Ах,какая красивая пара,
Говорили нам часто во след.
Улыбались друг другу: и правда —
У других вот такой любви нет.
От свидания и до свидания —
Расстояние наших разлук,
Взгляд во взгляде утонет в молчании
И сплетённые пальцы двух рук
Разговоры ведут сокровенные:
Вот и встретились... встретились вновь.
Так Ромео с Джульеттой, наверное,
Обрекали на вечность любовь.
Мы любили всерьёз и казалось нам —
Разве можно расстаться шутя?
Ах, уверенность наша обманная —
Улыбался ты мне уходя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774420
дата надходження 31.01.2018
дата закладки 31.01.2018
[img]http://cs310216.vk.me/v310216008/5123/5Vi5nHr_rdo.jpg[/img]
Зриваю з уст твоїх несказані слова,
Як вітер осені зриває листя клену,
А їх мелодія така мені сумна,
Коли лягають з криком на холодну землю.
Не чув би я оті слова: вогнем печуть,
Зривають дах і віднесуть його далеко.
Пожовкле листя ще б росло, але чомусь,
Так повелось, втрачати тих, кому нелегко.
А ти страждала мила – сохла, як той клен
І листя непомітно стало облітати.
Якби ж ти тільки знала, як мене шкребе,
Що не зумів те листя вчасно позбирати.
Надію мав – чекав наступної весни,
Тому що все на світі оживає знову...
А на засніжених полях стояла ти,
І я ... не зміг сказати ані слова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462576
дата надходження 26.11.2013
дата закладки 29.01.2018