Катерина Коршинська: Вибране

Woody Paul Grey

Я СОШЛА С УМА…

             

                 ПОЛИТИЧЕСКИЙ  ПАСКВИЛЬ

     Путинская  Россия  совершенно  сошла  с  ума:
     Не  читайте  западную  прессу...(С.Лавров)
     Россия  не  подпишет  договор  
     о  запрещении  ядерного  оружия(С.Лавров)
     Нас  там  нет(на  Донбассе)В.Путин
               ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                         
       Мы  будем  мочить  их  в  сортире  (В.Путин)(о  чеченцах)
       Мы  их  добьём(С.Лавров)(О  Сирии)
       Мы  поставим  перед  ними  живой  щит(В.Путин)(в  Крыму)
       Мы  оставляем  за  собой  право  
       применить  ядерное  оружие(В.Путин)
       Россия  сотрёт  страны  НАТО  в  порошок
               ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
           Мы  не  являемся  участниками  военного  конфликта
           На  Донбассе(В.Путин)
           Мы  не  причастны  к  уничтожению  МН17(В.Путин)  
           и  гибели  298  человек(Малазийский  пассажирский  лайнер)
             Мы  не  причасны  к  вмешательству  в  избирательную
             Кампанию  США  в  2016  году  и  Европы  в  2017  году
             Мы  не  причастны  к  убийству  мирных  жителей  в  Сирии
                     ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...

                 Это  вбросы...
                 Это  русофобия  ...
                 Нас  пытаются  поставить  на  колени...
                 Нам  навязывают  однополярный  мир...
                 ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
           Украинцы  и  россияне  единый  народ(В.Путин)
             Я  не  знаю  такой  страны  Украина(В.Путин)
             Вопрос  о  Крыме  не  обсуждается...
             Мы  поддерживаем  территориальную  целостность  Украины
               ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...

                   Мы  готовы  к  сотрудничеству
                   с  Евросоюзом...(С.Лавров)
                   Крым  –  российская  территория  (В.Путин)
                   Россия  предлагает  объединиться
                   для  борьбы  с  терроризмом(С.Лавров)
                   Обвинения  сирийского  правительства
                   в  использовании  химоружия  надуманы(В.Путин)
                     ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...

                 Россия  не  причасна  к  отравлению  С.Скрипаля
                 и  его  дочери  Юлии...
                 Кремль  не  причастен  к  отравлению  А.Литвиненко...
                 Москва  не  причастна  к  убийству  Б.Березовского
                 и  его  партнёра  Глушко  ...
                 Россия  не  виновна  в  убийстве  60  тыс  украинских
                 граждан  на  Донбассе
                                           ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                   Информация  СМИ  о  том,  что  нервно-паралитическое  вещество
           военного  типа  «Новичок»  произведено  в  СССР  или  России  не    
               соответствует  действительности(М.Захарова)
                 Не  виноватая  я...(Путинская  Россия)
                                                               ПРИПЕВ:
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...
                 Я  сошла  с  ума...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782804
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018


Галина Яцків

Дві долі або Собака і хлопчик

-Песику,  песику!  Де  твоя  мама?
Чом  ти  сидиш  на  бруківці  один?
Може,  вівчарки,  он  тої,  при  дамі,
Ти,  наспіх,  кинутий  син?

-Ні,  моя  мама,  на  жаль,  не  вівчарка.
Я  -  дворовий,  як  багато  ще  хто...
Чорна  вороно,  у  вухо  не  каркай.
Знаю:  я  в  світі  -  ніхто.

-Хлопчику,  хлопчику!  Де  твоя  мама?
Чом  ти  сидиш  на  бруківці  один?
Може  з  вівчаркою  ця  пишна  дама?
Чий  ти  покинутий  син?

-Ні,  моя  мама,  на  жаль,  не  та  дама.
Я  -  сирота,  як  багато  ще  хто...
Чорна  вороно,  у  вухо  не  каркай.
Знаю:  я  в  світі  -  ніхто.

Стрілися  очі  собаки  й  дитини...
Люди!  Де  погляд  ховаєте  злий?
Боже!  Хоч  ти  апелюй  до  людини,
"  Лий,  зливо,  лий,  зливо,  лий..."


Сяє,  виблискує  мокра  бруківка,
Хлопчик  замерз  і  собака  -  в  трясці́́:
-Боже,  яка  вона,  тепла  домівка?
...Лапка  зігрілась  в  руці...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782820
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 17.03.2018


Надясемена

Впаде роса на квіти…


Впаде  роса  на  квіти  срібна
Під  першим  променем  ласкавим,
Твоя  любов  мені  потрібна,
Як  чашка  вранішньої  кави.

Як  надвечірня  свіжість  зливи  –  
Землі  сухої  порятунок,
Твої  обійми,  що  зігріють,
І  сил  додасть  твій  поцілунок.

Зберу  всі  наші  дні  у  жмені,
Їх  мало  так  і  так  багато,
І  бунтівні  вони,  й  смиренні,
У  них  здобутки  є  і  втрати.

Дві  нероздільні  наші  долі,  
Та  мабуть  все  ж  на  двох  єдина,
Все  що  було,  що  буде  далі,
Любов  завжди  для  нас  незмінна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779016
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 25.02.2018


Masha+

Балерина Анастасія

Це  балерина  Анастасія  
Що  не  була  на  сцені  
Це  була  дитяча  мрія  
Побувати  на  арені  

Це  балерина  Анастасія  
Що  плакала  ночами  
Через  те  що  життя  репресія
Страх  перед  глядачами  

Це  балерина  Анастасія  
Що  у  білій  пачці
Яка  дає  їй  більше  сил  
У  новому  танці  

Це  балерина  Анастасія  
...

......  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711456
дата надходження 11.01.2017
дата закладки 25.02.2018


Юлія Сніжна

Хочу тебе…

Я  хочу  тебе!!  Без  вагання!!
Ти  скажеш  -  це  повне  безумство!!
Хоча,  якщо  чесно,  твоє  самолюбство
потішило  моє  нескромне  бажання.

Так  хочу...всього...без  останку...
Ти  скажеш  -  це  геть  неможливо!!
Хоча,  твої  очі  засяють  зрадливо,
а  тіло  прийме  відповідну  осанку.

Так  хочу...  аж  мови  немає.
Аж    очі  змінили  свій  колір.
Ти  скажеш  -  Я  теж...-  і  притягнеш  за  комір
до  себе,  так  міцно...і  кров  закипає...

*************
За  це  своє  бажання,  часом  сварю  себе  -
то  добре,  що  я  хочу...погано,  що  тебе.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672456
дата надходження 15.06.2016
дата закладки 29.12.2017


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.12.2017


Володимир Присяжнюк

Здається, — то марення чи недотепний жарт…

Здається,—  то  марення  чи  недотепний  жарт…
Ще  пахне  тобою  простір  моєї  кімнати…
Ще  поки  —  не  відчай,  ще  поки  —  звичайний  жаль
Повис  на  фіранках,  на  бильцях  м’якої  канапи.

Ще  вчора  було  тут  світло  —  ТИ  була  тут!
Тепер  все  поділено  навпіл  —  між  нині  і  вчора.
І  поки  —  безсильна  сила  протиотрут,
І  світле  —  воронячо  зирить  ядуче-чорним.

Ти  просто  пішла  —  незримо,  нечутно,  в  сон,
І  світ  зачинила,  не  гримнувши  навіть  дверима.
І  сумно  спадає  гірчинок  сполоханий  сонм,
Украплений  тишею  у  неримовані  рими…
©  Володимир  Присяжнюк
22.12.2017

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767733
дата надходження 23.12.2017
дата закладки 23.12.2017


Серафима Пант

Пульс

Кажу  –  що  думаю,
                                                     та    
                                                             думаю  –  кажу.
Ні!  Не  безумна  я,  хоча  зірвало  стріху.
Закони  логіки    –    я  вийшла  за  межу:
Собі  –  на  сльози,    глядачам  "кіно"  –  на  втіху.
Рідкого  полум’я  потоки  б’ють  ключем    –  
Нутрують  магмово  емоції  в  двобої.
На  грані  вибуху  секунди  лічить  щем,
В  очей  вологості  вицокує  луною.
Душевна  лінія  –    двох  точок  спільний  шлях.
Кровлять  зап’ястя  –  обриваються  маршрути:
Життя  артерії  –  в  розведених  мостах,
Та  тільки  пульсу  у  річок  таких  не  чути.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767276
дата надходження 21.12.2017
дата закладки 23.12.2017


Ганна Верес

Поети і земля

Поет  –  людина  дивно-особлива  –
Так  є,  було  і  буде  так  завжди:
То  радістю  заллє,  неначе  злива,
А  то  рубає  корінці  біди.

Мов  генератор,  все  акумулює,
Що  вибухнути  словом  на  весь  світ,
Природу,  мов  художник,  замалює.
Росу  заставить  плакати  в  траві.

І  доля  незавидна  у  поетів:
Талант  не  можуть  часто  зрозуміть,,
Тому  й  ламають  крила  їм  при  злеті.
Але  й  без  них  не  вижити  землі!
27.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767685
дата надходження 23.12.2017
дата закладки 23.12.2017


m613

Твій біль

Заховай  це  в  безмежному  морі,
Та  поглибше  від  синіх  хвиль.
Те,  Що  ти  називаєш  болем.
Те,  Чим  ти  годуєш  свій  біль.

Ти  позбувся  цього  на  хвилину,
А  воно  повертається  знов.
Зрозуміти  б  у  чому  причина.
Що  виходить  -  крики  чи  кров?

Що  турбує  тебе?  Сон?  безсоння?
За  вікном,  чи  в  душі  буревій?
Ти  сидиш  оце  на  підвіконні,
І  годуєш,  годуєш  свій  біль.

Що  ти  можеш  зробити  для  нього?  
Що  ти  можеш  зробити  з  ним?
Може  танцю  йому  запального?
Може  спокою  замість  новин?

Чи  до  лікаря  йти?  Чи  до  тіла?
Чи  за  межі  комфорту  не  йти.  
Чи  з  собою  його  в  могилу?
Буде  разом  з  травою  рости.

Як  в  могилу,  то  в  синьому  морі.
Хай  всі  знають,  хто  ти  і  як.
Хай  напишуть  "поховано.  З  болем.",
Наче  це  перемога  твоя.

Ти  облиш  це  чудовисько  сите.
Свому  болю  життя  не  довір.
Ні  за  що  не  прикидуйся  вбитим.
Не  скули,  наче  ранений  звір.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767686
дата надходження 23.12.2017
дата закладки 23.12.2017


Серафима Пант

Називай мене

Дякую  за  натхнення  Валентині  Ланевич

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765626

Нарікай  мене  тихою  гаванню  –
Захищатиму  світ  твій  від  бурі.
Буду  хвилею  теплою  самою,
Щоби  шторми  в  тобі  всі  поснули.
Іменуй  мене  місячним  маревом  –
Серед  ночі  безсонням  прилину.
Один  одного  відблиском  станемо,
Поєднаєм  сердець  половини.
Номінуй  чемпіоном  з  зухвалості  –
Я  сміятимусь  щиро  та  лунко.
Ти  не  зможеш  чуттям  опиратися  –  
З    п’єдесталу  зійду  поцілунком.
Проганяй,  називаючи  згубою,
Ототожнюй  із  соком  цикути.
Блискавиці  в  повітрі  напругою
Я  в  уяві  твоїй  можу  бути.
Окриляй  ніжно  лагідним  іменем.
Убивай  всіх  пороків  званнями.
Одного  лиш,  прошу,  не  кажи  мені:
"Ти  –  ніхто,  бо  нічого  між  нами!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765807
дата надходження 13.12.2017
дата закладки 13.12.2017


Мирослава Жар

Поки нeма

Надворі  зима,  як  вeсна.
А  в  сeрці  вeсна,  як  зима,
поки  поруч  тeбe  нeма.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765804
дата надходження 13.12.2017
дата закладки 13.12.2017


nтравень

осінні роздуми

"Осінні  роздуми"
Зими  нема,  агонія  дощів
Поліссям    жебракує  Осінь
Уздовж  брудних  узбіч,  кущів
Облізлих  пагорбів  та  сосен…
Загрузли  промені  –  суцільна  тінь
В  ріллі  багнистій  в’язне  й  вітер
Патлатий  дощ  –  гривастий  сивий  кінь
Неквапно  тягнеться  на  цвинтар
Готичні  привиди    хитких  тополь
Розбитий  шлях  і  цвіль  притулку
Напризволяще  кинута  юдоль
Самім  творцем  –  без  порятунку
Параліч  волі  –  спогади  подій
Загублених  у  днях  минулих
Кістки  обгризених  надій  і  мрій
Стирчать  з  могил  німих,  безчулих
В  легкій  сорочці-павутинні  Смерть
З  Життям  біжить  навперегони
Жнив  нескінченних  втягне  круговерть
І  виплюне  лушпинням  в  схрони
Де  ж  сніг?  Пульсує  кров,  пульсує  прах  
Заціпенілий  погляд  вгору
Клекоче  в  небі  хижий  птах
І  Цербер  клацає  знадвору  
І  сутінки  з  початку  і  в  кінці
Безкраї  хмари,  грати,  штори…
Прийдешній  світ  розгойдують  мерці
Їх  прагнення,  їх  вади,  долі…  121217

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765815
дата надходження 13.12.2017
дата закладки 13.12.2017


Кіндрат Корінь

Звільніть Україну з ярма президенства!



Звільніть    Україну    з    ярма    президентства!
Зніміть    з    її    долі    смертельний    тягар!
Вже    досить    терпіти    бариг    верховенство  –
Розплідник    злодіїв,    корупції,    чвар!

Кравчук    розбазарив      народні    багатства,
Здав    Кучма    Московії    ядерний    щит!
Із    друзів-хапуг    створив    Ющенко    братство,
Пахан    Янукович    був    просто    бандит…

Прийшов    крізь    Майдан,  по    крові,    Порошенко.
Народ    думав  –  Гетьман,    а    він    мріяв  –  цар!
Обплів    павутинням    розстріляну    Неньку  –
Злодіїв    до    влади    набрав    і    нездар!

Громаді  –  війна,    сльози,    злидні    і    грати,
Податки,    побори    й    продажні    суди!
Свобода    злочинцям    за    мзду    і    відкати  –
Це    все    президентські,    ганебні    труди!

Чи    нам    на    граблі    не    набридло    ставати?
Народ    України,    змінитись    пора!
Посаду    гаранта    навік    скасувати,
Щоб    стати    країною    честі    й    добра!!!
Слава    Україні!  Героям    слава!    Кіндрат  &  Корінь.    13.12.2017р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765812
дата надходження 13.12.2017
дата закладки 13.12.2017


Світла (Імашева Світлана)

Удачі, щастя вам у Новому році (акро)

                                                                     У    Книгу  долі  рік  минулий  впишем,
                                                                     Д  умок,  турботи  сповнений,  тривог,
                                                                     А    найсвітліші  спогади  та  вірші  -  
                                                                     Ч  удовий  року  нового  пролог.
                                                                     І    посвітліють  дорогі  обличчя...

                                                                     Щ  о  нас  чекає  -  загадка,  імла,
                                                                     А    в  добру  мить  ясного  Новоріччя
                                                                     С  обі  і  друзям  зичу  я  -  тепла.
                                                                     Т  епліше  буде  хай  під  снігом-градом,  -  
                                                                     Я    прошепчу  кохані  імена,  -  
 
                                                                     В    Новому  році  воїнам-солдатам,
                                                                     А    час  проб'є  -  закінчиться  війна.
                                                                     М  чить  потяг  часу  в  зоряність  космічну...
                                                           
                                                                     У  домі  вашім  -  миру  всім,  добра!

                                                                     Н  ехай    столи  щедріють  новорічні,
                                                                     О  дна  родина  -  й  доля  в  нас  одна.
                                                                     В  сім  молодятам  -  вірної  любові,
                                                                     О  того  щастя,  що  долає  все,
                                                                     М  удріші  будьмо,  щедрі  і  здорові...
                                                                     У  ніч  величну    зіронька  зійде  -  

                                                                     Р  іздвяна  Зірка  символом  надії
                                                                     О  сяє  наші  душі  та  уми...
                                                                     Ц  інуймо  мить,  любімо  і  радіймо  -
                                                                     І    будемо  щасливі,  друзі,  ми...  
                                                                     

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765616
дата надходження 12.12.2017
дата закладки 12.12.2017


Таня Барабарщик

ЗИМА

Вона  подихом  синім  закві́тчана.  
Золотисто-сріблястими  косами  
З  білизноою  навіки  повінчана  
І  морозно-криштальними  росами.  

Вона  морем  солоним  оспівана,  
Ним  підкорена,  -  хоч  незламная.  
Така  довго-вечі́рня,  замріяна  
І  зірками  налита  з  туманами.

Вона  в  сотнях  казок  заколисана.  
Ялинками  зелено-сніжними,  
І  на  вікнах  мереживом  писана  
Тими  пензлями  синьо-ніжними.  

Вона  кроками,  наче  іскрами  
За  собою  веде  заметіль  
І  прозорими  дзвонами-різками  
Розсипає  солодку  сіль.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764216
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 05.12.2017


majra

Машина часу

Машина  часу  віхолу  крутила,
Мов  білі  коні  мчали  на  манеж!
Дерева  піднімали  вгору  крила,
В  фантазії,  розбурханій  без  меж!  

А  в  хаті  -  тепло,  тихо!..так,  як  треба!
Зелена  лампа  світить  на  столі...
Суворий  грудень  відкриває  небо,
Щоб  поміняти  пору  на  землі.

...Звучать  віршем  забуті  нотки  літа,
І  гріють  серце  іскорки  тепла!
Не  все  на  світі  білим  снігом  вкрито,
Хоча  зима,  як  бачите  -  прийшла!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763993
дата надходження 04.12.2017
дата закладки 04.12.2017


rutzt

Мені наснився край агави…

Мені  наснився  край  агави,
Земля  сомбреро  та  гітар,
Тримали  руки  кухлик  кави
І  чорний  дудлився  нектар.
Про  щось  кричали  маріачі,
Спідниці  піднімали  пил,
Блукали  голоси  дитячі
І  додавали  серцю  крил.
Ховались  хмари  за  крайсвітом,
На  древній  церкві  бомкав  дзвін,
І  пахло  днем,  і  пахло  літом,
І  не  хотілось  перемін.
Хіба  що  стати  кабальєро,
Від  світу  відганяти  зло,
І  ще  до’пяти  десь  сомбреро,
Бо  надто  сонце  вже  пекло.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763986
дата надходження 04.12.2017
дата закладки 04.12.2017


Володимир Кабузенко

Нерішучість

Невимушеність  дивовижна
Її  натхненності  спливла;
І  погляду  відвертість  ніжна
Мене  наскрізно  пройняла.

Вродливого  обличчя  риси
Мені  були  так  до  душі,
Що  на  собі  роздерти  ризи*
Я  ладен  був,  бо  знав  -  куші

Не  по  мені  було  зривати  -
Везіння  в  стайнях  не  моїх,
А  силоміць  коня  здолати  -
То  скине  він  тебе  під  сміх

Всіх  заздрісників  гордовитих...
Таке  я  виховання  мав,
Що  до  дівчат  боявсь  підбитись  -
І  ваду  цю  я  не  здолав.

*Впасти  у  відчай  (бібл.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735079
дата надходження 26.05.2017
дата закладки 03.12.2017


Svitlana_Belyakova

Говорят Вeликиe Мира Сeго Булат Окуджава

Когда  я  кажусь  себе  гениальным,  я  иду  мыть  посуду.
Не  в  другом,  а  в  себе  побеждайте  врага  —  вот  и  станете  вы  человеком.
Все  хотят,  чтобы  что-нибудь  произошло,  и  все  хотят,  как  бы  чего-нибудь  не  случилось.

Святая  наука  —  расслышать  друг  друга.

Не  делайте  запасов  из  любви  и  доброты
И  про  черный  день  грядущий  не  копите  милосердие.

Если  бы  было  две  жизни,  можно  было  бы  одну  посвятить  напрасным  сожалениям  и  скорби.  Но  она  одна.

От  предназначенного  свыше  тоже  нужно  уметь  отдыхать!

Иногда  хочется  кричать,  да  хорошее  воспитание  не  позволяет.
Благородство  —  это  же  не  звание,  не  золото,  не  положение  в  свете,  а  свет  —  в  крови.

Я  совершил  массу  глупостей,  впрочем,  как  всякий  нормальный  человек.
Чем  дальше  живем  мы,  тем  годы  короче,  тем  слаще  друзей  голоса.

Искусство  все  простить  и  жажда  жить  —  недосягаемое  совершенство.



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763738
дата надходження 03.12.2017
дата закладки 03.12.2017