Ксенія Львівська: Вибране

Аргон

DreamWalker

Взываю,  пробудись  мой  Сын,  
Ты  впал  в  туман  небытия,
Вокруг  тебя  сомнений  дым,  
Но,  вспомни,  в  твоём  сердце  Я.

Найди  свой  Путь  в  моём  Пути
И  сотни  звёзд  взойдут  в  ночи...
Ты  должен  знать  куда  идти,  
Ведь  у  тебя  есть  все  Ключи!  

Когда  отбросишь  праздный  страх,  
То  хлынет  Свет  и  всё  зальёт,  
Родится  Солнце  в  двух  Мирах  
И  новой  Жизни  даст  восход.

Открой  глаза,  коснись  меня,  
Дай  Истине  окутать  Дух,
Узри  рождение  Огня  
И  пусть  сияет  все  вокруг...
 
Иди  вперёд,  блажен  твой  Путь,  
С  Любовью  в  сердце  Мир  Твори!  
В  движении  познаешь  Суть,  
Зажжешь  Вселенную  внутри...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812165
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


Чайківчанка

ЧАС-ВІРТУОЗ

Від  сліз,  душевне  виснаження  зашкалює
бо  сліпа  любов  крихка  розбилась  на  друзки,
вчорашній  день,  відштовхує  і  віддалює,
як  яблука  обитті  вітром  від  галузки.
А  життя,  обпатрошило  крилаті  мрії,
намріяні  веснами  ,народжені  літом...
 і  де    довгоомріяне  щастя-  надія?
розлетілись,  на  схід  і  на  захід-по  світу.  
Виграє,  час  на  клавішах  по  нотах  долі,
почуття,  колосально  виводить  сопрано...
життя,  обнулило  до  центу  від  недолі,
час  -віртуоз  зіграв  свою  роль  досконало.
впадеш  у  відчай  перемагай  саму  себе
підведись  від  безсилля  і  встань    на  ноги
душі  дано  труднощі  і  пережити  все  
у  небеснім  соборі  знайти  слово  Бога.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812103
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


Дмитро Кiбич

Пташка-ключниця

За  мотивами  українського  повiр'я

[img]https://kartinkof.club/uploads/posts/2022-09/1662433775_7-kartinkof-club-p-novie-i-krasivie-kartinki-kukushka-7.jpg[/img]



Мале  дiвча  почуло  якось  тривалий  спiв  зозулi.
"Що  воно  за  пташка,  дiду?"  -  заграли  очi  в  Юлi.
"То  зозуля  нам  кує,  -  старий  вiдповiдає,  -
Ця  пташина  особлива,  бо  гнiзда  не  має!"

"У,  мабуть  же,  й  прикро  з  того,  -  спiвчува  дитина,  -
Хай  зiв'є  собi  нарештi  -  просто  неодмiнно!"
"Нi,  не  треба  їй  воно,  -  вмить  твердження  гряде,  -
Iншим  пташкам  свої  яєчка  у  гнiзда  пiдкладе!"

-  Ой,  погано  так  робить  же!  Як  цього  не  знати?
Пташенят  тепер  чужий  хтось  буде  доглядати!
-  Ну,  обов'язок  великий  є,  що  змушує  зозулю!
"Розкажи  який?"  -  допитливiсть  огорнула  Юлю.

-  Добре,  слухай!  Ось  лиш  холод  про  себе  нагадає  -
В  таку  годину  бiльшiсть  птаства  у  вирiй  вiдлiтає.
Та  летять  туди,  онученько,  не  всi  одночасно.
Як  заведено  в  них  -  ранiше  й  пiзнiше  хтось,  то  ясно.

Але  ж  раптом  запримiтили  -  незручнiсть  тут  єдина.
У  перелiтне  дiйство  вдертися  може  штовханина!
Й  одного  дня  пернате  царство  на  раду  скликають.
Зберiгать  ключi  вiд  вирiю  кому  -  визначають.

I  впав  вибiр  на  зозулю  -  попелясту  пташку.
Нелегким  заняття  в  неї  є  -  скрiзь  встигнути  важко.
Адже  першою  потрiбно  їй  в  тi  землi  прибути
Й  на  воротах,  де  вхiд  до  вирiю,  замки  вiдiмкнути.

Заклопотанiсть  цю  необхiдну  пташки-то  розумiють.
Й  належним  чином  про  зозуленят  подбати  вже  зумiють.
Часу,  люба,  для  гнiздечка  не  знайде  зозуля!"
"Бо  важливi  справи  має!"  -  мовить  ствердно  Юля.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812111
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


Надія Башинська

ЗУСТРІТИСЯ НАМ АНГЕЛ ДОПОМІГ

Зустрітися  нам  Ангел  допоміг,
крильми  прикривши  від  дощу  весною.
Він  знав  про  нас  усе  і,  видно,  захотів,
щоб  ми  зустрілися  під  липою  з  тобою.

Прикрив  обох  від  крапель  дощових
ще  й  липовим  гіллям  він  ніжно.
Ти  -  блискавка,  я  -  гуркотливий  грім!
І  зрозумів  тепер,  чому  тоді  так  вийшло...

Давно  хотів  торкнутись  я  щоки,  
твоєї...  й  пестить  золоте  волосся.
Коли,  мов  пташка,  ти  припала  до  грудей  -
розлився  трепет  -  грому  стоголосся!

Як  твої  руки  плечі  обвили,
солодкі  блискавки  безсоромно  ширяли.
А  теплий  дощ  шумів,  щумів,  шумів...
Хотів,  щоб  довше  ми  під  липою  стояли.

Той  ніжний  трепет  залишивсь    в  душі,
і  дощ...  і  грім...  і  блискавка  стокрила.
Зустрітися  нам  Ангел  допоміг,бо  знав,  
що  й  ти  в  мої  обійми  ніжні  захотіла...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747542
дата надходження 23.08.2017
дата закладки 24.08.2017


Променистий менестрель

До Світла виклик

     
"...І  білі  крила  світу  розвернуться  
над  заспокоєною  Землею"
                     Із  Бхагаватгіти

Які  ж  то  бурі,  грозі,  здвиги  душ
ламають  форми,  що  вже  застаріли.
Через  терпіння  лю́дське  ,  Боже  –  руш,
що  віджило  –  твори  нові  вітрила!

Свідомість  тут  нелегко  так  змінить,
як  розставатися  –  до  чого  звикли?
Проте  нове  нас  з  Небом  поріднить,
серцям  до  Світла  вже  приходить  виклик.

22.08.2017р.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747195
дата надходження 22.08.2017
дата закладки 22.08.2017