Дмитро Кiбич: Гарний вiрш, Евгене. Досить цiкава iсторiя. Дiйсно, якщо така щира, гостинна сусiдка, то бути у такiй компанii - одне задоволення.
Тiльки от у вас у 12 рядку - все-таки набагато правильнiше буде "обпечуть", а не "опечуть". А також у вас, якщо тут сусiдка запитуе, то може вам i 6 рядок зробити, щоб це звучало вiд iменi сусiдки. Тодi можна тут трохи змiнити слова:
- Чи ти снiдав сьогоднi? Я прошу до кави!
yaguarondi:
і, як продовження, щоб автор усміхнувся:
ці стрілки годинника... важко отруєним їм...
з розбитої чашки поезії ллється блакить,
а штрудель в духовці з надкусаних яблук пахтить -
приходь, почаюємо, стільки сама я не з\'їм)
Дмитро Кiбич: Гарний вiрш, Вiкторiе. Дуже яскраво звучить. Так ви кожну домашню тварину надiлили особливою привабливiстю, таким блиском, шармом. То ще виникають асоцiацii з украiнською народною пiснею:
Ой, служив я в пана
Та й першее лiто
Заслужив у пана
Курочку за лiто
А та курка-чубатурка
По садочку ходить, та й ходить
Курчаточок водить, та й водить.
Тiльки от у вас у 7 рядку - слово \"там\" якось частiше вживають до того, хто десь далеченько звiдси, на певнiй вiдстанi. А у вас же гусочки - поряд, близько. Може вам у цьому рядку замiнити його на \"враз\" - Хором всi враз: \"Га-га-га!\"
володимир мацуцький: Не розумію, що ви маєте під «українізацією»… на мій погляд в Україні відбувається зовсім інше… і це пов’язано з сімейними кланами… а як найміцніша сім’я – це єврейська сім’я, яка наразі може бути величезним кланом, точніше державою в державі, то євреї мають більшу можливість бути вибраними до влади… до цього додаються 1) загальна думка, і не тільки українців, про євреїв – як «божий» народ… 2) гроші, які віками у всіх країнах зосереджувались і зосереджуються в руках євреїв… українцям (не дивлячись на їх чисельність – 78%) треба дуже багато попрацювати, щоб подолати цю, створену євреями, систему.