Так чудно відкрити цього щоденника через півроку: ніби не я писала, а хтось не те що інший, а третій. Заглянула на рік тому: пили мохіто, спека і т. д.
Сьогодні ввечері прогулялися містом: сумне місто. І дівчата, молоді жінки , втомлені працею продавчинь, офіціанток( які тут ще професії залишилися? Адвокати, судді жіночої статі , мабуть, в Турції відпочивають, разом з адвокатами, суддями...) ..., відновлювали свої сили цигаркою та пивом після зміни. Вечір. Порожні, ну, майже порожні вулиці. Хіба що Макдональдс.Цей маленький шматочок \"америки\" я люблю, куди б, в яке б місто я не потрапила: по-перше, смачна кава і справжня, по-друге, випадків отруєння не зафіксовано. Завтра обіцяють + 39.
|
|
