Капелан: Вибране

Кароліна

самотність

у  еру  великих  можливостей
і  нетривких  відносин
ти  плюєш  на  список  всіх  цінностей
і  починаєш  любити  осінь.
люди  бояться  самотності
тікають  від  неї  світ  за  очі,
хоча  за  теорією  відносності
вона  гостріша  щоночі.
я  ніколи  не  розуміла,
чому  людині  потрібен  хтось  поряд.
ніколи  ніким  не  хворіла,
й  так  само  холодний  мій  погляд.
самотність-дорогий  подарунок,
користуйся,цінуй,бережи.
від  болю  твій  порятунок
їй  лиш  правильний  шлях  підкажи
даремно  ти  дорікаєш,
мовляв,у  житті  негода.
насправді  те,від  чого  тікаєш
не  одинокість  то  є  ,а  свобода.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754564
дата надходження 09.10.2017
дата закладки 10.10.2017


Кароліна

самотність

у  еру  великих  можливостей
і  нетривких  відносин
ти  плюєш  на  список  всіх  цінностей
і  починаєш  любити  осінь.
люди  бояться  самотності
тікають  від  неї  світ  за  очі,
хоча  за  теорією  відносності
вона  гостріша  щоночі.
я  ніколи  не  розуміла,
чому  людині  потрібен  хтось  поряд.
ніколи  ніким  не  хворіла,
й  так  само  холодний  мій  погляд.
самотність-дорогий  подарунок,
користуйся,цінуй,бережи.
від  болю  твій  порятунок
їй  лиш  правильний  шлях  підкажи
даремно  ти  дорікаєш,
мовляв,у  житті  негода.
насправді  те,від  чого  тікаєш
не  одинокість  то  є  ,а  свобода.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754564
дата надходження 09.10.2017
дата закладки 10.10.2017


Крилата (Любов Пікас)

БОРОТИСЬ!

Не    спить  наш  люд,  зерно  збирає
Із  душ,  готує    до  сівби,  
У  лан  надію  засіває,
Щоб  міць  росла  для    боротьби.

Не  стер  із  мозку    кров    на  руті,
Походи    білої  в  селі
Те,  як  були  ми  гнані  й  гнуті  
На  Богом  даній  нам  землі  –  

Тій,  в  якій  дім  верби  й    платана,  
Просолених  і  прісних  вод,  
Де    схід  –    гнійна  велика  рана,  
А  Крим  –  під  владою  заброд.

Та  ми  здолаємо  руїну,
Вогонь  у  душах  не  загас.  
Збудуємо  нову  країну.
Бог  допоможе  нам    і  час.

Напилися  уволю  болю,
Пора  нове  майбутнє  шить,
Мечем  і  серцем    брати  долю,
Бо  лиш  боротись  –  значить  жить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747808
дата надходження 25.08.2017
дата закладки 26.08.2017


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.08.2017


yaguarondi

Люди-ведмеді.

Люди-ведмеді  роблять  людям-бджолам  ведмежі  послуги.
Наступають  на  ноги  в  танці,  іноді  наступають  на  вуха,  
А  іноді  –  на  горло  бджолиним  пісням.
Хоч  любили  мед,  та  навчилися  смоктати  лапу,  
Відтепер  їм  не  потрібні  бджоли.

Клишоногі  і  вайлуваті,  
Ті,  що  танцюють  на  задніх  лапах  заради  цукерки,
Не  женіть,  не  вбивайте  бджіл,  вам  колись  ще  захочеться  меду.
Але  це  уже  буде  інша  казка,  у  іншому  лісі.
Не  там,  де  ведмідь  танцює,  а  циган  гроші  бере…  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741136
дата надходження 08.07.2017
дата закладки 26.07.2017


Д З В О Н А Р

УКРАЇНА ЧЕКАЄ МЕСІЮ . . .

І  хто  ж  зоре  простори  України,
Щоб  вивести    увесь  "бур'ян",..
Щоб  народились  вже  потрібні  зміни,
А  ще  розбудить  всіх  краян?..

Де  довгожданий  ходить  наш  "Мойсей",  
Бо  в  нас  кругом  одні  гапони*?..
І  кожний  з  них  прекрасний  фарисей  -
Сім'я  у  нього    закордоном...

В  кожного  тут  "персональний  огород",  
Де  "косить"  він  любиму  "зелень"...
Йому  потрібний  наївний  лиш  народ,  
Та  декілька  простих  поселень...

Уже  давно  продав  він  нашу  Неньку.
Тепер  він  тягне  тільки  час...
І  ще  співає  пісеньку  простеньку,  
Що  десь  давно  чекають  нас...

Ой,  як  їх  багато  -  цілий  колектив,
Об'єднаний  "палким"  бажанням
Будівничих,  ілюзорних  перспектив,..
Та  пісня  їхня  вже  остання...
..............................................
...  Бо  то  не  нива  -  один  лише  бур'ян...
Чи  буде  зріти  там  зерно?..
Бо  у  нас,..  що  не  будяк,  то  важний  пан,  
А  для  народу  лиш  ярмо...

 P.  S.
О,  Боже  сили  й  розуму  нам  дай
Утриматись  в  тяжку  хвилину...
Бо  найцінніший  наш    блаженний  край
Несемо,  як  малу  дитину...

*    -  Гапон  Г.  А.  -  піп,  який  в  1905р.  повів  демонстрантів  під  кулі  поліції;

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677427
дата надходження 11.07.2016
дата закладки 24.07.2017


Леонід Луговий

Україні

Знову  скинуто  прапор  чужинний,
І  омріяний  з  болем  в  віках,
Над  тобою,  моя  Україно,
Жовто-синій  здіймається  стяг.

Ще  повітря  гірке  несвободи
Не  зігнали  на  Північ  вітри,
А  ростком  вже  міцніючим  сходить
Покоління  нової  пори.

Батальйони  ще  юного  війська
Заступили  дорогу  орді.
І  сміття  трьохвікове,  російське,
По  Дніпровій  спливає  воді.

Ти  близька,  як  ніколи,  до  цілі,
Недаремна  твоя  боротьба  -
На  страждальній  землі,  обгорілій,
Підіймаються  знову  хліба.

Знову  з  даху  лелека  злітає,
Над  полями  летить  вдалину.
Як  ніхто,  Україно,  ти  знаєш
Довгожданній  свободі  ціну.

Ще  кургани  в  степу  пам'ятають
Біля  себе  козацькі  шатри.
І  шумлять,  свою  пісню  співають
Над  хрестами  повстанців  бори.

Ти  вернеш  свій  кордон  неодмінно.
В  Севастополь  зайде  твій  солдат.
Ти  ніколи,  моя  Україно,
Під  ярмо  не  вернешся  назад.

Зрита  танковим  поступом  тяжким,
Свої  рани  загоїть  земля.
І  зірве  в  твоїм  полі  ромашки
На  зарослих  окопах  маля.

І  під  небом,  як  прапором  синім,
На  удачу  і  щастя  легка,
Білі  квіти,  як  символ,  підніме
Над  тобою  дитяча  рука.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741642
дата надходження 12.07.2017
дата закладки 12.07.2017