О, ви - поети наші славні,
Вічні хранителі пера,
Пишіть ви вірші дуже гарні.
Натхнення вам всім і добра!
На крилах ви летіть Пегаса,
Сягайте аж висот Парнаса,
Де на хмаринах в небесах
Орфей на лірі виграває,
А Муза в гості зазиває,
Заглибитись в казкових снах.
Одична строфа - строфа із десяти віршів, римованих по схемі абаб вв гддг, застосовується в жанрі урочистої оди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782098
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 17.03.2018
Шумить вода азовська голуба,
Об берег розбивається прибоєм.
Недавно ще біліючі хліба,
Не зібрані, горять на полі бою.
А поруч, біля втомлених солдат,
Задимлені, обпалені війною,
Цвітуть в полях ромашки невпопад,
За бруствером біліючи стіною.
Стоять в степу, де точаться бої,
Заплямлені мастилами і кров'ю
І пелюстки обсмалені свої
Здіймають ввись, до неба Приазов'я.
Не раз зім'яті подихом війни -
Під танком і під чоботом бували -
Щоразу підіймаються вони,
Нескорені атаками навали.
І мовчки, біля квітів польових,
Сидять бійці в окопах після бою,
Під плескіт хвиль азовських голубих,
В обойми заганяючи набої.
Приймає смерть і щирить зуби в ряд,
А зовсім безтурботно, перед нею,
Цвітуть на полі бою невпопад,
Заглядують ромашки у траншею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733953
дата надходження 18.05.2017
дата закладки 11.03.2018
Шумить вода азовська голуба,
Об берег розбивається прибоєм.
Недавно ще біліючі хліба,
Не зібрані, горять на полі бою.
А поруч, біля втомлених солдат,
Задимлені, обпалені війною,
Цвітуть в полях ромашки невпопад,
За бруствером біліючи стіною.
Стоять в степу, де точаться бої,
Заплямлені мастилами і кров'ю
І пелюстки обсмалені свої
Здіймають ввись, до неба Приазов'я.
Не раз зім'яті подихом війни -
Під танком і під чоботом бували -
Щоразу підіймаються вони,
Нескорені атаками навали.
І мовчки, біля квітів польових,
Сидять бійці в окопах після бою,
Під плескіт хвиль азовських голубих,
В обойми заганяючи набої.
Приймає смерть і щирить зуби в ряд,
А зовсім безтурботно, перед нею,
Цвітуть на полі бою невпопад,
Заглядують ромашки у траншею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733953
дата надходження 18.05.2017
дата закладки 11.03.2018
Весна іде вже повним кроком,
Хоч перепони на шляху...
Не обминула б ненароком,
Коли мороз додасть страху.
Із нею йде жіноче свято...
З ним зацвітуть надій сади
В цей день чекаєм небагато:
Приємних слів в душі сліди.
Вже в пошуках весняних квітів
Снує Адамова рідня...
Щоб привітать найкращих в світі
Вони чекають цього дня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780864
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 09.03.2018
Прощай, любимая, прощай!
Не будет нашей встречи…
Закончим, не построив рай –
Любви потушим свечи.
Пусть лучше стихнет боль в груди,
Чем мучить сердце раной…
Блестело счастье впереди
Обрывисто и рвано.
Уж слишком поздно встретились
Горящих глаз сияния,
Не проросли и не сбылись
Душевные желания.
Зачем, так мучиться вдали –
Топить слезами очи
И, чтобы руки не смогли
Тебя обнять за плечи.
Прощай, любимая, прощай!
Цвети чудесной Розой.
В тебе течет любимый май,
Во мне – ноябрь, промозглый.
* * *
Прощай! Не плачь, красавица!
Печалью душу не согреть,
С весною всё изменится
И глазки вновь будут гореть.
Забудь того, кто сердцем жил,
Кто смиренно вдохновлялся,
Кто твореньям восторгался
И,кто любя - боготворил!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736489
дата надходження 04.06.2017
дата закладки 28.02.2018
Муж ревнивый, муж лукавый…
Жизнь чужую - не понять!
В отдалённые дубравы
Не пускает отдыхать;
Держит в клетке несмеяну,
Уж поверьте мне, друзья,
То ли сдуру, то ли спьяну –
Заточил он…соловья.
Не поёт душа в теснине -
Издевается вампир…
Среди гор и на равнине
Опустел зелёный мир.
Соловьиные распевы
Предавали мне покой:
Золочёные оковы –
Её голос роковой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771078
дата надходження 13.01.2018
дата закладки 28.02.2018
Думки холодні знову лізуть в душу,
На вулицю спустилась темна ніч.
До ранку з вами я сидіти мушу
І плед шерстяний все спадає з пліч.
Зірки надворі знову небо вкрили
І вийшов місяць з ними у танок.
Думки я намагаюся щосили
Відправити у небо до зірок.
Ідіть собі далеко в світ широкий,
Залиште бідну душу - не гризіть.
Нехай, нарешті, в серце прийде спокій,
Який на кожну думку дасть отвіт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775331
дата надходження 05.02.2018
дата закладки 28.02.2018
Тринькають землею
Хлопці - патріоти.
Роблять вони з нею
Розуму супроти.
Нищать чорноземи,
Продають повсюди,
Тож у нас щозими
Голодніше людям.
Підбивають клини
Під життя й добробут.
Не знайде людина
Доброчинний побут.
Вже немає Криму
Та війна в Донбасі,
Бо не першу зиму
Люди не на часі.
28.01.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779430
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 28.02.2018
Заколыбелит сон ночное соло...
Дорожки плача высохнут до соли…
Будильник – на часах, как штык разбудит.
Вставать.
Одеться.
Скоро будут люди.
Вести́ себя туда, где неприлично
Что грезить, что грузить о доле личной,
Там загово́ры «…[i]в целостности – сила![/i]..»
И приговор ущербным половинам,
Слова, слова… и никакого дела,
Что там внутри тебя перегорело.
Себе не объяснишь /такое дело/ -
Нескладно всё: любила и не смела.
Слепить лицо «[i]печали – понарошку![/i]»,
Шагнуть в толпу, где встретят по одёжке…
Взведён будильник.
Перезвоном буден
Очнёт наутро.
Снова будут люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665008
дата надходження 10.05.2016
дата закладки 28.02.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2018
Здригнулись берізки, притихли похмуро
І час на хвилинку завмер -
Димить під Попасною, вражений ПТУРом,
Сповзає в окоп БТР.
Скотилася зірка і згасла надія,
Закреслена трасером враз,
Лиш сталь продірявлена тьмяно чорніє,
Де вогник життєвий не гас.
Могил безіменних і трун перед строєм
Достатньо принесла війна,
Та тільки твою похоронну героя
Писати не зміг старшина.
Ти там, десь далеко, була ще живою
На правому схилі Дніпра
І навіть ще котик домашній з тобою
Погратись хотів, медсестра.
А тут вже бійці відвернулись похмуро -
Бувалі не викажуть сліз,
Лиш поруч зі шляхом, від вибуху ПТУРа,
Посипався іній з беріз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778732
дата надходження 24.02.2018
дата закладки 27.02.2018
Вже зустріла яскраву вечірню зорю
Посміхнулася небу привітно…
Обійняти тебе я бажанням горю…
В сон до мене прийди непомітно.
О, мій Ангеле, ніжних, щасливих ночей,
Може кроків твоїх і не чую,
Але поглядом лише торкнешся очей,
Я любов твою серцем відчую…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777516
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 21.02.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.02.2018
Вже трап хиткий і палуба під вами,
Позаду дім і стихлий ураган.
Нудьгуючих на суші за штормами,
Вас знову кличе синій океан.
Вперед, орли! Не гайтеся ні миті.
Для вас вітри і з вами небеса -
Там ждуть моря, і всі порти відкриті
Для тих, хто підіймає паруса.
Стихії не підвладні, і під неї
Ніколи ви не змінюєте шлях.
Ви з тих, хто підійімаються на реї
Під шквали завиваючі в снастях.
Хай вахта в ніч і кубрики затісні,
Зате, як нестихаючий орган,
На всіх широтах вам співає пісню
Безслівно й зрозуміло океан.
Ви знали найгарніших і химерних,
У золоті і в поясі з рослин,
І вас приймали ввічливо таверни
На островах віддалених країн.
Вам ураган, свинцевими валами,
І рифи закриваючий туман
Не зможуть перешкодити, бо з вами
Удача і відважний капітан.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775210
дата надходження 05.02.2018
дата закладки 08.02.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2018
Мостами гнуться ці мої думки...
Спішу до тебе я на зустріч знову
Лечу, щоб доторкнутися руки
І у обіймах стріть зорю ранкову.
Думки летять, сягаючи небес
В молитві застигають руки й губи...
Я все чекаю здійснення чудес,
Що допоможуть бути мені з любим.
Ми разом з ним напишемо вірша,
Як голуби утішимось в розмові...
І доторкнеться враз душі душа
А в серці забринить струна любові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773888
дата надходження 28.01.2018
дата закладки 02.02.2018
Запитаю в Неба, чом воно безкрає
І чому вражає синь його й блакить…
Запитаю в Сонця, чом лиш вдень палає
І теплом і світлом тіло пломенить…
Місяця спитаю, чом по небу ходить
І міняє завжди вигляд свій у снах…
Чом навколо нього, зорі хороводять
У спіраль сплітають свій Чумацький Шлях…
Запитаю Вітра, як живе на волі,
Скільки вже побачив на землі чудес…
Чи принесе звістку він про рідних долі,
Чи завжди доносить мрії до небес.
Запитаю Річку, чом синії води,
Чому тихоплинна, то рве береги…
Чом вона так любить вербу біля броду,
Чи з - під льоду бачить білії сніги
Запитаю в Птаха, чи зможу літати…
Мабуть, лиш думками… або тільки в снах.
В них з тобою можу навіть розмовляти
І гублюсь, мов в лісі, я в своїх літах.
Запитаю в Серця, чом так ніжно любить,
А Душа чом сяє і вдень, і вночі…
Знаю… бо коханий у снах приголубить…
Палахкотить вогник на нічній свічі…
Як же цих одвічних запитань багато…
Відповідь на кожне мрію відшукать.
А допоки буду тішитися святом,
Що « Життям» придумав хтось його назвать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773557
дата надходження 26.01.2018
дата закладки 27.01.2018
Не повертайтесь думками в минуле
Нехай воно за водою пливе...
В житті, що було - усе промайнуло
Як в пам'яті, стрічка кіно, оживе.
Не сягайте думками в майбутнє
Бо є для усіх загадковим воно…
Щоб кращі часи стали і незабутні
Нам мрія, порив і стремління дано.
Теперішні дні наповнюйте змістом
Щоб радість-по вінця, любов-через край…
У щедрості душ шукайте ви істин
На отчій землі щоб нащадкам був рай.
Не повертайтесь думками в минуле...
Не сягайте в майбутнє за небокрай...
Минуле в історію вже потонуло
Сьогодні нехай процвітає наш край!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773172
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 26.01.2018
(надихнула картинка з інтернету)
Скорей ныряй в мой тихий омут.
Ты нравишься моим чертям.
Ты так взволнован и так тронут...
Не удивляйся там сетям
расставленым - резвятся черти
и сеют хаос - не суди.
(cпокойствие им хуже смерти)
Ты не стесняйся - заходи.
С тобою выпьем вместе чаю.
Чертям оставим хмель вина.
Побудь немножко...я скучаю...
А глубина ведь не страшна!
Я научу дышать - душой.
А черти? Быстро приручу.
Дай руку и пойдём со мной.
Я очень этого хочу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771040
дата надходження 13.01.2018
дата закладки 21.01.2018
Разные разные разные
разные мы с тобой
может поэтому связаны
вместе одной судьбой
Любим не любим любим
ссоримся по мелочам
вместе вдвоем не будем
кроме как по ночам
тайно с тобой встречаемся
тайно с тобою спим
после всегда расскаиваемся
правду в себе храним
правда не правда правда
она не всегда одна
разве зовут изменой
любовь, что когда-то была?
Знаем не знаем знаем
как дальше будем жить
логику призываем
вместо души решить
Помним не помним помним
прошлое, что прошло
и навсегда запомним
как было нам хорошо
ценим не ценим ценим
прошлые чувства свои
расставшись переоценим
силу нашей любви
жалеем безумно жалеем
что в новых семьях живем
быть может переболеем?
И новый урок извлечем?
Храните храните храните
и не предавайте любовь
друг друга всегда берегите
прощайте и верьте вновь
Любите Любите Любите
цените минуту вдвоем
и главное вы поймите -
мы только однажды живем....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770827
дата надходження 11.01.2018
дата закладки 21.01.2018
Весны дыханье — не иначе!
Весна в январский день ворвалась!
Любовью в строфах расплескалась!
Воркуют голуби на крышах,
Сердца вновь звон капели слышат!
Такое яркое ярило!
Лучами снег посеребрило...
Сугроб тихонько снизу плачет:
Весны дыханье — не иначе!
Да, впрочем, если Ты поэт,
Весны всегда почуешь след!
26. 01. 2017 г. Львов автор Наталия Калиновская
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714517
дата надходження 26.01.2017
дата закладки 21.01.2018
«Omnia flumina fluctus maris,
sed maris illius non impletur...»
(Liber Ecclesiastes. VII)*
Такий чудовий синій оксамит,
Такий прозорий над водою плач -
Як аргонавтів призабутий міт.
Читаю Данте. Ти мені пробач.
Не докоряй. Минуле – це міраж
Чи то абсурд. Моя fata morgana.
Який чудовий на планеті екіпаж!
Та все проходить… І відкрита рана
Суворих хронік Кромвеля болить
Твоїх повстань задушена надія -
Моя Ірландія… Я снив тобою мить -
Лише століття… Ностальгія
Чи то за вічністю чи то за літом,
На березі збираю камінці,
І небо хворе називаю оксамитом.
Розмову тиху заведу на манівці
Тебе немає – ти лише уява.
Мій спогад дивний, марення легке
Шляхів шукати нині – марна справа
Усе отруєно, усе кругом чуже.
І тільки призабутий переспів
Легенди дивної розкопаних могил
З скарбнички призабутих мертвих слів,
Друїдів істин та камінних брил…
Примітки:
* - «Всі потоки до моря пливуть, але воно не наповнюється…» (Кгига Проповідника. 7.) (лат.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396604
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 20.01.2018
Був ранок, і сонце на лапи ялин
Накинуло вже позолоту.
Брели з оленихою, схожі в один,
Двійнятка по краю болота.
Старанно по сліду, тримаючись в ряд,
В траві обережно ступали,
І в променях очі в смішних оленят
І носики чорні блищали.
Здавалось все мирним, і тиша була
У світі тваринних ідилій,
Та з блиском сталевим зіниця ствола
Вже хижо дивилась на цілі.
Здригнулись ялини, і грубо свинець
Звершив свою чорну роботу.
І з жахом малята, одні, навпростець
Пустилися в ліс по болоту.
Далеко в гущаві, в дрімучих кущах
Спинились і впали безсилі.
І розпач в великих, блискучих очах
Застиг у звіряток змарнілих.
Був ранок і вечір вчетверте підряд -
Ще відчай відступить не скоро,
А двійко голодних, сумних оленят
Бредуть спотикаючись бором.
Їх ночі морозили холодом зір,
Лякали в грозу блискавиці.
І знову жахливий, стріляючий звір
Десь поряд палив із рушниці.
Над ними у кронах кричала сова -
Ховались від неї плямисті...
Тривожно дубина шумить вікова,
На вітрі наспівує листям.
А двійня крадеться, іде з укриття
На луг з запашною травою.
Несуть оленята над смертю життя
На ніжках тоненьких з собою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770712
дата надходження 11.01.2018
дата закладки 18.01.2018
бачу, нові тенденції на сайті
п'ять профілів, а смисл - зеро
Альоша видає себе за Надю
а Свєта, виявляється - Петро
у віршах фрази взяті з інтернету
поток свідомості нових гуглят
вони ж всі в пошуках того "отвєта"
а остальниє, тіпа, просто спят
зі сторони на себе ви погляньте
ви, як один, усі такі прісні
терпіння читачів, зжальтесь, не крайте
приснитесь у страшнішому із снів
я наче бачу дику войну клонів
низькобюджетну і зовсім тупу
мо я чого не зрію, чи не поняв
та впадло доставать тепер лупу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764539
дата надходження 07.12.2017
дата закладки 16.01.2018
Зі мною те, що десь й колись було,
Як помилявся, або що не склалось.
Все пам'ятаю, що бур'яном поросло,
Але забув, що тут учора сталось...
Адже життя моє уже пройшло,
Нічого в сьогоденні не чекаю -
Тому й плекаю, що колись було
А що тепер, чи завтра - я не знаю...
Мене минуле в цім житті трима,
Що буде - то не варто й знати:
Бо у старих майбутнього нема,
Лиш досвід... Та куди його віддати?
28/3/2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726701
дата надходження 01.04.2017
дата закладки 16.01.2018
Опять зима – пустое время года,
И ночи равнодушные опять,
И как же просыпаться неохота,
Когда спросонок некого обнять…
А тут еще приснился вечер летний,
Сюжет, когда-то виденный мельком –
Как бабушка, беременная сплетней,
На красный свет бежит за молоком…
И как закат малиновым вареньем
Мазнул верхушки тополей в строю,
А я задет сиреневою тенью,
И ею околдован, и стою,
Нашариваю рифмы по карманам
Как самый распоследний графоман,
И где-то меж «туманом» и «обманом»
Я нахожу «тобою ныне пьян»,
Но кем же пьян, узнать не успеваю -
И тень ушла, и бабушка жива,
И немочными звездами по краю
Июльская дырява синева…
Вот так по жизни - вместе со стаканом,
Расчетливо наполненным на треть,
Обидно трезвый, это и не странно -
Не снится та, с которой мне хмелеть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487460
дата надходження 22.03.2014
дата закладки 16.01.2018
[b][i][color="#ff00d9"]А этот мир порой так тесен,
Я убедилась в том сполна.
Пишу стихи и тексты песен,
Все чувства в строки спеленав...
Стихи приходят так спонтанно,
Снежинки за окном кружат...
Вам покажусь я крайне странной,
Но мысли шепчет мне душа...
И не смотря на все волненья,
Интриги, склоки бытия...
Черпаю всюду вдохновенье,
От Вас ни капли не тая...
07 01 2018 г
Виктория Р [/color][/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770296
дата надходження 08.01.2018
дата закладки 08.01.2018
Я люблю, усміхаються гори.
Я люблю- усміхнулась зоря.
тихий вечір з любовю підходить
І питає мене жартома.
Ти чому зажурилась, кохана,
Ген на вулиці пахне весна.
Соловейки вже щебіт підняли
І росою умилась земля.
Ти пробач, що підкралась зненацька
Чиста повінь любові ріки.
Закрутила в потоці аж лячно
У незвідані вкрай береги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769989
дата надходження 06.01.2018
дата закладки 08.01.2018
Біля могил, монументів і стел
Пам'яті вічний вогонь.
Тисячі селищ, містечок і сел
Не обійшла осторонь
Друга Велика війна світова
Кроком своїм руйнівним.
Пам'ять в серцях і до цих пір жива,
Вклонимось мертвим й живим.
Вклонимось їм, що заради життя
Йшли без вагання у бій
І не ховались від куль в укриття,
Бо по землі не чужій,
Рідній до болю, до крику "ура",
Гнали, як тать, ворогів.
Тим, хто на схилах величних Дніпра
Наше життя боронив.
Вклонимось тим, хто в голоднім тилу
І в окупації жив,
Тим хто пройшов до Берліна війну
Й нових садків насадив.
Кожного травня буяють вони
Й пам'яті вічний вогонь
Там, де солдати у землю лягли,
З їхніх палає долонь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732424
дата надходження 08.05.2017
дата закладки 06.01.2018
Не дайте зарости травою
Стежинці, що у рідний дім веде,
Там пам'ять можна напоїть водою
З криниці, над якою груша знов цвіте.
Де й досі запахи дитинства
Приносить раптом вітер здалека
І голос рідний, ніби шелест листя,
Вчувається і ехом вдалині зника.
Де тиша й смуток огортають
Й приходить в серце світле почуття.
Не дайте зарости... Літа минають
Й по тій стежинці правнуки ідуть в життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733052
дата надходження 12.05.2017
дата закладки 06.01.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.01.2018
На дальнем рейде горизонта,
Где волны лижут облака,
Ревущая ветром Планета
Зовёт на танец моряка.
Зовёт и манит даль немая
Друзей поверженных мечтой,
И ты прости, прости родная,
Что я сегодня не с тобой.
Что наши страсти врознь ночуют,
Как разум - с пьяным мужиком…
Прости, что утром не целую
Тебя ласкающим стихом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725111
дата надходження 23.03.2017
дата закладки 05.01.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2018
Тільки сонце в житті не плаче –
Не буває у нього сліз.
Скільки горя людського бачить!
Лиш теплом відповість на злість.
От би в нього усім повчитись,
Чи позичить собі тепла,
Від ненависті відпочити,
Закінчилась би враз війна!
16.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711427
дата надходження 11.01.2017
дата закладки 23.12.2017
Перетворили хали нас... в руїну,
Під себе підгорнули все Тузи.
Деруть із нас останню одежину,
Бабло своє помноживши в рази.
Невже не видно їхню суть зміїну,
Змінився напрям, хід і полюси.
Ж.ди… поработили Україну,
Всі гроші в них… і влада, і суди.
Грабують підло й нагло безупину,
Все тихше й тихше голоси.
Знов на коліна ставлять сиротину,
Йде планомірне знищення Руси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764388
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 16.12.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.12.2017