Серед цього каміння, гріючись біля вогнища, яке от-от потухне, як ніколи любиш життя. Відчайдушно хочеш бути.
І всі проблеми,що мучили роками,здаються такими нікчемними.
Поруч - всього дві людини на сотні кілометрів. Але більше й не треба.
Тільки зараз, вперше за багато років, розумієш,що для щастя потрібно було так мало.
Байдуже, що в кишенях ні цента; на особистому рахунку не те, щоб пусто - в тебе немає рахунку в банку. А разом з ним немає ні кредитів, ні іпотек. Відчуття, ніби ти найщасливіший на планеті. Щасливий, бо вільний. Дурень.
|
|
