BILOBROV: Вибране

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зігрій мене

Зігрій  мене  в  осінню  ніч
І  подаруй  своє  тепло.
Торкнись  устами  моїх  пліч,
Щоб  небо  зорями  цвіло.

Нехай  розкаже  Листопад,
Про  нашу  віддану  любов.
Впаде  листковий  снігопад,
А  ми  посеред  нього  знов.

Зігрій  мене,  прошу,  зігрій,
Щоб  не  торкалися  вітри.
Не  відбирай  завітних  мрій,
Ти  ніжних  слів  наговори.

А  я  до  тебе  усміхнусь
І  тихо  так  прошепочу.
Кохання  досхочу  нап'юсь,
В  осінню  пору  дощову.

Зігрій  мене  своїм  теплом,
Від  себе  більш  не  відпускай.
Щасливі  будемо  разо́м,
Коли  ми  вдвох  -  то  справжній  рай.  

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931241
дата надходження 18.11.2021
дата закладки 28.11.2021


Mezu Svitlana

Забудь

Загублені  в  спогадах.
Ковтаємо  подихи.
Кидаємо  тіні.
Пам'ятаєш  летіли?

Твої  сині  очі
Дивляться  в  мої.
Слабкі  емоції.
Так  мало  спокою.

Забудь.
Забудь.
Чуєш  лиш  звук,
Звук  мого  голосу,
Звук  цього  запису,
Стукіт  годинника.
Стук-стук.

Ми  втонемо  в  темряві,
Розсиплемось  в  мареві,
Забудь  все,  що  було  до,
Є  тільки    небо.

Наше  небо.

Забудь  все,  що  було  до,
Є  тільки    небо.
Чуєш  лиш  звук,
Звук  мого  голосу,
Звук  цього  запису,
Стукіт  годинника.
Стук-стук.


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932088
дата надходження 26.11.2021
дата закладки 28.11.2021


Mezu Svitlana

Про море

Чуєш  море,
Тихо  гуркоче,
Вітер  лоскоче.
Чуєш  хвилі,
Торкаються  ніжно...  ніжно.
Там  на  горизонті
Палали  два  світи
Червоний  і  синій  пірнали
В  глибині  десь  зникали  вони
Де  ти?
Де  ти?  Лиш  кораблі...  Далекі
Самотні,  холодні,  невтомні
Плавають  крізь  світи  вони.
Вогні  .


P.S.  Вибачте,  граю  я  коряво  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931449
дата надходження 20.11.2021
дата закладки 28.11.2021


Крилата (Любов Пікас)

ХТО Я?

Хто  я  для  тебе?  Хто  для  тебе  я?
Яке  для  мене  в  тебе  є  ім’я?
Спекотне    літо?  Чи  весна  принадна?  
Зима  безфарбна?    Осінь  листопадна?

Бо  ти  для  мене  –  бажаний  кортеж  ,
Шалений  вітер  і  затишшя  теж,
Нічний  бальзам,  настояний  на  травах,
Бентеги  запах,  вишукана  страва.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932019
дата надходження 26.11.2021
дата закладки 28.11.2021


Г. Король

Любовь

Придет,  непременно  придет,
И  солнышком  в  сердце  заглянет,
И  нежно  за  душу  возьмет,
И  сладкой  слезой  зарыдает.

Но  горько  бывает  порой
В  улыбке  увидеть  лукавой
Любовь,  что  воркует  с  тобой
И  путает  чувство  с  забавой.

Бег  времени  кажется  сном,
Любовь  струны  сердца  ласкает,
Как  больно  и  тяжко  потом
Смотреть,  как  она  исчезает.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930314
дата надходження 08.11.2021
дата закладки 09.11.2021


Sh-h-h

24/7

Вже  світанок
Буллетпруф  на  сніданок
Готова  моя  армія  
Захисних  реакцій
Спецоперація  -  
Ідем  поживем  
Аналоговим  життям.  

Виділи  в  графіку  час  
Побути  слабкою
Відчути  свою  шкіру
Створи  таску
І  відривайся  на  повну
В  тебе  цілих  п'ятнадцять  хвилин.

Як  воно?  
Двадцять  чотири  на  сім
Жити  не  своє?
Не  все  так  трагічно  
Ідеально  логічне  
Продовження
Чекає  тебе.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928502
дата надходження 20.10.2021
дата закладки 09.11.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти повір

Надихнув  Володимир  Шевчук  своїм  віршем  "  Баграніє  у  осені  сад"

Не  забула,  слова  ті  живуть,
В  її  серці,  як  осінь  приходить.
Як  хмаринки  у  небі  пливуть,
Як  увечері  сонце  заходить.

І  як  ранок  кидає  росу,
Залишаючи  мокрії  сльози.
І  як  день  посилає  грозу,
Вона  все  це  забути  невзмозі...

Ти  її  так  багато  сказав,
А  вона  усе  серцем  відчула.
Листопад  їх  в  намисто  знизав,
А  воно  бурштино́м  спалахнуло.

Так  й  кохання  горить  до  сих  пір
І  його  загасити  неможна.
В  нього  лише  прошу  ти  повір,
Хоч  за  вікнами  осінь  вельможна...

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928292
дата надходження 18.10.2021
дата закладки 24.10.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Таких, як ти шукають все життя…

Таких,  як  ти  шукають  все  життя,
Таких,  як  ти  немає  в  цілім  світі.
З  тобою  я  лечу  у  забуття
І  найчарівніші  з  тобою  миті...

Твої  слова  у  крапельках  роси,
Твоя  усмішка,  мов  волошки  в  полі.
Мені  її  в  долонях  принеси,
За  це  я  буду  дякувати  долі...

Без  тебе  я  немаю  більше  сну,
Без  тебе  сонце  світить,  та  не  гріє.
Тобі  весну  в  дарунок  принесу
Щоб  не  зникали  з  серденька  надії...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 18.10.2021


Валентина Ярошенко

Свята любов

Так  тільки  вдвох  вони  кохали,
Була  у  них  свята  любов.
Далекі  відстані  долали,
Та  щастя  повертало  знов.

Бо  він  без  неї  крига  в  морі,
І  вона  замкнута  завжди.
Їх  щастю  посміхались  зорі,
І  танцювали  залюбки.

Коли  розлука  в  них  надовго,
Мовчав  тоді  й  пташиний  спів.
Не  вимовлялося  і  слово,
Не  бачачи  казкових  снів.

Так  одне  одного  чекали,
Сила  розлуки  в  їх  серцях.
В  живому  стріли  ті  збирали,
Біль  відчувався  без  кінця.

Тільки  вони  отак  кохали,
Була  у  них  свята  любов.
Капризи  долі  подолали,
Такі  щасливі  тепер  вдвох.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927258
дата надходження 06.10.2021
дата закладки 07.10.2021


Світлана-Світлана

ЙОГО СЛОВА

Його  слова,  мов  батоги  –  
Синці  й  рани  лишили…
Хоч  час  минав,  а  у  душі  
Рубці  все  ще  кровили…

Його  слова,  мов  кропива,
Яка  жалить  пекуче…
І  вдень  й  вночі  спасу  нема,
Свербить  весь  час  –  болюче…

Його  слова,  як  лід  і  сніг,
Що  заморозять  серце…
Той  холод  лютий  ще  не  зник,
І  звідки  він  береться?..

Його  слова  –  лише  слова,
А  як  тебе  вкусили!
Нещадно  били  і  пекли…
І  де  ж  взяти  ті  сили?..

Його  слова…  Нащо  сказав?
Неначе  ніж  у  спину…
Він  тільки  вимовив  тобі:
«Вже  не  люблю»  –  й  покинув…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926617
дата надходження 29.09.2021
дата закладки 07.10.2021


Блакить

Серед тисячі очей

Тебе  шукаю  серед  тисячі  очей
Твої  впізнаю  і  серед  мільйонів
Так  хочеться  побачити  тебе,
Як  сонцю  хочеться  зійти  на  видноколі
Почути  голос  твій  і  в  очі  подивиться,
Відчути  дихання  і  зупинити  час
І  обійняти  міцно-міцно-міцно
І  плакати  ,й  сміятись  водночас
І  байдуже  зима  це  або  літо  
Чи  світить  сонце  ,чи  періщить  дощ  
Тихенько  так  до  тебе  пригорнувшись,
І  до  твоїх  грудей  легенько  доторкнувшись
Я  проживу  таку  чарівну  мить.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924413
дата надходження 07.09.2021
дата закладки 07.09.2021


Ти

королева

Стрічає  ніч  тебе  вогнями
Далеких  зір  з  безмежжя  висоти,
Небесних  арф  сніжинками-піснями,
Святою  тишею  любови  й  доброти.

Стрічає,  пригортаючи  до  себе,
Колише  в  ритмі  вальсу,  мов  у  сні...
Поглянь:  вона  всміхається  до  тебе,
Як  ти,  бува,  всміхаєшся  мені.

Під  ноги  стелить  ніч  кошлатий  килим,
Смарагдовий  од  світла  ліхтарів.
Неначе  сніг  несе  тобі  на  крилах
Зимову  ніжність  і  шовковий  спів...

Ти  просто  неба  –  наче  королева!
У  білому,  розкішному  вбранні.
Ти  –  королева  ночі  в  ніч  грудневу,
А  я  –  король,  ввижається  мені.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892554
дата надходження 23.10.2020
дата закладки 07.09.2021


Ганна Верес

Я подарую мамі /Сл. для пісні/

Я  подарую  мамі  квіти,
Хай  очі  в  неї  зацвітуть,
Бо  найрідніші  вони  в  світі
І  поруч  все  життя  ідуть.
Приспів:
І  вже  ніколи  не  втомлюся

Життя  закони  прославлять:

Немає  діток  без  матусі

Небес  нема  без  журавля.

Я  подарую  мамі  ласку,
Хай  усміхнеться  вона  знов.
Матусі  посмішка  –  не  маска  –
Свята  то  мамина  любов.
Приспів.
І  вже  ніколи  не  втомлюся

Життя  закони  прославлять:

Немає  діток  без  матусі

Небес  нема  без  журавля.


Я  подарую  мамі  вечір,
Такий  потрібен  для  обох,
А  обніму  її  за  плечі,
То  щастя  будем  пити  вдвох.

Приспів.
І  вже  ніколи  не  втомлюся

Життя  закони  прославлять:

Немає  діток  без  матусі

Небес  нема  без  журавля.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768822
дата надходження 30.12.2017
дата закладки 07.09.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Таких, як ти шукають все життя…

Таких,  як  ти  шукають  все  життя,
Таких,  як  ти  немає  в  цілім  світі.
З  тобою  я  лечу  у  забуття
І  найчарівніші  з  тобою  миті...

Твої  слова  у  крапельках  роси,
Твоя  усмішка,  мов  волошки  в  полі.
Мені  її  в  долонях  принеси,
За  це  я  буду  дякувати  долі...

Без  тебе  я  немаю  більше  сну,
Без  тебе  сонце  світить,  та  не  гріє.
Тобі  весну  в  дарунок  принесу
Щоб  не  зникали  з  серденька  надії...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339671
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 07.09.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Букет фіалок

Букетик  фіалок  тримаю  в  руках,
Частинка  кохання  у  цьому  суцвітті.  
І  стільки  тепла  і  любові  в  думках
І  начебто  сонце  в  яскравому  літі.

Букетик  фіалок,  а  з  ними  любов,
Джерельна  і  світла,  немов  в  оксамиті.
Нап'юся  кохання  весняного  знов
І  буду  щасливою  в  цілому  світі.

Букетик  фіалок,  то  ніжності  цвіт,
Цей  запах  вдихаю,  від  нього  хмілію.
Його  ти  приносиш  уже  стільки  літ,
Від  справжнього  щастя,  душа  не  старіє.




пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866685
дата надходження 02.03.2020
дата закладки 07.09.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любовь не делится на два…

Любовь  не  делится  на  два,
К  словам  прибавлю  я  слова.
В  ответ  услышу  пару  фраз,
Как  в  первый  раз,  как  в  первый  раз.

Голубизной  блестят  глаза,
А  по  щеке  течёт  слеза.
Любовь  не  делится  на  два,
Но  от  тебя  я  без  ума.

Жизнь  будто  вертит  карусель
И  счастье  нам  откроет  дверь.
Сомнений  нет,  ты  только  верь
И  боль  пройдёт  услышав  трель.

На  этом  свете  нет  родней,
Пусть  дождь,  пусть  снег,  пускай  метель.
Тебя  люблю  мой  дорогой,
Ты  только  мой,  ты  только  мой...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442741
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 07.09.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти мене обійми ( слова для пісні)

Обійми  ти  мене  обійми
І  до  серця  свого  пригорни.
Поцілунок  залиш  на  устах,
Щоби  радість  була  у  очах.

Буде  осінь,  чи  може  зима,
Буде  дощ,  а  чи  сніг,  то  дарма.
Хочу  рук  твоїх  чути  тепло
І  щоб  затишно  завжди  було.

У  душі,  ще  живуть  почуття,
Не  руйнує  їх  навіть  життя.
І  стежина  ще  в  весну  веде,
Я  на  ній  все  чекаю  тебе...

У  кімнаті  зі  мною  пітьма,
Я  без  тебе  коханий  одна.
Лише  ніч  і  у  небі  зірки,
А  твій  образ  торкає  руки.

Обійми  ти  мене  обійми
І  до  серця  свого  пригорни.
Поцілунок  залиш  на  устах,
Щоби  радість  була  у  очах.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855396
дата надходження 21.11.2019
дата закладки 07.09.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю тебе…

Розфарбуй  для  мене  небо  в  голубе,
Сонячне  проміння  розклади  на  ньому.
Досі  ще  кохаю  любий  я  тебе.
Не  віддам  кохання  нашого  нікому.

Розфарбуй  в  зелене  поле  і  ліси,
Хай  розносить  пісню  прохолодний  вітер.
Щастя  у  долонях  мені  принеси,
В  кольорах  веселки  розфарбуй  всі  квіти...

Усміхнись  до  мене,  ніжно  притулись,
Б'ється  серце  гучно,  вириває  груди.
Пам'ять  не  зітерлась,  вона,  як  колись,
Все  тебе  кохає  і  кохати  буде...





пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644054
дата надходження 15.02.2016
дата закладки 01.09.2021


Новосад Руслан Віталійович

Мелодія дощу

Це  диво,  бачити  таку  красу,
Відчути  незабутні  аромати.
Не  хочеться  ці  митті  відпускати:
Цей  вечір,  цю  мелодію  дощу.

Так  хочеться  промокнути  до  нитки,
Пробігтись,  розбиваючи  калюжі,
До  рук,  яким  ти  не  байдужий
І  з  мокрих  уст  зібрати  теплі  нотки.

Чудовий  час.  Вечірнє  місто  затихає.
А  ми  у  двох,  одна  в  нас  парасоля.
Лунає  сміх  –  жартує  мабуть  доля.
У  ці  моменти  серце  завмирає.
А  час  минає.

Ми  довго  йдемо  короткою  дорогою
Освітлену  десятком  ліхтарів.
Несемо  з  собою  найкращі  із  дарів:
У  серці,  що  сховали  за  тривогою.

Це  диво,  зустріти  цю  красу,
Відчути  незабутні  аромати,
В  душі  сховати  і  не  відпускати,
Цей  вечір,  цю  мелодію  дощу.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735473
дата надходження 29.05.2017
дата закладки 01.09.2021


Новосад Руслан Віталійович

І ти і я

І  ти  і  я  -  поет  і  поетеса.
І  ти  і  я  -  вогонь  ми  і  вода.
І  ти  і  я  ненавидимо  стреси...
...  моя  й  твоя  на  небі  є  зоря.

І  ти  і  я  краплини  в  океані,
і  ми  є  не  від’ємний  механізм.
Одягнена  в  квітучому  ти  вбрані,
а  я  одягнений  у  ввесь  твій  оптимізм.

І  ти  і  я  нестримні  буревії.
Ти  є  смерч  а  я  є  ураган.
І  ти  і  я  ми  маємо  власні  мрії
Хоч  інколи  стаємо  у  капкан.

І  ти  і  я  заряди  у  повітрі
Яких  з’єднає  блискавка  ударом...
ми  також  можемо  бути  у  палітрі
де  небо  роздає  веселки  даром.

І  ти  і  я  ми  випадкові  люди,
ти  звідти,  а  я  звідси  де-не-де,
ми  можемо  зустрітися  усюди,
а  можемо  остатися  ніде.

І  ти  і  я  блукаємо  по  планеті
шукаючи  причини  і  мети,
хоча  ми  можемо  бути  на  монеті
зображення  сторін  є  я  і  ти.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729396
дата надходження 18.04.2017
дата закладки 31.08.2021


Віктор Варварич

Твої поцілунки

Поцілунки  твої  відчуваю,
У  них  пломеніє  літнє  тепло.
Ти  мене  кохаєш,  я  це  знаю,
А  я  пригортаю  твоє  чоло.

Я  до  тебе  світанком  мандрую,
А  квіти  купаються  у  росі.
Червоні  троянди  подарую,
У  заплету  їх  у  твоїй  косі.

І  ми  закружляємо  у  танці,
В  якому  співає  наша  любов.
На  щоках  проявляться  рум'янці,
Я  у  тобі  своє  щастя  знайшов.

Нехай  міцніє  наше  кохання,
І  життєвої  снаги  додає.
Ти  подаруй  мені  сподівання,
Я  щасливий,  що  ти  у  мене  є.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923535
дата надходження 29.08.2021
дата закладки 31.08.2021


Новосад Руслан Віталійович

Коли тебе немає

Думки,  думки,  пішов  я  в  себе.
Мені  бракує  слів  про  тебе,
Мені  тебе  не  вистачає,
А  час  минає.

Скрізь  чути  б’ються  серця  разом,
В  повітрі  є  кохання  фрази.
А  тут  страхи  і  хвилювання
І  всі  подавлені  бажання.

Тебе  не  має,  я  забув
Той  запах  сміху,  запах  щастя.
Вже  сум  –  як  п’ять  хвилин  не  чув,
А  тут  на  місяць  вже  не  вдасться.

Ти  пропала,  миттю  зникла,
А  потім  кажеш  про  кохання?
До  чогось  ти  таки  привикла,
Не  до  мене  до    бажання,
До  задоволення  уяви,
До  тиші,  миру,  сміху,  віри.
Так  серце  стане  і  діряве,
Якщо  не  бачитимеш  міри.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760823
дата надходження 17.11.2017
дата закладки 31.08.2021


Новосад Руслан Віталійович

Я так скучаю за тобою

Я  так  скучаю  за  тобою,
Я  так  шкодую  що  пропав,
Що  причинив  тобі  я  болю,
Що  дуже  довго  так  кохав.

І  все  вернути  я  не  можу,
Цей  сором  здавлює  в  комок,
Підвів  я  і  довіру  божу,
Що  серце  закував  в  замок.

І  все  що  не  вернути
Я  пам'ятаю  на  зубок.
І  часом  хочу  я  заснути,
Але  скрутився  у  клубок
Від  звуків  згубленого  раю
І  відголосків  давнини,
Всі  труднощі  я  пам'ятаю,
Які  ми  разом  всі  пройшли.

Я  хочу  все  оце  вернути,
Але  уви  це  не  можливо,
І  від  бажання  як  отрути
За  кожен  раз  мені  тужливо.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923589
дата надходження 29.08.2021
дата закладки 31.08.2021


Яна Крава

Твої слова

Твої  слова,  немов  зів'ялі  квіти
Розсипляться,  та  до  землі  впадуть.
Згадай  той  день:  сміялись,  наче  діти,
Але  могли  щомиті  спалахнуть.

Так  швидко  та  невпинно  все  горіло,
Вогонь  з'їдав  не  тільки  нас  обох.
Усе  навкруг  тоді  за  мить  зітліло.
Ми  стерли  тисячі  годин,  років,  епох.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923756
дата надходження 31.08.2021
дата закладки 31.08.2021


Мила Машнова

Катюши

От  чувств  безграничных  слетаю  с  катушек,
Любовь  -  революций  страна.
Услышь,  как  во  мне  громыхают  "Катюши"
И  близится  третья  война!

Как  я  становлюсь  боевым  офицером,
Который  уходит  на  фронт
В  шинели  отцовской,  потёртой  и  серой,
Сжимая  последний  патрон.

Становится  сердце  мишенью  обстрела,
Я  в  первый  вхожу  эшелон,
Почувствуй  весь  ужас  зенитных  прицелов,
Весь  холод  трофейных  знамён!

А  впрочем...  закрой  свои  уши,  не  слушай!
Любовь  -  это  ночь,  тишина.
Когда-то  в  груди  отстреляют  "Катюши"
И  боль  станет  мне  не  страшна.

 (10.04.2021)

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910801
дата надходження 12.04.2021
дата закладки 31.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірші для тебе…

Тихо  трави  шелестять  у  полі
І  дзвенять  росою  ще  слова.
Сказані  для  мене  лиш  тобою,
А  кохання  слало  нам  дива.

Все  сміялась  голосно  до  тебе,
Ти  ховавсь  у  косах  запашних.
А  над  нами  веселилось  небо
І  купалось  у  словах  отих.

Доторкалися  до  тіла  руки
І  два  серця  билось  в  унісон.
Ми  з  тобою  разом,  а  розлука
То  для  нас  була  неначе  сон.

Ми  щасливі  зі  своїм  коханням,
Воно  в  серці  нашім  і  душі.
Тихо  так...  Чекаємо  світання...
А  в  душі  складаються  вірші...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337788
дата надходження 16.05.2012
дата закладки 31.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Від кохання твого шаленію…

Від  кохання  твого  шаленію,
В  серці  жар  у  моєму  горить.
Твої  очі  для  мене  це  мрія,
Моє  серце  без  тебе  болить.

Загоряться  для  нас  в  небі  зорі
І  зійдуться  у  парі  мости.
Будем  вірні  ми  нашій  любові,
Щастя  будем  своє  берегти.

Щебетатимуть  птахи  нам  дзвінко,
Буде  стукати  дощик  в  вікно.
В  світі  я  найщасливіша  жінка,
Бо  не  всім  так  кохати  дано...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352387
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 31.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Грози кохання

Ти  не  шукай  мене  у  своїх  снах,
Ти  не  шукай  мене  прошу  не  треба.
Прийду  тоді,  коли  лише  весна,
Веселку  кине  у  блакитне  небо.

Ти  не  шукай  сліди,  що  на  снігу,
Ти  не  шукай,  бо  ти  їх  не  побачиш.
До  тебе  в  літо  сонячне  прийду,
Тоді  цілунок  обпече  гарячий.

Ти  не  шукай  мене  серед  дощу,
Ти  не  шукай  мене  коли  морози.
У  серце  лиш  тоді  тебе  впущу,
Коли  гримітимуть  весняні  грози.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822943
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 31.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я кохання тобі віддам

Доторкнися  моєї  долоні,
Погляд  ніжний  мені  подаруй.
Я  давно  у  твоєму  полоні,
Ти  любов  мою  в  серці  відчуй.

Я  так  хочу  заглянути  в  очі,
В  них  побачити  відблиск  зорі.
Всі  з  тобою  проводити  ночі
І  уста  цілувати  твої.

Щоб  мелодія  в  місячнім  сяйві,
Свої  звуки  доносила  нам.
Щоб  слова  не  були  мої  зайві,
Я  кохання  тобі  лиш  віддам.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870509
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 31.08.2021


AKM

Мій світ це ти

Мій  світ  -  це  ти!  Ти  всесвіт  просто  :
Складний,  величний  і  без  меж,
Стабільність  і  в  майбутнє  поступ,
І  спокій,  і  тривога  теж.

Моє  буття  лише  з  тобою.
Твій  подих  це  моє  життя!
Основа,  на  якій  я  стою,
Від  початків  до  забуття.

Моя  душа  -  це  твоє  світло,
Твоє  тепло  -  це  серця  спів,
Твої  слова  як  тепле  літо,
Без  тебе  мене  лише  пів.

Моя  любов  -  твоє  кохання,
Ти  моя  ніжність  і  струна,
Ти  моя  пісня  і  зітхання,
Моя  нездійснена  весна.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923308
дата надходження 26.08.2021
дата закладки 27.08.2021


majra

Відійшло…

Відійшло,  відпливло,  відлетіло,
Літо  стало  посеред  зими.
...  Моє  серце  ще  не  відболіло,
Але  стихли  вже  бурі  й  громи.

І  зробилося  в  світі  так  тихо,
Заховались  вітри  в  комиші.
Наче  зроду  страждання  і  лихо
Не  торкались  моєї  душі.

Як  же  так?  стільки  днів  загубилось?
Наче  вихром  війнуло  в  лице...
...  Відійшло,  відпливло,  відболіло.
Слава  Богу!  я  вірила  в  це!..

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916556
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 27.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Старе місто ( слова до пісні)

Нас  місто  старе  зустрічає,
В  осінній  зажуреній  млі.
А  осінь  листки  розкидає
Їх  ловлять  долоні  мої.

І  я  в  цій  осінній  завії,
У  місті  старому  стою.
Воно  знає  всі  мої  мрії.
Я  з  мріями  цими  живу.

Приспів:

Старе  місто,  старе  місто,
Запали  свої  вогні.
Старе  місто,  старе  місто,
Знов  прийшли  до  тебе  ми.
Старі  вулиці,  бульвари,
Парки,  скверики,  сади.
Ними  ми  завжди  блукали,
Тепер  знов  прийшли  сюди.


Пройдусь  по  бруківці  колишній,  
Спинюся  на  нашім  містку.
У  храмі  де  править  Всевишній,
Я  щастя  для  всіх  попрошу.

Стоять  старовиннії  замки,  
Вони  збереглись  до  цих  пір.
Виблискують  врунами  ранки
У  ніжних  мелодіях  лір.

Приспів:  

В  мелодіях  осені  ніжних,
Згадаємо  ми,  ще  нераз.
Це  місто  старе,  дивовижне,
В  якому  багато  прикрас.

Воно  нам  дарує  ці  миті,
В  обійми  бере  нас  свої.
Найкращі  тут  роки  прожиті,
Лишились  дитинством  в  дворі.

Приспів:  

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922111
дата надходження 13.08.2021
дата закладки 20.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поспішайте до мами

Пролітають  роки  за  роками
І  стаємо  дорослими  ми.
Зігріває  нас  усмішка  мами,  
Наче  промені  перші  весни.

Пригортаю  матусені  руки,
Стільки  ніжності  в  її  очах
В  грудях  серденько  сильно  так  стука,
Як  самотньо  виходить  на  шлях.

І  щоразу,  як  взріє  здалека,
То  на  зустріч  щаслива  біжить.
І  стає  на  душі  моїй  легко,
Не  забути  щасливу  цю  мить...

Як  живете,  матусю,  питаю,
Ви  пробачте,  що  довго  не  був.
Винуватий,  матусенько,  знаю,
Та  про  вас  рідна,  я  не  забув.

І  дивилися  очі  щасливі,
Доторкалася  чуба  рука.
Лились  сльози  від  щастя,  мов  зливи,
Моє  серце  вогонь  пропіка.

І  згадались  пісні  колискові,
Їх  матуся  співала  мені.
Як  на  небі  з'являлися  зорі,
Розкидав  місяць  з  човника  сни.

То  було  так  давно  і  неда́вно,
Голос  мами  постійно  я  чув.
Те  дитинство,  що  казкою  славне,
Пам'ятав  і  ніщо  не  забув...

Те  тепло,  що  мені  дарувала
І  любов,  що  мені  віддала.
Найдорожча  матусенька,  мама,
У  молитві  мене  берегла.

У  село  поспішайте  до  мами,
Вона  завжди  чекає  на  вас.
Її  душу  зігрійте  словами,
Їдьте,  доки  не  сплинув,  ще  час...

Автор  Тетяна  Горобець





пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922273
дата надходження 15.08.2021
дата закладки 20.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов їм дарувала крила

На  них  дивились  перехожі,
Вони  ж  не  помічали  їх.
Любов  жила  у  серці  схоже,
Хоч  падав  дощ,  хоч  падав  сніг.

Під  ноги  осінь  лист  стелила,
А  птахи  кликали  в  політ.
Любов  їм  дарувала  крила
На  них  дивився  цілий  світ...

Він  і  Вона  -  кохані  двоє,
Й  благословенна  їх  любов.
Купались  під  дощем  любові
Із  серця  линув  її  зов.

І  мелодійні  чулись  звуки,
А  очі  -  глибина  морів.
Тримав  в  долонях  її  руки,
Не  рахував  щасливих  днів.

Вони  були  такі  щасливі
І  що  для  них  холодний  дощ.
Вони  і  не  відчули  б  зливи,
Що  сльози  лила  серед  площ...

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922349
дата надходження 16.08.2021
дата закладки 20.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дозволь мені тебе любити

Дозволь  мені  тебе  любити,
Дозволь  коханою  назвати.
Без  тебе  в  світі  важко  жити,
Ще  важче  в  невідомість  грати.

Дозволь  мені  тебе  обняти
І  притулитися  до  тебе.
Солодкий  мед  із  уст  збирати
І  дарувати  зорі  з  неба.

О  Боже!  Як  тебе  кохаю!
Сто  раз  скажу,  промовлю  ніжно.
Любов  моя  прийшла  із  Раю,
Лягла  словами  в  весну  пізню.

Послухай,  що  шепоче  вітер,
В  садочку  птах  пісень  співає.
Усі  зберу  для  тебе  квіти
І  прошепочу,  що  кохаю.

Дозволь  мені  тебе  любити,
З  тобою  поруч  завжди  бути.
Любов  не  можна  спопелити
Її  ніколи  не  забути


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834264
дата надходження 02.05.2019
дата закладки 12.08.2021


СЕЛЮК

КОХАЙ

Не  можу  я  знайти  такі  слова,
Які  змогли  тебе  переконати…
Що  у  мені  любов  завжди  жила
І  ти  про  це  повинна,  доле,  знати.


Я  іншої  не  бачу  біля  себе,
Хоч  краль  багато  знав  я  на  віку.
Та  жодній  не  хотів  дістати  небо
І  жодної  не  бачив  у  вінку.

Єдина  ти  для  мене  в  цьому  світі,
Напевно  розмістились  так  зірки…
Ти  наймиліша  квітка  серед  квітів,
Водиця  життєдайна  із  ріки.

Твій  поцілунок  не  зрівняти  з  медом,
А  дотик  рук,  неначе  водограй.
Нікого  у  житті  мені  не  треба,
Лише  прошу:  -«Кохай  мене,  кохай!»

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810192
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 11.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи, скажи… ( слова до пісні)

Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...

Вже  осінь  розкидає  жовте  листя,
Калина  у  червоному  намисті.
Твоя  любов  за  осінню  тікає,
Осінній  дощ  сліди  твої  змиває.

І  навіть  дощ  чомсь  проливає  сльози,
А  у  душі  моїй  чомусь  морозить.
Серед  осінніх  днів  тебе  шукаю,
Ти  повертайся,  я  тебе  кохаю...


Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...


Шукаю  я  сліди  твої  на  листі,
Твої  слова  і  звуки  променисті.
Та  їх  немає,  заховала  осінь,
Прощання  журавлі  уже  голосять.

Вони  про  щось  курличуть  безупинно,
У  моїм  серці  ти  одна  -  єдина.
Під  ноги  вітер  листя  розкидає,
Ти  повертайся,  я  тебе  кохаю...

Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  не  любиш,
Скажи,  скажи,  скажи,  що  ти  мене  забудеш.
Скажи,  скажи,  скажи,  що  більше  не  моя,
Щоночі  в  снах,  тобою,  тобою  марю  я...


Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921250
дата надходження 03.08.2021
дата закладки 11.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Трояндовий букет ( слова до пісні)

Сьогодні  несу  я  троянди,  
Для  тебе  кохана  моя.
У  серці  ти  вічна  розрада
І  вічна  загадка  моя.

Візьмеш  у  долоні  ці  квіти,
В  обійми  затиснеш  міцні.
Як  будеш  від  щастя  п'яніти,
Пташині  хай  линуть  пісні.

Приспів:

Червоні  троянди  -  то  квіти  кохання,
Вишневі  троянди  -  то  вірність  й  любов.
Червоні  троянди  -  то  мо́є  зізнання,
Вишневі  троянди  -  то  ніжності  зов.


Гойдатиме  небо  десь  зорі,
З'єднаються  наші  шляхи.
Купатися  будем  в  любові
І  будем  її  берегти.

Ти  будеш  моя  королева,
Найкращою  серед  квіток.
Чарівна  троянда  вишнева,
У  серці  щасливих  думок.

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921505
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 11.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Два крила ( слова до пісні)

Коли  у  парі  два  крила,
Нас  піднімають  в  небо.
Любов,  як  казка  ожива,
У  неї  вірить  треба.

Торкають  серденька  слова,
У  мріях  оживають.
Коли  у  парі  два  крила,  
То  кращого  немає...

Ті  крила  доля  нам  дала,
Що  би  у  вись  злетіти.
І  за  собою  повела,
Що  би  у  щасті  жити.

Як  поєднаються  серця,
Мелодія  заграє.
Коли  у  парі  два  крила,
Тоді  душа  співає.

Шептати  буду,  ти  моя,
Найкраща  в  цілім  світі.
Коли  у  парі  два  крила,
Не  можна  не  любити.

Любов  свята...  любов  свята,
Святішої  немає.
Коли  у  парі  два  крила,
Вогонь  в  серцях  палає.

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921412
дата надходження 05.08.2021
дата закладки 05.08.2021


Наталія Глиняна

Філіжанка кави

(Автор  Наталія  Глиняна)

Стоїть  спокійно  на  столі,
Налита  кава  в  філіжанку.
Вже  світить  сонце  угорі,
Й  стрічаю  я  початок  ранку.

Пахучий  кави  аромат
Все  тіло  наскрізь  зігріває.
Чарує  нотами  з  сонат,
Та  сон  умить  весь  проганяє.

Солодкий  присмак  й  гіркота,
Усе  зібралося  в  єдине.
Це  для  гурмана  смакота,
Коли  знайшлася  середина.

Ковток  останній  запашний
Й  стоїть  пуста  вже  філіжанка.  
Настане  завтра  день  новий
Я  знову  вип’ю  каву  зранку!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874155
дата надходження 01.05.2020
дата закладки 03.08.2021


grotath

Чому мені так боляче в душі?

Чому  мені  так  боляче  в  душі?..
Чекає  тихий  смуток  на  порозі,
Від  сигарети  попіл  на  щоці,
Сухе  вино  розлите  на  підлозі.

Здається,  що  все  втрачене  давно,
Що  радість  не  постукає  вже  в  двері.
Скінчилось  кольорове  те  кіно
І  я  один  в  обшарпаній  квартирі.

Погляну  із  вікна  я  на  людей,
Розради  безнадійно  в  них  шукати,
Погас  вогонь  у  відблиску  очей,
Котрий  ще  дуже  довго  мав  палати...

В  калюжах  відображення  своє
Із  висоти  побачить  синє  небо.
Казали  люди,  що  десь  там  хтось  є,
І  що  "завжди  він  дивиться  на  тебе".

А  там  лише  безмежності  блакить
І  хмари,  зовсім  різні  та  не  схожі.
Давно  я  вже  не  вірю  ні  на  мить,
Що  ті  мені  хоч  чимось  допоможуть...

Я  може  не  один  такий  дурний,
Що  з  головою  власною  не  ладить,
Та  навіть  той,  що  в  дзеркалі,  німий,
Нічого  доброго  тут  не  порадить.

Здається,  що  не  радий  він  мені,
Та  тільки  він  спроможний  щось  змінити.
Так  страшно,  наяву  а  не  у  сні,
На  зустріч  щастю  перший  крок  зробити.

08.11.19

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854085
дата надходження 08.11.2019
дата закладки 03.08.2021


Волинянка

Бо що сніжинка?

Бо  що  сніжинка?  То  лиш  крапля  снігу…
Лиш  крапля…  бачиш?  Вже  її  нема.
Та  для  дитини  –  це  краплина  сміху,
Краплина  радості,  що  принесла  зима.

Бо  що  мороз?  Холодний  білий  дідо…
Замерзлі  руки,  душі  у  шарфах…
Він  –  привід  пригадати  тепле  літо,
І  тепло  посидіти  у  гостях…

Бо  що  зима?  Незаймана  і  чиста…
Як  білий  аркуш:  хоч  –  сідай,  пиши!
Тим  на  калині  гарячіш  намиста
Гукають  до  пташини:  -  Поспіши!

Хтось  в’яже  в  подарунок  рукавиці,
Хтось  серце  в  подарунок  віддає…
Життя  дістало  власні  довгі  спиці…
Зима  співає:  «Христос  рождає!!!»

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901409
дата надходження 15.01.2021
дата закладки 03.08.2021


Волинянка

Літо двох…

Ми  дихали  з  тобою  одним  літом,
Стрічалися  у  спільних  наших  снах…
Ти  був  серпневим  і  жаданим  вітром…
А  я,  повір,  вже  знаюсь  на  вітрах.

Палило  сонце  збіжжя  і  дороги,
Горіли  з  ними  пройдені  мости…
У  нашім  літі  зайві  застороги,
У  нашім  літі  є  лиш  я  і  ти…

Стікало  щастя  соком  нектарини
Між  пальцями  твоїх  міцих  долонь…
І  поцілунки  з  присмаком  малини…
Це  літо  втіхи,  радості,  безсонь…

Були  дощі…  вмиваючи  буденність,
Фарбуючи  у  свіжу  зелень  сад…
О,  ці  дощі…  О,  свіжа  ця  натхненність…
О,  ця  мелодія  серпневих  серенад…

Вплітаючи  в  вінок  щоденні  миті,
Маленькі  радості,  прожиті  тільки  двох,
Разом  з  тобою  ми  були  у  літі…
І  літо  це  було  для  нас  обох…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919717
дата надходження 16.07.2021
дата закладки 03.08.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зорепад

Сьогодні  з  неба  зорепад,
На  землю  сипав  оксамити.
Це  диво  Всесвіту  парад,
Землі  свої  він  шле  привіти.

Ним  милувалася  весна,
Для  неї  то  чарівне  дійство.
Роса  холодна  і  рясна,
На  трав'янистім  королівстві.

І  навіть  теплий  вітерець,
На  диво  дивиться  магічне.
Краса  торкається  сердець,
З  природою  злилась  навічно.

Сьогодні  з  неба  зорепад,
На  землю  сипав  оксамити.
Затамував  свій  подих  сад,
Весна  зустрінеться  із  літом.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873481
дата надходження 26.04.2020
дата закладки 03.08.2021


Сергій Тімченко

Де ти, де я.

Де  ти,  де  я?
Про  що  ти  мрієш  -  мрію  я,
Чого  торкаєшся  -  торкаюся  і  я.
Я  бачу  те,  що  бачиш  ти,
Хоча  мене  нема  де  ти,
Так  само  і  тебе  де  я.
Де  я,  де  ти?
Де  ти,  де  я?
Де  ти  сьогодні,
де  буду  завтра  я?
А  може  в  мріях  ми?
А  може  в  дотику,
у  подиху  повітря?
А  може  у  віршах,  
малюнках,
почуттях?
словах  одне  до  одного,
цілунках...?
Ти  там...  де  буду  я.
Я  там...  де  будеш  ти.
І  будем  поруч  відчувати,
одне  ми  одного  кохати,
як  день  і  сонце,
як  ніч  і  місяць,
як  рими  у  віршах,  
як  море  і  пісок,
як  мрії  уві  снах  
і  щастя  наяву.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776783
дата надходження 13.02.2018
дата закладки 03.08.2021


Сергій Тімченко

У полоні ніжних долонь

У  полоні  ніжних  долонь
Відчуваю  у  серці  вогонь,
У  полоні  гарних  очей
Я  не  сплю  цілих  п'ять  ночей,
У  полоні  я  губ  твоїх
Забуваю  про  все  і  всіх.
Обіймати  я  хочу  завжди,
Пригортати  і  міцно  тримати,
Цілувати  і  всю  відчувати,
Бо  кохаю  тебе  до  безтями
І  так  хочу  щоб  поруч  була.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839858
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 03.08.2021


НАДЕЖДА М.

Три замёрзшие розы…

Белый  снег  серебрился.
                     Падал  тихо  звеня.
И  в  душе  отразился
                     Болью  сердце  щемя.
На  снегу  у  дороги,
                     Среди  белого  дня,
Три  замёрзшие  розы,
                     Ярче  пламя  огня.
Околевшие  розы...
                     Чьей  разлуки  букет?
Отгремевшие  грозы,
                       Знать,  любви  больше  нет.

Лепестки  умирали.
                       С  ними  плакала  я.
И  слезинки  упали,
                       Растревожив  меня.
Кто  же  здесь  их  оставил?
                     Чей  же  рядом  здесь  след?
Горечь  к  сердцу  прибавил
                       Мой  вопрос  и  ответ...
Ветер  птицей  кружился,
                       Целовал  лепестки,
А  на  душу  ложился
                       Холод  зимней  тоски...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234357
дата надходження 12.01.2011
дата закладки 01.08.2021


Grace

Чертовка

Ах,  ты  несчастное  дитя,
Любви  цепями  скован,
Чертовка  чувствами  крутя,
Бесстыже  глазки  строит.
Средь  сотен  женщин,  что  вокруг,
Ты  ею  очарован.
Тяжёлый  подхватил  недуг,
Рассудком,  душой  болен.

Легко  слепого  обмануть,
И  прыснуть  в  сердце  ядом.
Невыносимо  горький  вкус,
Её  устами  сладок.
А  в  радужном  сеяньи  дня,
Обманщица  другая.
Корысти  чёрной  глубина,
Глаза  приоткрывает.

Любовь  узная  цокатух,
Дитя  целует  ловко.
Мужчина  больше  не  лопух,
Не  охмурить  чертовке.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921092
дата надходження 01.08.2021
дата закладки 01.08.2021


Амадей

Вона для мене зіронька ясна

На  неї  я  дивлюсь,  як  на  богиню,
А  може  вона  й  справді  неземна?
У  неї  завжди  з  серця  пісня  лине,
І  у  душі  завжди  цвіте  весна.

Її  веселі  барвінкові  очі,
Промінням  щастя  світяться  мені,
У  своїх  снах  я  бачу  їх  щоночі,
Вони,  неначе  квіти  весняні.

Її  усмішка  сонячна,  чарівна,
П"янить  неначе  дороге  вино,
Перед  такою  стати  на  коліно,
Не  кожному  в  житті,  мабуть  дано.

Торкнуся  вуст  я  спраглими  вустами,
Й  душа  палає  так,  немов  в  вогні,
Допоки  є  богині  поміж  нами,
Ніякі  перешкоди  не  страшні.

На  неї  я  дивлюсь,  як  на  богиню,
А  може  вона  й  справді  неземна?
За  покликом  душі  до  неї  лину,
Вона  для  мене,  зіронька  ясна.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911974
дата надходження 25.04.2021
дата закладки 31.07.2021


ПроСто СлуЧайНый ПроХоЖий

Человек

Небрежно  лежащая  чёлка,
И  галстук  немного  помят,
Но  даже  такой,  не  «с  иголки»,
Его  ведь  не  портит  наряд.

В  кампании  весел  всегда  он,
И  шутки  его  не  во  вред,
Улыбка  его  так  прекрасна,
Улыбки  такой  больше  нет.

И  нет  на  Земле  человека,
Что  б  был  он  похож  на  него,
Характер,  «политика»,  дело,–
Всё  это  своё  у  него.

И  он  идёт  по  жизни,  не  спеша,
Ломая  деревья,  сжигая  мосты,
Всё  та  же  его  молодая  душа,
Живёт  на  скупые  гроши.

Питается  вдоволь,  а  пьёт  ещё  больше,
Живот  не  привык  пустовать,
И  даже  когда  за  душой  не  копейки,
Он  всё  же  находит  пожрать.

А  жизнь  у  него  всё  ж  проходит  бесследно,
Иль  может  не  видно  следа,
Но  как  же  сказать:  «Человек!–  Ты  чудесный»,
Хоть  жизнь  и  давит  на  тебя.

И  человек  услышав  это,
Вновь  озарит  небесный  склон,
Своей  улыбкой  безразмерной,
Он  засияет  –  нужен  он.

Поймет  –  как  хорошо  живёт  на  свете,
Как  много  разного  узнал,
Так  будет  свет,  на  сей  планете,
В  конце  концов  он  прокричал.
(В  порыве  страсти  закричал).

11  декабря  2002  г.
Одесса

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827
дата надходження 18.04.2004
дата закладки 31.07.2021


Таня Речная

Тело, разум и душа

Мое  тело  и  мой  разум,
Только  вы  подвластны  мне:
Чистое  извлечь  из  грязи,
Приходящее  извне.

Поддавая  тренировке,
Сберегаю  силу  в  вас,
Чтоб  использовался  ловко
Мой  энергии  запас.

Рассчитать  могу  я  точно
Четкий,  безупречный  шаг,
Но  мешает  ставить  точку…
Вездесущая  душа  —

Возжелает  и  погубит,
И  страданья  принесет,
В  теле  плотское  разбудит,
В  разуме  изменит  все.

Триединства  не  нарушу:
Равносильны  вы  во  мне.
Отчего  тогда  лишь  душу
Мы  спасаем  на  земле?

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306
дата надходження 29.03.2004
дата закладки 31.07.2021


tru

Я весь промок тобой.

Упала  капля.  Холод  по  щеке  
Темнеющий  асфальт.  Запахло  летом  
Над  горизонтом  солнце,  как  судьба  на  волоске  
Я  зонт  не  достаю.  Я  представляю,  это  

Ты.  Твоя  рука  меня  слегка  коснулась.
В  ночь  превращаясь,  таял  летний  вечер  
Я  снова  ощутил  невидимую  связь  
А  ты,  как  раньше,  молча  обняла  за  плечи  

Рукой  проводишь  по  лицу,  касаясь  пальцами  дождя  
И  шелест  капель  на  листве  -  твой  шёпот  
Раскаты  грома,  уходя,  переходили  в  ропот...  
Я  весь  промок  тобой.  
Стою,  закрыв  глаза.
________________

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915768
дата надходження 03.06.2021
дата закладки 27.07.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохані

Дзвенить  кохання  струнами  у  серці,
Куйовдить  коси  теплий  вітерець.
Звучать  пісні  пташині  в  стилі  скерцо,
А  я  спішу  до  тебе  навпростець.

Привіт!  -  скажу,  ромашки  білокосі,
Вони  голівки  хилять  до  руки.
Спадають  кришталево  -  срібні  роси,
А  з  неба  посміхаються  хмарки.

Веде  стежина  змійкою  до  ставу,
А  серце  виривається  з  грудей.
Нас  зачекались  верби  кучеряві
І  чується  пташина,  ніжна  трель.

Привіт!  -  скажу,  коханий,  найдорожчий,
Заскучилася  за  тобою  я.
До  себе  ти  пригорнеш  стан  дівочий,
З  під  наших  ніг  тікатиме  земля...

Мене  в  обійми  ти  приймаєш  радо,
Кружляєш,  відриваєш  від  землі.
З  тобою  на  травичку  поруч  сядем,
Цілунки  ти  спиватимеш  мої...

З  тобою  милий  я  така  щаслива,
Готова  навіть  до  зірок  летіть.
Для  мене  зустріч  ця  така  важлива
І  неповторна  -  ця  казкова  мить...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911089
дата надходження 15.04.2021
дата закладки 27.07.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я п'ю любов твою до дна

Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Із  твоїх  уст  її  спиваю.
У  світі  ти  така  одна,
За  тебе  кращої  немає.

Очей  озерна  глибина,
Уста  неначе  спілі  вишні.
Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Благослови  її  Всевишній.

Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Від  неї  без  вина  хмелію.
Ти  Господом  мені  дана,
Збулись,  збулись  завітні  мрії.

З  ромашок  падає  роса
Летять  пелюстки  білі,  білі.
Я  п'ю  любов  твою  до  дна,
Вдихаю  запахи  ванілі...

Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916497
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 27.07.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої цілую руки

Я  твої  цілую  руки
І  топлюсь  в  твоїх  очах.
Роз'єднала  нас  розлука,  
Та  вернув  до  тебе  шлях...

Довго,  довго  йшов  по  ньому,
Лабиринтами  кружляв.
Та  повір,  що  ту  дорогу,
З  перешкодами  долав...

Як  лили́  дощі  осінні,
Слухав  їх  мелодії.
Як  лягав  на  вії  іній,
Вії  згадував  твої.

А  коли  весна  всміхалась
І  стелила  білий  цвіт.
Ти  у  снах  моїх  з'являлась
І  від  того  меркнув  світ.

Зігрівало  тепле  літо,
Разом  з  ним  любов  твоя.
Маковим  торкала  цвітом
І  волошками  в  полях...

Обійняв,  притис  до  себе,
Ти  навік  любов  моя.
Посміхалось  до  нас  небо,
З  нами  серце  розмовля.

І  тепер,  коли  зустрілись,
Руки  ніжно  цілував.
Все  збулося,  як  хотілось,
Вітерець  пісень  співав...

Автор  Тетяна  Горобець


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918318
дата надходження 01.07.2021
дата закладки 27.07.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю ( слова до пісні)

Я  люблю  губитися  в  ромашках,
Серед  квітів  ніжних,  польових.
І  коли  щебече  в  небі  пташка,
За́вжди  прислухаюсь  в  спів  її.

Я  люблю  кружляти  в  парі  з  вітром,
Доторкатись  пальчиком  роси.
А  ще  хмари,  що  пливуть  над  світом,
У  пухкій,  незвіданій  красі.

Я  люблю  чудові  літні  ранки
І  блакитне  небо  голубе.
Сонце,  що  оділо  вишиванку,
А  найбільше  я  люблю  тебе.

Ти  й  ромашки  дуже  мені  близькі,
Я  любов  завжи́  знаходжу  в  них.
Милий  мій  із  юності  хлопчисько,
Не  забула  я  очей  твоїх...

Як  дивлюся  на  волошки  в  житі,
Бачу  погляд  й  усмішку  твою.
Найдорожчий  ти  в  усьому  світі,
Я  любов  для  тебе  бережу.

І  нехай  роки  летять  птахами
І  тікає  молодість  кудись.
Буду  йти  я  нашими  стежками,
Поспішати  буду,  як  колись...


Автор  Тетяна  Горобець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920628
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021


ОксМаксКорабель

ЩО КОМУ ДО ЧИЄЇ ПЕЧАЛІ

Що  кому  до  чийогось  безсоння
і  до  тихого  зойку  вночі
Поміж  нас  почалось  міжсезоння
після  теплого  літа    дощі.

Що  кому  до    чиєїсь  печалі  
й  до  свічі  що  до  ранку  горить
тихий  човен  стоїть  на  причалі
і  за  ним  лише  місяць  зорить.

Що  кому  є  до  смутку  чийого
і  що  довго  мовчить  телефон
І  не  скажеш  нікому  нічого,
лиш  чолом  припадеш  до  ікон.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920636
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021


Red Side

Люблю

Без  мене  твої  ночі,  без  тебе  мої  дні.
Дивлюсь  у  твої  очі,  нажаль  лише  на  склі.
Думками  лиш  порину,  в  обійми  заберу,
Скажу,  що  не  покину,  скажу,  що  не  лишу.

А  час  летить,  як  вітер,  змітає  всі  сліди.
Зима,  весна,  вже  літо,  згоріли  всі  мости.
Одна  лише  дорога  за  обрій  поведе,
До  самого  порога,  де  я  знайду  тебе.

Неначе  сон  -  реальність,  а  сон  -  моє  життя.
Мої  слова  -  банальність,  моя  душа  -  твоя.
Знов  ранок  ніч  міняє,  немає  в  дум  жалю.
Ти  там.  Я  тут.  Я  знаю.  І  знаю,  що  люблю.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919389
дата надходження 13.07.2021
дата закладки 27.07.2021


tru

Я весь промок тобой.

Упала  капля.  Холод  по  щеке  
Темнеющий  асфальт.  Запахло  летом  
Над  горизонтом  солнце,  как  судьба  на  волоске  
Я  зонт  не  достаю.  Я  представляю,  это  

Ты.  Твоя  рука  меня  слегка  коснулась.
В  ночь  превращаясь,  таял  летний  вечер  
Я  снова  ощутил  невидимую  связь  
А  ты,  как  раньше,  молча  обняла  за  плечи  

Рукой  проводишь  по  лицу,  касаясь  пальцами  дождя  
И  шелест  капель  на  листве  -  твой  шёпот  
Раскаты  грома,  уходя,  переходили  в  ропот...  
Я  весь  промок  тобой.  
Стою,  закрыв  глаза.
________________

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915768
дата надходження 03.06.2021
дата закладки 13.07.2021


tru

Я бы тебя на руках носил

Я  бы  тебя  на  руках  носил
Если  бы  были  руки
Если  бы  были  силы
И  не  мешали  звуки

Не  был  бы  мил  насильно
И  целовал  бы  в  губы
Трепетно  и  несильно
Если  бы  были  губы

Если  бы  было  небо
Розовым  как  ты  любишь
Мы  б  не  кидали  жребий
Был  бы  я  неприступен  

Я  б  не  просил  бы  Бога
Я  бы  пошёл  дорогой
Я  бы  увидел  море
Если  бы  были  ноги

Чувствовал  бы  всесильным
Чтобы  разрушить  горы
Лишь  бы  смогла  ты  выжить
Лишь  бы  не  знала  горя

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916480
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 13.07.2021


tru

Я пью любовь

Я  пью  любовь  из  её  нежных  рук  
Касаясь  бледных,  влажных  губ  
Недосягаемую  даль  
Ищу  в  фиалковых  глазах  
Закладывая  скрытый  смысл  в  слова...
 
Кротка  безмолвная  печаль  
Как  вестник  поздней  осени
В  ней  лета  раненого  жаль  
С  её  нескромными  вопросами  

С  её  наивными  мечтами  
Там,  где  эмоции  дышали  
Мы  не  считали  страсти  дни  
Считали  звезды.  Обнимая  
Руками  небо  заслонив  

Там  шепот  Утра,  шелест  трав  
Росою  чистой  омывал
Тропу  влюбленных  сонный  Бог
Вьюном  босых  касаясь  ног

Там  ветер  медною  струной
Все  звал,  маня  нас  за  собой
И  мы  за  руки  взявшись  с  ним
Бежали  наперегонки

Навстречу  тёплому  дождю
Под  облачную  тень  -  вуаль
Где  лета  было  нам  ещё  не  жаль.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910120
дата надходження 05.04.2021
дата закладки 11.05.2021


РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович

АВТОРСЬКА ПІСНЯ

АВТОРСЬКА  ПІСНЯ
         "СОНЕЧКО"

Ти  не  знаєш,  як  довго  без  тебе  йдуть  дні?
А  як  ночі  повільно  пливуть?
Ми  на  світі  з  тобою  чудні  лиш  одні,
Бо  тобою  я,  мила,  живу!

               ПРИСПІВ:      -  2  р.
Сонечко,  сонечко,  сонечко,  
Дуже  тебе  люблю!
І  для  тебе  пташечко,
Все  у  житті  зроблю!                          
Сонечко,  сонечко,  сонечко,  
Ти  любов  моя!
Заглянь  у  моє  віконечко,
Там  любов  твоя!
           
Що  ти  знаєш,  кохання  моє,  про  любов?
Може  знаєш  також  про  страждання?
А  любов,  моя  мила,  не  любить  обнов,
Вона  любить,  лиш  чисте  кохання!

               ПРИСПІВ:        -  2р.
Сонечко,  сонечко,  сонечко,  
Дуже  тебе  люблю!
І  для  тебе  пташечко,
Все  у  житті  зроблю!                          
Сонечко,  сонечко,  сонечко,  
Ти  любов  моя!
Заглянь  у  моє  віконечко,
Там  любов  твоя!

30.03.2016  р.
А.  Рогуля

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655828
дата надходження 30.03.2016
дата закладки 11.05.2021


tru

Муза

Сегодня  ночью  ты  явилась  мне  
А  мы  ведь  даже  незнакомы    
Ты  говорила  что-то  о  судьбе  
А  я  как  воздух  невесомый

Перед  грозой  наполнился  тобой  
Вкушая  весь  процесс  познания
Любви  и  поражаясь  глубиной  
Твоей  души,  отчаянных  желаний  

Дотронуться    трепещущих  основ.  
Прочувствовать  себя  в  моменте  
Здесь  и  сейчас.  Напиться  красотой  
Навязчиво  тобою  бре́дя

И  смешивая  всё,  и  сон  и  явь  
Вдруг  -  обними,  ты  прошептала  тихо  
Весной  в  окно  смотрел  ночной  ноябрь  
По  комнате  бродило  тенью  эхо  

Не  важно  состоянье  до  неё  
Что  на  душе  там  будет  после  
Ложатся  рифмы  словно  капли  на  стекло  
Отбрасывая  тень  на  звёзды  

И  не  ищу  ответы  между  строк
Вникая  в  постулаты  Ветхого  завета  
Пусть  в  прошлой  жизни  без  тебя  я  мог  
Но  совершенно  не  могу,  вот  в  этой...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913026
дата надходження 06.05.2021
дата закладки 11.05.2021


tru

Как твои дела?

Расскажи  мне,  ну  как  там  дела?
Солнцем  утро  окрашено  было?
Или  слушала  дождь  у  подъезда,  одна
На  окраине  города,  в  съемной  квартире

Что  смотрела  вчера?  Может,  книгу  читала?
Может,  падали  слёзы  неслышно  с  ресниц?
Может  быть,  улыбалась  ребёнку  устало?
Загиная  закладкой  треугольник  страницы

Когда  город  окутала  серая  мгла
О  ком  думала  ты  на  рассвете?
Чьею  жизнью  ты  день  прожила?
Заходила  ли  ночью  в  соцсети?

Может,  мёрзнешь,  закутавшись  в  клетчатый  плед?
Иль  танцуешь  в  бикини  игриво
На  душе  твоей  рана  зажила?
Напиши.  Расскажи  мне.  Ответь

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913519
дата надходження 11.05.2021
дата закладки 11.05.2021


Стах Розсоха

Він від себе все зробив належне

[color="#1613bf"][b]Він  від  себе  все  зробив  належне  -
З  болем  навпіл  серце  розірвав.
Бо  любив  її  необережно
Без,  здавалось,  будь-яких  підстав.

Він  хапав  за  руку  момовлі,
І  мовчав  годинами.  Між  тим
Падав  сніг  на  чорний  камінь  долі.
Так  минуло  кілька  лютих  зим.

Розправляло  небо  сірі  крила,
Гинули  в  імлі  міській  слова.
А  вона  його  не  розуміла.
Так,  коли  земля  з-під  ніг,  бува.

Так  буває,  коли  кров  -  у  скроні,
Паморозі  -  на  крихкому  склі.
І  коли  торкаються  долоні
Ранніх  зморшок  на  його  чолі.

Ніч  удвох  минала  очманіла,
Заглядали  в  спальню  сни  не  ті.
Він  -  мовчав,  вона  -  не  розуміла
Цю  любов  в  кричущій  німоті.  
[color="#1145bf"][/color][/b][/color]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913513
дата надходження 11.05.2021
дата закладки 11.05.2021


Валентина Ланевич

В ім’я України

Не  долюбив,  не  до  кохав  ще  ти,
Не  додивився  білий  світ  в  вікні.
Ще  автомат  в  руках  тримав  у  сні,
Відходила  душа  у  засвіти.

Видих  останній  у  темінь  ночі,
Із  вуст,  з  криком  сови,  на  мить  завис.
Упав  в  саду  на  білий  падолист,
Ангел  запалив  на  небі  свічі.

І  сльоза  скотилася  повільно
Із-під  закритих  на  усе  повік.
Без  шуму  в  повітрі  лився  потік,
Душі  побратимів  стали  щільно.

Прощання...Хрест  в  рушнику...Узори...
Червоно-чорні  нитки  -  знак  війни.
Він  не  дожив  в  ім’я  України,
Щоби  ми  вільно  жили  на  землі.

06.12.20

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897367
дата надходження 06.12.2020
дата закладки 10.05.2021


Світлая (Світлана Пирогова)

Сплетіння

Думки  твої,  мов  зорі  таємничі
Блищать  гірляндою  у  небесах.
І  зіткані  зі  згоди  й  протиріччя,
Пливуть  у  просторі  на  парусах.

Твоє  мовчання  -  прохолода  ночі,
Кришталь  морозний,  заметіль  снігів.
Вдивляюся  у  рідні  сині  очі,
Щоб  розгадати  ребуси  зі  снів.

Слова  твої  пахучі,  мов  троянди,
Як  шелест  ніжний  шовку  пелюстків.
Світанку  ласка  і  санскриту  мантра,
Сплетіння  розуму  і  почуттів.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898786
дата надходження 21.12.2020
дата закладки 10.05.2021


Крилата (Любов Пікас)

ТИ МОЄ ВСЕ

Ти  –  моя  сила  в  кроці.
Ти  –  моє  світло  в  дні,
Літо  у  довгім    році,
Свято  і  вихідні,  
Сонця  ранковий    дотик,  
Щастя  цупкий    гачок,
Серцю  для  пісні    –    ноти,  
Скрипці  -  новий  смичок.
Картці  з  альбому  долі  –  
Струганий    олівець.
Точка  в  моєму  колі.
Ти  –  моє  все!  Кінець.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898272
дата надходження 15.12.2020
дата закладки 05.05.2021


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бажана зустріч

Я  закохалася  у  тебе
У  твої  очі  голубі.
Всміхалось  ніжно  мені  небо,
А  я  всміхалася  тобі.

У  філіжанках  наших  кава,
А  душу  зігріва  любов.
Ця  ніч  для  нас  така  цікава,
З  тобою  ми  зустрілись  знов...

Ти  цілував  мої  долоні,
На  вушко  шепотів  слова.
Так  пульсували  наші  скроні,
З  під  ніг  тікала  десь  земля.

З  тобою  ми  такі  щасливі,
Моя  рука  в  твоїй  руці.
Твій  поцілунок  справжнє  диво,
Назавжди  лишивсь  на  щоці...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898781
дата надходження 21.12.2020
дата закладки 05.05.2021


Амадей

Я думав більше не писати про любов

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Я  думав  більше  не  писати  про  кохання,
Але  ж  душа  злітає  в  небо  знов,
Й  тривожить  душу  в  небі  зірка  рання.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Писати  про  сніги  і  заметілі,
Я  думав  серцем  я  вже  охолов,
Вважав,  якщо  вже  скроні  білі,

Писатиму  про  батьківський  поріг,
Ріку  дитинства,  стежку  в  ріднім  краі,
Та  задавить  любов  в  душі  не  зміг,
Не  зміг  я  задавить  палке  кохання.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Комусь  заняття  дивним  це  здається,
Але  пишу,  допоки  з  серця  знов,
Мелодія  кохання  ллється.

Я  думав  більше  не  писати  про  любов,
Але  писатиму,  я  знаю,
Бо  хто  не  пише  про  любов,
Тих  не  пускатимуть  до  Раю.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863363
дата надходження 02.02.2020
дата закладки 20.11.2020


Новосад Руслан Віталійович

Усі поети пишуть про любов…

Усі  поети  пишуть  про  любов,
Про  щось  мяке,  красиве  і  безмежне,
Про  потаємне  відкривають  знов
нові  звуки  ці  складають  обережно.

Усі  вірші  доглянуті  як  квіти,
Поливані  лобовю  зовсім  мало,
Заховані  від  гніву  і  від  вітру,
Прикриті  вони  римами  бувало.

А  запах  їх  розноситься  століттям:
Краси,  безмежності,  тепла,  натхнення.
Рядки  ж  призначенні  майбутнім  діттям,
Що  у  душі  пізнають  дивне  вчення.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864391
дата надходження 10.02.2020
дата закладки 20.11.2020


Волинянка

Чи треба говорити про любов?

Чи  треба  говорити  про  любов?
Шепни  на  вушко,  я  почервонію.
Твої  слова  кипіти  змусять  кров,
А  кров  кипить  –  то  й  серце  шаленіє.

Чи  треба  про  любов  писать  пісні,
Якщо  любов  і  є  найкраща  пісня?
Без  почуттів  і  дотики  пісні,
Душі  у  тілі  без  любові  тісно.

Як    хочеш,  я  мовчатиму,  а  ти
Вслухайся  в  погляд  ніжності  по  вінця.
Минулого  дотліли  всі  мости,
Ми  стоїмо  на  згарищі  провінцій.

Їх  скільки  тут?  Не  злічиш:  попіл,пил…
Розвіяв  вітер  місце  для  нового…
Ти  про  любов  їм  також  говорив?
Ти  їх  любив???  Чи  не  любив  нікого???

Чи  варто  говорити  про  любов?
Про  відданість  і  чесність,  про  довіру?
Ти  помовчи,  щоб  не  впектися  знов,
Бо  всі  слова  твої  беру  на  віру…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872014
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 20.11.2020


Волинянка

Чи треба говорити про любов?

Чи  треба  говорити  про  любов?
Шепни  на  вушко,  я  почервонію.
Твої  слова  кипіти  змусять  кров,
А  кров  кипить  –  то  й  серце  шаленіє.

Чи  треба  про  любов  писать  пісні,
Якщо  любов  і  є  найкраща  пісня?
Без  почуттів  і  дотики  пісні,
Душі  у  тілі  без  любові  тісно.

Як    хочеш,  я  мовчатиму,  а  ти
Вслухайся  в  погляд  ніжності  по  вінця.
Минулого  дотліли  всі  мости,
Ми  стоїмо  на  згарищі  провінцій.

Їх  скільки  тут?  Не  злічиш:  попіл,пил…
Розвіяв  вітер  місце  для  нового…
Ти  про  любов  їм  також  говорив?
Ти  їх  любив???  Чи  не  любив  нікого???

Чи  варто  говорити  про  любов?
Про  відданість  і  чесність,  про  довіру?
Ти  помовчи,  щоб  не  впектися  знов,
Бо  всі  слова  твої  беру  на  віру…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872014
дата надходження 14.04.2020
дата закладки 20.11.2020


Амадей

Мелодія і вірші про любов

Мелодія  і  вірші  про  любов,
Не  дивлячись  на  посивілі  скроні,
До  мене  ви  вертаєтеся  знов,
Знаходжусь  досі  в  вашому  полоні.

Здавалося  б  для  мене  солов"ї,
Вже  відспівали  пісню  солов"їну,
Але  ж  звучить  струна  в  душі  моій,
Вона  в  мені  звучатиме  до  згину.

Я  переміряв  тисячі  доріг,
Я  знаю  добре  за  кохання  плату,
В  своєму  серці  назавжди  зберіг
Батьківську  ласку  і  батьківську  хату.

Тут  мамині  на  стінах  рушники,
І  давні  фото  в  рамках  мов  ікони,
І  ніжність  материнської  руки,
Диктує  пам"ять  нам  свої  закони.

Мелодія  і  вірші  про  любов,
Не  дивлячись  на  посивілі  скроні,
До  мене  ви  вертаєтеся  знов,
З  минулого,  мов  полохливі  коні.


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878383
дата надходження 03.06.2020
дата закладки 20.11.2020


Стяг

І ще раз про любов

Ти  любиш  літо,  спеку  білу,
Дніпра  вологу  далечінь,
Його  сріблясте  дуже  тіло  ,
Від    плавнів  –  по  імлисту    синь.

Ти  любиш  степ.    Волошки  в  житі,
І  золотисту  шерсть  пшениць,
І  звуки,  жайворонком  злиті.
Ти  любиш  тисячі  дрібниць.

На  татуйованій  планеті,
Ти  любиш  крапельки  роси,
Деталь  у  пригорщах  сюжетів,
Прибій  у  сутінках  коси    .
Крило  спізнілого  лелеки,
Що  в  надвечірній  глибині,
Шукає  прихистку  від  спеки.
Ти  любиш  промінь  у  вікні…

А  я  люблю  твій  голос,  мила,
Чоло  просвітлене  твоє.
Люблю,  як  птаха  любить  крила,
За  те,  що  ти  у  мене  є.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881766
дата надходження 05.07.2020
дата закладки 20.11.2020


Валентина Ланевич

Не відпускай, моя любове

Високе  небо  в  хмарах,  сонце
І  ще  курличуть  журавлі.
А  почуття  пливуть  у  серце,
Нові  розбурхують  жалі.

Не  відпускай,  моя  любове,
Не  відпускай  -  то  наш  політ.
Темніє  небо  вечорове,
Без  тебе  так  тьмяніє  світ.

Ховаю  сум  глибоко  в  грудях,
З  тобою  поруч  день  при  дні.
І  хоч  окремо  ми  на  людях
Та  в  пам’яті,  як  у  вікні.  

Слова  твої,  короткі  фрази,
Подій  стрімких  минулих  біг.
В  душі  відклалися  що  зрази,
Де  перламутру  шар  заліг.

11.05.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835256
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 20.11.2020


Лейла

Про любов….

                                     ...

Стільки  всього  хотілося  розказати!
Вирвати  з  серця  -  покласти  тобі  в  долоні.
Я  б  не  змогла  тебе  в  цьому  житті  не  кохати,
А  у  наступному  згасла  б  без  тебе  поволі.

Стріли  летіли-  словами  збивали  душу
Посмішка  ,ніби,  казала  мені:"  побачим".
Так  покохати
,напевно,тебе  не  змушу,
Але  й  ніколи  тобі  цього  не  пробачу.

Світяться  зорі  такі,як  і  наші  миті  -
Щирі,  веселі,грайливі  і  трохи  скромні
Щоби  так  само  на  світі  когось  любити-  
Треба,як  мінімум,  бути  до  того  готовим.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895335
дата надходження 18.11.2020
дата закладки 20.11.2020


Валентина Ланевич

Не відпускай, моя любове

Високе  небо  в  хмарах,  сонце
І  ще  курличуть  журавлі.
А  почуття  пливуть  у  серце,
Нові  розбурхують  жалі.

Не  відпускай,  моя  любове,
Не  відпускай  -  то  наш  політ.
Темніє  небо  вечорове,
Без  тебе  так  тьмяніє  світ.

Ховаю  сум  глибоко  в  грудях,
З  тобою  поруч  день  при  дні.
І  хоч  окремо  ми  на  людях
Та  в  пам’яті,  як  у  вікні.  

Слова  твої,  короткі  фрази,
Подій  стрімких  минулих  біг.
В  душі  відклалися  що  зрази,
Де  перламутру  шар  заліг.

11.05.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835256
дата надходження 11.05.2019
дата закладки 19.06.2019


Патара

Так мало

Як  мало  потрібно  для  щастя  —
Прокинутись  зранку  в  обіймах,
З  теплом  рідних  рук  на  зап'ястях
І  все  щоб  —  правдиво  й  надійно.
Щоб  ти  і  всі  рідні  —  здорові,
Щоб  спокій  і  лад  у  родині,
Щоб  Молох  не  прагнув  так  крові,
Як  спрагло  впивається  нині.
Щоб  зло  врешті  взяло  відпустку,
На  диво,  щоб  довготривалу,
В  душі  б  не  селилася  пустка...
Потрібно  для  щастя  так  мало...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838594
дата надходження 12.06.2019
дата закладки 17.06.2019


Зоряна Кіндратишин

ВЖЕ НЕ "МИ" Я і ТИ

Помовчи!  Твої  очі  сказали  за  тебе.
Ця  мовчанка  і  тиша  -  мов  крик  наших  зранених  душ.
Помовчи!  Пригорнись  наостанок  до  мене.
І  словами  прощання  цю  тишу  святу  не  поруш.

Відпусти!  Не  приходь  в  мої  сни  надаремно,
Бо  нема  більше  нас,  розвела  наша  доля  мости.
Відпусти!  Не  тримай  мою  руку  таємно.
Будь  щасливим  із  нею  ...  Мене  ж  назавжди  відпусти.

Усміхнись!  Подаруй  мені  промінь  останній.
Ніжним  дотиком  губ  я  по  ямці  пройдусь  на  щоці.
Усміхнись!  Хай  на  згадку  про  наше  кохання
Буде  усміх  ...  і  тепла  долоня  в  тремтячій  руці.

Вже  не  "ми"  я  і  ти,  та  немає  вини  тут  нікого.
У  безмежжі  світів  ще  зустрінемось,  вірю,  колись.
Не  забуду  тебе,  найріднішого,  але  чужого.
Помовчи,  відпусти,  на  прощання  мені  усміхнись.

©  Зоряна  Кіндратишин

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838567
дата надходження 12.06.2019
дата закладки 13.06.2019


Амадей

Якби міг голубом я стать

Якби  міг  голубом  я  стать,
Я  б  прилетів,  моя  голубко,  
Щоб  твоі  очі  цілувать,
Із  губ  меди  п"янкі  спивать,
Якби  ж  міг  голубом  я  стать.

Якби  міг  голубом  я  стать,
Я  б  прилетів,  поглянув  з  неба,
І  щастя  більшого  не  треба,
Крильми  голубку  обіймать,
Якби  ж  міг  голубом  я  стать.

Якби  міг  голубом  я  стать,
То  ми  б  з  тобою  воркували,
У  парі  вечора  б  чекали,
Зірки  на  небі  рахували,
Якби  ж  міг  голубом  я  стать.

Якби  міг  голубом  я  стать,
Я  б  любувався  лиш  тобою,
Я  б  жив  тоді  лише  любов"ю,
Тебе  від  бід  оберігать,
Якби  ж  міг  голубом  я  стать.

Якби  міг  голубом  я  стать,
До  Господа  злетів  би  в  небо,
Щоб  шану  Господу  віддать,
За  цю  Господню  благодать,
Якби  ж...міг  голубом  я  стать.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838577
дата надходження 12.06.2019
дата закладки 13.06.2019


лЮБА Л.

Не можу заснути без тебе

Я  скучила  за  тобою:
За  твоїми  руками,  цілунками,
Губами,
За  карими  очима,
Сумними.
Глибиною  в  них  стали
Мої  печалі.
Знову
Не  можу  заснути  без  тебе.
Хвору
Мене  ти  врятуєш,
Сонцями  дивитимешся
В  душу.
Грозами
Проллються  мої  погляди.
Нотами
Заграють  наші  голоси.
Росами
Впаду  на  твої  губи  я.
Бджолами
Злітаюся  до  тебе.
Медовими
Мені  твої  вуста  зробилися.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605633
дата надходження 10.09.2015
дата закладки 03.06.2019


Marianna Rainbow

Твої очі

Твої  очі  розкажуть  більше,  
Аніж  сотні,  мільйони  слів,  
Серед  сотень  і  тисяч  інших
 Твої  очі  такі  одні.

Твої  очі,  то  зорі  ясні,
Що  освічують  шлях  вночі,
Твої  очі,  то  гори  високі,
Що  так  важко  сягнути  їх.

Твої  очі  -  сонце  яскраве,
Що  із  зливи  в  душі  сумній,
Творять  веселку  яскраву,
Що  дарує  світло  усім.

Твої  очі  ,  то  блискавки  спалах,
Твої  очі  озер  блакить,
То  вогонь  душі  твоєї,
Що  так  тішить  усіх  й  веселить.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728684
дата надходження 13.04.2017
дата закладки 07.12.2018


IngiGerda

Візьми мене в полон

Візьми  мене  в  полон
                                                           надовго  і  так  сильно,
впусти  мене  в  свій  сон
                                                                 глибо́ко  і  повільно.
Дозволь  мені  торкатись,
                                                                     безсильно  піддаватись,
триматися  так  близько
                                                                   і  падати  так  низько.
Віддай  себе  частинку,
                                                               чекав  же  цього  вчинку,
коли  просити  стану,
                                                         введу  тебе  в  оману,
візьму  тебе  усього,
                                                       ти  вартий  серця  мо́го,
моїх  бажань,  поривів,
                                                             усіх  шалених  зривів.
Візьми  мене  в  полон...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808795
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 10.10.2018


Катерина Голосна

Ти боїшся моїх віршів

Ти  боїшся  моїх  віршів,  
Я  ж  боюся  твоєї  мовчанки,  
Коли  очі  благають  :"Лишись",
А  вуста,мов  заліплені  скотчем.  

А  коли  напиваєшся  вщент,  
І  бринить  тих  прощань  струна,  
Знову  тягне  почуть  абонента,  
Але  ж  чи  відповість  вона?  

Так.  Бере  телефон:-Я  слухаю.
-Сумувала?  Тому  і  дзвоню.
Я  без  тебе  тут  ніби  дихаю.  
-  Ну  а  я  тут  життя  творю.  

-  Ще  кохаєш?  Прости,  що  мучаю.
Я  ж  до  тебе  не  охолов.  
Каяттям  і  похміллям  нав'ючений
Проганяєш  на  ранок  любов.  

Все  спочатку  :мовчанка  з  тиждень,  
Далі  пізні  зізнання,  дзвінки.  
Часом  думаю:"Мій  хороший,  
А  якби  все  було  навпаки?  "

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809484
дата надходження 09.10.2018
дата закладки 10.10.2018


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018


grotath

На пероні

На  пероні  ми  вдвох,  інших  наче  немає,
Поряд  чується  плач,  а  десь  -  радісний  сміх.
Найщиріших  цілунків  вокзал  стільки  знає,
Що  й  злічити  ніхто  би  вже  просто  не  зміг.

Та  не  довго  ще  нам  залишилось  чекати,
Вже  доноситься  здалеку  стукіт  коліс.
І,  мабуть,  все  ж  найкраще  життя  споглядати
Крізь  вікно  у  вагоні,  що  вдаль  нас  повіз.

Так  далеко  залишились  мрії  диниства,
А  попереду  тільки  лиш  нові  шляхи.
Їх  початок  сьогодні  в  руках  машиніста,
А  вже  завтра  судилось  самим  їх  пройти.

Ми  у  двох  в  океані  безмежжя  тонули,
Світ  великий,  та  люди  у  ньому  малі.
Нас  чекають  міста,  в  яких  ми  ще  не  були,
Кличуть  мандри  в  далекі  незнані  краї.

02.10.18

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808531
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Harry Nokkard

Сон матері

Сон  матері

Якось  матері  син  наснився,
що  загинув  у  вирі  війни,  
Мамо  вибачте!  Я  помилився,
і  прихожу  вже  тільки  у  сни.

Помилився  на  полі  бою,
побратима  від  куль  прикривав,
Чорний  Янгол  забрав  із  собою,
 нас  обох  до  Небесних  Лав.

Інший  Світ,  зовсім  інші  закони,
і  по  іншому  тут  плине  час,
ми  для  Вас  тепер,  наче  ікони,
і  Ви  молитесь  тільки  на  нас.

Не  сумуйте,  не  плачте  так  гірко,
нам  тут  важко  від  Ваших  сліз,
знов  на  Небо  зійшла  нова  зірка,
знов  когось  Чорний  Янгол  приніс.  

Посміхнувся  до  матері  сумно,
як  колись,  і  розтанув  в  імлі,
лиш  на  серці  у  матері  журно,
залишилась  сама  на  землі.

Якось  матері  син  наснився,
що  загинув  у  пеклі  війни,
Мамо  вибачте,  що  помилився,
що  прихожу  вже  тільки  у  сни.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808489
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Ярослав Ланьо

ОСІНЬ В ОКОПАХ

Дощ  на  Сході,  дощ  на  серці,
Сирість  в  кожній  клітці  тіла,
На  промоклі  старі  берци,
Муха  втомлена  присіла…

Мов  снаряд  упала  осінь,
Неочікувано,  стрімко
І  останню  в  небі  просинь,
Хмарами  з  Донецька  вкрило.

Сирість  сука…На  півроку,
Тіло  з  бруду  в  сніг  холодний,
І  не  ступиш  в  бік  ні  кроку,
Ще  й  сидиш  вночі  голодний…

П`ятий  рік  свистять  тут  кулі,
Вибух,  рана,  кров,  судома…
А  коли  не  бачать  друзі,
Сльози  душать:  Як  там  вдома?

Як  там  діти,  мама,  тато?
Чи  зібрали  все  до  школи?
Знову  снайпер  з  того  боку,
Біля  вуха  звук  знайомий.

Куля  вгризлася  в  колоду,
Вкотре  смерть  тут  пролетіла…
Боже…Тягне  так  додому,
Як  війна  ця  вже  набридла!

Сирість,  сльота,  кров,  багнюка
І  прокльони  на  всю  глотку…
Вчора  в  тил  відправив  друга,
Ледь  живого  -  втратив  ногу…

Знов  думки,  що  робить  мила?
Як  тримається  сердешна?
Тільки  б  часто  не  хворіла,
Лиш  би  все  гаразд…Не  перша  ж.

Так,  не  перша  й  не  остання,
Хто  чекає  з  поля  бою…
Може  сонце  вийде  зрання,
Попрощатися  зі  мною.

На  душі,  ледь  посвітліло,
Дощ  ще  встигне  набридати…
Дивно…Тихо,  звечоріло,
Перестали  щось  стріляти.

Знов  думками  до  родини…
Муха  з  берців  відлетіла…
Сука,  лиш  би  ці  краплини
Не  торкались  мого  тіла!

Дощ  на  Сході,  сирість  в  серці,
На  бліндаж  упала  осінь,
Чи  прослужать  зиму  берци…
Чи  весну  побачать  очі?

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808493
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Юлія Еней

Знаю

Знаю,  українці  -  мій  народ,
І  я  є  мала  його  частина.
Скільки  б  не  приходило  заброд
Країна  наша  буде  зватись  -  "Україна"!

Прапор  синьо  -  жовтий  майорить  
Над  полями,  що  нема  їм  краю,
Про  небес  безкрайнюю  блакить  
Я  душею  пісню  заспіваю!

Ми  -  нащадки  київських  князів,
Козаків  звитяжних  правнуки  і  внуки...
Скільки  вчених,  математиків  і  співаків  
Українок  виховали  руки!

І  хоч  зараз  темні  є  часи,
Зрозумій  для  себе  лютий  враже:
Як  своїх  шаманів  не  проси  -  
Україна  ще  тобі  покаже!

1  жовтня  2018  року.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808487
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Крилата (Любов Пікас)

ВРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ

Без  віри  як  у  світі  жити?
Без  віри  день  якийсь  гіркий,
Він,  наче  жнець  у  полі  жито,
Стинає  в  погляді  зірки.

А  без  надії…    як  стрічати
Світань,  що  йде  із    темноти,
До  мрії  на    Пегасі  мчати,  
Немов  капусту,  сум,    сікти?

А  що  любов?  Любов  тримає
Надію  й  віру  між  епох.
Нема  її  –    і  нас  немає.
Зав’яла  квітка,  корінь  всох.

Світань  -  світанок.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808480
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Лавицкая Анжелика

Пустота

Я  –  звенящая  пустота,
Я  –  абстракция  в  белом  шуме.
В  руку  порванная  струна,
А  под  пальцы  –  звенящий  бубен.

Здесь  костёр  мой  давно  погас.
И  горел  ли  он  здесь  однажды?
Жизнь  съедает  обычный  страх,
Но  себя  обвиняю  в  краже.

Мне  мешают  себя  спасти,
Притворившись  в  одеждах  белых,
Те,  кто  должен  давно  уйти,
Но  они  превратились  в  стены

Из  костей.  Из  крови.  И  рук.
Руки  тянутся  к  шее,  чтобы
Прекратился  шаманский  стук
И  мертвецкий  раздался  хохот.

Но  молчанье.
Лишь  дзинь  да  бряк.
Стук.  Стук.  Стук.
И  биенье  сердца.
Скучно  в  крепости  на  костях,
Не  звучит  моей  жизни  песня.

Душно  в  крепости  из  костей,
На  костях  надоели  пляски.
Я  сюда  позову  чертей,
Так  как  ангелы  на  колясках

Не  летают.  Не  пьют  вина.
Скучно  с  ними.  Не  жизнь  –  рутина.
Я  –  звенящая  пустота,
В  тёмной  крепости  –  паутина.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808479
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Василь Дальнич

Осінній дощ

Стоїть  в  задумі  темний  ліс.
Сльозами  небо  плаче…
Вже  колір  –  сонячний  в  беріз,
Мов  золото  гаряче.

Вогнем  горить  горобина…
Сльозами  небо  плаче.
Змокріла  в  дуба  вся  спина,
Та  вигляд  ще  козачий.

Стоїть  зелений  він  іще,
Живе  в  своїй  палітрі…
Полоще  гриву  під  дощем  –
Сушитиме  на  вітрі.

Ми  в  двох  під  кроною  його.
Похід  до  лісу  вдався.
Горить  в  очах  грибний  вогонь…
Жаль,  дощ  розпоясався.
15.09.18р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808497
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Людмила Григорівна

СТЕЖИНА



                                                           

Мого  життя  натруджена  стежина
Вже  вибігла  на  фінішну  пряму,
А  пам’ять,  ніби  сітку  павутини
Розплутує  вже  сиву  давнину

Де  ще  живі  і  тато  мій,  і  мама,
Крізь  шум  років  їх  чую  голоси,
Ще  школа  лиш  знайомить  із  знаннями,
А  в  серці  вже  гострять  перо  вірші.

Та  гучномовці  влади,  як  сороки,
Стрекочуть  про  індустрію,  прогрес,
І  несміливі  поетичні  кроки
Зійшли  зі  стежки,  заблукали  десь...

Ходили  манівцями  в  димних  далях,
В  індустрії  шукали  майбуття,
На  дні  душі  зернятка  віршів  спали,
В  них  зріло  ненароджене  життя.

А  сонечко  вставало  і  сідало,
А  вірші  у  душі  моїй  жили,
Зі  мною  разом  плакали  й  співали,
І  врешті-решт,  таки  перемогли!

Пробились,  розцвіли  між  споришами,
Розкрили  пелюстки  думок  і  мрій,
І  осінь  заквітчалася  віршами
На  стежці  невмираючих  надій.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808499
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Леся Геник

Востаннє

Я  сотні  раз  програла  цьому  світу,  
я  сотні  раз  відмовилась  іти
супроти  зливи,  грому,  злого  вітру,
спаливши  всіх  надій  своїх  мости.

Я  сотні  раз  віддалася  знемозі
і  відступила  маловірно  в  бік,
лишившись  тільки  тінню  при  дорозі...  
О,  скільки,  Боже,  втратила  вже  й  лік!  

Але  колись  приходить  мить  кінцева,
коли  немає  більше  жодних  сил
точити  біль  з  пораненого  древа
душі  своєї,  замість  білих  крил.

І  розірвавши  пута  чорнорунні,
ідеш  вперед,  хай  буде,  так  як  є!  
В  тобі  ревуть  надривно  рвані  струни,
набат  гучний  у  тім  ревінні  б'є.

В  нім  розуміння  сочиться  проз  вени,
відмірюючи  по  краплині  час:
назад  з  дороги  цеї  не  повернеш,
якщо  впадеш  -  то  вже  останній  раз!

26.09.18  р.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808501
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018


Тарас Комаринський

Ходить осінь, бешкетує

Перукарка  диво-осінь
Жовте  листя  у  волосся
Оберемками  вплітає  —
Зачіска  неначе  з  раю.

Нам  сльоту  приносить  осінь
Під  ногами  і  у  носі.
Соплі  крутяться,  лоскочуть  —
Люди  ліки  п’ють  охоче.

Із  вітрами  дружить  осінь,
Разом  гнуть  верхівки  сосен.
Вітер  віє-повіває  —
Протяг  в  голові  гуляє.

Ходить  осінь,  бешкетує,
Наче  із  людей  кепкує.
Але  всі  їй  пробачають
За  багаті  урожаї.

[i]P.S.  Стільки  вже  різних  віршів  про  пори  року  різними  
авторами  написано  (що  гріха  таїти,  і  мною  теж),  що  гадалося:  
"Ну  годі  вже  на  цю  тему  писати".  А  ні,  таки  знов  не  втримався.[/i]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808503
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Надія Башинська

З ТОБОЮ МИ ЗАВЖДИ!

До  теплого  краю  птахи  відлітають.
Не  в'ють  там  гніздечок  вони  й  не  співають.

Бо  дома  гніздечко  рідненьке  чекає.
Тут  прутик  до  прутика...  пташка  звиває.

Своїх  пташеняток  у  ньому  виводить  
з  тих  пір,  як  по  небу  тут  сонечко  ходить.

А  хто  ж  без  землі  ти  своєї  у  світі?
І  служать,  людино,  кому  твої  діти?

І  нашого  роду  по  всьому  вже  світу.
А  вчить  же  нас  пташка  маленька  любити.

І  терном  цвітуть  вже  дороги  до  хати...
Та  ж  тут  чорнобривцям  дано  розцвітати!

За  тих  моє  серденько  щиро  радіє,
хто  сонячні  квіти  під  вікнами  сіє.

Візьму  й  у  садочку  сипну  ще  їх  жменьку  
за  себе  й  за  тих,  хто  забув  свою  неньку.

Я  знаю,  розправлять  вони  свої  брівці,
і  світ  заясніє...  Цвітуть  чорнобривці!

І  знов  усміхнеться  згорьована  ненька.
Ми  любим  тебе,  Україно,  рідненька!

З  тобою  ми  завжди...  і  з  вечора,  й  зрання.
Для  тих,  хто  руйнує  -  нема  виправдання!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808504
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Valentyna_S

Осіннє

Осінь  листи  шле.  І  всі    без  конверта.
Печаль  в  них  відверта  й  дощів  глухий  сум.
Пише  натхненно  на  розлогих  мольбертах
Моменти  свого  кольорового  сну.

Грає  на  струнах  журби  вальси  осінь,
Танцює  листя  ритуальний  танок.
Плачуть  хмарини  ридма  безголосо,
І  змотують  сльози  в  багряний  клубок.

Листю  земля  розкриває  обійми,
Їм  паморозь  зрання    зимить  судини.
Сонце  осіннє,  зігрій  їх  у  приймах,
Пропасти  не  дай  їм  в    ніч  горобину...

У  квітах  жоржин  ще  чаїться  любов,  
Що  палить  жагою  кожну  пелюстку.
Мчить  осінь  змокріла  від  нас  стрімголов,
На  волю  з  тенет  звільняючи  пустку.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808508
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Крилата (Любов Пікас)

ЛЮБИ ЦЕЙ ДЕНЬ

Люби  цей  день,  що  ходить  світом
І  зі  собою  сонце  носить,
Порозставляй  за  алфавітом    
Його  добра  у  серці  стоси.

І  сад  люби    зі  плодом-листом,
Що  щиро  дивиться    ув  очі,
І  сяйне  зоряне  намисто
На  темних  грудях  пані  ночі.

Люби  поля,  укриті  потом
(В  них  стільки  праці  і  надії!),
Ліси  –    із  киснем  і  болотом,  
Дороги,  що  ведуть  до  мрії.

Складай  свій  шлях  зі  світлих  літер.
Вклоняйся  Богу  і  хлібині.
Люби  свободу,  наче  вітер,
А  ще…  Людину  у  людині.  
1.10.18

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808510
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Валентин Довбиш

ВІДЛУННЯ

«  Посміхнись  милим  усміхом,  юним  
Доторкнись  темнотою  з-під  вій,
 Оживи  вже  обірівані  струни
У  душі  неспокійній  моїй»...

 ...Так  казав    я  колись  тій  дівчИні,  
Що  була  до  вподоби  мені,
Із  волоссям,  як  листя  осіннє,
З  голоском,  як  струмки  по  весні.

...Не  схотіла  мене  навіть  слухать:
Я  ж  –  ніщо,  перед  Богом  Краси…
Лиш  промовила  холодно-сухо:  
«Буть  твоєю  мене  й  не  проси!!!»

Сподівався  –  повернеться,  скаже  :
«  Будь  здоровий.  Пока.  Не  старій…»
…Павутинку  надії  зав*яже
У  душі  романтичній  моїй…

Що  було  –  те  було,    Не  вернути…
Ні  Любові,  ні    снів  –сподівань,
Що  стараюсь  збагнути-забути
Крізь  мепреживо  розчарувань.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808506
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


макарчук

Осінній сон

Цілунок  солодкий  із  присмаком  щемного  смутку,
В  зіницях  очей  заблукала  примара-печаль.
І  вітер  осінній  ронитиме  золота  жмутки
Під  ноги  тобі,  шепотітиме:  "Літечка  жаль".

На  тій  заблукалій  у  снах  нереальній  алеї,
Яка,  певне,  буде.  От  тільки  питання  -  коли.
І  свіжими  будуть  рожеві  та  жовті  лілеї  -
На  те  він  і  сон  -  у  реальності  вже  відцвіли.

Та  будуть  хвилини  спливати  -  розлука  і  пустка,
Ще  мінус  одна  -  арифметика  вбивчо-проста.
А  ти  павучка  обережно  відчепиш  від  куртки
І  скажеш:  "Прикмета  така.  Тож  чекай  на  листа."

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808509
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Ганна Верес

Дивна осінь

Красуня  осінь  опустила  крила

І  утворила  неповторний  рай...

Вона  природу  легко  підкорила,

Вплела  холодне  срібло  в  водограй.


В  задумі  сірій  небо  простяглося  –

Той  смуток  залишили  журавлі  –

Бракує  в  лісі  вже  многоголосся,

Давно  і  літнє  птаство  на  крилі.


Дарують  ранки  сиві  щедрі  роси,

У  мандаринових  тонах  –  горобина,

Верба  іще  розкішні  має  коси,.

Хоч  перефарбувала  їх  вона.


І  сонечко  під  осінь  ледь  жовтіше  –

Дісталось  і  йому  осінніх  чар,

Повітря  стало  теж  якесь  густіше…

Така  в  нас  осінь  дивна,  зазвичай.
14.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Ганна Верес

Відкувала зозулею доля

Відкувала  зозулею  доля,
Солов’єм  відспівала  в  гаю.
Ні  для  кого  вона  не  відома
Й  кожна  має  стежину  свою.
Ніби  птаха,  легка  і  крилата,
Повела  вояка  вона  в  бій
Захистити  родину  і  хату,  
І  ту  землю,  що  вибрав  собі.

Доля  бачила,  як  знемагали
Українські  бійці  у  борні,
Як  прицільно  снаряди  лягали
І  як  небо  палало  вгорі.
Раптом  ноги  бійця  підкосились
І  земля  застогнала  під  ним,
І  червоно  трава  заросилась
На  стежині  брудної  війни.

Відкувала  зозулею  доля,
Солов’єм  відспівала  в  гаю…
23.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808513
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Інна Рубан-Оленіч

Думками з тобою…

Тобі  важко  про  те  говорити  –
Що  найдужче  почути  так  хочу,
Я  думками  з  тобою  завжди,
В  снах  ім’я  твоє    ніжно  шепочу…
Дуже  хочу  з  тобою  бути
Ми  удвох–  все  чарівно,  як  в  казці,
З  твоїх  вуст  ім’я  своє  я  чую
І  тону  у  любові  і  ласці…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806642
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 15.09.2018


Інна Рубан-Оленіч

Думками з тобою…

Тобі  важко  про  те  говорити  –
Що  найдужче  почути  так  хочу,
Я  думками  з  тобою  завжди,
В  снах  ім’я  твоє    ніжно  шепочу…
Дуже  хочу  з  тобою  бути
Ми  удвох–  все  чарівно,  як  в  казці,
З  твоїх  вуст  ім’я  своє  я  чую
І  тону  у  любові  і  ласці…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806642
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 15.09.2018


Світлана Штатська (Гресь)

"Німими пальцями читаю настрій твій…"

Німими  пальцями  читаю  настрій  твій,
Лягають  сутінки  у  мудрості  сувій...
Спинися,  доленько,  віддай  мені  моє  -  
І  вже  тоді  хай  ранок  настає!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784357
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018


Марат Школьник

Поет і закохана муза

Лютий  на  дворі,  так  холодно-зимно…
Поет  на  канапі  вибрикує  римно,
А  муза  до  нього  притулює  ногу,
Йому  пропонує  свою  допомогу

Бери  олівця,  занотовуй  швиденько,
Рядок  за  рядочком  лягають  рівненько,
Так  радісно  тіні  стрибають  по  стелі,  -
Поет  і  закохана  муза  в  оселі

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784365
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018


Валентина Рубан

ДУША

Ви  чули.  як  душа  кричить?
А  бачили  ви,  як  вона  ридає?
А  знаєте,  як  хоче  та  летіть,
Але  куди  летіть,  мабуть  не  знає.

Ви  знаєте.  як  же  вона  болить,?
Нестерпно  випікає  в  грудях  рану.
А  знаєте,  як  тяжко,  як  мовчить,
Й  не  пізнає  ні  правди  ні  обману?

Як  гірко  тій  душі  у  самоті,
Як  вона  стогне  темними  ночами.
Як  поспіша  від  себе  утекти,
Щоб  десь  букать,  покинутою  нами.

А  знаєте,яе  плаче  та  душа,
Коли  її  не  хочуть  зрозуміти?
А  знаєте,  куди  вона  біжить,
Аби  зустріть  ту,  без  якої  неможливо  жити.?

А  знаєте,    як  стріне  половинку,
Ту,  до  якої  пагне  й  рветься.
Тоді  вона  живе,  радіє  і  цвіте.
Співає  щиро  від  душі  сміється.

                                                         10.11.2017  р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784398
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018


Наталія Мосійчук

Обіймаю тіні руками…

Обіймаю  тіні  руками,
Які  ховають  хвилини  з  словами.
Що  не  стануть  вже  новими  піснями,
Зруйнують  всі  стіни  між  нами.

Дивно  тут  танцюю  з  думками,
Все  уявляю  політ  поза  хмари.
Туди  де  зникає  відчай  з  роками,
Душа  багатіє  квітками.

І  слідкую  я  за  зірками,
Граючись  мріями  разом  зі  снами.
Вірші  вже  пишу  новими  словами,
Обіймаю  світло  руками.

Бо  сяйво  полине  світами,
Цілує  в  польоті  небо  і  хмари.
Разом  зі  мною  літає  з  вітрами,
Обіймаю  світ  я  руками.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748770
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 25.03.2018


Надія Тополя

Перші почуття

І    знову    перші    почуття
Розправив    крила,    стрепенулись.
Зайшлися    співом    солов"я,
Любовним    жаром    сколихнулись.

Здається,    що    уже    не    час
Маніжить    перші    поцілунки.
І    пам"ять    заставляє    нас
Збирати    крихти    тих    дарунків.

А    сивина    не    посріблить,
Той    вогник,    що    горів    в    очах.
Яка    ж    прекрасна    була    мить-
Нектар    солодкий    на    губах.

Як    же    хочеться    знову    відчути
Дотик    сильних    і    лагідних    рук.
Щоб    душа    тріпотіла    в    обіймах,
Млосних,    томних,  слащавих    мук.

А    може    ми    наш    гріх    сховаєм
В    тенетах    заблукавшої    душі.
І    спогадом    думки    запеленаєм.
Як    будем    залишатися    одні.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784383
дата надходження 25.03.2018
дата закладки 25.03.2018


Ліна Ланська

ХІБА ЦЕ Я?

Хіба  це  я?  Малюєш  мій  портрет?
Іще  не  демон,  але  близько  так...
Ціна  йому  пощерблений  п"ятак?
Не  віддавай,  хтось  інший  забере.

За  сотні  миль  -  клубочиться  гроза.
Розпалить  літо  посеред  зими.
Візьми  промінчик  сонечка,  візьми
У  душу,  чуєш    холод  виповза?

Рипить  не  сніг,  а    стишена  хода
Осмислених  думок,  -  скресає  лід.
Тиняються  по  світу  добрі  й  злі,
Як  чорний  дим,  чи  блискавка  руда,  

Звичайні  люди  в  пошуках  тепла.
Налякані,  зневірені,  сумні,
Кострище  палять.  Димом  на  стіні
Малюють  лики  дивні,  неземні.

Страхіття!..  на  війні,  як  на  війні.
Там  свічечка  тремтить,  така  мала,
Пітьму  ковтнула  і  слізьми  спливла,
Зігріла  душу,  щезла  вдалині.

Кого  малюєш?  Чорно-сіре  тло
Сріблястим  перекресли  і  забудь.
Свою  нестерпну  безпричинну  лють
Розвій  за  вітром,  наче  й  не  було.




21.01.18

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773137
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018


Джуэн

Заплющ очі

Заплющ  очі  й  дивися  на  мене
Через  чорну  й  страшну  темноту.
Тільки  так  почуття  це  огненне
Я  закрию  й  тебе  відпущу.
Лиш  згадай,як  колись  ми  просили,
Щоб  весь  час  зупинився  на  мить.
І  чого  ми  його  не  спинили?
І  чому  більш  не  можемо  жить?
Я  без  тебе  не  мов  би  в  полоні!
Ти  нещадно  вбиваєш  мене!
Адже  це  не  мої  вже  долоні
Й  інші  руки  вже  гріють  тебе.
Твоє  серце  для  мене  згасло
Й  не  відчутно  його  тепла.
Ти  став  вбивцею  нашого  щастя
Та  пропала  наша  весна.
Прощавай,хай  мої  теплі  сльози
Стануть  правдою  та  кришталем.
Я  прошу  збережи  їх  у  прозі.
Хай,  не  стануть  твоїм  жалем.
Заплющ  очі  й  дивися  на  мене
Через  чорну  й  страшну  темноту.
Тільки  так  почуття  це  огненне
Я  закрию  й  тебе  відпущу!








пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773132
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018


Наталія Мосійчук

Обіймаю тіні руками…

Обіймаю  тіні  руками,
Які  ховають  хвилини  з  словами.
Що  не  стануть  вже  новими  піснями,
Зруйнують  всі  стіни  між  нами.

Дивно  тут  танцюю  з  думками,
Все  уявляю  політ  поза  хмари.
Туди  де  зникає  відчай  з  роками,
Душа  багатіє  квітками.

І  слідкую  я  за  зірками,
Граючись  мріями  разом  зі  снами.
Вірші  вже  пишу  новими  словами,
Обіймаю  світло  руками.

Бо  сяйво  полине  світами,
Цілує  в  польоті  небо  і  хмари.
Разом  зі  мною  літає  з  вітрами,
Обіймаю  світ  я  руками.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748770
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 24.01.2018


Сергій Тімченко

Скажи мені

Скажи  мені  відверто  наодинці
Все  те  що  в  серці  тебе  всерединці,
Відкинь  ти  гордість  і  думки,
Залиш  лиш  почуттів  струмки.

Якщо  так  важко,  якщо  не  в  змозі
Тоді  заглянь  в  мої  ти  очі,
Якщо  не  в  очі  -  то  доторкнись,
І  через  дотик  розкажи.

Я  не  сліпий,  я  все  побачу,
Я  не  глухий,  я  все  відчую,
Якщо  кохаєш  -  не  відпущу,
Якщо  вже  ні  -  то  відійду.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773125
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018


Дарія Типчук

Холодні ранки…

Холодні  ранки  й  вечори.  
Осені  пора
Палить  в  багатті  кольори...  
Втомлена  трава...
Вже  хризантеми  розцвіли,
Пелюстки  тремтять
І  не  щебечуть  ластівки,  -  
В  край  чужий  летять.  
Далекі  зорі,    мов  жалі  ,  
У  душі  горять,  
Розвіюють  думки  сумні
Голоси  малят.  
Холодні  ранки...  Й  вечори...  
Хочеться  тепла...  
До  себе  міцно    пригорни..  
Шепочи  "моя''!  








пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748772
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017


Ганна Верес

Тихо спало літо

Ще  дзвеніло  літо
В  теплих  споришах,
Сонце  ясно  світить,
Спать  не  поспіша.
Пахнуть  квіти  й  трави
Медом  та  вином,
Бабки  крильми  грають
Бавляться  давно.
Небо  синьооке
Простір  обняло,
Бігли  на  толоку
Вівці  за  село.
Сірі,  кучеряві,
Теплі  кожушки
Обминали  ями,
Бігли  навпрошки,
Адже  заблищало
Срібло  там  води,
Швидко  наближались
Й  ми  усі  туди.
Засинає  літо
В  теплих  споришах,
Майорить  в  повітрі
Осені  душа.
14.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748774
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017


Шостацька Людмила

ЛЮБОВІ СВІТЛА МИТЬ

                         
                                       
                                                     Даруйте  милим  своїм  квіти
                                                     І  не  жалійте  добрих  слів.
                                                     Лиш  вам  дано  серця  зігріти,
                                                     До  вас  ніхто  так  не  умів.

                                                     Шукайте  кращі  ноти  милим,
                                                     Пишіть  мелодії  сердець,
                                                     Стеліть  до  ніг  з  веселки  килим,
                                                     Малюйте.  Ви  –  також  митець.

                                                     Беріть  найкращі  акварелі,
                                                     Полотна  щастя  з  них  творіть,
                                                     Нехай  родинні  паралелі
                                                     Багатшим  зроблять  цілий  світ.

                                                     Нехай  розкішні  серенади
                                                     Летять  в  відчинене  вікно,
                                                     Оксанки,  Лесі,  Ольги  й  Наді…  
                                                     Одягнуть  мрії  в  кімоно.
                                           
                                                     Даруйте  своїм  милим  щастя,
                                                     Цілуйте  руки  і  вуста
                                                     І  пийте,  пийте  це  причастя,
                                                     У  щастя  формула  проста.

                                                     Цінуйте  тих,  хто  з  вами  поряд,
                                                     Кого  за  вас  завжди  болить,
                                                     Цінуйте  незрадливий  погляд,
                                                     Любові  й  щастя  світлу  мить.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748787
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017


Валентина Ланевич

Дай ще відчути безуму ковток.

Кохаю,  без  тебе  я  нежива,
Душа  мертвіє  без  твого  цілунку.
Зорею  будь,  хай  серце  ожива,
Дай  ще  напитися  хмільного  трунку.

Дай  ще  відчути  безуму  ковток,
Коли  торкнеш  рукою  мого  тіла.
Коли  проймуть  мурашки  до  кісток,
Як  ти  в  мені,  тобою  ж  бо  боліла.

Збирала  ніжність  в  серці,  берегла,
Щоби  насолодився  вдосталь  мною.
Щоби  пізнала  ще  твого  тепла,
Взамін  наситивши  тебе  любов’ю.

01.09.17

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748777
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 02.09.2017


Викчер

На мотиви дівочих пісень минулого.

           На  мотиви    дівочих  пісень  минулого.
                                     Полтавщина  
                         (Невеличке  наслідування)  


Як  піду  я,  чистим  лугом,  квіти    назбираю,
Потім  сяду  над  рікою,  у  зеленім  гаю.
З  квітки  маку  і  з  барвінку,  сплету  я  віночок,
Заспіваю  тихо  пісню,  та  й  піду  в  таночок.
Пливи  ,пливи  мій  віночок,  пливи  над  водою,
Та  й  пристань  під  крутий  берег,  з  плесом    і  вербою.
Зустрічались  і  кохались  ранньою  весною,
А  під  осінь  розпрощались    на  віки  з  тобою  
Розійшлися  -    попрощались,  нащо  злая  доле-
Нам  не  бути    більше  разом.  Така  батьків  воля.
Роз’єднали,  розлучили  ,  два  серця  навіки  ,
Щоб  сльозами  дівочими  наповнились  ріки.
Пливи,  пливи  мій  віночок,  аж  в  чорнеє  море,
Та  й  втопи  там  в  хвилях  бистрих,  дівочеє  горе.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745393
дата надходження 09.08.2017
дата закладки 22.08.2017