Микола Карпець)): Господь з ними, Сонечко, це так, невеличкий неліричний відступ....розуміючи, що нічого змінити не можеш, хоч висловити свою позицію відмежувавшись від стада….краще зайдіть і скажіть пару хороших, чи недуже))) слів про мій останній твір, тому що цей експромтик я за такий не вважаю))
JuJu Phantom: Просто наповал з перших слів і до останніх. Це як вразити і не відпускати))
\"А я вдягаю неначе ризу від тіла твого тепло\" ну це ж занадто, хлопче, занадто гарно, щоб таке взагалі можна було написати. До божевілля) А на рядках \"торочив мантрою: ти мій ворог й незчувся як покохав\" моє поетичне задоволення просто полилося через вінця. Це я щиро тобі кажу, та й як можна інакше)
З сірником я взагалі не зрозуміла, наче ж правильно і так, і так. Але я звернула на нього увагу, і мені подумалося, що сидиш і запалюєш не сірник, як сірник, а самого сірника – водиш по ньому вогнем від запальнички, щоб ним нічого не спалити.. це як ода нерішучості, і тому всьому, що у вогні не горить, і у воді не тоне.
Дякую за такого гарного вірша, та ще й сірковий післясмак)
Ганна Верес: Надю, Ви людина щедрої душі. Не знаю того, кому присвячені Ваші рядки, але вірю, що все станеться так, як Ви бажаєте. Пусть спокойно всё будет, как прежде.
Будет ласковой с вами волна Гарно!