Bogdana,I am: Вибране

П.БЕРЕЗЕНЬ

Досить спати

Україно  досить  спати,
Хто  не  встав,  пора  вже  встати,
Хто  ж  піднявся,  не  баріться,
Не  лінуйтесь,  потягніться,
Раз-два-три  напружившись  розслабились,
Після  в  душ  й  перекусивши,
Зодягнулися  і  швидко
Все  згадавши,  хто  куди  відправились  ...

Нужбо  хватить  позіхати,
Хто  не  встав,  пора  вже  встати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788063
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 19.04.2018


Rimbaud

Мінімум тексту

Мінімум  тексту
Максимум  суті
Незримі  жести
Фрази  забуті
Нові́  небосхили
Бездонні  моря
Смарагдові  хвилі
Далека  зоря

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787452
дата надходження 14.04.2018
дата закладки 19.04.2018


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.04.2018


Петро Рух

Фарбована лисичка жадає царювати…

Фарбована  лисичка  жадає  царювати,
Хоч  все,  що  вона  вміє,  —  це  в  очі  пил  пускати.
І  є  ймовірним  те,  що  вона  свого  доб'ється,
Лисиче  марнославство  тріумфами  нап'ється.
Але  як  слугувати  народові  насправді  —
Фарбована  лисичка  не  тямить  у  цій  справі.
Фарбована  лисичко,  у  мене  є  прохання.
Заздалегідь  кажу  вам  єдине  і  останнє:
Якщо  ви,  не  дай  Боже,  посядете  на  троні
В  отій  усім  відомій  фарбованій  короні
З  коси  (або  без  неї,  якщо  це  вже  не  модно),
Милуйтеся  собою  хоч  скільки  вам  завгодно,
Але  реальні  справи,  що  є  в  державній  сфері,
Лишіть,  будь  ласка,  леву,  йому  відкривши  двері,
Зелене  світло  давши,  бо  він  реально  вміє
Народові  служити  не  на  словах,  а  в  дії.

[i]19.02.2017
Київ

Із  циклу  віршів  2016-2018  років  "Нові  сили  рушають"  www.PetroRuh.com/2016.html[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788049
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 19.04.2018


Інна Рубан-Оленіч

Істина в вині

[color="#610505"][i][b]Ще  гріє  душу  той  солодкий  хміль,
Що  заморожував  гарячі  почуття,
Нанизує  на  долю  гнів  і  біль,
І  воском  скрапує  на  дно  буття…

Колись  містив  в  своїй  кришталь-душі,
Густу,  п’янку,  червону,  ніжну  кров.
Лишилась  пляма  осаду  на  дні,  -
Воскресла  в  серці  Феніксом  любов.

Упала  брама  тих  пересторог,
Що  стримує  й  не  дозволяє  жити,
Лише  щемить  у  серці  і  кричить,
Благає  і  примушує  любити.

Коли  прошепче  темрява  в  вікні,
Коли  прийдуть  в  життя  буденні  дні,
Не  бійся  ти  всьому  сказати:  «Ні»,
І  зрозуміти  -  істина  в  вині.
[/b][/i][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785943
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 04.04.2018


Чайківчанка

Я ВТОМИЛАСЬ ВІД ДОРІГ

Я  ВТОМИЛАСЬ  ВІД  ДОРІГ
Щодень,  із  сходом  сонця  прокидаюсь...
молюсь,  за  родину,  Україну    щиро  Богу,
так  швидко  біжить  час  а  куди  не  знаю?
виміряю  кілометри  довжелезну  дорогу.

Я  втомилась  від  доріг  галасливого  світу...
до  кривавих  мозолів  забила  свої  ноги,
ще  не  зима  ,не  осінь,  а  тільки  квітне  літо...
задихаюсь,без  кисню  іти  по  терні  ,що  коле...

Іду,    іду  до  місця  ,  що  позначено  на  карті...
від  тепла  зашкалює  градус  обливає  піт  в  жару,
добре  ,що  Янгел  -Охоронець  стоїть  на  варті-
виведе,  із  тупіку  ,  щоб  відпочити  на  ходу.

Я  втомилась  від  пройдених  доріг  у  житті...
від  праці  себе  загнала,  як  заїзджений  кінь,
живу  ,працюю  ,шоб  віддати  борги  на  землі-
і  тримаю,  все  на  плечах  ,щоб  досягти  ціль.

Не  так  легко  одинокій  злетіти  до  вершин...
я  не  прагну,визнання  лавровий  вінець  і  славу
а  як  пташка,  шукаю  крихту  хліба,  а  не  полин...
духовні  скарби,  високе  небо-  райдужну  заграву.                    
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785602
дата надходження 02.04.2018
дата закладки 02.04.2018


Андрій Бойко

МОЄ ЖИТТЯ МОЯ ОТРУТА

Моє  життя  ,  моя  отрута
Лише  мої  гріхи  спокута
Кохання  світу  я  втрачаю
Мабуть  тому  що  я  немаю
Такого  хисту  як  мій  друг
Чому  знайшов  таких  я  слуг?
Невдячних  і  зарозумілих
Брехливих  і  не  зовсім  вмілих
І  маю  я  лише  страждання
Тому  що  це  чуже  бажання
Моє  життя  приносить  біль
Та  вжалить  в  серце  немов  джміль!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785477
дата надходження 01.04.2018
дата закладки 01.04.2018


Witer

Вітання

Із  са́мого  ранку  хай  линуть  вітання
Хоч  сіро  навко́ло  —  негода  й  дощі
Та  радість  в  душі,  бо  в  ній  є  кохання
Що  очі  дарують  небесні  твої

Хай  серце  з  надією  й  вірою  б'ється
Хай  радість  постійно  у  ньому  живе
Та  меньше  сумує,  а  більше  сміється
Ти  є  дивовижна  —  кохаю  тебе!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785124
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018


Інна Рубан-Оленіч

Кричала тиша

[i]Кричала  тиша  мовою  німою,
Самотні  тіні  в  темряві  губились,
У  натовпі  густої  порожнечі,
Лиш  мрії  нездійсненні  залишились.

В  незграбному  танку  чужих  думок,
Від  твого  імені  губилися  склади,
Скрутився  світ  увесь    в  заплутаний  клубок,
З  душею  вогнища    і  вдачею  води.

Ніхто  не  знав  де  виходу  знайти,
У  миті  вічність  хтось  скоріш  шукав.
За  брамою  безглуздя  й  суєти,
Бог  довго    й  тихо  всіх  оберігав.

Не  всі  пройшли  свій  віковий  маршрут,
Не  всі  посміли  на  коліна  стати,
Щоб  у  тенетах  непролазних  пут,
Покаятись  й  спасіння  попрохати.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785117
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 30.03.2018


Валерій Кець

Про кохання…

[i]Хто  ти?  -  Химерна  постать  рівноваги,  
Твій  час  -  лише  одні  розваги.  
Та  знов  болить  й  кортить  тобі,  до  спраги  -  
Мій  надлишок  й  прояв  уваги...

Та  є  одне  питання,  що  між  нами?  
Цей  штучний  стан  і  все...  Словами...  
Кажу,  тобі,  від  тебе  до  нестями  -  
Не  сплю,  холодними  ночами...  

Хоч  ти,  цілком  від  мене  протилежна,  
Душа,  ж  лишається  залежна.  
Питаю,  чи  любов  не  є  безмежна?  -  
Лиш  ти,  занадто  обережна...  

Та  не  кажи,  що  ти  не  знала,
Бо  мабуть,  таки  сердцем  відчувала  -  
Чи  може  думки,  прочитала,  
Й  про  почуття,  наважитись  -  спитала...  

Що  буде  далі,  звісно  невідомо,  
Лиш  ти  та  я  і  це  -  свідомо.  
А  решта,  без  різниці  й  невагомо  -  
Відчуваєш?..  Чи  це  знайомо?..  

Та  лиш  одне,  я  б  ще  хотів  сказати,  
Що  звик  завжди  перемагати.  
Кажуть  кохання  -  гра,  тож  нумо  грати,  
І  я  навчу,  тебе  літати...  [/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785108
дата надходження 29.03.2018
дата закладки 30.03.2018