Амадей: Вибране

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти

Довкола  падає,  кружляє  сніг,
Він  замітає  стежки  і  дороги.
Сріблястим  кришталем  у  душу  ліг,
Забрав  із  серця  всі  мої  тривоги.

Приспів:

Тільки  ти  -  шепоче  зима,
Тільки  ти  -  нікого  не  треба.
Тільки  ти  і  зустріч  одна,
З  нами  поруч  зоряне  небо.

Приспів:

Я  пригорнусь  до  тебе  в  тишині,
Сніжинкою  впаду  на  твої  вії.
Ти  усміхнешся  ніжно  так  мені
І  збудуться  мої  завітні  мрії.

Я  про  кохання  розповім  тобі,
Про  ночі  ті  самотні  і  холодні.
Думки  мої  мов  лебеді  в  журбі,
Несуть  мене  у  теплий  край  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821692
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Микола Серпень

Вишиванка

Що  для  кожного  є  вишиванка?
Чи  то  образ  такий,  як  калина,
Чи  ознака  то  наших  світанків,
Чи  то  просто  -  душа  України?!

І  ні  що  не  докажеш  тут  «ваті»,
З  нею  скептики  наші,  як  в  ділі...
Коли  "вата"  нас  прагне    вбивати-
Вишиванки  найперші  в  прицілі.

То  наш  символ  святий  в  Україні,
Ми  його  бережемо  недремно.
Їм  затямить  потрібно  віднині:
Ми  своїм,  вільним  шляхом  ідемо!

В  ній  і  код  генетичний  відбився,
І  відбилась  в  ній  наша  душа.
Там  наш  ранок  росою  умився,
Й  за  майбутнім  у  світ  вируша!

Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів!

14.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821309
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ангел нас благословляє

Угорі  на  небесах  ніжні  Ангели  живуть,
Вони  шлють  нам  чудеса  і  кохання  бережуть.
Срібним  снігом  застелило  всі  навколишні  шляхи,
Нам  послало  біле  диво,  не  проїхать,  не  пройти.

Приспів:

А  в  душі  любов  нас  зігріває,
Б'ється  і  тріпоче  серденько  моє.
З  неба  Ангел  нас  благословляє,
Посилає  щастя  нам  обом  своє.

Теплим  променем  ясним,  серце  запалає  враз,
Збулись  мрії  чарівні,  казка  знов  прийшла  до  нас.
Ми  у  казці  із  тобою  закружляєм  диво  -  вальс,
Зачаровані  любов'ю,  Ангел  поєднає  нас.

Приспів:

Я  так  вдячна  за  кохання  Ангелу  своєму,
Що  він  кинув  зірку  ранню,  освітив  всю  Землю.
І  тепер  я  тільки  рада,  за  кохання  чарівне,
Дивна  Ангела  порада  щоби  ти  зустрів  мене.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821221
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Віталій Назарук

ЯКБИ Ж МЕНІ

Посивіло  волосся,  у  траншеях  обличчя,
Проте  губи  шепочуть  –  «Люблю!»
Знов  кохання  витає  і  все  кличе,  і  кличе,
Щоб  знайти  нову  долю  свою.

Якби  стріти  вдалося  йому  другу,  як  першу,
Заспівали  б  в  гаю  солов’ї…
Десь  високо  в  безхмар’ї    Бог  суди  свої  вершить,
Роздає  людям    дари  Землі.

Помолюся  я  Богу,  щоб  знайшов  йому  пару,
Із  якою  прожив  би  життя.
Нехай  серце  палає  у  постійнім  пожарі,
Щоб  знайшлося  для  долі  злиття!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821179
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя любове

Коханий  мій,  коханий  мій,тебе  чекаю,
Багато  мрій,  багато  мрій  я  в  них  літаю.
Хоч  хуртовина  за  вікном  і  сніг  лапатий,
Тебе  коханий  перед  сном,  хочу  обняти.

Приспів:
І  нехай  хоч,  що  буде  у  зиму  цю  сніжну,
Шепотітимуть  губи,  так  ніжно,  так  ніжно.
Притулюся  до  тебе  в  кохані  зіллюся,
Я  не  можу  без  тебе  я  в  серці  лишуся.


Коханий  мій,  коханий  мій,  моя  любове,
Ти  зрозумій,  ти  зрозумій,  цей  день  казковий.
Ти  будеш  завжди  у  душі  в  моєму  серці,
Не  відпущу  бажаних  мрій  в  очах  озерце.

Приспів:

Коханий  мій,  коханий  мій,  зима  так  сні́жить,
Твої  слова,  твоє  тепло,  голубить  й  ніжить.
І  не  страшні́́́  нам  хуртовини  ні  морози,
Хай  на  обличчі  лиш  від  щастя  будуть  сльози...  

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821073
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Ганна Верес

Козирна карта

Важко  назвати  боєм  ситуацію  на  війні  у  Донбасі,  коли  українські  вояки,  виконуючи  Мінські  домовленості,  позбавлені  права  наступати,  стріляти,  а  лише  не  пускають  ворога  вглиб  України.

Донбас.  Війна.  Зима  кипить  морозом.

Конає  під  вогнем  гарячим  сніг.

Шле  воїнам  Росія  не  погрози  –

Снаряди,  міни  падають  до  ніг.

Й  регоче  знахабніла  смерть  у  вічі:

І  зліва,  й  справа,  чи  заходить  в  тил.

І  кожен  зна:  не  можна  вмерти  двічі,

Й  про  себе  шепче:  «Господи,  прости!

Прости  мій  гріх  –  любов  до  України  –

Я  не  бажаю  іншої  землі.

Тут  вечір  тоне  в  пісні  солов’їній

І  жайвір  міря  з  неба  шир  полів….

Це  тут  мене  скупала  вперше  злива,

Й  на  вальс  кохану  вперше  запросив,

І  сонечко  тут  сяє  особливо,

І  запах  неповторний  у  роси…»


За  мить  життя  промчало…  кадр  за  кадром…

Хороше  і  не  зовсім  –  до  дрібниць…

На  цей  раз    в  їх  руках  –  козирна  карта  –

Ніхто  з  бійців  не  втрапив  до  труни.
11.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821019
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Михайло Чир

Тебе дружиною назвав. .

*  *  *
Тебе  дружиною  назвав
На  цілий  вік,  що  доля  дала.
І  лиш  тебе  одну  кохав,
Щоб  ти  мов  квітка  розквітала.

Одна  єдина  на  весь  світ
Із  ніжним  запахом  лілеї.
Не  опаде  у  серці  цвіт
З  тієї  квітоньки  моєї.

Через  літа,  багато  літ,
Лише  волосся  посріблиться.
Коли  оновиться  наш  рід,
Заграє  в  джерелі  водиця

Тої  цілющої  води
Життєву  спрагу  утопити.
Ми  ще  повернемось  сюди,
Що  не  змогли,  те  долюбити

Чи  те  майбутнє,  чи  минуле,
Себе  у  правнуках  впізнати,
Щоб  ти  завжди  такою  була,
Котру  я  зміг  так  покохати.

29.07.2014р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820981
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Михайло Чир

Протопчи стежину босими ногами…

*  *  *

Протопчи  стежину  босими  ногами,
Щоб  у  полі  чистім  залишити  слід.
Хай  оця  стежина  все  веде  до  мами,
Чи  надворі  літо,  чи  іде  десь  сніг.

Нехай  не  зупинять  ні  дощі,  ні  зливи,
Ні  морози  люті,  страшні  сніговії.
Хай  тебе  зустріне  матінка  щаслива
І  усе  розквітне  на  її  подвір’ї.

Матері  вклонися,  пригорнись  до  серця,
І  сльоза  умиє  мамине  лице.
Та  щаслива  зустріч  нехай  не  минеться,
Вічно  долі  будеш  вдячний  і  за  це.

Матері  старіють,  діти  виростають,
У  великім  світі  губляться  сліди.
І  у  чистім  полі  стежка  заростає,
Чи  може  зимою  заметуть  сніги.

Та  весна  надійде,  сніг  навкруг  розстане,
Втрачену  стежину  важко  віднайти.
Все  самотнім  будеш,  як  мами  не  стане,
Як  її  покличуть  в  вічність  відійти.

Хай  не  заростає  стежина  до  мами,
Куди  б  тільки  доля  не  сказала  йти.
Хай  її  усмішка  завжди  буде  з  нами,
Пронеси  з  собою  через  всі  світи.

22.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820840
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Михайло Чир

Лиш погляну в вікно…

*  *  *

Лиш  погляну  в  вікно,  
бачу  образ  її,
Де  у  яблунь  старих  
віття  вниз  похилилось.  
Білим  птахом  вона
там  сидить  на  гіллі,
Від  прожитих  років
вона  мабуть  втомилась.

А  надворі  зима.
А  надворі  сніги.

А  у  мами  в  саду  
завжди  пахло  весною.
А  у  мами  в  саду  
вічно  мальви  цвіли,
Щоб  у  тому  житті  
не  зостатись  одною.

А  у  маминих  снах
вічно  діти  живуть…
В  яблуневім  саду
знову  цвіт  опадає.
Так  вже  суджено  їм.
Матері  вічно  ждуть.
Навіть  в  вимірі  іншім,
як  від  нас  відлітають.

30.01.2005р.  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820827
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Ганна Верес

Ти не забудь! (Слова для пісні)

Ти  не  забудь  подякувати  Богу
За  день  минулий  і  прийдешній  день,
І  буде  милостивий  Він  з  тобою,
У  час  важкий  всі  біди  відведе.
Поклич  і  світлооку  диво-мрію,
Яку  підхопить  доля  на  крило
І  у  польоті  сонечком  зігріє,
Щоби  усе  задумане  збулось.

Ти  не  забудь  покликать  за  собою
Матусину  молитву-оберіг,
Щоб  не  зустрітись  у  житті  з  журбою,
Коли  залишиш  батьківський  поріг.
Подякуй  сонцеоким  диво-веснам,
Що  незрадливо  сяяли  в  путі,
І  на  доріг  крутезних  перехрестях
Оберігали  завжди  у  житті!
Ти  не  забудь!
1.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820613
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Ганна Верес

О краю мій, мій раю тополиний!

О  краю  мій,  мій  раю  тополиний,
Панують  де  і  слава,  й  зрада,  й  біль,
І  вічний  сум  верби,  й  краса  калини  –
Все,  краю  мій,  вмістилося  в  тобі!

О  краю  мій,  праотча  земле  мила,
Де  шир  степів  і  неба  синьодаль,
В  сльозі  й  крові  не  раз  в  житті  умилась,
Поки  як  Україна  відбулась.

О  краю  мій,  моя  молитво  й  казко,
Це  ви  поводирі  мого  життя,
І  колискова  мамина,  і  ласка
Стелились  на  шляху  поміж  звитяг!

О  краю  мій,  край  соняха  й  пшениці,
Добра  й  любові,  й  Божої  краси,
Де  небеса  в  веселих  зоряницях
Й  синіють  трави  в  обіймах  роси!
 
О  краю  мій,  твоя  надійна  криця
Для  слова  і  крила,  що  в  світ  несе,
Невипита  душі  свята  криниця
І  лірики  моєї,  і  пісень!
22.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820117
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цінуйте ту, що любить вас

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає.

Віддайте  їй  своє  тепло,
Загляньте  в  очі  волошкові.
Підставте  вірності  крило,
В  них  стільки  ніжності  й  любові.

Десь  снігопад  кружляє  вальс,
Із  заметіллю  разом  в  парі.
Вона  ж  завжди  чекає  вас,
У  снах  так  часто  вами  марить.

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820083
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Ганна Верес

Волі не бува за півціни

Крізь  глибину  скривавлених  сторіч
Пробилась-проросла  вкраїнська  воля.
Ціна  її  –  мільйони  згаслих  свіч,
Могил  –  мільйони  й  досі  невідомих…
Але  не  розгубили  ми  любов,
Бо  ж  душі  наші  не  були  в  кайданах…
Порахувавши  жертви  наші,  Бог
Поміг  нам  волю  врятувать  Майданом.
Той  сколихнув  не  тільки  нас,  а  й  світ.
Здалось  на  мить,  в  руках  залізних  доля!
Пророка  збувсь  нарешті  заповіт:
Ми  кров’ю  кропим  УКРАЇНСЬКУ  ВОЛЮ!

Та  волі  не  бува  за  півціни  –
Це  має  усвідомити  з  нас  кожен…
Горять  найкращі  в  полум’ї  війни.
І  дух  наш  був  і  є  непереможний!
Народ  лиш  вільний  знає  смак  життя.
Рабом  не  стане  з  нею  він  ніколи.
Ця  істина  не  втрапить  в  забуття,
Як  «Отче  наш»,  це  треба  вчити  в  школі.

Крізь  товщу  поневолених  сторіч
І  зламані  імперією  долі,
Крізь  тисячі  смертей  і  протиріч
Ми  здобуваєм  кожноденно  волю,
Бо  воля  для  людини  –  то  не  річ  –
Душа  із  нею  не  бува  убога,
Тож  пам’ятаймо  про  мільйони  свіч
Й  свої  молитви  посилаймо  Богу!
29.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820118
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Океан надії

У  небі  хмари.  мов  молочні  ріки,
Пливуть  в  країну  щастя  і  добра.
З  любові  до  кохання  шлях  великий,
Відчути  на  собі  це  не  дарма.

Широкий  в  серці  океан  надії,
Його  не  перестрибнеш  просто  так.
Коли  збуваються  у  тебе  мрії,
То  не  тернистий  до  кохання  шлях.

І  виростають  за  плечима  крила,
Кохання  лебедине  у  душі.
Сьогодні  я  для  себе  знов  відкрила,
Що  цілу  вічність  гріють  нас  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819944
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Віталій Назарук

ЖИТТЄВА ЗИМА

(Пісня)
Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

Зупиніться  роки,
Зупиніться  на  хвилю  в  дорозі.
Не  настав  ще  той  час,
Щоб  дивитися  смерті  в  лице.
Бережімо  тепло,  
Бо  тепло  не  замінять  морози,
Лиш  мороз  до  Різдва,
Казку  в  гості  до  нас  принесе.

Біля  битих  доріг
Піднялися  у  небо  тополі.
Ще  не  падає  сніг,
Та  покрила  уже  сивина.
Відлітають  пташки,  
Відлітають  у  вирій  до  болю.
Насувається  знову.  
Білим  килимом  суне  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819398
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Калейдоскоп кохання

Нас  осінь  у  кохання  зазиває.  
Зима  дарує  срібні  кришталі.
Весна  з  тобою  радо  зустрічає.
А  влітку  нам  співають  солов'ї.

Листок  осінній  падає  під  ноги,
Зима  сніжинки  посилає  нам.
Весною  в  серці  селяться  тривоги,
А  літо  спокій  посилає  снам.

Немов  калейдоскоп  кружля  кохання
І  дотиком  у  серце  попада.
А  з  неба  посміхнулась  зірка  рання,
Твої  слова  мені  передала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819273
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безцінний скарб

Я  мріяла  про  щастя  кожен  раз
І  кожен  раз,  його  у  мене  крали.
Весна  і  літо  зближували  нас,
На  жаль  з  тобою  ми  про  це  не  знали.

В  очах  світилось  небо  голубе,
А  у  моїх  ти  бачив  ясні  зорі.
Як  би  ж  ти  знав,  як  я  люблю  тебе,
В  твоїх  очах  топлюся  наче  в  морі.

Безцінний  скарб,  кохання  ніжний  дар,
Шукаємо  усе  життя  з  тобою.
І  летимо  у  простір,  мов  Ікар,
Для  нас  стає  цей  подвиг  дивиною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819061
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Для нас кохання несли голубки

Минуло  стільки  вже  багато  літ,
Як  ми  уперше  бачились  з  тобою.
Розквітла  ти,  мов  яблуневий  цвіт,
Стискалось  серце  у  ті  дні  до  болю.

Для  мене  ти  красунею  була,
Оберігав  тебе  завжди  і  всюди.
Зимою  ти  трояндою  цвіла,
Бувало,що  і  заздрили  нам  люди.

Я  прокидався,чувши  голос  твій,
Ти  щебетала,  наче  рання  пташка.
Було  не  здійснено  багато  мрій,
Коли  я  згадую,  на  серці  важко.

Та  я  кохаю,  хоч  пройшли  роки,
Думками  кожен  раз  до  тебе  лину.
Для  нас  кохання  несли  голубки,
Прийди  до  мене  люба  на  гостину...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Валентина Рубан

ТИ ПРИЙДЕШ

В  зоряній    колисці  Місяць    колихався,
В  небі  пливли  хмари  голубі
Вітер  несміливо  в  лісі    заховався,
А  можливо  спить  в  старій  вербі.

Морозець  легенько  в  душу  зазирає,
Холодить  не  руки  й  не  чоло.
Мелодію    смутку  Зима  підбирає,
Те  що  ледь  виднілось  –  замело.

Замело  снігами,  кригою    покрилось,
Що  в  надіях  квіткою  цвіло.
Змерзло,  скам’яніло,  і  об  лід  розбилось,
Ніби  його  й  зовсім  не  було.

У  високім  небі  зорі  розквітають,
Миготять,    очей  не  відведеш.
І  хмарини  сніжні  ніжно  пропливають
Знають,  що  до  мене  Ти  прийдеш.

24  .12  2018  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818716
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Deidra

Неотправленые письма

Я  пишу  Вам  письмо,  а  за  окнами  зимняя  сказка.
Всё  укроет  она  серебристым,  лохматым  ковром,
Разрисует  вокруг  перламутром  и  белою  краской,
И  обнимет  весь  мир  снежно-чистым  огромным  крылом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  засыпаны  в  парках  аллеи,
Может  быть  мы  когда-нибудь  там  погуляем  вдвоём...
Словно  ватой  пушистой  украсит  декабрь  все  ели...
А  быть  может  всё  это  останется  просто  письмом.

Я  пишу  Вам  о  том,  что  снежинки  кружились,  как  феи,
 И  проказничал  ветер  сегодня  во  всю  перед  сном.
Одинокий  фонарь,  убегая  от  собственной  тени,
Раскачавшись,  противно  скрипел  до  утра  за  окном...  


Я  пишу  Вам  о  том,  что  сказать  мне  никак  не  решиться.
Всё,  что  было  -  прошло,  остальное  своим  чередом.
Как  должно  было  быть,  по  сути  ведь  всё  так  и  вышло,
Но  опять  и  опять  обнимаю  Вас  каждым  стихом...






































адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818612
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Deidra

Молитва

Всевышний,  я  за  все  Благодарю!
И  в  эту  ночь,  под  шепот  звездопада
Прошу  хранить  того,  кого  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

Храни  его  от  мелочных  людей,
От  подлых  слов  и  всякого  напастья.
Пошли  ему  лишь  преданных  друзей
И  к  его  дому  не  пусти  ненастье.

Дай  сил  ему  всегда  вперёд  идти,
Но  не  веди  опасною  дорогой.
Прошу,  от  горя  и  печали  защити,
Пусть  радостью    встречают  у  порога.

Господь,  пожалуйста,  его  благослови,
Даруй  ему  лишь  неба  голубого.
Молю,  дай  чистой  искренней  любви
И  счастья  настоящего,  земного.

Всевышний,  я  за  всё  Благодарю!
И  если  слышишь,  если  Ты  с  ним  рядом
Прошу,  храни  того  кого  я  так  люблю,
Мне  больше  ничего  не  надо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807401
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 23.12.2018


Ганна Верес

Вона його спинить не намагалась

Літа  його  вдяглися  в  сивину,
Бо  пережив  таки  уже  немало:
Напівсирітство  знав  і  ось…  війну,
Де  доля  у  заручниках  тримала.
Він  знав  ціну  і  дружбі,  і  грошам,
Не  раз  і  смерті  заглядав  у  очі,
Та  не  зміліла  до  добра  душа,
І  мріяв  про  повернення  щоночі…

Тепер  долає  він  додому  шлях,
Здавалось,  доля  врешті  посміхнулась,
Ще  сніг  лежав  лютневий  на  полях,
Та  вже  в  бруньки  весна  життя  вдихнула.
Нарешті  й  батьківський  омріяний  поріг…
Бліду  матусю…  обійняв  за  плечі…
В  полоні  більше  бути  він  не  зміг…
Про  кожен  крок  згадав  своєї  втечі…

Вона  стояла  біла,  мов  стіна,
Й  несміло  скроні  хлопця  теж  біліли…
А  поміж  ними  –  роки  і…  війна…
Від  щастя  мати  в  обіймах  зомліла…
Ні,  не  могла  вона  залишить  світ,
Коли  її  кровиночка  вже  вдома…
Який  же  він  дорослий…  в  20  літ!..
Їх  не  зламали  ні  війна,  ні  втома.

Минали  дні.  Синок  перепочив.
Полагодив  ворота,  огорожу.
Ночами  він  зривався,  біг,  строчив…
І  лайку  чув,  і  мову  чув  ворожу…
Затисла  ненька  серце  у  кулак
І  як  уміла,  так  допомагала…
А  через  місяць  заявив  юнак,
Що  їде  знов  туди,  де  йде  війна…
Вона  ж  його  спинить  не  намагалась…
17.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818253
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнусь кохана твоїх губ

Лине  тихо  ніжний  скрипки  звук,
Мабуть  то  зима  виводить  ноти.
Доторкнусь  кохана  твоїх  губ,
Вони  медом  змазані  солодким.

Упаду  з  тобою  в  забуття,
Хочу  в  ньому  бути,  як  найдовше.
І  скажу,  що  ти  моє  життя,
Я  без  тебе  жити  більш  не  можу.

Місяць  промінь  кинув  у  вікно,
Скрипка  в  ту  хвилину  заніміла.
А  довкола  біле  полотно,
То  зима  його  для  нас  стелила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Збережемо любий щастя

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Я  в  долоні  ловлю  наше  щастя,
Щоб  воно  не  втекло  нам  бува.

Вже  сховались  під  снігом  діброви,
Покривалом  накрились  поля.
Я  не  можу  прожить  без  любові,
Бо  любов  і  кохання,  то  я.

В  ніч  зимову  дивлюся  на  небо,
Там  така  безкінечність  зірок.
Вони  шлях  прокладають  до  тебе,
Я  на  зустріч  роблю  тобі  крок.

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Збережемо  своє  любий  щастя,
Бо  ж  живем  на  землі  недарма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817965
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя єдина

Так  хочу  доторкнутися  щоки
І  загорнутися  в  твої  обійми.
Щоб  завжди  поруч  був  зі  мною  ти
І  знати,  що  тобі  любов  потрібна.

Відчути  хочу  ніжність  і  тепло,
Щоб  завжди  щирість  душу  зігрівала.
Щоб  в  серці  завжди  затишно  було
І  щоб  воно  ніколи  не  страждало.

Зігрій  мене  і  більш  не  відпускай,
Хай  почуття  зіллються  воєдино.
Тепло  й  кохання,  то  маленький  рай,
Для  тебе  в  цьому  раї  я  єдина
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Ганна Верес

Ой, то не вітер поміж гіллям свище (Слова для пісні)

Ой,  то  не  вітер  поміж  гіллям  свище  –
То  посивіла  матері  душа,
Упала  пелюстками  попід  вишні,
Неначе  чайка,  б’ється  і  кигиче,
На  цілий  світ  про  біль  свій  сповіща.

Її  ридання  шириться  довкола,
Схилило  травам  голови  униз,
Бо  ж  не  чекала  горенька  такого,
Й  ця  рана  не  загоїться  ніколи:
Синок  не  повернувся  із  війни…

Матуся,  ніби  пташечка  безкрила,
Що  лет  спинила  й  пада  стрімголов,
Адже  біда  зненацька  землю  вкрила,
Неначе  подих  раптом  перекрила,
Бо  пролилась  її  синочка  кров…

Та  час  настане  і  вітри  притихнуть,
Розвіються  війни  густі  дими,
І  Україна  буде  вільно  дихать,
Уп’ється  кров’ю  всенародне  лихо,
Й  настане  літо  посеред  зими.
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Любов Іванова

РАССТАЕМСЯ С ТОБОЙ

[b][i][color="#33700c"][color="#8d1096"]Р[/color]уку  отпустить  -  нужна  мне  сила
[color="#8d1096"]А[/color]  зачем  ее  мне  отпускать?
[color="#8d1096"]С[/color]ловно  в  стужу  вновь  душа  застыла
[color="#8d1096"]С[/color]ердце  реже  начало  стучать
[color="#8d1096"]Т[/color]ы  уходишь,  чувства  льды  сковали...
[color="#8d1096"]А[/color]х,  как  горько  мне  от  слов  "Прости"!
[color="#8d1096"]Е[/color]сть  в  твоем  уходе  груз  печали
[color="#8d1096"]М[/color]не  одной  теперь  его  нести.
[color="#8d1096"]С[/color]лезы  при  тебе  я  лить  не  стану...
[color="#8d1096"]Я[/color]вно,  только  слабые  скорбят.

[color="#8d1096"]С[/color]прячут  годы  боль,  залечат  рану,

[color="#8d1096"]Т[/color]олько,  как    дышать  мне  без  тебя?
[color="#8d1096"]О[/color]сень  плавно  встретилась  с  зимою,
[color="#8d1096"]Б[/color]ыло  и  у  нас  немало  зим.
[color="#8d1096"]О[/color]тболею...    горечь  вёсны  скроют
[color="#8d1096"]И[/color]мя  твоё  брошу  среди  льдин[/color][/i].[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817369
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Михайло Чир

Піду я росами….

*  *  *
Піду  я  росами
Ногами  босими
І  квітку  ніжну  в  лузі  віднайду.
Де  ми  стрічалися  
І  не  побралися,
Чи  то  на  долю  нам  чи  на  біду.

Зорею  ясною
Ще  не  погаслою
Мов  в  небі  місяця  мене  стрічай.
Прилину  мрією
В  серці  надією
Тільки  кохання  ти  не  забувай.

Ранковим  сонечком  
Гляну  в  віконечко
Уста  твої,  щоб  ніжно  цілувати.
Хай  добре  збудеться
Лихе  загубиться.
Щоби  у  щасті  долю  зустрічати.

Те,  що  не  збулося,
Щоб  не  забулося,
Хай  мрія  квіткою  ще  зацвіте.
Як  в  сонця  ласкою
Хай  стане  казкою
У  нашій  долі  весілля  золоте.

25.06.2018  (Михайло  Чир)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817123
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Віталій Назарук

ВОЛИНСЬКЕ ДИВО

Пр:  Земля  моя,  Волинь  голубоока,
Де  колосяться  в  золоті  жита.
Де  жайвір  піднімається  високо,
Де  в  храм  дорога  кожному  свята.

Льонами  пахне  синє-синє  небо,
Пищать  в’юни  в  густих  очеретах.
Лебідку  захищає  сильний  лебідь
І  ластівки  щебечуть  на  дротах.
Пр.
Довкола  луки  сяють  килимами,
Тут  не  злічити  запашних  боліт.
Звертаються  на  Ви  до  тата  й  мами,
Криницю  роблять  в  нас  біля  воріт.
Пр.
Цінують  мову,  хліб  і  вишиванку,
Від  праці  завжди  руки  в  мозолях.
Збивають  роси,  коли  косять  зранку,
Весною  зустрічають  журавля.
Пр.
Завжди  в  пошані  люди  працьовиті,
Шанують  старших,  бережуть  малих.
Ліси  зелені,  наче  в  оксамиті
Усю  Волинь  руками  обняли.
Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816484
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моїм коханням будеш ти

Усе  життя  я  так  люблю  тебе,
Як  прокидаюсь,  як  лягаю  спати.
Як  світить  в  небі  сонце  золоте
І  як  торкає  вітерець  кирпатий.

Люблю  тебе,  коли  на  дво́рі  сніг,
Коли  метуть  за  вікнами  хурделі.
Коли  течуть  струмочки  навесні
Як  літо  нам  дарує  каруселі...

Люблю  тебе,  коли  впаде  листок,
Для  нас  їх  осінь  з  дерева  зриває.
Вдихну  повітря  свіжого  ковток,
Мене  любов  в  цю  пору  зігріває...

Люблю  тоді,  коли  цвітуть  сади,
Коли  роса  на  трави  пада  дзвінко.
Мені  сказати  хочеться  тобі:
"Коханий!  Подивись,  як  світить  зірка!".

Торкнися  пальцем  шибки,  до  зорі
І  усміхнись  мені,  я  так  чекаю.
Блакитні  бачу  оченьки  твої,
Моїм  коханням  завжди  будеш,  знаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816249
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй мені коханий

Подаруй  мені  коханий,  зиму  кольорову,
Щоб  в  блакитному  тумані,  ніч  була  казкова.
Щоби  зорі  золотаві,  розцвіли,  як  квіти,
Свої  фарби  різнобарвні  дарувало  літо.

Подаруй  мені  коханий,  голубі  світанки
І  гарячі  поцілунки,  і  щасливі  ранки.
Щоб  тепло  твоє  душевне  у  морози  гріло,
Щоби  сонце  в  небі  темнім,  радісно    світило.

Подаруй  мені  коханий,  заповітну  мрію,
Серцем  я  тебе  кохаю  і  в  душі  лелію.
Я  з  тобою  буду  поруч,  любий  мій,  у  свято
І  розквітне  літо  в  зиму,  і  чудес  багато...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816432
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Lana P.

НЕ ВИ

Не  Ви  зустрілися  в  той  час
І  не  дивились  вслід  за  мною,
Я  ж  розливалася  рікою  —
Тоді,  як  мріяла  про  Вас.

П’янили  не  мене  вином
І  не  топили  в  поцілунках,
Коли  зима  у  візерунках
Розмалювала  в  ніч  вікно.

Не  Ви  запрошували  в  сад
Своїх  дарів  і  сокровення,
Я  ж  дарувала  Вам  натхнення
Посеред  тисячі  принад.                          27/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815480
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 01.12.2018


Володимир Бабієнко

Амадей

[i](Мартиненку  Андрію  Васильовичу,  народному  цілителю,  присвячується)
[/i]
Несеш  в  своїй  душі  вогонь
Як  добрий,  вічний  Прометей,
Хоч  сивина  торкнулась  скронь,
А  ти  все  той  же,  Амадей.

Незримо  промені  летять
До  всіх  страждаючих  людей,
І  безнадійного  піднять,
Зцілить  ти  можеш,  Амадей.

Я  знаю,  любить  Бог  тебе,
За  те,  що  любиш  ти  людей.
Твоє  ім’я  для  нас  святе,
О  Амадей,  мій  Амадей!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798388
дата надходження 06.07.2018
дата закладки 01.12.2018


Леся Утриско

Амадей

Ну  хто  ви,  мій  чудовий  незнайомцю?  
А  може  ми  знайомі  сотню  літ?
Від  ваших  слів  душа  всміхнеться  сонцю,
Від  погляду  заквітне  серця  квіт.  

Ну  хто  ви  є?  Можливо  сон  чудесний?
Можливо  день  любові  чи  журби?
А  може  ви-  гіркий,  мій  подих,  хресний?
Скажіть  хто  ви-  прийму  усі  мольби.  

Та  ви-  мольфар,  з  душі  плетете  коси,  
А  може  ви-  кохання  чарівник?
Прийму,  за  щирість,  поцілунки  босі,  
Мій  незнайомцю-  мрійний  мандрівник.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790119
дата надходження 03.05.2018
дата закладки 01.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вітання Андрію Мартиненку

Щиро  вітаю  вас  Андрію  з  Днем  народження!!!
Бажаю  вам  міцного  здоров*я.  Нехай  кожен  день  буде  сповнений  добром  та  щастям.
Нехай  Господь  оберігає  Вас  від  негараздів,  а  Матінка  Божа  буде  Вашою  помічницею  в  усіх  починаннях!!!


Ще  небо  хмарами  не  вкрите

Ще  так  прозоро  сяють  роси

А  вже  по  ліву  руку  -  літо

А  вже  по  праву  руку  -  осінь

Ще  очі  блиску  не  позбулись

Ще  серце  жити  не  стомилось

А  вже  по  ліву  руку  -  юність

А  вже  по  праву  руку  -  зрілість

А  час  летить  нестримно  далі

Й  душа  немов  би  молодіє

По  ліву  руку  всі  печалі

По  праву  руку  всі  надії

Життя  не  зміряти  літами

А  щастя  -  то  важка  наука

Хай  буде  радість  завжди  з  Вами

По  ліву  і  по  праву  руку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814980
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Harry Nokkard

Неземные глаза

Неземные  глаза

Поздний  вечер,
метро  возвращаюсь  домой,
позади  все  заботы  дневные,
чей-то  чувствую  взгляд,
оглянулся  назад,
и  увидел  глаза  неземные.  

Неземные  глаза,
а  в  глазах  бирюза,
в  этих  синих  глазах,
синий  омут.
Неземные  глаза,
в  них  любовь  и  гроза,
почему  ты  ушла  к  другому.

Продвигаюсь  вперед,
взгляд  манит  и  зовет,
словно  свет  маяка,
в  бурном  море,
чтобы  в  гавань  прийти,
и  не  сбиться  с  пути,
в  этом  синем,
безбрежном  просторе.

Остановка  в  пути,
не  успел  я  сойти,
и  захлопнулась  дверь
предо  мной.
Только  в  памяти  взгляд,
словно  рвался  назад,
мне  оставлен  чужой  женой.

Где-то  скрылся  перрон,
в  ночь  умчался  вагон,  
унося  мои  грезы  пустые,
только  мне  не  понять,
почему  ночью  спать,
не  дают  мне  глаза  неземные.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814952
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Ганна Верес

Із Днем народження, Поете! (Амадею) .

Сьогодні  День  народження  стрічає
Цілитель,  батько,  справжній  чоловік,
Поет,  а  ще  людина  незвичайна,
Служити  людям  звик  він  цілий  вік!

У  сивині  давно  його  волосся
І  вишиванка  груди  прикраша…
Бажаю,  щоби  все  в  житті  збулося,
Чого  бажає  серце  і  душа.

Здоров’я  хай  ніколи  не  підводить,
А  доля  не  скупіє  на  любов,
Добро  хай  Вашу  хату  не  обходить,
А  серце  зігрівають  віра  й  Бог!
23.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814931
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 16.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене пригорни

Тихо  плачуть  дощі  у  осіннім  тумані,
Сивий  морок  блукає  під  вікнами  знов.
Трусить  осінь  під  ноги  листки  полум'яні
І  дарує  обом  неповторну  любов.

Подивлюся  у  очі  блакитні  -  глибинні,
В  них  прозорість  озер  і  безмежність  морів.
І  нестимуть  нас  крила  увись  -  лебедині,
В  казку  щастя,  кохання,  яку  ти  створив.

Закружляють  вітри  в  листопадовім  танці,
Нас  з  собою  покличуть  у  мандри  вони.
Прокидаюсь  з  тобою,  щасливою  вранці
І  шепочуть  уста:"Ти  мене  пригорни."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812700
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 05.11.2018


Юлія Л

А ми були закохані

́А  ми  були  закохані  й  щасливі,
Нас  осипав  любові  зорепад,
Ми  так  безмежно  вірили  у  диво,
І  квітло  щастя,  як  вишневий  сад.

А  ми  були  закохані  і  ніжні
Від  дотику  сполоханих  очей,
І  щирі  почуття  –  святі  й  безгрішні,
Нам  сяяли  у  темряві  ночей.

А  ми  були  закохані  без  міри
Звучало  серце  арфою  відлунь,
І  билось  в  унісон  надії  й  віри,
У  завороженні  любовних  струн.

А  хтось  співав  нев’янучі  сонети,
Які  писав  Шекспір  своїм  пером.
Розсипав  місяць  зоряні  монети
І  помахав  широким  рукавом.

Ми  випили  до  дна  любові  чашу,
Лукаво  посміхнувся  вічний  час,
Мабуть,  позаздрив  він  такому  щастю.
Минуло  все  і  зникло,  як  міраж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692282
дата надходження 03.10.2016
дата закладки 28.10.2018


Юлія Л

Голгофа

Він  ніс  хреста  важкого  на  Голгофу,
Вінок  терновий  вп'явся  у  чоло,
Упав  -  й  не  міг  вже  звестися  на  ноги,
Бо  далі  йти  вже  сили  не  було.

І  не  хотів  ніхто  подати  руку,
Ніхто  не  дав  напитися  води,
Все  людство  Бога  прирекло  на  муки,
Лиш  Симон  хрест  поміг  Йому  нести.

Сам  Божий  Син  смиренно  йшов  на  страту.
Це  був  важкий,  хоч  недалекий  шлях.
Лиш  плакала  Марія  -  Божа  Мати,
Як  в  тіло  Сина  забивали  цвях.

Погасло  навіть  сонце  -  зажурилось,
Як  кров  свята  стікала  від  зап'ясть.  
Він  тихо  прошепоче  лиш:  Звершилось!  -
І  Богу  душу  за  людей  віддасть.  

Уся  земля  у  відчаї  здригнулась,
Бо  не  було  в  Нім  жодної  вини.
Чи  ж  серце  у  людей  не  ворухнулось,
Коли  вони  кричали:  Розіпни!?  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786287
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 27.10.2018


Юлія Л

Білим снігом засипало яблука в райськім саду…



Ти  руйнуєш  той  міст,  який  я  будувала  до  тебе,
Нерозтрачена  ніжність  розтанула  в  маренні  слів,
Знову  наша  любов  недосяжною  стала,  як  небо,
Ми  з  тобою  тепер  пасажири  чужих  кораблів.

Затремтіла  душа,  як  листок  одинокий  на  гілці,
Ми  приречені  бути  самотніми,  навіть  удвох,
Вже  не  грає  мелодію  щастя  пастух  на  сопілці,
Де  ж  ті  райські  сади,  які  нам  дарував  колись  Бог.

Мій  пливе  корабель  від  такої  фатальної  долі,
І  від  болю  в  душі  я  у  Бога  спасіння  молю,
Знов  читаю  акафіст  над  нашим  фантомом  любові,
Зі  сльозами  в  очах  над  уламками  щастя  стою.

Може  небо  почує  це  тихе  намолене  слово,
Обітовану  землю  я  знову  в  житті  віднайду.
Розривається  серце  на  тлі  невимовного  болю.
Білим  снігом  засипало  яблука  в  райськім  саду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758150
дата надходження 31.10.2017
дата закладки 27.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 25.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе не покину

Плаче  зажурене  небо,                                    
Осінь  у  нас  за  вікном.
Суму  у  серці  не  треба,
Пташка  махнула  крилом.

Десь  полетіла  у  вирій,
Разом  із  нею  любов.
Колір  змінила  на  сірий,
Весною  вернеться  знов.

Осінь  всміхнулася  радо,
Личко  умила  дощем.
Тихо  сумують  левади,
Серцю  доноситься  щем.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю.

Навіть  якщо  хуртовина,
Буде  мести  і  мести.
Знай,  що  кохана,  єдина,
Пише  для  тебе  листи.

А  поштарем  буде  вітер,
Швидкий  такий  і  меткий.
Теплі  і  щирі  привіти
І  серед  них  буде  мій...

Може  зустріну  весною,
Схилиться  верби  гілля.
Будемо  поруч  з  тобою,
Буду  щасливою  я...

Зустріч  я  буду  чекати,
Весну  стрічати  з  теплом.
Буду  тебе  лиш  кохати,
Лине  мій  спів  над  Дніпром.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю...

Нам  не  страшні  будуть  грози,
Літо  подарить  тепло.
Роси  впадуть,  наче  сльози,
Пташка  розпрямить  крило...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810479
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 18.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти бачив, як зорі цілуються…

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
У  небі  над  нашим  вікном.
Осіння  зажурена  вулиця,
Вже  й  місяць  з'явивсь  над  селом.

А  зірка  мені  усміхається,
Привіт  посилає  палкий.
У  серце  коханням  вливається,
Твій  образ  такий  дорогий.

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
І  падають  тихо  в  траву.
Десь  шелест  за  вікнами  чується,
Хтось  тихо  лякає  сову.

То  вітер  кидається  листячком,
До  осені  він  заграє.
То  річка  кохається  з  місяцем,
А  в  небі  кохання  моє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808607
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю милий…

Пройдуся  вранці  по  пшеничнім  полі,
Візьму  в  обійми  небо  синє  й  вітер.
Зашелестять  листочками  тополі,
Усміхнено  мені  кивають  квіти.

Пошлю  вітання  пташці  сизокрилій,
Вона  мені  відкликнеться  піснями.
Всміхнусь  хмаринці  радо,  білій,  білій,
Сьогодні  закохалась  донестями.

Йому  скажу:  "  Без  тебе,  як  без  неба,
З  тобою  щастя  любий  відчуваю.
Ховатись  почуттями  нам  не  треба,
Кохаю  милий,  я  тебе  кохаю"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808282
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Просто знай…

Просто  знай,  що  для  мене  ти  є,
Не  зникав  із  життя  ні  на  мить.
Бо  ж  кохання  у  серці  живе,
Воно  досі  палає  й  горить.

Просто  знай,  коли  осінь  в  вікні,
Посміхається  теплим  дощем.
Я  лишаю  цілунки  на  склі,
А  у  серці  лишається  щем...

Просто  знай,  як  зима  пригорне,
Доторкнеться  щоки  морозець.
Я  коханий  зігрію  тебе
І  не  дам  заморозить  сердець.

Просто  знай  у  промінні  весни,
Заметілі  квітковій  в  саду.
Я  прилину  до  тебе  у  сни,
Я  коханням  до  тебе  прийду.

Просто  знай,  коли  літо  теплом,
Буде  гріти  і  ніжити  день.
Доторкнеться  кохання  крилом,
Заспіває  чарівних  пісень...
 
       Просто  знай,  що  у  тебе  я  є...
                 Просто  знай,  що  у  мене  є  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807554
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми напишемо роман…

Упав  на  трави  осені  туман
І  загорнув  їх  у  осінні  шати.
З  тобою  ми  напишемо  роман,
Бо  про  кохання  вміємо  писати...

Почну  писати  тихо  на  зорі,
Лише  натхнення  в  спокої  приходить.
На  вухо  не  гудуть  тоді  джмелі
І  місяць  на  побачення  виходить.

Легенький  вітер  ніжить  й  пригорта,
Він  хоче  прочитати  і  все  знати.
Стежина  в  береги  веде  крута,
По  ній  не  йти,  а  хочеться    взлітати...

У  парку  осінь  листям  шерхотить,
Я  шерхіт  той  уявно  відчуваю.
Роса  на  травах  перлами  бринить,
А  я  пишу  -  бо  так  тебе  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805928
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Ганна Верес

Амадею

[b]Мартиненку  Андрію  Васильовичу  присвячую[/b]

Всі  ми  люди,  та  надто  різні,

Адже  кожен  несе  свій  хрест,

Автор  він  не  одної  пісні,

На  собі  має  Божий  перст,

Щоби  був  там,  де  стогнуть  люди,

Там,  де  миру  просить  маля.

Він  не  має  ні  святні  буднів,

Як  і  наша  свята  земля.


Серце  сповнене  добротою,

І  сумління,  немов  кришталь,

Щось  у  ньому  є  від  святого,

Біди  інших  –  його  біда.  

Він  приймає  за  інших  муки,

Як  Христос  колись  за  всіх  нас.

Ненавидить  московських  круків,

І  болять  йому  Крим,  Донбас!


Не  буває  війни  без  крові  –

Кров  пролити  чужу  –  це  гріх!

Хай  же  шле  йому  Бог  здоров’я!

Дяка  щедра  від  нас  усіх!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805192
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Цілителю

Буть  особливим  у  житті  непросто,
Коли  навколо  чорно-сірий  світ,
Коли  за  інших  ти  є  вищий  зростом,
І  відрізняється  від  інших  твій  політ,
Коли  на  землю  посланий  ти  Богом,
Є  носієм  і  мудрості,  й  добра,
Коли  душа  твоя  впилась  любов’ю
І  розумієш,  що  життя  –  не  гра,
Коли  ти  той,  без  кого  складно  людям,
І  особлива  місія  твоя,
І  милосердям  повні  твої  груди,
І  щедрістю  душа  твоя  буя,
Ти  є  цілитель,  а  таким  непросто,
Адже  стаєш  добра  ти  сіячем,
Ти  змінюєш  навколо  себе  простір,
Бо  ж  підставляєш  кожному  плече.
12.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиванка милому

Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.

Вишию  калину,  жолуді  із  дуба,
В  тебе  я  єдина  і  для  тебе  люба.
Милий  і  коханий  я  завжди  з  тобою,
Хай  та  вишиванка  не  допустить  болю.

Коли  ти  одінеш  мою  вишиванку,
Буде  пісня  линуть  по  долинах  зранку.
Буде  сонце  ніжно  гладити  волосся,
Буде  шелестіти  вітер  у  колоссі...

Ми  з  тобою  в  парі,чого  ще  бажати,
Будуть  в  небі  ясно  стожари  палати.
Казку  нам  створило  долі  світле  диво,
Ось  тому  й  живеться    обом  нам  щасливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804306
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Світлана Вітер

Я під небом з тобою одним

Я  під  небом  з  тобою  одним
Для  польоту  розправила  крила.
Та  своїм  почуттям  неземним
Доторкнутись  до  тебе  несміла.

Дивний  потяг  відчула  душі,
Наче  рідну  споріднену  душу,
А  в  житті  ми  з  тобою  чужі,
І,  напевно,  змиритися  мушу.

Я  під  сонцем,  що  світить  на  двох,
Твою  усмішку  серцем  ловила,
Серед  болю  твого  і  тривог
Тихо  Бога  за  тебе  молила.

В  твої  очі  несла  крадькома
Свою  ніжність,  турботу  і  ласку
А  ночами  складала  дарма
Нашу  добру  і  радісну  казку.

Я  під  тим  же  дощем,  що  і  ти
Змию  мрії  свої  кольорові.
Я  благаю  тебе  відпусти,
Якщо  в  серці  не  маєш  любові.

Та  чи  вистачить  сили  мені
Коли-небудь  забути  про  тебе,
Не  згорівши  у  тому  вогні,
Який  зіркою  посланий  з  неба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803344
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Залишусь твоєю…

Тихо...  Ніч...  Лиш  листя  шелестить
У  траві  цвіркун  пісні  сюркоче.
Місяць  в  небі  зорям  ворожИть
У  човні  він  їх  катати  хоче.

Ніч  ховає  серед  зір  дива,
Розкидає  діаманти  в  небі.
Серед  них  стежина  пролягла,
Любий  мій  по  ній  спішу  до  тебе.

Я  спішу  коханий  в  твої  сни,
Щоб  у  них  зустрітися  з  тобою.
Понесе  кохання  нас  весни
І  пригорне  тихо  під  вербою.

Там  де  річка  тихо  хлюпотить,
Там  де  зорі  падають  у  неї.
Нас  кохання  жде,  воно  не  спить,
Залишуся  у  тім  сні  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801187
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Верни любове… ( пісня)

Шумлять  гаї,  шумлять  гаї,  шумлять  діброви,
Торкаєш  рученьки  мої,цілуєш  брови.
І  закружляють  почуття  нас  у  коханні,
Ми  будем  поруч  все  життя  й  такі  бажанні.

Верни  мені,  верни  мені  моя  любове,
Ті  літні  дні,  ті  літні  дні  такі  казкові.
Верни  тумани  на  світанку  білосніжні
І  поцілунки  аж  до  ранку  ніжні,  ніжні...

Квітують  маки  у  житах,  цвітуть  волошки,
Виводить  соло  дзвінко  птах  в  гіллі  для  пташки.
А  я  спішу  моє  кохання  так  до  тебе
І  лиш  тобі  мої  вітання  шлю  від  себе.

Несуть  нас  спогади  життя,  як  русло  річки,
Живем  тепер  минулим  ми  тим  невеличким,
Яке  в  морози  нас  собою  зігрівало
Й  кохання  щире  нам  з  тобою  дарувало...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799106
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 12.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я до тебе спішу…

Я  до  тебе  спішу  мій  коханий,
Через  поле  іду  навпростець.
Де  ромашки,  де  м'ята  духм'яна,
Де  квітує  так  рясно  чебрець.

Сонце  ніжно  цілує  у  щічки,
Вітер  коси  куйовдить  мені.
А  у  мене  усмішка  на  личку
І  співають  в  душі  солов'ї.

Незабудки  і  небо  злилися,
У  єдину  всецілу  блакить.
Ріки  у  береги  розлилися
І  роса  під  ногами  бринить.

Я  іду,  я  спішу  мій  коханий,
Щоб  упасти  в  обійми  твої.
Біль  відійде,  загояться  рани,
Як  уста  доторкнуться  мої.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795930
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 19.06.2018