...

Шепоче  осінь  сумними  словами,  
Розносить  їх  по  світу  вітерець.
Лишилась  та  весна  назавжди  з  нами
І  не  загасло  полум'я  сердець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854524
дата надходження 13.11.2019
дата закладки 13.11.2019


Віталій Назарук

АВЕ

В  осінні  вікна  заглядає  сон,
Бо  ліс  вже  стелить  золоту  перину
І  листопад  всідається  на  трон,
Ховає  у  дощах  свою  картину.

Давно  немає  в  небесах  клинів,
«Курли»  тривожне  відлетіло  в  далі.
По  голих  гілках  вітер  забринів,
Виводить  осінь  писані  скрижалі.

Опеньки  розмістились  на  пеньках,
Ще  зрідка  гриб  ховається  у  листі.
Сороки  не  змовкають  в  балачках,
Калина  у  червоному  намисті.

Стою  й  дивлюсь  і  так  мені  шкода,
Що  скоро  попрощаюся  з  красою.
Осінь  спішить,  тверда  її  хода,
Збиває  листя  дрібною  сльозою.

Лист  облетить  і  налетять  сніги,
Накине  ліс  біленьке  покривало.
І  ліс  віддасть  зимі  усі  борги,
Що  три  пори  у  лісу  назбирали

А  поки  осінь  ще  дарує  дні,
Де  крім  дощів  є  листя  золотаве.
Так  мені  тепло  й  солодко  мені,
Допоки  осінь  не  сказала  -  «АВЕ»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854400
дата надходження 12.11.2019
дата закладки 12.11.2019


Віталій Назарук

ДОЛЕНЬКО МОЯ

Я  дивлюсь  на  зорі,
Що  горять  вночі.
Мов  дивлюсь  у  очі,
При  ясній  свічі.
Як  вуста  шепочуть
Уночі:  -  «Люблю».
Я  шукаю  очі  -
Бачу  в  них  зорю.

Серденько  моє,
Доленько  моя.
Хай  в  тобі  живе
Пісня  солов’я.

Я  в  твоїх  очах
Віднайшов  зорю.
І  тепер  душа
Каже:  «Я  люблю!»

Серденько  моє,
Доленько  моя.
Хай  в  тобі  живе
Пісня  солов’я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854399
дата надходження 12.11.2019
дата закладки 12.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Королева музики

З  осіннього  саду  клавесина  гра,
Долетіла  до  душі  моєї.
Осінь  завжди  щира  й  серцю  дорога,
Королева  музики  тієї.

Гріють  ніжно  душу  осені  слова
І  торкають  клавіш  її  пальці.
Падають  під  ноги  осені  дива,
Мріями  бурштиновими  вранці.

І  летять  щасливо  ноти  в  небеса,
Там  їх  вітер  в  просторі  чекає.
Осінь  королева  -  оксамит  в  косах,
Тихо  нам  пісні  свої  співає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854412
дата надходження 12.11.2019
дата закладки 12.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти на мене чекай ( слова для пісні)

Бачу  очі  твої,  в  них  весна  цвіте  й  літо,
Бачу  очі  твої,  то  волошкові  квіти.
Я  без  них  у  житті,  просто  жити  не  можу,
Бачу  очі  твої,  що  мене  так  ворожать.

Ти  для  мене  одна,  найдорожча  й  єдина,
Цвіте  в  серці  весна  і  квітує  калина.
В  небі  світять  зірки,  нічка  заполонила,
Бачу  очі  твої  й  виростають  враз  крила.

Ти  моя,  ти  моя  ,найрідніша  у  світі
У  піснях  солов'я  і  у  теплому  літі.
Неповторні  слова,  мою  душу  зігріють,
Чарівнице  моя,  нехай  збудуться  мрії.

І  нехай  і  нехай  нам  всміхається  небо,
Ти  на  мене  чекай,  поспішаю  до  тебе.
Обійму,  пригорну  і  тебе  зацілую,
Бо  кохаю  одну  і  твій  голос  лиш  чую.

Бачу  очі  твої,  в  них  весна  цвіте  й  літо,
Бачу  очі  твої,  то  волошкові  квіти.
Я  без  них  у  житті,  просто  жити  не  можу,
Бачу  очі  твої,  що  мене  так  ворожать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854317
дата надходження 11.11.2019
дата закладки 11.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хочу, щоби сон цей не зникав

Ти  прийшов  в  мої  солодкі  сни
Із  пахучим  подихом  весни.
Пригорнув  до  себе  і  сказав,
Як  же  довго  я  тебе  шукав.

Билось  серце  і  кипіла  кров,
Ось,  яка  з  тобою  в  нас  любов...
Десь  роки  летять  за  горизонт,
А  мені  все  сниться  той    же  сон.

Я  у  нім,  зі  мною  поруч  ти,
Не  страшні́  ні  дощ,  а  ні  вітри.
У  руці  твоїй  моя  рука
І  несе  нас  у  човні  ріка.

У  країну  "  Щастя"  ми  пливем,
Та  країна,  то  для  нас  Едем.
І  немає  кращого  у  сні,
Ніж  з  тобою  любий  на  човні.

Хочу,  щоби  сон  цей  не  зникав,
Щоби  ти  завжди  мене  кохав.
А  можливо  буде  наяву,
Коли  ти  промовиш:  "  Я  люблю!"

Буде  вперше  це  і  назавжди,  
Від  кохання  зацвітуть  сади.
Ну  а  покищо  то  лише  сон,
Десь  звучить  із  тиші  вальс  бостон...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854206
дата надходження 10.11.2019
дата закладки 10.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні ноти

Губить  осінь  ноти,  падають  листки,
Скінчились  турботи,  квіти  мов  хустки.
Квітнуть  хризантеми,  наче  справжній  рай,
Додаються  теми,  лиш  писать  встигай.

Листопад  у  вальсі  закружляв  в  саду,
Доторкнулись  пальці,  обняли  вербу.
В  небі  сірим  глянцем,  лягло  полотно,
У  рудім  багрянці,  ліс  уже  давно.

Стих  пташиний  щебет,  солов'їний  спів,
Лише  під  хатами  чути  голубів.
Листя  під  ногами  килимом  лягло,
І  осінні  гамми  стукають  у  скло.

Дощиком  умився,  зажурився  сад,
День  вже  натомився,  притих  водоспад.
Завітає  нічка,  подарує  сни,
Будуть  зігрівати  лиш  теплом  вони...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853896
дата надходження 07.11.2019
дата закладки 10.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я так довго чекала

Я  так  довго  на  тебе  чекала,
Вже  і  осінь  минула  й  зима.
Як  весна  на  сопілці  заграла,
Полетіли  із  серця  слова.

І  понесли  в  країну  кохання,
Нас  південні,  гарячі  вітри.
Твої  очі,  блакить  на  світанні,
Ясний  місяць  у  небі  то  ти.

Я  так  довго  на  тебе  чекала,  
В  моїх  мріях  завжди  був  лиш  ти.
А  зозуля  літа  рахувала
І  кохання  з'єднало  мости...

Почуттями  писалася  доля,
Нам  від  неї  уже  не  втекти.
Я  самотня  була  мов  тополя,
А  тепер  у  житті  моїм  ти.

Я  так  довго  на  тебе  чекала,
Вже  і  осінь  минула  й  зима.
Як  весна  на  сопілці  заграла,
Полетіли  із  серця  слова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853730
дата надходження 05.11.2019
дата закладки 05.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поцілунок осені

Ще  осінь  цілує  літо,  а  літо  цілує  осінь,
Довкола  квітують  квіти  і  срібні  на  травах  роси.
Хоч  листям  земля  прикрита,  та  сонце  ще  зігріває,
Нагадує  нам  про  літо,  яке  нас  теплом  торкає.

Хоч  ранки  уже  холодні,  а  також  холодні  ночі,
У  вальсі  осінь  сьогодні,  виблискують  щастям  очі.
Всміхається  нам  так  ніжно,  всміхається  так  казково,
Вбрання  її  дивовижне  й  така  мелодійна  мова.

Торкнуся  осінніх  барвів,  порину  в  думки  з  коханням,  
Той  день  для  нас  був  не  зайвим,  він  сповнений  був  бажанням.
Як  руки  лягли  на  плечі,  слова  твої  зігрівали,
Цілунком  торкнувся  вечір,  серця  в  коханні  палали.

Ще  осінь  цілує  літо,  а  літо  цілує  осінь,
У  цій  казковій  палітрі,  під  впливом  я  ще  і  досі.
Не  будемо  сумувати,  будем  щасливі  з  тобою,
Зорі  неначе  дукати,  повисли  над  головою.

І  ще  шепотітиме  осінь,  слатиме  поцілунки,
Калину  вплете  у  коси,  і  подарує  дарунки.
Найкращий  дарунок  для  мене,зустріч  та  не  остання,
Серце  твоє  огненне  і  наше  шалене  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853641
дата надходження 04.11.2019
дата закладки 05.11.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Будь завжди в моєму коханні ( слова до пісні)

Пошли  свій  медовий  цілунок,
Й  чарівний  букет  хризантемний.
Нам  заздрити  буде  світанок,
Осінній,  та  дуже  приємний.

Хай  ранок  торкнеться  коханням,
Промінчиком  ніжного  сонця.
У  мене  ж  до  тебе  прохання,
Потримай  його  на  долонці.

Нехай  мої  очі  розкажуть,
Про  те,  що  щаслива  я  дуже.
А  осені  дні  розмалюють,
Красивими  фарбами  друже.

Та  зустріч,  у  нас  не  остання,
Шептатиму  в  кожному  слові.
Будь  завжди  в  моєму  коханні,
А  я,  в  твоїй  ніжній  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853227
дата надходження 31.10.2019
дата закладки 31.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чекатиму у сні ( слова до пісні)

Далекі  зорі  у  височині,  
Завжди  чомусь  всміхаються  мені.
І  я  до  них  всміхаюся  нераз,
Як  землю  обійма  вечірній  час.

Приспів:
Зіронько  далека  і  вечірняя,
На  тебе  в  височінь  дивлюсь,  дивлюсь.
Для  мене  ти  неначе  королівна,
З  тобою  я  до  казки  доторкнусь.

Велика  Ведмедиця,  ось  Мала,
Чумацький  шлях  над  стежкою  села.
Дивлюсь  у  небо  і  думки,  думки,
У  тих  думках  зі  мною  завжди  ти.

Приспів:

А  ось  вже  місяць  виплив  у  човні,
Він  у  коханні  признававсь  вербі.
Для  неї  сяйво  ясне  дарував,
Як  я  тебе,  її  він  покохав.

Приспів:

Торкнеться  скрипки,  ніжно  вітерець,
Мелодія  полине  до  сердець.
І  зіронька  всміхнеться  знов  мені,
А  я  тебе  чекатиму  у  сні.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853109
дата надходження 30.10.2019
дата закладки 30.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмова з осінню ( слова для пісні)

Нас  кликала  до  себе  осінь,
Трусила  листя  у  саду.
Вплітала  позолоту  в  коси,
На  щастя,  а  чи  на  біду.

Приспів:
І  нехай  і  нехай  осінь  знову,
Доторкається  шибки  листком.
Буду  вести  я  з  нею  розмову,
Коли  нічка  засне  тихим  сном.

До  тебе  лину  я  думками,
У  тих  думках  зі  мною  ти.
Я  пам'ять  бережу  роками,
І  мріями  пишу  листи.

Приспів:
І  нехай  і  нехай  осінь  знову,
Доторкається  шибки  листком.
Буду  вести  я  з  нею  розмову,
Коли  нічка  засне  тихим  сном.

Нехай  та  осінь  наша  буде,
Сьогодні,  завтра  і  завжди.
Кружляє  листопад  усюди,
Я  шепочу  йому:  "  Зажди".

Приспів:  
І  нехай  і  нехай  осінь  знову.  
Залишає  на  травах  сліди.
Буду  вести  я  з  нею  розмову,
Повертатимусь  завжди  сюди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852996
дата надходження 29.10.2019
дата закладки 29.10.2019


НАДЕЖДА М.

Припнутий човник до кілка

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EGWswcINZ8I
[/youtube]
Безвітряно.  Спокійно.  Тиша.
Припнутий  човник  до  кілка.
Дрімає  гай,  позолотішав,
Заснула  й   річка  замілка.

Колись   вона  була  рікою,
(І  човник  плавав,  ще  й  не  раз).
Тепер  багата  лиш  ряскою,
Всьому   в  житті  буває  час.

Давно  самотній  оцей  човен,
Забули  всі  його  давно.
Весни  чекає,  поки  повінь,
Торкне  вода  засохле  дно.

Раз  по  раз  хвильки  колихають,
І  ніжно  гладять  з  співчуттям.
Вони  легесенько  зітхають,
Неначе  граються  з  дитям..

А  він  усе    в  своїй  задумі,
Він  пам"ятає  літні  дні.
Такі  веселі,  надто  шумні.
Тепер    вже  дні  не  ті,  складні.

У  тім  човні  ми  цілувались,
Він  захищав  нас  від  усіх.
Тоді  на  щастя  сподівались.
Я  до  сих  пір  твій  чую  сміх.

Нікому  весла  не  потрібні,
Та  й  човник  сам.  Для  кого  він?
Когось  щасливим  зробить  здібний,
Чека  в  природі  перемін...
--------------------------------
натисніть  на  картинку




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852704
дата надходження 26.10.2019
дата закладки 28.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Їх поєднала пізня доля

Він  цілував  її  долоні
І  пригортав  її  до  себе.
Вже  посивілі  стали  скроні
І  лист  під  ноги  впав  із  неба.

Довкола  них  кружляє  осінь,
А  у  душі  живе  кохання.
Хоч  в  білім  інії  волосся,
Та  не  померли  сподівання.

В  очах  іскринки  наче  зорі,
Усмішка  не  перемінилась.
Їх  поєднала  пізня  доля,
Усі  роки  вона  журилась..

Він  цілував  її  долоні,
Вона  всміхалася  до  нього.
В  обох  були  дорослі  доні,
Та  щастям  встелена  дорога...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852788
дата надходження 27.10.2019
дата закладки 27.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Будьте добріші

Є  люди,  що  серце  зігріють  теплом,
Так  затишно  з  ними  немов  під  крилом.
У  матінки  -  пташки,  яка  день  і  ніч,
Не  зрадить,  не  кине  в  продовж  всіх  сторіч.

Є  люди,що  словом  тобі  попрікнуть,
І  наче  стрілою  у  серце  ввіпнуть.
Усмішка  лягає  у  них  на  устах,
Насправді  ж,  лиш  заздрість  у  їхніх  думках.

А  є  що  розділяться  хлібом  навпіл,
Хоч  в  них  не  такий  і  багатий  вже  стіл.
Підтримку  моральну  тобі  віддадуть
За  руку  у  казку  тебе  поведуть.

Нам  більше  б  уваги,  тепла  у  душі,
В  словах  не  були  щоб  одні  міражі.
Ми  ж  люди  своєї  країни,  землі,
Не  треба  губитись  в  туманній  імлі.

Не  треба  кидати  образні  слова,
Творім  краще  людям  казкові  дива.
Щоб  соромно  нам  не  було  за  дітей,
Теплом  щоб  стрічали  у  хаті  гостей.

Здоров'я  і  миру  бажаю  усім,
Щоб  затишний  завжди  був  в  кожного  дім.
Віддайте  тепло,  бо  його  завжди  ждуть,
Господь  берегтиме  життєвий  ваш  путь...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852676
дата надходження 26.10.2019
дата закладки 26.10.2019


Малиновый Рай

над рекой туман густой


Над  рекой  туман  густой
И  по  травам  стелится
Мы  помиримся  с  тобой,
Душенька  надеется.

Ты  развей  туман  густой
Пускай  светит  солнышко
Хочу  выпить  я  с  тобой
Всю  любовь  до  донушка.

А  не  хочеш  так  иди
Я  держать  не  смею
Пусть  в  душе  идут  дожди
Я  переболею.

Я  всё  выдержать  смогу
Но  было  бы  лучше
Если  б  мы  с  тобой  мой  друг
Разогнали  тучи.

Пусть  всё  станет  как  было
Весело  и  мило
Неужели  всё  прошло
Как  водою  смыло.

Я  поверить  не  могу
Да  и  не  желаю
Что  туманы  всё  сожгут
За  что  так  страдаю.

Разгони  туман  и  вновь
Солнце  пусть  сияет
Пусть  вернётся  к  нам  любовь
И  не  исчезает.

Будем  вновь  дарить  цветы,
Счастье  приумножим.
В  целом  мире  только  ты
Мне  от  всех  дороже.

По  душе  туман  густой
Пеленою  стелется.
Мы  помиримся  с  тобой,
Хочется  надеяться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852541
дата надходження 24.10.2019
дата закладки 25.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не спиться

Немає  ні  сну,  ні  спокою,
Ніч  дивиться  так  байдуже.
Думки  літають  сорокою,
Не  спокій  закрався  в  душу.

І  десь  серед  тиші  темної,
Симфонія  звуком  ллється.
Здається  мені  приємною,
Торкається  мого  серця.

Ні  зірочки,  а  ні  місяця
І  тіней  нема  за  вікном.
Коли  ж  ті  зорі  розвісяться,
Чи  будуть  світить  над  селом?

У  ліжку  верчуся...  Не  спиться,
У  руку  беру  олівець...
Віршами  душа  звеселиться,
Світає...  і  нічці  кінець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852580
дата надходження 25.10.2019
дата закладки 25.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заспіваю пісню ( слова до пісні)

Заспіваю  пісню,  ту,  що  мила  серцю,
Нехай  в  небо  лине,  наче  птах  вона.
Солов'їним  співом  у  душі  озветься
І  теплом  зігріє,  мов  прийшла  весна.

Хай  летить  луною  пісня  понад  краєм,
Дзвінким  стоголоссям  торкнеться  зірок.
То  для  тебе  любий,  серденько  співає
Із  моїм  коханням  радісних  думок.

Хай  почують  пісню  гори  і  долини,
Синь  блакитна  в  небі,  ранки  росяні.
Ти  в  моєму  серці,  чоловік  єдиний
Я  тобі  дарую  всі  свої  пісні

Хай  слова  торкнуться  ніжним  поцілунком,
І  уста  змедують  солодом  своїм.
Пісня  моя  буде  тобі  подарунком,
Ти  назавжди  в  серці  лишишся  моїм.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852127
дата надходження 21.10.2019
дата закладки 21.10.2019


Валентина Рубан

НУ ВОТ И ВСЕ

Ну,  вот  и  все!        Исчезла  дымка  в  дали.
Исчез  туман,  прошла  уже  гроза.
Ну,  вот  и  все.  Напрасно  счастья  ждали,
Исчез  Твой  образ,    милые  глаза.

Ну,  вот  и  все!  Солнце  укрыли  тучи,
Они  все,    в  даль,    куда  –  то  все  плывут.
Не  будем  мы  друг  друга  больше  мучить.
Исчез  навеки  наш  с  Тобой  маршрут.

Ну,  вот  и  все!  Царит  везде  прохлада,
И  лето  уж  не  греет,    не  цветет.
Исчезло  все,  и  сожалеть  не  надо.
Хоть,  до  сих  пор  -  покоя  не  дает.

Ну,  вот  и  все!  Не  надо  возвращаться.
Вернувшись,    сердце  можно  в  прах  разбить.
Наверное,    пришел  наш  час  прощаться.
Кому  забыть…  кому  –то  -  разлюбить.

Ну,  от  и  все!  Еще  одна  морщинка.
И  шрам  на  сердце,    может  быть  –  рубец.
Застыла  на  лице  горячая  слезинка.
Такой  в  любви    вот  может  быть  конец.

Остались  в  прошлом    -  нежности  касанья…
И  радость  встреч…    объятья…    то  да  се.
Скажу,    в  последний  раз,  -  «  Любимый,  до  свиданья.
Единственный.    Родной  мой.    Вот  и  все…»

12.08.2019  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852042
дата надходження 20.10.2019
дата закладки 20.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишнева хуртовина кохання ( слова до пісні)

Піднялася  хуртовина  цвітом  від  вишень,
В  серці  твому  я  єдина  співаю  пісень.
Хуртовина,  хуртовина  наче  у  раю,
Знає  серденько  єдине,  як  тебе  люблю.

Я  вночі  неможу  спати,  думи  не  дають,
Як  клубок  той  розмотати,  що  коханням  звуть.
Хуртовино,  хуртовино  не  кидай  свій  цвіт,
Нехай  прийде  той  єдиний  стежкою  із  літ.

Як  засвітить  в  небі  сонце  променем  ясним,
Задзвенить  в  моїм  віконці  ніжний  передзвін.
Обійму  тебе  коханий  в  вишневім  саду,
Горить  серце  полум'яно,  я  тебе  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852012
дата надходження 20.10.2019
дата закладки 20.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поруч з тобою

Лиш  з  тобою  поруч,  лиш  з  тобою,
У  думках  своїх  я  можу  йти.
Лиш  з  тобою  милий,  лиш  з  тобою,
Буду  я  трояндою  цвісти.

Хочу,  щоб  весна  була  навколо
І  блакить  лише  в  твоїх  очах.
Щоби  солов'ї  співали  соло
І  моя  рука  в  твоїх  руках.

Хочу  чути  лиш  твоє  диха́ння,
Щоб  була  для  нас  щаслива  ніч.
Загорнутись  у  твоє  кохання,
Тільки  я  і  ти,  вдвох  віч  -  на  -  віч...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851915
дата надходження 19.10.2019
дата закладки 19.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Якби не ти

Якби  не  ти,  було  б  сумним  життя,
Якби  не  ти,  летіла  б  в  забуття.
Якби  не  ти  лили  б  завжди  дощі
Й  не  розцвітали  б  квіти  запашні.

Твої  слова,  мов  ліки  дорогі,
Вони  завжди  потрібні  так  мені.
Тобі  тепло  й  любов  свою  віддам,
А  ще  привіт  вітрами  передам.

Якби  не  ти,  мели  б  в  душі  сніги,
Були  б  самотні  наші  береги.
Якби  не  ти,  весна  не  зацвіла
І  осінь  мальовнича  не  була.

Якби  не  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851588
дата надходження 16.10.2019
дата закладки 17.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Теплий жовтень

Теплий  жовтень,  рівним  кроком  увійшов  в  садочок,
А  до  нього  ненароком,  доторкнувсь  листочок.
Усміхнулась  осінь  мило,  сина  пригорнула,
Уперед  йти  треба  сміло,  щоб  душа  відчула.

Те  тепло,  що  у  повітрі,  бабиного  літа,
Розлетиться  швидко  світом  буде  ніжно  гріти.
І  хоч  падає  вже  листя,  кружить  листопадом,
Ще  на  травах  роси  чисті  і  зірки  над  садом.

Задивляються  у  нічку,  хочуть  щось  сказати,
Десь  дзюрчить  вода  в  потічку,  хоче  заспівати.
Нам  пісень  своїх  грайливих,  щоб  усі  почули,
Щоб  дощу  осінні  зливи,  теплими  ще  бу́ли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851491
дата надходження 15.10.2019
дата закладки 15.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поклич мене

Якщо  тобі  погано  десь  коханий,
Поклич  мене  і  я  прийду  до  те́бе.
Любов'ю  залікую  твої  рани
І  прихилю  до  ніг  блакитне  небо.

Теплом  сердечним  я  зігрію  душу,
Не  дам  тобі  ніколи  сумувати.
І  навіть  сон  твій  любий  не  порушу,
Як  завітає  нічка  в  твою  хату.

Поклич  мене  -  летять  слова  із  серця
Я  посилаю  їх  тобі  думками.
Нехай  луною  почуття  озветься
Й  залишиться  навіки  разом  з  нами.

Поклич  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851377
дата надходження 14.10.2019
дата закладки 14.10.2019


НАДЕЖДА М.

Нас зрозуміє пізня осінь

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IZqV3xri0Q0[/youtube]

Міленький  дощ  по  підвіконню,
І  як  завжди  -  нема  тепла.
Я  не  вдаюся  до  чекання,
Теплінь  не  прийде  із-за  скла.

Збирала  влітку  я  тепло,
І  берегла  його  в  долонях.
В  душі  у  холод  проросло,
І  зараз,  в  осінь,  не  холоне,

Воно,  як  квітка  з  пелюстками,
Я  бережу  його  ростки.
Вдихаю  осінню  ковтками,
Не  дався  б  холод,  щоб  взнаки.

Надпий  і  ти  тепла  з  долоні,
Із  мого  келиха  добра.
Не  в  тому  суть,  що  сніг  на  скронях.
Чому  сумуєш  задарма?

На  двох  з  тобою  буде  вдосталь,
Нащо  жаліть  тепло  душі?
Нас  зрозуміє  пізня  осінь,
Не  буде  лить  весь  час  дощі...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851028
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 12.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тікає геть із серденька печаль

Чи  бачили  ви  літечка  світанок?
Як  сонечко  купається  в  росі.
Прокинувся  метелик,  сів  на  ґанок,
Як  віти  верба  заплела  в  косі.

І  як  туман  блукає  берегами,
Як  дивно  пахнуть  трави  у  лугах.
Як  вітерець  літа  понад  полями
І  солов'ї  щебечуть  у  гаях.

Тече  кудись  і  поспішає  річка,
Прозорість  видна  до  самого  дна
І  неба  синь  -  блакитна,  наче  стрічка,
Торкається  земного  полотна.

Неначе  білий  пух  вгорі  хмарини,
Летять  собі  у  невідому  даль.
Світанок  вимальовує  картини,
Тікає  геть  із  серденька  печаль...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851022
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 10.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Іду щаслива

Вже  осінь  закружляла  листопадом,
З  калини  ніжно  сплетенім  вінку.
Не  сипляться  в  долоні  зорепади,
Лиш  місяць  відзеркалився  в  ставку.

Іду  щаслива,  стежкою  мандрую,
Туди  де  небо  землю  обійма.
Між  вітами  в  повітрі  голос  чую,
Тихенько  підкрадається  зима.

А  я  ще  хочу,  щоб  нас  гріло  літо,
В  ромашках  веселилися  поля.
Щоб  пригортав  до  себе  теплий  вітер
І  хвилями  торкалися  моря.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850934
дата надходження 09.10.2019
дата закладки 10.10.2019


меланья

Мати

Прилетіла  весна  і  проміння  пряде  на  балконі,
де  старенька  застигла,  неначе  зрослася  зі  склом,
все  вдивляється  в  даль  і  хустинку  затисла  в  долоні,
а  думки,  як  птахи,    повертають  у  рідне  село.

Там  у  неї  в  саду  розцвітає  замріяна  вишня,
а  трава  у  дворі  атакує  самотній  поріг...
Це  уперше  вона  зустрічати  лелеку  не  вийшла,
бо  вже  сила  життя  не  тримає  натомлених  ніг.

Ні  на  що  не  грішить  -  добрі  діти  і  чемні  онуки  -
гідний  спадок  лишає  вона  після  себе  Землі,
та  не  вміє  тримати  без  діла  натруджені  руки
і  невидимі  крихти  усе  витирає  на  склі.

Поривається  вдень  стіни  кахельні  в  кухні  протерти,
скатертину  розправити,  порох  змести  на  столі...
Молить  Бога  вночі,  щоби  тільки  зимою  не  вмерти,
бо  могилу  копати  так  тяжко  у  мерзлій  землі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850905
дата надходження 09.10.2019
дата закладки 09.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце вибиває соло

Ти  чуєш  любий,  ніжно  флейта  грає,
Мелодія  доноситься  із  ночі.
Вона  нам  про  любов  розповідає,
Слова  її  летять  такі  пророчі.

У  небі  зорі  оксамитом  вкрились,
Неначе  світлячків  чарівне  поле.
Вони  на  небі  міцно  зачепились
А  в  грудях  серце  вибиває  соло.

Ти  зазирни  в  мої  зелені  очі,
Вони  тобі  багато,  що  розкажуть.
І  почуття,  що  так  летять  із  ночі,
Знов    на  осінній  лист  коханням  ляжуть.

Прислухайся  коханий,  я  шепочу,
В  мелодії  слова  мої  лунають.
Тебе  обняти  любий  дуже  хочу,
Хай  квіти  -  щастя  рясно  розцвітають...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850807
дата надходження 08.10.2019
дата закладки 08.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Карнавал осені

Присіла  осінь  тихо  в  сквері,
Серед  квітучих  хризантем.
Для  жовтня  відчинила  двері,
Тепер  за  руку  з  ним  підем.

І  хоч  стежина  вже  у  листі,
Так  часто  змочена  дощем.
Частіше  парасольки  в  місті,
Та  не  торкає  серце  щем.

У  вальсі  бабиного  літа,
В  осіннім  небі,  серед  хмар.
Кружляє,  веселиться  вітер,
Для  нього  осінь  -  карнавал.

Довколо  нас  пейзаж  осінній,
Одівся  в  різні  кольори.
Радієм  ми  прекрасній  днині
І  цій  чаруючій  порі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850409
дата надходження 05.10.2019
дата закладки 07.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я пишу тобі вірші

́́Я  з  весною  подружилась  дуже,  дуже
І  цілунки  свої  літу  віддала.
А  для  тебе  написала  вірші,  друже,
Бо  закохана  ще  з  юності  була.

В  них  з  тобою  розмовляла  часто,  часто,
Відкривала,  ті  таємні  почуття.
А  згори  світили  зорі  ясно,  ясно,
Диктувала  доля  нам  своє  життя.

Не  зустрілися,  вмішалась  до  нас  осінь,
Прилетіли  з  нею  в  серце  холоди.
Впав  листок  пожовклий  на  твоє  волосся,
Листопадом  замітало  вже  сади.

І  якщо  зима  постукає  у  двері,
Чи  морозом  залоскоче  у  душі.
Знов  думки  свої  залишу  на  папері
Знову  з'являться  написані  вірші...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850540
дата надходження 06.10.2019
дата закладки 06.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нехай та осінь наша буде

Розпочала  знов  осінь  откровення,
Сплітаючи  мереживо  з  листків.
Краплинами  дощі  упали  в  жмені,
Мелодія  почулась  скрипалів.

Полинула  так  високо  у  небо,
Лишилась  відголоском  журавлів.
Цілунком  доторкнулася  до  тебе,
Непосидючих,  лагідних  вітрів.

Ти  обійми,  не  відпускай  від  себе,
Даруй  слова  і  почуття  свої.
Розкрий  оте  щасливе  серцю  кредо,
Бо  лише  раз  живемо  на  землі.

Нехай  та  осінь  тільки  наша  буде,
Вплітається  коханням  у  вінок.
І  закружляє  листопадом  всюди,
Впаде  під  ноги  стомлений  листок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850305
дата надходження 04.10.2019
дата закладки 04.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А ось і я

А  ось  і  я  -  сказала  осінь,
Із  рудим  блиском  у  очах.
Пробігла  в  лісі  поміж  сосен
І  листям  притрусила  шлях.

Скупала  жовті  трави  в  росах,
Побовталася  у  ставку.
Калину  заплела  у  коси,
В  осіннім,  пишному  вінку.

Вітри  покликала  холодні
І  наказала  лить  дощам.
Сховалось  сонечко  сьогодні
І  сумно  стало  усім  нам.

Ти  не  лякай,  прошу,  нас  осінь,
Припини  пустощі  свої.
Хай  тішить  погляд  неба  просинь,
Бож  відлітають  журавлі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850206
дата надходження 03.10.2019
дата закладки 03.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заспівала пташка

                                                                                                           Присвячую  тим,  хто  далеко  від  рідної  землі...

Заспівала  пташка  у  чужому  краї,
А  мені  згадався  рідний  край.
У  садах  вишневих  соловей  співає,
Серце  звеселяє  мов  скрипаль.

То  веселі  ноти  линуть,  то  журливі,
Пташки,  що  в  чужім  краю  співа.
Голоси  рідніші,  ті,  що  в  Україні,
Спогад  мій  у  пісні  ожива.

Де  поля  просторі,  скупані  дощами,
Де  волошки  й  маки  у  вінках.
Де  плакучі  верби  понад  берегами,
Де  пахучі  трави  у  полях.

Заспіваю  пісню,  ту,  що  мені  мила,
Нехай  в  небо  лине  наче  птах.
Вона  моє  серце  й  душу  зворушила,
Пролилась  сльозою  у  очах.

Заспівала  пташка  у  чужому  краї,
А  мені  згадався  рідний  край.
Я  за  ним  і  досі  з  чужини  скучаю,
Поселилась  в  серденьку  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850105
дата надходження 02.10.2019
дата закладки 03.10.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохані годин не помічають (слова для пісні)

Віднайду  тебе  серед  туману,
Чи  серед  квітучої  весни.
Назавжди  твоєю  милий  стану,
Тільки  ти  приходь  до  мене  в  сни.

Приспів:

Закохані  годин  не  помічають,
Серця́  їх  завжди  б'ються  в  унісон.
А  почуття  метеликом  літають,
Не  на  один  не  схожі  вони  сон.

Будеш  цілувати  мої  руки,
Будуть  в  поцілунках  знов  уста.
Не  торкнуться  нас  птахи  розлуки,
А  Господь  пошле  життя  до  ста...

Казкою  у  снах  твоїх  я  буду,
Квіткою  серед  пахучих  трав.
І  тебе  ніколи  не  розлю́блю,
Лиш  би  ти  мене  завжди  кохав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849833
дата надходження 30.09.2019
дата закладки 30.09.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВА СТЕЖИНА

Моя  стежина  розпочата
Із  першим  кроком  у  житті.
На  ній  стрічав  я  біди  й  свято
І  спориші  свої  святі.

Пр:  Стежино,  стежино,  стежино,
Із  самих  далеких  доріг,
Завжди  приведи  свого  сина
На  рідний  батьківський  поріг.

Вона  мене  вела  удалі,
Через  дощі,  через  сніги.
Тут  солов’ї  мені  співали,
Кричали  інколи  круки.
Пр.
По  ній  пройтися  –  це  блаженство,
На  тій  стежині  є  мій  слід.
Вона  одна  ще  із  дитинства,
Веде  до  батьківських  воріт.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849814
дата надходження 30.09.2019
дата закладки 30.09.2019


Валентина Рубан

ЗАЧЕМ


Зачем  следы  к  Тебе  я  мерила,
Одолевая  все  пути?
Зачем  же  я  Тебе  поверила?
Ведь  надо  было  бы  уйти.

Зачем  в  слова,  Твои  влюбилась  я,
И  в  голос,  что  тепло  дарил?  
Зачем  Тебе  ночами  снилась  я?
Ты  над  душой  моей  царил.

Зачем  часами  до  полуночи,
Словами  душу    теребил?
А  я  то,  верила  до  мелочи,
И  так  хотела,  чтоб  …  любил.

Не  раз  рассвет  вдвоем  встречали  мы,
 В  беседах  нежных,  при  луне.
Ты  чаровал    тогда  советами,
Которых,  не  хватало  мне.

Словами,    душу  целовал  мою,
До  несравненности  ни  с  чем.
Сейчас  Тебя  совсем  не  узнаю,
А  как  все  было!…    А  зачем?

Я  не  прошу  Тебя  о  нежности,
О  встречах,  тоже  не  молю.
Все  это  не    от  неизбежности…
Я  просто  -  помню    и  …..
Зачем?
                                                   28.09.2019  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849788
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 29.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я зберегла тобі кохання ( слова до пісні)

Я  йшла  до  тебе  через  все  життя,
Торкаючись  думками  сподівання.
Вела  мене  стежина  майбуття,
Я  берегла  в  душі  тобі  кохання.

Зустріла  осінь  на  своїм  путі,
А  так  хотілось,  ще  зустріти  літо.
У  серці  почуття  мої  святі,
Квітують  яблуневим,  ніжним  цвітом.

Нехай  вже  осінь  сипе  листя  в  сад,
Нехай  вже  дмуть  в  лице  вітри  холодні.
А  у  душі  весни  моїй  парад,
Любов'ю  гріє,  зігріва  сьогодні.

Я  йду  до  тебе  знов  коханий,  знов,
Несу  тобі  весну  свою  на  крилах.
У  серці  дотепер  живе  любов,
З  тобою  любий  я  її  зустріла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849724
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 29.09.2019


Віталій Назарук

ДІДУСЕВА КАЛИНА

Колись  дідусь  в  роки  юначі
Калину  посадив  в  саду.
Вона  зове  мене  неначе,
Щоразу  я  до  неї    йду.
Тут  з  дідусем  порозмовляю,
Дідусь  поділиться  теплом.
Я  йду  сюди,  бо  добре  знаю,
Жива  калина  під  вікном.

Коли  калина  зацвітає,
Бджола  тоді  бере  нектар.
Пташина  у  саду  співає,
Тоді  цей  сад,  як  Божий  дар.
І  на  лавчині,  біля  хати
Неначе  чую  самосад.
Я  йду  на  стежку  виглядати,
Чи  жде  гостей  квітучий  сад.

Коли  калина  червоніє,
Як  пахнуть  яблука  в  саду.
Вона  теплом  червоним  гріє,
Я  і  тоді  до  неї  йду.  
Я  чую,  як  шепоче  листя,
Немов  говорить  щось  дідусь.
Калина  ж  береже  обійстя,
А  я  за  дідуся  молюсь.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849721
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 29.09.2019


Віталій Назарук

НАША НІЧ

Простою  я  з  тобою  всю  ніч,
Край  воріт  до  самого  світання.
Доторкнуся  рукою  до  пліч,
Ти  почуєш  у  котре  зізнання.

Біля  мосту  осяде  туман,
Верби  в  ньому  купатимуть  віти.
Вітерець,  ніби  справжній  шаман,
Буде  знову  про  щось  шепотіти.

Ми  з  тобою  усі  вечори
Будем  слухати  співи  пташині.
Як  в  єдине  зберуться  хори,
Найдорожчий  наш  хор  солов’їний.

Я  дивитимусь  в  очі  тобі,
У  моїх  прочитаєш  кохання.
І  співатимуть  нам  солов’ї,
Цілу  ніч,  аж  до  самого  рання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849626
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А осінь торкає листком

Згадаю  ту  пору  осінню,
В  туманах  густих  береги.
А  хмари  у  сукню  весільну,
Себе  угорі  одягли.

Світилися  очі  мов  зорі,
Від  щастя,  що  поруч  був  ти.
Твої  поцілунки  казкові,
Я  хочу  навік  зберегти.

Торкалися  пальці  обличчя,
Волосся  було  наче  шовк...
Знов  осінь  до  себе  нас  кличе,
І  вітер  за  вікнами  змовк.

Та  тільки  цих  слів,  ти  не  чуєш,
Хоч  нічка  уже  за  вікном.
У  снах  моїх  часто  ночуєш,
А  осінь  торкає  листком...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849630
дата надходження 28.09.2019
дата закладки 28.09.2019


Віталій Назарук

"ЧЕРВОНА КАЛИНА"

Пр:  «Червона  калина»,  «Червона  калина»,
Поліського  краю  краса.
«Червона  калина»,  неначе  перлина,
Де  білі  хмарки  в  небесах.

Тут  сосни  й  берізки  сплелися  в  ожині,
Дорога,  як  змійка  біжить.
«Червона  калина»    -  поліська  гординя
В  міжліссі  зеленім  стоїть

 У  хвойному  лісі,  де  дихати  легко,
Розкинувсь  натомлений  став.
Сюди  прилітають  здалеку  лелеки,
Тут  Мавку  наш  Лукаш  шукав.

Хто  раз  хоч  відвідав  «Червону  калину»,
Повернеться  знову  сюди.
Їх  сосни  зустрінуть,  красуні  ялини,
Полюбиться  край  назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849526
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія - душа на крилах

Поезія  -  немов  душа  на  крилах,
Щоразу  прилітає  у  думки.
Без  неї  я  б  ніколи  не  творила,
Вплітаються  вірші  мої  в  вінки.

Поезія  -  то  чародійне  диво,
То  казка,  що  складається  зі  слів.
Вона  неначе  річечка  грайлива,
Торкається  щасливо  берегів.

Я  з  нею  свою  душу  зігріваю,
Гублюсь  в  туманах  ранньої  пори.
І  лише  їй  про  все  розповідаю,
Вона  на  мене  дивиться  згори.

Поезія  і  я  -  ми  нероздільні,
Любов  і  слово  нам  не  розділить.
Лиш  з  нею  можемо  ми  бути  сильні
І  дружим  щиро,  вже  багато  літ...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849537
дата надходження 27.09.2019
дата закладки 27.09.2019


Валентина Рубан

ДУША СПІВАЄ


Душа  моя  співає  від  кохання,
І  так  щодня  –  із  вечора  до  рання…
А  потім  знову  з  ранку  й  до  півночі,
Палке  кохання  бачать  мої  очі.

В  словах,  в  віршах  –  неспішною  ходою
Душа  мандрує  всюди  за  Тобою.
Зігріє  подихом,  торкне  серденько
І  відчуваєш  Ти  мене  близенько.

І  згадуєш  тому  щодня  мене,
Без  мене  вже  і  день  Твій  не  мине.
Бо  Душі  наші  мріями  сплелись
Їм  лише  вдвох  злітати  в  синю  вись.

Так  від  кохання  Душі  в  нас  співають,
Бажання  нам  надію  зігрівають.
Хоч  осінь  сріблом  сиплеться  на  коси,
Серденько  ж  ласки  і  любові  просить

26.09.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849506
дата надходження 26.09.2019
дата закладки 26.09.2019


Леся Утриско

Заробітчанка.

Зібралася  нині  мати...  подалась  в  чужину,
Аби  дітям  заробити  трохи  копійчину,
Аби  борги  всі  віддати,  та  й  щось  заробити,
Щоб  спокійно  могла  спати,  та  на  світі  жити.
Приїхала...  чужа  мова  та  чужі  закони,
Без  грошей,  та  без  роботи,  та  без  охорони,
Та  Господь  змилосердився-  знайшла  добрі  люди,
Що  роботу  пошукали,  не  ввели  в  облуди.
Працювала,  спину  гнула,  копійку  складала,
Все,  що  могла,  до  гніздечка  дітям  посилала.
Дочка  скінчила  Медичний,  син  став  інженером,
Їм  квартири  покупляла,  машини,  як  мерам,
Хату  спільну  збудувала,  би  мала  де  жити
Та  у  старості  глибокій  дітей  не  просити.
А  та  старість  білим  птахом  коси  посивила:
Не  та  сила...  все  зібрала,  чужину  лишила.
Повернулась  до  родини-  на  рідні  дороги,
Не  впізнала  свого  двору,  ні  свої  пороги.
І  онуки  підросли-  бабусі  не  знають,
Діти  скоса  поглядають  й  не  дуже  вітають,
Не  цілують  рідну  матір-  двері  зачинили:
Там  не  можна,  там-  покої,  аби  не  смітили.
Поселили  в  літній  кухні  на  старому  ліжку,
Змирилася  знову  мати-  аби  їм  не  тісно.
Поділила  дітей  грішми,  подарки  роздала-
Сльози  з  очей  покотились-  за  що  так  дістала.
Приїздили,  як  на  дачу  та  гостей  приймали,
Ну  а  матір  в  літній  кухні  завше  забували.
Їли,  пили,  веселились  за  мамині  гроші-
От,  такі  вже  нині  діти-  "  люблячі  й  хороші".
Стисло  серце  її  в  грудях...  лягла,  та  й  не  встала-
Вічність  тихо  колисала,  та  тихо  приспала.
Втихла  з  Богом-  своїм  Батьком,  душу  поєднала-
Ось  так,  любі,  та  чужина  любов  дітей  вкрала.
Поховали  ї  сусіди...  дітям  не  до  того-
В  них  робота  та  кар'єра-  у  них  повно  свого.
Поховали,  загорнули-  лиш  небо  заплаче-
Знов  подалась  у  чужину-  най  Господь  пробаче,
Тих  дітей,  що  так  забули  любити  рідненьку,
Що  не  знали  шанувати  свою  рідну  неньку.
Так  чужина  розділила  на  дві  половини-
Гірку  працю  материнську  та  дітей  гординю.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714450
дата надходження 25.01.2017
дата закладки 26.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Друзям мого дитинства

Подруги  дитинства  за  вами  скучаю,
Так  згадую  часто,  зустрітись  бажаю.
Життя  в  різні  сторони  порозкидало
І  кожному  долю  свою  написало.

Тетянка  у  Рівному  жити  зосталась,
Світланка  в  прибалтику  помандрувала.
Хтось  в  Львів,  хтось  в  Італію,  хтось  в  Миколаїв,
А  я  вас  усіх  так  зібрати  бажаю.

Приходите  в  сни  ви  до  мене  щоночі,
А  може  ті  сни  все  ж    для  мене  пророчі?
Літа  пролетіли,  літа  промайнули,
Вас  згадую  часто,  про  вас  не  забула...

Щасливе  дитинство  і  ми  були  разом,
Хоч  не́посидючі  були  з  вами  часом.
То  "  хованки"  грали,  а  то  "  вибивного",
То  пупсикам  разом  всі  шили  обнови.

Була  в  нас  екскурсія  до  "нафтобази",
Раділи  шмати́нкам  зі  "складу"  всі  разом.
Смачним  було  сало  і  хліба  шматочок,
Було  виховання,  чекав  дит  -  садочок.

Коліна  збивали  і  плакали  часом,
Та  то  не  біда,  бо  були  усі  разом.
У  літній  період  ми  бавились  в  школу,
Так  весело  й  гамірно  було  довкола.

Нераз  різні  "капості"  ми  витворяли,
Закопані  клади  із  вами  шукали.
Ми  рвали  горох  на  "колгоспному"  полі.
Розписані  нам  вже  були  тоді  долі.

Баюри  ми  міряли  дуже  глибокі,
По  ним  ми  робили  кроки  широкі.
Були  усі  в  бруді,  та  дуже  щасливі,
Дощі  нас  мочили,  мочили  і  зливи...

До  школи  ходили  неначе  на  свято,
І  там  у  нас  друзів  було  так  багато.
Перерви  шкільні  ми  тако  ж  не  забудем,
І  черги  в  їдальню,  там  бу́ло  так  людно...

Своїх  вчителів  так  усі  поважали,
Вони  нас  усмішкою  всіх  зустрічали.
Тяжкі  теореми  доводили  сміло,
На  хімії  ставили  дослід  не  вміло.

І  часто  від  цього  сміялись  у  класі,
Тоді  невезло  лиш  тому  бідолазі,
Що  дослід  хімічний,  узяв  "запартачив,"
Та  вчитель  був  добрий,  йому  все  пробачив...

Лишились  позаду  і  школа  і  вузи,
Назавжди  зосталися  з  вами  ми  друзі.
Так  хочеться  знати,  як  вам  всім  живеться,
І  може  читаючи  вірш,  хтось  озветься.

Ми  стали  батьками  у  нас  уже  діти
А  доля  розкидала  нас  всіх  по  світу.
У  кожного  сім'ї,  проблеми,  робота,
І  може  не  в  всіх  вихідний  є  субота...

Роки  все  минали,  роки  все  летіли,
Онукам  ми  з  вами  тепер  вже  раділи,
Лиш  пам'ять  вертає  в  часи  ті  минулі
І  ви  мої  друзі,  я  вас  не  забула!



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849429
дата надходження 26.09.2019
дата закладки 26.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тихо плаче осіння ніч ( слова для пісні)

Так  тихо  плаче,  знов  осіння  ніч,
Дощами  вона  сльози  проливає.
А  я  торкнутись  хочу  твоїх  пліч,
І  серденько  давно  тебе  кохає.

Приспів:

Кохана,  кохана,  кохана,
Ти  ніжна  така  і  бажана.
Цілую  твої  мила  руки,
Не  буде  ні  сліз,  ні  розлуки.

Я  місяць  попрошу  щоби  світив
І  нічку  попрошу,  щоб  сліз  не  ли́ла.
Хоч  я  не  птах  й  немаю  люба  крил,
Та  ти  з  любові  їх  мені  створила.

Для  мене  ти  з'явилась  наче  сон.
В  моїх  думках,  в  моїй  душі  і  мріях.
Нам  осінь  буде  грати  вальс  Бостон,
Сльозинки  не  залишуться  на  віях...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849310
дата надходження 25.09.2019
дата закладки 25.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Голос моєї душі

Візьми  мої  долоні  в  свої  руки
І  більш  ніколи  їх  не  відпускай.
Щоб  не  тривожили  душевні  муки,
Бо  у  душі  живе  кохання,  знай.

Ти  у  життя  моє  ввірвавсь  неждано,
Для  мене  зірку  засвітив  вгорі.
Про  більше  говорити,  ще  зарано,
А  втім...  Ти  в  очі  подивись  мої.

У  них  знайдеш  печаль  мою  і  радість,
Романтику  й  наснагу  до  життя.
Ти  не  побачиш  там  ні  біль,  ні  старість,
Там  оптимізм  завжди́  і  боротьба...

Даю  тобі  мій  друже  свою  руку,
Веди  мене  коханий  по  прямій.
Засолоди  коханням  ту  розлуку,
В  осінню  пору  ти  теплом  зігрій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849186
дата надходження 24.09.2019
дата закладки 24.09.2019


Ольга Ратинська

Ти все, що у мене є. .

Ти  моє  Сонце,  Місяць,  мої  зорі  
Мій  день  і  ніч,-  усі  мої  думки  
Пливуть  до  океану,  у  покорі  
Сенс  каравану,як  в  голках  нитки  

Червоні,  золотаві,  у  блакиті  
Як  очі  твої  синява  в  імлі  
Я  так  люблю  ловити  дивомиті  
І  завмирати,  пальцем  на  чолі  

Малюю,  і  на  аркуші  діброви  
Рясніють,  відбиваючись  від  рис  
Птахоювелетнем  малюю  густі  брови  
Спускаючись  лісами,  ....  скільки  криз  

Хвилинами  мовчання,-  співчуваю..  
І  знову,  знову,  знову  відлетять........  
Я  хочу,  щоб  ти  знав,  що  я  кохаю  
Бо  завтра  можу  й  слова  не  сказать....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849171
дата надходження 23.09.2019
дата закладки 24.09.2019


СОЛНЕЧНАЯ

СДЕЛАЙ БУСЫ МНЕ…

                               ******
СдЕлай  бусы  мне?,..  на  счастье...
С  нежных  слов...и  поцелуев...
С  роз,  волшебно-ароматных...
Из  росы  -  на  листьях  туи...

ВЕтер  вольный  в  них  вплетАя...
С  неба,  -  облакА    снимАя...
А  затем,  на    лучик  солнца  -
Всё,  с  любовью  -  нанизАй  мне?)...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846543
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 23.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Відлітають журавлі ( слова для пісні)

Відлітають  журавлі  в  далекі  далі
І  несуть  свій  смуток  у  чужі  краї.
Залишають  у  душі  нашій  печалі,
Їм  живеться  краще  на  своїй  землі.

Приспів:

Ви  журавлики  не  плачте,  не  журіться,
Будемо  ми  вас  чекати  навесні.
Лиш  прошу  я  ви  усі,  усі  верніться,
Щоб  почули  вас  у  небі  голоснім.

Відлітають  журавлі,  сумує  осінь
І  у  серці  смуток  також  є  моїм.
Коли  в  небі  чути  дзвінке  стоголосся,
Долетіть...  Шепочу  тихо  навздогін!

Зашумлять  дощі,  слізьми  впадуть  на  трави,
Колискових  заспіває  вітерець.
Не  палатимуть  у  просторі  заграви,
Уже  осінь  доторкається  сердець...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849089
дата надходження 23.09.2019
дата закладки 23.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У вальсі Шопена

Танцює  осінь  під  Шопена,
Мелодії  чарівна  мить.
Ще  не  опало  листя  клена,
А  вальс  в  душі  уже  звучить.

Рудоволоса,  щедра  осінь,
Ступає  радісно  до  нас.
Впадуть  під  ноги  срібні  роси
І  закружляє  ніжний  вальс.

Коханий!  Швидше  подай  руку,
Прийшов  той  довгожданний  час.
Шопен...  Шопен...  Ти  чуєш  звуки,
Вони  до  себе  кличуть  нас...

І  він  такий  щасливий  й  радий,
Коханій  руку  простягнув.
Той  танець  їхній  серед  саду,
Для  них  він  незабутнім  був.

Кружляло  листя,  а  з  ним  осінь,
Всміхалась  парі  з  висоти.
У  цім  осіннім  безголосі,
Дивився  їй  у  очі  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848805
дата надходження 20.09.2019
дата закладки 20.09.2019


Віталій Назарук

СКРИПКА

Пр:  То  сміється,  а  то  плаче,
Наче  в  скрипки  є  душа.
То,  як  коник  в  полі  скаче,
То  летить  немов  пташа.

Закохався  я  у  скрипку,  наче  в  трелі  солов’я,
У  пісні,  які  співає,  ніжна  скрипочка  моя.

Поміж  всіх  оркестрів  світу,  чую  скрипочку  свою,
Коли  чую  її  трелі  –  видається  я  в  раю.

Виростають  в  мене  крила,  коли  грають  скрипалі
Замовкає  в  мить  пташина,  навіть  диво-солов’ї.

І  дарують  диво-пісню  знамениті  скрипалі.
Можуть  тільки  їй  вторити  стоголосі  солов’’ї.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848800
дата надходження 20.09.2019
дата закладки 20.09.2019


Zoja

Ты просто гость в моей судьбе…

Мне  тяжело...  и  нелегко  тебе...
Нам  испытанье  послано  Небесной  Силой.
Ты  просто  гость  в  моей  судьбе...
Порой  от  этого  мне  так  невыносимо...

Не  виновата  я...  и  ты  не  виноват...
Устроив  встречу,  над  нами  посмеялись  Боги.
Я  замужем...  и  ты  женат...
И  разные  у  нас  пути-  дороги.

Быть  может  душам  нашим  дано  соединиться.
Но  только  не  сейчас,  а  в  жизни  той,  другой...  
За  облаками,  куда  не  долетают  птицы,
Когда  то  мы  будем  счастливы  с  тобой.

04.09.2019  год.


Світлина  із  мережі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848694
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Калинонька

Ой не вій , не вій вітрами…

 Ой  не  вій  ,  не  вій  вітрами  ,  осене  примхлива  ,
 Вчора  була  ти  красуня  ,-нині  вередлива.
 Вітром  вієш  ,  дощем  сієш    ,  туманами  вкрилась,
 Вчора  була  золотою,-  нині  зажурилась.

 Бо  на  зимоньку  пора  вже  стрімко  повертає,
 Вже  останнє  листячко  з  дерев  облітає.
 Ліс  до  неба  похмурого  зводить    голі    віти.
 Вже  не  буде  листочками  з  вітром  гомоніти.

 Отак  воно  все  буває...  Так  пливуть  літа...
 Ще  одна  відходить  осінь-  пора  золота.
 Та  не  журиться  красуня  ,  бо  прийде  той  час,
 Й  знов  багряною  красою    зачарує    нас!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848710
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Жоржини ( слова для пісні)

Під  вікном  у  мене  розцвіли  жоржини,
Сонечко  дарує  їм  своє  тепло.
Стелить  осінь  листом,  застеля  стежини,
Чистою  водою  грає  джерело.

У  осіннім  вальсі  закружляє  вітер,
Зацілує  ніжно  пелюстки  жоржин.
Будуть  посміхатись  і  радіти  квіти,
Буде  вальс  кружляти  декілька  годин.

Сонця    схід  у  небі  грає  янтарями,
А  кудлаті  хмари  вдаль  кудись  спішать.
Як  кохання  наше,  так  й  жоржини  з  нами,
В  сонячнім  промінні  душу  веселять.

Покладу  я  руку  у  твої  долоні
І  піду  з  тобою  стежкою  життя.
Не  будуть  більш  сльози  падати  солоні,
Лише  буде  чути  серденька  биття.

А  коли  наступить  втома  вечорова,
Притомившись  вітер  ляже  на  траву.
Буде  линуть  пісня  ніжна,  ніжна  знову
Я  тобі  жоржини  у  букет  зберу.

Під  вікном  у  мене  квітують  жоржини,
Сонечко  дарує  їм  своє  тепло.
Ти  в  моєму  серці  залишивсь  єдиний,
В  пору  цю  осінню  щастя  розцвіло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848676
дата надходження 19.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Ганна Верес

Красуне-осене, поклич мене!

Не  осінь  ще,  але  уже  й  не  літо  –
Це  ті  невидимі  для  сонечка  мости,
Коли  воно  іще  шанує  квіти
І  чорнобривці  змушує  цвісти.

З  жоржинами  уміло  кокетує,
На  айстри  цідить  вранішню  красу,
З  сороками  про  вечір-ніч  пліткує,
Сховало  в  хлів  до  літечка  косу.

Красуне-осене,  поклич  мене  до  себе
У  неповторно-жовту  заметіль,
Де  тільки  ти  і  я,  і  Боже  небо,
І  в  ньому  клин  лелечий  щоб  летів.
16.09.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848636
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 19.09.2019


Надія Башинська

ТАК СВІТЛО…

І  злетів  журавель...  ввись,  розправивши  крила.
Ой,  багата  ж  земля  своя  й  дуже  красива.
Став  кружлять  журавель  над  гніздечком,  круг  хати.
Не  хотілось  йому  ще  свій  край  залишати.

Пильнували  за  ним  заворожено  діти.
Легкий  смуток  гойднув  під  віконечком  квіти.  
Заблищала  сльоза  в  шибках  рідної  хати.
Нехай  легкий  політ...  Будуть  всі  тут  чекати.

Ось  діброва,  і  гай...  сонцем  лист  загорівся.
Край  дороги  кленок  золотий  заяснівся.
І  калиновий  кущ  в  ґрона  пишні  прибрався.
У  далекі  краї  лиш  журавлик  зібрався.

Вже  кружляв  журавель  тут  над  озером  синім.
Тепле  літо  йому  все  ж  добавило  сили.
Цей  політ  будуть  в  снах  бачить  верби  крислаті,  
і  калина,  і  клен,  і  гніздечко  на  хаті.

-  Повертайся,  малий!  -  журавля  кличуть  діти.
Принеси  нам  весну.  Будем  разом  радіти.
І  махнув  їм  крилом  наш  журавлик  привітно.
Хоч  журлива  пора,  та  на  серці  так  світло...
 



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848635
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 19.09.2019


НАДЕЖДА М.

Коли…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ioeRzuRf8to[/youtube]

Коли  мене  ти  цілував,
Всміхався  Місяць  із-за  хмари.
Цей  епізод  він  смакував,
Забув   зіркові   часті  чвари.

Він  не  один,  і  не  самотній,
На  небі  зірки  всі  його,
Та  настрій  в  нього  чомусь  смутний,
Він  безпорадний   всеодно.

Вечірня  зіронька  найкраща,
Та  недоступна  серед  всіх.
Хоч  за  красою  значно  вища,
Її  краса  все  ж  не  для  втіх.

Не  перетнуться  їх  шляхи,
Не  зможе  він  її  обняти.
Він  просто  годен  в  пастухи,
І  лиш  на  відстані  кохати...

Не  взнає  він  цілунок  з  медом,
І  не  відчує  стиск  руки.
Хоч  він  найстарший  серед  неба,
Гнітить  все  ж  пустка  навкруги...
------------------------------------
Натисніть  на  картинку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848582
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 18.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми були в гостях у тиші ( романс, мелодія і виконання Н. Крівець)

З  тобою  ми  були  в  гостях  у  тиші,
Свіча,  папір  і  кава  на  столі.
А  ще  мої  зігріті  серцем  вірші,
Які  щораз  писалися  тобі...

Осінній  сум  із  тишею  у  парі,
Мене  вертають  у  минулі  дні.
Чи  то  любов,  чи  просто  серця  чари,
Чи  може  то  наснилося  мені?

Але  ж  душа  усе  те  відчуває
І  нам  її  ніяк  не  провести́.
Вона  і  досі  ще  тебе  кохає
І  посилає  з  тишею  листи.

Палка  любов  ніщо  не  вимагає,
А  просто  виливає  почуття.
І  ще  нераз  думками  запитає,
Чому  з  тобою  розвело  життя...

З  тобою  ми  були  в  гостях  у  тиші,
Свіча,  папір  і  кава  на  столі.
А  ще  мої  зігріті  серцем  вірші,
Які  щораз  присвячую  тобі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848571
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 18.09.2019


Олеся Лісова

Зіркою падаю

Пошукай  мене  в  небі..,  я  там  є.
В  рідні  руки  зіркою  падаю,
Чую  пульс  і  серцебиття  твоє,
Біль  розлуки  невтримний  вгадую.

Зранечку  біля  вікна  зачекай:
Злечу  піснею,  ніжним  променем.
Рафінадом  впаду  у  гарячий  чай
У  ковтку  відчуй  теплим  спомином.

Листям  осені  опущусь  до  ніг
Підіймеш,  у  руках  стискаючи.
Любов  -  це  душа.  Вона  –  оберіг.
То  тримай  же  міцніше,  кохаючи.



Дякую  Олені  Старусєвій  за  ідею  вірша.

Фото  з  інтернету.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848304
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 17.09.2019


Ольга Калина

Поміж двох океанів

Десь  там  ,  поміж  двох  океанів,
Купається  сонце  в  воді.
Воно  просинається  рано
І  промені  шле  золоті.

Розбризкує  срібло  і  злато  
По  хвилях,  що  йдуть  по  воді.  
Цю  пишність  яскраву,  багату
Воно  подарує  тобі.  

Зігріють  ті  промені  сонця
Й  душі  подарують  тепло,
Торкнуться  струни  твого  серця,  
Щоб  в  весну  стежину  знайшло.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848477
дата надходження 17.09.2019
дата закладки 17.09.2019


Ганна Верес

О доле материнська!

Простою  не  бува  жіноча  доля,
Та  найскладніша,  кажуть,  в  матерів:
Саме  вони,  це  говорю  свідомо,
Є  другий  після  Бога  оберіг.

Є  матері  нещасні  і  щасливі,
На  жаль,  таким  влаштовано  цей  світ:
Одних  добра  накриє  тепла  хвиля,
А  інші  –  для  біди,  немов  магніт.
Вони  чомусь  обділені  любов’ю
І  з  боку  чоловіка,  і  дітей,
Людьми  забуті  і  Великим  Богом,
І  горя  череда  до  них  іде.

Є  матері  щасливі  і  нещасні,
І  це  уже  залежить  не  від  них:
Щасливі,  де  здорові  діти,  вдячні,
Нещасні  ті,  у  кого  лиш  сини,
Що  не  жаліють  материнські  плечі.
Невдячні  діти  –  для  сім’ї  біда:
Для  матерів  день  –  бути  біля  печі,
А  ніч,  щоби  у  подушку  ридать.

О  доле  материнська,  слізьми  вмита,
Чи  коли-небудь  висохнуть  вони?
Гвалтує  біль  тебе,  як  оковита,
Дитину  губить.  Горем  оповита,
Хоч  і  нема  твоєї  в  тім  вини.
5.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848341
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Завітні мрії

Світились  оченята  від  надії,
Що  прийде  час  і  збудуться  ще  мрії.
Торкнеться  промінець  тепла  живого
І  дівчинка  підніметься  на  ноги.

Не  будуть  болі  більше  турбувати,
Вона  піде  світанки  зустрічати.
Омиють  ноги  прохолодні  роси,
Калина  цвіт  вплете  в  розкішні  коси.

Не  буде  у  душі  медикаментів,
Боятися  не  буде,  щоб  не  вмерти.
Фізичну  біль  не  буде  більш  терпіти,
Звичайно  буде,  як  людина  жити.

Вона,  мов  балерина  -  затанцює
І  світ  великий  в  фарбах  розмалює.
Цю  радість  у  вірші  не  передати,
Коли  живеш  -  так  хочеться  літати.

І  може  пролетять  літа  і  роки,
В  поезію  вона  ще  зробить  кроки.
Її  життя  минатиме  щасливо,
Тому,  що  в  слові,  завжди,  живе  сила.

Тепер  по  іншому  життя  складеться
І  новим  ритмом  серденько  заб'ється.
І  буде  той,  що  ще  теплом  зігріє,
Тоді  і  збудуться  -  завітні  мрії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848375
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пересіклися поглядом німим

Пересіклися  поглядом  німим,
А  серце,  серце  так  кохало.
Минуло  вже  з  тих  пір  багато  зим,
Душа  любила  і  страждала.

Як  очі  закривалися  до  сну,
Твій  силует  з'являвся  знову.
З  тобою  поверталися  в  весну,
Заквітчену  і  кольорову.

Яка  була  чудовою  пора
І  хоч  лили  дощі  і  зливи.
Я  шепотіла  ніжності  слова,
То  передати  неможливо.

І  може  ще  в  житті  наступить  день,
Коли  нас  доля  поєднає.
Співати  буде  серденько  пісень,
Воно,  ще  любить  і  кохає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848379
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Завітні мрії

Світились  оченята  від  надії,
Що  прийде  час  і  збудуться  ще  мрії.
Торкнеться  промінець  тепла  живого
І  дівчинка  підніметься  на  ноги.

Не  будуть  болі  більше  турбувати,
Вона  піде  світанки  зустрічати.
Омиють  ноги  прохолодні  роси,
Калина  цвіт  вплете  в  розкішні  коси.

Не  буде  у  душі  медикаментів,
Боятися  не  буде,  щоб  не  вмерти.
Фізичну  біль  не  буде  більш  терпіти,
Звичайно  буде,  як  людина  жити.

Вона,  мов  балерина  -  затанцює
І  світ  великий  в  фарбах  розмалює.
Цю  радість  у  вірші  не  передати,
Коли  живеш  -  так  хочеться  літати.

І  може  пролетять  літа  і  роки,
В  поезію  вона  ще  зробить  кроки.
Її  життя  минатиме  щасливо,
Тому,  що  в  слові,  завжди,  живе  сила.

Тепер  по  іншому  життя  складеться
І  новим  ритмом  серденько  заб'ється.
І  буде  той,  що  ще  теплом  зігріє,
Тоді  і  збудуться  -  завітні  мрії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848375
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


НАДЕЖДА М.

А я чекаю віхол листопада

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=km5IPEhRaI8
[/youtube]
Це  осінь  загляда  в  моє  вікно,
А  я  чекаю   віхол  листопада.
Твого  листа  знайду  я  всеодно
Між  листям,  що  опало  серед  саду.

Знайти  мені  його  не  буде  важко,
Відчую  в  ньому  подихи  весни  -
Розквітлу  білу  восени  ромашку.
Нехай  позаздрять  цвіту  полини.

Упала  з  неї  крапелька  роси,
Неначе  обпекла  мене  сльозою.
Це  осінь  гірко  плакала,  не  ти,
Холодною   торкнулася  водою.

Підставила  долоню,  щоб  зігріть  -
Мурашки  поповзли  по  моїм  тілі.́.
Хотіла  холодок  цей  приглушить,
Чи  пожаліть  сльозу  цю  запізнілу.

Чому  ти  плачеш,  осене,  спинися?
Твого  я  хочу  так  іще  тепла.
Життя  таке  прекрасне  -  озирнися!
В  моїм   ти  серці  ще  не  відцвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848256
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 15.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Журавлики милі мої

Неначе  прощальна  соната,
Доносилось  з  неба  "  Курли".
Вже  осінь...  Їм  час  відлітати,
Прощайте,  кажу,  журавлі!

Щасливої,  любі  ,  дороги,
Щоб  ви  долетіли  живі.
Нехай  оминають  тривоги
І  душ  не  торкають  жалі.

Щоб  вас  не  мочило  дощами,
В  путі  не  штовхали  вітри
Щоб  сила  була  завжди  з  вами,
Летіти  у  дальні  світи.

Прощайте,  прощайте  рідненькі!
Хай  буде  дорога  легка.
І  хмари  хай  будуть  біленькі,
Напоїть  нехай  вас  ріка...

Ми  будемо  вас  виглядати
У  рідні  краї  навесні.
Із  трепетом  будем  чекати,
Журавлики  милі  мої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848262
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 15.09.2019


Новоградець

Я чую твій голос…

                     Присвячується  Василю  Малянівському,
                     Племіннику  і  прийомному  сину  Ольги  Калини.

Я  чую  твій  голос,  єдиний  на  світі,
Пливучи  по  хмарних,  блідих  небесах,
І  бачу  букет  твій,  і  лист  на  граніті,
А  відповідь  губиться,  тоне  в  вітрах.

Ти  чуєш  -  кричать  білі  лебеді-гуси?
Послухай,  поглянь  на  хвилиночку  ввись,
Я  мимо  лечу,  але  ще  повернуся
І  в  снах  появлюся  таким,  як  колись.

Прийду  на  вечерю,  і  знову  так  само
На  місце  улюблене  сяду  в  кутку,
А  ти  приготуєш  вареники,  мамо,
Із  вишнями  тими,  що  скраю  в  садку.

А  в  грози  травневі,  під  блискавки  сині,
Коли  забіліє  калина  в  цвіту,
Ти  знову  побачиш,  як  я  по  стежині,
Промоклий  до  нитки,  з  рибалки  бреду.

Чекай  -  і  я  буду  тихенько  ночами
Приходити  в  сни  крізь  тумани  і  сніг,  
Тоді,  під  Луганськом,  любов  твою,  мамо,
Снаряд  відібрати  осколком  не  зміг.

                 Відповідь  на  вірш  Ольги  Калини
                 "Писала  лист".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789486
дата надходження 29.04.2018
дата закладки 14.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні пейзажі

А  за  вікном,  а  за  вікном  вже  знову  осінь,
У  небі  чути  журавлине  стоголосся.
Під  ноги  сипе  вона  яблука  червоні
І  листя  падає  оранжеве  в  долоні.

Вітри  із  Півночі  примчалися  холодні,
Густим  туманом  вкрились  береги  сьогодні.
А  на  пожовклих  травах  залишились  роси,
Вплітає  вітер  прохолоду  вербам  в  коси.

Кудись  у  даль  за  руслом  поспішає  річка,
Свою  печаль  ховає  пташка  невеличка.
Самотньо  в  прохолодну  і  осінню    пору,
Їй  так  бракує  пташиного  фолькльору.

Квітують  знову  різнобарвні  хризантеми,
Про  них  одвічно  хтось  складатиме  поеми.
Милують  око  наше  ці  чарівні  квіти,
Між  ними  хочеться  співати  і  радіти...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848155
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 14.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти поклич

Ти  поклич  мене  в  осінь  цю  дивну,
Де  жоржини  так  рясно  цвітуть.
Подаруй  ту  любов  лебедину,
Яку  справжнім  коханням  зовуть.

Ти  поклич  мене  в  дощ,  навіть  в  зливу,
Я  до  тебе  прийду  всеодно.
Подаруй  мені  долю  щасливу,
Хай  вона  зазирне  у  вікно.

Відчини  мені  навстіж  всі  двері
І  листочками  стежку  встели.
Хоч  погасли  ліхтарики  в  сквері,
Мене  зорі  до  тебе  вели.

Хай  твій  голос  озветься  луною,
Через  ліс  полетить  навпростець.
В  нас  відбудеться  зустріч  з  тобою,
Ти  поклич...  Ти  поклич  накінець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848064
дата надходження 13.09.2019
дата закладки 13.09.2019


Валентина Ланевич

Догорала зоря на зорі.

Догорала  зоря  на  зорі,
Перший  промінь  лягав  на  осоння.
Хмарки  бігли  кудись  у  вікні,
Гарне  марилось  щось  із  просоння.

На  подушці  ще  відтиск  руки
І  теплом  пахне  тіло  із  ночі.
Ще  б  торкнутись  твоєї  щоки
Та  з  любов’ю  поглянути  в  очі.

Ранок  добрий,  -  сказати,  вставай,
Мій  коханий,  заваримо  кави.
Як  колись  за  столом,  зазвичай,
Я  ловитиму  усміх  ласкавий.

11.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847919
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 12.09.2019


НАДЕЖДА М.

Чому ж торкає знов і знов?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4wPNUXpuIys[/youtube]

Коли   прощались  -  дарував
Синеньку  квітку  незабудку,
Мене  любить  ти  обіцяв,
Та  цим  добавив  більше  смутку.

Уплів  у  коси  квітку  ту,
Всміхнувся  сірими  очима,
Твій  усміх  скрасив  німоту,
Щоб  щось  сказать,  було  несила.

Роздався  поїзда  гудок,
Слова  всі  сплутались  клубками.
Пробравсь  до  тіла  холодок,
Так  і  скінчилось  все  між  нами...

Я  бережу  синеньку  квітку,
Як  давню  казку  про  любов.
Про  ту  годину  ніжну,  світлу...
Чому  ж  торкає  знов  і  знов?


[img]https://avatars.mds.yandex.net/get-pdb/1608858/0c2a1fa2-66b1-4f49-93d5-4af76d63e225/s1200?webp=false[/img][img]https://w-dog.ru/wallpapers/11/11/432425795582485.jpg[/img][img]https://poradum.com.ua/wp-content/uploads/2018/02/3b7361ebb116bbb0ef91243675e93c61.jpg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847934
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Ольга Калина

Чому так пізно ти прийшов

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=q2_LrEdq9fs[/youtube]

Цей  вечір  тихо  догоря,  
Нічна  з’явилася  зоря.
І  я  іду  в  осінній  сад  –
В  танку  кружляє  листопад.  
А  дні  шалено  так  біжать,  
В  траві  всі  яблука  лежать.
Не    встигла  я  зібрати  їх  -
Цей  запашний  солодкий  плід.

Приспів:
Коханий  мій,  моя  любов,  
Чому  раніше  не  прийшов?
Ти  запізнився  на  роки..
Дивись,  обсипались  садки.  

Кружляє  листя  навкруги
У  руки  яблучко  візьми
І  надкуси  солодкий  плід  –
Це  наш  з  тобою  пізній  гріх.  
Холодна  осінь  і  сумна,
Але  в  душі  цвіте  весна,
Кохання  в  серці  розцвіло..
Навіщо  пізно  так  прийшло?!

Приспів:
Коханий  мій,  моя  любов,  
Чому  раніше  не  прийшов?
Ти  запізнився  на  роки..
Дивись,  обсипались  садки.  

Приспів:
Коханий  мій,  моя  любов,  
Чому  раніше  не  прийшов?
Ти  запізнився  на  роки..
Дивись,  обсипались  садки.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847956
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Валентина Рубан

Я Ж ТВОЯ

Не  прийшла  до  Тебе  на  побачення,
А  Ти  зразу  ж    в  сполохи  забив.
Ну,  яке  тепер  це  моє  значення?
Я  зробила  так,  як  Ти  робив.

На  дзвінки  я  не  відповідатиму,
Хоч  дзвони  мені  по  десять  раз.
Я  Тебе  вже  більше  не  кохатиму,
Не  згадаю,  як  колись  –  щораз.

SMS-ок  більше  не  писатиму,
І  Твоїх  не  буду  я  чекать.
Більше  я  Тебе  не  виглядатиму,
Буду  до  самотності  звикать.

Буду  розмовляти  я  з  туманами,
В  луг  піду  –  до  молодих  беріз.
Я  не  хочу  більше  жить  обманами,
Й  проливать  гірких  не  хочу  сліз.

Синє  небо  чОмусь  зажурилося,
Звідти  лине  журавлиний  клич…

Нащо  все  оце  мені  приснилося?
Я  ж  Твоя!      Прийду!        Лише  поклич!

12.09.2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848005
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй коханий

Подаруй  коханий  мені  літо,
Нехай  осінь  не  приходить  ще  до  нас.
Під  вікном  щоб  ніжно  пахли  квіти
У  вечірній  і  ранковий  час.

Подаруй  коханий  мені  зорі,
Щоб  світили  і  не  гасли  уночі.
Хай  простелить  місяць  стежку  в  морі,
Своїм  світлом  щастя  несучи.

Подаруй  коханий  мені  ранок
Із  туманом,  що  лягає  в  берегах.
Хай  торкнеться  вітерець  фіранок,
І  розсипе  дощик  на  полях.

Подаруй  коханий  мені  сонце,  
Щоб  світило  і  не  гасло  цілий  день.
Нехай  світить  променем  в  віконце
І  птахи  співають  ще  пісень...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847941
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь - поетеса

Пише  осінь  вірші,  бо  вона  -  поетеса,
Мочать  плечі  дощі,  бризки  із  -  під  коле́са.
Парк  притих  у  німому  мовчанні,  дрімає,
А  у  небі  вже  клин  журавлів  відлітає.

Пише  осінь  експромтом  з  вітрами  співає,
Береги  сизокрилим  туманом  вкриває.
Хоче  видати  книгу  її  щоб  читали
І  думки,  мов  казки  туди  ніжно  вкладали.

У  осінніх  світанках  вже  сонце  не  гріє,
Промінь  гладить  серпанки,  несе  у  даль  мрію.
Прохолодними  росами  ранок  ступає,
Кладе  руки  на  плечі,  шепоче:"  Кохаю..."  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847854
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 11.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Всміхався вересень

А  вересень  всміхавсь  до  неї  щиро,
Мабуть  тому,  що  осінь  за  вікном
Під  ноги  щедро  яблука  трусила,
Казки  розповідала  перед  сном.

Думки  спадали  мрійними  дощами
І  розлітались  краплями  води.
А  душу  оповили  геть  тумани,
Вони  її  в  полон  собі  взяли.

І  лиш  коли  торкнувсь  світанок  личка
І  згасли  зорі,  що  світили  в  тьмі.
З'явилася  у  небі  сонця  стрічка,
Теплом  своїм  торкнулася  землі.

В  квітучих  чорнобривцях  в  айстрах  білих,
Ховалось  літо  від  осінніх  змов.
І  хоч  листочки  клена  вже  летіли,
Воно  хотіло  дарувать  любов...

А  вересень  всміхався  і  гордився,
Що  осінь,  то  кохана  лиш  його.
Він  перший  раз  по  справжньому  влюбився,
До  неї,  більш  нікого  не  було...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847859
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 11.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Думками до зірок

Торкаєшся  думками  до  зірок
І  відчуваєш  сум  якийсь  в  душі.
Отой  далекий,  зірний  холодок,
Лишає  слід  прожитий  на  землі.

Душа  бурлить  неначе  океан,
Нема  ні  пристані,ні  бережка.
Лишився  недописаний  роман.
Від  втоми  опустилася  рука.

А  у  вікно  вже  стукав  вітровій,
Він  про  розлуку  ту  розповідав.
Хтось  тихо  шепотів:  "  Він  тільки  мій."
А  хтось  тепла  уже  не  відчував...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847725
дата надходження 10.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Везе мене потяг

Везе  мене  потяг  далеко,  далеко
У  теплі  краї  де  зимують  лелеки.
Туди,  де  моря  розмовляють  піною,
Туди  де  квітують  сади  дивиною.

За  вікнами  станції,  ліс  і  долини,
Летять,  пролітають  природи  картини.
До  тебе  коханий  доба  наближає,
Душа  в  своїх  мріях  куплети  складає...

У  серці  моєму  чекання,  чекання,
Думки  найдорожчі  й  моє  хвилювання.
І  ось  у  віконці  перон  показався,
Той  бажаний  час  до  нас  двох  наближався.

Я  вийшла  із  потягу,  чуть  не  зомліла,
До  тебе  коханий  на  крилах  летіла.
Цілунки,  обійми,  троянди  червоні,
Щасливі  обоє  стоїм  на  пероні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847727
дата надходження 10.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зрада

Вони  жили  немаючи  образи
Дітей  ростили,  троє  було  їх.
Та  якось  навалилось  все  одразу,
З'явилась  зрада  й  посварила  всіх...

Вона,  враз  перекреслила  всі  плани
І  поселила  ненавість  в  душі.
Він  бути  перестав  уже  коханим,
З'явився  інший  у  її  житті...

А  за  плечима  вже  прожиті  роки,
Перед  його  очима  пронеслись.
Стежина,  що  вела  у  світ  широкий,
Все  щастям  це  для  них  було  колись.

Вона  всміхалась  й  тихо  шепотіла:
"Було  кохання  та  чомусь  пройшло.
Мабуть  тому,  що  іншого  зустріла,
Ну  а  тобі  тепер  не  повезло."

А  як  же  діти?  Ми  ж  їм  мама  й  тато,
До  неї  він  щосили  прокричав.
Вона  мовчала,  мов  створила  страту,
Дім  став  пустий,  він  дуже  сумував..

Одна  лиш  ніч,  ці  бачила  страждання
І  сльози  проливалися  дощем.
Неспалося...  Вже  зникла  зірка  рання...
А  на  душі  лишився  біль  і  щем...




                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847617
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я дякую за ту палку любов

Я  дякую  за  ту  палку  любов,
Яку  змогла  на  відстані  відчути.
Потрапила  неначе  в  казку  знов,
Мені  цього  ніколи  не  забути.

Щовечора  з'являються  зірки,
Вони  неначе  блискавки  у  небі.
Відчуй  тепло  на  відстані  руки,
Думками  пригорни  її  до  себе.

А  коли  сум  поселиться  в  душі,
Згадай  слова  і  посмішку  щасливу.
Як  прийде  Муза,  напиши  вірші,
Засій  словами  урожайну  ниву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847622
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Валентина Ланевич

Гомоніла душа до душі.

Гомоніла  душа  до  душі,
Обіймались  теплом  у  тривозі.
Надбігають  осінні  дощі,
А  вони  ще  зустрітись  не  в  змозі.

Й  розливаються  щемом  в  туман
Вересневої,  в  досвітку,  днини.
І  шукають  між  листям  талан,
Що  життєві  дороги  згубили.

І  печаль  закрадається  в  них,
В  перемішку  із  ніжністю  ллється.
Скоро  осінь  пошле  падолист,
Їхня  ж  осінь  в  чеканні  минеться.

Та  душа  все  душі  гомонить,
Що  у  літо  ввібралась  назавжди.
Що  кохання  зимі  не  спинить
І  не  треба  ні  кривди,  ні  правди.

08.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847563
дата надходження 08.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Lana P.

ТАКУ, ЯК Є…

Таку,  як  є  —  спивай  до  дна,
Осіннє  сонце  між  хмарками,
Мою  любов  візьми  сповна  
І  випий  спраглими  ковтками.

Нитки  незримі-зв’язкові
Переплелися  поміж  нами,
Бринять  частоти  звукові
І  виграють  барвисті  гами.

В  єднанні  наші  два  світи,
Крізь  синє  небо  стопудове,
Своїм  натхненням  освяти,
Світи  стократ,  моя  любове!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847474
дата надходження 08.09.2019
дата закладки 08.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь, я і ти

Закружляв  і  впав  під  ноги  лист  кленовий,  
Він  про  осінь  нам  сьогодні  нагадав.
За  вікном  до  нас  всміхався  день  казковий,
Промінь  сонця  біле  личко  цілував.

Заховаюся  в  обійми  твої  ніжні,
Серця  твого  буду  слухати  биття.
Почуття  у  нас  з  тобою  дивовижні,
Нехай  буде  у  коханні  все  життя.

І  заграє  нам  сопілка  калинова,
А  пісень  співати  буде  вітерець.
Солов'їна,  українська  наша  мова,
Буде  ніжністю  торкатися  сердець.

І  поллються  її  звуки  в  піднебесся,
Доторкнуться  до  пухких,  осінніх  хмар.
Разом  з  осінню  стернею  ми  пройдемся,
Нічка  місяцем  запалить  нам  ліхтар...

Будуть  зорі  посміхатися  й  моргати,
Прохолодою  повіє  від  ріки.
На  прогулянці  тумани  вже  кудлаті,
Розділилися  неначе  острівки...

А  мені  в  цю  пору  затишно  з  тобою,
Хоч  і  осінь,  та  кохання  гріє  нас.
Напуває  і  п'янить  воно  любов'ю,
І  у  тиші  цій  звучить  для  нас  романс...








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847282
дата надходження 06.09.2019
дата закладки 06.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осіння жінка - справжня чарівниця

Осіння  жінка  -  аромати  яблук
І  ніжна,  як  трояндовий  букет.
Сьогодні  пригортає  її  ранок,
В  промінні  сонця  дивний  силует.

Вона  сумна  буває,  то  весела
У  кольорах  осінніх  хризантем.
Торкне  рука  і  виростають  крила,
А  як  всміхнеться,  попадеш  в  Едем.

Осіння  жінка  -  то  любов  гаряча,
Як  покохає,  то  вже  назавжди.
Вона  сміється,  а  буває  плаче
У  її  усмішці  цвітуть  сади.

Її  цілунок,  то  медовий  солод,
В  її  обіймах  -  казка  ожива.
Не  стра́шні  з  нею  ні  жара,  ні  холод,
Вона  творити  вміє,  ще  дива.

В  холодних  росах,  умиває  личко,
Калинове  намисто  із  прекрас.
Осіння  жінка  -  справжня  чарівничка,
Сьогодні  знов  порадувала  вас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847178
дата надходження 05.09.2019
дата закладки 05.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

До мене прийдеш ти - я знаю

́́Завжди  блукаємо  з  тобо  ми  думками,
Буває  так,  що  посилаєм  телеграми.
То  лиш  душа  моя  усе  це  розуміє,
На  зустріч  з  осенню  летять  далекі  мрії.

А  падолист  летить  на  руки  і  на  плечі,
Запалить  зорі  угорі  яскраві,  вічір.
Кохання  душу  переповнює  і  серце,
Слова  мої  немов  етюд  -  для  тебе  все  це...

Дивлюсь  на  зірочку  ясну́,  вона  моргає,
Чекаю  ввечері  тебе,  тебе  немає.
Усі  вірші  мої,  пісні  усі  для  тебе
У  сни  зову  тебе  коханий  я  до  себе.

Нехай  душа  твоя  відчує  звуки  ніжні
І  хоч  местимуть  за  вікном  хурделі  сніжні.
Тебе  коханий  з  нетерпінням  я  чекаю,
Наступить  день  до  мене  при́йдеш  ти  -  я  знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847072
дата надходження 04.09.2019
дата закладки 04.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Питає серце

Питає  серце:"  А  що  ж  далі..."
А  далі  -  лише  невідомість.
Лягають  на  папір  печалі,
Та  не  тікає  з  душ  свідомість.

Лиш  чути  в  слухавці  дихання,
І  ніби  кисень  перекрився.
Те  ніжне,  щире  спілкування,
Вже  в  небі  місяць  засвітився.

І  зорі  сиплять  поцілунки,
Мені  твої,  тобі  від  мене.
Дарує  нічка  подарунки,
Луною  голос  дзвінко  лине.

Думками  осінь  сновигає,
А  серце,  серце  просить  літа.
Ти  є...  А  то  тебе  немає...
І  вже  світанок  в  небі  квітне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846965
дата надходження 03.09.2019
дата закладки 03.09.2019


Валентина Ланевич

Підкралася осінь глухими стежками…

Підкралася  осінь  глухими  стежками,
Де  трави  зруділі  обабіч  сплелись.
Скрипіли  із  сіллю  вози  з  чумаками,
Цвіла  у  діброві  калина  колись.

А  нині  червоні  плекаються  грона
В  манірнім  поклоні  до  скибки  землі.
Кричить  щось  тривожне  у  леті  ворона
І  будить  у  серці  пригаслі  жалі.

Років  пережитих  утрачені  кроки,
Що  безвість  поглинула  в  холоді  снів.
Щосили  утримую  в  грудях  неспокій,
Хоч  знаю,  що  осінню  кожен  хворів.

01.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846830
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пробудження

Ліг  туман  на  сонні  ще  долини
І  забрів  тихенько  навіть  в  ліс.
Пригорнувся  до  куща  калини
А  тоді  неначе  в  землю  вріс.

Ще  дрімав  світанок  до  схід  -  сонця,
Тиша  огорнула  береги.
І  роса  котилась  по  долонці,
А  у  ній  веселки  кольори...

Там  де  небо  цілувало  землю,
Промінь  сонця  вирвався  з  пітьми.
Привітався  й  милувався  нею,
Птах  махнув  широкими  крильми.

Прокидалася  від  сну  природа,
Посміхавсь  до  сонця  рідний  край.
Било  джерело  прозору  воду,
Вигравав  мелодій  водограй.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846854
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Любов Таборовець

Пісня кохання

Згадаю  разом  стоптані  стежинки,
І  щемно  серце  в  грудях  затремтить...
Закохані  тут  стрілись  половинки,  
Де  тихо  клен  з  вербою  гомонить.
"Люблю,…  єдина,…  радосте  і  втіхо..."
Шепоче  їй...  і  в  пристрасті  зітха…
Листочки  шурхотять  щасливим  сміхом
Кохання  вічна  пісня  не  стиха...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846829
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осіння мелодія ( слова для пісні)

Кружляє  листя  по  алеях  саду,
Танцює  прохолодний  вітерець.
І  тихий  блюз  дощу  і  листопаду
Із  сумом  доторкається  сердець.

У  кружеві  гаптованім  берізки,
Серед  ялин  зелених  -  чарівних.
Ляга  туман  кудлатий  на  доріжки,
Вернувшись  з  далей  сонних  -  мандрівних.

Дарує  осінь  колір  золотавий,
Осінній  блюз  підхопить  саксофон.
Мелодію  послухають  отави
І  буде  линуть  пісня  вище  крон.

Послухай  й  ти  мелодію  цю  милу,
Замріяну,  окрилену  таку.
Вона  неначе  вітру  дивна  сила,
Вона  мені  несе  любов  п'янку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846753
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 01.09.2019


Зелений Гай

Буду танцевать!

 1

Я  позабуду,
Грустить  не  буду,
Не  буду,  знаю  точно,  по  тебе  страдать.
Зашью  все  раны,
Златом,  шелками,
Себя  открою  миру  и  начну  мечтать.

         припев:

Печаль  и  горе
Вступили  в  сговор,
Но  им  меня  с  тоской  унылой  в  плен  не  взять.
Не  праздник  -  знаю,
Я  не  скучаю,
Танцую,  буду  буду  буду  танцевать.
Танцевать...  танцевать.
Я  дальше  буду  буду  буду  танцевать.

         2

Возьму  в  лукошко
Весны  немножко,
В  корзину  зиму  -  буду  иней  просевать.
Осенних  листьев  
Я  брать  не  буду,
Она  сама  их  вдоволь  может  набросать.

         припев  тот  же

         3

В  пакеты:  лета
Сложу  букеты.
В  заботах  круглый  год,  я  не  должна  скучать.
Но  как  и  прежде,
Я  вся  в  надежде,
Наступит  время  -  перестану  тебя  ждать.

         припев  тот  же.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842560
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 31.08.2019


Зелений Гай

По серебряному следу.

1

По  серебряному  следу  я  пойду,
У  задумчивой  луны,  всё  на  виду.
Выйду  утром  я  к  рассвету,
Обниму  свою  я  Свету,
Обниму,  ох  обниму.

В  жизни  видел  не  один  причал,
Но  таких,  я  раньше  не  встречал,
Я  не  знал,  что  счастье  близко,
Думал  ждать  его  лет  триста,
Думал  ждать  мне  и  ждать.

ПРИПЕВ:
 
Ах,    Светочка  любимая  моя
Пусть  светом  озариться  жизнь  твоя.
Пусть  с  ресниц  твоих  слезинка,
Лишь  от  солнышка  искринка
И  только  одна.

2

"И  в  моей  руке  твоя  рука"  –  
Песня  слышится  издалека
Удалятся  все  печали
Мы  друг  друга  повстречали
Навсегда  на  все  века.

ПРИПЕВ  ТОТ  ЖЕ:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846564
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 31.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохана моя ( слова для пісні)

Зустрічалися  з  тобою,  як  сади  цвіли,
Милувався  я  тобою  щасливі  були.
Цілував  я  біле  личко,  обіймав  твій  стан,
Моя  мила  чарівничко,  ти  бальзам  від  ран.

Приспів:

Ой  дівчино,  дівчино,ясная  зоря,
Ой  дівчино  дівчино,  кохана  моя.

Солов'ї  співали  радо  у  саду  пісні,
Відзвучали  канонади  звуки  голосні.
Я  топився  моя  мила  у  твоїх  очах,
Виростали  в  мене  крила,  я  летів  мов  птах.

Світить  місяць  мені  срібний  я  до  тебе  йду,
Упаду  в  твої  обійми  в  нічку  чарівну.
Під  ногами  утікати  буде  в  нас  земля,
Все  життя  буду  кохати  радосте  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846555
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 30.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Від долі нікуди не дінешся

Я  кожен  раз  дивлюся  в  твої  очі
І  кожен  раз  п'янію  без  вина.
Скажи...  скажи...  хто  долю  напророчив,
Чому  вона  частинами  дана?

Мабуть  зоря  світила  не  так  ясно,
Що  ти  до  мене  стежки  не  знайшов.
Чи,  може,  я  призналася  не  вчасно?
І  ти  у  іншу  сторону  пішов...

Душа  сумує,  що  її  сказати
І  як  відвести  біль  той  від  душі.
Тебе  одного  хочу  я  кохати
Щоб  в  серці  не  селились  міражі..

Роки  спливли,  розстали  наче  крига,
Забрали  нашу  юність  назавжди.
Лиш  недописана  лишилась  книга
І  в  ній  тобі  присвячені  вірші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846370
дата надходження 28.08.2019
дата закладки 28.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Плакала береза, сліз не витирала ( слова для пісні)

Плакала  береза,  сліз  не  витирала,
Молода  дівчи́на  її  обіймала.
У  очах  теж  сльози,  а  на  серці  туга,
Тіло  все  морозить,  бо  нема  більш  друга.

Ой  нема,  немає  і  більше  не  буде,
Про  його  береза  нагадувать  буде.
Захищав  коханий  матір  -  Україну
І  за  неї  рідну  від  ворога  згинув.

Буде  на  могилі  прапор  майоріти,
Будуть  усі  люди  нести  йому  квіти.
На  останок  сонце  торкне  домовину,
Ой  куди  ж  ти  любий!  Ой  куди  ж  ти  сину!

Покидаєш  маму,  покидаєш  тата,
Маленьку  сестричку  і  рідного  брата.
Ти  ненакохався,  ще  неналюбився,
Покинув  кохану  так  й  не  одружився.

Плакала  береза,  сліз  не  витирала,
На  могилі  гірко  кохана  ридала.
Хмари  небо  вкрили,  воно  почорніло,
Дощі  сльози  лили,  громи  гомоніли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846280
дата надходження 27.08.2019
дата закладки 27.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Акварелі осені

За  вікном  кружляє  диво  -  листопад,
Щастя  десь  блукає,  зажурився  сад.
Падають  листочки  з  сумом  до  землі,
Вишиє  сорочку  осінь  для  зорі.

Подарує  радо  усмішку  землі,
Залишить  цілунки  ніжні,  росяні.
Зашепоче  вітер  лагідні  слова,
Полетять  над  світом  осені  дива.

Тихо  пригорнеться  вона  хризантем,
Попаде  неначе  в  розкішний  Едем.
Ляжуть  акварелі,  цвіт  замайорить,
Вже  не  чути  трелі  в  світанкову  мить.

Буде  небо  з  нею  в  парі  танцювать,
А  дрібненький  дощик  на  сопілці  грать.
Подарує  осінь  кольоровий  день.
Накида  у  кошик  ягід  повних  жмень...

Упадуть  додолу  груші  запашні,
Ти  їх  назбираєш,  принесеш  мені.
Будемо  з  тобою  ними  смакувать
Ти  уста  медові  будеш  цілувать.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846175
дата надходження 26.08.2019
дата закладки 26.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лише в нас в Україні

Чути  трелі  солов'їні,
Лише  в  нас  в  Україні.
І  гаї  шумлять  казкові,
Співа  нічка  колискові.

Лине  спів  далеко  в  небо,
Обіймає  вітер  верби.
Засвітились  ясні  зорі,
Стихли  хвилі  в  синім  морі.

Заграв  місяць  на  сопілці,
Птах  притих,  заснув  на  гілці.
У  траві  цвіркун  цвіркочи,
Українські  люблю  ночі.

Так  люблю  природи  диво,  
Скажу  впевнено:"  Щаслива"
Більшого  немає  щастя,
Україночкою  зваться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846074
дата надходження 25.08.2019
дата закладки 25.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуття весні довірю

Я  не  знаю,  що  сказати,
Як  повестися  мені.
Щоби  серцем  покохати,
Не  одні  потрібні  дні.

Почуття  весні  довірю,
Хай  вона  розсудить  нас.
Як  візьме  у  руки  ліру,
Зазвучить  чарівний  вальс.

Щось  мені  душа  шепоче,
То  для  мене  не  нове.
А  я  бачу  твої  очі,
Голос  твій  мене  зове.

В  серці  є  якась  тривога,
Воно  б'ється,  то  щемить.
Нелегка́  життя  дорога
І  життя  -  не  одна  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846077
дата надходження 25.08.2019
дата закладки 25.08.2019


Павло Коваленко

Впали густі роси (слова до пісні)

Впали  густі  роси  на  зелені  трави,
Як  сонце  закотилось  геть  за  виднокрай,
Й  розлилося  раптом  море  із  отави,
Що  б’є  прохолодою  хвиля  через  край.

Приспів.
Вечір  свіжий  росяний
В  гості  йде  непроханий
З  літа  і  до  осені  -
Лиш  на  нього  жду,
Щоб  украй  закоханим,
Хай  навіть  забрьоханим
І  ногами  босими
Я  на  зустріч  йду.

Причаївся  тихо  гай  зелений  скраю,
Слухає,  як  любо  десь  соловей  співа.
Розлилося  всюди  зілля  із  розмаю,
Від  пахощів  якого  кру́гом  голова.

Приспів  той  самий.

В  крапельках  на  травах  виграють  яскраво
Діаманти,  перли  й  падають  до  ніг.
Соловей  співає  на  всі  три  октави
Про  моє  кохання,  що  сказать  не  зміг.

Приспів  той  самий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838717
дата надходження 14.06.2019
дата закладки 25.08.2019


Наталі Косенко - Пурик

Я полину

Я  полину  пташкою  до  тебе  ,
Щоб  відчути  ще  твоє  тепло  ,
Хоч  і  будеш  ти  ,  зовсім  далеко  
Я  торкну  ,  хоч  подумки  чоло  

Посміхнуся    і  згадаю  очі  
Там  в  куточку  залягла  сльоза  ,
Я  полину  любий,  серед  ночі  ,
Щоб  торкнулась  ніжності  душа  

І  тоді  я  знаю,  що  в  безпеці  
Вже  мене  нічого  не  зляка  ,
Знаю  в  оберізі  -  нема  межі  ,
Бо  любов  твоя  завжди  втіша  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845992
дата надходження 24.08.2019
дата закладки 24.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Понеси мене в кохання…

В  небі  зорі,  ти  так  близько,
Хвилі  в  морі,  стих  вітрисько.
Тиша  з  нами  і  кохання,
Загубилось  десь  чекання.

За  вікном  проснувся  ранок,
Тихо  усміхнувсь  світанок.
Вмив  росою  нам  обличчя.
І  до  себе  ніжно  кличе.

Біжимо  до  нього  в  гості,  
Він  зустріне  нас  на  мості.
Ти  візьмеш  мене  на  руки  
Залунають  флейти  звуки...

Сонце  радісно  нас  ніжить,
А  кульбаба  очі  сніжить.
Я  тихенько  так  шепочу:
"Лиш  з  тобою  бути  хочу.

Понеси  мене  в  кохання,
Без  чекання,  без  страждання.
Тільки  ти  і  я  з  тобою,
Будем  тішитись  любов'ю..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353291
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 24.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Несеш любов йому в долонях…

Думок,емоцій  так  багато,
На  пальцях  не  порахувати.
Та  вони  є  і  це  вже  свято,
Словами  все  не  передати.

В  думках  зароджене  кохання
І  чути  імпульси  у  скронях.
Не  спиш,  віршуєш  уже  зрання,
Несеш  любов  йому  в  долонях.

Устами  усміхнешся  ніжно,
Візьмеш  дарунок  цей  від  мене.
І  будеш  пам'ятати  вічно,
Думки  залишуться  для  тебе.

Цілуй...  цілуй,  шепочуть  губи,
Не  відпускай  мене  з  обіймів.
Нехай  кохання  вічним  буде,
Не  залишай  -  ти  так  потрібен...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331823
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 24.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чи зможу я тебе забути…

Чи  зможу  я  забути  твої  очі
І  в  них  озер  блакитну  глибину.
І  зіткані  зі  шовку  темні  ночі,
Що  слали  нам  мелодію  сумну.

Чи  зможу  я  забути  наші  мрії,
Які  плекали  ми  в  душі  своїй.
Ти  усміхалась  закривавши  вії,
А  я  в  обіймах  потопав  твоїх.

Чи  зможу  я  тебе  коли  забути,
Мабуть,  що  ні,  бо  усмішка  твоя,
Як  пісня,  яку  завжди  буду  чути,
Не  викину    із  серця  її  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327512
дата надходження 03.04.2012
дата закладки 23.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Два самотні серця ( слова для пісні)

Два  самотні  серця,  люблять  і  чекають,
Два  самотні  серця  в  самоті  страждають.
Незамочить  дощ  їх,  не  злякає  вітер,
Буде  зустріч  знаю,  буде  щастя  й  квіти.

Приспів:

А  за  вікном,  а  за  вікном  метуть  хурделі,
Чекає  зустрічі    душа  давно  цієї.
Десь  загубилася  вона  мабуть  в  дорозі,
Та  вірю  я  прийде  весна  втечуть  морози.

Два  самотні  серця,  бережуть  кохання,
Два  самотні  серця,  вірність  і  чекання.
Їх  незалякають  лютії  морози,
Лиш  би  не  страждали,  не  лилися  сльози.

Як  пригріє  ніжно  сонечко  ласкаве,
Будуть  зеленіти  і  гойдатись  трави.
І  серця  у  ритмі  будуть  двоє  битись,
Їм  уже  ніколи  більше  не  журитись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845919
дата надходження 23.08.2019
дата закладки 23.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Шепочу до осені:" Ти не поспішай"

Шепочу  до  осені:"  Ти  не  поспішай",
Бо  ще  тепле  літечко  покидати  жаль.
Пригріває  сонечко  променем  ясним,
Зазира  в  віконечко,  ми  щасливі  з  ним.

Нахилила  яблуня  віти  до  землі,
Трусить  вітер  яблука  великі  й  малі.
Я  зберу  у  кошик  їх  пригощу  тебе,
Буде  посміхатись  небо  голубе.

Десь  дзюркоче  річечка,  поспіша  кудись,
З  джерела  холодної  ти  води  напийсь.
Доторкнеться  бережно  ніч  твоїх  думок,
Полетять  всміхаючись  вони  до  зірок.

Осінь  привіталася,  серпня  обняла,
З  листячком  погралася  і  в  танок  пішла.
Вітерець  для  осені  пісню  заспівав,
Признавався  з  острахом,що  її  кохав.

А  вона  всміхалася  йому  лиш  в  отвіт,
В  гамаку  гойдалася,  летіла  до  віт.
Про  кохання  рано  любий  говорити,
Щоб  його  відчути,  треба  ще  пожити.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845812
дата надходження 22.08.2019
дата закладки 23.08.2019


Valentyna_S

Наче вечір і ніч

Обнімає  вечір  милу  ніч  за  плечі.
Завірянь-освідчень  підійшла  пора.
Усміхались  зорі  зірко,  по-дитячи,
І  гадали,  ясні,  що  це  лише  гра.

Дарував  він  шалі,  стрази  й  діаманти,
Обіцяв  покласти  Всесвіт  їй  до  ніг.
Зачитав  Петрарку,    Аліг’єрі  Данте--
Взяти  ж  за  дружину  заріктись  не  міг.

Не  забогарадять  станси  і  канцони,  
Все,  що  їй  віддав  і  те,  що  ще  віддасть.
Фаталізм  приречень,  грані  заборони…
Не  уп’ються  щастям--  створять  двоє  щасть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845656
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 21.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадаю мрію

Я  загадаю  мрію  на  зорю,
Що  падає  торкаючись  землі.
Тепло  і  ніжність  у  букет  зберу
І  подарую  цей  букет  тобі.

Якщо  зустріну  місяця  бува,
То  попрошу  його  щоби  світив.
А  ще  щоб  дарував  тобі  дива
Щоб  у  кімнаті  кожну  ніч  гостив.

Я  простелю  доріжку  тобі  в  сад,
Розкрию  парасольку  від  дощу.
Ми  сядем  там,  де  сплівся  виноград,
Тебе  з  обіймів  я  не  відпущу.

Хай  мрія  нас  несе  у  майбуття,
Нехай  кохання  Ангел  береже.
Подарувало  щастя  нам  життя,
У  нім  подарувало  ще  й  тебе

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845713
дата надходження 21.08.2019
дата закладки 21.08.2019


САВИЧ

ГОНДУРАС І НІКАРАГУА

Як  з  Левком  точили  ляси,  
Зажурився  дід  Панас:
Щось  мене  останнім  часом  
Так  турбує  Гондурас!

Дід  Левко  аж  стрепенувся,  
Аж:  присів,  тривожно  встав,  
Підозріло  обернувся  
І  на  вухо  прошептав:

-  Ти    дівчатам  (ось  послухай!)  
Не  показуй  Гондурас
І  по  менше  його  чухай,
Бо  дограєшся,  Панас!

Баба  зойкнула:  -  Ой,  горе!
А  мені  що  вже  робить?
Як  у  мене  ще  з  учора  
Нікарагуа  свербить?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844989
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хочу бачити очі щасливі твої ( слова для пісні)

Намалюй  мені  ніч  з  ясним  місяцем  в  небі,
Засвіти  оксамитові  зорі  вгорі.
Будь  для  мене  коханий  і  ніжний,  як  лебідь,
Хочу  бачити  очі  щасливі  твої.

Намалюй  мені  день,  щоби  сонце  світило,
Щоб  проміння  його  доторкалось  руки.
Щоб  кохання  твоє  мене  ніжило  й  гріло
І  цілунки  твої  щоб  солодкі  були.

Намалюй  мені  сад,  де  квітують  черешні,
Пелюстками  стежину  мені  простели
Я  на  зустріч  прийду,  як  приходила  вперше,
У  той  час  вже  черешні  так  рясно  цвіли.

Намалюй  береги,  перламутні  тумани,
Що  лягають  на  трави  цілуючи  їх.
Моє  серце  в  любові  горить  полум'яно,
Повертайся  коханий  з  далеких  доріг.

Намалюй...  намалюй...  я  тебе  все  прохаю,
А  насправді  цілунком  мене  обпечи.
Я  тебе  одного  у  житті  цім  кохаю,
Ти  навіки  моя  -  на  весь  світ  прокричи...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845555
дата надходження 19.08.2019
дата закладки 19.08.2019


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ № 15

[b][color="#0d048a"]Очень  жадная  бабушка  Маня
Деньги  вечно  носила  в  кармане
Ну  а  шустрый  внучек
Кошелек  уволок,
Мир  не  слышал  еще  такой  брани!!

Старый  мачо  один    из    аула
Прибежит,  лишь  бы  только  кивнула...
Получал  он  под  дых
За  соблазн  молодых
Тем  баблом,  что  он  носит  в  баулах.

Мы  пошли  нынче  в  лес  за  грибами...
Он  у  нас  рядом  здесь,  за  буграми.
Приставать  стал  сосед,
Отказать  бы...  так  нет!!
Шли  домой  без  грибов,  но  с  грехами..

Гладко  выбритый  гопник  Валера
Вылез  с  ужасом  из  шифоньера...
И  увидев  обрез
Выдал:  Сам  бы  не  лез
Затолкала  туда  меня  Вера.

Лара  Крофт,  убежав  из  гробницы
Добежала  до  самой  границы..
На  таможне  орет...
Мне  туда!!  Мне  вперед!!
Кавалер  у  ней,  видите  ль,  в  Ницце

Гастарбайтер  Джамшут  с  Украины
Для  ремонта  привез  тачку  глины.
Что  за  эксперимент?
Здесь  ведь  нужен  цемент!!!
За  рублем,  глянь,  приехал  он  длинным!!

Офтальмолог  из  местной  больницы.
Проверял  мне  прибором  глазницы...
Но  перчаточки  снял
И  меня  приобнял
Начал  щупать  мои  ягодицы..

Гинеколог  из  клиники  местной.
Был  средь  женщин  фигурой  известной..
Этот  пылкий  типаж
Делал  секси-массаж..
Называл  в  это  время  -  прелестной...

Хитромудрый  электрик  с  Находки
Не  такой  он,  как  видится,  кроткий.
Всем,  он  кроме  друзей
Сам  устроит  КЗ...
За  починку  берет  литр  водки

"Рихтовать!!!"  -  порешила  Татьяна
А  была  в  тот  момент  в  дупель  пьЯна
Нам  в  Петра    "корнишон"
Надо  влить  силикон.
Вот  тогда  будет  он  без  изъяна..

Дева  юная  из  Приамурья
Настоящий  пример  бескультурья.
Ей  бы  малый  мотив  -
Может  голой  пройти.
Без  мозгов  иль  привычка  в  ней  дурья.

В  удивительном  городе  Шуе
Молодежь  против  правил  бунтует!
Им  чтоб  дам  в  жёны  взять,
Можно  только  гулять...
Не  должно  строго  быть  поцелуев..

Атарбеков,  джигит  из  глубинки
Не  носил,  ни  носки,  ни  ботинки
Он  же,  братцы,  джигит!!
И  обут  в  сапоги!!
Из  которых  сдувает  пылинки!!

Гастарбайтер  Иван    из  Казани
Мне  такое  настроил  по  пьяни
Прогнала  бы  клюкой,
Мастер  он  -  никакой!!
Зато  мастер  любовных  признаний!!!

Толя  Дыркин,  вратарь  высшей  лиги
Постоянно  плел  в  клубе  интриги...
Это  вовсе  не  смех,
Он    достал  этим  всех.
А  еще  продает  порно-книги...

Закидонов  был  толстый  и  старый
Прятал    в  цуме  товар  в  шаровары.
Как  такого  в  тюрьму
Можно  взять,  не  пойму...
Он  же  весом  разрушит  и  нары.[[/color]/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845395
дата надходження 18.08.2019
дата закладки 19.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щасливі

А  роки,  мов  сполохані  коні,
Усе  мчаться  і  мчаться  кудись.
Я  цілую  коханій  долоні
І  дарую  любов,  як  колись.

Котрий  рік  розцвітає  калина,
Котрий  рік  плодоносить  вона.
В  моїм  серці  кохана  єдина,
Посміхається  наче  весна.

Хоч  роки  вже  зустріли  морози
І  волосся  покрив  білий  сніг.
Не  спіткнулися  ми  на  дорозі,
З  нами  завжди  в  житті  оберіг.

Будем  завжди  триматись  за  руки,
Будем  в  ногу  із  часом  іти.
І  не  буде,  не  буде  розлуки,
Бо  є  щастя  кохана  -  це  ти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845402
дата надходження 18.08.2019
дата закладки 19.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А вже осінь… (слова для пісні)

А  вже  осінь...  а  вже  осінь...а  вже  осінь...
Закружляє  нас  з  тобою  листопад.
А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Завітала...  завітала  до  нас  в  сад.

Упаде  під  ноги  листя  нам  шершаве,
Буде  хованки  з  ним  грати  вітерець.
Сум  у  небі,  наче  перший  сніг  розтане,
Доторкне  кохання  радісно  сердець.

Приспів:

А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Закружляє  нас  з  тобою  листопад.
А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Завітала...  завітала  до  нас  в  сад.

Пригорну  тебе  кохана  в  тихий  вечір,
Про  кохання  розкажу  тобі  своє.
Ясні  зорі  нас  торкатимуть  за  плечі,
А  до  ніг  впаде  намисто  росяне.

Я  кохаю...  я  кохаю  тебе  дуже
І  присвячую  для  тебе  всі  вірші.
Нехай  осінь...  нехай  осінь  навороже,
Щоб  лишилась  ти  назавжди  у  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845306
дата надходження 17.08.2019
дата закладки 17.08.2019


Віталій Назарук

УКРАЇНІ МОЇЙ

Хто  оспівує  землю,  безстрашний  в  бою,
Ціну  знає  своєму  народу…
Той  грудьми  захистить  Україну  свою,
Бо  найбільше  цінує  свободу.

Приспів:
Хай  в  житті  нам  порадником  стане  Тарас,
А  Дніпро  об’єднає  країну.
Cокровенний  наcтав  на  землі  нині    час,
Подолати  ми  маєм  руїну.
Тепер  вже  Україну,  не  Русь,  як  колись
Освятити  прийдеться  в  Дніпрі.
Я  за  землю  свою  Богу  завжди  молюсь
Щоб  я  вільним  прожив  на  землі.

Хто  із  страхом  на  ви,  в  кого  совість  жива,
В  кого  мова  крилата,  мов  птаха.
Може  той  сотворити  великі  діла,
Хто  ніколи  не  буде  невдаха.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845189
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 16.08.2019


Малиновый Рай

твои зелёные глаза



ТВОИ  ЗЕЛЁНЫЕ  ГЛАЗА
СВЕТИЛИСЬ  СЧАСТЬЕ  ИЗЛУЧАЯ
КОГДА  ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ  СКАЗАЛ,
КАГДА  СКАЗАЛ  ЧТО  ОБОЖАЮ.

ТЫ  СЛОВО  ВЫМОЛВИТЬ  В  ОТВЕТ
МНЕ  НЕ  СМОГЛА  ИЗ-ЗА  ВОЛНЕНЬЯ,
В  ТВОИХ  ГЛАЗАХ  СВЕТИЛСЯ  СВЕТ
ПРИШЛО  ЖЕЛАННОЕ  МГНОВЕНЬЕ.

ТЫ  ПОНЯЛА  ЧТО  ТЫ  НУЖНА,
ЧТО  ТЫ  ТЕПЕРЬ  НЕ  ОДИНОКА.
ЛЮБОВЬ.АХ,КАК  ОНА  ВАЖНА,
ТЕБЕ  МОЕЙ  ЗЕЛЕНООКОЙ.

В  МОЕЙ  РУКЕ  ТВОЯ  РУКА,
СЕРДЦА  ЗАБИЛИСЬ  В  ОДНОМ  РИТМЕ.
КАКАЯ  СИЛА  ВЕЛИКА
В  ЛЮБВИ,В  БОЖЕСТВЕННОЙ  МОЛИТВЕ.

ТВОИ  ЗЕЛЁНЫЕ  ГЛАЗА
БЕЗ  ВСЯКИХ  СЛОВ  МНЕ  ВСЁ  СКАЗАЛИ.
Я  СЧАСТЛИВ.Я  ЛЮБЛЮ  СКАЗАЛ,
И  МЫ  ВДВОЁМ  СЧАТЛИВЕЙ  СТАЛИ.












адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845147
дата надходження 15.08.2019
дата закладки 16.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкалась осінь клавіш тихо ( слова для пісні)

Зіграла  осінь  на  роялі,
Журливу  пісню  під  дощем.
В  душі  з'явилися  печалі
У  серці  поселився  щем.

У  звуках  осені  тремтливих
Лиш  краплі  стукали  в  вікно.
Пішли  відпочивати  зливи,
Заснули,  випивши  вино.

Торкалась  осінь  клавіш  тихо,
Мелодія  увись  лилась.
Ця  гра  для  неї  ціла  втіха,
Дощем  на  землю  пролилась.

Листочки  в  вихорі  кружляли,
Під  цю  мелодію  сумну.
На  воду  човником  лягали,
Мабуть  готовились  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845210
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 16.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній блюз ( слова для пісні)

Осінній  блюз  звучить  у  тиші  ночі,
У  небі  оксамитові  зірки.
У  щасті  цім  твої  кохана  очі
І  наші  найцікавіші  роки.

Всміхнулась  ніч,  до  танцю  запросила,
Торкалося  кохання  нас  крилом.
Осінній  блюз  -  у  ньому  міць  і  сила,
Кружляв  нас  доти,  доки  розсвіло.

Туманом  сірим  вкрився  берег  річки,
Роса  дзвеніла,  падала  в  траву.
Я  цілував  твоє  кохана  личко
І  дарував  тобі  любов  свою.

Осінній  блюз  -  і  ми  такі  щасливі,  
Осінній  блюз  -  а  поруч  я  і  ти.
Нехай  співають  з  нами  навіть  зливи,
А  ми  кохання  будем  берегти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845098
дата надходження 15.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я там, де твоє люблю ( слова для пісні)

Я  там,  де  літо  й  квіти  і  де  твоє  люблю,
Я  там,  де  в  полі  вітер  і  солов'ї  в  гаю.
Я  там,  де  чисте  небо  і  осяйна  блакить
І  птахою  до  тебе  моя  любов  летить.

Я  там,  де  осінь  щедра,  прийшов  бажанний  час,
Зі  Всесвіту  Венера  всміхається  до  нас.
Я  там,  де  роси  в  травах  злилися  в  оксамит,
Кохання  -  наче  лава  в  душі  моїй  горить.

Я  там,  де  заметілі,  притрушують  сніжок,
Лягає  він  на  вії,  ти  робиш  ближче  крок.
Нас  поєднає  вечір,  до  мене  усміхнись,
Торкають  руки  плечі,  підніме  щастя  ввись.

Я  там,  де  весни  крила,  коханням  обіймуть,
Там,  де  млина  вітрила  і  де  сади  цвітуть.
Щасливі  ми  з  тобою    у  пору  весняну,
Ти  зігрівай  любов'ю,  цілуй  мене  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844986
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Віталій Назарук

ВІДІЗВИСЯ ЛЮБОВЕ

Серпень  місяць  давно  вже  на  крилах  летить,
Сплять  птахи  і  «курли»  ще  не  чується.
Де-не-де  в  квітниках  хризантеми  дзвенять,
Ластівки,  наче  люди,  гуртуються.
Як  було  в  нас  колись,  осінь  радість  несла,
Та  з  роками  це  все  забувається.
Я  пішов  в  один  бік,  ти  у  інший  пішла,
І  кохання  чомусь  не  вертається.

Приспів  :
Відізвися  любов,  відізвися  любов,
Щоб  разом  рахували  ми  зорі.  
Між  пахучих  отав  ми  блукатимем  знов,
Доки  ранок  прийде  кольоровий.

Романтичне  кохання  було  б  нині  в  нас,
Ми  б  роки  пригадали  юначі.
Не  було  б  перешкод  у  осінній  цей  час,
Ми  просили  б  у  Бога  удачі.
Я  б  тобі  кожен  ранок  кавусю  варив
І  гарячу  приносив  у  ліжко.
Про  кохання  щоденно  лише  говорив,
І  ласкав  тебе  трепетно  й  ніжно.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844880
дата надходження 13.08.2019
дата закладки 13.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов нас на шляху чекала

Серпневий  день  струмує  ще  теплом,
Хоч  ранки  вже  ковтають  прохолоду.
У  небі  птах  махнув  до  нас  крилом,
Пожовкле  листячко  лягло  на  воду.

Ліс  вже  дрімає,  але  ще  не  спить,
В  повітрі  пахне  прілою  травою.
А  захід  сонця  -  дивовижна  мить,
Одна  лиш  мить,  в  якій  ми  тільки  двоє.

"Ти  мій"  -  летять  із  уст  увись    слова,
Кохання  накриває  пеленою.
У  відповідь  шепочеш:  "  Ти  моя"
Я  все  життя  живу  лише  тобою.

І  неважливо  -  осінь,  чи  зима,
Чи  дощ,  чи  сніг,  хіба  у  цьому  справа.
Важливіше  -  зустрілись  недарма,
Любов  на  тім  шляху  на  нас  чекала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844513
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 09.08.2019


САВИЧ

КОЛИСКОВА ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ

(Сеанс  психотерапії  для  жінок)
Ваш  чоловік  часто  з'являється  додому  в  пізній  час  та  ще  й  під  мухою.  Це  породжує  в  жінок  деякі  непорозуміння  типу:  "у  якої  це  ти,  паразит,  тягався?!  "  В  цьому  випадку  не  слід  ДОВОДИТИ    ситуацію  до  конфронтації,  а  прийняти  до  уваги    те,  що    ваш  чоловік  втомлений,  фізично  виснажений,  морально  спустошений,  сексуально  неспроможний.  Тож  спокійно  укладіть  його  на  ліжечко    підложить  йому  під  голівку  подушечку  і  голосом  індійської  кіногероїні  починайте  співати:

Пломеніє  зоря  і  на  ліжко  упав  
Та  як  бублик  скрутився  під  боком.
Я  козачка  твоя,  я  дружина  твоя,
Пане  Іване  ти  мій  лупоокий.

Я  хазяйка  твоя,  я  й  нагайка  твоя,
Пане  Іване  ти  мій  кислоокий.
Ти  на  мене  чекай  і  мене  не  міняй  
Ні  на  кого,  ніколи  й  нізащо.

Я  княгиня  твоя,  берегиня  твоя,
Пане  Іване,  моє  ти  ледащо.
Я  рабиня  твоя,  господиня  твоя,
Пане  Іване,  моє  ти  ледащо.

А  ти  п'єш  "на  коня"  і  гуляєш  до  дня,
А  тоді  укладаєшся  спати.
Я  багачка  твоя,  я  й  жебрачка  твоя,
Пане  Іване,  де  дів  ти  зарплату?

Я  дивачка  твоя,  я  й  добрячка  твоя,
Пане  Іване,  пропив  ти  зарплату!
Перестанеш  ти  пити,  будеш  мене  любить  
І  не  буде  ні  в  кого  мороки.

Заясніє  сім'я  і  назву  тебе  я
Паном  полковником  ще  й  синьооким!  

Заспівали?  Тепер  смачно  поцілуйте  чоловіків  чуб,  чи  лисину  і  він  ваш,  поки  не  порснеться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844519
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 09.08.2019


НАДЕЖДА М.

Буває по-різному

Якщо  душею  не  зачепило,
тілом  довго  не  втримаєш.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NDSOoDEEK40[/youtube]

Коли  нагрянуть  почуття,
Ти  не  кажи  про  це  нікому.
Зроби  для  себе  відкриття,
Дай  розібратися  самому.

Можливо,  це  -  хвилинна  слабкість,
Пройде,   не  зачепив  душі.
І  ти  відчуєш  швидко  легкість,
Як  зрозумієш,  що  чужі.

Не  буде  сліз  гірких,  солоних,
Усе  пройде  без  каяття,
Бо  не  дали  тепла  долоні...
Піде  все  швидко  в  забуття...

Коли  у  вас  зовсім  не  так,
То  усміхнулась  це  вам  доля.
Це  лиш  вона  дала  той  знак:
Прийшла  вам  бажана  неволя.

І  будуть  сльози,  буде  сміх,
Але  на  те  -  друга  причина.
Це  зрозуміло  лиш  для  тих,
Хто  вмів  кохать  одну,  єдину...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843533
дата надходження 30.07.2019
дата закладки 08.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Молодість моя

Молодість...  О  молодість  моя!
Скільки  в  цьому  слові  сонця  й  літа.
За  тобою  так  сумую  я,
Заховав  тебе  від  мене  вітер.

Час  так  швидкоплинно  пролетів,
Нам  його  з  тобою  не  вернути.
Кожен  тоді  жив,  так,  як  хотів,
Молодість  -  ніколи  не  забути...

Вирувала  в  наших  венах  кров,
Ми  були  романтики  з  тобою.
Ти  подаруапла  нам  любов,
Завжди  захищала  нас  собою.

Я  так  часто  згадую  тебе
І  буває  не  сиджу  на  місці.
Поклик  твій  удаль  мене  зове
І  світанки  чисті,  променисті.

Я  біжу...  біжу  тобі  услід,
Та  догнати  вже  тебе  неможу.
Ти  в  душі  лишила  щастя  слід
І  собі  забрала  важку  ношу...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844413
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Малиновый Рай

ПОСІЯЛА МАКИ (ПІСНЯ ДЛЯ ЖІНОЧОГО РЕПЕРТУАРА)

іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі

ПОСІЯЛА  МАКИ  БІЛЯ  ХАТИ
ПОЛИВАЮ  ЧИСТОЮ  ВОДОЮ,
ЯК  ЖЕ  Я  ЗМОРИЛАСЬ  СУМУВАТИ
ЛЮБИЙ  МІЙ,КОХАНИЙ  ЗА  ТОБОЮ.

ШВИДКО  МОЇ  МАКИ  ПІДРОСТАЮТЬ
СКОРО  ЗАЦВІТУТЬ  І  СЛАВА  БОГУ,
НУ  А  Я  ВСЕ  МИЛИЙ  ПОГЛЯДАЮ
СУМНИМИ  ОЧИМА  НА  ДОРОГУ.

ОСЬ  ВСІ  МАКИ  ВЖЕ  МОЇ  ДОЗРІЛИ
ПЕЛЮСТКИ  НА  ЗЕМЛЮ  ВЖЕ  ОПАЛИ,
А  ТЕБЕ  НЕМАЄ,ДЕ  Ж  ТИ  МИЛИЙ
Я  ТЕБЕ  ЧЕКАЮ  ЯК  ЧЕКАЛА.

І  РОЗНОСИТЬ  ВІТЕР  ЗРІЛІ  ЗЕРНА,
МАЖЕ  ЗАЦВІТУТЬ  КОЛИСЬ  ЦІ  ДІТИ
ЯК  І  Я  ЯК  БОГ  ТЕБЕ  ПОВЕРНЕ
РОЗЦВІТУ  ,БУДУ  ТОБІ  РАДІТИ.

ПАМ'ЯІТАЄШ,МАКИ  ТИ  ПРИНОСИВ,
ДАРУВАВ  І  МИЛО  ПОСМІХАВСЯ.
Я  ТІ  МАКИ  ЗАПЛІТАЛА  В  КОСИ,
ТИ  ДИВИВСЬ  І  МНОЮ  МИЛУВАВСЯ.

НАСІЯЛА  МАКИ  БІЛЯ  ХАТИ,
ХАЙ  ЦВІТУТЬ,ТАЙ  ЇХ  КУПАЮТЬ  РОСИ.
БО  НЕ  ПЕРЕСТАЛА  Я  КОХАТИ,
Я  ТЕБЕ  ЧЕКАЮ  МИЛИЙ  Й  ДОСІ.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844178
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Виктория - Р

"Самый-самый"!

"Самый-самый"!

Ты  мужчина  в  котором-век,
Или  вечность-подходит  тоже...
Мой  любимый,родной  человек!
Каждый  день,он  тобою  прожит.

Ты  мужчина  в  котором-шик,
Я  не  строю  с  тебя  рекламы...
"Я  не  чаю  в  тебе  души"
Ты  мужчина  мой,"Самый-самый":

Ты  мужчина  в  котором-честь,
Твоя  истина  красит  внешность.
Всё  в  тебе  от  рожденья  есть,
Сила,разум,любовь,и  нежность!
01  08  2019  г  
Виктория  Р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844407
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої слова

Твої  слова  -  летять  неначе  птахи,
Неначе  зорі  сипляться  згори.
Твої  слова  -  немов  черемхи  запах,
В  букет  чарівний  їх  мені  збери.

Твої  слова  -  мов  грона  калино́ві,
Запалюють  у  серденьку  любов.
Бувають  ніжні  і  такі  казкові,
Радію  я,  що  ти  мене  знайшов.

Твої  слова  -  звучать  неначе  пісня,
Немов  троянда  розцвіла  в  саду.
І  хоч  пора  надво́рі  буде  пізня,
До  тебе  мій  коханий  я  прийду.

Твої  слова  -  шепочуть  мені  радо,
А  руки  обіймають  ніжно  стан.
В  повітрі  линуть  звуки  канонади,
Нас  береже  -  кохання  талісман.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844321
дата надходження 07.08.2019
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Ты мне не снись красивая такая.

Ты  мне  не  снись  красивая  такая,
А  то  ведь  не  проснусь  когда-нибудь,
Сегогдня  ласково  подушку  обнимая,
Шепчу  тебе:  забудь  меня,  забудь.

Забудь  меня,  когда  раскаты  грома
Грохочут  в  этом  сказочном  маю,
Забудь  мою,  мою  тропинку  к  дому,
Где  я  тебя  так  трепетно  люблю.

Безумец  май  -  и  яблони  в  цвету,
Безумец  май  -  а  с  ним  безумец  я,
Ведь  я  люблю,  люблю  совсем  не  ту,
Которая  чужая,  не  моя.

Ты  не  моя  -  и  всё  ровно  я  рад
За  мои  горькие  душевные  мученья,
Безсовестный  раздел  весенний  сад
До  наготы  ночного  сновиденья.

Ты  мне  не  снись  красивая  такая,
А  то  ведь  не  проснусь  когда-нибудь,
Сегодня  ласково  подушку  обнимая,
Шепчу  тебе:  забудь  меня,  забудь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740151
дата надходження 01.07.2017
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Нарисуй мне художник.


Нарисуй  мне  художник,  готов  я  потратиться,
Хоть  любую  цену  назови,
Нарисуй  мне  её  в  лёгком  ситцевом  платьице
Средь  цветов  луговых  и  любви.

Нарисуй  мою  прелесть  весёлыми  красками,
Каждый  тюбик  любовью  налей,
Чтоб  смотрела  она  лучезарными  глазками,
И  чтоб  всё  улыбалося  в  ней.

Чтобы  каждый  цветок,  от  ромашки  до  лютика,
На  неё  восхищённо  смотрел,
И  чтоб  солнечный  свет  до  последнего  лучика,
Лишь  одну  только  милую  грел.

И  ещё  всю  природу  рисуй  обозримую
С  ветерком,  совсем  слабым,  в  лицо,
Просто  знай:  мне  никто  не  заменит  любимую,
Хоть  на  правой  ручёнке  кольцо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757490
дата надходження 28.10.2017
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Листаю жизнь страница за страницею.

Листаю  жизнь  страница  за  страницею,
Огонь  любви  не  сжёг  в  ней  всё  до  тла,
Не  прячь  же  взгляд  красивый  за  ресницами,
Мне  так  не  достаёт  его  тепла.

Не  достаёт  так  голоска  певучего,
Родного  мне,  любимого  до  слёз,
И  губ,  от  поцелуев  не  отученых,
И  крабиком  заколотых  волос.

Я  всё  отдам  за  радость  мне  желанную,
А  ты  меня  теплом  своим  согрей,
Ты  для  меня  природа  первозданная,
С  печалями  и  радостями  в  ней.

Листаю  жизнь  страница  за  страницею,
Огонь  любви  не  сжёг  в  ней  всё  до  тла,
Не  прячь  же  взгляд  красивый  за  ресницами,
Мне  так  не  достаёт  его  тепла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755260
дата надходження 14.10.2017
дата закладки 07.08.2019


Нарцис

Как я хочу тебя обнять.


Как  я  хочу  тебя  обнять,
Как  я  хочу  тебя  лелеять,
У  всех  хочу  тебя  отнять,
Что  бы  печаль  свою  развеять,
Как  я  хочу  тебя  обнять.

Тебя  хочу  всю  целовать,
Уснуть  с  тоборю  и  проснуться,
И  раздевать  и  одевать,
В  тебя,  как  в  омут,  окунуться,
Тебя  хочу  всю  целовать.

Любить  хочу  тебя,  любить,
Как  никого  на  белом  свете,
Твоим  дыханьем  хочу  быть,
Твоей  улыбкой  на  рассвете,
Любить  хочу  тебя  ,  любить.

И  обнимать,  и  целовать,  любить...
Мечтать  лишь  остаётся,
О,  Боже,  можетли  так  быть?-
Всё  сразу!  -  сердце  ж  разорвётся,
И  обнимать,  и  целовать,  любить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757491
дата надходження 28.10.2017
дата закладки 07.08.2019


СОЛНЕЧНАЯ

СЛУЧАЙНАЯ ВСТРЕЧА…

Парком,  вновь  пробегаю,
Торопясь  и  спеша..
Вдруг,  споткнувшись,  упала
Подвернулась  нога..

А  идущий  напротив  -
Молодой  человек,
Видя,  что  происходит,
В  миг,  метнулся  ко  мне...

Он  меня  не  оставил,
Подошёл  и  помог...
Все  бумаги  собрал  мне,
Положив,  в  мой  кулёк.

А,  затем,  не  смущаясь,
Взял  на  руки,  понёс...
На  скамеечке,  в  парке
Поместил,  возле  роз...

Сам  присел  не  на  долго
Успокоить  меня...
Взгляд  приятный,  пристойный
Он  тревожил  меня...

Я  уже  не  надеясь,
Что,  бывают  они  -
Мужики-джентльмены,
Не  самцы,  не  лгуны...

Как  же  мил  и  приятен
В  той  беседе  был  он?...
Мной  испачкано  платье  -
Он  платочком  оттёр...

Мужской  голос  тот  нежный
Я  забыть  не  могу...
Как  хотелось  мне  снова,
Снова  -  встретить  ЕГО!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844282
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВИЙ СВІТ

Цінуйте  світ  в  якому  народились,
Де  вас  уперше,  як  мале  дитя
Взяли  на  руки,  де  на  вас  молились,
Де  всім  ви  зобов’язані  життям.

Ваша  колиска,  над  якою  мама,
Торкалась  рученят,  схилившись  ниць.  
Вона  була  неначе  одержима
У  теплоті  яскравих  багряниць.

Цінуйте  весни  і  цінуйте  літо,
Батькам  допомагайте  при  житті.
Будьте  їм  хлібом,  що  вродило  жито,
Опорою  на  їхньому  путі.

А  в  їхню  осінь  опікуйтесь  ними
І  знайте,  ви  опора  в  них  одна.
Не  рвіть  їм  душу,  вчинками  сумними,
Бокал  подайте  доброго  вина.

І  будьте  з  ними,  якомога  більше,
Даруйте  радість,  цим  продовжте  вік.
Щоб  небеса  у  них  були  ясніші,
І  щоб  життя  примножувало  лік…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844152
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій настрій

Мій  настрій  враз  метеликом  злетів,
Добрався  до  далеких  берегів.
Торкнувся  тихо  сонця,  літа  крил,
Набрався  від  творіння  міцних  сил.

Помандрував  до  річки  навпростець,
Зігрів  теплом  сто  -  тисячі  сердець.
Напивсь  нектару  з  квітів  польових
І  ніби  на  хвилиночку  притих...

Та  де  там...  Знов  махаючи  крилом,
Пронісся  разом  з  вітром  над  селом.
До  лісу  наче  птах  помандрував,
На  гілочці  сосни  пісень  співав.

А  потім  він  підкрався  до  води,
Торкнувся  так  замрієно  верби.
Послухав  соловейка  нальоту,
А  ще  зозулі  трепетне  ку  -  ку.

Зустрів  веселку  диво  -  кольорів,
Картину  малювати  він  хотів...
Та  враз,  хмарина  звідкись  узялась
У  настрою  картина  розплилась.

Та  він  не  падав  духом,  сильним  був,
Додому  повернувся  із  загул...
Теплом  зігрів  присутніх  у  цей  час,
Вітаєм  разом  з  настроєм  -  всіх  вас.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844202
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Ольга Калина

Стежина до сина ( Коренівському Сергію)

Коренівський  Сергій  Петрович

(24  квітня  1981р  –  5  серпня  2014р)    

Старший  прапорщик  Збройних  сил  України,
головний  сержант  роти  15-го  окремого  гірсько-піхотного  батальйону  ,  128-ї  окремої  гірсько-піхотної  бригади.  Загинув  6  серпня  2014  р.  в  бою  за  аеропорт  Луганська.
Указом  Президента  України  №  817/2014  від  21  жовтня  2014  р.,  "за  особисту  мужність  і  героїзм,  виявлені  у  захисті  державного  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України,  вірність  військовій  присязі",  нагороджений  орденом  «За  мужність»  III  ступеня  (посмертно).Нагороджений  нагрудним  знаком  «За  оборону  Луганського  аеропорту»  (посмертно).
За  особисту  мужність  і  героїзм,  проявлені  під  час  захисту  державного  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України  в  ході  проведення  антитерористичної  операції  на  Сході  країни,  згідно  рішення  Ужгородської  міської  ради  19.09.2014  р.  присоєно  звання  «Почесний  громадянин  м.  Ужгорода»  (посмертно).



До  сина  споришем  стежина
Не  заростає  п’ятий  рік,  
Сумує  мама  і  дружина
Згубили  в  горі  дням  цих  лік.

Нема  тепер  у  мами  сина,
Лише  могила  височить.  
І  де,  скажіть,  їй  взяти  сили,
І  як  надалі  в  світі  жить.?!

Війна..Війна..Та  будь  проклята!  
Найкращих  забираєш  ти!
Подушка  мокра  і  зім’ята  ..
О  змилуйсь,  Боже,  і  прости!

За  що,  скажи,  в  нас  гинуть  діти
І  кров  людська  тече  струмком?
Допоки  будем  сльози  лити?!
Та  й  горе  в  горлі  вже  клубком..

Веде  стежина  до  могили,
Щодень  матусенька  іде.
Їй  білий  світ  уже  не  милий,
Бо  слід  синочка  не  знайде.

Як  тихо  тут,  біля  могили,  
І,  навіть,  пташка  не  співа..  
Сидить  матусенька  похила,
А  знизу  -  стоптана  трава.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844232
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як я люблю тебе моя Волинь!

Моя  Волинь  у  барвах  веселкових,
Куди  не  глянь  ліси,  усе  ліси.
Зелені  трави  у  квітках  медових,
Такої  не  знайдеш  ніде  краси.

Волинський  край,  то  Лесина  садиба,
Волинський  край,  то  пісня  солов'я.
Радію  я,  що  ти  зімною  здибавсь,
Волинський  край  -  горджусь  тобою  я.

В  твоїх  лісах  донині  Мавка  бродить,
Закохана  у  Лукаша  вона.
Лише  для  неї  пісню  він  виводить,
Сопілки  звуки  линуть  звіддаля.

Волинський  край,  то  ніжна  колискова,
Волинський  край,  озер  блакитна  синь.
Волинський  край  -  то  українська  мова,
Як  я  люблю  тебе  моя  Волинь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843961
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов взяла в полон / слова до пісні /

Нас  доля  двох  взяла  звела,
Любов  в  полон  обох  взяла.
Любов  взяла  обох  в  полон,
Я  так  люблю  і  то  не  сон.

Приспів:

Люблю  тебе,  люблю  тебе,
Хай  ніч  мине,  хай  день  мине.
У  сни  до  тебе  прийду  я,
Бо  ти  є  мій,  а  я  твоя.

Черешня  зацвіла  в  саду,
Троянда  випила  росу.
Для  мене  ти  і  сад  і  цвіт,
Люблю  тебе,  як  білий  світ.

Твої  уста  неначе  мед,
А  смак,  мов  яблуко  ранет.
Без  тебе  ніч  мені  не  ніч,
Торкають  руки  наших  пліч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844109
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Ганна Верес

Невже нас і війна не об’єдна?

Невже  нас  і  війна  не  об’єдна
І  не  набудем  мудрості  ніколи,
Що  Україна-мати  –  в  нас  одна
І  що  біда  –  не  тільки  горе  –  й  школа.

Наука  ця  сувора  й  боляча,
А  знехтуємо  нею  –  бути  горю!
Відчути  силу  дружного  плеча
Ми  маємо,  бо  ціль  одна  в  нас  –  воля!

Може,  тому  Бог  і  не  поспіша
Впливати  на  події  у  Донбасі,
Щоб  українська  праведна  душа
Сама  зробила  вибір  свій  наразі,
Щоби  не  опинитися  на  пласі!?
6.07.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844060
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Олекса Удайко

НАЗБИРАЙ МЕНІ ЗІР

     [i]Фінішує  літня  пора...  
     Її  ознакою  є  здобуки
     природи  і  людини...
     Про  це,  і  не  тільки,
     тут...  в  супроводі
     "космічної"  музики
       Ді  Дюлі.[/i]
[youtube]https://youtu.be/wMNdIl0E49k[/youtube]
[i][color="#055063"][b]назбирай  мені,  мавко,  у  лісі  чорниці
й  приготуй  лікувальний  для  неба  настій  
напою  я  тим  зіллям  небесні  зірниці,
щоб  в  душі  засіяли  свічада  святі

назбирай  мені  зір  в  чистім  полі  досвітнім
й  макоцвітним  вітрилом  прилинь  у  мій  дім
я  встелю  ними  ложе  бажань  заповітних  –
в  край  дитинства  і  юності  спрагло  ходім  

назбирай  мені  дум  -  дивовиж  ясночолих  
і  встели  ними  густо  до  мрій  славних  шлях,  
щоб  забути  стежки  й  недоладні  ґринджоли,
що  блукали  без  цілі  в  толочних  полях  

назбирай  мені  чар  розкошлачено-вічних  
і  вели  їх  чар-зіллям  вплітатись  ув  яв
я  тебе  покохаю  в  тих  чарах  стоїчних,
як  ніхто  і  ніколи  
                                                             в  житті  не  кохав[/b]
[/color]
3.08.2019
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844030
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Любов Іванова

І ТАКІ ДИВА БУВАЮТЬ

[b][color="#4209ab"]У  соломі,  у  копиці
Получив  Петро  по  пиці...
Наче  ж  він  мене  хотів,  
А  лиш  ліг,  та  й  захропів.
Що  робить  у  тім  випадку?
Я    -  до  кума  через  кладку.

Що  за  лихо,  за  біда,
Хтось  в  них  з  клуні  вигляда...
Там  з  кумою  брат  мій,  Клим,
Що  вона  там  робить  з  ним?
Пропоную  за    мовчання,
З  кумом..  час  чи  два  кохання!!

Мій  Петро  проснувсь  в  соломі.
Не  знайшов  мене  у  домі.
Взяв  півлітру  в  комірчині,
З  кумом  випить  по  чарчині.
Ой,  рятуйте,  добрі  люди!
Нас  застане,  лихо  буде!!

Тут,  ліхтариками  блима,
Йде  назустріч  жінка  Клима.
-  Мов,  подівсь  мій  Клим  із  дому,
Десь  зо    дві  години  тому...
Мій  Петро  повів  очима,
Став  втішати  жінку  Клима..

Та  чого    гнівити  Бога
Всім  дісталась  допомога!!
З  кумом  я!  Кума  із  Климом
Зайнялись  в  ту  ніч  інтимом.
І  Петро  мій  не  в  накладі.
Спав  у  Климової  Наді...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843911
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я люблю, люблю тебе / слова для пісні /


В  моїй  руці  лежить  твоя  рука,
Для  мене  ти  кохана  і  єдина.
Ми  йдемо  поруч  стежкою  життя,
Із  саду  лине  пісня  солов'їна.

Приспів:

А  я  люблю,  люблю  тебе  люблю,
Для  мене  ти  неначе  зірка  рання.
Я  дякую  і  Господа  молю,
З  тобою  поруч  бути  до  світання.

Всміхається  до  нас  ласкавий  день
І  промінь  сонця  радісно  лоскоче.
Наспівує  нам  про  любов  пісень
На  крила  вітерець  підняти  хоче.

Для  мене  ти,  моя  палка  любов,
Для  мене  ти,  блакитне  небо  чисте.
Я  шепочу,  кохана  знов  і  знов,
Свою  любов  дарую  пломенисту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843865
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кажуть, що я з полем обручилась

Кажуть,  що  я  з  полем  обручилась,
Все  біжу  на  здибанку,  біжу.
В  небі  ясна  зірка  засвітилась,
Дощ  на  травах  залишив  сльозу.

Пригортає  вітер  мене  й  поле,
Манить  шлях  Чумацький  вдалині.
У  житах  цвіркун  співає  соло,
А  в  душі  співають  солов'ї.

Ніч  свої  ховає  таємниці,
Місяць  човником  вгорі  пливе.
В  тиші  десь  палають  блискавиці,
Казка  вдалечінь  мене  зове.

Кажуть,  що  я  з  полем  обручилась,
А  воно  так  манить  мене  вдаль.
Я  в  поезії  йому  відкрилась,
Поруч  з  ним,  тіка  моя  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843780
дата надходження 02.08.2019
дата закладки 02.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе коханий виглядаю

Коханий!  Серпень  на  порозі,
А  ми  зустрітися  невзмозі.
Все  справи  зустріч  віддаляють,
Слова  із  вітром  відлітають.

Чекаю,  щоб  ступив  на  ґанок,
Будь  перший  ти,  а  не  світанок.
Я  простягну  до  тебе  руки,
Нехай  не  буде  більш  розлуки.

З  тобою  сядем  в  тихий  вечір,
Ти  обіймеш  мене  за  плечі.
І  у  медовім  поцілунку,
Зіллються  у  букет  медунки.

Ніхто  не  забере  від  мене,
Те  найдорожче  і  єдине.
В  коханні  міцність  наша  й  сила,
Нас  один  -  одному  створила...

Думки...  думки...  в  них  ти  зі  мною,
Як  я  скучаю  за  тобою.
Пишу  листи...  Не  відсилаю,
Тебе  коханий  виглядаю...

Почуй,  прийди,  не  забарися,
До  мене  назавжди́  вернися.
Я  напою  гарячим  чаєм,
Прошепочу,  що  так  скучаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843705
дата надходження 01.08.2019
дата закладки 01.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Волошкові очі сині ( слова для пісні)

Ти  за  руку,  ти  за  руку  тримав  ніжно,
А  мені  було  казково  й  дивовижно.
І  всміхалися  волошки  -  сині  квіти,
Їм  причісував  голівки  в  полі  вітер.

Ой  волошки,  ой  волошки  милі  квіти,
Дарувало  їх  нам  поле  й  тепле  літо.
Бігли  поруч  ми  закохані  з  тобою,
А  довкола  лиш  волошки  і  нас  двоє.

Твої  очі  мов  оті  волошки  сині
Я  топлюся  в  них  кохана  і  понині.
Погляд  ніжний  так  до  тебе  мене  манить,
А  стріла  Амура  серце  моє  ранить.

Я  нарву  тобі  букет  з  волошок  синіх,
Подарую  лиш  тобі  одній  -  єдиній.
І  у  очі  твої  сині  задивлюся,
З  них  немов  води  джерельної  нап'юся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843625
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 31.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розтривожилась осінь тобою

Розтривожилась  осінь  тобою,
Задощило  у  серці  моїм.
Лист  кленовий  упав  на  долоню,
Ти  прилинула  в  наші  краї.

У  тумані  сховалися  трави,
Навкруги  закружляв  листопад.
Кольорові  дрімають  діброви,
У  зажурі  стоїть  тихо  сад.

Прохолодою  вкрились  світанки
У  повітрі  гірчать  полини.
І  дощі  барабанять  по  ранках,
Мов  розучують  гамми  вони.

Розтривожилась  осінь  тобою,
Чути  в  небі  журливе:"  Курли."
Таке  близьке  й  знайоме  доболю,
Притаманне  осінній  порі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843507
дата надходження 30.07.2019
дата закладки 30.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загубилися в ромашках ( слова для пісні)

Загубилися  в  ромашках,  долей  наших  почуття.
Їх  знайти  було  нам  важко,  диктувало  так  життя.
Як  блукали  по  світанках,  роси  падали  до  ніг,
Птах  співав  пісень  на  ґанку,  будив  голосом  усіх.

Приспів:

Ромашкове  поле,  нас  кличе  до  себе,
Ромашкове  поле,  то  сонце  і  небо.
Ромашкове  поле  на  квітах  гадає,
Любить,  чи  не  любить,  серце  відчуває...

Доторкнулася  до  квітки.  чиясь  з  ніжністю  рука,
Посміхалось  до  нас  літо,  веселилася  ріка.
Сів  метелик  на  пелюстку  і  зануривсь  в  кольори,
Одягла  хмаринка  хустку,  полетіла  в  береги.

Я  скажу  тобі  кохаю.  а  ромашка  так  собі,
Лине  пісня  понад  краєм  я  дарю  її  тобі.
Заховаюся  в  ромашках,  ти  у  них  мене  знайди,
Доля  в  клітці,  наче  пташка,  ти  на  волю  відпусти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843414
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 30.07.2019


Віталій Назарук

БАБУСЯ І ВНУЧКА

Горять  вуста  забутими  цілунками
І  стан  дівочий  бабці  до  лиця.
Встає  одна  туманними  світанками,
Хоч  їй  ще  стати  можна  до  вінця.

Легка  хода,  якась  не  по-жіночому,
Та  тополина  в  полі,  що  одна.
Нікуди  не  ходила  з  дому  отчого,
Висока  в  неї  за  любов  ціна.


Вона  вже  знає  смак  тої  отрути,
Давно  її  розплетена  коса.  
Часами  в  ліжку  прагне  ще  почути
Слова,  які  ніхто  їй  не  казав.

Росте  онучка  –  сцена  й  фортепяно,
Бабця  –  це  захист  внучки  від  біди.
Вона  її…    Красива  і  слухняна…
Єдина  втіха  раз  і  назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843396
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 29.07.2019


Любов Іванова

В РАЗЛУКЕ Я, ЧТО РАНЕНАЯ ПТИЦА

[b][i][color="#e01086"]В[/color]идно  так  судилось  нам  с  тобою,

[color="#e01086"]-Р[/color]азлюбил,  -  ты  бросил  на  ходу,
[color="#e01086"]А[/color]    теперь  лишилась  я  покоя,
[color="#e01086"]З[/color]най,  любимый,  я,  как  прежде  жду...
[color="#e01086"]Л[/color]ето  мне  не  дарит  больше  радуг,
[color="#e01086"]У[/color]тренний  рассвет  не  шлет  лучи...
[color="#e01086"]К[/color]то  прогонит  мне  печаль-досаду,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  ли  тот,  кто  сердцем  будет  чист?

[color="#e01086"]Я  [/color]была  любимой  и...  летала

[color="#e01086"]Ч[/color]увств  без  крыльев  в  этом  мире  нет...
[color="#e01086"]Т[/color]олько  сразу  всё  бесцветным  стало,
[color="#e01086"]О[/color]крылённой  счастьем  -  гаснет  свет...

[color="#e01086"]Р[/color]азошлись  у  нас    судьбы  дороги
[color="#e01086"]А  [/color]теперь  у  каждого  свой  путь,
[color="#e01086"]Н[/color]о  не  все  подведены  итоги,
[color="#e01086"]Е[/color]сть  любовь,  что  не  дает  уснуть...
[color="#e01086"]Н[/color]очь  пройдёт  и  сменится  рассветом,
[color="#e01086"]А[/color]лым  светом  скрасится  восток.
[color="#e01086"]Я[/color]  подруг  не  слушаю  советы,  

[color="#e01086"]П[/color]ропишу  о  боли  между  строк...
[color="#e01086"]Т[/color]ает  день,  его  заменит  вечер,
[color="#e01086"]И[/color]з-за  леса  выплывет  луна.
[color="#e01086"]Ц[/color]епь  событий  ляжет  вновь  на  плечи,
[color="#e01086"]А[/color]  беда  лишь  в  том,  что  я  одна.[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843330
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 28.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У літі лишилось дитинство

Там  у  літі  лишилось  дитинство
І  турботливе  слово  батьків.
І  калини  червоне  намисто
І  казки,  ще  столітніх  дубів.

Знов  приходить  у  сни  колискова,
Що  співала  матуся  до  сну.
Ясна  зірка  в  вікні  вечорова,
Закликала  у  гості  весну.

Бігли  ми  в  прохолоду  до  ставу,
Нас  манила  до  себе  вода.
Пестив  вітер  вербу́  кучеряву
І  раділа  від  цього  вона.

Паслись  в  березі  згніздані  коні,
Соковита  й  смачна  їм  трава.
Примостився  жучок  на  осонні,
Посміхалась  йому  кропива́.

Ґелґотання  лилося  луною,
Вели  гуси  малих  дитинчат.
Піднімався  туман  пеленою,
Не  вернеться  дитинство  назад...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843329
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 28.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не випите вино

Не  випите  вино  лишилось  у  бокалі,
Іскрилося  воно,  а  у  душі  печалі.
Ще  вечір  задивлявсь  на  ніч  свою  кохану,
А  місяць  цілував  вже  зорі  полум'яно.

Жасминовий  коктель  у  ніч  такий  пахучий,
На    озері  лілей  з  тобою  серед  ночі.
Були  щасливі  ми,  чому  ж  тепер  нещасні,
Засмучені  сліди  дощі  змивають  рясні.

Летить  луною  дзвін,  торкається  до  неба,
Такий  знайомий  він,  розповідать  не  треба.
Про  ту  любов,  що  сну,  нам  не  було  з  тобою,
Згадаємо  весну  в  яку  зустрілись  двоє.

Згадаємо  наш  сад  і  солов'їні  співи,
Сплітався  виноград  і  ми  були  щасливі...
Не  випите  вино  лишилось  у  бокалі,
Чому  ж  гірчить  воно,  лишаючи  печалі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843246
дата надходження 27.07.2019
дата закладки 27.07.2019


Ольга Калина

Посадила мати вишні край городу

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8dsF5v8g-KY[/youtube]



Посадила  мати  вишні  край  городу,  
Щоб  вони  для  діточок  росли.  
Поки  підростала  гордість  її  роду,
То  для  неї  втіхою  були.  

Приспів:
Вишні  доглядала  моя  рідна  мама
На  своїм  подвір’ї  край  села.  
Розбрелися  діти  різними  світами,
Їх  із  дому  стежка  повела.  

Поливала  мати  вишні  на  світанку  -
Шелестіли  листям  ті  в  отвіт.
А  як  спочивала,  сидячи  на  ґанку,  
Тішив  око  білих  вишень  цвіт.

Приспів:
Вишні  доглядала  моя  рідна  мама
На  своїм  подвір’ї  край  села.  
Розбрелися  діти  різними  світами,
Їх  із  дому  стежка  повела.  

Розквітають  вишні  ранньою  весною..
Та  кого  вже  радує  їх  цвіт?!  
Пустка  поселилась..  Сумно  за  тобою..
Лиш  шпаки  розносять  з  вишень  плід.

Приспів:
Вишні  доглядала  моя  рідна  мама
На  своїм  подвір’ї  край  села.  
Розбрелися  діти  різними  світами,
Їх  із  дому  стежка  повела.  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843122
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запросив на весілля

Ми  зустрілися  якось  у  пору  осінню,
Коли  птахи  летіли  у  теплі  краї.
Ти  до  себе,  мене,  запросив  на  весілля
Я  дивилась  зажурено  в  очі  твої...

Пригадалось  минуле  і  зустрічі  наші,
Де  співали  птахи  у  вишневім  саду.
Веселились,  блукали    немов  в  "Вернісажі"
І  не  знали,  що  щастя,  несе  нам  біду...

Ми  ж  були  із  тобою  немов  одне  ціле,
Наче  голка  і  нитка,  мов  сонце  і  день.
А  сьогодні...  Враз  листя  з  дерев  облетіло
І  не  чути  в  садах  більш  пташиних  пісень...

У  твоєму  дворі  веселяться  музи́ки,
Ти  сьогодні  із  іншою  йдеш  під  вінець.
А  кохання  самотнім  лишилось  навіки,
Воно  більше  не  буде  тривожить  сердець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843028
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 25.07.2019


САВИЧ

Приймакова наука

Відшуміло,  відбуянило  весілля,
Відлилась  горілочка  дзюрком,
Залишився  в  тещі  жити  милий,
Тобто,  став,  як  кажуть,  приймаком.
Скільки  їх  сатирики  клепали!
Скільки  приказок,  усмішок  і  пісень
Про  безправ’я  приймакове  склали
У  минулий  і  сучасний  день!
Та  й  якщо  у  прийми  йде  відважний,
Його  доля  не  така  й  тяжка.
То  ж  давайте  прослідкуємо  уважно,
Яка  доля  в  цього  приймака.
В  перший  день  піднявся  ще  раненько,
Теща  й  жінка  у  постелі  ще  лежать,
Лад  навів  у  хаті  він  хутенько
І  пішов  сніданок  готувать.
Зашкварчало,  зашуміло,  зашипіло,
У  посудині  забулькала  вода.
- Доню!  –  каже  мати.  -  Оце  діло!
Це  ж  Господь  послав  нам  благодать.
Жити  будеш  як  ота  цариця,
Вік  не  будеш  діла  ти  робить,
Наш  зятьок,  як  видно,  справжній  лицар,
На  руках  тебе  буде  носить!
Пахощі  смачні  –  по  всій  квартирі.
Зять  по  чвертку  в  магазин  сходив,
Стіл  накрив  і,  як  годиться,  щиро
Жінку  й  тещу  снідать  запросив.
Теща  глянула  і  сплеснула  в  долоні:
-  З  таким  зятем  довго  можна  жить!
Після  чарочки  у  двох  –  і  мама,  й  доня
Уплітають,  аж  за  вухами  тріщить.
-  То  смачний,  -  питає  зять,  -  сніданок?
-  Ой,  чудовий!  Як  нам  повезло!
-  То  ж  послухайте,  хороші  мої  дами:
Щоб  мені  щодня  отак  було!

[i]4-5.09.1995  [/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842248
дата надходження 17.07.2019
дата закладки 24.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не сумуй дощами ( слова для пісні)

У  смутку  сад  схилив  додолу  віти,
Ще  хочеться  так  слухати  птахів.
Пішло  на  відпочинок  уже  літо,
Пісень  не  чути  й  дзвінких  голосів.

Приспів:

Ти  люба  осінь  не  сумуй  дощами,
Ти  люба  осінь  душу  не  тривож.
Будь  завжди  щира  і  привітна  з  нами
І  щастя  повні  вінця  наворож.

Лиш  сльози  тихо  дощик  проливає,
Мов    оксамити  падають  в  траву.
І  листопад  в  самотності  кружляє,
Листочки  у  букет  собі  зберу.

Із  сумом  журавлі  курликнуть  в  небі
Їм  час  уже  летіти  в  інший  край.
А  вітер  прошепоче,  що  не  треба,
Ви  повертайтесь  в  цей  небесний  рай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842914
дата надходження 24.07.2019
дата закладки 24.07.2019


СОЛНЕЧНАЯ

ПОДОЖДАТЬ…

Не  мало  Вы  стихов  сейчас  мне  пишете,
Но  их  читать  -  смущенья  не  дают...
Ведь  Вы  в  моей  душе  -  ответа  ищите,
Ну,  а  она  пока  пассивна  тут...

Душа  моя  пресытилась  признаньями,
Ей  хочется  немного  подождать...
Возможно,  чувства  будут,  с  опозданием...
Но  мы  бессильны  их  предугадать...

Быть  может  посоветую  сейчас  я  Вам,
Чтобы,  окинув  взором  всё  вокруг,
Заметили  другую  музу,  тайную,
Которой  Вы  не  видите,мой  друг...

Я  принимаю  всё  что  БОГ  пошлёт  мне  вновь,
Но  душам  тоже  нужно  отдыхать...
И  безусловно,эту  новую  любовь  свою
Я  с  радостью  тогда  сумею  взять  и      дать!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831892
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 23.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як цей край Поліський не любити…

Де  Русалка  розпустила  коси,
Озеро  Піскове  тихо  спить.
З  трав  спадають  прохолодні  роси,
Як  цей  край  Поліський  не  любить...

Сосни  нам  про  щось  розповідають,
Може  казку,  що  в  лісах  блука.
Хто  приїхав  в  край  цей,  зустрічають,
Я  цю  зустріч  в  серці  зберегла.

І  хоч  дощ  розплакавсь,  розтривоживсь,
Омивав  і  озеро  і  ліс.
То  стихав,  то  знов  собі  розходивсь,
Потім  взяв  і  в  травах  загубивсь.

Тихо  так  у  Лесиному  саду,
Яблука  звисають  до  землі.
Лиш  птахи  пісень  співають  радо,
Полюбились  ці  краї  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842607
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 22.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Юна бандуристка

Бандура  в  її  руках,  
То  плаче,  а  то  сміється.
Блакитний  вогник  в  очах,
Любов  в  маленькому  серці.

І  лише  торкне  рука,
Натягнутих  струн  так  ніжно.
Як  вмить  полине  дзвінка,
Мелодія  дивовижна.

Голос  то  ніжності  мить,
А  мить  така  загадкова.
Мов  соловейко  дзвенить
У  казку  вертає  слово.

У  залі  тиша  німа...
Затамували  всі  подих.
Луною  линуть  слова,
Летять  у  зал,  до  народу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842711
дата надходження 22.07.2019
дата закладки 22.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запитай у осені ( слова для пісні)

Запитай  у  осені,  запитай  у  осені,
Чи  вона  любов'ю,  ще  зігріє  нас.
Ми  підем  покосами,  ми  підемо  росами,
Хай  то  буде  ранок,  чи  вечірній  час.

Запитай  у  серденька,  запитай  у  серденька,
Що  воно  розкаже  про  любов  тобі.
Як  зерно  до  зернятка,  як  зерно  до  зернятка,
Так  і  в  нас  з  тобою  роки  молоді.

Запитай  у  осені,  запитай  у  осені,
Чи  вона  стежками  в  казку  поведе.
Ми  туди  запрошені,  ми  туди  запрошені,
Будемо  з  тобою  вдячні  їй  за  те.

Журавлів  курликання,  журавлів  курликання,
Понесе  луною  у  осінній  час.
Осінь  нас  покликала,  осінь  нас  покликала,
Зустріч  дарувала,  наче  в  перший  раз...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842546
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люби мене ( слова до пісні)

Ти  люби,  люби  мене,  люби,
Як  блакитне  небо  й  теплий  вітер.
Ми  з  тобою  наче  голуби,
Провіщаємо  кохання  світу.

Ти  люби,  люби  мене,  люби,
Будемо,  мов  пара  лебедина.
Хай  не  буде  у  душі  журби,
Від  любові  зацвіте  калина.

Ти  люби,  люби  мене  одну,
Ніжно  так,  по  справжньому  коханий.
Повернемось  з  щастям  у  весну,
Нас  удвох  зустріне  теплий  ранок.

Нехай  в  літі  сонце  зігріва,
Хай  пісень  співає  бистра  річка.
Нас  чекає  втомлено  верба,
Ти  прийди  коханий  до  потічка.

Доторкнеться  осінь  до  плеча,
Закружляє  вальсом  до  світання.
Запалає  у  душі  свіча,
Вогником  гарячого  кохання.

І  нехай  за  вікнами  мете,
Замітає  сніжна  хуртовина.
Я  прошу  люби,  люби  мене,
Нехай  в  серці  буду  я  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842435
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 19.07.2019


СОЛНЕЧНАЯ

ПРЕДЧУВСТВИЕ ПЕРЕМЕН…

 
Где  же  ты  -  родной  мой  человек?
Я  же  чувствую,что  где-то,  бродишь,рядом...
Жду  тебя,  узрЕть  мечтаю  взглядом,
Сердце  ж  наполняется  теплом...

Даже  ночью  мне  приснился  сон...

Как  с  Амуром,  в  небе  ,словно  птицей
Я  летала  под  его  крылом...
Там,  во  сне,  была  -  его  Царицей!
Сон  был  странным,  вот  таким  был  он:

В  ночном    сне  -  ПсихЕею  была...
СлЫла    я  -  не    виданной    красою!
На  свиданье,  тёмной  ночью    шла,
Чтоб  там    встретиться  с  Амуром  и  любовью..

Торопилась    я,  чтобы    успеть,
Как  внезапно  -  ветер  вдруг    вскружился...
Слишком  быстро  пОднял  он  меня,
Растрепав...,  затем  остановился...

Неожиданно,  шкатулку  в  руки  дал,
И  просил,  чтоб  я  не  открывала.
Любопытство  подвело,  манЯ,
Всё  ж,  шкатулку  ту  -  тихонько  я    взломала...

Сон  мгновенно  охватил  меня
И  Морфей  свалил  гипнозом  сильным
Дальше  что?..совсем  не  помню  я...
Знаю  лишь,  будил,  целуя  -  милый...

Ну,  а  позже  -  мне  Амур  принёс  -  чАшу,
В  ней  -  напиток  был  бессмертный...
Напоив    -  меня,  взял  нАруки,  унёс..
Чтоб    подняться    в  небо  -  к  жизни  светлой!..

Улетели  вместе  -  в  РАЙСКИЙ  САД...
Что  бы  больше    нам    не  разлучаться!
Вот  такой    был  ночью    сон  -  роман,
Ну,а  утром  -  я  очнулась  в    счастье!

Где  же  ты  -  любимый  человек?
Знаю,  нас  с  тобой  -  БОГ  не  оставит,
ОН  соединит  с  тобой  -  на  век...
Ну,  а  дальше,  будем  жить  мы  -  в  РАЕ!..

Я  ещё  немножко  подожду...
Знаю,  ведь,  всё  так  и  будет,-  знаю...
Чувство  нежности  -  мне  наполняет  грудь,
Предвкушенье    счастья  -    возрастает!..



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842135
дата надходження 16.07.2019
дата закладки 17.07.2019


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 114

[b][color="#0421de"]Зря  я  время  не  теряю
Сидя  в  Раде  день-деньской
Депутатов  охмуряю
Хоть  один,  да  будет  мой!

Всем  на  ухо  нашептала
В  Раде,  бабы,  точно  рай.
Платят  денежек  не  мало,
А  ты  сядь  себе  -  дремай!

Я  за  что-то  зацепилась,
Колбаса...  не  колбаса?
А  вот  в  руку  не  вместилась
Эта  палка  в  волосах...

Говорят,  все  бабы  стервы,
Прям  с  рожденья  до  седин.
Это  Бог  нам  дал  резервы,
Чтобы  вытерпеть  мужчин!!

Мне  сказал  один  в  пивной
С  примитивным  жестом
-Ты,  мадам,  шуруй  домой,
Бабам  здесь  не  место!!.

Как  на  Западе  коровы
Чести  удостоятся.
Чисто  вымыты,  здоровы,
Только  жаль  -  не  доятся!

На  качелях  я  качалась
Жаль,  прогнал  мотыгой  дед.
Обозвал  меня  сначала  -
Дурой  в  восемьдесят  лет!

Ты  сказал,  что  невзначай
Взял  меня  в  болоте!
А  теперь,  друг,  отвечай
Я  уже  в  залёте...

Мне  парней  не  надо  много
Ведь  на  всех  не  хватит  сил
Мне  бы  парня  мирового
Чтоб  одну  меня  любил.

Вышла  б  замуж  за  Ерошку
По  душе  мне  канитель
Как  сыграет  на  гармошке,
Я    готова  с  ним  в  постель!

Кум  позвал  на  чашку  чая
Пили  водку,  сок  и  квас.
Не  спугнула  б  кума  Рая.
Может  вышло  что  у  нас.

Было  время,  я  гуляла
Ты  прости,  гулёну,  мам...
А  теперь  у  сеновала
Мать  дежурит  по  ночам.

Нет  ни  водки,  ни  колбаски
Сгрёб    все  в  сумку  бандюган!!
Что  за  шутки...из-под  маски.
Хитро  смотрит  кум  Иван!

Получила  две  медали,
Галка  с  нашего  села.
Почему-то  мне  не  дали,
Я  ж  старалась,  как  могла.

Ночью  стряпала  пельмени
И  Петро  сидел,  не  спал.
А  к  утру  отнес  их  Лене
На  "пилотку"  променял.

На  курорте  мы  ныряли
В  фешенебельный  бассейн
Каждый  раз,  как  выплывали
Пили  кружками  портвейн.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841794
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 14.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Запроси на побачення ( слова до пісні)

Запроси  коханий  на  побачення,
Бо  вже  цвітом  вкрилися  сади.
Наші  почуття  життям  збагачені,  
Ти  під  вишню  стежкою  прийди.

Запроси,  коханий,  на  побачення,
Хай  то  буде  так,  мов  в  перший  раз.
Хоч  роки...  Та  то  немає  значення,
Там  любов  давно  чекає  нас.

Приспів:

Ми  у  вальсі  закружляємо,
В  обіймах  буду  я  твоїх.
Один  -  одного  кохаємо,
Нам  зорі  упадуть  до  ніг.

Запроси,  прошу  тебе  благаю  я,
Птахою  на  крилах  прилечу.
Як  у  небі  ясно  засія  зоря,
Я  тебе  цілунком  пригощу.

Запроси,  коханий,  на  побачення,
Хай  з'єднає  річка  береги.
Все  ж  кохання  ніжністю  освячене,
Ми  його  так  довго  берегли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841833
дата надходження 14.07.2019
дата закладки 14.07.2019


Любов Таборовець

Пізнє кохання

Вони  були  самотні  в  цьому  світі…
У  суєті  згубилась  їх  любов…
На  схилі  літ  в  душі  настало  літо.
Серця  у  юність  повернулись  знов.
Ні  сильні  грози,  ні  пориви    вітру
Не  в  змозі  знищить  ніжні  почуття.
Не  берег  це,  де  хвиля  напис  зітре…
Така  любов  не  йде  у  забуття.
Така  любов  цінує  кожне  слово,
І    дотик  рук  з  магічним  їх  теплом,
Вуста  ще  мають  меду  смак  чудовий,
Й  дарунок  долі  -  ще    одне  крило.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841775
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Теплі хвилі моря ( слова до пісні)

Теплі  хвилі  моря,  кличуть  нас  до  себе,
Теплі  хвилі  моря,  плещуть  за  бортом.
Чайок  галасливих  чути  крик  у  небі,
Літо  обіймає  нас  своїм  теплом.

Приспів:

Білії  вітрила,  роздуває  вітер
І  несеться  яхта  ген  за  горизонт.
То  до  нас  у  гості  завітало  літо,
Ми  пливем  на  острів,  то  неначе  сон.

Несуть  вітру  крила  в  далекі  простори,
Де  сонячний  промінь,  торкнеться  чола.
Хай  будуть  спокійні  й  тихі  хвилі  моря,
Чекає  нас  берег,  зустріне  земля.

Я  тебе  кохана  ніжно  обіймаю,
Сиплю  поцілунки  на  уста  твої.
Нас  чекає  казка  в  далині  я  знаю,
Будуть  сумувати  за  нами  гаї...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841742
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Ніна Незламна

Іду степом по стежині. .

Іду  степом  по  стежині,  вона  ж  барвінкова
 Сині  квіти  попід  ніжки  та  й  роса  ранкова
Ноги  пестить  і  лоскоче,  яка  насолода
Кажуть  люди,  що  щаслива,  не  зів`яла  врода…

Іду  степом  де  не  гляну,    маки  і  волошки
 Мабуть  і  я,  як  ці  квіти,  маю  сині  очки
Й  пухкі  щічки,  червоніють,  як  побачу  хлопців
Кажуть  люди,  що  достатньо  маю  охоронців…

Відгуляли  нині  свято  Івана  Купала
І  я  теж,  як  всі  дівчата  віночок  поклала
По  річечці,  при  низині,  де  вода,  тихенька
 І  просила  свою  долю,  щоб  була,  добренька….

Мов  русалонька  в  гаєчку,  голівку  схилила
Скажи    ж  врешті    моя  доле,  в  чому  завинила
Та  вода  вінок  понесла  нащо  так  далеко
Мов  у    вирій  закрутила,  на  серці  не  легко….

Ні  один  з  них  не  наваживсь,  віночок  спіймати
Хитрий  погляд,  в  безнадії,  не  треба  страждати
Шлях  тернистий,  не  для  мене,  тож    не  суди  строго
Щоб  життя  немов  той  терен,  двом  нема  дороги….

Іду  степом  по  стежині,  вона  ж  барвінкова
 Сині  квіти  попід  ніжки  та  й  роса  ранкова
Ноги  пестить  і  лоскоче,  яка  насолода
Ой,  боюсь  так  час  спливає,  геть  зів`яне  врода…

Чи  сприйму  красу  земную,  хоч  на  неї  схожа
 Чому  долю,  важку  маю,  чому  не  пригожа
До  кохання,  до  любові  не  знайду  стежини
Маю  вдосталь  охоронців,  чом  самотня    ж  нині….

                                                                                                   *Ці  слова  можна  покласти  на  ноти,щоб  
                                                                                                       зазвучала  пісня  в  народному  стилі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841659
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Знову зустрілись з тобою ( слова до пісні)

Знову  зустрілись  з  тобою,
В  очі  твої  зазирнув.
Бачу  у  них  стільки  болю,
Згадую  нашу  весну.

Згадую  нашу  калину,
Згадую  нашу  зорю.
Пісню  дзвінку  солов'їну,
Смуток  і  тво́ю  сльозу.

Знову  зустрілись  з  тобою,
В  пору  осінніх  дощів.
Спомин  обняв  під  вербою
І  залиши́вся  в  душі.

Я  незабув,  пам'ятаю,
Що  говорили  тоді.
Була  для  мене  -  ти  раєм,
Роки  були  молоді.

Тихо  кувала  зозуля,
Нам  рахувала  літа.
Тільки  тепер  ми  збагнули,
Щастя  Господь  посила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841634
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Де ти кохана ( слова до пісні)

Бачу  очі  твої  кожен  раз,
Як  дивлюсь  на  волошки  у  полі.
Чую  диво  -  мелодії  вальс,
Виграє  вітер  з  листям  тополі.

І  заслухалися  небеса,  
Закружляли  у  танці  хмаринки.
Задзвеніла  у  травах  роса,
Вона  падала  наче  сльозинки.

Приспів:

Де  ти  кохана,  скажи,                
Хочу  зустрітись  з  тобою.          
Ще  залишились  в  душі,
Зустрічі  ті  під  вербою...

Я  блукаю  з  тобою  в  думках,
В  тихім  вечорі,  ніжного  літа.
Вже  засяяло  небо  в  зірках,
Вишивали  ім'я  оксамити.

Несли  мрії  з  тобою  у  даль
І  у  вальсі  казковім  кружляли.
Забирали  із  серця  печаль
І  кохання  на  двох  дарували.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841558
дата надходження 11.07.2019
дата закладки 11.07.2019


Валентина Ланевич

Доле моя, доле, викупана в житі.

Доле  моя,  доле,  викупана  в  житі,
Колоском  від  сонця  й  стеблами  обвита.
Стану  серед  лану,  долоні  розкриті,
Славу  заспіваю,  щоб  не  була  бита.

Помолюсь  до  Бога  у  важкі  хвилини,
Щоб  зіслав  із  Неба  долю  Україні.
Щоб  життя  не  гнуло,  як  вітер  стеблини,
Щоби  стала  воля  довіку  віднині.

Щоб  у  серці  ніжність  з  любов’ю  плекались,
Щоб  уся  родина  за  столом  зібралась.
Щоб  розмова  щира  у  чашках  плескалась
І  у  душах  наших  на  роки  зосталась.

Щоб  кохання  й  віра  з  терпцем  на  додачу,
Злагода  міцніла  і  не  було  плачу.
Життя  швидко  плине  в  марнуванні  часу,
Втратиш  -  не  повернеш,  як  решту  на  здачу.

10.07.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841499
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 10.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нелегкий шлях…

Нелегкий  шлях  життям  своїм  пройшла,
Незавжди  шкодувала  мене  доля.
Надія  в  серці  у  моїм  жила,
У  справах  викарбовувалась  воля.

Життя  нераз  давало  свій  урок,
Випробувало  часто  так  пекельно.
Я  йшла  вперед,  робила  сміло  крок,
Бож  на  землі  живу  цій  недаремно.

Фізичний  біль  так  часто  дошкуляв,
На  нього  я  уваги  незвертала.
Що  я  пройшла...  Ніхто  й  неуявляв,
Лише  моя  душа  про  все  це  знала.

Я  вірила.  Що  все  ж  наступить  час,
І  біль  відступить,  згине  десь  далеко.
Я  посміхнуся  з  радістю  до  вас
І  крила  розгорну,  як  той  лелека...

Душа  моя  із  мріями  була,
Як  прокидалась,  як  лягала  спати.
Думки  свої  спивала  з  джерела,
Любити  вміла,  вміла  і  кохати.

Людей  стрічала  різних  на  шляху,
Та  кожен  раз  хотілося  творити.
У  моїм  серці  небуло  страху,
Бо  кращого  нема,  як  в  світі  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841479
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 10.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ми збережем, що дарувала доля

У  вербах  заблукаємо  з  тобою,
Нап'ємся  прохолоди  від  ріки.
Зігріємося  ніжною  любов'ю,
Нам  будуть  посміхатися  зірки.

У  срібних  переливах  хвиль  прозорих,
З  відлуння  ночі  линули  слова.
Привітно  так  світили  в  небі  зорі,
У  росах  була  скупана  трава.

У  пахощах  п'янкої  матіоли,
Закохано  п'янили  почуття.
Ми  дякуєм,  що  дарувала  доля,
Кохання  справжнє  -  нам  на  все  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841220
дата надходження 08.07.2019
дата закладки 08.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання - вишите життям

Засвітилось  небо  зорями  так  мило,
Засинала  в  тиші  річка  й  береги.
А  для  нас  кохання  стежку  освітило,
Ми  його  з  тобою  в  серці  берегли.  

Ти  зі  мною  поруч,  чого  ще  бажати,
Зазираю  мила  в  оченьки  твої.
Будемо  довіку  день  той  пам'ятати,  
Як  в  садах  співали  дзвінко  солов'ї.

Будемо  кохана  берегти  з  тобою,
Найдорожчі  в  світі,  ніжні  почуття.
Ти  для  мене  стала,  люба,  дорогою,  
А  кохання  наше  -  вишите  життя.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841140
дата надходження 07.07.2019
дата закладки 07.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не зможу прожити без кохання

Не  зможу  прожити  без  твого  кохання,
Усмішки  твоєї  і  тво́їх  очей.
Як  в  небі  засвітиться  зіронька  рання,
Торкнися  цілунком  до  мо́їх  плечей.

В  обіймах  твоїх  наче  квітка  розквітну,
Прошу,  бережи  чарівні  пелюстки.
Не  дай  доторкнутись  холодному  вітру,
Нехай  несе  щастя  за  руслом  ріки.

Не  зможу  прожити  без  твого  кохання,
Як  місяць  без  неба,  як  небо  без  зір.
Тобі  у  вірші  посилаю  зізнання,
А  ти  прочитай  і  в  це  щиро  повір...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841033
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова мить

Пастельних  фарб  торкнулася  рука
І  постає  в  очах  уже  картина.
Прокинулась  від  сну  дзвінка  ріка,
У  вогниках  палає  гороби́на.

Ярило  -  сонце  ніжить  небокрай,
Зібрав  світанок  із  роси  намисто.
Розквітли  квіти  мов  казковий  рай,
Виблискують  у  барвах  золотисто.

Стежина  повела  в  розкішний  сад,
Що  загорнувся  у  туман  блакитний.
Поплівсь  угору  диво  -  виноград,
Чарівні  мальви  під  вікном  розквітли.

Ввібрав  пейзаж  яскраві  кольори  -
І  ось  уже  картина  перед  нами.
А  в  небі  -  птахи  пізньої  пори:
Журавлики  з  журними  голосами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841015
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найдорожче ім'я

Як  прокинусь  уранці,  ще  з  теплого  ліжка,
Піднімуся  тихенько,  ступлю  до  вікна.
По  підлозі  ледь  -  чутно  ступатимуть  ніжки,
А  із  саду  доноситься  пісня  дзвінка.

Вже  прокинулось  сонце  і  птахи  щебечуть,
Свої  грона  розкинула  горобина́.
Шовком  падає  шаль,  що  лежала  на  плечах,
Я  без  тебе  в  кімнаті  сьогодні  одна.

Це  нічого  коханий,  тебе  відчуваю,
Голос  твій  і  обійми  торкають  мене.
Ти  шепочеш  на  вушко  кохаю...  кохаю...
Б'ється  серце  у  грудях  моїх  вогняне.

Усміхнуся  і  тихо  промовлю  думками,
Милий  мій!Я  назавжди  лишилась  твоя.
Споришевими  вдвох  помандруєм  стежками,
Найдорожче  для  мене  твоє  лиш  ім'я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840957
дата надходження 05.07.2019
дата закладки 05.07.2019


Надія Башинська

ВІДПУСТІТЬ ГУЛЯТИ, МАМО!

Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Не  чекайте,  прийду  рано.
Не  чекайте,  прийду  рано.

Відпустіть  мене,  мій  тату.
Відпустіть  мене,  мій  тату.
Відпустіть  мене,  мій  тату.
Бо  я  хочу  погуляти.
Бо  я  хочу  погуляти.

Хоч  музика  гарно  грає.
Хоч  музика  гарно  грає.
Хоч  музика  гарно  грає.
Мнен  мати  не  пускає.  
Мене  мати  не  пускає.

Не  пускає  мене  й  тато.  
Не  пускає  мене  й  тато.
Не  пускає  мене  й  тато.
Знають:  хлопців  там  багато.
Знають:  хлопців  там  багато.

Є  чорнявий  та  білявий.
Є  чорнявий  та  білявий.
Є  чорнявий  та  білявий.
Ще  й  русявий  кучерявий.
Ще  й  русявий  кучерявий.

Як  русявий  усміхнеться.
Як  русявий  усміхнеться.  
Як  русявий  усміхнеться.  
Ніжно  серденько  заб'ється.
Ніжно  серденько  заб'ється.

Як  білявий  заговорить.  
Як  білявий  заговорить.
Як  білявий  заговорить...
Ой,  солодкі  ж  речі  мовить.
Ой,  солодкі  ж  речі  мовить.

А  русявий  -  кучерявий.
А  русявий  -  кучерявий.  
А  русявий  -  кучерявий.
До  чого  ж  веселий,  бравий.
До  чого  ж  веселий,  бравий.

Мене  ніжно  обнімає.
Мене  ніжно  обнімає.
Мене  ніжно  обнімає.
Моє  серденько  співає.
Моє  серденько  співає.

Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Відпустіть  гуляти,  мамо.
Не  чекайте,  прийду  рано.
Не  чекайте,  прийду  рано...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840862
дата надходження 04.07.2019
дата закладки 04.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У серці залишилися слова

Скрипалька,  скрипку  узяла  до  рук,
Вона  для  неї  нероздільний  друг.
Мелодія  тужлива  полилась,
Душа  її  так  тугою  взялась.

Водив  по  струнах  у  руці  смичок,
До  горла  підступав  давкий  ковток.
Мелодія  промовила  слова,
Любов  не  вмерла,  ще  таки  жива.

Візьми  в  обійми  ніжнії  її
І  поведи  туди  де  солов'ї.
Вона  тобі  відкриє  серце  враз,
Засяє  в  небі  тисячу  прикрас...

Скрипалька  грає...  скрипка  голосить...
Їй  боляче...  ще  такт...  болюча  мить...
Враз  по  щоці  стекла  гірка  сльоза,
А  у  душі  промчалася  гроза.

Хтось  крикнув...  Браво!  І  букет  вручив,
В  мелодії  хтось  взяв  і  розлучив.
У  серці  залишилися  слова,
Ти  більш  не  мій...  Я  більше  не  твоя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840169
дата надходження 27.06.2019
дата закладки 04.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірне кохання ( слова до пісні)

Рано  -  вранці  сонечко  проснулось,
До  хмаринок  мило  усміхнулось.
Вранішньою  вмилося  росою,
Милувалось  літньою  красою.

Приспів:

А  голубка  з  голубом  в  коханні,
Стукають  в  вікно,  як  гості  ранні.
Радо  один  -  одному  воркують,
Ніжно  пригортаються,  цілують.

Чула  я,  що  голубина  пара,
Про  любов  усім  розповідала.
Вірності  цій  можна  порадіти
І  у  щасті  їхнім  будуть  діти.

Як  торкнусь  цілунком  до  обличчя,
Пригадаю  голубів  величчя.
Так  вони  лише  кохати  можуть,
Почуттями  душу  розтривожать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840539
дата надходження 01.07.2019
дата закладки 01.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я чекаю тебе у солодкому сні ( слова до пісні)

Я  чекаю  тебе  у  солодкому  сні,
Почуття  мої  ніжні  і  чисті.
Як  заграє  весна  пісню  нам  на  струні,
Заспівають  птахи  голосисті.

І  підніметься  вітер  в  самі  небеса,
Буде  нести  думки  мої  й  мрії.
У  саду  серед  цвіту  чарівна  краса,
А  у  сон  мій  летять  сніговії.

Віджени,  забери  цей  неспокій  зі  сну,
Нехай  сонце  яскраво  засяє.
Я  зустріла  тебе,  а  з  тобою  весну,
Що  коханням  завжди  зустрічає.

Обійми,  пригорни  я  чекатиму  знов,
Хай  з  весною  приходить  кохання.
Поверни  в  мої  сни  ту  гарячу  любов
З  поцілунками  аж  до  світання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840447
дата надходження 30.06.2019
дата закладки 30.06.2019


Юлія Л

Таких як ти чекають все життя

Таких  як  ти  чекають  все  життя,
Щоб  раптом  у  буденності  зустріти,
Не  розминутись  -  в  очі  подивитись,
Відчути  стук  свого  серцебиття.

Такі  як  ти  приходять  тільки  раз,
Як  доля  лист  напише  на  долонях,
Зупиниться  художник  на  пероні
І  вічним  пензлем  намалює  нас.

Таких  як  ти  чекають  все  життя
Аби  зустріти,  мов  після  розлуки.
Твої  обійми.  Твої  сильні  руки.
Ти  з  моїх  снів  прийшов  у  майбуття.

Завжди  тебе  шукала  у  юрбі,
У  мріях  малювала  твої  очі,
Збирала  зорі  у  безсонні  ночі.
Щоби  колись  наснитися  тобі.

Чи  ж  не  скоритись  долі,  почуттям?
Твоє  ім’я  промовлю…  Чую  кроки…
Де  ж  ти  ходив  по  світу  стільки  років?
Я  так  тебе  чекала…  все  життя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840403
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 30.06.2019


Олена Собко

Зустрілись двоє. Тиша. Все мовчало.

Зустрілись  двоє.
Тиша.  Все  мовчало.

Ще  бились  розчаровані  серця.
Поглянув  в  очі  він,  а  ти  сказала:
«Давай  навіки.  Разом.  До  кінця».

У  нього  серце  ледь  не  зупинилось
Забило  подих...  Мало  не  кричав,  
Вщипнув  себе.  Це  дійсність.  Не  наснилось.  
І  притулив  її  він  до  плеча.

У  неї  сльози  капали  на  плечі
Сорочка  змокла.  Він  все  обіймав.
Стояли  мовчки,  тільки  тихий  вечір
Їх  ніжністю  своєю  огортав.

Зустрілись  двоє.  
Тиша.  Все  мовчало.
Калатали  закохані  серця
Він  їй  сказав:  «Мене  ти  врятувала»
Вона  -  «Мені  ти  врятував  життя».




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840429
дата надходження 30.06.2019
дата закладки 30.06.2019


Анатолій Розумний

ОЙ, У ПОЛІ ТРИ ТОПОЛІ…

Ой,  у  полі  три  тополі
Стоять,  зеленіють...
Як  три  сестри,  як  три  долі,
Стоять...  Про  щось  мріють...

Одна  мріє  про  кохання,
Таке  ніжне,  чисте...
Як  весна  квітуча,  рання,
Дзвінка  та  барвиста...

Друга  хоче  кращу  долю,
Щоб  життю  радіти...
Хоче  вирватись  з  неволі,
Мандрувати  світом...

Третя  ж  хоче  просто  жити
У  цім  милім  краю...
Не  одну  ще  весну  стріти,
Вірить  у  це,  знає...

Анатолій  Розумний,
09.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832258
дата надходження 10.04.2019
дата закладки 30.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зелені очі - очі кішки

Зелені  очі  -  очі  кішки,
Неначе  трави  у  лугах.
За  ними  йти  готовий  пішки,
В  непрохідних  блукать  лісах.

Нехай  же  буде  шлях  тернистий,  
Всі  перешкоди  я  пройду.
І  погляд  твій  озерно  -  чистий,
Я  серед  літа  віднайду.

Янтарні  грона  винограду,
У  літі  радісно  вкушу.
І  заспіваю  серенаду,
Коханням  серце  зворушу.

Послухай,  люба  чарівнице,
Твій  погляд  -  наче  оксамит.
В  очах  загадка,  таємниця,
Для  мене  незабутня  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840301
дата надходження 28.06.2019
дата закладки 29.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній карнавал

Осінній  карнавал  у  мене  за  вікном,
Кружляє  листя  з  вітром  кольорове.
Осінній  карнавал,  не  гріє  вже  теплом,
Дерева  вбрались  в  кольори  медові.

Я  руку  дам  тобі,  ти  пригорни  мене,
Нехай  веде  з  тобою  осінь  в  казку.
Нехай  з  життя  тікає  назавжди  сумне,
Лише  любов,  тепло  дарує  й  ласку.

Для  мене  ти  один  найкращий  на  землі
І  іншого  в  житті  мені  не  треба.
Осінній  карнавал  сум  дарував  мені,
Зі  мною  сумувало  навіть  небо.

Не  проливай  дощі,  не  забирай  тепло,
Я  попрошу  тихенько  нашу  осінь.
Кохання  у  душі  до  щастя  нас  вело,
Його  цілунки  відчуваєм  й  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840354
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 29.06.2019


Виктория - Р

Единственный!

Единственный!

Утро  доброе,в  каплях  нежности,
Дразнишь  ласками  всю  неистово...
Сладость  губ  твоих,мятной  свежестью,
Ты  мой  ласковый,и  единственный!

Прикасаешься  чуть  дыханием,
С  вожделением  без  границ...
С  нарастающим  вмиг  желанием,
Трепет  тела,взмах  ресниц...

Танец  нежности  до  скольжения,
В  невесомости  жарок  пыл...
От  начала,и  до  забвения,
Утро  страстное  подарил!
28  06  2019  г  
Виктория  Р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840333
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 29.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя на двох одне

Ми  ввірвались  з  тобою  у  літо,
В  ніжне  поле,  квітковий  розмай.
Де  волошки  і  маки  так  квітнуть,
Де  шумить  наш  березовий  гай.

Ми  ввірвалися  стрімкоголово,
Разом  з  літнім  і  теплим  дощем.
День  до  нас  усміхнувся  казково
Із  веселим,  легким  вітерцем.

Там  де  берег  купається  в  річці,
Де  густа  піднялась  осока.
Трави  з  квітами  наче  на  ситці,
Лине  пісня  пташина  дзвінка.

Я  біжу,  ти  мене  доганяєш
І  на  руки  хапаєш  свої.
Роси  в  травах  з  розгону  збиваєш,
Вітер  коси  куйовдить  мої.

І  летять  з  уст  слова,  що  щаслива,
Ти  шепочеш:"  Кохаю  тебе."
І  немає  найкращого  дива,
Коли  щастя  на  двох  в  нас  одне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840038
дата надходження 26.06.2019
дата закладки 26.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моє кохання - синь озерна

Моє  кохання  ніжне  й  чисте,
Лягає  віршами  в  душі.
Воно  моє  лиш  -  особисте,
Нестра́шні  проливні  дощі.

Моє  кохання  -  спалах  зорів,
На  темнім  небі  уночі́.
Воно  у  хвилях  синіх  моря
І  там  де  журавлів  ключі.

Моє  кохання  -  полум'яне,
Заснути  серцю  недає.
Воно  гаряче,  незрівнянне,
Життя  і  сили  додає.

Моє  кохання  -  синь  озерна
І  неба  ніжного  блакить.
Воно  пшениць  достиглі  зерна,
Воно  -  така  чарівна  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839828
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 24.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Неправда

Неправда...  Мрії  збуваються,
Коли  так  сильно  мрієш  ти...
В  житті  чогось  добиваєшся,
Будуєш  для  щастя  мости.

Неправда...  І  доля  стелиться,
Білим  цвітом  в  наше  життя.
Тоді,  нестрашна  хурделиця,
Коли  ідуть  вдвох  до  кінця.

Неправда...  Мені  не  мариться,
Твій  голос  в  яскравому  дні.
Ти  кожен  раз  повертаєшся,
Як  тільки  погано  мені...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839833
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 24.06.2019


Валентина Рубан

СКАЖИ МІСЯЧЕНЬКУ


У  вікно  лукаво  Місяць  поглядає,
 Про  щось  здогадався,  а  може  що  знає?
Може  саме  зараз  бачиш  його  й  Ти?
Місяченьку,  ясноокий  ще  ясніш  світи.

Місяченько  в  очі    ніжно  подивився.
Твій  ласкавий  погляд  мені  уявився.
Усмішка  привітна,  темно  сині  очі.
Знов  не  дадуть  спати  і  цієї  ночі.

Місяць  золотавий  по  небу  мандрує
Десь  Його  побачить….  Тут  мене  почує.  
На  шовкові  трави  вже  роса  упала,
Скажи  йому,  Місяченьку,  як  я  Його  ждала.

17.06.  2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839594
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 22.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ще кохаю

Ти  прийшов  з  минулого...  Я  знаю,
А  душа  шепоче:"Ще  кохаю."
Я  не  можу  їй  заборонити
І  тебе  не  можу  -  не  любити.

Почуття  живуть  в  моєму  серці
Їм  не  можу  я  закрити  дверці.
І  тому  я  з  мріями  сумую,
Голос  твій  коханий  завжди  чую.

Часто  ти  приходиш  серед  ночі,
Пригортаєш  і  цілуєш  очі.
Але  це  лиш  сон  і  я  це  знаю,
Яж  тебе,  по  справжньому  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839527
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 21.06.2019


Валерія19

Кто не любил

Кто  не  любил,  тот  не  поймет
Тревогу  сердца,  ожиданья
И  трепет,  что  в  душе  живет
И  нежных  слов  очарованье.

Кто  не  любил  -  не  сохранит
В  душе  любимый  взгляд,  улыбку.
И  доброту,  что  не  в  кредит,
И  нежность,  что  порой  так  зыбка.

Ты  пронеси  сквозь  все  года,
Сквозь  расстояния  и  дали,
Лишь  для  себя,как  чистота-
То,  что  друг  другу  мы  отдали.

Пусть  пыль  проблем  не  порошит,
Страниц  прописанных  законов.
И  холод  жизненных  перронов
Жар  двух  сердец  не  остудит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839402
дата надходження 20.06.2019
дата закладки 20.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти коханий вір

Летять  швидко  роки...Пролітають...
А  я  тихо  шепчу:  "  Не  спішіть..."
Нехай  зорі  яскраві  ще  сяють,
Нехай  річка  бурхливо  біжить.

Хай  несе  нас  потічок  до  щастя,
До  нездійсненних  долею  мрій.
Нехай  сили  в  житті  ще  додасться,
Тільки  ти  в  це  коханий  повір.

Хай  купається  доля  в  світанках,
Мочить  ноги  у  срібній  росі.
Хай  співають  птахи  їй  по  ранках
У  своїй  невимовній  красі.

І  вона  повернеться  до  тебе,
В  тепле  літо  з  тобою  ввійде
І  так  ніжно  пригорне  до  себе,
У  кохання  тебе  поведе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838878
дата надходження 15.06.2019
дата закладки 18.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я біля тебе

До  тебе  я  веснянкою  озвуся,
Торкнусь  обличчя  ніжним  промінцем.
В  твої  палкі  обійми  загорнуся,
Постукаю  у  шибку  з  вітерцем.

Прокинься  любий,  я  вже  біля  тебе,
А  ти  поринув  в  наймиліший  сон.
Всміхається  до  нас  блакиттю  небо,
Торкаються  хмаринки  тихо  крон.

Від  усмішки  твоєї  стало  тепло,
Сьогодні  дарував  її  мені.
У  сон  до  тебе  пробивалось  світло,
До  нас  вже  їхав  ранок  на  коні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839203
дата надходження 18.06.2019
дата закладки 18.06.2019


Валентина Ланевич

Цвіте жито, колоситься, тягнеться до сонця.

Цвіте  жито,  колоситься,  тягнеться  до  сонця,
А  над  ним  веселка  в  небі,  обіч  два  віконця.
Там  стоїть  дівчина  мила  з  сумними  очима,
Покохала  усім  серцем,  за  те  і  судима.

Не  людьми,  сама  собою,  душею,  що  плаче,
Та  кохає,  тужить  в  щемі,  не  може  інакше.
День  при  дні  здригають  груди  здвінки  телефонні:
 -  Не  від  нього,  не  від  нього,  -  думки  безборонні.

Де  ж  він,  де?  Що  в  житті  має?  Радість  чи  тривогу?
Хто  до  нього  слово  мовить,  хрестить  на  дорогу?
Прихилила  голівоньку  на  відкіс  цегляний:
Чом  же  світ  зійшовсь  на  ньому  і  той  чисто  рваний?

Роки,  як  ті  хмари  в  небі,  біжать  і  зникають,
Немов,  в  піжмурки  із  нею,  ненароком,  грають.
Наливають  колосочки  зерном  щогодини,
Чи  ж  діждеться  свого  щастя,  того,  зсередини?

09.06.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838167
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 16.06.2019


Новоградець

Конвалії

Нам  не  маки  в  зелених  полях  червоніли,
Коли  з  димом  тумани  пливли.
Нам  в  лісах  розпускались  конвалії  білі,
Біля  наших  землянок  цвіли.

Ми  любили  тебе  і  для  нас,  Україно,
Були  домом  діброви  Карпат.
У  твою  безнадійну,  найгіршу  годину
Я  був  твій,  український  солдат.

Ми  топтали  в  походах  конвалії  білі
І  вогнем  їх  палив  кулемет,
А  в  затишшя  стояв  з  них,  між  стін  закоптілих,
У  відстріляній  гільзі  букет.

Вони  поряд  росли  з  бойовими  стежками
І  як  ніжний  супутник  війни,
Вслід  за  димом  розвіяним  знову  за  нами
Своїм  цвітом  біліли  вони.

В  лісовій  глушині,  в  Україні  повсталій,
Вони  нас  зустрічали  з  боїв.
І  лягали  у  тиші  дзвіночки  конвалій
На  могили  батьків  і  синів.

Вже  збігає  мій  час...  І  від  наших  землянок
Тільки  ямки  зарослі  знайдуть.
А  в  травневих  лісах,  на  тих  самих  полянах,
Білі  квіти  так  само  цвітуть.

                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790991
дата надходження 09.05.2018
дата закладки 13.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дерево бажань

Приходжу  я  до  дерева  бажань,
Загадую  для  України  миру.
Достатньо  людям  вже  отих  страждань,
Нехай  Господь  дасть  найміцнішу  силу.

Достатньо  вже  війни  на  цій  землі,
Достатньо  сліз,  що  проливають  діти.
Нехай  пісень  співають  солов'ї,
Дзвінкоголосі  голосять  трембіти.

Приходжу  я  до  дерева  бажань,
Там  тихо  так,  не  чути  навіть  вітру.
У  кожнім  серці  стільки  ще  чекань
І  душ  отих  розкиданих  по  світу.

Хай  сплять  вночі  спокійно  матері,
Хай  зорі  в  небі  світять  беззупинно.
Як  хочу  я,  щоб  мир  був  на  Землі
І  сміх  дитячий  линув  щохвилинно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838439
дата надходження 11.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Волошкове кохання ( слова до пісні)

Нас  кличе  з  тобою  замріяне  поле,
Де  сині  волошки  сплелись  в  пшеницях.
Де  птаха  дзвінкого  доноситься  соло,
Мелодія  ніжна  лягає  в  серця.

Приспів:

Волошко́ве  кохання  -  то  воло́шкові  квіти,
Волошко́ве  кохання  -  любов  і  краса.
Волошко́ве  кохання    -  окриля  нас  мов  вітер,
Волошко́ве  кохання  підніма  в  небеса.

Тебе  я  кохана  тримаю  за  руку,
А  роси  мов  перли  спадають  в  траву.
Прокинулось  небо,  прокинулись  луки,
Для  них  заспіваю  я  пісню  свою.

Приспів:

Свою  прохолоду  навіює  вітер,
Так  радісно  стало  у  нас  на  душі.
Волошкове  поле  дарує  нам  квіти,
Я  ж  люба  для  тебе  дарую  вірші.

Приспів:


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838307
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У серці моєму ти тільки одна ( слова до пісні)

Веде  споришева  у  далеч  стежина,
По  ній  ми  до  сонця  з  тобою  ідем.
Ти  поруч  зі  мною  кохана,  єдина,
Ми  щастя  в  волошковім  полі  знайдем.

Приспів:

Очі  волошкові  у  дівчини,
Усмішка  мов  сонечко  ясна.
Закохався  палко  в  них  хлопчина,
Розквітала  в  серці  їх  весна.

Нехай  воно  в  полі  луною  озветься,
Нехай  заблукає  в  квітучих  лугах.
До  нас  бумерангом  воно  повернеться,
В  твоїх  я  кохана  топлюся  очах

Кохаю  кохана...  шепочу  кохаю,
Без  тебе  прожити  неможу  і  дня.
З  тобою,  як  птаха  у  небо  злітаю,
У  серці  моєму  ти  тільки  одна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838385
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Виктория - Р

Моє безмежне щастя!

Моє  безмежне  щастя!

Я  кожний  подих  твій  ловлю,
В  душі  чуття  колишу.
Ти  знаєш...Я  тебе  люблю!
Як  цю  ранкову  тишу.

Я  кожне  слово,кожний  жест,
Малюю  в  барвах  літа.
Твоїм  теплом  за  сотні  верст,
Мій,любий,я  зігріта.

Я  кожний  дотик,й  серця  стук,
Сприймаю,мов  причастя...
Я  божеволію  від  рук,
Моє  безмежне  щастя!
07  06  2019  р.
Вікторія  Р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838295
дата надходження 10.06.2019
дата закладки 10.06.2019


Надія Башинська

ТИ ГОВОРИВ МЕНІ, ЩО Я ЧЕРЕШЕНЬКА…

Ти  говорив  мені,  що  я  черешенька,  
яка  розквітла  навесні.
І  називав  мене  ясною  зіркою.
Вогонь  палав  тоді  в  тобі,  й  мені.

         Та  вже  пройшли  літа...  із  ними  я  не  та.
         Мій  вік  вже  осінь  золотить.
         А  якщо  любиться  -  то  не  забудеться.
         Любов  же  вічно  буде  жить.

Ти  говорив  мені,  що  я  є  квіточка,  
яка  барвисто  так  цвіте.
Казав  мені,  що  я  твоя  лебідочка,
що  за  собою  завжди  кличе,  зве.

         Та  вже  пройшли  літа...  із  ними  я  не  та.
         Мій  вік  вже  осінь  золотить.
         А  якщо  любиться  -  то  не  забудеться.
         Любов  же  вічно  буде  жить.

Кажеш,  що  ми  тепер  стали  ще  кращими,
що  прикрашають  нас  літа?..
Усі  слова  твої  квітують  ніжністю,
як  віку  осінь  наша,  золота.

         Лебідка  й  квітка  я...    твоя  черешенька,
         умію  зіркою  світить.
         А  якщо  любиться  -  то  не  забудеться.
         Любов  же  вічно  буде  жить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838205
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 09.06.2019


НАДЕЖДА М.

Коли слова твої я чую…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CceD7HzX8ks[/youtube]

Слова,  слова,  багато  у  вас  сили.
А  скільки  їх  сказали  за  життя!
Вони   могли  схиляти  небосхили.
Твоїм  словам  радію,  як  дитя.

Коли  твої  слова  я  чую  -  
                                                     не  повіриш!
Радіють  моє  серце  і  душа.
Ніколи  і  нічим  оце  не  зміриш.
Кажи  їх  знову  й  знову!  Спокушай!

Я  слухаю,  а  серце  все  частіше
Прискорює   чомусь  серцебиття.
І  ти  шукаєш  слово  -    найніжніше.
Такі  слова  для  тебе  маю  й  я.

Слова  переплітаються,  як  руки.
Схиляю  голову  я  до  твого  плеча.
І  двох  сердець  ми  чуєм  дивні  звуки.
Надовго  мені  слів  цих  вистача.

І  кожне   слово  добавляє  сили,
Їх  від  усіх  сторонніх  бережу.
Вони  до  тебе  кожен  раз  манили,
Я  їх  запал  ,повір,  не  остужу









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838177
дата надходження 09.06.2019
дата закладки 09.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Він шепоче їй слова

Закохався  дуб  в  берізку  і  промовив  їй  слова:
"Подивись,  що  я  так  близько  у  мені  любов  жива.
Якщо  буде  буря  в  лісі,  я  від  неї  захищу.
Почуття  до  тебе  чисті,  мов  краплиноньки  дощу.

Якщо  сонце  доторкнеться,  промінь  листя  обпече,
Мої  віти,  наче  серце,  захистять  завжди  тебе.
Якщо  хтось  тебе  образить,  я  в  обіду  не  віддам,
Дути  накажу  відразу,  семи  -  тисячним  вітрам."

А  берізонька  тендітна,  посміхнулась,  розцвіла,
Додалося  стільки  світла,  додалось  в  душі  тепла.
І  тепер  вони  у  парі  і  любов  їхня  жива.
Як  горять  в  небі  Стожари  він  шепоче  їй  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838059
дата надходження 08.06.2019
дата закладки 08.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя душа співа для тебе

Моя  душа  співа  для  тебе,
А  серце  б'ється  швидко,  швидко.
Для  мене  ти  мов  білий  лебідь,
Спішиш  на  зустріч  до  лебідки.

І  я  також  розправлю  крила
Й  тебе  до  себе  погукаю.
Нехай  з'єднає  Божа  сила,
Ті  почуття,  що  так  палають.

Потічки  хай  зіллються  в  ріки,
Весняний  цвіт  впаде  під  ноги.
Хай  щастя  лишиться  навіки,
Підуть  із  серця  геть  тривоги.

Для  тебе  світ  новий́  відкрию,
У  нім  ні  смутку,  ні  печалі.
Я  дарувати  щастя  вмію,
Нехай  воно  несе  нас  в  далі.

Моя  душа  співа  для  тебе,
А  серце  швидко,  швидко  б'ється.
Нехай  блакить  лиш  буде  в  небі
І  щастя  нам  рікою  ллється...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837963
дата надходження 07.06.2019
дата закладки 07.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пісню вам співає українка ( слова до пісні)

Квітує  літо  на  долоні  у  теплім  промені  сади,
Поспіли  ягоди  червоні,  візьми  у  руки  їх  збери.
І  лине  пісня  понад  краєм,  співають  дзвінко  солов'ї,
Чарівний  ранок  зустрічає  в  обійми  нас  бере  свої.

Приспів:

Там  де  солов'ї  щебечуть  дзвінко,
Де  квітує  сонячний  розмай.
Пісню  вам  співає  українка,
Зашумить,  підхопить  водограй

Малює  літо  натюрморти,  дарує  запашний  букет,
Нектар  збирають  бджоли  в  соти,  скуштуємо  солодкий  мед.
Міцні  кохання  перевесла,  лягли  у  серце  теплим  днем,
Так  швидко  пролетіли  весни,  ми  їх  тепер  не  доженем.

Приспів:

Попереду,  ще  буде  осінь  і  впаде  листя  нам  до  ніг,
Холодними  хоч  стануть  роси,  та  серце  гріє  оберіг.
В  коханні  є  велика  сила,  звучить  мелодія  сердець,
Вона  розправить  в  небі  крила  і  поведе  нас  під  вінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837812
дата надходження 06.06.2019
дата закладки 06.06.2019


Надія Башинська

ЯКБИ ПТАШКОЮ БУЛА…

Якби  пташкою  була,  якби  мала  крила...
Полетіла  б  я  додому,  на  тиночку  б  сіла.

Якби  вийшов  батечко  -  його  б  не  впізнала.
Давно  дома  не  була...  Гірко  б  заридала.

Якби  вийшов  братець  мій,  для  нього  б  співала.
Та  журлива  пісня  та...  Не  знаю,  що  б  мала.  

Якби  вийшла  сестронька,  я  б  заворкувала.
Погладила  б  крилечка  та  й  зерняток  дала.

А  матуся  б,  рідная,  серденьком  відчула.
Запитала  б:"Донечко,  де  так  довго  була?"  

Я  б  сказала  матінці,  що  гірка  чужина.
Дома  добре,  бо  тут  є  вся  моя  родина.

Скільки  ж  будем,  людоньки,  по  світах  ходити?
Чи  ж  Вкраїна  нам  не  мати?  Чи  ми  їй  не  діти?

Якби  пташкою  була,  якби  мала  крила...
Полетіла  б  я  додому,  на  тиночку  б  сіла.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837713
дата надходження 05.06.2019
дата закладки 05.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийде доля до тебе

Між  колоссям,  що  в  полі,  мак  червоний  розцвівся,
Вітер  ніс  нашу  долю  й  чомусь  дуже  втомився.
Він  присів  відпочити,  на  траві  край  дороги,
Вкарбувалися  миті,  заховались  тривоги...

Підійметься  на  крила,  доля  разом  із  вітром,
Та,  що  серце  журила,  усміхнеться  нам  літом.
У  блакитному  небі,  там  де  хмари  пухнасті,
Прийде  доля  до  тебе,  подарує  знов  щастя.

Закружляє  у  літі,  закохає  у  себе,  
Наймиліша  у  світі,  стане  знову  для  тебе.
Обійме,  приголубить,  прошепоче:  "Щаслива"
І  для  того  хто  любить,  буде  доля  мов  диво...

Вона  радо  вернеться  до  людей  що  кохають,
І  зігріє  їм  серце,  закружляє  над  краєм.
І  з  коханням  за  руку  у  життя  помандрує,
Більш  не  буде  розлуки,  доля  щастя  дарує..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837439
дата надходження 03.06.2019
дата закладки 03.06.2019


Ганна Верес

Вже доля заблукала в пізню осінь

Летять  літа  на  крилах  журавлиних:
Не  в  сиву  даль  –  до  вирію  спішать.
Завмерла  у  росі-красі  калина…
Й  збентежено  озвалася  душа:
«Відколи  світ  цей  у  моїх  зіницях,
Калинонька  –  святий  мій  оберіг,
І  срібноока  кошиком  криниця,
І  заповітний  батьківський  поріг!

Дитинства  тут  несмілі  перші  кроки
І  юності  закохана  пора,
До  них  летіла  мало  не  щороку
Й  зі  мною  -  пара  й  наша  дітвора.
Життя  моє  у  безперервнім  леті
Боялось  передчасно  відцвісти,
Були  і  рай,  і  зради,  і  багнети,
І  воля  непростиме  теж…  простить…»

Вже  доля  заблукала  в  пізню  осінь,
Коси  торкнулась  інеєм  зима…
Живі  калина  і  криниця  й  досі,
Лиш  на  порозі  вже  батьків  нема…
29.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837292
дата надходження 01.06.2019
дата закладки 02.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Йде літо споришевими стежками

Йде  літо  споришевими  стежками,
Букет  ірисів  у  руках  несе.
Встеляє  трави  ніжними  шовками,
Краплинами  роси  вмиває  все.

Як  я  люблю  ці  квіти  різнобарвні,
Вони  веселка  мов  після  грози.
Дарують  радість  нам,  бо  дуже  гарні,
Метелик  їх  торкається  крильми.

Цю  ніжність  помічають  рої  бджолів,
Летять  до  них  щоби  зібрать  пилок.
Заплутуються  в    вітах  осокорів,
Минаючи  зелененький  листок.

У  небі  голубому  ні  хмаринки,
Проміння  сонця  тепле,  чудеса.
Ховаються  у  літі  десь  хвилинки,
Така  довкола  ніжності  краса.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837317
дата надходження 02.06.2019
дата закладки 02.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо поспіша до нас

Хтось  розсипав  оксамити  в  темнім  небі  над  селом,
То  весна  стрічалась  з  літом,  доторкалася  крилом.
Вечір  теплий  посміхнувся,  він  хотів  обняти  двох,
У  туман  взяв  загорнувся,  ліг  на  прохолодний  мох.

Прислухалася  до  тиші  річечка  у  самоті,
Вітер  вітами  колише  і  пісні  співа  вербі.
Підхопила  пісню  жаба  в  очереті  ква...  та...  ква,
Аж  прокинулась  кульбаба,  то  не  пісня  а  нудьга.

Щось  в  траві  зашерхотіло  і  з'явилися  вогні,
Світло  світлячки  включили  в  казку  поведуть  вони.
Цвіркунець  завзято  в  травах,  личко  у  росі  вмивав,
Тихо  було  у  дібровах,  літо  весну  цілував.

А  вона  так  зашарілась  і  промовила...  Вже  час...
Нічка  в  озеро  дивилась,  літо  поспіша  до  нас.
Ми  його  зустрінем  радо,  посміхнемося  йому,
Знову  оживуть  левади  і  всім  буде  не  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837269
дата надходження 01.06.2019
дата закладки 01.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

П'янить матіола (мелодія В Сірого)

Пахне  в  саду  матіола,  дивним  коханням  п'янить,
Пахощі  линуть  довкола,  то  найчаруюча  мить.
Зорі  у  небі  з'явились,  місяць  всміхнувся  до  них,
Роси  у  травах  губились,  падали  до  наших  ніг.

Приспів:

П'янить  матіола  у  день  вечоровий
І  зорі  яскраві  моргають  до  нас.
А  твій  поцілунок  солодко  -  медовий,
До  уст  доторкнувся  у  тисячу  раз.

Не́сло  кохання  на  крилах,  радості  світлі  думки,
Ми  ним  удвох  дорожили,  не  рахували  роки.
Хай  вони  будуть  щасливі,  серцем  такі  молоді,
Не  залякають  нас  зливи,  гріють  цілунки  твої.

Приспів:

Збулися  сонячні  мрії,  стежкою  в  парі  ідем,
Душу  кохання  гріє,  його  на  вівтар  покладем
Пахне  в  саду  матіола,  дивним  коханням  п'янить,
Пахощі  линуть  довкола,то  найчаруюча  мить...

Приспів:

П'янить  матіола  у  день  вечоровий
І  зорі  яскраві  моргають  до  нас.
А  твій  поцілунок  солодко  -  медовий,
До  уст  доторкнувся  у  тисячу  раз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837115
дата надходження 31.05.2019
дата закладки 31.05.2019


Райка

Прощай, моя песня забытая

Ты  прощай,  моя  песня  забытая,
Ты  прощай,  мой  неведомый  мир,
Видишь,  листья  у  берега  скрытые
Затевают  прощальный  свой  пир.
Отцвела  у  реки  вся  черемуха,
Улетел  и  жасмина  дурман,
Только  ветки  рябины  знакомые
Дарят  сердцу  забытый  обман.

Шелохнется  туманом  на  улице
Первозданная  светлая  синь,
Только  в  солнечном  свете  закружится,
Улетающий,  тающий  клин.
Кто  за  птицами  вечно  торопится,
Кто  летит  на  мерцающий  свет?
Невозможное  встретить  так  хочется
И  поймать  невозможного  след.

Только  песня  старинная  слышится,
Душу  робкую  вывернет  вновь,
Этот  голос  далекий  неистовый
Всё  звучит  и  поет  про  любовь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837048
дата надходження 30.05.2019
дата закладки 31.05.2019


Променистий менестрель

Белый пароход песня

               

Из  тумана  выплывает
Белый  пароход  –
Лепесткового  из  мая
Образ  милый  тот...
Незабвенный,  незабытый
                 край  родной  навек,
Трепетностью  перевитый  милый  брег...

Припев:    Шёпот  тополей,
           Клики  журавлей  –
           Светлые  мечты  
той  песни  юности  моей...

Будит  самое  святое
Родничок  души  –
Время  радости  златое
В  жизнь,  где  так  спешим.
Чтоб  раскрыть  все  горизонты,
                                         тайные  ключи,
Пробужденья  неизвестны,  горячи.

                 Шёпот  тополей,
                 Клики  журавлей  –
                 Светлые  мечты  
     той  песни  юности  моей...

И  стремленье,  и  смятенье  –
Мира  в  нас  посыл.
Миг  сердечного  цветенья,
Вспышка  пылких  сил.
Белый  пароход  витает  –
лучшего,  что  в  нас...
Не  вернуть,  но  как  взывает  тот  рассказ...

           Шёпот  тополей,
           Клики  журавлей  –
           Светлые  мечты  
той  песни  юности  моей...

30.05.2019г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836984
дата надходження 30.05.2019
дата закладки 30.05.2019


Ірина Кохан

В засніженім саду

Шовковим  сяйвом  стелиться  під  ноги
Чумацькй  шлях.  Я  знов  до  тебе  йду.
Крізь  океани  й  зоряні  дороги,
Де  ми  одні  в  засніженім  саду.

Де  червоніють  кетяги  калини
І  місяць  німбом  вилитий  вгорі.
Де  похололи  юності  стежини,
Де  жовтоокі  плачуть  ліхтарі.

Вже  засніжило  скроні.  Відболіло...
Вуста  гарячі  стали  вже  німі.
Не  розлюбили...Небо  сполотніло,
Не  дочекавшись  нашої  зорі.

І  знову  сяйво  стелиться  під  ноги,
У  юність  знов  до  тебе  я  іду.
Щоб  віднайти  загублені  дороги,
Якими  йшли  в  засніженім  саду...
                       
     2014

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708693
дата надходження 26.12.2016
дата закладки 28.05.2019


Надія Башинська

ДОРОГА В КОЖНОГО СВОЯ!

Дорога  в  кожного  своя...  біжить  у  світ  широкий.
В  тебе  -  твоя,  в  мене  -  моя...  на  ній  є  наші  кроки.
Вона  біжить,  немов  потік,  її  нам  не  спинити.
Як  хороше  у  світі  жить,  якщо  вмієш  любити!

Дорога  в  кожного  своя,  засіяна  хлібами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами...


Біжить  вона  і  через  гай,  там  де  в  танку  берізки.
Над  ними  грозами  шумлять  і  ллють  хмарини  слізки.
О,  скільки  тут  усього  є...    йому  можем  радіти.
Як  хороше  у  світі  жить,  якщо  вмієш  любити!

Дорога  в  кожного  своя,  засіяна  хлібами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами...

Дорога  в  кожного  своя,  тут  радощі  й  печалі.
Отримаєш,  що  заслужив...  не  завжди,  що  чекали.
Життя  всіх  мудрості  навчить...  бо  ми  ж  його  є  діти.
Як  хороше  у  світі  жить,  якщо  вмієш  любити!

Дорога  в  кожного  своя,  засіяна  хлібами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами.
Тут  чути  пісню  солов'я  і  ніжний  голос  мами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836827
дата надходження 28.05.2019
дата закладки 28.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Спішу до тебе

Я  часто  у  думках  своїх  блукаю,
Буває  на  побачення  іду.
Буває,  що  тебе  у  них  шукаю,
Стежиною  біжу,  не  дожену...

Ну  де  ж  ти...  Деж  ти...  Шепочу  коханий,
Чому  та  стежка  вічністю  здалась.
Ось  поле  де  всміхаються  тюльпани,
Вони  в  обійми  завжди  брали  нас.

І  чуються  мені  знайомі  фрази,
Я  тут  кохана...  Зовсім  поруч  я...
Від  слів  отих  забулися  образи,
А  в  серці  розгорілось  полум'я.

Твоя  рука  легенько  доторкнулась,
А  я  затамувала  подих  свій.
Невже  це  ти...На  голос  обернулась,
Тепер  завжди  ти  будеш  тільки  мій...

Радіти  щастю  з  нами  буде  небо,
Коли  цілунки  обпечуть  уста.
В  думках  своїх  завжди  спішу  до  тебе,
Не  заросте  ніколи  стежка  та...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836784
дата надходження 28.05.2019
дата закладки 28.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А серце дорогу знайде

А  серце  дорогу  знайде,
Коли  воно  любить  й  кохає.
У  полі  тебе  віднайде
І  серед  зеленого  гаю.

У  хмарах  сховаєшся  ти,
Воно  і  туди  завітає.
Якщо  розведуться  мости,
Постукає  в  шибку  я  знаю

А  серце  дорогу  знайде,
Немає  йому  перешкоди.
У  ньому  ж  кохання  святе,
У  ньому  бурхливії  води.

Не  згаснуть  оті  почуття,
Що  полум'ям  в  серці  палають.
Кохання  -  то  ціле  життя
Й  усі  про  це,  думаю  знають.

А  серце  дорогу  знайде,
Думками  тебе  запитає.
Чи  любиш  в  душі  ще  мене
І  що  з  цього  вийде...  Незнаю...

А  серце  дорогу  знайде...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836543
дата надходження 26.05.2019
дата закладки 26.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я все уявляю, що це ти ( слова до пісні)

Летить  у  небі  лебедина  зграя,
А  я  услід  шепочу  їм:"  щасти"
Мене  за  плечі  вітер  обіймає,
А  я  все  уявляю,  що  це  ти.

Берізки  віти  шелестять  так  тихо,
Їм  хочеться  любові  і  тепла.
Для  мене  ж  голос  твій,  то  ціла  втіха,
Такий  дзвінкий,  мов  води  джерела.

Біжу  до  річки,  чую  прохолоду,
Латаття  жовте  у  вінки  сплелось.
Дивлюсь  мов  в  дзеркало  в  прозору  воду,
Там  відображення  твоє  здалось...

Всміхнулося  до  мене,  привіталось
І  руки  простягнуло,  ось  вони...
Враз  хвилі  в  річці  швидко  загойдались,
На  воду  падав  білий  цвіт  весни.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836479
дата надходження 25.05.2019
дата закладки 25.05.2019


Любов Вишневецька

Мой единственный.

-  Мой  любимый...  единственный  Лебедь...
Ты  зачем  разорвал  мою  душу?!
Отобрал  все...  и  солнце...  и  небо...
Наше  счастье  уверенно  рушил...

Позвала  в  край  далекий  Жар-птица...
-  Ты  помчался  за  нею  кометой!..
Только  каждую  ноченьку  снишься...
Мне  ненужными  стали  рассветы.

Ты  ушел...  не  сказав  мне  ни  слова!..
Торопился...  мечтой  околдован...
Вслед  шепчу  тебе  снова  и  снова:
-  Я  скучаю,  родной,  за  тобою!..

Мысли  ранят  меня,  словно  жаром!
Прожигают  насквозь  мое  тело...
-  Я  осталась  одна  под  ветрами!..
Больше  милому  нет  ко  мне  дела...

-  Ненаглядный...  единственный  Лебедь...
Ну  зачем  ты  поранил  мне  душу?!
Отобрал  все...  и  солнце...  и  небо...
Навсегда  наше  счастье  разрушил...

                                                                                                     21.05.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836229
дата надходження 21.05.2019
дата закладки 21.05.2019


Надія Башинська

ОЙ У ЛУЗІ НА КАЛИНІ…

Ой  у  лузі  на  калині  співав  соловейко.
Тут  ми  з  милим  розмовляли  любо  та  гарненько.

Ой  у  лісі  на  дубочки  голубочки  сіли.
Тут  ми  з  милим  любесенько  удвох  говорили.

Ой  у  гаю  зелененькім  молоді  кленочки.  
Каже  милий,  що  в  нас  буде  гарні  три  синочки.

Біля  річки  три  вербички...    легкі  в  річціі  хвилі.
Каже  милий,  що  в  нас  буде  три  донечки  милі.

Три  синочки  і  три  доні,  веселі  й  красиві.
А  ми  з  милим  в  своїй  долі  будемо  щасливі.

Ой  у  лузі  на  калині  співав  соловейко.
Тут  ми  з  милим  розмовляли  любо  та  гарненько.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836022
дата надходження 19.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Надія Башинська

ОЙ ДОЛЕНЬКО, ДОЛЕ…

-  Ой  доленько,  доле...  доленько  святая!  
 Чому  скажи,  доле,  ти  така  гіркая?  
Чому  скажи,  доле,  гірчиш  полинами?  
Чи  ти  так  жартуєш?  Що  робиш  із  нами?

-  Не  до  жартів,  діти.  Чи  ж  я  вам  не  мати?
Розбрелись  по  світу.  Де  силоньки  взяти?
А  я  ж  в  золотого  жита  колосочку.
А  я  ж  в  соловека  дзвінкім  голосочку.

В  ніжних  чорнобривцях  під  вашим  віконцем.
Зігріваю  вас  я  щодня  разом  з  сонцем.
В  калиновім  ґроні  в  вашому  садочку.
В  росяних  світанках  в  нашому  гайочку.

Весною  розсиплюсь  ніжним  білим  цвітом.
Волошково  гляну  на  вас  теплим  літом.
Покірно  схилюся  восени  плодами.
Для  вас  позолота...  Що,  діточки,  з  вами?

Я  в  Дніпрі-Славуті  хвилечкою  лину.  
На  мене  погляньте...  Я  вас  не  покину!
Це  ви  залишили.  Розбрелись  по  світу.
Гіркота  від  того,  бо  ж  ви  мої  діти!

Додому  пташина  маленька  вертає.
Бо  цінує.  Любить.  Кращого  немає.
Найрідніша  в  світі,  кожному  до  серця
Своя  земля  рідна,  де  напивсь  з  джерельця.

Гіркоту  зберете  ви  до  краплі,  діти,
коли  свою  землю  навчитесь  любити.
Бо  я  й  справді  плачу  гіркими  сльозами.
Ой  діточки,  діти...  Що  робиться  з  вами?

Та  ж  ви,  мої  славні,  козацького  роду.
Хочу  бачить  Силу  я  свого  народу!
Хочу  я,  щоб  Мудрість  тут  запанувала.
Скажете  тоді,  що....    я  іншою  стала.

А  я  усміхнуся,  а  я  порадію.
В  небеса  до  Бога  молитвою  злину.
Піснею  дзвінкою  розіллюсь  край  поля.
То  ж  радійте,  діти,  в  вас  щаслива  доля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826747
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 20.05.2019


Надія Башинська

ОБЛОМАЛИ ГІЛЛЯ НА КАЛИНІ

Обломали  гілля  на  калині,  
гірко  плачуть  її  очі  сині.
Обломали  гілля...    Не  спитали.
Молоденьке  під  ноги  кидали.

Обломали  гілля  на  калині,  
гірко  плачуть  її  очі  сині.
Обломали  гілля...  Обломали.
Так  безжалісно  цвіт  той  стоптали.

Ой  не  плач  ти,  калино  гарненька.
Усміхнеться  ще  доля  рідненька.
Заясніють  твої  ніжні  ґрона,
станеш  краща,  ніж  була  учора.

Ти  збереш  свою  славну  родину
у  веселу,  щасливу  годину.
Скільки  ж  твого  є  цвіту  по  світу...
Порадієш  ще  теплому  літу.

Обломали  гілля  на  калині,  
гірко  плачуть  її  очі  сині.
Обломали  гілля...  Не  спитали.
Молоденьке  під  ноги  кидали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836080
дата надходження 20.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я зіткала кохання з добра

Я  зіткала  кохання  своє,
З  почуттів  і  цілунків  гарячих.
Десь  у  лісі  зозуля  кує,
А  берізка  чомусь  тихо  плаче.

Переповнює  серце  блакить,
Що  зависла  вгорі  наді  мною.
Подих  ніжності,  то  така  мить,
А  ще  краще,  коли  ти  зі  мною.

Коли  просто  за  руку  візьмеш
І  усмішку  свою  подаруєш.
У  країну  казок  поведеш,
Чи  уста  поцілунком  змедуєш.

Я  зіткала  кохання  з  добра,
Додала  туди  пахощі  літа.
Щоб  дорога  життєва  вела
У  країну  казкового  світу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836109
дата надходження 20.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце вміє любити

Світить  сонечко  у  небі,  білий  цвіт  весна  дарує,
Наречений  наче  лебідь,  до  лебідоньки  мандрує.
Пов'язало  їх  кохання,  назавжди  і  воєдино,
Впала  з  неба  зірка  рання,  зацвіла  в  дворі  калина.

Наречений,  наречена  ви  немов  весняні  квіти,
Наречений,  наречена  з  вами  будемо  радіти.
Лине  пісня  в  піднебесся,  возвеличує  кохання.
Буде  музика  лунати  у  дворі  аж  до  світання.

Наречений  й  наречена  поєднались  в  одну  долю,
Шелестіло  листя  клена,  верби́  віти  над  водою.
Оксамитом  впали  роси  і  омили  густі  трави,
А  дівчата  нареченій  вельон  на  голівку  вклали.

Цвіт  кохання  заквітує,  заіскриться  в  барвах  небо,
І  пригорне  її  любий,  найрідніший  в  світі  лебідь.
Буде  щастя  в  їхнім  домі,в  щасті  тім  ростимуть  діти
І  не  буде  в  серці  втоми,  бо  воно  вміє  любити...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835865
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 19.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Місячні сонати

Розлетілись  місячні  сонати,
Полетіли  в  серденько  твоє.
Не  дали  тобі  сьогодні  спати,
Також  розтривожили  моє.

Враз  думки  переплелись  з  твоїми
І  з'явились  в  множині  питань.
Їх  морозили  так  довго  зими,
Додавали  смутку  і  страждань.

У  твоїх  очах  волошки  сині
І  веселки  радісне  тепло.
Відчуваю  почуття  єдині
І  надійне  і  міцне  крило.

Що  тобі  у  відповідь  сказати,
Слів  багато  і  думок  в  душі.
Хай  звучать  нам  місячні  сонати
І  в  коханні  пишуться  вірші.

Покищо  веди  мене  у  літо,
Там  де  роси  краплями  дзвенять.
Де  шепоче  про  кохання  вітер
І  слова  закохані  летять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835775
дата надходження 16.05.2019
дата закладки 17.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Танець для нас ( слова до пісні)

Зажурився  ліс    весняний,  вимок  від  дощу,
А  над  берегом  тумани  падали  в  траву.
Прохолода  полонила  серцю  рідний  край,
Цілий  тиждень  була  злива,  а  тепер  розмай.

Приспів:

Ласкаве  сонечко  всміхнулося  до  нас
І  у  повітрі  зазвучав  чарівний  вальс.
Душі  мелодія  лилася  чарівна
Цей  подарунок  дарувала  нам  весна.

Білий  цвіт  упав  під  ноги,  наче  білий  сніг,
Застелив  усі  дороги,  так  рівненько  ліг.
Ти  мене  ведеш  за  руку,  запросив  на  вальс,
Танець  щастя,  навіть  в  луках,  закружляє  нас...

Хай  змедують  поцілунок,  солодом  уста,
Нехай  лишить  візерунок  у  житті  весна.
Тільки  я  і  ти,  нас  двоє,  з  нами  ще  любов,
Буде  литися  рікою,  ти  мене  знайшов...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835597
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 15.05.2019


Світлана Воскресенська

На Великдень

Синку,  забери  мене  на  свято,
На  Великдень,  дітки,  забери,  -
Просить  мати  ніби  винувато,
Й  сум  очей  обпалюють  вітри.

-  В  день  святковий  паску  в  рідній  хаті
Разом  з  вами  хочу  скуштувать,
Й  в  небесах,  де  хмари  пелехаті,
Лик  святий  в  господній  день  стрічать.

Так  мені  набридла  ця  палата,
Запах  ліків,  довгий  коридор,
Вдома  Жулька  вірна  і  лахмата,
Й  рижий  кіт  по  кличці  Командор.

Синку,  я  і  в  лікаря  спитала,
Він  сказав:  "  Розписку  напишіть",  -
-  Я  додому  хочу,  -  прошептала,  -
Разом  з  вами  свято  це  зустріть.

Він  дивився,  ніби  у  безодню...
Прийдуть  зять,  донька  і  два  сини,
У  неділю  світлу  Великодню
Шашлики  влаштовують  вони.

Як  сказати  матері,  що  марно
Жде  вона  це  свято  за  столом,
На  природі  зелено  і  гарно
Смакувати  м'ясо  із  вином.

Він  мовчав,  а  в  голові  роїлись
Різні  фрази,  речення,  слова,
А  потрібні,  ніби  притаїлись,
Й  жар  червоний  щоки  облива.

-  Добре,  мамо,  потім  поговорим.
Час  ще  є,  бо  зараз  посівна.
Матері  він  видався  суворим,
Вмить  розхвилювалася  вона.

У  палаті  тиша  чергувала,
Жінка  сіла  тут,  біля  вікна,
Як  сьогодні  день  той  пригадала:
Кожна  мить  у  згадках  вирина.

У  село  приїхали  вже  з  сином,
Дім  купили,  стали  працювать.
Причепили  гойдалку  за    тином,
Щоб  було  малому  де  гулять.

Час  летів,  як  вітер  над  полями,
Школа,ВУЗ,  сім'я,  робота,  дім.
Старість,  мов  підкралася  гаями,
Все  змінила  поглядом  своїм.

Вмер  Степан,  земля  йому  хай  пухом.
Поховала  матір  через  рік.
Як  там  є  -  зібралася  із  духом,
Бо  Господь  їй  шлях  такий  нарік.

Радувалась  синові  й  мовчала,
Що  дитя  покинуте  взяли,
Як  на  те,  не  завжди  помічала,
Коли  люди  зайве  щось  плели.

Дні  вбирали  радощі  і  тугу,
Виріс  син,  незчулася  й  коли.
Грала  доля  їм  сімейну  фугу
Й  день  вкрапляв  у  настрій  кольори.

Перед  сном  молилася  за  сина,
І  благала  щастя  у  небес,
Щоб  жила  в  трудах  його  родина,
І  чекали  радості  й  чудес.

Молитви,  мов    янголи  на  крилах,
Донеслись  в  господній  добрий  час,
Син  живе,  мов  човен  на  вітрилах,
Й  про  достаток  дбає  повсякчас

Хоч  в  лікарні  -  теплиться  надія,
Син  приїде  вже  за  кілъка  днів,
І  здійсниться    Великодня  мрія,
Але  дух  в  душі  чомусь  тьмянів  .


У  суботу  встала  спозання,
Склала    речі  й  сіла  до  вікна,
Час  тримав  надломлене  чекання,
Але  мрію  пестила  вона.

Сіло  сонце  обрію  в  долоні,
Смуток  жінці  душу  обпіка,
І  немов  в  останньому  вагоні
День  присів  і  гірко  доріка.

І  вона  у  роздумах  заснула  -
Ніч  знеболить  рану,  що  ятрить.
Голос  сина  увісні  почула,
Та  душа  між  хмар  уже  летить.

Він  зайшов  в  лікарню  винувато,
До  палати  кроків  ще  зо  два,
-  Ви  спізнились,-  якось  слабувато
Медсестри  доносились  слова.

-  Діти,  гості,-  трохи  забарився,-
Я  додому  матір  заберу.
-  Чоловіче,  ти  уже  спізнився,
Зараз  речі  мамині  зберу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835388
дата надходження 13.05.2019
дата закладки 13.05.2019


НАДЕЖДА М.

Пробач, будь ласка, мене, МАМО…

Всім  тим,  що  я  маю,  я  зобов'язаний  своїй  матері».
Джордж  Вашингтон

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EsjiCuJctDY
[/youtube]
З  ким  тебе  ми  можем  порівняти
Ту,  що  нам  колись  життя  дала?
Це  святе  і  сокровенне  слово  -  МАМА
Та,  що   найдорожча  є  й  була.

Може,  із  біленькою  голубкою,
Що  все  уподобала  в  собі?
Ніжною,  турботливою  жінкою,
Що  всю  ніжність  віддала  мені?

Я  не  намагаюсь  рахувати,
Скільки   там  недоспаних  ночей.
Щоб  мене  колись  урятувати,
Не  стуляла  ночі  ти  очей.

Є  слова,  що  тільки  їй  належать:
Матінко,  Матуся  дорога!
І  нехай   життя  її  мережать,
Сповнені  любові  ці  слова.

Просто  мало  стати  на  коліна,
Цілувати  руки  і   лице.
Богу  помолюся  я    уклінно
За  життя,  яке  дала,  за  ВСЕ!!!
-----------------------------------
Пробач,  будь  ласка,  мене,  МАМО,
Не  встигла  всі  слова  сказать.
Болюче  так  твоє  мовчання...
Не  можна    словом  прередать...

МОЯ  ГОЛУБКО  ДОРОГА...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835351
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 12.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийду кохана завтра знов ( слова до пісні)

З'явився  ти  в  моїм  житті  і  все  перемінилось,
Дерева  зацвіли  в  красі  я  наче  б  то  влюбилась.
Щоночі  ти  приходиш  в  сни  я  там  тебе  чекаю
І  -  з  ясним  променем  весни,від  себе  проводжаю.

Приспів:

Хай  зорями  світиться  небо,  коханням  для  нас,
Хай  будуть  цілунки  солодкі,  солодкі  щоденно.
А  доля  щаслива  взяла  й  поєднала  в  цей  час
У  щасті  кохання  для  нас  було  знову  рожденне.

Шепочеш  ти,  прийду  іще,  даруєш  поцілунок,
Без  тебе  в  грудях  так  пече,  та  ти  мій  порятунок.
Прийду  кохана  завтра  знов,  як  зорі  будуть  в  небі,
Віддам  тобі  свою  любов  і  пригорну  до  себе.

Для  мене  ти  вогонь  в  душі,  негаснуче  кохання
І  навіть,  як  ідуть  дощі,  не  принесуть  страждання.
Коханий  не  барись  прошу  у  нас  з  тобою  нічка,
Нехай  несуть  вдаль  почуття,  немов  бурхлива  річка...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835261
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 11.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хай не спішить до тебе осінь рання ( слова до пісні)

Пройдуся  полем,  де  ростуть  ромашки
І  де  вплелись  волошки  в  пшениці.
Послухаю  дзвінкоголосу  пташку
І  вітер  потримаю  у  руці.

Насолоджусь  красою  ріднокраю
Тобі  свої  відкрию  почуття.
Прошепочу  коханий,  що  кохаю,
Любов'ю  переповнилось  життя.

Приспів:

Хай  не  спішить  до  тебе  осінь  рання
Й  до  мене  хай  вона  не  поспіша.
Бо  в  серці  ще  горить  вогонь  кохання,
Неначе  легкокрилий  птах  -  душа...

Нехай  в  житах  не  губиться  стежина,
По  ній  ще  довго  нам  з  тобою  йти.
В  твоїх  думках  коханий,  я  єдина,  
Ці  почуття  ми  будем  берегти.

З  тобою  ми  поніжимося  літом,
У  цім  розкішнім,  чарівнім  теплі.
Подивимось  на  осінь  гордовито,
Нехай  не  голосять  нам  журавлі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835104
дата надходження 10.05.2019
дата закладки 10.05.2019


Олеся Лісова

Пам'ять про маму

Чом  ти,  мамо  моя,
 полетіла    відірваним  цвітом
І  садок  твій  лишився
 з  сльозами  печалю  й  жалю,
Ти  прилинь  промінцем,
вікно  навстіж  для  тебе  відкрите
Може  я  це  відчую  
І  вже  на  кінець  відболю.

ВІдболю,  що  ніколи
не  ляжуть  долоні  на  плечі,
Що  не  вкриє  мене
твоє  біле  небесне  крило,
Затемнилося  сонце
і  хмари  лягли  на  плечі,
А  я  смутком  прибита
ніяк  не  знайду  джерело.

І  дорога  не  йде  вже
до  нашого  рідного  дому,
Біль  у  серце  зайшов,
наче  привид  кривим  деревцем
Змовкла  пісня  життя,
не  передана  якось  нікому…
Як  домівка,  покинута.
сонцем  і  Богом  й  дощем.


Вже  19  років,як  немає  мами,а  ще  не  відболіло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745668
дата надходження 11.08.2017
дата закладки 10.05.2019


Олеся Лісова

Стежка до мами

До  тебе  мамо,  стежка    йде  найдовша
Та  з  кожним  роком  нас  вона  зближає.
Шовкова  нитка  міцна,  хоч  найтонша
Завжди  усіх  дітей  твоїх  єднає.

Дощем  навшпиньки  увійдеш  в  віконце
І  нищечком  поплачеш  в  занавіску,
Ти  постоїш,  допоки  зійде  сонце
І  як  в  дитинстві,  заплетеш  дві  кіски.

Я  це  відчую  через  темінь  ночі
І  пошепки  покличу  ніжно:-  Мамо?
Я  забуваю  погляд  твій  і  очі,
Хоч  в  них  зірки  палахкотять  так  само.

Твоє  волосся  трішки  кучеряве
Скраєчку  неба  вітер  розвіває,
Воно  таке  ж,  посріблено-русяве
І  німб  його  усіх  нас  покриває.

Мене  почула…Голос  твій  лунає,
Із-за  хмарин  промінням  долітає…
Ох,  як  тебе  давно  уже  немає.
Ти  за  нами  мамо,    теж  скучаєш?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795475
дата надходження 13.06.2018
дата закладки 09.05.2019


Ніна Заєць

В сиреневом саду

В  сиреневом  саду  стоим  с  тобой  вдвоем,
Прикрыты  молчаливой  тенью.
Смотрю  в  твои  глаза,  понятно  все  без  слов.
Любовь  в  плену  сиреневой  сирени.

Припев:
Сиреневый  букет  сиреневых  цветов
И  облака,  плывущие  над  нами,
Свидетели  любви  и  долгожданных  слов:
«Я  вас  люблю,  я  в  мыслях  только  с  Вами».

2
Я  много  лет  подряд  любовь  свою  искал.
Я  многое  узнал  и  многое  увидел.
Пусть  что-то  приобрел  и  что-то  потерял,
Но  искренне  любил  и  ненавидел.

Припев:

3
Я  должен  за  тебя  судьбу  благодарить,
За  синие  глаза  и  длинные  ресницы.
За  песни  здешних  птиц  в  сиреневом  саду,
Что  по  ночам  мне  долго  будет  сниться.
Припев:
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788607
дата надходження 22.04.2018
дата закладки 09.05.2019


Lana P.

РОЗЦВІТАЄ МІСЯЧЕНЬКО…

Розцвітає  місяченько  
В  осяйнім  убранні.
Молоденький  козаченько
Запав  на  коханні...

Полонила  дівка-ружа
Вогненним  багрянцем,
Бо  до  нього  не  байдужа,
Розлилась  рум’янцем.

—  Осідлаю  вороного,
Гайну  до  дівчини.
Не  зупине  нас  нічого,
На  те  є  причини.

Пригорну  свою  миленьку,
Ніжно  притулюся...
Жовтокрилий  місяченьку,
В  коханні  втоплюся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420556
дата надходження 24.04.2013
дата закладки 09.05.2019


Lana P.

НАЇХАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ…

Наїхали  козаченьки  
До  розлогої  річеньки
Своїх  коней  напувати,
Сили  з  води  набирати.

Там  дівчина  шмаття  прала,
Козаченькові  моргала.
Він  на  неї  задивився,
Мало  в  річці  не  втопився.

У  полон  взяла  красою,
Довжелезною  косою.
Розплітались  з  вітром  коси
В  сонцесяйні  тихі  роси.

Ой  ви,  чари  оковиті,
Пристрасні,  несамовиті.
Розгойдалися  заграви,
Мальовничі  там  заплави.

Віддала  серденько  любо,
Не  вернути  тепер  згубу...
Зникли  козаки  в  долині,
Сумували  очі  сині...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428848
дата надходження 02.06.2013
дата закладки 09.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поспішаю до тебе ( слова до пісні)

Зашуміли  вітри,  закружляли,
Впали  краплями  тихі  дощі.
Вони  в  тебе  мене  закохали,
Ти  кохання  затримай  мерщій.

Хай  воно  розквітає  в  тумані,
Нехай  ллється  у  душу  твою.
Буде  щастя  для  нас  у  коханні
І  підвладне,  як  слово  люблю.

Ти  для  мене,  як  зірка  на  небі,
Засвітилася  у  темноті.
Поспішаю  кохана  до  тебе,
По  житті  будем  разом  іти.

Будем  міцно  триматись  за  руки,
Будем  разом  співати  пісень.
І  не  буде  між  нами  розлуки,
Буде  світлим  і  радісним  день...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834800
дата надходження 07.05.2019
дата закладки 07.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Яблуневим цвітом яблунька цілує ( слова до пісні)

Пелена  накрила  сірим  димом  небо,
Сльози  проливають  проливні  дощі.
Я  у  даль  вдивляюсь,  думаю  про  тебе,
А  душа  складає  з  Музою  вірші.

Де  ти  мій  коханий,  яблуневим  цвітом,
Застеляє  вітер  трави  навесні.
Зеленіє  в  полі,  підростає  жито,
А  в  садах  співають  птахи  голосні.

Лине  пісня  дзвінко,  лине  понад  краєм
І  коханням  гріє  серденько  моє.
А  сад  яблуневий,  знову  нас  чекає,
Білим,  білим  цвітом  стежку  нам  снує.

Як  тебе  кохаю,  як  тебе  люблю  я,
Почуття  не  згасли,  полум'ям  горять.
Яблуневим  цвітом  яблунька  цілує,
А  роки  рахує  наш  з  тобою  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834592
дата надходження 05.05.2019
дата закладки 05.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дозволь мені тебе любити

Дозволь  мені  тебе  любити,
Дозволь  коханою  назвати.
Без  тебе  в  світі  важко  жити,
Ще  важче  в  невідомість  грати.

Дозволь  мені  тебе  обняти
І  притулитися  до  тебе.
Солодкий  мед  із  уст  збирати
І  дарувати  зорі  з  неба.

О  Боже!  Як  тебе  кохаю!
Сто  раз  скажу,  промовлю  ніжно.
Любов  моя  прийшла  із  Раю,
Лягла  словами  в  весну  пізню.

Послухай,  що  шепоче  вітер,
В  садочку  птах  пісень  співає.
Усі  зберу  для  тебе  квіти
І  прошепочу,  що  кохаю.

Дозволь  мені  тебе  любити,
З  тобою  поруч  завжди  бути.
Любов  не  можна  спопелити
Її  ніколи  не  забути


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834264
дата надходження 02.05.2019
дата закладки 02.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкаюсь таємниць

Дощі,дощі...  Напився  Стир  водиці,
Набрався  сил  неначе  богатир.
В  повітрі  сосни  запах  і  кориці,
У  цій  місцині  наберуся  сил.

Торкнусь  трави,  росою  вмию  ноги,
Медунки  замилують  погляд  мій.
Он  виросли  гриби  біля  дороги,
Немов  кептурик  хочуть  зняти  свій.

Іду  у  глиб,  заквітчені  суниці
І  килим  з  листя  прілого  лежить.
Ввижаються  в  деревах  казки  лиця,
В  чупринах  їхніх  вітерець  шумить.

А  ось  старезний  дуб  собі  дрімає,
Його  двома  руками  не  обнять.
За  стільки  літ,  що  він  прожив,  все  знає,
Ти  підійди  й  тихенько  під  ним  сядь.

Послухай,  що  тобі  він  нашепоче
І  про  минуле  разом  нагадай.
Закохана  була  в  блакитні  очі,
А  ночі  наші,  мов  солодкий  рай...


Стир  -  назва  річки.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834153
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 01.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Біла хуртовина ( слова до пісні)

Білий  цвіт  зриває  вітер  вередливий,
Хоче  застелити  ним  довкола  світ.
Ти  шепочеш  любий,  що  такий  щасливий,
Ми  в  саду  блукаєм  поміж  його  віт.

Приспів:

Біла  хуртовина,  замела  довкола
І  лягла  на  трави,  наче  випав  сніг.
Біла  хуртовина,  грає  вітер  соло,
Цвітом  закружляла,  тулиться  до  ніг.

Пригорнеш  до  себе,  усміхнуся  ніжно
І  відчую  зразу  вогника  тепло.
Біла  хуртовина  закружляла  сніжно,
Подивись  коханий,  щастя  намело.

Приспів:
Біла  хуртовина,  замела  довкола
І  лягла  на  трави,  наче  випав  сніг.
Біла  хуртовина,  грає  вітер  соло,
Цвітом  закружляла,  тулиться  до  ніг.

Там  де  є  кохання  й  почуття  гарячі,
Заквітує  цвітом  в  серденьку  весна.
Там  душа  радіє,  дощиком  не  плаче,
Біла  хуртовина  в  вальсі  нас  кружля.

Приспів:
Біла  хуртовина,  замела  довкола
І  лягла  на  трави,  наче  випав  сніг.
Біла  хуртовина,  грає  вітер  соло,
Цвітом  закружляла,  тулиться  до  ніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834036
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 01.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти приходиш у сни

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Я  коханий  на  них  так  чекаю.
Звуки  флейти  звучать  голосні,
Зустріч  ця  видається  нам  раєм.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Обіймаєш  мене,  пригортаєш.
Бачу  очі  блакитно  -  ясні,
А  душа  соловейком  співає.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Посміхаєшся  і  розмовляєш.
У  нім  квіти  даруєш  мені
І  коханою  в  нім  називаєш.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
А  у  вікна  вже  стукає  ранок.
Хочу,  щоб  не  кінчались  вони,
Щоб  пізніше  всміхнувся  світанок.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833947
дата надходження 30.04.2019
дата закладки 30.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній смуток кохання…

Розлетілись  листочки  осінні,
Закружляли  вальсом  в  повітрі.
Незабуду  твої  очі  сині
І  косу  розчесану  вітром.

         Приспів:
А  небо  плакало,  так  плакало,
Стояв  в  зажурі  осінній  ліс.
А  сльози  капали,  так  капали,
Струмками  в  річку  потік  їх  ніс.

Зберу  краплини  я  у  долоні
І  їх  зігрію  своїм  теплом.
Ще  й  досі  люба  в  твоїм  полоні,
Приходь  у  гості  до  мене  сном.

           Приспів:

З  тобою  мила  ми  так  далеко,
Та  пам'ять  завжди  душу  ятрить.
Як  відлітають  в  твій  край  лелеки,
За  ними  серце  ниє  й  болить.

           Приспів:

Мій  голос  й  досі  тебе  ще  кличе:
"Прилинь  кохана,  не  забарись".
Він  з  журавлями  в  небі  курличе,
То  лине  в  серце,  а  то  у  вись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368807
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохайся…

Ми  зустрінемо  з  тобою  наш  світанок,
Загадаємо  бажання  на  зорю.
Теплим  променем  зігріє  ніжний  ранок,
Закохайся,  бо  я  так  тебе  люблю...

       Приспів:

Закохайся,  закохайся  в  тихий  вечір,
Закохайся,  закохайся  в  срібну  млу.
Пригорни,зігрій  тендітні  мої  плечі
І  у  мене  закохайсь,  бо  я  люблю.

Пестить  вітер  і  розчісує  волосся,
Краплі  рос  тихенько  падають  в  траву.
Щоб  насправді  це  коли  -    небудь  збулося,
Закохайся,  бо  я  так  тебе  люблю...

         Приспів:

Закохайся,  закохайся  в  тихий  вечір,
Закохайся,  закохайся  в  срібну  млу.
Пригорни,зігрій  тендітні  мої  плечі
І  у  мене  закохайсь,  бо  я  люблю.

Усміхатись  будуть  ніжно  до  нас  зорі,
Буде  місяць  нас  катати  у  човні.
Підніматимуть  кохання  хвилі  в  морі,
Як  освідчишся  коханий  ти  мені.

         Приспів:

Закохайся,  закохайся  в  тихий  вечір,
Закохайся,  закохайся  в  срібну  млу.
Пригорни,зігрій  тендітні  мої  плечі
І  у  мене  закохайсь,  бо  я  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342968
дата надходження 09.06.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання роздає не літо, а весна… ( пісня)

В  садах  співають  солов'ї  дзвінких  пісень
І  уявляється  мені  той  літній  день.
Коли  зустрілись  вперше  ми  у  цім  саду,
Не  знали  ще  на  щастя  то  чи  на  біду...

Я  так  просила  повернись,  а  ти  не  чув.
Я  так  просила  усміхнись,  а  ти  забув.
Понесли  наші  почуття  у  даль  вітри,
Лишився  в  серці  назавжди  у  мене  ти...

Так  закохалась  мов  дівчисько  в  очі  ті,
Були  з  тобою  зовсім  близько  ми  тоді.
Та  доля  усміхнулась  і  повз  нас  пройшла,
Кохання  роздає  не  літо,  а  весна...

Я  так  просила  повернись,  а  ти  не  чув.
Я  так  просила  усміхнись,  а  ти  забув.
Понесли  наші  почуття  у  даль  вітри,
Лишився  в  серці  назавжди  у  мене  ти...

Спливли  в  минуле  вже  давно  мрійливі  дні,  
Коли  були  ми  запальні  і  молоді.
Життя  надиктувало  долю  різну  нам,
Я  про  кохання  розповім  своє  вітрам...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773126
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Веснянко - чарівна панянко… ( пісня)

Стежину,  тобі,  простелю  білим  цвітом,
Намисто  для  тебе  в  калини  візьму.
І  перед  тобою,  немов  перед  світом,
Скажу,  що  кохаю,  скажу,  що  люблю.

Веснянко,  веснянко,  сердець  полонянко,
Прилинь  в  моє  серце  у  сни  повернись.
Веснянко,  веснянко,  чарівна  панянко,
Тебе  я  чекаю,  чекаю  з'явись...

Без  тебе  кохана  не  можу  заснути,
Без  тебе  не  можу  співати  пісень.
І  тільки  обоє  ми  зможем  відчути,
Як  ранок  шепоче  й  всміхається  день.

Веснянко,  веснянко,  сердець  полонянко,
Прилинь  в  моє  серце  у  сни  повернись.
Веснянко,  веснянко,чарівна  панянко,  
Тебе  я  чекаю,  чекаю  з'явись...

З  тобою  веснянко  ми  будем  щасливі
І  вічную  клятву  коханню  дамо.
І  сни  для  нас  будуть  красиві,  красиві...
Ми  з  ними  у  небо  до  зір  злетимо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327102
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дівчина Веснянка… ( пісня)

Закохався  в  дівчину,  дівчину  Веснянку
І  не  можу  спати  я,  встаю  спозаранку.
В  неї  очі  голубі,  мов  волошки  в  полі,
Розпустила  коси  їй  на  вітру  тополя.

     Приспів:

Дівчино,  дівчино,  дівчино  Веснянко,
Щоб  заглянуть  в  твої  очі  не  сплю  до  світанку.
Дівчино,  дівчино,  дівчино  Веснянко,
Щоб  заглянуть  в  твої  очі  не  сплю  до  світанку...

Я  спущуся  стежкою,  щоб  тебе  зустріти,
Дивною  мережкою  розфарбую  квіти.
Принесу  в  долонях  я,  сонце  спозаранку,
Лиш  би  нам  зустрітися  дівчино  Веснянко.

     Приспів:

Побіжу  у  поле  я,  пісню  заспіваю,
Розкажу  любов  моя,  як  тебе  кохаю,
Як  ночами  я  не  сплю  і  дивлюсь  на  небо,
Ясна  зіронько  моя,  неможу  без  тебе...

     Приспів:


           Слова  і  музика    MERSEDES///

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323252
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Берегла слова

Вийшла  рано  -  вранці  в  береги  широкі,
Впав  на  землю  сонний,  вранішній  туман.
Манить  небо  синє  й  сонце  яснооке,
Незабудки  дивні  й  серденько  без  ран.

Верби  і  тополі  шелестять  листвою,
Вітер  ніжним  шовком  лагідно  торка.
Закриваю  очі  і  я  знов  з  тобою,
У  твоїй  долоні  знов  моя  рука.

Стільки  літ  минуло,  а  любов  лишилась,
Не  старіє  навіть  і  не  помира.
Вона  в  моїм  серці  просто  залишилась,
Я  тобі  коханий  бережу  слова.

Може  наша  доля  доторкнеться  сміло
І  дозволить  в  очі  зазирнуть  твої.
Я  скажу  коханий,  може  і  не  вміло,
Ти  найкращий  в  світі  на  усій  землі.


Вірш  виставляю  вдруге  (  перший  зник  з  сторінки  разом  з  коментарями)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833664
дата надходження 26.04.2019
дата закладки 27.04.2019


Любов Вишневецька

В сердце стучала.

Одинокою  веточкой  ивы
Постучалась  в  сердечко  слегка...
-  Так  люблю  тебя!  Слышишь,  мой  милый?!
А  потом  убегу...  навсегда!

Потому  что...  ответ  его  знаю...
-  Не  дождусь,  чтобы  он  рассказал,
как  влюбился  еще  в  прошлом  мае...
когда  слушал  чудесный  вокал.

Разливалась  та  песня  рекою!..
Слушал  милый  мой...  и  не  дышал...
-  И  девчонка  красива!..  Не  скрою...
Но  была...  безразлична  душой.

Я  же,  глупая...  лучик  искала!
Самый  теплый...  и  самый  родной!..
-  Но  тепла  для  меня  было  мало...
Его  милый  мой...  отдал  другой.

Одинокою  веточкой  ивы
Я  к  любимому  тихо  коснусь...
-  Ждать  любви  от  него...  нету  силы...
Пусть  обнимет  холодная  грусть.

                                                                                                                                                         3.04.2019  г.

Картинка  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831830
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Любов Вишневецька

Люби меня…

-  Люби  меня  за  нежность...
За  преданность  люби...
За  то,  что  было  прежде...
И  то,  что  впереди...

Я  теплый  Солнца  лучик...
что  на  твоей  щеке...
-  Нам  завтра  будет  лучше!..
Хоть  юность  вдалеке...

Пусть  шелестят  денечки
над  общею  судьбой...
-  Как  будто  Ангелочек...
я  навсегда  с  тобой!

Спасу  от  зла  с  грозою...
Сниму  любой  испуг!..
Лишь  белой  полосою
я  застелю  тропу...

Нам  звезды  сыплют  счастье...
Природа  наш  пиит...
Я  с  безграничной  страстью
тебя  хочу  любить!..

-  И  ты  люби!..    За  нежность...
за  преданность  люби...
За  то,  что  было  прежде...
И  то,  что  впереди...

                                                           21.04.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833486
дата надходження 21.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Любов Вишневецька

В волшебстве.

Ромашковый  плела  венок..
Цветов  на  поле  -  валом!
Где  получался  узелок...
-  Люблю  тебя!!!  -  шептала...

Вплетала  прядями  лучи...
Чтоб  греть  того,  кто  рядом!..
От  сердца  отдала  ключи...
и  душу...  -  Как  награду!..

Мелькал  цветастый  сарафан...
Мял  зелень  полевую...
Венок...  как  будто  талисман...
Как  нежность  в  поцелуях!..

Валялась  парочка  в  траве...
Под  покрывалом  страсти.
В  каком-то  тайном  волшебстве...
Познали  ценность  счастья.

Злых  ветров  сила  не  страшит
все  повороты  судеб...
-  Пусть  крепким  будет  чувств  гранит!..
Разлуки  пусть  не  будет.

Ромашковый  плела  венок..
Цветов  на  поле  -  валом!
Где  получался  узелок...
-  Люблю  тебя!!!  -  шептала...

                                                                               12.04.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832447
дата надходження 12.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розмовляю думками

Не  страшні  буревії,  коли  серце  гаряче,
Не  живем  без  надії  і  сміємось  і  плачем.
Наше  перше  кохання  все  життя  зігріває
І  думками  і  серцем  до  грудей  пригортає.

Так  -  як  зорі  яскраві  в  небі  темному  сяють,
Так  птахи  перелітні  знов  додому  вертають.
Коли  сонце  у  небі  закликатиме  весну,
Дощ,  що  падав  так  рясно,  залишить  перевесло.

У  німому  мовчанні  береги,  все  чекають,
Коли  промені  сонця  в  гості  все  ж  завітають.
Задзвенять  в  храмах  дзвони  голосисто  і  ніжно,
Впадуть  роси  на  трави  і  омиють  їх  слізно.

Щоб  зустрітись  з  тобою,  обмінятись  словами,
Я  у  вечір  таємно  розмовляю  думками.
В  них  ти  поруч  я  знаю,  дотик  твій  відчуваю,
А  за  вікнами  нічка  нас  у  гості  чекає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833506
дата надходження 21.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Променистий менестрель

Верби мої, верби

    З  Вербним  Воскресінням  вас,  дорогі  друзі!

Верби  мої,  верби  
пісня

Верби  мої,  верби  
і  сережок  дощ  –
Ви  –  у  Серця  небі,  
сльози  хоч  не  хоч...
Ви  –  дитинства  пісня...  
тане,  наче  дим...
                                                                             Біль  душі  мій  грійся    
спомином  про  дім.

Там,  в  бузковій  сині,  
винести  я  зміг
Незабутні  й  нині  
щастя  й  дива  сміх;
Поле  трав  і  квітів,  –  
той  казковий  рай,  –
І  найкращий  в  світі  
світла  небо  грай.

Хай  ніщо  не  зрадить  
тих  безхмарних  літ.
Радість  не  завадить,  
шле  минуле  зліт...
Обійму  я,  верби,  
ваших  рук  красу.
Запах,  ваші  весни  
я  в  Душі  несу.

31.01.2004г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833469
дата надходження 21.04.2019
дата закладки 21.04.2019


Віталій Назарук

РАНКОВА ПАРА

Пр:  Сонячний  ранок,  зоряні  роси,
Вивели  нас  на  дорогу  життя.
Жайвір  співав,  цвіли  абрикоси,
Кликало  поле  у  буйні  жита.

Ми  йшли  по  росі,  пахло  поле  любистком,
Серпанок  співав  поміж  трав.
Пух  падав  з  тополі,  гойдалося  листя,
Немов  хтось  колиску  гойдав.

Здалеку    лунала  пташина  реприза,
Всю  ніч  не  змовкав  соловей.
Він  ножиком  наче  повітря  прорізав,
Часами  сягав  апогей…

Закохана  пара  одна  була  в  світі,
Здавалось  так  буде  завжди.
Гойдалися  верби  сплітаючи  віти,  
Роси  приховавши  сліди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833212
дата надходження 18.04.2019
дата закладки 18.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя у долонях

Я  тримаю  щастя  у  долонях
І  воно  велике  наче  сонях.
Літ  моя  душа  не  відчуває,
А  тому,  що  все  життя  кохає.

На  життя  своє  не  ображаюсь,
Розквітаю  й  в  щастя  повертаюсь.
Розчиняюсь  в  мелодійних  звуках,
А  і  ще,  люблю  блукати  в  луках.

Синє  небо,  мов  волошки  в  полі,
Як  твій  погляд,  дякувати  долі.
А  ще  танець  перший  і  останній,
Й  промінь  сонця,що  торкає  ранній.

Я  люблю  цей  світ  й  тебе  у  ньому,
Важко  комусь  бути  в  нім  одному.
Моє  серце  б'ється  і  кохає,
Кращого  за  тебе  більш  немає...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833218
дата надходження 18.04.2019
дата закладки 18.04.2019


Ниро Вульф

Те нежные слова… (романс)

[youtube]https://youtu.be/ZBTpTzrQ2c4[/youtube]

Разлиты  на  столе  и  высохли  чернила,
признания  в  любви  здесь  не  дописан  слог,
ты  в  жизнь  свою  меня  уж  больше  не  впустила,
где  смятая  трава  и  одинокий  стог...

Нас  звали  за  собой  медовые  поляны,
остаться  лишь  с  тобой  в  ромашек  забытьи,
а  нежные  слова  ты  говоришь  устало,
я  целиком  горю  в  несбыточной  любви.

А  ты  свечу  зажгла,  поправив  занавеску,
и  до  утра  в  лесу  умолкли  соловьи,
я  постучу  в  окно  тихонечко,  не  резко...
оставлю  на  крыльце  любви  своей  стихи.

Забудешь  про  меня,  умчится  вдаль  карета,
мечты  лишь  о  тебе  останутся  в  стихах,
медовый  вкус  горчит,  и  попрощалось  лето,
прощальные  слова  застыли  на  губах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633348
дата надходження 04.01.2016
дата закладки 14.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В думках так близько

Ти  від  мене  так  близько  коханий,
Розділяє  нас  осінь  лише.
І  світанок  отой  полум'яний,
Засвітився  у  небі  уже.

Я  раділа,  його  пригортала,
Він  для  мене  був  спомином  тим.
Коли  осінь  до  нас  завітала,
Листопадом  кружляла  рясним.

Ми  у  царстві  були  лісовому,
Там  де  казка  і  де  листопад.
Усміхалась  тобі  лиш  одному,
Жаль,  не  вернеться  день  той  назад...

Лиш  коли  у  вікно  стукне  осінь
Й  поведе  мандрувати  у  ліс.
Заблукається  вітер  між  сосен,
Буде  плакати  дощик  від  сліз.

І  тоді  я  про  все  нагадаю,
Мою  душу  зігріє  тепло.
У  думках  ти  так  близько  я  знаю,
Зазирає  кохання  в  вікно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832219
дата надходження 10.04.2019
дата закладки 12.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весна веде нас у казку

Весна  веде  з  тобою  нас  у  казку,
Туди  де  ранок  ніжний  і  ясний.
Де  промінь  сонця  подарує  ласку,
У  казці  тій  ти  будеш  тільки  мій.

Візьму  тебе  тихенько  я  за  руку
І  поведу  туди  де  вишень  цвіт.
Туди  де  трави  застеляють  луки
І  де  в  лісах  так  квітне  первоцвіт.

Нам  не  страшні  весни  грайливі  грози,
Приємний  нам  з  тобою  шум  дощу.
Хоч  проливає  він  на  землю  сльози,
Земля  вбере  ті  сльози  досхочу.

З  тобою  ми  у  цім  казковім  світі,
Запалимо  вогонь  кохання  знов.
У  очі  зазирну  твої  привітні,
Нехай  зігріє  нас  палка  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832459
дата надходження 12.04.2019
дата закладки 12.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов й кохання ( слова до пісні)

Залетів  до  нас  у  гості  вітерець,
Теплим  дотиком  торкнувся  до  сердець.
Я  йому  тебе  кохана  не  віддам,
Берегти  тебе  я  буду  люба  сам.

Приспів:
Любов  й  кохання  зустріне  весну,
Торкне  на  світанні,  пробудить  від  сну.
І  я  в  обіймах  лишуся  твоїх,
Любов'ю  зігріті,  то  щастя  для  всіх.

Соловейко  нам  щебече  за  вікном,
Захмеліла  від  кохання,  мов  вином.
Ти  для  мене  мій  коханий  дорогий,
У  душі  моїй  назавжди  тільки  мій

Зорі  в  небі  мов  смарагди  чарівні,
Засвітилися  вогнями  у  вікні.
Обійму  тебе  кохана,  пригорну
Бо  кохаю  лиш  тебе  таку  одну

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832342
дата надходження 11.04.2019
дата закладки 11.04.2019


Любов Вишневецька

Под цветущей акацией…

Под  цветущей  акацией  в  мае
целовал  мой  любимый  меня...
-  Только  Ангелы  наши  все  знают...
Да  еще  вот...  на  небе  Луна.

Серебрилась  дорожка  на  речке...
Приглашала  купаться  вдвоем.
Мы  купались!..  Под  сладкие  речи...
-  Бог  ты  мой,  ведь  все  мысли  о  нем!..

Так  кружились  в  заоблачной  выси!..
Путь  туда...  кто-то  нам  осветил...
Звезды  сыпались...  будто  бы  бисер!
-  Это  счастье...  друг  друга  найти!

Лучше  всех  мой  любимый...  бесспорно!
-  Он  мой  раб!..  И  еще...  господин...
На  край  света  спешила  покорно...
Пусть  ведет  меня  в  сказочный  мир!

Резких  много  в  судьбе  ситуаций...
-  Ты,  душа,  за  родного  держись!..
Нежный  запах  цветущих  акаций
Пронесем  с  милым...  целую  жизнь.

                                                                                                                                                                 4.04.2019  г.

Фото  из  инета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831831
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 07.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

За тебе найдорожчої нема ( автор мелодії В. Сірий)

Розквітли  яблуні  рожевим  цвітом,
Всміхаються  від  радості  уста.
Весна,  весна,  а  у  очах  вже  літо,
Волошками  квітують  небеса.

Приспів:

Хай  пролітають  роки  -  за  -  роками,
Нехай  минає  осінь  і  зима.
Палке  кохання  буде  завжди  з  нами,
За  тебе  найдорожчої  нема.

Дивлюсь  у  твої  оченьки  кохана,
Твій  погляд  заворожує  мене.
Твоя  усмішка  ніжна,  незрівнянна,
У  грудях  б'ється  серце  вогняне.

У  небі  промінь  грає  веселково,
В  душі  пульсують  ніжні  почуття.
В  яскравих  кольорах  усе  довкола,
Удаль  тікає  із  під  ніг  земля.

Я  пригорнусь  до  тебе  моя  мила,
Голубко  сизокрила,  чарівна.
В  коханні  нашім  є  велика  сила,
Ту  силу  дарувала  нам  весна...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831647
дата надходження 04.04.2019
дата закладки 04.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Веди мене у літо ( слова до пісні)

Солов'ї  у  гаю  заспівали,
Нам  з  тобою  літо  нагадали.
Ніжне  сонце  з  квітами  поляну
І  твою  усмішку  полум'яну.

Прислухаюсь,  що  шепоче  річка,
Хоче  пригорнутись  до  потічка.
Опустила  верба  в  воду  коси,
А  на  трави  впали  дрібні  роси.

Приспів:
Веди  мене  кохана  в  наше  літо,
Туди  де  пахне  матіола  цвітом.
Не  треба  нам  з  тобою  йти  у  осінь,
Нехай  вона  до  себе  нас  не  просить.

Сів  метелик  на  твоє  волосся,
Наче  море  в  пшеницях  колосся.
А  волошки  наче  очі  сині,
Про  які  я  згадую  донині.

Теплий  вітерець  торкає  щічки,
Ніжне  мов  троянда  твоє  личко.
Хочу  так  зустрітися  з  тобою,
Літо  двох  зігріє  нас  любов'ю.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831455
дата надходження 02.04.2019
дата закладки 02.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коханням тим живу ( слова до пісні)

Холодна  ніч  вуалью  все  покрила
І  навіть  зорі  спати  уляглись.
Вона  весну  у  гості  запросила,
Щоб  все  цвіло  довкола,  як  колись.

Верба  розкішні  віти  нахилила
І  викинула  свій  махровий  цвіт.
Берізка  на  траву  сльозу  зронила
І  ліс  прибрався  в  диво  -  первоцвіт.

І  ось  весна  почула  те  прохання,
Торкнулась  ніжністю  своїх  прикрас.
Теплом  зігрілось  у  душі  кохання
І  зародились  почуття  у  нас.

Цілунок  твій  ще  й  досі  пам'ятаю,
Додому  вже  вернулись  журавлі.
Вони  теплом  зігріті  свого  краю,
Торкаючись  до  рідної  землі.

А  я  в  твоїх  обіймах  потопала,
Як  та  весна  купалася  в  цвіту́.
Тебе  одного  любий  я  кохала
І  до  сих  пір  коханням  тим  живу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831339
дата надходження 01.04.2019
дата закладки 02.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ворожила нічка кохання ( слова до пісні)

Ворожила  нічка  на  кохання,
А  душа  завмирала  в  чеканні.
Так  просила  думками,  благала,
Щоб  тебе  у  цю  ніч  нагадала.

Посміхнулася  зіронька  з  неба,
Моя  люба,  усе  це  для  тебе.
Слова  ніжні  мов  шовк  доторкались,
Бумерангом  летіли  й  вертались.

Мій  коханий,  моя  ти  любове,
Моє  сонце  ясне,  світанкове.
Я  веселкою  мило  всміхнуся
І  в  обійми  твої  загорнуся.

Тільки  б  знати,  що  поруч  з  тобою,
Тільки  б  в  серці  не  бу́ло  би  болю.
Нехай  нічка  мені  наворожить,
Бо  я  жити  без  тебе  не  можу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830916
дата надходження 29.03.2019
дата закладки 29.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти даруєш мені квіти

Ти  даруєш  мені  квіти,
Кожен  день  і  дуже  різні.
З  ними  радісні  привіти,
Дуже  милі,  дуже  ніжні.

Ти  один  такий  у  світі,
І  з  минулого  приходиш.
Очі,  неба  синь,    блакитні,
Ти  у  снах  мене  знаходиш.

І  коли  засвітить  зірка,
Блисне  полум'ям  яскравим.
Пісня  залунає  дзвінко,
Роси  упадуть  на  трави.

Коли  сон  знов  заколише,
Я  зустрінуся  з  тобою.
Прочитаю  тобі  вірші,
Милуватимусь  красою.

І  гарячі  поцілунки,
Нас  у  ніч  оту  зігріють.
Квіти  -  то  твої  дарунки,
Зорі  відблиском  зоріють...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831007
дата надходження 29.03.2019
дата закладки 29.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дорога в дитинство ( слова до пісні)

Не  забудемо  дитинство  босоноге,
Що  до  нас  приходить  часто  у  вісні.
І  ведуть  туди  щасливії  дороги,
Линуть  звідти  співи  птахів  голосні.

Приспів:

Веде  мене,  веде  мене  дорога,
До  рідного,  до  рідного  порогу.
У  світлий,  ніжний  край  мій  незабутній,
Туди  де  було  свято,  були  будні.

Достигають  у  садах  червоні  вишні,  
Зігріває  сонце  річку  й  береги.
Я  пригадую  історії  колишні,
Їх  у  пам'яті  з  тобою  зберегли.

Бігли  весело  купатися  до  річки
І  вплітали  конюшину  у  вінки.
Заплітали  білі  бантики  в  косички,
Доторкалися  метелики  руки.

Прокидалися  з  тобою  до  схід  сонця,
Гнали  в  поле  вередливу  череду́.
Засинали  коли  місяць  у  віконці,
Догравав  свою  сонату  на  ходу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830260
дата надходження 24.03.2019
дата закладки 24.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не відпущу ( слова до пісні)

У  минуле  спішу  по  стежині,
По  якій  ми  з  тобою  ішли.
Несуть  крила  мене  лебедині,
Ми  любов  свою  знов  віднайшли.

Не  відпустимо  більше  від  себе,
Не  дамо  забруднити  її.
Жити  люба  не  можу  без  тебе,
Ти  одна  лиш  така  на  землі.

Приспів:
Зі  мною  поруч  лиш  ти  одна,
Зігріє  серце  обом  весна.
Тебе  кохана  в  життя  візьму
І  більш  від  себе  не  відпущу.
Я  не  втомлюся  любить  тебе,
Я  не  втомлюся  кохать  тебе.
На  крилах  щастя  лечу  туди,
В  моєму  серці  одна  лиш  ти.

У  очах  твоїх  синьо  -  блакитних,
Я  топлюся  не  можу  спастись.
Нагадає  весна  нам  і  літо,
Як  лугами  блукали  колись.

Було  чути  в  тумані  дзвіночки,
Пасовисько  стрічало  коней.
Своє  щастя  вплітали  в  віночки,
Ти  горнулась  до  мо́їх  грудей.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829924
дата надходження 21.03.2019
дата закладки 22.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Всміхнулась сонечком мені

Зустрів  на  стежці  дівчину  -  Веселку,
У  її  очі  милі  зазирнув...
Смак  поцілунку  був  солодко  -  терпкий,
Я  до  цих  пір  про  нього  не  забув

В  долоні  ми  збирали  срібні  роси
І  слухали  мелодій  цвіркуна.
Вплітав  коханій  я  ромашки  в  коси,
Тікала  із  -  під  ніг  у  нас  земля.

І  кожен  раз  тримаючись  за  руки,
Ми  зустрічали  ранки  чарівні.
Як  прокидались  загадкові  луки,
Вона  всміхалась  сонечком  мені.

Колише  вітер  пшеницями  в  полі
І  підіймає  хвилі  золоті.
В  зелених  сукнях  верби  і  тополі,
То  був  для  нас  найкращий  день  в  житті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829523
дата надходження 18.03.2019
дата закладки 18.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не забуваймо ( слова до пісні)

Коли  впаде  на  скроні  білий  сніг
І  сльози  потечуть  з  очей  солоні.
Згадаймо  дім  і  батьківський  поріг,
Гарячі,  ніжні  мамині  долоні.

Як  нам  тепер  не  вистачає  їх,
Як  хочеться  тепло  їхнє  відчути.
В  житті  вже  стільки  пройдено  доріг,
Та  жодною  батьків  нам  не  вернути.

Хатина  досі,  ще  стоїть  в  саду,
Обдерта,  наче  сирота  сумує.
Курличуть  журавлі  лиш  на  льоту
І  вітер  в  самоті  господарює.

Кропива  жалить,  хоче  нагадать,
Забулися  про  батьківське  обійстя.
Пора  косу  самим  до  рук  узять,
Попрацювати,  щоби  було  чисто.

Хоч  раз  у  рік  приїхати  сюди,
Згадати  батьківську  любов  у  тиші.
Сумуємо  за  ними  дуже  ми,
Вони  у  нашім  серці  наймиліші...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829360
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 18.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наша перша зустріч

Коли  зустрілися  з  тобою,
Я  тільки  в  очі  подивилась.
Від  них  так  віяло  весною,
В  душі  кохання  зародилось.

Неначе  вітерець  торкнулась,
Легеньким  шовком  до  обличчя.
До  тебе  сонечком  всміхнулась,
Воно  у  казку  нас  покличе

Я  згідна.  Тихо  шепотіла,
З  тобою  навіть  на  край  світу.
Туди,  де  розмах  птахів  крила
І  де  танцюють  хмари  з  вітром.

Для  мене  ти,  мій  принц  із  казки,
Твої  слова  хотілось  чути.
Твоє  тепло  і  сонця  ласки,
В  житті  нам  цього  не  забути.




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829214
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 17.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи, щасливий ти

Скажи  мені,  чи  ти  щасливий,
Без  мене  в  ці  холодні,  сірі  дні.
Самотні  за  вікном  знов  зливи,
Доносяться  дощу  сумні  пісні.

Краплини  в  шибку  б'ють  сердито,
Мов  хочуть  розказати  щось  вони.
А  я  пригадую  знов  літо
Й  кохання  те  дароване  мені...

Ромашками  буяло  поле,
Закохано  всміхалася  тобі.
Птахи  виконували  соло,
Не  думала,  що  буду  у  журбі...

Та  враз  змінилася  погода,
Умить  так  стало  холодно  мені.
То  поміняла  все  природа,
Скажи  мені,  щасливий  ти,  чи  ні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828712
дата надходження 11.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Двоє під вербою

Нахилила  віти  верба  над  водою,
Одягла  зелений,  ніжний  сарафан.
Ми  під  нею  любий  стоїмо  лиш  двоє,
Десь  вальсує  тихо  свій  танок  баян.

Ось  уже  на  небі  засвітились  зорі,  
А  у  лозах  стали  кумкати  жаби.
Вийшов  погуляти  місяць  на  простори
І  поплив  тихенько  з  хмарами  собі.

Застелили  в  лузі  перини  тумани,
Задзвеніли  роси,  падають  в  траву.
І  пішов  гуляти  вітерець  ярами,
Витре  сонце  ранку  гіркую  сльозу.

Не  сумуй  мій  ранок,  я  завжди  з  тобою,
Та  коханий  поруч,  я  його  люблю.
Зігріває  ніжність  двох  нас  під  вербою,
Я  її  одному,  лиш  йому  дарю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828999
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019


геометрія

МАТЕРИНСЬКА ПОСВЯТА ЗАГИБЛОМУ СИНУ… (двовірші)

             ТАК,ЯК  І  ЖДАЛА,  БУДУ  ЖДАТЬ...      ТИ    В  ЦЬОМУ    СВІТІ  НЕ  ОДНА...                

                 Я  на  дорогу  йду  знов,  сину,                        Ти  на  дорогу  ходиш,  мамо,                          
                 Тебе  я  буду  виглядать,                                      Мене  у  гості  не  чекай...                                    
                 Не  хочу  вірить,  що  загинув,                        Я  не  приїду,  як  бувало,                                    
                 Так,як  і  ждала,  буду  ждать...                    А  ти  онуків  виглядай...                                      

                 Я  придивляюся,  мій  сину,-                            А  я  до  тебе  вітром  лину,                                    
                 Це  ж  ті  доріжки  і  стежки,                                І  з  клена  падають  листки,                                
                 Де  ти  ходив,..до  них  я  лину,                      Несу  тобі  я  смак  полину                                      
                 Про  тебе  всі  мої  думки...                                  Й  синівське  лагідне:  "Прости!"            

                   Мене  стрічає  клен  високий,                        Про  це  нашіптують  листочки,                      
                   Про  щось  шепочуться  листки,-              Ти  їх  послухай,  не  спіши,                              
                   Такий  безмежний  світ  широкий,          Може  той  клен  -  то  твій  синочок,          
                   Де  ж  загубивсь  у  ньому  ти?..                    Йому  про  себе  розкажи!..                                  

                   Я  притуляюсь  до  листочків,                        Пройшло  років  уже  немало,                          
                   До  них  сумна  завжди  горнусь,                Та  не  зійшла  твоя  журба,                                  
                   Не  каже  клен,  де  мій  синочок,                Не  побивайсь  за  мною,  мамо,                      
                   Чому  до  мене  не  вернувсь...                      Ти  в  цьому  світі  не  одна...                            

                   Вітер  гойда  клена  листочки,                      І  пиріжків  ти,  як  бувало,                                    
                   Мого  торкається  чола,                                        Мені  із  вишнями  спечи,                                        
                   Може,  це  ти  мені,  синочку,                          Роздай  їх  людям,  моя  мамо,                          
                   Вісточку  шлеш  аж  звідтіля?..                    І  біля  клена  помовчи...                                                                        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828925
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Рідна Україна ( слова до пісні)

У  вінку  квітчається  калина,
Сонце  усміхається  згори.
Рідна  прокидається  країна,
У  садах  співають  солов'ї.
Соняшник  голівкою  колише,
Небо  синє  у  височині.
І  немає  в  світі  наймиліше,
Найрідніше  нашої  землі.

Приспів:
Моя  Україна  -  то  батькова  сила,
То  мамина  ласка,  тепло  і  любов.
Моя  Україна  -  то  сокола  крила,
Підніметься  вгору,  літатиме  знов.

Колоски  пшениці  налилися,
Червоніє  в  полі  маків  цвіт.
І  волошки  у  вінки  сплелися,
Бо  міцний  наш  український  рід.
Тягнуться  у  височінь  смереки
І  виходять  ріки  з  берегів.
Завжди  повертаються  лелеки,
У  свій  край  ще  пращурів  -  дідів.

Приспів:

Пригортає  вітерець  калину
І  шепоче  про  кохання  їй.
Міцно  бережім  свою  родину,
Будемо  щасливі  ми  у  ній.
Пам'ятаймо,  що  в  родині  сила,
Відданість,  любов  і  доброта.
Україна  нас  усіх  зростила
І  вона  для  нас  тепер  свята.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828353
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 09.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подарую казку кольорову

Я  проведу  рукою  по  волоссі
І  зазирну  в  блакить  твоїх  очей.
Кохаю,  шепотітиму,  ще  й  досі,
Так  тихо  доторкнуся  до  плечей.

Тобі  медовий  лишу  поцілунок
І  запрошу  тебе  у  свої  сни.
Зроби  мені  коханий  подарунок,
У  день  чудовий,  ніжної  весни.

Я  розпалю  вогонь  кохання  знову
І  нагадаю  все,  що  в  нас  було.
Ще  подарую  казку  кольорову,
Тобі  підставлю  вірності  крило.

З  тобою  будемо  летіти  в  парі,
Ніколи  не  розлучить  нас  ніхто.
Я  подарую  казку,  щоб  всі  знали,
А  казка  принесе  для  нас  тепло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828105
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 08.03.2019


Marianna Tenetko

Материнська доля

Колисала  мати  у  колисці  сина,
Цілувала  очі  ,  ніжно  споглядала,
І  молила  Бога,  щоб  її  дитина
У  здоров’ї    й  щасті  виростала.

Пролітали  ро́ки  журавлиним  клином,
Сивина  закралась  у  жіночі  скроні…
І  пишалась  мати  синьооким  сином,
Мозолями  вкрилися  долоні…

Всю  любов,  що  мала  –  кровинці  віддала
Не  ховаючи  нічого  за  душею,
А  коли  у  небо  голову  підняла  ,–  
Вже  курличуть  журавлі  над  нею.

Полетіла  світом  материнська  доля,
Вже  з  небес    лунають  молитовні  звуки…
Щоб  не  було  в  світі  ні  біди,  ні  горя
Ви  щодня  цілуйте  рідній  ненці  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492090
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 06.03.2019


OlgaSydoruk

Фиолетовым сирень цвела…

Фиолетовым  сирень  цвела…
Ароматом  сладости  пьянив…
Написать  решилась  про  себя:
Ни  слезинки  больше  не  пролив…
Я  невестой  юною  была…
И  в  кипенность  белых  покрывал
Завернулась  нежностью  тогда…
(Испугать,  наверно,  не  желал)…
От  сердечной  искорки  огня
И  лампадки  теплятся  в  углу…
Как  молиться  стану  за  тебя,
То  нечаянно  голос  надорву!
По-другому  -  нету  прежних  сил…
По-иному  -  видно,  не  сказать…
Мне  бы  помнить,что  ты  говорил...
Мне  бы  спрятать,чтоб  не  потерять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827997
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Краса зачарувала душу

Прийшла  у  край  весна  зеленоока,
Теплом  торкнулась  серця  і  душі.
Розли́лась  річка  в  береги  широка,
Прийшло  натхнення  Музи  і  вірші.

Співати  стали  птахи  стоголосо,
Прибрався  ліс  у  ніжний  первоцвіт.
І  заблищали  оксамитом  роси,
Мінявсь  калейдоскопом  дивосвіт.

Весна  тихенько  будить  звірів  в  норах,
Всміхаються  їй  сонце  й  небеса.
Земля  прокинулась,  широке  поле,
Довкола  нас  чаруюча  краса.

На  річці  оселилась  гусей  зграя,
Про  свій  розповідають  переліт.
Десь  вітерець  поміж  гіллям  літає,
Вербові  котики  вже  бачать  світ.

І  стали  довші  дні,  коротші  ночі,
Від  радості  заплакали  дощі.
За  цим  усім,  спостерігали  очі,
Красу  душі  думками  несучи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827973
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Валентина Ланевич

А я ж тебе, мій миленький, кохала, кохала.

А  я  ж  тебе,  мій  миленький,  кохала,  кохала,
Біля  тебе,  мій  соколе,  до  зірок  злітала.
Паленіла  від  любові,  впивалась  тобою
І  тремтіли  сльози  щастя  теплою  росою.

Цілувала  стан  пригожий,  ясні  очі,  брови,
Милувались  до  світання  під  шелест  діброви.
Воркували  голубками,  обіймі  гарячі,
Не  забудуться  ніколи  ті  ласки  козачі.

Я  була  лоза  гнучкая,  ти  був  виноградом,
Завмирало  серце  в  грудях,  бухкало,  ти  рядом.
Пишні  вуса  лоскотали  з  приємністю  груди,
Я  любила,  я  кохала,  ти  мій  світ,  ти  всюди.

05.03.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 06.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вийди мила у сад погуляти

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,  
Будемо  з  тобою  зорі  рахувати.
Будемо  з  тобою  по  росі  ходити,
Буде  місяць  -  красень,  ясно  нам  світити.

Вийди  моя  мила,  я  давно  чекаю,
Пригорнись  до  серця,щось  сказати  маю.
Я  ж  не  сплю  ночами,  і  дивлюсь  на  небо,
Ти  перед  очима,  не  можу  без  тебе.

Вийди  моя  мила,я  тебе  благаю,
Стих  вже  спів  пташиний  у  зеленім  гаю.
Серце,  б'ється  в  грудях,  вирватися  хоче,
Я  тебе  чекаю,  виглядають  очі.

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,
Не  кажи  мені,що  не  пускає  мати.
Я  тебе  зігрію  у  холодну  нічку,
Обійму  кохана,  зацілую  личко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827825
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Линуть веснянки пісні

У  небі  клин  вертається  додому,
У  нім  курличуть  радо  журавлі.
Вони  ураз  залишать  свою  втому,
Коли  торкнуться  рідної  землі.

Зустріне  птахів  Батьківщина  радо,
Зігріють  сонця  промені  ясні.
Від  гелготання  оживуть  левади,
Веснянки  будуть  линути  пісні.

Весна  застелить  килим  з  первоцвіту,
То  незвичайна  ніжності  краса.
Її  дарований  цілунок  вітру,
Полине  у  блакитні  небеса.

Огорне  радістю  своєю  поле,
Окропить  землю  дощик  весняний.
І  буде  небо  наче  синє  море,
Купатися  у  прохолоді  цій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827428
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я тебе запрошую у весну

Я  тебе  запрошую  у  весну,
З  ніжним  цвітом  вишень  у  саду.
В  казку  загадкову  і  чудесну,
У  якій  сьогодні  я  живу.

Ти  прийди,  незабарись  коханий,
Ноги  у  росі  не  замочи.
З'явиться  на  небі  сонце  рано,
Нам  тепло  з  коханням  несучи.

Я  тебе  запрошую  у  весну,
Вона  так  давно  чекає  нас.
Небо  у  яскравім  перевеслі,
На  хвилинку  зупинився  час.

Усміхнусь,  впаду  в  твої  обійми
І  скажу,  що  я  навік  твоя.
Почуття  мої  до  тебе  сильні,
Ти  -  мені  потрібен.  Тобі  -  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827705
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Любов Іванова

НОЧь - ХМЕЛЬНОЕ ВИНО

[b][i][color="#b113d1"]Эту  ночь  пронесла  я  с  собою  сквозь  годы
И  сейчас  на  закате    бушующих  лет...
Когда  память  бурлит,  как  весенние  воды,
Ах,  как  хочется  встретить  такой  же  рассвет..

Упиваться  губами,  как  спелой  малиной,
Слаще  меда  они  -  ты  тогда  говорил.
Той  загадочно-тайною  ноченькой  длинной
Ангел  счастье  и  нежность  нам  щедро  дарил.

А  к  рассвету  когда  солнце  лижет  туманы,
Тихо  утро  сквозь  тюль  заглянуло  в  окно.
Мы  лежали  с  тобой  негой  страстною  пьЯны.
Был  у  чувств  наших  привкус  -  хмельное  вино.

Улетели  давно  эти  годы,  как  птицы,
Вместе  с  ними  и  тот  наш  красивый  роман.
Почему  и  сейчас  продолжает  мне  снится
Ночь  хмельная  до  слез  и  молочный  туман...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800459
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

ПОДИВИСЬ НА НЕБО - З1РОНЬКА ЛЕТИТЬ. .

Подивись  на  небо,  зіронька  летить,
Пада,  наче  з  гілки  груша  стигла.
Загадаю  я  бажання  у  цю  мить,
Доки  догоріти  ще  не  встигла..

Упаде  із  неба  аж  за  небокрай,
Свічею,  що  врешті  відгоріла  .
Про  моє  бажання  в  неї  запитай,
Та  про  мрію..  мрію  легкокрилу..

Падала  зірниця  миттю  до  землі..
Залишала  лінію  вздовж  неба,
Це  вона  в  сріблястій  місячній  імлі,
Мою  ніжність  і  любов  несе  до  тебе..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2009
Свидетельство  о  публикации  №1908126005

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196983
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

КВІТКА ЛЮБОВІ РУЖА ЦВІТЕ. .

Не  зрозумiє  нiхто  одвiчно,
Так  не  буває  ,  чи  щось  не  те.
Як  же  холодним,  морозним  сiчнем,
Квiтка  любовi  -  ружа  цвiте.

Чого  ж  ти,  любий  очицi  мружиш?
Вiдвести  погляд  що  не  дає  ?
Помiж  снiгами  -  квiткою  ружi,
Квiтне  кохання  палке  моє  ..

Лютим  морозом  себе  гартує,
Тендiтна  ружа  -  диво  земне,
Квiтцi  любовi    -  тепла  бракує!
Я  -  твоя  ружа!    Зiгрiй  мене!!

©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11001294852

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198419
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 28.02.2019


Любов Іванова

МАМИНА ГЕРАНЬ

Дом  опустел..  Уж  неделя,  как  мама  ушла
В  мир,  где  душа  поселиться  готова  навечно.
Нет  с  той  поры  в  нашем  доме  былого  тепла.
Все,  что  жило,  все  приблизилось  к  точке  конечной.

Мама  ушла...  Рассказав  до  того,  что  и  как,
Что  раздавать,  кому  шкаф,  а  кому-то  посуду,
Даже  пиджак,  свой  девичИй  потертый  пиджак
Глаше  -  соседке,  с  одеждой  у  бабушки  худо.

Старый  казан  был  завещан  соседке  другой..
Будет  ей  в  чем  корм  скоту  собирать  и  отходы.
Тихо  шептала:  "Мне  надо  уйти  на  покой.
С  верою  в  то,  что  не  зря  прожила  свои  годы...."

Распорядилась....  ушла  в  предрассветную  рань...
Все  говорят,  что  отходит  душа  на  рассвете...
-  Мамочка!  Мам...  А  куда  же  девать  мне  герань?
Ты  же  её  больше  всех  обожала  на  свете.

Старый  горшок.  В  нем  вазон,  неказистый  на  вид
Листья  свои  опустил  так,  как  будто    бы  плачет..
Каждый  листок  по-сиротски  от  страха  дрожит
Вроде  ему  час,  как  маме  ушедшей,  назначен.

Что  тут  решать,  это  память  о  маме  моей.
Мне  уезжать,  я  присяду  в  избе  на  минутку.
Мамин  вазон  я  укутаю  кофтой  своей,
Надо  спешить  на  последнюю  в  город  маршрутку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712172
дата надходження 14.01.2017
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Батьківський поріг…

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
В  свої  обійми  радо  пригорне.
Для  нас  він,  наче  справжній  оберіг,
Йому  любов  із  вдячністю  вернем...

Присядемо  на  лаві  під  вікном
Й  поринемо  думками  в  інший  час.
О  Боже!  Як  давно  то  все  було,
Та  батьківський  поріг,  чекав  на  нас.

Вдивляюся  у  сад,  він  постарів
І  груша  похилилась  до  землі.
Я  їй  немов  мале  дитя  зрадів,
Ще  молодим  гойдався  на  гіллі.

А  ось  криниця  -  журавля  нема,
У  вирій  за  роки  ці  полетів.
Сумує  за  родиною  земля,
Як  вибачитись  нам?  Немає  слів...

Стежина  до  малини  заросла,
Давно,  ніхто  до  рук  не  брав  коси.
А  під  вікном  все  ж  мальва  розцвіла,
Вона  напи́лась  ранньої  роси.

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
Так  швидкоплинно  десь  спливає  час.
В  житті  нам  сотню  випало  доріг,
Та  лиш  одна,  свята  була  для  нас...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809901
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ой ти ягода - вишня ( слова до пісні)

Налилися  в  саду  соком  вишні,
Куштували  обоє  ми  їх.
Обіймали  дерева  розкішні,
Я  ховалась  в  обіймах  твоїх.

Цілував  мене  ніжно  у  губи,
Відчувала  я  солод  вишень.
Шепотіла  коханий  і  любий.
А  птахи  нам  співали  пісень.

Приспів:

Ой  ти  ягода  -  вишня  і  солодка  й  терпка,
В  небі  сонечко  вийшло,  веселиться  ріка.
То  дарує  нам  літо,  зустріч  в  нашім  саду,
Я  до  тебе  відкрито  на  побачення  йду.

Ти  чекаєш  на  мене  я  знаю,
Почекай,  ще  хвилиночок  п'ять.
Я  до  тебе  любов  поспішаю,
Щоби  міг  ти  коханий  обнять.

Я  з  тобою  мій  милий  щаслива,
Моє  щастя  коханий  в  тобі.
Вишні  падають  наче  б  то  злива,
Посилає  дощі  проливні.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826895
дата надходження 26.02.2019
дата закладки 28.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Озовися голосом лелеки

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Прилети  до  мене  мрією  з  далека,
Щоби  суму  в  нашім  серці  не  було.

Щоби  зорі  з  неба  падали  в  долоні
І  щоб  місяць  посміхався  нам  згори.
Мій  коханий  я  давно  в  твоїм  полоні,
Ще  із  нашої  юнацької  пори.

Пригорнись  до  мене  теплим  вітром  в  полі,
Подаруй  букет  ромашок  запашних.
Відійдуть  усі  печалі  і  всі  болі,
Бо  моє  кохання  у  роках  твоїх.

Я  скажу  коханий,  що  тебе  кохаю,
Що  гублюся  в  мріях  і  очах  отих.
І  летить  весела  пісня  понад  краєм,
Де  гуляє  вітер  в  пшеницях  густих...

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Підросли  коханий  в  лісі  вже  смереки,
А  минуле  наше  ріками  спливло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827146
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 28.02.2019


Віталій Назарук

БІЛА КОНЮШИНА

Пр:  Біла  конюшина,  біла  конюшина,
Біла  конюшина  горнеться  до  ніг.
Луг  вдягнувся  в  біле,  луг  вдягнувся  в  біле,
Луг  вдягнувся  в  біле,  наче  випав  сніг.

Сонце  сходить  вранці,  сяють  буйно  роси,
Вперше    розплітає  дівчина    косу.
Солов’ї  хорами  в  лісі  стоголосять,
Наче  прославляють  неземну  красу.

Пара  йде  по  лузі,  взявшися  за  руки,
Зранку  промінь  сонця,  верби  освітив.
Пахне  конюшина,  в  білім  цвіті  луки,
Промінь  перламутром  роси  освятив.

А  щаслива  пара  залишає  казку,
Скоро  їх  чекає  батьківський  поріг.
Сниться  конюшина  молодим  щоранку,
Наче  серед  літа  випав  білий  сніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827008
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 27.02.2019


Надія Башинська

ОЙ ДОЛЕНЬКО, ДОЛЕ…

-  Ой  доленько,  доле...  доленько  святая!  
 Чому  скажи,  доле,  ти  така  гіркая?  
Чому  скажи,  доле,  гірчиш  полинами?  
Чи  ти  так  жартуєш?  Що  робиш  із  нами?

-  Не  до  жартів,  діти.  Чи  ж  я  вам  не  мати?
Розбрелись  по  світу.  Де  силоньки  взяти?
А  я  ж  в  золотого  жита  колосочку.
А  я  ж  в  соловека  дзвінкім  голосочку.

В  ніжних  чорнобривцях  під  вашим  віконцем.
Зігріваю  вас  я  щодня  разом  з  сонцем.
В  калиновім  ґроні  в  вашому  садочку.
В  росяних  світанках  в  нашому  гайочку.

Весною  розсиплюсь  ніжним  білим  цвітом.
Волошково  гляну  на  вас  теплим  літом.
Покірно  схилюся  восени  плодами.
Для  вас  позолота...  Що,  діточки,  з  вами?

Я  в  Дніпрі-Славуті  хвилечкою  лину.  
На  мене  погляньте...  Я  вас  не  покину!
Це  ви  залишили.  Розбрелись  по  світу.
Гіркота  від  того,  бо  ж  ви  мої  діти!

Додому  пташина  маленька  вертає.
Бо  цінує.  Любить.  Кращого  немає.
Найрідніша  в  світі,  кожному  до  серця
Своя  земля  рідна,  де  напивсь  з  джерельця.

Гіркоту  зберете  ви  до  краплі,  діти,
коли  свою  землю  навчитесь  любити.
Бо  я  й  справді  плачу  гіркими  сльозами.
Ой  діточки,  діти...  Що  робиться  з  вами?

Та  ж  ви,  мої  славні,  козацького  роду.
Хочу  бачить  Силу  я  свого  народу!
Хочу  я,  щоб  Мудрість  тут  запанувала.
Скажете  тоді,  що....    я  іншою  стала.

А  я  усміхнуся,  а  я  порадію.
В  небеса  до  Бога  молитвою  злину.
Піснею  дзвінкою  розіллюсь  край  поля.
То  ж  радійте,  діти,  в  вас  щаслива  доля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826747
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Віталій Назарук

ОСІННІ ЯБЛУКА (Є У ФЕЙСБУЦІ)

Посидь  зі  мною.  Сонце  йде  до  сну,
Перисті  хмари  світяться  червоно.
Ми  так  колись  дивились  на  весну,
Тепер  наш  вечір  б’є  осіннім  дзвоном..

Пр:  Посидь  зі  мною.  Сонце  йде  до  сну,
Давай  зігрію  подихом  долоні.
Я  розповім  про  чарівну  весну,
А  сад  протягне  яблука  червоні.

Люблю  тримати  руку  у  руці,
Вдихати  запах  яблук,  що  дозріли.
Хоча  не  гріють  так  вже    промінці,
Тут  ми  неначе  вчора  воркотіли.
Пр.
Знайшли  колись  ми  щастя  в  цім  саду,
Як  яблуні  купалися  у  цвіті.
Замість  весни,  тебе  в  осінь  веду,
Де  яблука  духм’яться  соковиті.
Пр.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826741
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірність коханню (слова до пісні)

При  дорозі  калина  до  землі  нахилилась,
А  в  хатині  дівчина  в  самоті  зажурилась.
Десь  поїхав  коханий  і  назад  не  вертає,
Він  в  країні  чужинській  свою  долю  шукає.

Вийшов  вітер  у  поле,  щоби  там  погуляти,
Притуливсь  до  калини  і  не  дав  сумувати.
Не  журися  кохана,  буду  поруч  з  тобою,
Зійде  сонечко  рано,  привітає  нас  двоє.

У  блакитному  небі  вже  громи  загриміли,
А  дівчата  -  подружки  білі  сукні  оділи.
Лиш  одна,  ще  сумує,  лиш  одна,  ще  кохає,
Під  калиною  хлопця  вона  вірно  чекає.

Якби  дав  їй  хто  крила,  то  у  небо  піднялась,
У  краї  полетіла  б  і  з  коханим  зосталась.
Та  така  мабуть  доля,  щоб  з  коханим  розстатись,
Лише  з  вітром  у  полі  і  слізьми  умиватись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826552
дата надходження 23.02.2019
дата закладки 24.02.2019


Олекса Удайко

Ти прийди до мене серед ночі

Ти  прийди  до  мене  серед  ночі
Й  розкажи,  кохана,  що  болить.
Я  загляну  в  спраглі  твої  очі
І  спалю  думок  зловісну  нить.
Поклади  свій  біль  мені  на  груди,
Хай  мені  він  жаско  відболить.
Ріки  зупиню,  зведу  запруди,
Щоб  сльозу  на  долю  не  пролить.

                   Приспів:

                   Два  болі  –  дві  долі.
                   Складемо  в  одну,
                   Думки  сивочолі  –
                   У  думку  сяйну.
                   Та  й  будемо  разом  –
                   Я,  вірність  і  Ти,
                   Щоб  всупереч  часу
                   Любов  зберегти.

Пристрасть  на  любов  я  перемножу,
Щирим  серцем  розділю  твій  жаль,
Неможливе  я  зробити  можу,
Щоб  в  душі  розвіялась  печаль.
Що  нам    перепони  й  пересуди?..
Будемо  в  єднанні  –  ти  і  я.
Неповторне,  що  було,  ще  буде  –
Сяєвом  незгасним  засія.

09.01.06,
Трускавець

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396337
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 24.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоїм коханням я зостанусь

Колише  трави  в  лузі  вітер,
Він  пісню  грає  на  струні.
Складає  у  букети  квіти
І  надсилає  їх  мені.

Бентежить  серце  невідомість,
Давно  не  бачила  тебе.
Втрачаю  від  думок  свідомість
А  в  голові  моїй  сумне.

Та  вірю,  що  з  думками  справлюсь
І  весну  подарю  тобі.
Твоїм  коханням  я  зостанусь,
Вернувши  роки  молоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826312
дата надходження 21.02.2019
дата закладки 21.02.2019


Валентина Ланевич

Серед степу широкого віє хуртовина.

Серед  степу  широкого  віє  хуртовина,
Завиває  дужий  вітер,  посіріла  днина.
Плаче,  стогне,  сивочолий,  у  посвисті  кулі,
У  бліндажі  солдат  сидить,  дні  згадав  минулі.

Ріжок  собі  набиває  патронами  повний,
Схилив  голову,  співає,  а  біль  невгамовний.
Йде  війна  не  рік,  не  другий,  шостий  навертає,
На  дзвіницях  по  Вкраїні  здвін  сумум  ридає.

Стиснув  зуби,  аж  цигарка,  навпіл  долі  впала,
Схрестив  пальці,  щоби  доля  вогнем  не  палала.
Бронь  поправив,  що  на  грудях,  треба  йти  до  бою,
Не  діждуться  воріженьки,  щоб  був  сиротою.

Без  країни,  що  на  карті  ні  меж,  ні  кордонів
Та  міцніших,  між  у  серці,  нема  бастіонів.
Де  любов,  надія  й  віра,  правдонька  кривава,
Щоби  воля,  горем  крита,  навік  панувала.

22.01.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 21.02.2019


Валентина Ланевич

Журавлі, журавлі, в крилах туга, печаль.

Учора,  25  березня  2018  року,  під  час  виконання  бойового  завдання  в  районі  шахти  "Бутівка"  від  поранення  в  голову  загинув  22-річний  військоослужбовець  95-ї  окремої  десантно-штурмової  бригади  Сергій  Ковнацький.

Журавлі,  журавлі,  в  крилах  туга,  печаль,
Безневинна  душа  лине  з  ними  у  даль.
Світла  синь  в  небесах  обіймає  Грааль,
Крапля  крові  Христа  вмила  тіло  і  жаль

Сльози  витиснув  в  мить,  як  згасала  зоря,
Те  життя  молоде,  що  ще  мало  б  маля.
Та  само  відійшло,  заволала  земля,
Дух  скорботи  заліг  на  краю  вівтаря.

Україно  моя,  скільки  жертв  ще  візьмеш,
Скільки  доль  забере  закривавлений  хрест?
Палить  люттю  війна,  дань  наруги  несеш,
В  душах  виклик  катам  і  свободи  протест.

26.03.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784561
дата надходження 26.03.2018
дата закладки 20.02.2019


Валентина Ланевич

Край дороги кущ калини росою умився.

Край  дороги  кущ  калини  росою  умився,
А  на  нього  з  зір  високих  потік  світла  лився.
З  зір  високих  та  з  місяця,  що  горів  у  небі,
Обіцявся  прихилити  при  першій  потребі.

Та  в  душі  його  холодній  пустка  гостювала,
Лиш  красу  із  грон  червоних  вона  випивала.
В’яло  листячко  зелене,  осінь  билась  в  груди
І  здавалося  калині  -  напилась  отрути.

Не  віддай  мене  нікому:  чуєш,  любий,  милий,  -
Шепотіла  через  сльози,  погляд  занімілий.
-  Не  віддай,  кохай,  -  молила,  до  землі  вклякала,
Зірвавсь  вітер,  хмарка  сиза  місяця  сховала.

22.10.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810895
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 20.02.2019


Валентина Ланевич

Співа в гаю соловейко, витьохкує дзвінко.

Співа  в  гаю  соловейко,  витьохкує  дзвінко,
Співом  душу  звеселяє,  біжить  стежка  стрімко.
Оминула  дуб  високий,  в  серці  стало  щемко,
Засмоктало  щось  у  грудях,  чи  ж  чекаєш,  жінко?

Чи  ж  кинешся,  як  побачиш  утомлені  очі?
Бо  спішив,  летів  до  тебе,  гнав  думки  у  клоччі.
Цілував  миле  личенько  і  тремтіли  плечі,
Обіймав  біленькі  груди  від  ночі  до  ночі.

Зійшов  повний  місяченько,  ступив  до  кімнати,
Любка  сплеснула  руками,  як  важко  чекати.
Вірність  й  віра  в  прянім  тілі,  ніжність,  щоб  кохати,
Солод  лився  поміж  ними,  що  усе  здолати.

04.02.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824164
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 20.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалась, моя доленько ( слова до пісні)

Ми  з  тобою  моя  доленько,  закохались  навесні,
Ти  прийшла  до  мене  доленько,  наяву  а  не  у  сні.
Ніжно,  ніжно  усміхалася,  дарувала  яблунь  цвіт,
Ми  з  тобою  не  побралися,  вже  пройшло  багато  літ.

Приспів:

Ой  ти  доле  моя  доленько,
Чом  ти  доленько  така.                      (  двічі)
Ой  ти  доле  моя  доленько,
То  солодка,  то  гірка.

Був  коханий  поруч  доленько,та  чомусь  моїм  не  став,
У  думках  лишився  доленько,взяв  і  іншу  покохав.
Угорі  світило  сонечко,  під  ногами  білий  цвіт,
Народилась  в  нього  донечка,ніжна  наче  маків  цвіт.

Пролетіли  роки  доленько,  швидко  ріками  спливли,
Та  лишилась  пам'ять  доленько.що  з  тобою  зберегли.
А  кохання  в  моїм  серденьку  не  погасло  ні  на  мить,
Воно  знову  розгорається  і  в  душі  моїй  горить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Світлана Вітер

Їм добре вдвох

Їм  добре  вдвох.  Все  інше  неважливо.
Хтозна,  який  їм  шлях  відміряв  Бог.
Вони  цінують  зараз  бережливо
Той  час,  що  є  у  них  один  на  двох.

Вона  очима  ловить  світлий  погляд
Його  грайливо-теплий,  як  весна,
А  він  радіє,  що  сьогодні  поряд
З  ним  її  щира  усмішка  ясна.

У  пристрасті  своїй  горять,  мов  зорі,
В  обіймах  замикнувши  цілий  світ.
Кохання  їхнє  -  то  бурхливе  море,
Що  не  зміліє  і  за  сотню  літ.

А  в  них  є  миті,  як  мізерні  крихти
І  тікають  годинники  життя.
Замало,  певно,  раз  в  житті  прожити,
Щоб  ті  до  дна  допити  почуття.

Вона  і  він.  Вуста  не  роз'єднати,
Що  в  поцілунку  довгому  злились.
Навчила  доля  їх  не  відкладати
Ні  грама  того  щастя  на  "колись"..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825581
дата надходження 15.02.2019
дата закладки 16.02.2019


Валентина Рубан

НОЧЬ СВЕТЛА


Ночь  светла,  красивая  и  нежная,
Веет  еле  слышно  ветерок.
Пусть  тропинка  между  нами  снежная,
Ничего,  ведь  это  не  порок

Мы  с  Тобою  ночью  лишь  встречаемся,
Когда  зорька  поздняя  взойдет.
И  пускай  те  ночки  не  кончаются,
Кто  еще  подобное  поймет?

Ночь  светла,  таинственная,  снежная,
До  чего  же  так  приятно  мне.
Встречи  наши  очень,  очень  нежные,
Как  всегда,  жаль  только,  что  во  сне.

14.02.2019  г

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825450
дата надходження 14.02.2019
дата закладки 14.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийди до мене, як прийшла весна ( слова до пісні)

Несе  тепло  нам  вітерець  мов  диво
І  будять  птахи  щебетом  своїм.
Весна  прийшла  довкола  так  красиво,
Краса  її  принесла  радість  всім.

Приспів:

Весна  мені  промінчиком  моргає,
Всміхаються  до  мене  небеса.
А  серденько  кохання  так  чекає,
Прийди  до  мене,  як  прийшла  весна.

Прокинулось  від  сну  широке  поле
І  жайворонок  пісню  заспівав.
Полинуло  його  далеке  соло,
Щоб  кожен  в  серці  весну  відчував.

З  тобою  весну  ми  зустрінем  радо,
Живе  кохання  з  нами  на  землі.
Гримітимуть  весняні  канонади,
Веселі  будуть  линути  пісні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825252
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я українка, дочка роду

Іду  стежиною  у  поле,  
Де  пшениці  неначе  море.
Волошки  сині  заплітаю,
Ромашки  у  букет  збираю.

Там  чебреці  переплелися,
Медунки  медом  налилися.
Пташиний  спів  і  щебетання,
Розбудить  поле  на  світанні.

У  вальсі  з  вітром  потанцюю,
Картину  віршем  намалюю.
Заслухаюсь  пташиним  співом,
Прошепочу:"Така  щаслива."

Іду  у  поле  вірш  писати,
У  ньому  хочу  розказати.
Про  краєвиди  неозорі
І  про  високі,  дивні  гори.

Про  те,  як  трави  миють  роси,
Як  вербам  вітер  чеше  коси.
Як  берег  річка  розмиває,
Туман  крадеться  понад  краєм.

Всміхаюся  віршем  до  сонця,
Воно  у  мене  на  долоньці.
Як  я  люблю  красу  природи,
Я  ж  українка,  дочка  роду!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825122
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Валентина Ланевич

Не шуми, мій вітре, хай дуб спочиває.

Не  шуми,  мій  вітре,  хай  дуб  спочиває,
Хай  листя  торішнє  стиха  опадає.
Хай  дріма  до  часу  у  дужім  спокої,
Щоб  омолодитись  з  весною  в  запої.

У  зелень  убратись  у  високій  кроні,
Бо  світ  біля  нього  весь,  як  на  долоні.
Величаво-гордо  він  стоїть  в  окрузі,
А  лиш  б’є  калині  поклони  в  напрузі.

Бо  краса  тендітна  вчарує  любого,
Тріпочеться  серце  в  дуба  ошатного.
Заспіває  зрання  соловей  їм  щемно,
Не  літеть,  роки  ж,  ви,  не  летіть  даремно.

12.02.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825129
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Михайло Чир

Не в травах шовкових…

*  *  *
Не  в  травах  шовкових,
В  зелених  дібровах,
Шукав  я  ці  квіти  для  тебе.
В  високому  житі
Росою  умиті
Такі  лише  кольору  неба.

Їх  сонечко  гріє,
Їх  вітер  леліяв,
Рясні  їх  дощі  поливали.
Дарую  ці  квіти,
Щоб  щастю  радіти,
За  все,  що  так  щиро  кохали.

А  весни  минають,
Літа  не  чекають,
Ще  квіти  розквітнуть  не  раз.
За  тими  літами,
Щоб  ми  пам’ятали,
Як  квіти  всміхались  до  нас.
29.05.13  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825135
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Сідий

ТЕБЯ ЛЮБИТЬ НЕ БУДЕТ ТАК НИКТО.

Тебя  любить  не  будет  так  никто,
Ни  в  нынешнем,  ни  в  следующем  веке.
Но  я  люблю,  люблю  тебя  за  то,
Что  Бог  собрал  в  едином  человеке.

Ревную  я    тебя  в  кругу  друзей,
В  кругу  чужих,  терзаюсь  я  тем  более.
Поверь,  ты  стоишь  ревности  моей,
Её  терпеть,  согласен  я  и  долее.

Я  каждый  день  готов  дарить  цветы,
Но  не  найти  таких  цветов  на  свете
Красивых,  нежных,  свежих,  как  и  ты…
-Поверь,  что  не  пустые  строки  эти.

С  тобой    добьюсь  любой  я  высоты…
Жаль  что  в  мечтах  несбыточной  наивности.
Коль  вдруг  меня  порадуешь  и  ты,
Такой  же  пылкою  и  нежною  взаимностью.

С    надеждой  буду  век  тебя  любить,
Ведь  наша  жизнь    расчерчена  на  полосы.
А    вера    не  позволит    погубить
Мою  мечту  –  погладить  твои  волосы.
СИКалин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402838
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 12.02.2019


Сідий

ТОПОЛЯ, ТОПОЛЯ…

Средь  тайги  и  болот,  на  чужом  берегу,
В  дальних  -  далях  на  краюшке  света
Ширь  просторов  родных  я  в  душе  берегу,
И  мечтаю  увидеть  всё  это…

Где  в  бескрайней  дали  тополя,  тополя,
В  розовеющей  дымке  рассвета.
Соловьиная  трель,  белый  пух  на  поля,
Прелесть  южного,  жаркого  лета.

По  причине,  какой,  я  забыть  не  могу
Всё,  что  с  детства  родное  до  боли?
Шелест  трав  на  лугу,  запах  сена  в  стогу,
Стрекотанье  кузнечиков  в  поле.

Знаю  я  Целину,  и  Сургут,  и  Надым,
Я  полжизни  мотался  по  свету.
Всё  куда-то  ушло,  растворилось  как  дым,
Но  забыть  не  могу  только  это…

Где  в  бескрайней  далИ  золотые  поля,
Тяжесть  веток  увитых  плодами.
Перелив  ковыля,    да  еще  тополя
Всё  роднее  стают  мне  с  годами.

Часовыми  застыли  вдали  тополя,
В  розовеющей  дымке  рассвета.
Соловьиная  трель,  белый  пух  на  поля,
-Никогда  не  забудется  это.
СИКалин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404082
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 11.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На побачення іду

Пахне  м'ята  і  чебрець  у  полях  широких,
В  піднебессі  вітерець  й  місяць  ясноокий.
Зорі  падають  в  траву,  миються  росою,
На  побачення  іду  милий  із  тобою.

Я  ступаю  тихо  так,щоб  вітри  не  чули,
З'явиться  у  небі  знак  і  він  їх  розчулить.
А  кохання  у  душі  грітиме  словами,
У  мережці  спориші  у  нас  під  ногами.

Нерозтрачену  любов  я  віддам  для  тебе,
Щастя  нас  зустріне  знов  у  зірному  небі.
Підкрадається  туман,  піднявсь  над  водою,
Більш  нема  душевних  ран  у  нас  із  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, ромашки, ромашки, ромашечки.

Ой,  ромашки,  ромашки,  ромашечки,
Квітнуть  в  лузі  за  тихим  селом.
Вітром  гнані  хлюпочуться  хвилечки,
В  ставі  їх  розглядають  бочком.

І  вербичка  до  них  нахилилася,
Одиноко  стоїть  на  горбку.
Ніч  кохання  чарівна  приснилася,
Ті  б  зітхання  відчуть  на  яву.

Позабутись,  що  в  доленьки  крайняя,
Відволожити  душу  й  вуста.
Впала  з  неба  росиця  лиш  ранняя,
А  ще  пісня  гучна  солов’я.  

А  ромашки  цвітуть,  обіймаються,
Усміхаються  сонечком  всім.
Тим,  хто  у  парі  і  тим,  хто  мається,
Серцем  милим,  таким  золотим.

04.08.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744748
дата надходження 04.08.2017
дата закладки 10.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, у полі та край шляху розрита могила.

Ой,  у  полі  та  край  шляху  розрита  могила,
Там  літає  сизий  сокіл  розпростерши  крила.
Мочить  кості  білим-білі  скупою  сльозою,
Розверзлося  й  небо  синє  -  полива  грозою.

Кида  блискавки  в  могилу,  чий  ти  будеш,  сину?
А  десь  мати  біля  хвіртки  тамує  провину.
Видивляє  впалі  очі  на  стежку,  що  в’ється,
Сушить  холод  її  груди,  а  лихо  сміється.

Одним  одна  -  одинока  -  болять  старі  ноги,
Ухопилася,  де  серце,  здалось,  чутно  кроки.
Та  лиш  вітер  обіймає  розхристані  груди,
А  ще  зірка  летить  долі  -  пада  прямо  в  руки.

01.08.15

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597127
дата надходження 01.08.2015
дата закладки 10.02.2019


Валентина Ланевич

Поцілуй мене, миленький, у в обидві щічки.

Поцілуй  мене,  миленький,  у  в  обидві  щічки,
Пригорнуся  я  до  тебе,  ген,  біля  смерічки.
Пригорнуся,  задивлюся  на  стан  твій  пригожий,
Бо  без  тебе  пропадає  даром  день  мій  кожний.

Бо  без  тебе  день,  як  вічність,  тягнеться  повільно,
А  з  тобою,  любуючись,  у  душі  так  хмільно.
І  на  серці  соловейком  ніжність  в  груди  б’ється,
А  розлука  зміючкою  підповзає,  в’ється.

Та  розлука  не  порушить  єдності  кохання,
Бо  кохання  щире  й  чисте,  як  росиця  рання.
Як  та  зірка,  що  ясніє  у  вечірнім  небі,
Почуття  в  тілах  вирують,  як  вода  на  греблі.

Розливають  теплу  хвилю  з  голови  до  п’яток,
Що  з  ласкавими  словами  є  безцінний  статок.
Не  докупиш  те  за  гроші,  що  в  душі  немає,
Чим  в  немилості,  самітність,  лукавство  карає.

05.05.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790477
дата надходження 05.05.2018
дата закладки 10.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь щастя мені наворожить

Мокрі  краплі  дощу,  мені  тихо  про  щось  шепотіли,
Я  слова  ті  впущу,  притулюся  до  шибки  несміло.
Так  кохаю  тебе,  а  по  шибці  течуть  дощу  сльози,
Вітер  висушить  їх,  намалюють  картини  морози.

Стільки  часу  минуло,  душа  все  думками  з  тобою,
Марить  кожного  дня  і  страждає  без  тебе  до  болю.
Сон  приходить  тихцем,закрадається  тихо  до  хати,
Лист  пошлю  з  вітерцем,щоб  його  ти  зумів  прочитати.


У  листі  напишу,  що  мені  так  самотньо  без  тебе,
В  осінь  я  запрошу,  а  у  свідки  візьму  собі  небо.
Ти  для  мене  життя  у  якому  без  тебе  не  можу,
Я  лечу  в  забуття,  осінь  щастя  мені  навороже...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824853
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 10.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Підставте другові плече

Господь  сказа:"  Покайтесь  люди!
Адже  Земля  у  нас  одна.
І  лихо  вам  від  того  буде,
Коли  розірветься  вона."

Усе  живе  повинно  жити,
З  любов'ю  в  серці  і  душі.
Життям  -  потрібно  дорожити
І  не  стояти  на  межі.

Не  смійтеся,  як  хтось  заплаче
І  коли  біль  в  душі  пече.
Господь  велів  робить  іначе,
Підставте  другові  плече.

Не  заздріть  тим,  хто  так  кохає,
Не  кидайте  гидкі  слова.
Бо  бумерангом  повертає,
Все  зло,  що  в  серці  ожива...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824668
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 08.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов і печаль

Де  є  любов  -  там  слів  не  треба,
Де  є  печаль  -  там  сльози  й  біль.
То  світить  сонце  ясне  в  небі,
А  то  холодна  заметіль.

Де  є  любов  -  сади  квітують,
Де  є  печаль  -  там  сум  щодня.
Вітри  за  вікнами  лютують
Із  ночі  до  самого  дня.

Де  є  любов  і  розуміння,
Там  завжди  дружня  є  сім'я.
Де  є  печаль,  го́ри  каміння,
Над  ним  літає  вороння.

Коли  прокинешся  ти  рано,
Тобі  привітно  скаже  день.
Той  хто  люби́ть  не  перестане,
Птахи  співатимуть  пісень.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824377
дата надходження 06.02.2019
дата закладки 06.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цвіт летить ( слова до пісні)

Ми  зустрілись  з  тобою  в  саду,
Коли  небо  нам  кидало  зорі.
Ти  поклич  я  до  тебе  прийду,
В  ніжну  весну  таку  неозору.

А  довкола  квітує  знов  сад,
Линуть  пахощі  дивні  від  нього.
Цвіт  лягає  немов  снігопад,
Застеляє  коханим  дорогу.

Приспів:

Цвіт  летить,  цвіт  летить,  цвіт  летить,
Пелюстки  нам  під  ноги  кидає.
Цвіт  летить,  цвіт  летить,  цвіт  летить,
Хай  розлука  дороги  не  знає...

Зародилось  кохання  святе,
Шовковисте  неначе  пелюстки.
Берегло  і  тебе  і  мене,
Загортало  у  ситцеву  хустку.

Хоч  торкались  до  нього  вітри,
Та  ніколи  воно  не  здавалось.
Найдорожчим  для  мене  був  ти,
Я  у  тебе  любов  закохалась.

Приспів:

Ти  для  мене  мов  сонячний  день,
Ти  проміння,  що  ніжно  торкає.
Солов'ї  нам  співають  пісень
І  той  день  видається  нам  раєм.

Не  страшні  нам  холодні  дощі,
І  не  будуть  страшними  морози.
Гріють  нас  почуття  у  душі,
Й  на  очах  не  з'являються  сльози...

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824276
дата надходження 05.02.2019
дата закладки 05.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Солов'їний спів в саду

Чарівний  линув  спів  із  саду,
То  голосистий  соловей
Був  сонцю  й  ранку  дуже  радий,
Співав  він  соло  для  людей.

І  заливавсь  казковим  співом,
Для  серця  мого,  для  душі.
Було  для  мене  справжнім  дивом,
Те  диво  я  вплела  в  вірші...

То  тихо,  а  то  навіть  дзвінко,
Що  би  його  почули  всі.
Ось  прилетів  і  сів  на  гілку,
Ще  один  птах  в  своїй  красі.

Він  не  співав,  а  лише  слухав,
Що  витинає  менший  брат.
Підняв  він  сад  увесь  на  вуха,
Хто  рад  був  цьому,  хто  не  рад.

Приємний  ранок,  ніжний,  чистий,
І  дзвінкий  спів  в  моїм  саду.
Проміння  сонця  золотисте,
Я  пісню  слухати  іду...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824106
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 05.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бажана зустріч

Він  був  в  війну  артилеристом,
А  вона  снайпером  була.
Як  сонце  сходило  над  містом,
Чи  падала  на  землю  мла.

В  одну  і  ту  ж  хвилину  разом,
Летіли  з  серденька  слова.
Шалений  вітер,  кулі  градом,
Чи  ти  живий...  Чи  ти  жива...

Зустрітися  б  з  тобою  люба,
І  тебе  ніжно  так  обнять.
Присісти  поруч  біля  дуба
І  пісню  нашу  заспівать...

Була  війна...  Вони  солдати
І  Батьківщина  лиш  одна.
І  був  наказ:  "На  смерть  стояти,"
Бо  чорна  сунула  орда.

Ніхто  не  знав  у  ту  хвилину,
І  не  були  такі  думки.
Що  ворог  знищив  вже  родину,
Не  зацвітуть  більше  садки.

Згоріла  хата  над  горою,
Лише  самотній  журавель
Хитає  в  небі  головою,
Не  дочекається  гостей.

Війна  нікого  не  щадила,
Вона  жорстокою  була.
Та  переможе  мужність  й  сила,
І  буде  вільною  земля.

Й  у  день  святковий,  Перемоги,
Як  цвітом  вкриються  сади.
Їх  поєднають  знов  дороги,
Не  на  хвилину  -  назавжди...

Зустріне  їх  широке  поле,
Чекати  буде  старий  дуб.
Ти  бережи  їх  завжди  доле,
Торкнися  медом  їхніх  губ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823952
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 03.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На зустріч весні

Зимовий  день  з  весняним  переплівся,
То  сніг  летить,  а  то  біжать  струмки.
Мороз  посеред  лісу  загубився,
Лягають  на  папір  мої  думки.

Защебетали  птахи  зовсім  близько,
Вони  радіють  більш  мабуть  весні.
Всміхається  стурбований  вітрисько,
Йому  приємно  слухати  пісні.

Потріскує  на  річці,  злиться  крига,
День  довший  став,  на  зустріч  йде  весні.
В  свої  обійми  все  візьме  відлига,
Співатимуть  струмочки  голосні.

Десь  загуркочуть  гучно  канонади,
І  вдарить  грім,  прокинеться  усе.  
І  я  з  весною  також  буду  рада,
Коли  усе  довкола  зацвіте.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823657
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 01.02.2019


Sukhovilova

Ти приходиш…

Ти  приходиш  до  мене  щоночі,
І  мандруєш  зі  мною  у  снах,
Ти  цілуєш  заплющені  очі,
І  гойдаєш  на  дужих  руках.

Ти  приходиш  до  мене  щоранку,
Свіжі  квіти  і  чай  на  столі,
Ніжно  будиш  мене  на  світанку  
І  несеш  по  життю  на  крилі.

Ти  приходиш  в  засніжену  пору,
Розтираєш  долоні  мої,  
І  під  співи  небесного  хору
Загортаєш  в  обійми  свої.

Благодаттю  мене  накриваєш,
І  роздмухуєш  вогник  душі,
Ти  щоночі  й  щодня  прилітаєш,
І  шепочеш  на  вушко  вірші...

Свого  Ангела  бачу  щоночі,
Разом  з  Ним  я  мандрую  у  снах,
Він  цілує  заплющені  очі,
І  гойдає  на  дужих  руках.
※✩✩✩※




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814388
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 01.02.2019


Валентина Ланевич

Ой, ти, терне чорний, не хапайсь за груди.

Ой,  ти,  терне  чорний,  не  хапайсь  за  груди.
Нащо,  серце  колиш?  Там,  доста  покути.
Напилась  я  хмелю,  не  судіть  же  люди,
Кохала,  як  вміла,  а  нині,  як  бути?

Покохала  щиро,  всією  душею,
Горнулась  до  нього,  щоб  назвав  своєю.
Щоб  світитись  в  ньому  ясною  зорею,
Бо  став  він  для  мене  небом  і  землею.

Сонцем  в  непогоду,  місяцем  в  цямрині,
Вітром  пустотливим  в  квітучій  долині.
Любо  біля  нього,  любо,  мов  дитині.
Не  рань  мене,  терне,  болить  в  середині.  

Так  болить,  не  знаю,  як  я  жити  маю?
Заплющила  очі:  милую,  страждаю.
І  тремтить  у  тілі  поклик,  що  кохаю.
Гірко  ж  мені,  терне,  не  тримай,  благаю.

31.01.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823551
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закоханий політ (слова до пісні)

Коли  на  землю  впадуть  роси
І  цвітом  вкриється  трава.
Вплету  тобі  ромашки  в  коси,
Немов  у  пісню  ці  слова.

Піде́м  у  луг  у  чисте  поле,
Де  вітер  тихо  гомонить.
Дарує  небо  неозоре,
Кохання  ніжного  блакить.

Візьму  тебе  на  свої  руки
Й  до  свого  серця  пригорну.
Нехай  слова  почують  луки,
Як  палко  я  тебе  люблю.

Прошепочу,  що  так  кохаю,
Від  себе  більш  не  відпущу.
Кохання  наше  стало  раєм,
Не  змокло  навіть  від  дощу.

Ми  збережем  його  навіки,
Нікому  більш  не  віддамо.
Воно  у  нас  таке  велике
І  так  лиш  нам  любить  дано.

Моя  кохана,  моя  ніжна,
Для  мене  ти  ромашки  цвіт.
Твоя  усмішка  дивовижна,
Несе  в  закоханий  політ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823494
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 31.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дивна фотографія вісімнадцять літ

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Серце  ще  не  займане  і  душа  мов  цвіт.
Мрії  з  неба  зорями  світяться  згори,
Чистими  прозорими  їх  ми  зберегли.

Посміхалась  дівчина,  віяло  тепло,
В  церкві  ще  не  вінчана,  вірила  в  добро.
Десь  шукає  суджений  в  світі  ще  її
І  кохання  сонечком  заблищить  в  вікні.

Доторкнеться  радісно  серця  глибини
І  прилине  заздрісно  у  дівочі  сни.
Солов'їним  щебетом  голос  задзвенить
І  красивим  лебедем  в  небо  полетить.

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Передасть  з  минулого  радісний  привіт.
І  нахлине  спомином  молодість  моя,
У  очах  закоханих  оживуть  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820261
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така вона природа

І  знову  за  вікном  хурделить,
Чомусь  розсердилась  зима.
І  снігом  рідний  берег  стелить,
Птахи  злетілись  до  вікна.

На  підвіконник  гуртом  сіли,
Насипав  хтось  на  нім  зерно.
Вони  умить  його  склювали,
Було  смачним  для  них  воно.

Намалював  мороз  картини,  
Яскравим  сріблом  на  вікні.
Поснули  гори  і  долини,
Співає  вітер  лиш  пісні.

А  на  деревах  примостилось,
У  чорній  зграї  вороння.
Так  низько  до  землі  спустились,
Шукали  їжу  навмання.

Зима  для  них  не  насолода,
Проймає  холод  до  кісток.
Ну  ось  така  вона  природа,
Зігрітися  б  теплом  разок.

Та  в  зиму  сонечко  не  гріє,
Хоч  світить  променем  своїм.
Лиш  зігріває  тепла  мрія,
Вірші  написані  мої

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823391
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 30.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наш вишневий сад

Дзюрчить  вода,  то  річка  веселиться,
Лоскочуть  сонця  промені  гілля.
Зелений  берег  від  роси  іскриться
І  вітер  в  гості  прилетів  здаля.

Почулись  дивні  звуки  солов'їні,
Із  саду,  що  за  хатою  росте.
Вони  про  тебе  нагадали  нині
І  вишня  ще  буяє  і  цвіте.

Ти  пам'ятаєш,  як  під  нею  двоє,
З  тобою  ми  сиділи  молоді.
Гули  неподалік  десь  бджоли  роєм,
Я  ж  дарувала  усмішку  тобі.

Вдихала  щастя  те  на  повні  груди,
Воно  до  себе  пригортало  нас.
Я  шепотіла  буде  -  чи  -  не  буде,
Кохання  те  закохане  у  нас...

Звичайно  буде,  ніжно  усміхався,
Звичайно  буде  -  то  слова  твої.
Але  коли  ти  в  іншу  закохався,
Померкло  все  для  мене  на  землі.

Роки  пройшли  і  швидко  так  минули
І  лише  зустріч...  Зустріч  та  одна.
Мене  у  сад  з  тобою  повернула,
Де  квітне  він,  бо  знов  прийшла  весна.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823233
дата надходження 29.01.2019
дата закладки 29.01.2019


Валентина Рубан

СЕРЦЕ ХОЧЕ ЛЮБИТЬ

Спить  земля  під  снігом,  спить  ставок,  озерце,
І  застиг  на  місці    час  і  мить.
Не  морозь,  морозе,  моє  спрагле  серце,
Бо  воно  живе  і  так  хоче  любить.

Не  занось  снігами,  віхоло,  дороги,
Вітер  також,  тихше  хай  шумить.
Не  впущу  я  в  душу  сумніву  і  тривоги,
Моє  серце  вміє  ще  любить.

Місяченьку  ясний,  з-за  гори  спустися,
І  заглянь  в  вікно,  де  милий  спить.
Променем  легенько  до  нього  торкнися,
І  шепни…,  що  я  буду  любить.

28.01.2019  р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823186
дата надходження 29.01.2019
дата закладки 29.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зачекайте літа ( слова для пісні)

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна.

Зачекайте  літа,  не  приходьте  дощами
І  не  лийте  у  душу  печалі  мою.
Не  кидайте  літа  мені  срібло  снігами,
Не  морозьте  мене  я  вас  дуже  молю.

Сонце  променем  ніжно  торкає  обличчя,
Серце  б'ється  так  гучно  бо  в  ньому  весна.
І  кохання  моє  ще  у  подорож  кличе,
Між  високими  травами  юність  красна.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  ви  у  осінь,
Бо  душа  молода  і  ще  літо  у  ній.
Неозброєним  оком  видніється  просинь
І  коханого  очі,  ще  сняться  мені.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,  
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823096
дата надходження 28.01.2019
дата закладки 28.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Казкові сніжинки

Хотіла  в  долоню  спіймати  сніжинку,
Та  тільки  долоні  торкнулась  вона.
Вмить  схожою  стала  чомусь  на  краплинку,
Неначе  тепло  їй  послала  весна.

І  сумно  враз  стало  на  серці  від  того,
Що  диво  маленьке  пропало  в  руці.
Засипала  зимонька  снігом  дорогу,  
Скупала  у  білому  все  молоці...

І  сніг  під  ногами  рипить  особливо,
Неначе  тактує  веселі  пісні.
Зима  веселиться,  хіба  ж  то  не  диво?
Його  не  побачиш  ти  навіть  у  сні.

Милуюся  днем  цим  чарівним,  зимовим,
Для  мене  мов  казка  спустилась  згори.
У  вальсі  сніжинки  кружляють  казковім,
До  танцю  мене  зазивають  вони.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822812
дата надходження 26.01.2019
дата закладки 27.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Грози кохання

Ти  не  шукай  мене  у  своїх  снах,
Ти  не  шукай  мене  прошу  не  треба.
Прийду  тоді,  коли  лише  весна,
Веселку  кине  у  блакитне  небо.

Ти  не  шукай  сліди,  що  на  снігу,
Ти  не  шукай,  бо  ти  їх  не  побачиш.
До  тебе  в  літо  сонячне  прийду,
Тоді  цілунок  обпече  гарячий.

Ти  не  шукай  мене  серед  дощу,
Ти  не  шукай  мене  коли  морози.
У  серце  лиш  тоді  тебе  впущу,
Коли  гримітимуть  весняні  грози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822943
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 27.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадковості ніжний сюжет

Там  де  трави  сплелися  з  дощем,
Де  краплини  розкидали  роси.
Закрадається  в  серденько  щем,
Він  в  душі  моїй  тихо  голосить.

Я  благаю  не  треба,  мовчи,
Не  тривож  тих  думок  і  печалі.
Краще  душу  в  кохання  вмочи
І  полинь  разом  з  ним  в  світлі  далі.

Про  кохання  усім  розкажи,
Як  же  тепло,  коли  розуміють.
І  міняє  життя  вітражі,
Коли  ніжно  кохати  уміють.

Тихо  так  шелестить  очерет,
Пташка  дзвінко  пісні  заспіває.
Загадковості  ніжний  сюжет,
Перламутрове  сяйво  стрічає

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822689
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 25.01.2019


Ганна Верес

Несу тобі любов

О  краю  мій,  усе  в  тобі  сплелося:
З  волошок,  жита  й  маків  диворай,
І  золото  пшеничного  колосся.
Й  річок  гірських  пісенний  водограй.
Твоя  земля  небачено  багата,
Манила  південь,  захід,  північ,  схід,
Вривались  вороги  в  біленькі  хати
І  корчували  український  рід.

О  краю  мій,  ти  та  перлина  світу,
Що  винесла  всі  муки  лихоліть,
Позбувся  ти  немало  свого  цвіту
У  вихорі  розбурханих  століть
І  вистояв,  одягся  у  розмаї,
Купаються  в  льонах  де  небеса,
Де  сонечко  змагається  з  туманом,
А  ворог  знов  лама  свого  списа.

О  краю  мій,  замріяний  і  пишний,
Несу  тобі  на  рушнику  любов,
Де  цвіт  калини  й  маминої  вишні,
Й  душа  моя,  мов  сонце,  без  оков.
16.  01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822626
дата надходження 24.01.2019
дата закладки 24.01.2019


Ярослав К.

Случайные встречи

Случайные  встречи  бывают  нечасто,
Они  происходят,  когда  их  не  ждёшь,
Когда  ты  не  думаешь  даже  встречаться,
А  просто  куда-то  спокойно  идёшь...

Идёшь,  размышляешь  о  чём-то  привычно,
И  вдруг  пред  тобою...  родной  человек.
Возможно  вполне  -  незнакомы  вы  лично,
А  кажется,  знаешь  его  целый  век...

Но  что  удивительно  -  это  взаимно!
Ты  видишь  симпатию  в  этих  глазах,
Хоть  всё,  что  известно  -  одно  только  имя,
Что  ты  иногда  вспоминаешь  в  стихах...

Пусть  сердце  твоё  уж  давно  несвободно,
И  в  мыслях  твоих  запрещённого  нет,
Но  может  быть,  Господу  было  угодно
Послать  на  вопрос  твой  конкретный  ответ.

И  кто  его  знает,  не  этой  ли  встречей,
Которой,  конечно,  нарочно  не  ждёшь,
Господь  твою  душу  от  грусти  излечит
И  высушит  солнышко  слёз  твоих  дождь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755313
дата надходження 14.10.2017
дата закладки 24.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуй мою любов

Почуй  мою  любов,  почуй  моє  тепло
І  літо  те  не  забувай,  не  треба.
Згадай  минуле,  там  так  затишно  було,
Веселка  розфарбовувала  небо.

Почуй  мою  любов,  вона  мене  п'янить
І  паморочить  голову  без  тями.
Кохання  нашого,  така  бажана  мить,
Висвітлюється  диво  -  кольорами.

Почуй  мою  любов  у  ніжності  думок,  
Метеликом  я  доторкнусь  до  тебе.
Зроби  на  зустріч  той  один  -  єдиний  крок,
Любов'ю  пригорни́  мене  до  себе.

Почуй  мою  любов,  через  усі  роки,
Почуй,  прошу  тебе,  я  так  благаю.
Не  надівай  оков,  зроби  все  навпаки,
В  думках  з  тобою  завжди  й  так  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822439
дата надходження 23.01.2019
дата закладки 23.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В тебе я закохався ( слова до пісні)

Я  прийду  під  калину,  де  з  тобою  стрічався,
Моя  люба  дівчи́но  в  тебе  я  закохався.
Закохався  у  очі,  закохався  у  брови
І  у  личко  те  миле,  закохавсь  калинове.

Шумить  вітер  словами,  піднімає  на  крила,
Йде  кохання  стежками  і  міцна  в  нього  сила.
Мій  коханий  козаче,  вдячна  я  тобі  друже,
Хай  калина  не  плаче,  бо  люблю  тебе  дуже.

Наше  щире  кохання  лиш  для  тебе  і  ме́не,
Чуєш  як  на  світанні,  шелестить  листя  клена.
Він  нас  кличе  у  поле,  там  де  трави  у  росах,
Де  вітри  кучеряві,  цвіт  вплітають  у  коси.

Ми  підемо  на  зустріч,  будем  в  парі  з  тобою,
Віч  -  на  -  віч  у  коханні,  буде  лише  нас  двоє.
І  цвістиме  калина  буйним  цвітом  у  лузі,
Буде  міцна  родина  назавжди  у  окрузі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822296
дата надходження 22.01.2019
дата закладки 22.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стукає щастя в вікно ( слова до пісні)

Падає,  падає  сніг,землю  він  застеляє,
Срібними  перлами  ліг,  серце  моє  кохає.
Пісню  співає  душа,  тихо  так  в  заметілі,
А  у  думках  слова,уста  наче  вишні  спілі.

Приспів:

Сніг,  сніг,  сніг,  білий,  пухнастий  і  ніжний,
Сніг,сніг,  сніг  в  зиму  оцю  дивовижну.
Сніг,сніг,  сніг  в  вальсі  із  нами  кружляє,
Сніг,сніг,сніг,  сніг  кращого  дива  немає.

Ніжна  кохана  моя,  для  мене  ти  єдина,
З  під  ніг  тікає  земля,  слід  мете  хуртовина.
В  обійми  тебе  візьму,  не  відпущу  від  себе,
Тебе  кохаю  одну,поспішаю  до  тебе...

Приспів:

В  келиху  нашім  вино,  піниться  і  іскриться,
Стукає  щастя  в  вікно,  світиться  мов  Жар  -  птиця.
Руки  йому  простягни,  не  відпускай  від  себе,
У  нічній  тишині,  зорі  дарує  нам  небо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822172
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої очі знов цілують

Ловлю  твій  погляд  на  собі,
Довкола  нас  усі  танцюють.
Але  не  байдуже  мені,
Що  твої  очі  знов  цілують.

Кажу  очима:"  Як  живеш?
Що  нового  в  житті...  Питаю.
Коли  стежину  віднайдеш?"
У  відповідь  твоє...  Не  знаю...

Тоді  до  танцю  запроси,
Не  можу,  заніміли  ноги.
З  твоєї  дивної  краси,
Твої  німі  перестороги...

Минуло  вже  багато  літ,
Як  ми  у  залі  цім  зустрілись.
Знов  зустріч...  Погляд...Цілий  світ...
Один  на  одного  дивились...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822082
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дівчина - калина ( слова до пісні)

Промінь  сонця  вирвався  на  волю,
Пригорнувсь  до  милої  обняв.
Посміхнувся  хмарам,  небу,  полю
І  від  щастя  всіх  розцілував.

Прокидались  гори  і  долини,
Пахощі  полинули  земні.
В  білій  сукні  дівчина  -  калина,
У  вінку  голівонька  її.

Забаривсь,  не  їде  наречений,
Мабуть  десь  в  яру  забуксував.
З  вітром  шепіт  прилетів  від  клена,
Він  її  коханою  назвав.

Посміхнулась  дівчина  -  калина
І  кохання  клену  віддала.
У  думках  його  була  єдина,
Кожен  рік  для  нього  лиш  цвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821954
дата надходження 19.01.2019
дата закладки 19.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти ( слова до пісні)

Довкола  падає,  кружляє  сніг,
Він  замітає  стежки  і  дороги.
Сріблястим  кришталем  у  душу  ліг,
Забрав  із  серця  всі  мої  тривоги.

Приспів:

Тільки  ти  -  шепоче  зима,
Тільки  ти  -  нікого  не  треба.
Тільки  ти  і  зустріч  одна,
З  нами  поруч  зоряне  небо.

Приспів:

Я  пригорнусь  до  тебе  в  тишині,
Сніжинкою  впаду  на  твої  вії.
Ти  усміхнешся  ніжно  так  мені
І  збудуться  мої  завітні  мрії.

Я  про  кохання  розповім  тобі,
Про  ночі  ті  самотні  і  холодні.
Думки  мої  мов  лебеді  в  журбі,
Несуть  мене  у  теплий  край  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821692
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Микола Серпень

Вишиванка

Що  для  кожного  є  вишиванка?
Чи  то  образ  такий,  як  калина,
Чи  ознака  то  наших  світанків,
Чи  то  просто  -  душа  України?!

І  ні  що  не  докажеш  тут  «ваті»,
З  нею  скептики  наші,  як  в  ділі...
Коли  "вата"  нас  прагне    вбивати-
Вишиванки  найперші  в  прицілі.

То  наш  символ  святий  в  Україні,
Ми  його  бережемо  недремно.
Їм  затямить  потрібно  віднині:
Ми  своїм,  вільним  шляхом  ідемо!

В  ній  і  код  генетичний  відбився,
І  відбилась  в  ній  наша  душа.
Там  наш  ранок  росою  умився,
Й  за  майбутнім  у  світ  вируша!

Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів!

14.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821309
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ангел нас благословляє ( слова до пісні)

Угорі  на  небесах  ніжні  Ангели  живуть,
Вони  шлють  нам  чудеса  і  кохання  бережуть.
Срібним  снігом  застелило  всі  навколишні  шляхи,
Нам  послало  біле  диво,  не  проїхать,  не  пройти.

Приспів:

А  в  душі  любов  нас  зігріває,
Б'ється  і  тріпоче  серденько  моє.
З  неба  Ангел  нас  благословляє,
Посилає  щастя  нам  обом  своє.

Теплим  променем  ясним,  серце  запалає  враз,
Збулись  мрії  чарівні,  казка  знов  прийшла  до  нас.
Ми  у  казці  із  тобою  закружляєм  диво  -  вальс,
Зачаровані  любов'ю,  Ангел  поєднає  нас.

Приспів:

Я  так  вдячна  за  кохання  Ангелу  своєму,
Що  він  кинув  зірку  ранню,  освітив  всю  Землю.
І  тепер  я  тільки  рада,  за  кохання  чарівне,
Дивна  Ангела  порада  щоби  ти  зустрів  мене.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821221
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Віталій Назарук

ЯКБИ Ж МЕНІ

Посивіло  волосся,  у  траншеях  обличчя,
Проте  губи  шепочуть  –  «Люблю!»
Знов  кохання  витає  і  все  кличе,  і  кличе,
Щоб  знайти  нову  долю  свою.

Якби  стріти  вдалося  йому  другу,  як  першу,
Заспівали  б  в  гаю  солов’ї…
Десь  високо  в  безхмар’ї    Бог  суди  свої  вершить,
Роздає  людям    дари  Землі.

Помолюся  я  Богу,  щоб  знайшов  йому  пару,
Із  якою  прожив  би  життя.
Нехай  серце  палає  у  постійнім  пожарі,
Щоб  знайшлося  для  долі  злиття!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821179
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя любове ( слова до пісні)

Коханий  мій,  коханий  мій,тебе  чекаю,
Багато  мрій,  багато  мрій  я  в  них  літаю.
Хоч  хуртовина  за  вікном  і  сніг  лапатий,
Тебе  коханий  перед  сном,  хочу  обняти.

Приспів:
І  нехай  хоч,  що  буде  у  зиму  цю  сніжну,
Шепотітимуть  губи,  так  ніжно,  так  ніжно.
Притулюся  до  тебе  в  кохані  зіллюся,
Я  не  можу  без  тебе  я  в  серці  лишуся.


Коханий  мій,  коханий  мій,  моя  любове,
Ти  зрозумій,  ти  зрозумій,  цей  день  казковий.
Ти  будеш  завжди  у  душі  в  моєму  серці,
Не  відпущу  бажаних  мрій  в  очах  озерце.

Приспів:

Коханий  мій,  коханий  мій,  зима  так  сні́жить,
Твої  слова,  твоє  тепло,  голубить  й  ніжить.
І  не  страшні́́́  нам  хуртовини  ні  морози,
Хай  на  обличчі  лиш  від  щастя  будуть  сльози...  

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821073
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Ганна Верес

Козирна карта

Важко  назвати  боєм  ситуацію  на  війні  у  Донбасі,  коли  українські  вояки,  виконуючи  Мінські  домовленості,  позбавлені  права  наступати,  стріляти,  а  лише  не  пускають  ворога  вглиб  України.

Донбас.  Війна.  Зима  кипить  морозом.

Конає  під  вогнем  гарячим  сніг.

Шле  воїнам  Росія  не  погрози  –

Снаряди,  міни  падають  до  ніг.

Й  регоче  знахабніла  смерть  у  вічі:

І  зліва,  й  справа,  чи  заходить  в  тил.

І  кожен  зна:  не  можна  вмерти  двічі,

Й  про  себе  шепче:  «Господи,  прости!

Прости  мій  гріх  –  любов  до  України  –

Я  не  бажаю  іншої  землі.

Тут  вечір  тоне  в  пісні  солов’їній

І  жайвір  міря  з  неба  шир  полів….

Це  тут  мене  скупала  вперше  злива,

Й  на  вальс  кохану  вперше  запросив,

І  сонечко  тут  сяє  особливо,

І  запах  неповторний  у  роси…»


За  мить  життя  промчало…  кадр  за  кадром…

Хороше  і  не  зовсім  –  до  дрібниць…

На  цей  раз    в  їх  руках  –  козирна  карта  –

Ніхто  з  бійців  не  втрапив  до  труни.
11.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821019
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Михайло Чир

Тебе дружиною назвав. .

*  *  *
Тебе  дружиною  назвав
На  цілий  вік,  що  доля  дала.
І  лиш  тебе  одну  кохав,
Щоб  ти  мов  квітка  розквітала.

Одна  єдина  на  весь  світ
Із  ніжним  запахом  лілеї.
Не  опаде  у  серці  цвіт
З  тієї  квітоньки  моєї.

Через  літа,  багато  літ,
Лише  волосся  посріблиться.
Коли  оновиться  наш  рід,
Заграє  в  джерелі  водиця

Тої  цілющої  води
Життєву  спрагу  утопити.
Ми  ще  повернемось  сюди,
Що  не  змогли,  те  долюбити

Чи  те  майбутнє,  чи  минуле,
Себе  у  правнуках  впізнати,
Щоб  ти  завжди  такою  була,
Котру  я  зміг  так  покохати.

29.07.2014р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820981
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Михайло Чир

Протопчи стежину босими ногами…

*  *  *

Протопчи  стежину  босими  ногами,
Щоб  у  полі  чистім  залишити  слід.
Хай  оця  стежина  все  веде  до  мами,
Чи  надворі  літо,  чи  іде  десь  сніг.

Нехай  не  зупинять  ні  дощі,  ні  зливи,
Ні  морози  люті,  страшні  сніговії.
Хай  тебе  зустріне  матінка  щаслива
І  усе  розквітне  на  її  подвір’ї.

Матері  вклонися,  пригорнись  до  серця,
І  сльоза  умиє  мамине  лице.
Та  щаслива  зустріч  нехай  не  минеться,
Вічно  долі  будеш  вдячний  і  за  це.

Матері  старіють,  діти  виростають,
У  великім  світі  губляться  сліди.
І  у  чистім  полі  стежка  заростає,
Чи  може  зимою  заметуть  сніги.

Та  весна  надійде,  сніг  навкруг  розстане,
Втрачену  стежину  важко  віднайти.
Все  самотнім  будеш,  як  мами  не  стане,
Як  її  покличуть  в  вічність  відійти.

Хай  не  заростає  стежина  до  мами,
Куди  б  тільки  доля  не  сказала  йти.
Хай  її  усмішка  завжди  буде  з  нами,
Пронеси  з  собою  через  всі  світи.

22.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820840
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Михайло Чир

Лиш погляну в вікно…

*  *  *

Лиш  погляну  в  вікно,  
бачу  образ  її,
Де  у  яблунь  старих  
віття  вниз  похилилось.  
Білим  птахом  вона
там  сидить  на  гіллі,
Від  прожитих  років
вона  мабуть  втомилась.

А  надворі  зима.
А  надворі  сніги.

А  у  мами  в  саду  
завжди  пахло  весною.
А  у  мами  в  саду  
вічно  мальви  цвіли,
Щоб  у  тому  житті  
не  зостатись  одною.

А  у  маминих  снах
вічно  діти  живуть…
В  яблуневім  саду
знову  цвіт  опадає.
Так  вже  суджено  їм.
Матері  вічно  ждуть.
Навіть  в  вимірі  іншім,
як  від  нас  відлітають.

30.01.2005р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820827
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Ганна Верес

Ти не забудь! (Слова для пісні)

Ти  не  забудь  подякувати  Богу
За  день  минулий  і  прийдешній  день,
І  буде  милостивий  Він  з  тобою,
У  час  важкий  всі  біди  відведе.
Поклич  і  світлооку  диво-мрію,
Яку  підхопить  доля  на  крило
І  у  польоті  сонечком  зігріє,
Щоби  усе  задумане  збулось.

Ти  не  забудь  покликать  за  собою
Матусину  молитву-оберіг,
Щоб  не  зустрітись  у  житті  з  журбою,
Коли  залишиш  батьківський  поріг.
Подякуй  сонцеоким  диво-веснам,
Що  незрадливо  сяяли  в  путі,
І  на  доріг  крутезних  перехрестях
Оберігали  завжди  у  житті!
Ти  не  забудь!
1.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820613
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Ганна Верес

О краю мій, мій раю тополиний!

О  краю  мій,  мій  раю  тополиний,
Панують  де  і  слава,  й  зрада,  й  біль,
І  вічний  сум  верби,  й  краса  калини  –
Все,  краю  мій,  вмістилося  в  тобі!

О  краю  мій,  праотча  земле  мила,
Де  шир  степів  і  неба  синьодаль,
В  сльозі  й  крові  не  раз  в  житті  умилась,
Поки  як  Україна  відбулась.

О  краю  мій,  моя  молитво  й  казко,
Це  ви  поводирі  мого  життя,
І  колискова  мамина,  і  ласка
Стелились  на  шляху  поміж  звитяг!

О  краю  мій,  край  соняха  й  пшениці,
Добра  й  любові,  й  Божої  краси,
Де  небеса  в  веселих  зоряницях
Й  синіють  трави  в  обіймах  роси!
 
О  краю  мій,  твоя  надійна  криця
Для  слова  і  крила,  що  в  світ  несе,
Невипита  душі  свята  криниця
І  лірики  моєї,  і  пісень!
22.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820117
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цінуйте ту, що любить вас

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає.

Віддайте  їй  своє  тепло,
Загляньте  в  очі  волошкові.
Підставте  вірності  крило,
В  них  стільки  ніжності  й  любові.

Десь  снігопад  кружляє  вальс,
Із  заметіллю  разом  в  парі.
Вона  ж  завжди  чекає  вас,
У  снах  так  часто  вами  марить.

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820083
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Ганна Верес

Волі не бува за півціни

Крізь  глибину  скривавлених  сторіч
Пробилась-проросла  вкраїнська  воля.
Ціна  її  –  мільйони  згаслих  свіч,
Могил  –  мільйони  й  досі  невідомих…
Але  не  розгубили  ми  любов,
Бо  ж  душі  наші  не  були  в  кайданах…
Порахувавши  жертви  наші,  Бог
Поміг  нам  волю  врятувать  Майданом.
Той  сколихнув  не  тільки  нас,  а  й  світ.
Здалось  на  мить,  в  руках  залізних  доля!
Пророка  збувсь  нарешті  заповіт:
Ми  кров’ю  кропим  УКРАЇНСЬКУ  ВОЛЮ!

Та  волі  не  бува  за  півціни  –
Це  має  усвідомити  з  нас  кожен…
Горять  найкращі  в  полум’ї  війни.
І  дух  наш  був  і  є  непереможний!
Народ  лиш  вільний  знає  смак  життя.
Рабом  не  стане  з  нею  він  ніколи.
Ця  істина  не  втрапить  в  забуття,
Як  «Отче  наш»,  це  треба  вчити  в  школі.

Крізь  товщу  поневолених  сторіч
І  зламані  імперією  долі,
Крізь  тисячі  смертей  і  протиріч
Ми  здобуваєм  кожноденно  волю,
Бо  воля  для  людини  –  то  не  річ  –
Душа  із  нею  не  бува  убога,
Тож  пам’ятаймо  про  мільйони  свіч
Й  свої  молитви  посилаймо  Богу!
29.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820118
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Океан надії

У  небі  хмари.  мов  молочні  ріки,
Пливуть  в  країну  щастя  і  добра.
З  любові  до  кохання  шлях  великий,
Відчути  на  собі  це  не  дарма.

Широкий  в  серці  океан  надії,
Його  не  перестрибнеш  просто  так.
Коли  збуваються  у  тебе  мрії,
То  не  тернистий  до  кохання  шлях.

І  виростають  за  плечима  крила,
Кохання  лебедине  у  душі.
Сьогодні  я  для  себе  знов  відкрила,
Що  цілу  вічність  гріють  нас  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819944
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВА ЗИМА

(Пісня)
Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

Зупиніться  роки,
Зупиніться  на  хвилю  в  дорозі.
Не  настав  ще  той  час,
Щоб  дивитися  смерті  в  лице.
Бережімо  тепло,  
Бо  тепло  не  замінять  морози,
Лиш  мороз  до  Різдва,
Казку  в  гості  до  нас  принесе.

Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819398
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Калейдоскоп кохання

Нас  осінь  у  кохання  зазиває.  
Зима  дарує  срібні  кришталі.
Весна  з  тобою  радо  зустрічає.
А  влітку  нам  співають  солов'ї.

Листок  осінній  падає  під  ноги,
Зима  сніжинки  посилає  нам.
Весною  в  серці  селяться  тривоги,
А  літо  спокій  посилає  снам.

Немов  калейдоскоп  кружля  кохання
І  дотиком  у  серце  попада.
А  з  неба  посміхнулась  зірка  рання,
Твої  слова  мені  передала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819273
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безцінний скарб

Я  мріяла  про  щастя  кожен  раз
І  кожен  раз,  його  у  мене  крали.
Весна  і  літо  зближували  нас,
На  жаль  з  тобою  ми  про  це  не  знали.

В  очах  світилось  небо  голубе,
А  у  моїх  ти  бачив  ясні  зорі.
Як  би  ж  ти  знав,  як  я  люблю  тебе,
В  твоїх  очах  топлюся  наче  в  морі.

Безцінний  скарб,  кохання  ніжний  дар,
Шукаємо  усе  життя  з  тобою.
І  летимо  у  простір,  мов  Ікар,
Для  нас  стає  цей  подвиг  дивиною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819061
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Для нас кохання несли голубки

Минуло  стільки  вже  багато  літ,
Як  ми  уперше  бачились  з  тобою.
Розквітла  ти,  мов  яблуневий  цвіт,
Стискалось  серце  у  ті  дні  до  болю.

Для  мене  ти  красунею  була,
Оберігав  тебе  завжди  і  всюди.
Зимою  ти  трояндою  цвіла,
Бувало,що  і  заздрили  нам  люди.

Я  прокидався,чувши  голос  твій,
Ти  щебетала,  наче  рання  пташка.
Було  не  здійснено  багато  мрій,
Коли  я  згадую,  на  серці  важко.

Та  я  кохаю,  хоч  пройшли  роки,
Думками  кожен  раз  до  тебе  лину.
Для  нас  кохання  несли  голубки,
Прийди  до  мене  люба  на  гостину...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Валентина Рубан

ТИ ПРИЙДЕШ

В  зоряній    колисці  Місяць    колихався,
В  небі  пливли  хмари  голубі
Вітер  несміливо  в  лісі    заховався,
А  можливо  спить  в  старій  вербі.

Морозець  легенько  в  душу  зазирає,
Холодить  не  руки  й  не  чоло.
Мелодію    смутку  Зима  підбирає,
Те  що  ледь  виднілось  –  замело.

Замело  снігами,  кригою    покрилось,
Що  в  надіях  квіткою  цвіло.
Змерзло,  скам’яніло,  і  об  лід  розбилось,
Ніби  його  й  зовсім  не  було.

У  високім  небі  зорі  розквітають,
Миготять,    очей  не  відведеш.
І  хмарини  сніжні  ніжно  пропливають
Знають,  що  до  мене  Ти  прийдеш.

24  .12  2018  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818716
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Deidra

Неотправленые письма

Я  пишу  Вам  письмо,  а  за  окнами  зимняя  сказка.
Всё  укроет  она  серебристым,  лохматым  ковром,
Разрисует  вокруг  перламутром  и  белою  краской,
И  обнимет  весь  мир  снежно-чистым  огромным  крылом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  засыпаны  в  парках  аллеи,
Может  быть  мы  когда-нибудь  там  погуляем  вдвоём...
Словно  ватой  пушистой  украсит  декабрь  все  ели...
А  быть  может  всё  это  останется  просто  письмом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  снежинки  кружились,  как  феи,
 И  проказничал  ветер  сегодня  во  всю  перед  сном.
Одинокий  фонарь,  убегая  от  собственной  тени,
Раскачавшись,  противно  скрипел  до  утра  за  окном...  


Я  пишу  Вам  о  том,  что  сказать  мне  никак  не  решиться.
Всё,  что  было  -  прошло,  остальное  своим  чередом.
Как  должно  было  быть,  по  сути  ведь  всё  так  и  вышло,
Но  опять  и  опять  обнимаю  Вас  каждым  стихом...






































адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818612
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Deidra

Молитва

Всевышний,  я  за  все  Благодарю!
И  в  эту  ночь,  под  шепот  звездопада
Прошу  хранить  того,  кого  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

Храни  его  от  мелочных  людей,
От  подлых  слов  и  всякого  напастья.
Пошли  ему  лишь  преданных  друзей
И  к  его  дому  не  пусти  ненастье.

Дай  сил  ему  всегда  вперёд  идти,
Но  не  веди  опасною  дорогой.
Прошу,  от  горя  и  печали  защити,
Пусть  радостью    встречают  у  порога.

Господь,  пожалуйста,  его  благослови,
Даруй  ему  лишь  неба  голубого.
Молю,  дай  чистой  искренней  любви
И  счастья  настоящего,  земного.

Всевышний,  я  за  всё  Благодарю!
И  если  слышишь,  если  Ты  с  ним  рядом
Прошу,  храни  того  кого  я  так  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807401
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 23.12.2018


Ганна Верес

Вона його спинить не намагалась

Літа  його  вдяглися  в  сивину,
Бо  пережив  таки  уже  немало:
Напівсирітство  знав  і  ось…  війну,
Де  доля  у  заручниках  тримала.
Він  знав  ціну  і  дружбі,  і  грошам,
Не  раз  і  смерті  заглядав  у  очі,
Та  не  зміліла  до  добра  душа,
І  мріяв  про  повернення  щоночі…

Тепер  долає  він  додому  шлях,
Здавалось,  доля  врешті  посміхнулась,
Ще  сніг  лежав  лютневий  на  полях,
Та  вже  в  бруньки  весна  життя  вдихнула.
Нарешті  й  батьківський  омріяний  поріг…
Бліду  матусю…  обійняв  за  плечі…
В  полоні  більше  бути  він  не  зміг…
Про  кожен  крок  згадав  своєї  втечі…

Вона  стояла  біла,  мов  стіна,
Й  несміло  скроні  хлопця  теж  біліли…
А  поміж  ними  –  роки  і…  війна…
Від  щастя  мати  в  обіймах  зомліла…
Ні,  не  могла  вона  залишить  світ,
Коли  її  кровиночка  вже  вдома…
Який  же  він  дорослий…  в  20  літ!..
Їх  не  зламали  ні  війна,  ні  втома.

Минали  дні.  Синок  перепочив.
Полагодив  ворота,  огорожу.
Ночами  він  зривався,  біг,  строчив…
І  лайку  чув,  і  мову  чув  ворожу…
Затисла  ненька  серце  у  кулак
І  як  уміла,  так  допомагала…
А  через  місяць  заявив  юнак,
Що  їде  знов  туди,  де  йде  війна…
Вона  ж  його  спинить  не  намагалась…
17.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818253
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнусь кохана твоїх губ

Лине  тихо  ніжний  скрипки  звук,
Мабуть  то  зима  виводить  ноти.
Доторкнусь  кохана  твоїх  губ,
Вони  медом  змазані  солодким.

Упаду  з  тобою  в  забуття,
Хочу  в  ньому  бути,  як  найдовше.
І  скажу,  що  ти  моє  життя,
Я  без  тебе  жити  більш  не  можу.

Місяць  промінь  кинув  у  вікно,
Скрипка  в  ту  хвилину  заніміла.
А  довкола  біле  полотно,
То  зима  його  для  нас  стелила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Збережемо любий щастя

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Я  в  долоні  ловлю  наше  щастя,
Щоб  воно  не  втекло  нам  бува.

Вже  сховались  під  снігом  діброви,
Покривалом  накрились  поля.
Я  не  можу  прожить  без  любові,
Бо  любов  і  кохання,  то  я.

В  ніч  зимову  дивлюся  на  небо,
Там  така  безкінечність  зірок.
Вони  шлях  прокладають  до  тебе,
Я  на  зустріч  роблю  тобі  крок.

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Збережемо  своє  любий  щастя,
Бо  ж  живем  на  землі  недарма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817965
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя єдина

Так  хочу  доторкнутися  щоки
І  загорнутися  в  твої  обійми.
Щоб  завжди  поруч  був  зі  мною  ти
І  знати,  що  тобі  любов  потрібна.

Відчути  хочу  ніжність  і  тепло,
Щоб  завжди  щирість  душу  зігрівала.
Щоб  в  серці  завжди  затишно  було
І  щоб  воно  ніколи  не  страждало.

Зігрій  мене  і  більш  не  відпускай,
Хай  почуття  зіллються  воєдино.
Тепло  й  кохання,  то  маленький  рай,
Для  тебе  в  цьому  раї  я  єдина
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Ганна Верес

Ой, то не вітер поміж гіллям свище (Слова для пісні)

Ой,  то  не  вітер  поміж  гіллям  свище  –
То  посивіла  матері  душа,
Упала  пелюстками  попід  вишні,
Неначе  чайка,  б’ється  і  кигиче,
На  цілий  світ  про  біль  свій  сповіща.

Її  ридання  шириться  довкола,
Схилило  травам  голови  униз,
Бо  ж  не  чекала  горенька  такого,
Й  ця  рана  не  загоїться  ніколи:
Синок  не  повернувся  із  війни…

Матуся,  ніби  пташечка  безкрила,
Що  лет  спинила  й  пада  стрімголов,
Адже  біда  зненацька  землю  вкрила,
Неначе  подих  раптом  перекрила,
Бо  пролилась  її  синочка  кров…

Та  час  настане  і  вітри  притихнуть,
Розвіються  війни  густі  дими,
І  Україна  буде  вільно  дихать,
Уп’ється  кров’ю  всенародне  лихо,
Й  настане  літо  посеред  зими.
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Любов Іванова

РАССТАЕМСЯ С ТОБОЙ

[b][i][color="#33700c"][color="#8d1096"]Р[/color]уку  отпустить  -  нужна  мне  сила
[color="#8d1096"]А[/color]  зачем  ее  мне  отпускать?
[color="#8d1096"]С[/color]ловно  в  стужу  вновь  душа  застыла
[color="#8d1096"]С[/color]ердце  реже  начало  стучать
[color="#8d1096"]Т[/color]ы  уходишь,  чувства  льды  сковали...
[color="#8d1096"]А[/color]х,  как  горько  мне  от  слов  "Прости"!
[color="#8d1096"]Е[/color]сть  в  твоем  уходе  груз  печали
[color="#8d1096"]М[/color]не  одной  теперь  его  нести.
[color="#8d1096"]С[/color]лезы  при  тебе  я  лить  не  стану...
[color="#8d1096"]Я[/color]вно,  только  слабые  скорбят.

[color="#8d1096"]С[/color]прячут  годы  боль,  залечат  рану,

[color="#8d1096"]Т[/color]олько,  как    дышать  мне  без  тебя?
[color="#8d1096"]О[/color]сень  плавно  встретилась  с  зимою,
[color="#8d1096"]Б[/color]ыло  и  у  нас  немало  зим.
[color="#8d1096"]О[/color]тболею...    горечь  вёсны  скроют
[color="#8d1096"]И[/color]мя  твоё  брошу  среди  льдин[/color][/i].[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817369
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Михайло Чир

Піду я росами….

*  *  *
Піду  я  росами
Ногами  босими
І  квітку  ніжну  в  лузі  віднайду.
Де  ми  стрічалися  
І  не  побралися,
Чи  то  на  долю  нам  чи  на  біду.

Зорею  ясною
Ще  не  погаслою
Мов  в  небі  місяця  мене  стрічай.
Прилину  мрією
В  серці  надією
Тільки  кохання  ти  не  забувай.

Ранковим  сонечком  
Гляну  в  віконечко
Уста  твої,  щоб  ніжно  цілувати.
Хай  добре  збудеться
Лихе  загубиться.
Щоби  у  щасті  долю  зустрічати.

Те,  що  не  збулося,
Щоб  не  забулося,
Хай  мрія  квіткою  ще  зацвіте.
Як  в  сонця  ласкою
Хай  стане  казкою
У  нашій  долі  весілля  золоте.

25.06.2018  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817123
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Віталій Назарук

ВОЛИНСЬКЕ ДИВО (фейсбук)

Пр:  Земля  моя,  Волинь  голубоока,
Де  колосяться  в  золоті  жита.
Де  жайвір  піднімається  високо,
Де  в  храм  дорога  кожному  свята.

Льонами  пахне  синє-синє  небо,
Пищать  в’юни  в  густих  очеретах.
Лебідку  захищає  сильний  лебідь
І  ластівки  щебечуть  на  дротах.
Пр.
Довкола  луки  сяють  килимами,
Тут  не  злічити  запашних  боліт.
Звертаються  на  Ви  до  тата  й  мами,
Криницю  роблять  в  нас  біля  воріт.
Пр.
Цінують  мову,  хліб  і  вишиванку,
Від  праці  завжди  руки  в  мозолях.
Збивають  роси,  коли  косять  зранку,
Весною  зустрічають  журавля.
Пр.
Завжди  в  пошані  люди  працьовиті,
Шанують  старших,  бережуть  малих.
Ліси  зелені,  наче  в  оксамиті
Усю  Волинь  руками  обняли.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816484
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моїм коханням будеш ти

Усе  життя  я  так  люблю  тебе,
Як  прокидаюсь,  як  лягаю  спати.
Як  світить  в  небі  сонце  золоте
І  як  торкає  вітерець  кирпатий.

Люблю  тебе,  коли  на  дво́рі  сніг,
Коли  метуть  за  вікнами  хурделі.
Коли  течуть  струмочки  навесні
Як  літо  нам  дарує  каруселі...

Люблю  тебе,  коли  впаде  листок,
Для  нас  їх  осінь  з  дерева  зриває.
Вдихну  повітря  свіжого  ковток,
Мене  любов  в  цю  пору  зігріває...

Люблю  тоді,  коли  цвітуть  сади,
Коли  роса  на  трави  пада  дзвінко.
Мені  сказати  хочеться  тобі:
"Коханий!  Подивись,  як  світить  зірка!".

Торкнися  пальцем  шибки,  до  зорі
І  усміхнись  мені,  я  так  чекаю.
Блакитні  бачу  оченьки  твої,
Моїм  коханням  завжди  будеш,  знаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816249
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй мені коханий

Подаруй  мені  коханий,  зиму  кольорову,
Щоб  в  блакитному  тумані,  ніч  була  казкова.
Щоби  зорі  золотаві,  розцвіли,  як  квіти,
Свої  фарби  різнобарвні  дарувало  літо.

Подаруй  мені  коханий,  голубі  світанки
І  гарячі  поцілунки,  і  щасливі  ранки.
Щоб  тепло  твоє  душевне  у  морози  гріло,
Щоби  сонце  в  небі  темнім,  радісно    світило.

Подаруй  мені  коханий,  заповітну  мрію,
Серцем  я  тебе  кохаю  і  в  душі  лелію.
Я  з  тобою  буду  поруч,  любий  мій,  у  свято
І  розквітне  літо  в  зиму,  і  чудес  багато...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816432
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Lana P.

НЕ ВИ

Не  Ви  зустрілися  в  той  час
І  не  дивились  вслід  за  мною,
Я  ж  розливалася  рікою  —
Тоді,  як  мріяла  про  Вас.

П’янили  не  мене  вином
І  не  топили  в  поцілунках,
Коли  зима  у  візерунках
Розмалювала  в  ніч  вікно.

Не  Ви  запрошували  в  сад
Своїх  дарів  і  сокровення,
Я  ж  дарувала  Вам  натхнення
Посеред  тисячі  принад.                          27/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815480
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 01.12.2018


Володимир Бабієнко

Амадей

[i](Мартиненку  Андрію  Васильовичу,  народному  цілителю,  присвячується)
[/i]
Несеш  в  своїй  душі  вогонь
Як  добрий,  вічний  Прометей,
Хоч  сивина  торкнулась  скронь,
А  ти  все  той  же,  Амадей.

Незримо  промені  летять
До  всіх  страждаючих  людей,
І  безнадійного  піднять,
Зцілить  ти  можеш,  Амадей.

Я  знаю,  любить  Бог  тебе,
За  те,  що  любиш  ти  людей.
Твоє  ім’я  для  нас  святе,
О  Амадей,  мій  Амадей!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798388
дата надходження 06.07.2018
дата закладки 01.12.2018


Леся Утриско

Амадей

Ну  хто  ви,  мій  чудовий  незнайомцю?  
А  може  ми  знайомі  сотню  літ?
Від  ваших  слів  душа  всміхнеться  сонцю,
Від  погляду  заквітне  серця  квіт.  

Ну  хто  ви  є?  Можливо  сон  чудесний?
Можливо  день  любові  чи  журби?
А  може  ви-  гіркий,  мій  подих,  хресний?
Скажіть  хто  ви-  прийму  усі  мольби.  

Та  ви-  мольфар,  з  душі  плетете  коси,  
А  може  ви-  кохання  чарівник?
Прийму,  за  щирість,  поцілунки  босі,  
Мій  незнайомцю-  мрійний  мандрівник.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790119
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 01.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вітання Андрію Мартиненку

Щиро  вітаю  вас  Андрію  з  Днем  народження!!!
Бажаю  вам  міцного  здоров*я.  Нехай  кожен  день  буде  сповнений  добром  та  щастям.
Нехай  Господь  оберігає  Вас  від  негараздів,  а  Матінка  Божа  буде  Вашою  помічницею  в  усіх  починаннях!!!


Ще  небо  хмарами  не  вкрите

Ще  так  прозоро  сяють  роси

А  вже  по  ліву  руку  -  літо

А  вже  по  праву  руку  -  осінь

Ще  очі  блиску  не  позбулись

Ще  серце  жити  не  стомилось

А  вже  по  ліву  руку  -  юність

А  вже  по  праву  руку  -  зрілість

А  час  летить  нестримно  далі

Й  душа  немов  би  молодіє

По  ліву  руку  всі  печалі

По  праву  руку  всі  надії

Життя  не  зміряти  літами

А  щастя  -  то  важка  наука

Хай  буде  радість  завжди  з  Вами

По  ліву  і  по  праву  руку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814980
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Harry Nokkard

Неземные глаза

Неземные  глаза

Поздний  вечер,
метро  возвращаюсь  домой,
позади  все  заботы  дневные,
чей-то  чувствую  взгляд,
оглянулся  назад,
и  увидел  глаза  неземные.  

Неземные  глаза,
а  в  глазах  бирюза,
в  этих  синих  глазах,
синий  омут.
Неземные  глаза,
в  них  любовь  и  гроза,
почему  ты  ушла  к  другому.

Продвигаюсь  вперед,
взгляд  манит  и  зовет,
словно  свет  маяка,
в  бурном  море,
чтобы  в  гавань  прийти,
и  не  сбиться  с  пути,
в  этом  синем,
безбрежном  просторе.

Остановка  в  пути,
не  успел  я  сойти,
и  захлопнулась  дверь
предо  мной.
Только  в  памяти  взгляд,
словно  рвался  назад,
мне  оставлен  чужой  женой.

Где-то  скрылся  перрон,
в  ночь  умчался  вагон,  
унося  мои  грезы  пустые,
только  мне  не  понять,
почему  ночью  спать,
не  дают  мне  глаза  неземные.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814952
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Ганна Верес

Із Днем народження, Поете! (Амадею) .

Сьогодні  День  народження  стрічає
Цілитель,  батько,  справжній  чоловік,
Поет,  а  ще  людина  незвичайна,
Служити  людям  звик  він  цілий  вік!

У  сивині  давно  його  волосся
І  вишиванка  груди  прикраша…
Бажаю,  щоби  все  в  житті  збулося,
Чого  бажає  серце  і  душа.

Здоров’я  хай  ніколи  не  підводить,
А  доля  не  скупіє  на  любов,
Добро  хай  Вашу  хату  не  обходить,
А  серце  зігрівають  віра  й  Бог!
23.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814931
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 16.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене пригорни

Тихо  плачуть  дощі  у  осіннім  тумані,
Сивий  морок  блукає  під  вікнами  знов.
Трусить  осінь  під  ноги  листки  полум'яні
І  дарує  обом  неповторну  любов.

Подивлюся  у  очі  блакитні  -  глибинні,
В  них  прозорість  озер  і  безмежність  морів.
І  нестимуть  нас  крила  увись  -  лебедині,
В  казку  щастя,  кохання,  яку  ти  створив.

Закружляють  вітри  в  листопадовім  танці,
Нас  з  собою  покличуть  у  мандри  вони.
Прокидаюсь  з  тобою,  щасливою  вранці
І  шепочуть  уста:"Ти  мене  пригорни."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812700
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 05.11.2018


Юлія Л

А ми були закохані

́А  ми  були  закохані  й  щасливі,
Нас  осипав  любові  зорепад,
Ми  так  безмежно  вірили  у  диво,
І  квітло  щастя,  як  вишневий  сад.

А  ми  були  закохані  і  ніжні
Від  дотику  сполоханих  очей,
І  щирі  почуття  –  святі  й  безгрішні,
Нам  сяяли  у  темряві  ночей.

А  ми  були  закохані  без  міри
Звучало  серце  арфою  відлунь,
І  билось  в  унісон  надії  й  віри,
У  завороженні  любовних  струн.

А  хтось  співав  нев’янучі  сонети,
Які  писав  Шекспір  своїм  пером.
Розсипав  місяць  зоряні  монети
І  помахав  широким  рукавом.

Ми  випили  до  дна  любові  чашу,
Лукаво  посміхнувся  вічний  час,
Мабуть,  позаздрив  він  такому  щастю.
Минуло  все  і  зникло,  як  міраж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692282
дата надходження 03.10.2016
дата закладки 28.10.2018


Юлія Л

Голгофа

Він  ніс  хреста  важкого  на  Голгофу,
Вінок  терновий  вп'явся  у  чоло,
Упав  -  й  не  міг  вже  звестися  на  ноги,
Бо  далі  йти  вже  сили  не  було.

І  не  хотів  ніхто  подати  руку,
Ніхто  не  дав  напитися  води,
Все  людство  Бога  прирекло  на  муки,
Лиш  Симон  хрест  поміг  Йому  нести.

Сам  Божий  Син  смиренно  йшов  на  страту.
Це  був  важкий,  хоч  недалекий  шлях.
Лиш  плакала  Марія  -  Божа  Мати,
Як  в  тіло  Сина  забивали  цвях.

Погасло  навіть  сонце  -  зажурилось,
Як  кров  свята  стікала  від  зап'ясть.  
Він  тихо  прошепоче  лиш:  Звершилось!  -
І  Богу  душу  за  людей  віддасть.  

Уся  земля  у  відчаї  здригнулась,
Бо  не  було  в  Нім  жодної  вини.
Чи  ж  серце  у  людей  не  ворухнулось,
Коли  вони  кричали:  Розіпни!?  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786287
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 27.10.2018


Юлія Л

Білим снігом засипало яблука в райськім саду…



Ти  руйнуєш  той  міст,  який  я  будувала  до  тебе,
Нерозтрачена  ніжність  розтанула  в  маренні  слів,
Знову  наша  любов  недосяжною  стала,  як  небо,
Ми  з  тобою  тепер  пасажири  чужих  кораблів.

Затремтіла  душа,  як  листок  одинокий  на  гілці,
Ми  приречені  бути  самотніми,  навіть  удвох,
Вже  не  грає  мелодію  щастя  пастух  на  сопілці,
Де  ж  ті  райські  сади,  які  нам  дарував  колись  Бог.

Мій  пливе  корабель  від  такої  фатальної  долі,
І  від  болю  в  душі  я  у  Бога  спасіння  молю,
Знов  читаю  акафіст  над  нашим  фантомом  любові,
Зі  сльозами  в  очах  над  уламками  щастя  стою.

Може  небо  почує  це  тихе  намолене  слово,
Обітовану  землю  я  знову  в  житті  віднайду.
Розривається  серце  на  тлі  невимовного  болю.
Білим  снігом  засипало  яблука  в  райськім  саду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758150
дата надходження 31.10.2017
дата закладки 27.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 25.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе не покину

Плаче  зажурене  небо,                                    
Осінь  у  нас  за  вікном.
Суму  у  серці  не  треба,
Пташка  махнула  крилом.

Десь  полетіла  у  вирій,
Разом  із  нею  любов.
Колір  змінила  на  сірий,
Весною  вернеться  знов.

Осінь  всміхнулася  радо,
Личко  умила  дощем.
Тихо  сумують  левади,
Серцю  доноситься  щем.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю.

Навіть  якщо  хуртовина,
Буде  мести  і  мести.
Знай,  що  кохана,  єдина,
Пише  для  тебе  листи.

А  поштарем  буде  вітер,
Швидкий  такий  і  меткий.
Теплі  і  щирі  привіти
І  серед  них  буде  мій...

Може  зустріну  весною,
Схилиться  верби  гілля.
Будемо  поруч  з  тобою,
Буду  щасливою  я...

Зустріч  я  буду  чекати,
Весну  стрічати  з  теплом.
Буду  тебе  лиш  кохати,
Лине  мій  спів  над  Дніпром.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю...

Нам  не  страшні  будуть  грози,
Літо  подарить  тепло.
Роси  впадуть,  наче  сльози,
Пташка  розпрямить  крило...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810479
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 18.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти бачив, як зорі цілуються…

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
У  небі  над  нашим  вікном.
Осіння  зажурена  вулиця,
Вже  й  місяць  з'явивсь  над  селом.

А  зірка  мені  усміхається,
Привіт  посилає  палкий.
У  серце  коханням  вливається,
Твій  образ  такий  дорогий.

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
І  падають  тихо  в  траву.
Десь  шелест  за  вікнами  чується,
Хтось  тихо  лякає  сову.

То  вітер  кидається  листячком,
До  осені  він  заграє.
То  річка  кохається  з  місяцем,
А  в  небі  кохання  моє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808607
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю милий…

Пройдуся  вранці  по  пшеничнім  полі,
Візьму  в  обійми  небо  синє  й  вітер.
Зашелестять  листочками  тополі,
Усміхнено  мені  кивають  квіти.

Пошлю  вітання  пташці  сизокрилій,
Вона  мені  відкликнеться  піснями.
Всміхнусь  хмаринці  радо,  білій,  білій,
Сьогодні  закохалась  донестями.

Йому  скажу:  "  Без  тебе,  як  без  неба,
З  тобою  щастя  любий  відчуваю.
Ховатись  почуттями  нам  не  треба,
Кохаю  милий,  я  тебе  кохаю"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808282
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Просто знай…

Просто  знай,  що  для  мене  ти  є,
Не  зникав  із  життя  ні  на  мить.
Бо  ж  кохання  у  серці  живе,
Воно  досі  палає  й  горить.

Просто  знай,  коли  осінь  в  вікні,
Посміхається  теплим  дощем.
Я  лишаю  цілунки  на  склі,
А  у  серці  лишається  щем...

Просто  знай,  як  зима  пригорне,
Доторкнеться  щоки  морозець.
Я  коханий  зігрію  тебе
І  не  дам  заморозить  сердець.

Просто  знай  у  промінні  весни,
Заметілі  квітковій  в  саду.
Я  прилину  до  тебе  у  сни,
Я  коханням  до  тебе  прийду.

Просто  знай,  коли  літо  теплом,
Буде  гріти  і  ніжити  день.
Доторкнеться  кохання  крилом,
Заспіває  чарівних  пісень...
 
       Просто  знай,  що  у  тебе  я  є...
                 Просто  знай,  що  у  мене  є  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807554
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми напишемо роман…

Упав  на  трави  осені  туман
І  загорнув  їх  у  осінні  шати.
З  тобою  ми  напишемо  роман,
Бо  про  кохання  вміємо  писати...

Почну  писати  тихо  на  зорі,
Лише  натхнення  в  спокої  приходить.
На  вухо  не  гудуть  тоді  джмелі
І  місяць  на  побачення  виходить.

Легенький  вітер  ніжить  й  пригорта,
Він  хоче  прочитати  і  все  знати.
Стежина  в  береги  веде  крута,
По  ній  не  йти,  а  хочеться    взлітати...

У  парку  осінь  листям  шерхотить,
Я  шерхіт  той  уявно  відчуваю.
Роса  на  травах  перлами  бринить,
А  я  пишу  -  бо  так  тебе  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805928
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Ганна Верес

Амадею

[b]Мартиненку  Андрію  Васильовичу  присвячую[/b]

Всі  ми  люди,  та  надто  різні,

Адже  кожен  несе  свій  хрест,

Автор  він  не  одної  пісні,

На  собі  має  Божий  перст,

Щоби  був  там,  де  стогнуть  люди,

Там,  де  миру  просить  маля.

Він  не  має  ні  святні  буднів,

Як  і  наша  свята  земля.


Серце  сповнене  добротою,

І  сумління,  немов  кришталь,

Щось  у  ньому  є  від  святого,

Біди  інших  –  його  біда.  

Він  приймає  за  інших  муки,

Як  Христос  колись  за  всіх  нас.

Ненавидить  московських  круків,

І  болять  йому  Крим,  Донбас!


Не  буває  війни  без  крові  –

Кров  пролити  чужу  –  це  гріх!

Хай  же  шле  йому  Бог  здоров’я!

Дяка  щедра  від  нас  усіх!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805192
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Цілителю

Буть  особливим  у  житті  непросто,
Коли  навколо  чорно-сірий  світ,
Коли  за  інших  ти  є  вищий  зростом,
І  відрізняється  від  інших  твій  політ,
Коли  на  землю  посланий  ти  Богом,
Є  носієм  і  мудрості,  й  добра,
Коли  душа  твоя  впилась  любов’ю
І  розумієш,  що  життя  –  не  гра,
Коли  ти  той,  без  кого  складно  людям,
І  особлива  місія  твоя,
І  милосердям  повні  твої  груди,
І  щедрістю  душа  твоя  буя,
Ти  є  цілитель,  а  таким  непросто,
Адже  стаєш  добра  ти  сіячем,
Ти  змінюєш  навколо  себе  простір,
Бо  ж  підставляєш  кожному  плече.
12.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиванка милому

Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.

Вишию  калину,  жолуді  із  дуба,
В  тебе  я  єдина  і  для  тебе  люба.
Милий  і  коханий  я  завжди  з  тобою,
Хай  та  вишиванка  не  допустить  болю.

Коли  ти  одінеш  мою  вишиванку,
Буде  пісня  линуть  по  долинах  зранку.
Буде  сонце  ніжно  гладити  волосся,
Буде  шелестіти  вітер  у  колоссі...

Ми  з  тобою  в  парі,чого  ще  бажати,
Будуть  в  небі  ясно  Стожари  палати.
Казку  нам  створило  долі  світле  диво,
Ось  тому  й  живеться    обом  нам  щасливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804306
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Світлана Вітер

Я під небом з тобою одним

Я  під  небом  з  тобою  одним
Для  польоту  розправила  крила.
Та  своїм  почуттям  неземним
Доторкнутись  до  тебе  несміла.

Дивний  потяг  відчула  душі,
Наче  рідну  споріднену  душу,
А  в  житті  ми  з  тобою  чужі,
І,  напевно,  змиритися  мушу.

Я  під  сонцем,  що  світить  на  двох,
Твою  усмішку  серцем  ловила,
Серед  болю  твого  і  тривог
Тихо  Бога  за  тебе  молила.

В  твої  очі  несла  крадькома
Свою  ніжність,  турботу  і  ласку
А  ночами  складала  дарма
Нашу  добру  і  радісну  казку.

Я  під  тим  же  дощем,  що  і  ти
Змию  мрії  свої  кольорові.
Я  благаю  тебе  відпусти,
Якщо  в  серці  не  маєш  любові.

Та  чи  вистачить  сили  мені
Коли-небудь  забути  про  тебе,
Не  згорівши  у  тому  вогні,
Який  зіркою  посланий  з  неба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803344
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Залишусь твоєю…

Тихо...  Ніч...  Лиш  листя  шелестить
У  траві  цвіркун  пісні  сюркоче.
Місяць  в  небі  зорям  ворожИть
У  човні  він  їх  катати  хоче.

Ніч  ховає  серед  зір  дива,
Розкидає  діаманти  в  небі.
Серед  них  стежина  пролягла,
Любий  мій  по  ній  спішу  до  тебе.

Я  спішу  коханий  в  твої  сни,
Щоб  у  них  зустрітися  з  тобою.
Понесе  кохання  нас  весни
І  пригорне  тихо  під  вербою.

Там  де  річка  тихо  хлюпотить,
Там  де  зорі  падають  у  неї.
Нас  кохання  жде,  воно  не  спить,
Залишуся  у  тім  сні  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801187
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Верни любове… ( пісня)

Шумлять  гаї,  шумлять  гаї,  шумлять  діброви,
Торкаєш  рученьки  мої,цілуєш  брови.
І  закружляють  почуття  нас  у  коханні,
Ми  будем  поруч  все  життя  й  такі  бажанні.

Верни  мені,  верни  мені  моя  любове,
Ті  літні  дні,  ті  літні  дні  такі  казкові.
Верни  тумани  на  світанку  білосніжні
І  поцілунки  аж  до  ранку  ніжні,  ніжні...

Квітують  маки  у  житах,  цвітуть  волошки,
Виводить  соло  дзвінко  птах  в  гіллі  для  пташки.
А  я  спішу  моє  кохання  так  до  тебе
І  лиш  тобі  мої  вітання  шлю  від  себе.

Несуть  нас  спогади  життя,  як  русло  річки,
Живем  тепер  минулим  ми  тим  невеличким,
Яке  в  морози  нас  собою  зігрівало
Й  кохання  щире  нам  з  тобою  дарувало...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799106
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 12.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я до тебе спішу…

Я  до  тебе  спішу  мій  коханий,
Через  поле  іду  навпростець.
Де  ромашки,  де  м'ята  духм'яна,
Де  квітує  так  рясно  чебрець.

Сонце  ніжно  цілує  у  щічки,
Вітер  коси  куйовдить  мені.
А  у  мене  усмішка  на  личку
І  співають  в  душі  солов'ї.

Незабудки  і  небо  злилися,
У  єдину  всецілу  блакить.
Ріки  у  береги  розлилися
І  роса  під  ногами  бринить.

Я  іду,  я  спішу  мій  коханий,
Щоб  упасти  в  обійми  твої.
Біль  відійде,  загояться  рани,
Як  уста  доторкнуться  мої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795930
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 19.06.2018