Сьогодні в чаті Іванюк Ірина повідомила, що після важкої хвороби помер Віталій Стецула. І було йому 23роки від роду... Напевне Ірина повідомить нам якісь більші подробиці з життя та хвороби Віталія. Його творча сторінка:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24977
З його творчості, я (автор Дзвонар)прочитав один тільки вірш. Але яким він виявився пророчим...
Я тоді написав - "Проникливо". Тепер добавляю - "І страшно". Я був останім на чий коментар цього вірша він відповів.

Я – це дощ, що шукає земної домівки,
Мені спокій набрид атмосферних садів,
Тепер хочу упасти на груди бруківки
І в підземного серця вслухатися спів.

Прагну втрапить у рідного поля долоні,
І зросити дітей, мо’ якраз підростуть,
І зірвати з дерев кілька вишень червоних,
Хай притлумить їх смак цю гірку каламуть.

Та найбільше багнеться навшпиньках
По карнизу пройтись до забутих вікон
І дивитись прості та домашні картинки,
Замість квітів лишивши коханій озон

Але я - тільки дощ, я - міжсвітній бурлака,
Я колись був живим, та війни круговерть,
Відняла мою суть, коли вітер заплакав,
І вода прийняла новознайдену смерть

За межею крові я бездонно-прозорий,
Хоча спогад цей мій десь тріпоче іще,
Мила, глянь своїм люблячим зором,
Може, ти за дощем і побачиш мене.

23.06.2015
ID: 611370
Рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 05.10.2015 11:32:38
© дата внесення змiн: 05.10.2015 12:55:43
автор: Віталій Стецула

 

___________________________________________________

Поки поети не об'єднаються і не стануть вимагати справжні гонорари
за свої твори – нас безсоромно і далі будуть використовувати "дільці"
від видавництв... (Є.Юхниця)